Проблема здобуття довіри до судової системи населенням України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Постановка проблеми. Недостатній рівень довіри населення України до судової системи.

Проблема здобуття довіри до судової системи в Українських політичних та наукових колах не нова. Ефективна судова система не може існувати без ядовіри.

Безсумнівно, що лише за умовою реформ, та введення інновацій до судової системи, можливо забезпечити якісний рівень судового захисту конституційних прав, а також інтересів і свобод громадян.

Отже проблемою данного питання є низький престиж судової установи, що має наслідком невіру громадськості та упереджене ставлення до судової гілки влади.

Основний матеріал дослідження

Задля кращого розуміння проблеми та шляхів її вирішення вважаю доцільним розглянути дані соціологічних опитувань за останні роки.

У серпні-жовтні 2018 року Програма USAID «Нове правосуддя» здійснила чергове коло національних опитувань населення України та правників, які є учасниками судових проваджень, але не працюють в судовій системі. Ці опитування проводяться у співпраці з Радою з питань судової реформи, Вищою радою правосуддя та Державною судовою адміністрацією України і сприяють досягненню запланованих результатів програми щодо підтримки суддівської незалежності й підзвітності, протидії корупції, адміністрування судової системи та доступності правосуддя. Опитування населення проводиться один раз на рік, а опитування правників, які є учасниками судових проваджень (здебільшого адвокатів та прокурорів), - двічі на рік, що дозволяє відстежувати досягнутий прогрес, а також розробляти рекомендації для урядових та неурядових партнерів програми. Крім того ці дослідження покликані сприяти гілкам влади України в забезпеченні моніторингу виконання Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, а також Стратегії сталого розвитку «Україна 2020», схвалених указами Президента України.

В національному опитуванні населення України взяли участь 2 478 респондентів, вибірка є репрезентативною відповідно до демографічних даних Державної служби статистики України. У всеукраїнському опитуванні правників, що є учасниками судових проваджень, взяли участь 400 респондентів, серед яких адвокати, прокурори, юристи, що виконують функції адвокатів для державних органів влади та підприємств, слідчі Міністерства внутрішніх справ. Вибірка розрахована відповідно до кількості справ, що знаходилися на розгляді в місцевих загальних судах в 2017 році.

Результати всеукраїнських опитувань населення та правників, які є учасниками судових проваджень, щодо судової системи, судової реформи та косприйняття корупції за 2018 рік

Довіра до судової влади

· Рівень довіри суспільства до судової влади демонструє помітне зростання в останні роки - 16% респондентів загальнонаціонального опитування населення визнали, що довіряють повністю чи скоріше довіряють судовій владі, це втричі більше у порівнянні з критично низькими 5% в 2015 році. 21% респондентів висловили позицію нейтрального сприйняття судової влади, вибираючи варіант відповіді «і довіряю, і не довіряю», а 59% респондентів визнали, що скоріше не довіряють чи зовсім не довіряють судовій владі.

· В цьому році вперше в опитуванні була додатково застосована шкала системи «Євробарометр», де відсутня можливість респонденту відзначити нейтральне сприйняття. Відповідно до цієї шкали, 20% респондентів схильні довіряти судам, а 71% - схильні не довіряти.

· Рівень довіри правників до судової влади виріс з 38% в 2017 році до 41% в 2018 році. Тим часом 47% правників виявили довіру окремим судам, де вони здійснюють представництво сторін.

Обізнаність про судову реформу та оцінка її положень

· 62% правників вважають себе добре обізнаними з усіма положеннями Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 рр., 41% опитаних правників здебільшого позитивно оцінюють хід судової реформи. Ці показники демонструють певні позитивні тенденції, оскільки в 2017 році вони були помітно нижчими.

· 16% респондентів національного опитування населення визнали себе повністю, чи в основному обізнаними про хід судової реформи, проте цей показник помітно виріс в порівнянні з 2017 роком, коли він складав лише 9%.

· Відповідаючи на питання щодо позитивного впливу судової реформи на підвищення рівня довіри громадян до судової влади та незалежності суддів, біля 70% правників називають основними результатами оновлення суддівського корпусу та оцінювання суддів. Зокрема позитивним результатом вважають конкурсний відбір до Верховного Суду (78%), запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів (76%), обмеження обсягу суддівської недоторканності до функціональної (68%), повернення до триланкової системи судоустрою (64%), скасування повноважень Президента України щодо переведення та призначення суддів (60%). 64% опитаних правників підтримують створення нового Верховного Суду замість старого та вищих спеціалізованих судів, 78% вітають надання можливості претендувати на посаду судді Верховного та Вищого антикорупційного судів адвокатам та 52% вітають такі ж можливості у науковців. Ще 63% правників підтримують надання судам повноважень здійснювати контроль за виконанням судових рішень, а 51% - скасування інституту першого призначення судді на 5 років. В цілому, оцінка окремих положень судової реформи мало змінилася в порівнянні з 2017 роком.

· 61% опитаних правників погоджується з тим, що залучення представників міжнародної спільноти до процесу добору суддів Вищого антикорупційного суду є виправданим, а 45% з них вважає виправданим залучення представників громадськості (Громадська рада доброчесності) до добору суддів Верховного Суду.

Сприйняття судової системи

· Національне опитування населення України показало, що за останні 24 місяці 9% від усіх респондентів мали досвід участі в судових провадженнях. Це суттєво більше, ніж в минулому році, коли ця частка була лише 5%.

· Довіра до судової влади українців, які були учасниками судових засідань, вдвічі більша, ніж загалом в українців, які переважно отримують інформацію про судову владу з новин. Протягом чотирьох років довіра українців-учасників судових проваджень також має тенденцію до збільшення - з 16% у 2015 році до 34% у 2018 році.

· 60% громадян - учасників судових проваджень погоджуються з тим, що рівень кваліфікації суддів був належним, 63% - з тим, що судді були ввічливі та тактовні. Крім того, 59% визнали, що робота суду була добре організована, а 53% що розгляд справи відбувся своєчасно та без затримок. 54% учасників судових проваджень погодилися з тим, що були відсутні вимоги хабарів та інші корупційні практики, 44% - з тим, що судді ухвалювали справедливі рішення. Здебільшого, ці показники демонструють певні позитивні тенденції, оскільки в 2017 році вони були помітно нижчими.

· Разом з тим 42% громадян, що мали досвід участі в судових провадженнях, визнають, що в них виникали проблеми і вони змушені були використовувати свої зв'язки, знайомства та інші засоби впливу, що значно вище ніж в 2017 році, коли цей показник склав 33%.

· Сприйняття професійними правниками судової системи України в цілому дещо відрізняється від їхнього сприйняття роботи конкретних судів, де вони здійснюють представництво сторін. 48% опитаних правників вважає, що інформація про судові процедури та хід розгляду справи є доступною та зрозумілою для громадян. 46% правників вважає, що рівень професійної кваліфікації суддів в цілому в Україні є належним, 29% вважає, що судді завжди приймають законні та справедливі рішення, а 20% вважає, що українські громадяни довіряють судам.

· Узагальнюючи свої особисті враження від судових проваджень за останні 12 місяців, 61% правників, що є учасниками судових проваджень, вважають, що рівень професійної кваліфікації суддів є належним, а 53% вважають, що судді ухвалюють законні та справедливі рішення. 70% визнають, що судді були ввічливими та коректними з усіма учасниками судових проваджень, а 71% визнає, що були відсутні вимоги хабарів, неофіційних платежів чи інші прояви корупції. Варто зазначити, що ці показники демонструють певні негативні тенденції, оскільки в 2017 році вони були помітно вищими.

· 53% опитаних правників визнають, що мають досвід звернення до дисциплінарних органів щодо дій судді в судовому процесі або поза судом. 44% визнали, що використовують інститут дисциплінарної скарги щодо судді для запобігання затягуванню судового процесу та (або) іншим процесуальним порушенням під час розгляду справи.

· 59% опитаних правників вважають, що участь присяжних у відправленні правосуддя є запорукою підвищення рівня суспільної довіри до судової влади. З тих, хто так вважає, 47% погоджуються з тим, що участь присяжних сприяє більш справедливому судовому розгляду, а 31% з тим, що така участь запобігає проявам корупції в судах.

· 19% респондентів національного опитування населення висловили своє бажання бути присяжним в судових процесах, а 72% зазначили, що не мають такого бажання. Основними причинами бажання респондентів бути присяжним є можливість сприяти справедливому відправленню правосуддя та можливість запобігання корупції в судах. Основними причинами небажання українців бути присяжними в судах є відсутність юридичних знань та відсутність часу.

· 79% опитаних правників знають про впровадження інституту приватних виконавців, з них 22% зверталися до приватних виконавців за послугами.

Сприйняття корупції в Україні

· 65% опитаних правників вважають, що бути викривачем корупційних дій в Україні небезпечно, 49% вважає, що судова система України здатна стати основою подолання корупції в усіх гілках влади, 46% вважають створення Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) необхідним кроком України, а 42% респондентів опитування вважають, що створення Вищого антикорупційного суду матиме позитивний вплив на подолання корупції.

· 57% опитаних правників погоджуються з тим, що суддя, що має інформацію про корупційні дії своїх колег повинен повідомити про це НАБУ, але, разом з тим, 63% респондентів цього опитування вважають, що суддя, що викриває корупційні дії своїх колег серйозно ризикує своєю кар'єрою. Крім того, лише 13% опитаних правників визнали, що самі готові повідомити НАБУ у випадку отримання інформації про те, що суддя у справі, або колега-прокурор вимагає хабар від учасника судового розгляду.

Соціологічне дослідження «Ставлення громадян України до судової системи» (2019 рік) довіра судовий корупція реформа

Репрезентативне опитування громадян України здійснювалося з 7 по 14 лютого 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Результати цього опитування є репрезентативними стосовно дорослого населення територій, що перебувають під контролем органів державної влади України, за основними соціально-демографічними показниками: віком, статтю, типом поселення, регіоном проживання.

Результати загальнонаціонального опитування стосовно довіри до судової влади в порівнянні з минулими опитуванні (загальні висновки)

Оцінюючи різні аспекти діяльності суду, учасники судових засідань частіше схильні вважати, що дістатися суду було для них просто, умови очікування, а також пунктуальність слухань та умови розгляду справи, були хорошими, часовий проміжок між повісткою до суду та слуханням справи, ставлення та ввічливість суддів і прокурорів, а також працівників суду, які не є суддями, неупередженість суддів під час проведення усних слухань були задовільними, мова, якою розмовляв суддя/прокурор, рішення суду були зрозумілими, часові рамки для винесення судового рішення були обґрунтованими. Порівняно низькою є оцінка витрат на доступ до правосуддя - частка тих, хто вважає такі витрати високими (36,3%) статистично значуще не відрізняється від частки тих, хто вважає їх низькими (37,4%).

За всіма показниками оцінки є вищими, ніж оцінки учасників загальнонаціонального опитування, які оцінювали власний досвід участі у судових засідання за останні два роки. Можна відзначити лише деяке зростання задоволеності неупередженістю суддів під час проведення усних слухань (з 4,5 до 4,8 балів).

Якщо раніше за всіма зазначеними показниками, крім показника «наскільки важко/просто було дістатися до суду» оцінки в обласних центрах були на статистично значущому рівні гіршими, ніж в інших типах поселень, то тепер показники у різних типах населених пунктів вирівнялися.

Висновки і перспективи подільших досліджень

Проведення соціальних досліджень серед громадян та працівників судової влади дають змогу сформувати напрямки, за якими слід реформувати та покращувати роботу судової системи. Аналізуючи ці дані можна виявити, що саме призводить до недовіри громадян до судової гілки влади. Вважаю також, що показниками рівня довіри до суду в суспільстві можуть бути дані соціологічних опитувань представників різних соціальних груп:

· простих громадян; учасників судового процесу;

· адвокатів та прокурорів, які підтримують державне обвинувачення в судах;

· працівників апарату судів та професійних суддів.

В ідеалі оцінка рівня довіри до суду повинна ґрунтуватися на власному досвіді громадян, що мали безпосередній контакт із судами.

Отже, не зважаючи на показники зростання рівня довіри за останні роки, що ми бачимо за останніми результатами досліджень, для вирішення цієї проблеми можна впровадити деякі зміни:

1. Розробити концепцію зворотнього зв'язку між громадськістю та судовою системою. Це можна зробити за допомогою пресцентру, який би міг вчасно реагувати на інформаційні запити суспільства, а також надавати актуальну інформацію про досягнення, зміни, проблеми в судовій системі.

2. Підвищення юридичної обізнаності населення. Для цого треба налагодити співробітництво між громадськими організаціями та освітніми закладами (інформувати дітей про їх права та захист).

3. Прозорість судової системи.Це в першу чергу залежить від самих суддів, від того, як оперативно та справедливо вони розглядають справи, наскільки об'єктивні рішення ухвалюють. Задля підвищення оперативності розгляду справ треба покращити умови для здійснення судочинства, ознайомлення з матеріалами справи, отримання копій судових рішень й інформації про рух справ. Цьому може сприяти введення технічних інновацій.

4. Створення системи етичних стандартів для суддів. Притому на рівень довіри суспільства впливає і поведінка суддів й поза судом, бо це теж формує враження громадян про їх під час розгляду справ. Для виконання цієї умови навіть існує законодавча база, упродовж останніх двох років Вищою кваліфікаційною комісією суддів України запроваджено нову процедуру добору кандидатів на посаду судді вперше. При чому потрібно керуватись не тільки рівнем професійної підготовки, а й моральними якостями кандидата. Доцільним також вважаю створення Вищого антикорупційного суду, що матиме позитивний вплив на подолання корупції.

5. Приведення судової системи України у відповідність міжнародним, та європейським стандартам. Цьому може посприяти використання новітніх технічних розробок, та, найважливіше, врахування досвіду в питаннях судочинства у більш розвинених країнах.

6. Усунення політичного тиску на суддів. В першу чергу, виробити нові підходи до підготовки та обрання кандидатів на посаду суддів, деполітизація цього процесу. Також, задля зростання рівня довіри населення, потрібно інформувати громадян про процес обрання кандидатів на посаду суддів. Доцільним вважаю обмеження обсягу суддівської недоторканності до функціональної. Доцільно, також, залучати до підбору кандидатів представників світової спільноти, а також представників громадськості.

7. Підвищити територіальну доступність судів. Як ми бачимо за результатами опитувань цей фактор є дуже важливим для громадян. Також, на мою думку, потрібно зробити перебування в судових установах більш комфортним для громадян (наприклад, забезпечити відвідувачів вільним доступом до інтернету, тощо).

Таким чином, наукова розробка проблеми довіри населення до суду дасть змогу визначити та опрацювати напрями оптимізації діяльності судової системи. Також ці дослідження є доцільними для вибору напрямів законодавчого реформування судової системи.

Література

1. В.Петренко, стаття «Підвищення довіри громадськості до суду», видання «Закон і бізнес»

2. «Свідок, учасник досудового та судового слідства», Совдус В.М., видання «Закон і бізнес»

3. Доверие к правосудию: сборник материалов международного научно-практического семинара в рамках сотрудничества с органами судебной власти Российской Федерации и Швеции (15-16 сентября, г. Вологда) / Вологодский областной суд, Сев.-Зап. ин-т (филиал) Ун-та им. О. Е. Кутафина (МГЮА). Вологда: ИП Валеева В. Н., 2014. 92

4. Лавриненко І. Іноземний досвід: методи оцінки ефективності роботи судів у США.

5. Сердюк О. В. Соціологічні аспекти методології оцінювання якості функціону-вання правових інститутів (на прикладі суду). Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2010. Вип. 1.

6. Відкритий Суд оприлюднив результати опитування щодо рівня довіри до судової влади.

7. Звіт «Ставлення громадян України до судової системи» / Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова; Рада суддів України; Проект Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні».

8. Оценка работы судебной системы Украины.

9. Правосудие в современном мире: монография / В. М. Лебедев, Т. Я. Хабриева, А. С. Автономов и др.; под ред. В. М. Лебедева, Т. Я. Хабриевой. 2-е изд., доп. и перераб. Москва: Норма, 2017.

10. Оценка качества разрешения дел в судах: Принципы и предлагаемые критерии качества

Размещено на Allbest.ru