Булінг як актуальна проблема сучасності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Булінг як актуальна проблема сучасності

Термін «булінг» походить від англійського дієслова «to bully» - задиратися, знущатися, змушувати погрозами, а також англійського іменника «a bully» - хуліган, забіяка [3, с. 10].

На законодавчому рівні закріплено поняття булінг (цькування), як діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого [1].

Основною характеристикою булінгу є емоційне приниження, образа почуттів людини, що призводить до виключення її з групи, це агресивна поведінка, яка спрямована на приниження почуттів, висловлювання негативних емоцій і принизливих оцінок щодо іншої людини.

Виділяють сім ознак булінгу:

1. Емоційне приниження включає вербальні і невербальні способи вираження. Вербальні способи - це негативно забарвлені висловлювання, використання підвищеного тону, крик, звинувачення у помилках, приниження здобутків і досягнень людини. Невербальні способи - зневажливий погляд, мовчазне засудження, образливі жести тощо

2. Продовження емоційно образливої і принизливої поведінки впродовж тривалого періоду. Жертви булінгу визнають, що навіть, якщо неприйняття і несхвалення висловлюється у відносно м'якій формі, але впродовж тривалого періоду, виникає відчуття загнаності і відсутності виходу.

3. Непривітна і недовірлива поведінка також класифікується як булінг.

4. Втручання у приватне життя людини.

5. Якщо наслідком агресивного, негативного ставлення до людини є погіршення психологічного і фізичного стану цієї людини, то така поведінка визначається як булінг.

6. Якщо агресор має намір завдати шкоду іншій людині, або дозволяє чи сприяє, щоб ця людина пережила травмуючи події, ця поведінка є булінгом.

7. Агресор займає вище становище ніж його жертва і відповідно дозволяє собі дії, що принижують гідність і завдають моральної або фізичної шкоди іншій людині [5, с. 2-3].

Шкільний булінг має дві основні форми:

1. Фізична - умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень та ін. До цієї форми булінгу можна віднести сексуальний булінг (дії сексуального характеру).

2. Психологічна - насильство, пов'язане з дією на психіку, яке наносить психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, створенням напруженої атмосфери для навчання з метою формування зверхнього ставлення групи, навіть учителів чи персоналу школи, до аутсайдера, жертви, найчастіше, фізично слабкішої дитини або з бідної чи неблагополучної родини. До цієї форми можна віднести: вербальний булінг; образливі жести або дії; залякування; ізоляцію; вимагання; кібербулінг [2, с. 47].

Булінг лише в меншості випадків є фізичним насиллям, а більш розповсюдженим знущанням, яке відбувається між дітьми, є вербальне приниження та різного роду образи, а також виключення з референтної групи, неприйняття та ізоляція, розповсюдження неправдивих чуток та інша поведінка, яка тим чи іншим шляхом завдає шкоди потерпілому. Усі ці різноманітні дії приводять до приниження потерпілого та отримання кривдником задоволення від цього, і цикл насильства не обривається, а лише набирає обертів. Це ще раз доводить необхідність зовнішнього втручання в таке коло [4, с. 85].

Основні механізми розвитку булінгу: страх; заздрощі та конкуренція; неприйняття інакшості; бажання підпорядковувати когось власній волі; бажання витіснити когось із групи (колективу); бажання принизити іншого [6, с. 171].

Якщо розглядати це явище з правової точки зору, необхідно відмітити, що в даному випадку порушується низка законодавчих актів щодо захисту прав дитини. Головним міжнародним документом у цій сфері є Конвенція ООН з прав дитини, яка проголошує, що усі діти від народження рівні та мають право на безпечні та сприятливі умови життя. Конституція України проголошує, що найвищою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека. Закон України «Про охорону дитинства» прямо передбачає захист дитини від усіх форм насильства.

Дуже важливим є законодавче закріплення відповідальності за булінг у національному законодавстві кожної держави, для запобігання поширення цього явища. На державному рівні в Україні, це поняття є достатньо новим, оскільки лише 2 жовтня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Метою цього Закону є визначення поняття «булінг», шляхів протидії йому, захист прав дитини та інших осіб, що працюють в закладі освіти.

Відповідно, до вищевказаного Закону вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин. Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Водночас законом визначено покарання за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти. Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Якщо булінг це відоме явище, яке знайшло свій відгук в актах національного законодавства демократичних держав, то мобінг - це проблема, яка потребує вирішення. Мобінг - це один із видів насильства, що передбачає систематичне цькування у вигляді психологічного терору, діє як форма зниження авторитету, форма психологічного тиску у виді цькування співробітника у колективі, зазвичай із метою його звільнення. В Україні були спроби врегулювати і визначити відповідальність за цей вид насильства, але на жаль цього так і не сталося.

Юридичними можливостями забезпечення дієвого захисту прав та законних інтересів працівників в частині протидії мобінгу чи булінгу можуть стати норми інституту компенсації моральної шкоди та положення заборони зловживання правом, однак самі ці інститути мають свої недоліки і також потребують перегляду у зв'язку з поступовим орієнтацією всієї правої системи Україні на забезпечення прав та свобод людини [7, с. 144].

Отже, булінг - це умисна негативно-агресивна поведінка, яка спрямована на приниження особи, є однією із форм насильства. Насамперед це проблема не тільки дітей, батьків чи педагогів, а й всього суспільства. Заходи щодо протидії даного явища є завданням органів державної влади. За останній рік, після прийняття Закону, що визначає поняття «булінг» та призначає відповідальність за насильство в школі, варто зазначити, що можна спостерігати позитивну статистику щодо зменшення цього явища у навчальних закладах України.

Список використаних джерел

булінг законодавство юридичний

1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»: за станом на 18 груд. 2018 р. / Верховна Рада України [Електронний ресурс] - Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19 .

2. Губко А. А. Шкільний булінг як соціально-психологічний феномен / А. А. Губко // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер. : Психологічні науки. - 2013. - Вип. 114. - 46-50 с.

3. Жеброва А. О. Булінг як різновид катувань серед неповнолітніх / Анастасія Олександрівна Жеброва. - наук. робота. - 2016. - 34 с.

4. Король А. Причини та наслідки явища булінгу / Анна Король // Відновне правосуддя в Україні. - 2009. - № 1 - 2. - 190 с.

5. Лушпай Л. І. Булінг як соціально-педагогічна проблема та шляхи її вирішення (на прикладі досвіду середніх загальноосвітніх шкіл Великої Британії). - Київ, 2010. -126-131 с.

6. Сидорук І. Булінг як актуальна соціально-педагогічна проблема / І. Сидорук // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Педагогічні науки. - 2015. - № 1. - 169-173 с.

7. Сорокіна А. А. Мобінг та булінг в трудових відносинах / Сорокіна А. А. //Young. - 2018. - Т. 63. - №. 11. - 139-146 с.

Размещено на Allbest.ru