Розвиток сільських територій в умовах децентралізації

Децентралізація - процес передачі повноважень і бюджетних надходжень від державних органів до органів місцевого самоврядування.

Вона має три складові:

? реформа територіальної організації влади;

? реформа місцевого самоврядування;

? реформа регіональної політики.

? чітку концепцію.

Процес децентралізації забезпечує реальне місцеве самоврядування.

Створюються насамперед інститути самоврядування.

Процес децентралізації сприймається як:

У передача великої кількості повноважень від органів державної влади на рівень місцевого самоврядування, на рівень районів і регіонів, але найбільше на рівень громад;

У закріплення засобів, власних доходів, субвенцій, щоб громади могли здійснювати свої повноваження, мали можливість розпоряджатися ресурсами;

У підвищення якості та доступності послуг для громадян, які надаються на кожному з рівнів, оскільки це є інструмент для поліпшення якості життя людини;

У можливість «склеїти» державу, поділену сьогодні між феодальними кланами на місцевому рівні.

Децентралізація інтерпретується як можливість громад мати повноваження і розпоряджатися ресурсами на їх реалізацію. Раніше повноваження і ресурси були сконцентровані в центрі і розподілялися по виконавчій вертикалі, що робило громади залежними і створювало складнощі для розвитку реального самоврядування. Тепер же основна частина зароблених коштів залишається в громаді, і її члени самі приймають рішення, на що ці гроші витрачати.

? В результаті децентралізації спостерігається пожвавлення економічної активності на місцевому рівні, створення у сфері обслуговування робочих місць, раніше непритаманних сільській місцевості.

? Як приклад, в одній з громад відремонтували клуб, де почали відзначати різні сімейні події, від поминок до днів народжень і весіль. В результаті одна з сімей в громаді почала надавати кейтерингові послуги на таких заходах.

? Спостерігається підвищення якості послуг, що надаються на рівні громади.

? Наприклад, в одній із сільських шкіл значно покращилася якість харчування для учнів. Це стало можливим з двох причин. По - перше, на харчування виділяється більше грошей, а по-друге, почали замовляти продукти у місцевих постачальників, а не на рівні району/області. Обидва рішення були прийняті місцевою владою в інтересах громади.

Місцеве самоврядування на теренах нашої держави виникло в Середнівіки у вигляді перших спроб міського самоврядування, що надавалось Магдебурзьким правом,частково зберігалось у часи козацької республіки (ХУ-ХУП ст.), але остаточно занепало в часи після безславного об'єднання України з Росією (1654 року).

Незначна його реанімація за умов царизму (1917 -1919 рр.) закінчилась фактичним відродженням національного поняття місцевого самоврядування лише у березні 1990 року після обрання депутатів Верховної Ради Української РСР та місцевих Рад народних депутатів.

Науковці виділяють такі основні історичні періоди становлення національного місцевого самоврядування:

? перший період - зародження, становлення й розвиток вітчизняних форм місцевого самоврядування (в основі яких були рід та суверенна громада), своїми хронологічними рамками сягав час у зародження й утворення держави східнослов'янських племен на українських землях, і тривав до середини XIV століття;

? другий період або період європеїзації. Характеризувався поєднанням місцевих форм самоврядування з елементами західноєвропейської організації самоврядування (місто Магдебург), від середини XIV ст. і до першої половини XIX ст. Магдебурзька грамота, що надавалася королем тому чи іншому місту, була класичним актом децентралізації суверенної влади середньовічної держави на рівень цього міста, його територіальної громади;

? третій період відзначався русифікацією вітчизняного місцевого самоврядування на території сучасної України. Центральна, східна, а згодом і південна частина якої входили до царської Росії. Західна частина України належала Польщі, Австрійській, а пізніше Австро-Угорській монархії. Хоча процес русифікації в місцевому самоврядуванні України почався десь наприкінці XVII ст., свого апогею він досягнув у XIX ст. та на початку ХХ століття;

? четвертий період є спробою українізації місцевого самоврядування. Його початком потрібно вважати 20-ті рр. ХХ ст., і він триває до тепер. Починаючи з 1991р.,в Україні нарешті відновлені спроби українізувати як місцеве самоврядування, так і інші сфери суспільного життя.

? МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ - це гарантована державою реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність обраних органів та посадових осіб вирішувати справи місцевого значення в межах визначених Конституцією і законами України

? (згідно Закону).

? Діяльність місцевої ради не повинна створювати перешкод для здійснення безпосереднього управління містом громадянами шляхом використання таких інструментів як громадські слухання, місцева ініціатива, збори громадян, референдум, електронна петиція.

Місцева рада - це система управлінсько-владних утворень, яка складається з:

? міського голови і його патронатної служби;

? виконавчих органів (відділи, управління, департаменти);

? комунальних установ (школи, садочки, лікарні тощо);

? комунальних підприємств;

? виконавчого комітету (органу, створеного радою за поданням міського голови);

? ради та постійних і тимчасових контрольних комісій (як колегіальних органів, що складаються з обраних депутатів).

Така система не є випадковою, адже депутати збираються на сесію час до часу (раз у місць, раз у квартал), а щоденна влада належить міському голові та виконавчим органам. Також великий вплив на реалізацію місцевої політики мають комунальні установи і організації.

Виконавчий комітет і рада є зважуючими колегіальними органами. Повноваження самого ж депутата (як обранця громади) є переважно контрольними або сигнальними.

ПОНЯТТЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Всесвітня декларація місцевого самоврядування (XXVII конгрес Міжнародної спілки місцевих влад, Ріо-де-Жанейро, 26 вересня 1985 р.) Стаття 2:

«право та обов'язок місцевих органів влади регулювати й вести суспільні справи під свою особисту відповідальність та в інтересах місцевого населення»

Європейська хартія місцевого самоврядування (Рада Європи, 15 жовтня 1985 року):

«право і спроможність місцевих спільнот в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення»

Стаття 140 Конституції України

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села ..., селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення

Стаття 2 Закону України --Про місцеве самоврядування в Україні”

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади ... самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. самоврядування децентралізація реформа влада

ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

? Конституція України

? Бюджетний кодекс

? Земельний кодекс

? Житловий кодекс

? Кодекс законів про працю

? Кодекс адміністративного судочинства України

? Кодекс України про адміністративні правопорушення

? Кримінальний кодекс України

? Закон України від 21 травня 1997 р. №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»

? Закон України від 7 червня 2001 р. №2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування»

? Закон України від 11 липня 2002 р. №93-ІУ «Про статус депутатів місцевих рад»

? Закон України від 10 липня 2010 р. №2487-VI «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»

КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ УКРАЇНИ

Стаття 5 Конституції України