Щодо питання про форму державного правління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Щодо питання про форму державного правління

Приходько Вероніки

Форма державногоправління є важливою характеристикою будь-якоїдержави. Кожна держава має бути організована, побудована і належним чином сформована. Для нашої молодої держави питання про форми державного правління має особливе значення, оскільки лише із розуміння положень, які базуються на світовому досвіді державного будівництва і їх застосування допоможе нам у розвитку української держави.

Актуальність роботи полягає як у теоретичній, так і у практичній значимості проблематики цього питання для України протягом вже багатьох років, пошуку оптимальної форми державного правління. Адже зі здобуттям незалежності питання форми державного правління було одним із найголовніших, необхідно було вирішити яким чином буде вестися управління державою. На сьогоднішній день проблема постає іншим чином. Наша країна в пошуках оптимальної форми державного правління саме на даний час, з'ясовує перспективи розвитку з тією чи іншою формою.

Форма державного правління-цеструктурний елементформидержави, якийхарактеризуєспособи формування вищих органів державної влади, їх компетенцію, структуру, принципи взаємовідносин та ступінь участі населення в їх формуванні [1, с. 106].

Основними критеріями для класифікації форм державного правління є те, ким здійснюється державна влада, якими способами та в чиїх інтересах. Виділяють дві основні форми державного правління: монархія та республіка. В деяких країнах можуть використовуватися змішані форми державного правління, які поєднують ознаки декількох форм.

Монархія - це форма державного правління, за якої державна влада повністю або частково зосереджена в руках однієї особи - монарха, передається у спадок по кровній лінії. Монарх - одноособовий глава держави, що здійснює владу за власним правом, а не у порядку делегування повноважень від народу [3, с. 127].

Саме монархія є найстародавнішою формою правління, вона існувала впродовж багатьох століть в різних формах, в різних країнах та з різними назвами.

Залежно від обсягу і характеру повноважень монарха, підстав виникнення і взаємовідносин монарха з населенням, усі монархії сьогодні поділяються на необмежені та обмежені.

Необмеженамонархія-цетакамонархічна форма правління, за якоївлада монарха ніким і нічим не обмежена. До таких належать деспотична (нині не існує) і абсолютна монархія. При абсолютній монархії монарх зосереджує в своїх руках всю державну владу не обмеженим нічим і ніким, здійснює законодавчу, виконавчу, судову владу. На сьогоднішній день така форма правління діє в Омані, Бахрейні, Саудівській Аравії, Кувейті, Катарі, ОАЕ.

Обмежена(конституційна) монархія-цетакамонархічна форма правління, за якоївлада монарха в тійчиіншійміріобмежуєтьсяконституцією та повноваженнямипевнихдержавнихорганів[5, с. 39].

Різновидами обмежених монархій є дуалістична (державна влада поділяється між монархом та вищим представницьким органом) та парламентська. Більшість сучасних монархій є парламентськими монархіями. До таких належать Велика Британія, Бельгія, Швеція, Данія, Норвегія, Іспанія, Нідерланди, Японія тощо.

Республіка-це форма державного правління, за якоїдержавнавладаздійснюєтьсяпредставницькими органами (парламентом, президентом), якіобираютьсянаселеннямкраїни на певний, чітковизначенийзаконодавством строк [4, с. 73]. Основною класифікацією республік є їх розподіл в залежності від обсягу і розподілу державно-владних повноважень між президентом і парламентом на президентські, парламентські та змішані.

Президентськареспубліка-це форма державного правління, в якій президент є главою держави та обирається всім населенням або колегією, йому надається широко коло повноважень для здійснення державної влади. До таких республік відносять США, Бразилію, Росію, Аргентину, Мексику, Іран, Ірак, Казахстан, Кіпр та ін.

Парламентськареспубліка-це форма державного правління, за якої державна влада здійснюється за умови верховенства парламенту, характеризується центральним становищем законодавчої влади. Прикладом парламентської республіки є Італія, Німеччина, Австрія, Словаччина, Індія, Угорщина, Чехія, Греція, Албанія, Естонія тощо.

З метою усунення недоліків президентської та парламентської республіки у багатьох країнах почали поєднувати ці форми.

Змішанареспубліка-це форма державного правління, яка поєднує ознаки президентської і парламентської республіки. Виділяють два види змішаної республіки: президентсько-парламентська та парламентсько-президентська. державне правління влада парламентський

У президентсько-парламентських республіках президент має більше повноважень, ніж парламент. Він впливає на формування уряду, його діяльність та результати роботи. До президентсько-парламентських республік відносяться Франція, Фінляндія, Киргизія, Росія, Вірменія та інші.

У парламентсько-президентських республіках президент також наділений широкими повноваженнями, однак його вплив на формування і роботу уряду обмежено повноваженнями парламенту в цій сфері. До парламентсько-президентських республік належать Португалія, Австрія, Румунія, Ірландія тощо.

Згідно зі статтями 5, 6 Конституції України, прийнятої у 1996 р., Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює свою владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Повноваження відповідних органів державної влади визначається Конституцією та іншими законодавчими актами України, зміст яких дозволяє визначити Україну як змішану республіку.

Але після проголошення незалежності 24 серпня 1991 р. форма державного правління в Україні змінювалася декілька разів.

У зв'язку з внесеними у 2004 р. змінами до Конституції України держава набула рис парламентсько-президентської форми правління. На цьому шляху робилися спроби рухатися як у бік парламентської моделі організації влади, так і в бік президентської. У 2010 р. конституційна реформа була скасована рішенням Конституційного Суду України і відбулося повернення до президентсько-парламентської форми правління. Через три роки, у 2013 р. Верховна Рада України визнала перевищення повноважень Конституційного Суду України і відновила дію Конституції України зі змінами 2004 р. [2, с. 84].

І надалі науковці і політики не можуть дати точну й однозначну відповідь на питання найоптимальнішої форми правління для України. Але у зв'язку з сучасною нестабільною ситуацією в нашій державі кроки з удосконалення існуючої моделі організації державної влади, форми правління є вкрай необхідними.

Список використаної літератури

1. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О. В. Петришина. - Харків: Право, 2009. - 584 с.

2. Сидоренко М. Й. Теоріядержави і права (курс лекцій): навч. посіб. для студ. ВНЗ / М. Й. Сидоренко. - Вид. 2-ге, переробл. і доповн. - К.: Ун-т «Україна», 2013. - 197 c.

3. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 688 с.

4. Терещук М. М. Різновидиреспубліканськоїформиправління: порівняльна характеристика / М. М. Терещук // Держава і право. Юридичні і політичні науки. - 2015. - Вип. 33. - С. 72-78.

5. Шаповал В. М. Форма державного правління як конституційнийmodusvivendiсучасноїдержави / В. М. Шаповал // Право України 2012. - № 10. - С. 38-56.

Размещено на Allbest.ru