Комплексний механізм державного управління забезпеченням формування організаційно-штатних структур прикордонних підрозділів

Аналіз останніх досліджень і публікацій та виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Існуюча теорія організації [3-5] має описовий і нормативний характер. її положення містять узагальнені дані по створенню та моніторингу структур організацій різних сфер діяльності. Вирішення проблеми вимірювання ефективності та формування раціональної організаційної структури розглядалися у наукових працях вчених: В. Нємцова, П. Перерви, С. Платонова, Е. Петрова, А. Шегди, А. Юргутуси та інших та російських шкіл менеджменту (І. Мазура, Б. Мільнера, В. Немчинова, В. Шапіро та інших). Незважаючи на велику кількість публікацій, очевидним є факт, що ефективність побудови організаційної структури не може бути оцінена одним показником.

Проблеми вимірювання ефективності та формування раціональних організаційних структур у працях засновників закордонних класичних шкіл менеджменту не освітлювалися. Акцент в працях робиться на задачах прямого контролю (Л. Кінг, Л. Урвік, А. Файоль), стандартизації (М. Вебер та Ф. Тейлор), а також - на врахуванні неформальних повноважень в оргструктурах (У. Діксон, Ф. Ротлисбергер). Тобто, комплексно теоретико-методологічні основи механізмів формування організаційно-штатних структур прикордонних підрозділів як актуальна проблема залишається не вирішеною до сьогоднішнього дня.

Мета статті розробити комплексний механізм державного управління забезпеченням формування організаційно-штатних структур прикордонних підрозділів з визначенням змісту, сутності його кожної з складових.

Виклад основного матеріалу дослідження

Загалом реалізація державної політики у сфері охорони державного кордону ДПСУ відбувається через центральний орган виконавчої влади, територіальні органи, Морську охорону, органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно- пропускні пункти, авіаційні частини та розвідувальний орган центрального органу.

На виконання завдань Стратегії сталого розвитку “Україна- 2030“, завдань розвитку сектору безпеки і оборони, Програми діяльності Уряду, Стратегії МВС та розвитку ДПСУ проводиться системна робота з реформування відомства [1]:

1) розпочато оптимізацію структури відомства та приведення співвідношення адміністративних і функціональних посад до стандартів НАТО;

2) реформовано Регіональне управління Морської охорони, тривають заходи з розгортання Ізмаїльського загону морської охорони;

3) реорганізовано відділи прикордонної служби та відділення інспекторів прикордонної служби. Продовжується реформування підрозділів швидкого реагування та вдосконалення системи бойових резервів;

4) взято участь у Комплексному огляді сектору безпеки і оборони України та опрацюванні нормативних актів у сфері реформування системи державного управління та вдосконалення координації складових сектору безпеки й оборони з охорони та захисту державного кордону;

5) з метою нормативно-правового забезпечення діяльності ДПСУ у 2019 році розроблено 3 законопроекти, 4 проекти указів Президента України та 15 проектів актів Кабінету

Міністрів України. Загалом у 2019 році прийнято 17 нормативно- правових актів, якими зокрема:

- врегульовано порядок виділення органам ДПСУ в постійне користування земельних длянок для інженерно- технічного облаштування та утримання кордону;

- органам охорони державного кордону надано повноваження на здійснення оперативно-розшукової діяльності;

6) одним з головних аспектів реалізації державної політики у сфері охорони державного кордону є впровадження інтегрованого управління кодонами, тощо.

Таким чином, можна зробити висновок, що реалізація державної політики у сфері охорони державного кордону можлива лише за наявності чіткого механізму державного управління в прикордонній сфері діяльності.

Для вирішення поставленого завдання доцільно сформувати саме поняття - механізм державного управління в прикордонній сфері діяльності. Провівши аналіз відомої літератури [2], ми дійшли до висновку, що механізм державного управління в прикордонній сфері діяльності (МДУПС) - це механізм як система, призначена для практичної реалізації державної політики у сфері охорони державного кордону та досягнення поставлених цілей, яка (система) має визначену структуру та інструменти (методики, методи, правові і нормативні важелі, ресурсне [у тому числі інформаційно-аналітичне] забезпечення) впливу на об'єкт управління. Доцільно зазначити, що у нашому дослідженні (в якості обмеження) ми вважаємо, що МДУПС може впливати тільки на об'єкти, які реалізують політику у сфері охорони державного кордону - прикордонні підрозділи. Тобто ми не розглядаємо умови, коли проводяться спільні прикордонні операції, коли можуть залучатися інші об'єкти сектору безпеки і оборони України, місцеві органи державної влади, бізнес, міжнародні організації, тощо.

Ключовими поняттями в задекларованому визначенні є “структура” та “інструменти впливу”. Тобто, виникає логічне питання щодо того, яким чином формувати відповідні організаційні структури прикордонних підрозділів в умовах динамічної зміни обстановки та які “інструменти впливу” при цьому необхідно використовувати.

Разом із тим, у системі охорони державного кордону (ОДК) виникли такі протиріччя, що негативно впливають на якість управління підрозділами ДПСУ при виконанні покладених на них завдань щодо охорони державного кордону України (ДКУ):

між необхідністю вимірювання та прогнозування кількісних і якісних характеристик організаційних структур прикордонних підрозділів, з одного боку, і відсутністю інструментів моніторингу, аналізу, оцінки та прогнозу значень зазначених показників якості організаційних структур, а також відсутністю критеріїв вирішення завдань щодо їх формування, з іншого;

між зростанням вимог до рівня обґрунтованості рішень у сфері охорони державного кордону і нерозвиненістю методологічної бази для забезпечення цих вимог насамперед щодо застосування нових лінійних підрозділів ОДК для підвищення ефективності охорони ДКУ у нових геополітичних умовах.

Розв'язання зазначених протиріч має важливе наукове значення оскільки полягає в розробці засобів вимірювання змістовних та інших властивостей специфічного багатовимірного процесу та формуванні фундаментальних основ для підвищення ефективності організаційних структур прикордонних підрозділів для виконання завдань з ОДК у контексті завдань національної безпеки України в прикордонній сфері.

Першочерговим завданням для вирішення головної мети дослідження, є синтез комплексного механізму державного управління забезпеченням формування організаційно-штатних структур прикордонних підрозділів (див. рис. 1).

В загальному випадку комплексний механізм державного управління може складатися з таких видів механізмів: організаційного, економічного, правового, політичного, мотиваційного[2].

На думку авторів згаданий комплексний механізм включає в себе декілька взаємозалежних механізмів:

1. організаційний механізм державного управління забезпеченням формування організаційно-штатних структур прикордонних підрозділів;

2. правовий механізм державного управління забезпеченням формування організаційно-штатних структур прикордонних підрозділів; ресурсний механізм державного управління забезпеченням формування організаційно-штатних структур прикордонних підрозділів.

Рис. 1. Комплексний механізм державного управління забезпеченням формування ОШС прикордонних підрозділів

Комплексний механізм державного управління забезпеченням формування ОШС прикордонних підрозділів реалізує свою “місію” виходячи із актуальних вимог державної політики у сфері охорони державного кордону використовуючи свої три основні “кейса”, які формуються (корегуються) у відповідності до умов реалізації: організаційного, правового та ресурсного механізмів.

Організаційний механізм є одним із найбільш дієвих на всіх рівнях (тактичному, оперативно-тактичному, оперативно- стратегічному та стратегічному) системи військового управління. Основними складовими елементами організаційного механізму є організаційні структури, які реалізують управлінські рішення, технологію управління, правові засади управління з метою реалізації покладених функцій та досягнення необхідних значень показників управління підрозділами.

З метою розробки кількісних характеристик (показників) апарату управління і процедур управлінської діяльності впроваджуються регламентація (визначення складу внутрішніх елементів основних підрозділів, їх штатної чисельності; розподіл задач між конкретними виконавцями; розробка порядку виконання управлінських завдань у підрозділах, тощо).

При проектуванні організаційної структури керуються схемою типової структури. При цьому неодмінно враховуються специфічні особливості кожної організації, її структури, територіальне розміщення підрозділів, обсягу і складності виконуваних задач, кількість персоналу, цілі, завдання, функції, взаємозв'язки, соціологічні та психологічні фактори, які діють в даних умовах.

Правовий механізм передбачає:

- розвиток та удосконалення нормативно-правової бази із суміжними країнами з питань спільного державного кордону із максимальним врахуванням національних інтересів України;

- законодавче забезпечення процесів договірно-правового оформлення державного кордону України;

- удосконалення та оптимізацію чинного законодавства з питань формування та розвитку сектору безпеки і оборони України, створення Об'єднаного штабу та розподілу функціональних обов'язків серед усіх складових Сектору безпеки і оборони в умовах мирного часу, під час введення в дію правового режиму воєнного стану чи правового режиму надзвичайного стану;

- удосконалення та оптимізацію чинного законодавства, що регулює питання у сфері безпеки державного кордону: уточнення компетенції органів державної влади, Збройних Сил України, інших військових формувань та 71 правоохоронних органів у мирний час, під час введення в дію правового режиму воєнного стану чи правового режиму надзвичайного стану, забезпечення єдиного порядку координації та взаємодії, оперативного підпорядкування, забезпечення, функціональних обов'язків та важелів впливу у форматі переговорного процесу;

- адаптацію законодавства України у сфері безпеки державного кордону до законодавства Європейського Союзу з урахуванням реалій сучасного стану та ведення “гібридної війни”.

На законодавчому рівні основні положення реалізації державної політики національної безпеки у сфері захисту та охорони державного кордону України та її суверенних прав у виключній (морській) економічній зоні спрямовані на забезпечення захисту суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України.

Згідно із вузьким трактуванням, організаційно-штатна структура прикордонного підрозділу є системою побажань, правил та обмежень у взаємовідносинах між представниками прикордонної служби та самою службою.

Ефективність формування ОШС залежить від чіткого розподілу прав і обов'язків для кожного рівня структури, детальної регламентації завдань підрозділам структури та окремим особам, створення відповідних правил і інструкцій, формування корпоративної культури прикордонного колективу, з метою слідування інтересам спільної справи з урахуванням норм права в прикордонній сфері діяльності.

Усі організації, незалежно від специфіки їх діяльності, характеризуються ресурсною базою, залежністю від зовнішнього середовища, розподілом праці, наявністю управління як особливого виду діяльності.

Таким чином, сформовані на усіх рівнях військового управління ОШС реалізують свою діяльність у відповідності до своїх статутів організацій, задач-функцій та ресурсного забезпечення. Квінтесенцією такої діяльності є забезпечення та реалізація основних форм оперативно-службової діяльності лінійних підрозділів ДПСУ безпосередньо на державному кордоні України в умовах динамічної зміни обстановки на загроз і ризиків національній безпеці України в прикордонній сфері діяльності.

Якісна реалізація комплексного механізму державного управління забезпеченням формування ОШС прикордонних підрозділів можлива лише за умов якісної організації інформаційно-аналітичної діяльності (ІАД).

Під інформаційно-аналітичною діяльністю у ДПСУ розуміється робота посадовців і органів управління ДПСУ, яка здійснюється з метою отримання, обробки і перетворення інформації у форми, необхідні для обґрунтовування й ухвалення управлінських рішень у сфері охорони державного кордону [6-9].

Інформаційно-аналітична діяльність у ДПСУ включає: планування, добування, збір, контроль достатності й якості, передачу, обробку, оцінку й аналіз наявної та прогнозованої інформації, яка формується про явища і процеси, що відбуваються у сфері охорони державного кордону України, документальне оформлення (відображення), формування інформаційних ресурсів ДПСУ суб'єктами та доведення інформації до споживачів інформаційного забезпечення.

Суб'єктами ІАД у ДПСУ є інформаційно-аналітичні підрозділи (Інформаційно-аналітичний центр Адміністрації ДПСУ, інформаційно-аналітичні відділи (відділення)

Регіональних управлінь (РУ), прикордонних загонів, підрозділів прикордонної служби та контролю).

Об'єктами ІАД у ДПСУ є явища та процеси, які відбуваються у прикордонній сфері (інформація про обстановку на державному кордоні і прикордонній території України, у підрозділах ДПСУ та навколо них, інформація про загрози у прикордонній сфері НБУ тощо).

При вирішенні функціональних завдань підрозділу інформаційно-аналітичного забезпечення ДПСУ необхідно керуватися і специфічними принципами ІАД [7]:

науковість, що припускає застосування діалектичної методології, всебічне та глибоке дослідження подій, явищ і процесів, що відбуваються в прикордонній сфері діяльності, їх розгляд у тісному взаємозв'язку й у розвитку, у всьому комплексі існуючих суперечностей; раціональне поєднання при розв'язанні проблем формальних підходів, що передбачають широке застосування математичних методів, та вербальних, що базуються на інтуїції та досвіді особового складу підрозділів ІАД;

цілеспрямованість, яка передбачає стійкість дослідницького інтересу в ІАД, її конкретизацію та спрямованість на забезпечення інформаційних потреб;

безперервність і прогностичність, які забезпечуються постійно діючим механізмом збору, узагальнення аналізу і оцінювання інформації, що надходить, виявлення основних тенденцій і динаміки наявного та можливого розвитку об'єктів, які досліджуються, а також супровід ухвалених рішень і розроблених матеріалів;

системність, яка заснована: на наявності інформаційно- аналітичних підрозділів або спеціально підготовлених співробітників у всіх структурних підрозділах ДПСУ; розподілі функцій ІАП різних рівнів; наявності у ДПСУ єдиного банку даних, а в ІАП усіх рівнів і ліній - однотипно організованих довідково-інформаційних баз даних; відповідності методів, моделей і алгоритмів функціонування інформаційно-аналітичних підрозділів різних рівнів і ліній роботи єдиній меті і завданням ІАД у ДПСУ; дотриманні злагодженого порядку збору, передачі, обробки, зберігання і видачі інформації;

зворотний зв'язок, який передбачає можливість отримання необхідної інформації нижчестоящими ІАП від вищестоящих і взаємодіючих органів при обов'язковостіїї надання

нижчестоящими інформаційно-аналітичними підрозділами вищестоящим органам;

оперативність, яка полягає у своєчасному витребуванні, обробці та доведенні до споживачів необхідної інформації;

баланс між відкритістю та конфіденційністю результатів ІАД;

впровадження та застосування сучасних ІКТ в ІАД.

Інформаційно-аналітичні підрозділи на всіх рівнях вертикалі військового управління складаються з підрозділів інформаційного забезпечення й аналізу ризиків.

Підрозділ інформаційного забезпечення призначений для виконання основних завдань ІАД і інформаційного забезпечення управління рівня вертикалі (органу охорони державного кордону).

Підрозділ аналізу ризиків призначений для виконання головного завдання ІАД - оцінки загроз і аналізу ризиків у сфері безпеки державного кордону, для узагальнення аналітичних і статистичних даних про обстановку на ділянці відповідальності рівня управління та для підготовки пропозицій щодо удосконалення системи охорони кордону [наприклад: 6-9]. Особливістю формування ОШС інформаційно-аналітичних підрозділів то доцільно зазначити, що цей процес протікає у відповідності до завдань, які визначає керівництво відповідного рівня військового управління, системи взаємодії з іншими правоохоронними органами та силовими структурами та дотриманням режиму конфіденційності.

На практиці реалізація завдання щодо формування ефективних ОШС можлива при формалізації переліку та процедур розрахунків (методик) відповідних показників якості організаційних структур, закріпленні їх у відповідних нормативно-правових актах, врахуванні можливостей прикордонних підрозділів та умов обстановки на ділянках відповідальності [10-12].

В якості ілюстративного прикладу нами представлено скріншоти (рис.2-4) програмного забезпечення, за допомогою якого були опрацьовані ОШС для відділу прикордонної служби типу “Б” (в нашому випадку для реалізації форм оперативно- службової діяльності - прикордонної служби та прикордонного контролю) несення служби в з урахуванням вище зазначених умов виконання задачі. Загалом охорону державного кордону на ділянці відповідальності, ВПС типу “Б” здійснює шляхом несення служби, яка включає проведення контрольних, патрульних, режимних та спеціальних заходів з пошуку правопорушників [6].

Рис. 2. Перше вікно програмного забезпечення формування ОШС ВПС типу “Б” першої категорії (варіант)

Рис. 3. Друге вікно програмного забезпечення формування ОШС ВПС типу “Б” першої категорії (варіант)

Рис. 4. Третє вікно програмного забезпечення формування ОШС ВПС типу “Б” першої категорії (варіант)

Основною метою проведення контрольних заходів є:

- забезпечення контролю за проходженням та позначенням на місцевості лінії державного кордону;

- дотримання режиму державного кордону;

- контроль за дотриманням прикордонного режиму в прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі;

- постійний контроль за розвитком обстановки на ділянці відповідальності підрозділу.

Обрахунки проводились з використанням формалізованих інструментальних засобів для визначення коефіцієнтів реального навантаження персоналу при виконанні завдань, ідеального навантаженні та перенавантаження (за одну добу) та реалізовані за допомогою програмного забезпечення Microsoft Visual Studio.

Результатом практичного провадження є наочна інформація щодо результатів прогнозу щодо реалізації функцій прикордонним підрозділом при реалізації запропонованої ОШС та можливістю надання відповідних рекомендацій щодо підвищення зазначеного коефіцієнта.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших досліджень

Таким чином можна зробити певний висновок результату дослідження:

по-перше, ДПСУ продовжує реалізовувати масштабні організаційно-штатні заходи в умовах дій зовнішніх загроз;

по-друге, реалізація державної політики у сфері охорони державного кордону можлива лише за наявності чіткого механізму державного управління в прикордонній сфері діяльності;

по-третє, запропоновано авторське визначення поняття “механізм державного управління в прикордонній сфері діяльності”;

по-четверте, зазначені протиріччя виявляють необхідність вирішення важливого наукового завдання щодо розробки засобів вимірювання змістовних та інших властивостей специфічного багатовимірного процесу та формуванні фундаментальних основ для підвищення ефективності організаційних структур прикордонних підрозділів для виконання завдань з ОДК у контексті завдань національної безпеки України в прикордонній сфері;

по-п'яте, розроблено комплексний механізм державного управління забезпеченням формування ОШС прикордонних підрозділів, що реалізує свою “місію” виходячи із актуальних вимог державної політики у сфері охорони державного кордону використовуючи свої три основні “кейса”, які формуються (корегуються) у відповідності до умов реалізації: організаційного, правового та ресурсного механізмів. Охарактеризовано сутність, місце та особливості кожного з зазначених часткових механізмів.

по-шосте, якісна реалізація комплексного механізму державного управління забезпеченням формування ОШС прикордонних підрозділів можлива лише за умов якісної організації інформаційно-аналітичної діяльності, а представлений ілюстративний приклад результатів реалізації програмного забезпечення свідчить про практичну можливість реалізації комплексного механізму державного управління забезпеченням формування ОШС.

по-сьоме, обґрунтовано сукупність базових принципів, якими доцільно керуватись при визначенні функціональних завдань підрозділу інформаційно-аналітичного забезпечення ДПСУ.

Список використаної літератури

1. Рішення Колегії Адміністрації ДПСУ Про результати ОСД у 2019 році та завдання на 2020 рік. від лютого 2020 року.

2. Федорчак О. В. Класифікація механізмів державного управління [Електронний ресурс]. Демократичне врядування : зб. наук. пр.- Львів :ЛРІДУ НАДУ, 2008.- Вип. 1.- URL :http: //www.nbuv.gov.ua/ e-joumals/DeVr/2008-01/O_Fedorchak.pdf.

3. Мильнер Б. З. Теория организации: Учебник.- 3-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2002. - XVIII, 558 с.

4. Минцберг Г. Структура в кулаке: создание эффективной организации / Пер. с англ. под ред. Ю. Н. Каптуревского. - СПб.: Питер, 2002.- 512 с.- (Серия Деловой бестселлер).

5. Нємцов В. Д., Довгань Л. Є., Сініок Г. Ф. Менеджмент організацій. - К.: УВПК “ЕксОб”, 2000 - 380 с.

6 Курашкевич, А. П. Методика прогнозу ефективності охорони державного кордону на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби типу «Б» з урахуванням варіантів організації інформаційного забезпечення оперативно-службової діяльності : дис. ... кандидата військ. наук : 21.02.02. - Хмельницький, 2012. - 284 с.

7 Теоретичні основи інформаційно-аналітичного забезпечення процесів охорони державного кордону (у контексті завдань національної безпеки України в прикордонній сфері) : монографія / Городнов В. П., Литвин М. М., Іщенко Д. В., Кириленко В. А. - Хмельницький : НАДПСУ, 2009. - 472 с.

8. Петров В. М., Кириленко В. А. , Інтегроване управління кордонами як механізм забезпечення ефективного прикордонного контролю в автомобільних пунктах пропуску через державний кордон. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки / голов. ред. Олексієнко Б. М. - Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2014. - № 1(61). - С. 91-102.

9. Петров, В. М., Городнов В. П. , Кириленко В. А. Модель оцінки параметрів тауправління організаційною структурою автомобільного пункту пропуску через державний кордон України. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки / голов. ред. Олексієнко Б. М. - Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2015. - № 3(65). - с. 59-76.

10. Мейко О. В. Аналіз чинників та параметрів організаційної структури управління органів Державної прикордонної служби України. Eurasian Academic Research Journal 2018 №7(25) С. 61-68.

11. Мейко О. Теоретико-методологічні основи забезпечення ефективності прикордонних підрозділів. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: державне управління. Випуск2(2019).-URL: http: //peiiodica.nadpsu.edu.ua/index.php/governance/ article/view/119

12. Мейко О. Принципи та умови формування типових організаційних структур прикордонних підрозділів. Аспекти публічного управління, (2020).7(12). С.49-58.-URL:https: //doi.org/10.15421/151964

References

1. Rishennia Kolehii Administratsii DPSU Pro rezul'taty OSD u 2019 rotsi ta zavdannia na 2020 rik. vid liutoho 2020 roku.

2. Fedorchak O. V. Klasyfikatsiia mekhanizmiv derzhavnoho upravlinnia [Elektronnyj resurs]. Demokratychne vriaduvannia : zb. nauk. pr. - L'viv :LRIDU NADU, 2008.- Vyp. 1.- URL :http://www.nbuv.gov.ua/ e-journals/DeVr/2008-0l/O_Fedorchak.pdf.[inUkrainian]

3. Myl'ner B. Z. Teoryia orhanyzatsyy: Uchebnyk.- 3-e yzd., pererab. y dop. - M.: YNFRA-M, 2002. - XVIII, 558 s. [in Russian]

4. Myntsberh H. Struktura v kulake:sozdanye effektyvnoj orhanyzatsyy / Per. s anhl. pod red. Yu. N. Kapturevskoho. - SPb.: Pyter, 2002.- 512 s.- (Seryia Delovoj bestseller). [in Russian]

5. Niemtsov V. D., Dovhan' L. Ye., Siniok H. F. Menedzhment orhanizatsij. - K.: UVPK “EksOb”, 2000 - 380 s. [in Ukrainian]

6. Kurashkevych, A. P. Metodyka prohnozu efektyvnosti okhorony derzhavnoho kordonu na diliantsi vidpovidal'nosti viddilu prykordonnoi sluzhby typu “B” z urakhuvanniam variantiv orhanizatsii informatsijnoho zabezpechennia operatyvno-sluzhbovoi diial'nosti : dys. ... kandydata vijs'k. nauk : 21.02.02. - Khmel'nyts'kyj, 2012. - 284 s. [in Ukrainian]

7. Teoretychni osnovy informatsijno-analitychnoho zabezpechennia protsesiv okhorony derzhavnoho kordonu (u konteksti zavdan' natsional'noi bezpeky Ukrainy v prykordonnij sferi) : monohrafiia / Horodnov V. P., Lytvyn M. M., Ischenko D. V., Kyrylenko V. A. - Khmel'nyts'kyj : NADPSU, 2009. - 472 s. [in Ukrainian]

8. Petrov V. M., Kyrylenko V. A. , Intehrovane upravlinnia kordonamy iak mekhanizm zabezpechennia efektyvnoho prykordonnoho kontroliu v avtomobil'nykh punktakh propusku cherez derzhavnyj kordon. Zbirnyk naukovykh prats' Natsional'noi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia : vijs'kovi ta tekhnichni nauky / holov. red. Oleksiienko B. M. - Khmel'nyts'kyj : Vyd-vo NADPSU, 2014. - № 1(61). - S. 91-102. [in Ukrainian]

9. Petrov, V. M., Horodnov V. P. , Kyrylenko V. A. Model' otsinky parametriv ta upravlinnia orhanizatsijnoiu strukturoiu avtomobil'noho punktu propusku cherez derzhavnyj kordon Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats' Natsional'noi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia : vijs'kovi ta tekhnichni nauky / holov. red. Oleksiienko B. M. - Khmel'nyts'kyj : Vyd-vo NADPSU, 2015. - № 3(65). - S. 59-76. [in Ukrainian]

10. Mejko O. V. Analiz chynnykiv ta parametriv orhanizatsijnoi struktury upravlinnia orhaniv Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Eurasian Academic Research Journal, 2018 №7(25) S. 61-68. [in Ukrainian]

11. Mejko O. Teoretyko-metodolohichni osnovy zabezpechennia efektyvnosti prykordonnykh pidrozdiliv. Visnyk Natsional'noi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: derzhavne upravlinnia. Vypusk2(2019).-URL: http: //periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/governance/ article/view/119 [in Ukrainian]

12. Mejko O. Pryntsypy ta umovy formuvannia typovykh orhanizatsijnykh struktur prykordonnykh pidrozdiliv. Aspekty publichnoho upravlinnia,(2020).7(12). S. 49-58.- URL: https://doi.org/10.15421/151964 [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru