Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство Освіти молоді та спорту україни

Квасилівський Професійний ліцей

РЕФЕРАТ

на тему:

ВИБОРИ, РЕФЕРЕНДУМ

Виконала:

учениця групи № 17

Коновалова Яна

Перевірив:

Савчук О.О

КВАСИЛІВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ - 2018

Зміст

1. Вибори

2. Вибори та референдум як форма прямої демократії

3. Нормативно-правове забезпечення виборчого процесу в Україні

4. Моделі виборчих систем

Список використаної літератури

1. Вибори

Поняття "вибори" можна трактувати по-різному:

- як акт самоврядування народу;

- як процедуру формування державних органів шляхом надання певних повноважень посадовій особі через волевиявлення (вибори) громадян;

- як вибір народу, який реалізується через голосування, щодо формування органів влади як на державному рівні, так і на місцевому.

Отже, можна сказати, що вибори - це форма народного волевиявлення, в процесі якого шляхом голосування формуються державні органи та органи місцевого самоврядування, а також заповнюються вакантні виборні посади, зокрема, пост глави держави.

Вибори були відомі ще в первіснообщинному ладі, коли на загальних зборах певного роду обиралися старійшини. З часом сама процедура виборів ускладнилась. Наприкінці ХVІІІ ст. було зроблено класичну теорію виборів, основні ідеї якої зводяться до визнання того, що суверенітет належить народу, який є джерелом будь-якої влади. Народ доручає здійснення влади своїм представникам (депутатам), яких обирає в результаті проведення демократичних виборів. Кожен депутат представляє всю націю, а не тільки округ, від якого його обрано. Тому депутат повинен бути незалежним від своїх виборців під час виконання своїх повноважень. Ці ідеї присутні і нині в демократичних державах. Тому можна сказати, що вибори - це передача влади виборцями тим, кого вони обирають, тобто народ делегує владні повноваження свої представникам.

Вибори символізують не лише виявлення думки населення, а й залучають маси до процесу управління державою. Вони є засобом політичної соціалізації населення, забезпечують легітимність, законне обґрунтування політики, яку проводять представники влади, що перемогла на виборах. Вибори відіграють у суспільстві роль своєрідного регулятора, оскільки таким чином можна демократично змінювати владні структури.

2. Вибори та референдум як форма прямої демократії

Відповідно до ст. 69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Український народ або його частина здійснюють владу безпосередньо на загальнодержавних і місцевих виборах, всеукраїнських референдумах, мітингах, демонстраціях, зборах громадян, через народні ініціативи тощо.

Вибори - передбачена конституцією та законами форма прямого народовладдя, за якою шляхом таємного голосування формуються представницькі органи державної влади та місцевого самоврядування.

Референдум -- це голосування населення всієї держави (загальнодержавний референдум) або певної його частини (місцевий референдум) з метою вирішення найважливіших питань державного і суспільного життя.

Референдум, як і вибори, здійснюється шляхом голосування, але відрізняється своїм предметом.

Вибори проводяться для визначення особи, яка гідна обіймати певну виборну посаду.

Завдання референдуму полягає у вирішенні важливих питань, не пов'язаних із наданням юридичної сили мандатам певних осіб. Це можуть бути затвердження, зміна чи скасування законів, вирішення проблем територіального устрою в межах держави тощо.

3. Нормативно-правове забезпечення виборчого процесу в Україні

Виборчий процес гарантується Конституцією України, законами України "Про вибори народних депутатів України" від 25 березня 2004 р., "Про вибори Президента Україна" від 5 березня 1999 p., "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 р., "Про Центральну виборчу комісію" від 30 червня 2004 р. та ін.

Виборчий процес - це врегульована Конституцією та законами України специфічна діяльність органів і громадян (суб'єктів виборчого процесу), спрямована на підготовку і проведення виборів з метою формування представницьких органів влади.

Виборчий процес - досить складний і багатогранний, тому має здійснюватися в законодавчо визначеному процесуальному порядку. Виборчий процес включає такі етапи:

1) складання та уточнення списків виборців;

2) утворення виборчих округів;

3) утворення виборчих дільниць;

4) утворення виборчих комісій;

5) висування та реєстрація кандидатів у народні депутати України;

6) проведення передвиборної агітації;

7) голосування;

8) підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування;

9) встановлення результатів виборів народних депутатів України та їх офіційне оприлюднення;

10) припинення діяльності виборчих комісій.

Виборчий процес завершується через 15 днів після дня офіційного оприлюднення ЦВК результатів виборів депутатів.

Конституція України (ВРУ):

Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України.

Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

ЗУ «Про вибори народних депутатів України»

Стаття 16. Строки проведення виборів

1. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України.

2. Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за дев'яносто днів до дня голосування. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу не пізніш як за дев'яносто один день до дня голосування.

3. Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, виданого відповідно до Конституції України.

4. Виборчий процес позачергових виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування Указу Президента України, зазначеного у частині третій цієї статті.

5. Повторні вибори в одномандатному окрузі призначаються не пізніш як через десять днів від дня визнання виборів такими, що не відбулися, або прийняття Центральною виборчою комісією рішення про визнання обраної особи такою, що не набула депутатського мандата. Повторні вибори відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Центральною виборчою комісією рішення про їх призначення. Виборчий процес повторних виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування рішення Центральної виборчої комісії про їх призначення.

ЗУ «Про вибори Президента України»

Стаття 17.Строки призначення та проведення виборів

1. Чергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України.

2. Верховна Рада України призначає чергові вибори Президента України не пізніш як за сто днів до дня виборів. Верховна Рада України забезпечує опублікування рішення про призначення чергових виборів Президента України у засобах масової інформації.

3. Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за дев'яносто днів до дня голосування. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу шляхом прийняття рішення не пізніш як за дев'яносто один день до дня голосування.

4. Позачергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю дев'яностоденного строку з дня їх призначення Верховною Радою України.

6. Виборчий процес позачергових виборів Президента України розпочинається з дня, наступного за днем, зазначеним у частині четвертій цієї статті.

7. Повторні вибори Президента України відбуваються в останню неділю дев'яностоденного строку з дня прийняття постанови Верховної Ради України про призначення повторних виборів.

4. Моделі виборчих систем

Виборча система -- сукупність правил і законів, що забезпечують певний тип організації влади.

Можна виділити такі основні типи: мажоритарну, пропорційну та змішану.

Мажоритарна виборча система

Мажоритарна виборча система існує в трьох різновидах, це залежить від того, якої більшості для обрання депутатів вимагає закон:

1) мажоритарна система абсолютної більшості - для обрання кандидата вимагає зібрати більше половини голосів виборців, тобто діє формула 50 % + 1 голос. У разі якщо жоден кандидат не одержав більше ніж половину голосів, проводиться другий тур виборів, на якому представляється лише двоє кандидатів. Для перемоги необхідно набрати просту більшість голосів.

2) мажоритарна система відносної більшості - є найпростішою різновидністю мажоритарної системи. У разі її запровадження обраним вважається кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців. За умов однакової кількості набраних голосів двома або більше кандидатами, використовується процедура жеребкування. При цій системі голосування відбувається в один тур.

3) мажоритарна система кваліфікованої більшості - обраним вважається кандидат або список кандидатів, який отримав певну, кваліфіковану більшість голосів виборців. Кваліфікована більшість встановлюється законодавством і, як правило, перевищує абсолютну більшість.

Пропорційна виборча система

Ця система ґрунтується на пропорційній відповідності між кількістю завойованих голосів та кількістю отриманих мандатів. При застосуванні цієї системи округи завжди багатомандатні.

Розрізняють наступні види пропорційної системи:

1) з жорсткими списками;

2) з преференціями;

3) з напівжорсткими списками.

1. При застосуванні жорстких списків виборець безпосередньо голосує за список партії, що він обирає. У виборчому бюлетені вказуються тільки назви, емблеми партій, іноді певна кількість перших кандидатів у партійних списках.

2. При застосуванні системи преференцій виборець не просто голосує за списки партії, що обирає, а й робить помітку навпроти номеру того кандидата в кандидатському списку від партії, якому він віддає свій голос. Таким чином, обирається той, хто отримав найбільше число преференцій, в разі рівності кількості преференцій у кількох кандидатів від партії перевагу віддають тому, хто займає вище місце у партійному списку.

3. Напівжорсткі списки -- коли мандат обов'язково одержує кандидат, який очолює партійний список, а розподіл інших мандатів, що їх одержала партія, здійснюється залежно від кількості голосів, які одержав кандидат (в Італії, Австрії, Швейцарії).

Змішана виборча система

Змішана виборча система передбачає поєднання у собі елементів мажоритарної та пропорційної систем.

Одним із найпоширеніших варіантів змішаної системи є рівне комбінування, що передбачає обрання половини депутатів мажоритарним шляхом, а іншої -- пропорційним. У цій системі виборець одержує два голоси: один подає за одного із кандидатів, а другий -- за один із партійних списків. Саме така система нині існує в Україні.

вибори референдум нормативний правовий

Види референдумів

Список використаної літератури

1. Конституція України

2. Закон України "Про Центральну виборчу комісію"

3. Закон України "Про вибори Президента України"

4. Закон України "Про вибори народних депутатів України"

5. Закон України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"

6. Закон України "Про місцеве самоврядування"

7. Закон України "Про об'єднання громадян"

8. Науково-практичний коментар до Закону України "Про вибори народних депутатів України"/ За редакцією Голови Центральної виборчої комісії України, Рябця М.М. - К.: Український інформаційно-правовий центр, 2002.

9. "Конституційне право України"/ За редакцією В.Ф.Погорілка - К.: Наукова Думка, 2000.

10. Кравченко В.В. "Конституційне право України", Київ: Атіка, 2000

11. Лінецький С.В., Мельник М.І., Ришелюк А.М. "Конституційне законодавство України". - К.:Атіка, 2000.

12. "Основи конституційного права України"/ За редакцією академіка АПрН України, професора Копейчикова В.В. - К.: Юрінком, 1997.

Размещено на Allbest.ru