АР Крим як учасник цивільних правовідносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство юстиції України

Академія ДПтС

Кафедра: «Адміністративного, цивільного та господарського права і процесу»

Дисципліна: «Цивільне та сімейне право»

Реферат На тему: «АР Крим як учасник цивільних правовідносин»

Підготував: курсант 131 навч.групи

юридичного ф-ту Зав'ялов В. О.

Перевірив: Доцент кандидат юридичних наук

Підполковник вн. Служби Самофалов О. Л.

Чернігів 2019

План

Вступ

1. Поняття, суб'єкти, об'єкти, види цивільних правовідносин

2. АР Крим як учасник цивільно-правових відносин

3. Стаття 168. Правові форми участі Автономної Республіки Крим у цивільних відносинах

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Потрібно дати поняття цивільних правовідносин - це врегульовані нормами цивільного права майнові та особисті немайнові відносини, засновані на вільному волевиявленні майнововідокремлених, юридично рівних учасників, що є носіями суб'єктивних цивільних прав і обов'язків, які виникають, змінюються, припиняються на підставі юридичних фактів і забезпечуються можливістю застосування засобів державного примусу.

Українська держава, АРК, територіальні громади виступають у цивільних правовідносинах не лише самостійно, але й на рівних з фізичними та юридичними особами засадах, не користуючись ніякими привілеями, які б базувалися на владних повноваженнях. У цивільних правовідносинах держава не застосовує владного впливу на інших учасників.

Держава, АРК та територіальні громади діють у цивільних правовідносинах як юридичні особи публічного права, тобто до них застосовуються правила щодо юридичних осіб. Матеріальною основою їх участі в цивільних відносинах є відповідні скарбниці: державна, АРК, територіальних громад.

Правовий статус Автономної Республіки Крим визначається Конституцією України і Конституцією Автономної Республіки Крим. Відповідно до ст. 138 Конституції України до відання Автономної Республіки Крим, зокрема, відносяться управління майном, яке їх належить; розробка, затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на основі єдиної податкової і бюджетної політики України. Для розширення цих норм Конституція Автономної Республіки Крим передбачає, що до повноважень АРК відносіться здійснення зовнішньоекономічної діяльності, здійснення господарської діяльності в межах виключної (морської) економічної зони.

Ст. 168 ЦК України визнає Автономну Республіку Крим учасником цивільних відносин, що діє на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. У зв'язку з цим такий учасник цивільних відносин може визнаватися суб'єктом права на кошти бюджету Автономної Республіки, а також зобов'язань щодо відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої органами та посадовими особами Автономної Республіки Крим, а також договірних зобов'язань.

1. Поняття, суб'єкти, об'єкти, види цивільних правовідносин

Цивільне право, як і будь-яка галузь права, впливає на волю людей, належним чином спрямовує їх поведінку. Держава видає правові норми і таким чином надає правової форми відносинам у суспільстві в правову форму відносинам, що існують у суспільстві (майнові, особисті немайнові, сімейні, спадкові тощо).

Цивільні правовідносини - це врегульовані нормами цивільного права майнові відносини, відносини, пов'язані з інтелектуальною власністю та особисті немайнові відносини, учасники яких виступають носіями цивільних прав та обов'язків.

Наприклад, укладаючи договір купівлі-продажу, продавець і покупець водночас виступають і учасниками відносин, які регулюються нормами цивільного права. Так, відповідні статті ЦК України покладають на продавця обов'язок передати товар, а покупця - оплатити його.

Цивільне правовідношення має свою структуру. У ньому традиційно вирізняють такі елементи:

1) суб'єкти;

2) об'єкти;

3) зміст, тобто суб'єктивні права та обов'язки.

Суб'єкти цивільних правовідносин

Правовідносини існують між особами. У цивільних правовідносинах беруть участь як мінімум два суб'єкти. Суб'єктом права називається носій прав і обов'язків. Суб'єктом цивільного правовідношення є будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами цивільного права. Учасники цивільних правовідносин поділяються на такі категорії:

а) фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства);

б) юридичні особи (підприємства, установи, організації);

в) держава Україна;

г) Автономна Республіка Крим;

д) територіальні громади;

є) іноземні держави;

ж) інші суб'єкти публічного права (ст,2 ЦК).

Можливість особи стати учасником цивільного правовідношення називається правосуб'єктністю. Складовими частинами правосуб'єктності є правоздатність та дієздатність. Якщо під правоздатністю розуміють здатність особи набувати цивільні права та обов'язки, то під дієздатністю - здатність особи своїми діями набувати для себе права та обов'язки. Деякі вчені включають у склад правосуб'єктності окрім правоздатності і дієздатності ще й такі елементи:

- деліктоздатність (здатність відповідати за заподіяну шкоду);

- трансдієздатність (можливість делегувати частину своїх повноважень представникові або виступити представником іншого суб'єкта);

- тестаментоздатність (можливість скласти заповіт).

Об'єкти цивільних правовідносин

Під об'єктом цивільного правовідношення розуміють усе те, з приводу чого виникають відповідні правовідносини. Так, якщо Ви вирішили придбати картоплю, то об'єктом правовідносин буде виступати, відповідно, саме ця картопля. Безоб'єктних цивільних відносин не існує. Об'єктами цивільних правовідносин можуть виступати:

а) речі, у тому числі гроші та цінні папери;

б) майнові права;

в) результати робіт;

г) послуги;

д) результати інтелектуальної творчої діяльності;

ж) інформація; -

з) інші матеріальні та нематеріальні блага.

З огляду на особливості того чи іншого об'єкта законодавець визначає і відповідний їх правовий режим, оборотоздатність, особливий порядок захисту.

Види цивільних правовідносин

Класифікація цивільних правовідносин має не лише суто теоретичне, а й практичне значення, оскільки дозволяє правильно застосувати норми цивільного права у кожному конкретному випадку. Традиційно вирізняють такі види цивільних правовідносин:

1) майнові та особисті немайнові.

Майнові правовідносини спрямовані головним чином на задоволення матеріальних інтересів сторін. Більшість цивільних правовідносин є майновими (відносини власності, договірні, щодо відшкодування заподіяної шкоди тощо). Особисті немайнові правовідносини пов'язані з охороною індивідуальності людини та з нематеріальними благами, які належать громадянину а народження і є невідчужувані від нього (честь, гідність, ділова репутація тощо);

2) абсолютні та відносні.

В абсолютних правовідносинах правомочній особі протистоїть невизначене коло зобов'язаних осіб. Так, у відносинах власності зобов'язаною стороною виступають усі особи, які оточують власника, оскільки ніхто з них не може порушувати права власника щодо володіння, користування та розпорядження річчю. У відносних правовідносинах правомочній особі протистоїть певна особа. Так, за договором купівлі-продажу продавець має право вимагати оплати товару від конкретного покупця, а покупець - відповідно передачі речі від конкретного продавця;

3) речові та зобов'язальні.

У речових правовідносинах права можуть бути здійснені їх носієм самостійно. Так, власник користується своєю річчю і не потребує сприяння інших осіб. У зобов'язальних правовідносинах реалізація права передбачає певні дії зобов'язаної особи: продавець реалізує своє право на отримання грошової суми, якщо покупець виконає обов'язок щодо її сплати.

2. АР Крим як учасник цивільно-правових відносин

Як учасники суспільних відносин, що формуються у сфері цивільного обороту, можуть виступати також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Названим суб'єктам притаманні всі ознаки, необхідні для самостійної участі в цивільних правовідносинах.

Види таких відносин та форми участі в них зазначених суб'єк­тів досить різноманітні. Зокрема, вони є суб'єктами правовідносин власності, активними учасниками зобов'язальних правовідносин. Так, держава вступає у відповідні договірні правовідносини в процесі випуску акцій, облігацій, лотерей, одержанні та видачі кредитів, а в позадоговірні зобов'язальні правовідносини -- у випадках заподіяння шкоди громадянинові чи юридичній особі незаконними діями її органів і посадових осіб та в інших випадках.

Українська держава, АРК, територіальні громади виступають у цивільних правовідносинах не лише самостійно, але й на рівних з фізичними та юридичними особами засадах, не користуючись ніякими привілеями, які б базувалися на владних повноваженнях. У цивільних правовідносинах держава не застосовує владного впливу на інших учасників.

Держава, АРК та територіальні громади діють у цивільних правовідносинах як юридичні особи публічного права, тобто до них застосовуються правила щодо юридичних осіб. Матеріальною основою їх участі в цивільних відносинах є відповідні скарбниці: державна, АРК, територіальних громад.

Разом з тим, названі суб'єкти -- це особливі учасники цивільних правовідносин. Насамперед, участь держави в цивільному обороті здійснюється через відповідні державні органи, а територіальних громад -- через органи місцевого самоврядування. Ці органи завжди діють у межах компетенції, встановленої актами, що визначають їх статус. Такими органами є Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, міністерства, державні комітети, Фонд державного майна; голови місцевих рад, виконавчі комітети місцевих рад і т. ін.

У випадках і в порядку, що передбачені законами, іншими нор­мативно-правовими актами, нормативними актами територіальних громад, від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи. Особливість цих учасників цивільних правовідносин полягає також у тому, що вони, виступаючи як юридичні особи, вправі утворювати інші юридичні особи як публічного, так і приватного права.

Як носій владних повноважень держава встановлює правове регулювання відносин власності, інших речових, зобов'язальних, спадкових та інших відносин, тобто формує правила цивільного обороту. Таким чином, вона в нормативному порядку визначає зміст та межі цивільної правоздатності не лише громадян та юридичних осіб, але й своєї власної цивільної правоздатності, а також АРК і територіальних громад.

Держава, АРК та територіальні громади як учасники цивільних правовідносин відповідають за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке законом заборонено звертати стягнення. Вони не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, передбачених законом. Юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями відповідно держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.

Держава не відповідає за зобов'язаннями Автономної Республіки Крим і територіальних громад, а останні не відповідають за зобов'язаннями одна одної, а також за зобов'язаннями держави.

Держава відповідає за шкоду, заподіяну іншим учасникам незаконними діями її органів та посадових осіб, а також дією актів, що визнані неконституційними. Це означає, що у випадку, якщо в результаті дій таких органів, посадових осіб чи актів іншим учасникам цивільного обороту завдаються збитки, то вони компенсуються за рахунок держави.

3. Стаття 168. Правові форми участі Автономної Республіки Крим у цивільних відносинах

Книга перша ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ (ст.1-268); Розділ II ОСОБИ (ст.24-176); Глава 9 ПРАВОВІ ФОРМИ УЧАСТІ ДЕРЖАВИ, АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД У ЦИВІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ (ст.167-169) визначає:

1. Автономна Республіка Крим діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

2. Автономна Республіка Крим може створювати юридичні особи публічного права (навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

3. Автономна Республіка Крим може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 134 Конституції України та ст. 1 Конституції Автономної Республіки Крим, затвердженої Законом України від 23 грудня 1998 р., Республіка Крим є невідґємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, належні до її відання.

Правовий статус АРК визначений Конституцією України, Конституцією АРК та іншими нормативно-правовими актами.

До повноважень АРК належить нормативне регулювання з питань: 1) сільського господарства і лісів; 2) меліорації і карґєрів; 3) громадських робіт, ремесел та промислів; благодійництва; 4) містобудування і житлового господарства; 5) туризму, готельної справи, ярмарків;

6) музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури, історико-культурних заповідників;

7) транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів; 8) мисливства, рибальства; 9) санітарної і лікарняної служб (ст. 137 Конституції України). цивільний правовідносини крим правовий

Матеріальною основою участі АРК у цивільному обороті є майно, яке належить АРК і не закріплене за юридичними особами публічного та приватного права, створеними у встановленому порядку АРК. Такими коштами слід визнати бюджет та інші матеріальні кошти.

Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетом АРК визнається план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами влади Автономної Республіки Крим протягом бюджетного періоду. І хоча ці питання визначаються не цивільним законодавством, а фінансовим, бюджетною процедурою, однак саме ці кошти і визначають самостійність виступу АРК та інших подібних субґєктів у цивільних правовідносинах.

Автономна Республіка Крим, як і держава (Україна) може набувати всього обґєму прав та обовґязків учасника правовідносин. АРК набуває правового статусу (ознак правосубґєктності) з моменту створення.

Специфіка участі АРК у цивільно-правових відносинах полягає у тому, що вона визнається особливим субґєктом політико-правових відносин, що відповідно накладає відбиток на участь у цивільному обороті.

АРК у порядку, визначеному нормативне-правовими актами АРК, може створювати юридичні особи публічного права. Так, у відповідності до Конституції АРК створені такі органи, які призначені для виконання поставлених перед нею завдань та функцій (Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів АРК та інші органи). Правовий статус, порядок створення, діяльності та припинення визначається Конституцією України, Конституцією АРК, законами та іншими нормативно-правовими актами.

АРК, оскільки виступає нарівні з усіма учасниками цивільних правовідносин, може створювати і юридичні особи приватного права, виступаючи у цьому випадку як засновник, учасник та виконуючи інші повноваження уповноваженої особи нарівні з іншими учасниками.

Чинним законодавством можуть встановлюватися додаткові правила щодо власності АРК, однак у такому випадку ці питання врегульовуються не цивільно-правовими нормами, а нормами адміністративного права, оскільки виникатимуть відносини підпорядкування.

Законодавством можуть встановлюватися особливості створення юридичних осіб приватного права за участю АРК. Так, АРК не може створювати юридичні особи публічного чи приватного права, які не входять -у, компетенцію АРК або можуть створюватися виключно фізичними та недержавними юридичними особами (див. коментар до ст. 169 ЦК).

АРК може виступати субґєктом речових правовідносин з приводу майна, яке перебуває у її власності. Може бути субґєктом особистих немайнових прав, які не суперечать самій природі такого утворення. АРК може виступати субґєктом зовнішньоекономічної діяльності. Відмінність АРК від держави як учасника цивільно-правових відносин полягає у неможливості самостійного встановлення власної цивільної правосубґєктності, оскільки, наприклад, Конституція АРК затверджується Законом України, який приймається Верховною Радою України. Не може АРК виступати набувачем конфіскованого, реквізованого майна, скарбу, у тих випадках, у яких набувачем виступає держава. Не може також АРК виступати набувачем тих видів майна, при яких власником стає територіальна громада (див. коментар до ст. 169 ЦК).

Відповідно до ст. 106, 137 Конституції України з мотивів невідповідності нормативно-правових актів Верховної Ради АРК Конституції України та законам України Президент України може зупинити дію цих нормативно-правових актів Верховної Ради АРК з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності, скасовує акти Ради міністрів АРК. У цьому випадку встановлюється механізм впливу на діяльність АРК, у тому числі як субґєкта цивільно-правових відносин.

Висновок

Отже, можна зробити такий висновок цивільно-правові відносини є різновидом правових галузевих відносин, тому їм властиві ознаки і правових відносин у цілому, і галузевих цивільно-правових зокрема. Останні виникають на підставі правових норм, і саме цей момент пояснює регулюючий вплив права на суспільні відносини.

Суб'єктами цивільних правовідносин можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи (державні підприємства та установи, кооперативи, громадські організації, акціонерні товариства, орендні підприємства), Українська держава, інші організації (наприклад, релігійні організації, спільні підприємства за участю українських та іноземних юридичних осіб, іноземні підприємства й організації).

Об'єкти цивільно-правових відносин. Громадяни та організації укладають угоди і, отже, вступають у цивільно-правові відносини з метою задоволення своїх інтересів. Залежно від змісту останніх можна говорити, що виникнення цивільно-правових відносин пов'язано з необхідністю придбання, перевезення речей, надання послуг, публікації творів науки та літератури, захисту честі і гідності тощо. З цього можна зробити висновок, що об'єкт цивільно-правових відносин -- це те, на що спрямовано суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок з метою задоволення інтересів громадян та організацій.

Автономна Республіка Крим може створювати підприємницькі товариства, інші юридичні особи приватного права, виступаючи в цьому випадку як їх засновник, учасник, що дає право брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом. Право на створення юридичних осіб Автономна Республіка Крим здійснення через відповідні органи і посадові особи.

Відповідно до ст. 106, 137 Конституції України з мотивів невідповідності нормативно-правових актів Верховної Ради АРК Конституції України та законам України Президент України може зупинити дію цих нормативно-правових актів Верховної Ради АРК з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності, скасовує акти Ради міністрів АРК. У цьому випадку встановлюється механізм впливу на діяльність АРК, у тому числі як субґєкта цивільно-правових відносин.

Список використаної літератури

1. Цивільний кодекс України: станом на 1 верес. 2017 р.: відповідає офіц. тексту. Харків: Право, 2013.

2. Братель О. Г. Цивільне право України / О. Г. Братель, С. А. Пилипенко. Київ: Вид. О. С. Ліпкан, 2016.

3. Цивільне право України у схемах і таблицях / ред. С. І. Чорнооченко. Запоріжжя: Запоріз. нац. ун-т, 2018.

4. Цивільне право України (традиції та новації): монографія / [С. В. Ківалов [та ін.] ; за заг. ред. Є. О. Харитонова, Т. С. Ківалової, О. І. Харитонової] ; Нац. ун-т "Одес. юрид. акад". Одеса: Фенікс, 2016.

5. Цивільне право України. Особлива частина / за ред.: О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, Р. А. Майданик. Київ: Юрінком Інтер, 2017.

6. Цивільне право України. Особлива частина: підручник / за ред.: В. Г. Фазикоша, С. Б. Булеци. Київ: Знання, 2017. (Вища освіта XXI століття).

7. Цивільне право: підручник: у 2 т. / Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого"; за ред.: В. І. Борисова, І. В. Спасибо-Фатєєва, В. Л. Яроцький. Харків: Право, 2017.

8. Харитонов Є. О. Цивільне право України / Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова, О. В. Старцев. Вид. 3-тє, переробл. і допов. Київ: Істина, 2018.

Размещено на Allbest.ru