3

Размещено на http: //www. allbest. ru/

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Херсонський факультет

Кафедра професійних та спеціальних дисциплін

Реферат з навчальної дисципліни «Судова бухгалтерія»

На тему: «Загальна характеристика та види злочинів у сфері господарської діяльності»

Виконала: Курсант 301-го навчального взводу

Світлана ЛИСИЦЯ

Перевірила: Тетяна МОРГУНОВА

Старший викладач кафедри професійних та спеціальних дисциплін

Херсон 2020

План

• Вступ
• 1. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності
• 2. Правова характеристика окремих видів злочинів у господарській діяльності ( ст. 222 КК)
• 3. Особливості використання спеціальних бухгалтерських знань під час виявлення та розслідування злочинів у сфері господарської діяльності
• Висновок
• Список використаної літератури

Вступ

злочин розслідування бухгалтерський кримінальний

Родовим об'єктом господарських злочинів слід вважати діяльність, яка відповідала б інтересам громадян України. З об'єктивної сторони господарські злочини характеризуються як суспільно небезпечні діяння (дія чи бездіяльність), що завдає шкоду нормальній господарській діяльності.

Суб'єкти злочинів у сфері господарської діяльності, залежно від обов'язкових і додаткових якостей, властивих особі, її місця в структурі об'єкта можна поділити на три категорії: спеціальні суб'єкти (наприклад, посадова особа); спеціальноконкретні особи (наприклад, продавець, працівник побутового обслуговування і т. ін.); будь-яка особа, що підлягає кримінальній відповідальності, яка порушує або не виконує певні господарські обов'язки і вимоги поведінки у цій сфері.

Таким чином, під злочинами у сфері господарської діяльності розуміємо вчинене приватною або посадовою особою при здійсненні господарської діяльності умисне або необережне суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність), що завдає істотної шкоди цій корисній діяльності.

1. Поняття і система злочинів у сфері господарської діяльності

Господарські злочини - це передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння, які посягають на господарську діяльність за відсутністю цілі послаблення чи підриву економічної основи України.

В Кримінальному кодексі України господарські злочини виокремлені в окремий розділ "Злочини у сфері господарської діяльності", який охоплює 41 злочин.

Загальна характеристика цих злочинів пов'язана з юридичним аналізом і визначенням властивостей цих злочинів з точки зору об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони господарського злочину.

Родовим об'єктом всіх господарських злочинів є економічна система господарства України.

Безпосереднім об'єктом є нормальна діяльність та інтереси окремих галузей народного господарства України. Залежно від безпосереднього об'єкта господарські злочини поділяються на групи: і,

- злочини, які посягають на встановлений законом порядок формування і функціонування грошової і банківської системи (ст. 199-200 ККУ);

- злочини, які посягають на різні форми господарської діяльності і діяльність підприємництва (ст. 202-206 ККУ);

- злочини, які посягають на відносини фінансово-кредитної системи України (ст. 207-212 ККУ);

- злочини, які посягають на економічну систему України (ст. 214-217 ККУ);

- злочини, які посягають на відносини торгівлі і сфери побутового обслуговування населення (ст. 225-227 ККУ);

- злочини, які посягають на встановлений порядок приватизації державного і комунального майна (ст. 233-235 ККУ), тощо.

Об'єктивна сторона переважної більшості господарських злочинів полягає в активній дії. У кожному складі злочину ці конкретні дії суб'єктів визначені в диспозиціях ст. 199-235 ККУ:

- об'єктивна сторона злочину, передбаченому ст. 227 ККУ полягає у випуску або реалізації недоброякісної продукції;

- об'єктивна сторона злочину, передбаченому ст. 228 ККУ полягає у змові про зміну чи фіксування цін або примушування до їх змін чи фіксування.

Деякі господарські злочини скоюються шляхом бездіяльності:

- ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 ККУ);

- ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 ККУ).

Об'єктивна сторона окремих господарських злочинів включає як обов'язкові ознаки - спосіб, час, місце скоєння злочину:

- приховування стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей (ст. 220 ККУ);

- умисне обмірювання, обважування, обрахування чи інший обман покупців під час реалізації товару (ст. 225 ККУ);

- контрабанда, тобто переміщення товарів через митний кордон України (ст. 201 ККУ).

Більшість господарських злочинів належать до злочинів з формальним складом. Сам факт скоєння злочину без урахування наслідків становить закінчений злочин (ст. 199, 200 ККУ).

Окремі господарські злочини належать до злочинів з матеріальним складом.

Так, злочини з матеріальним складом є протидією законній господарській діяльності, вчиненій організованою групою, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або такі, що заподіяли велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 206 ККУ).

Суб'єктом господарського злочину є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Окремі господарські злочини скоюються спеціальним суб'єктом:

- у разі випуску або реалізації недоброякісної продукції (ст. 227 ККУ) суб'єктом злочину можуть бути лише особи, на яких покладено відповідальність за реалізацію, а також випуск продукції належної якості, здійснення контролю за якістю продукції;

- при обмані покупців та замовників (ст. 225 ККУ) - працівники підприємств торгівлі, громадського харчування, які безпосередньо обслуговують покупців, а також працівники сфери побутового обслуговування і комунального господарства, зв'язані з обслуговуванням населення.

Деякі господарські злочини можуть скоюватися як спеціальними, так і загальними суб'єктами. Це стосується такого злочину, як виготовлення з метою збуту, збут або використання завідомо підроблених знаків поштової оплати, маркованої продукції, міжнародних купонів для відповіді, посвідчень особи для міжнародного поштового обміну, відбитків маркувальних машин, а також квитків залізничного, водного, повітряного або автомобільного транспорту та інших проїзних документів і документів на перевезення вантажу (ст. 215 ККУ).

Суб'єктивна сторона господарських злочинів характеризується у переважній більшості умисною виною, хоча деякі злочини можуть вчинятися як умисно, так і необережно (ст. 227 ККУ).

Мотив і ціль у деяких складах господарських злочинів є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони:

- умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності (ст. 232 ККУ);

- незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів (ст. 204 ККУ).

У більшості господарських злочинів мотивом є користь, а ціллю - нажива.

2. Правова характеристика окремих видів злочинів у господарській діяльності ( ст. 222 ККУ)

Сучасний етап розвитку державності в Україні характеризується значними труднощами на шляху становлення ринкових відносин в економіці країни. Особливу роль у переході до ринкових відносин виконує кредитно-фінансова система, яка покликана служити стабілізатором господарських процесів за рахунок здійснення міжрегіонального та міжгалузевого перерозподілу грошового капіталу. Широке впровадження в господарські відносини операцій з кредитування є однією з умов нормального розвитку економіки держави. Однак корінні зміни у роботі банківської системи, послаблення державного контролю та чимало інших причин соціального і правового характеру призвели до появи нових, раніше невідомих, суспільно небезпечних форм економічної поведінки. Особливе місце серед них посідає шахрайство з фінансовими ресурсами.

Чинний Кримінальний кодекс (ст. 222 КК) відносить шахрайство до злочинів у сфері господарської діяльності.

Шахрайство з фінансовими ресурсами - це надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади АРК чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності.

Диспозиція ст. 222 КК України зазнала значних змін, внесених до неї Законом України № 270-УІ (270-17) д 15.04.2008 року. З неї виключено спеціальний суб'єкт злочину.

Особливістю криміналістичної характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами є мета, реалізована злочинцем, залежно від якої посягання на фінансові ресурси можуть бути кваліфіковані або за ст. 222 КК України, або (за наявності на момент обману мети привласнення майна на користь винного або інших осіб) за ст. 190 КК України.

1. Типовий спосіб готування. Стадія готування до вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами охоплює ретельне планування злочину, вироблення механізму його вчинення, підшукування засобів, співучасників злочину, прогнозування шляхів втечі з місця події, маскування слідів злочину, підготовка алібі тощо.

Одним із центральних елементів криміналістичної характеристики шахрайства з фінансовими ресурсами є спосіб.

2. За способом учинення шахрайство з фінансовими ресурсами відрізняється від інших злочинів тим, що розпорядник фінансових ресурсів (безпосереднього предмета посягання) свідомо добровільно віддає їх злочинцю, уведений ним в оману, і стаючи таким чином жертвою обману. Способи такого шахрайства дуже різноманітні, до них можна віднести такі групи:

1) підміна предмета угоди;

2) нечесна гра - використання нечесних (шулерських) прийомів;

3) представлення в організації підроблених і підложних документів для одержання матеріальних чи грошових цінностей, наприклад, актів про виконання робіт із трудової угоди; кредитового авізо на переказ грошей в інший банк; чека з незабезпеченими фінансами, лімітованої книжки на зняття грошей з розрахункового рахунку в банку; договору купівлі-продажу для одержання банківського чи кредиту зняття з розрахункового рахунку готівки; гарантованого листа для одержання банківського кредиту; довідки, що нібито підтверджують певний виробничий стаж чи середній розмір заробітку, необхідний для призначення пенсії; довідки про пільгове оподатковування та ін.;

4) різні банківські маніпуляції з грошовими документами, наприклад, видача векселів, не забезпечених активами; створення псевдофірми, псевдобанку чи страхової компанії; відкриття в банку додаткових рахунків; маніпуляції з кредитовими авізо, з пластиковими розрахунковими картками; внесення перекручень у комп'ютерні програми з метою заниження сум, нарахованих на банківські рахунки і присвоєння різниці між перерахованими і фактично нарахованими сумами.

Такі маніпуляції слід відрізняти від тих, які здійснюються на фондовому ринку його учасниками з метою отримання значних прибутків, чи уникнення збитків у значних розмірах. Відповідальність за такі дії передбачена ст. 2221 КК України. 3. Типовий спосіб приховування злочинних намірів - це приховування слідів злочину, що виявлятися у формі знищення засобів, документів та предметів, які застосовувалися при вчиненні шахрайства з фінансовими ресурсами. Можливий терміновий виїзд особи злочинця з місця постійного проживання до рідних, близьких, іншого населеного пункту, регіону з метою у подальшому формування алібі.

4. Слідова картина шахрайства з фінансовими ресурсами різноманітна. Природно переважають ідеальні відображення в пам'яті потерпілих, свідків-очевидців. Водночас залишається чимало матеріальних джерел: слідів-предметів, слідів-відображень і слідів-речовин, фіктивних документів. Здебільшого сліди злочинної діяльності зберігаються в документах та їх реквізитах, вони часто містять відомості, важливі для розслідування. Ці документи використовуються для обману й введення в оману.

5. Особа злочинця характеризується такими якостями, як хитрість, брехливість, уміння маніпулювати іншими, знання способів підроблення документів. За зовнішнім виглядом - це поважні люди, які вміють зарекомендувати себе, обізнані в галузі психології. Вони спостережливі і швидко реагують на обстановку, що змінюється. Шахраї - переважно чоловіки, рідко - жінки. Середній вік шахраїв - 25- 45 років. Шахраї вирізняються доволі високим професіоналізмом, технічною оснащеністю. Вони володіють психологічними прийомами спілкування, можуть легко зацікавити потерпілого, вступити з ним у діловий контакт, створити видимість діловитості, респектабельності, поінформованості у певній діяльності, наприклад предметно банківської, торгівлі нерухомістю, підприємництві тощо. Вони легко входять у довіру. Вивчення особи потерпілого має істотне значення як для кримінально-правової кваліфікації злочину, так і для вибору тактики на попередньому слідстві.

6. Час учинення злочину. Час є не тільки елементом криміналістичної характеристики злочину, а й дозволяє встановлювати черговість, розвиток різних явищ і процесів у часі. Важливо з'ясувати початок і закінчення шахрайського діяння, його протяжність у часі. Шахрайство з фінансовими ресурсами може мати тривалий часовий період, складатися з кількох часових відрізків.

Здебільшого таке шахрайство вчиняється у денний час. Воно може бути пов'язане з часовим інтервалом діяльності тієї або іншої установи, організації чи підприємства.

7. Місце і обстановка. Місце вчинення злочину обирається з урахуванням можливості реалізації обраного способу злочину, предмета посягання, особи жертви. Деякі спроби шахрайства з фінансами ресурсами можуть реалізовуватись у кількох місцях, не пов'язаних між собою. Шахраї можуть створювати спеціальні фірми, в яких здійснюється збирання грошей від громадян (оформлення віз чи паспортів для виїзду за кордон, різні туристичні афери, довічне страхування, підтримка клубів, побудова класичних фінансових пірамід та ін.).

Обстановка вчинення тісно пов'язана зі способом учинення. У разі вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами може спостерігаються створення злочинцем обстановки, що сприяє досягненню мети заволодіння фінансами ресурсами шляхом обману чи зловживанням довір'ям Шахрай може демонструвати своє удаване знайомство з впливовими людьми, виявляти поінформованість з певних питань, пропонувати дружбу, розповідати про себе.

3. Особливості використання спеціальних бухгалтерських знань під час виявлення та розслідування злочинів у сфері господарської діяльності

Ефективне розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами неможливе без участі спеціалістів. Специфіка розслідування цього злочину обумовлює необхідність якомога ширшого залучення спеціалістів для консультації та участі в проведенні окремих слідчих дій.

Потреба в допомозі спеціаліста-консультанта виникає на початковому етапі розслідування, коли слідчому необхідно одержати консультацію зі спеціальних термінів та економічних категорій, механізму господарювання, суті господарських процесів та операцій, оцінки економічної діяльності, вказівок, рішень, у зв'язку з аналізом стану обліку, звітності, механізму їх формування, правильності їх складання, вивчення порядку обліку і руху товарноматеріальних цінностей, фінансів, відображення в документах фактів, що мають ознаки порушень економічних процесів. Спеціаліст допоможе слідчому виявити і простежити порушення економічних зв'язків у діяльності суб'єктів господарювання, поставити питання експерту, визначити завдання ревізорам.

Предметом консультації зі спеціалістом у банківській сфері може бути:

а) з'ясування виду реквізиту і ступеня належності того чи іншого документа до фінансово-кредитної операції;

б) механізм руху документів і фіксація їх у кредитних установах;

в) порядок збереження документів і умови їх отримання;

г) можливість використання технічних засобів для одержання чи виготовлення документів.

Спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку може надати консультації з приводу:

процедури руху грошових коштів;

документального фіксування і обліку фінансових операцій;

бухгалтерської звітності;

нормативних актів, що регулюють відносини в галузі бухгалтерського обліку і оподаткування;

постановки запитань на допиті;

підбору необхідних для пред'явлення документів тощо.

До участі в слідчих діях спеціалісти залучаються при:

недостатньому оволодінні слідчим прийомами і засобами швидкого і якісного виконання тієї чи іншої роботи, яка вимагає спеціальних знань і навичок;

одночасному застосуванні низки засобів криміналістичної техніки;

необхідності виконати великий обсяг роботи, яка вимагає спеціальних знань і навичок. У

зв'язку з тим, що розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами пов'язано з використанням документів бухгалтерського, економічного і статистичного обліків, а також з товарноматеріальними цінностями, участь спеціаліста-бухгалтера, товарознавця, економіста під час виїмки, обшуку, огляду обов'язкова як гарантія того, що будуть вилучені всі необхідні документи, що стосуються кримінальної справи, а також будуть забезпечені умови збереження речових доказів.

Висновок

Таким чином, злочини у сфері господарської діяльності -- це передбачені нормами КК суспільно небезпечні, винні діяння, які посягають на суспільні відносини, що складаються у процесі господарської діяльності.

В залежності від безпосередніх об'єктів злочинів, які входять у дану групу, усі злочини у сфері господарської діяльності можна систематизувати наступним чином:

- злочини у сфері фінансової, банківської та бюджетної систем (ст.ст. 199--201, 204, 207, 208, 210--212, 215,216);

- злочини у сфері підприємництва, конкуренції, банкрутства і обігу цінних паперів (ст.ст. 203, 203і, 205, 206, 209, 209і, 213, 214, 222--224, 228--232);

- злочини у сфері обслуговування споживачів (ст.ст. 217, 225--227);

- злочини у сфері приватизації державного та комунального майна (ст.ст. 233--235).

У більшості господарських злочинів мотивом є користь, а ціллю - нажива.

Для судово-економічного дослідження матеріалів часто залучаються спеціалісти та експерти, в окремих випадках іноземні. Залучається також криміналістична техніка, без якої при сьогоднішніх можливостях злочинних структур, не обійтись. Це може бути, як звичайна лупа, так і інфрачервоні та ультрафіолетові лампи, або пристосування для термообробки паперу.

Економічні злочини становлять досить велику загрозу для інтересів держави, а це ставить серйозне завдання перед Українським законодавством.

Список використаної літератури

1. Кримінальний кодекс України, прийнятий 05.04.2001.

2. Коржанський М. Й. Науковий коментар Криміналь-ного кодексу України. - Київ, Атіка. Академія. Ельга-Н, 2011.

3. Кримінальне право і законодавство України. Частина Особлива. Курс лекцій / За ред. М.Й. Коржанського. - К.: Атака, 2011.

4. Кримінальне право України. Особлива частина. За ред. проф М.І. Бажанова. Київ-Харків. "Юрінком-Інтер". - 2012.

5. Лютий І. О. Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки.- К., Атіка, 2009.

6. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / за ред. М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. - Київ - Харків: Юрінком Інтер - Право, 2012. - 494 с.;

7. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / за ред. М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. - Київ - Харків: Юрінком Інтер - Право, 2012. - 494 с.

8. Журавлев С.Ю. Расследование економических преступлений / С.Ю. Журавлев. - М.: Юрлитинформ, 2005. - 496 с.

9. Взаємодія при розслідуванні економічних злочинів [ Текст ] : монографія / [ авт. кол. : А. Ф. Волобуєв, І. М. Осика, Р. Л. Степанюк та ін. ] ; [ за заг. ред. А. Ф. Волобуєва ]. - Харків : Курсор, 2009. - 320 с. - ISBN 978-966- 458-083-7.

Размещено на Allbest.ru