Іміджеве забезпечення як вид інформаційного забезпечення в системі державного управління у воєнній сфері

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Сьогодні термін “імідж” знайшов своє використання в різних сферах життєдіяльності, зокрема і у галузі державного управління. Загалом іміджева діяльність у цій галузі спрямована на створення в уяві як елітарної частини населення, так і пересічного громадянина в середині держави та за її межами позитивного образу структурних елементів системи державного управління (органів управління, виконавчих органів, об'єктів управління), а також усього інформаційного процесу в цій системі. Проте до останнього часу, на жаль, не було визначення і єдиного розуміння сутності поняття іміджевого забезпечення, його ролі та місця в системі державного управління, а в різних публікаціях воно мало суперечливе трактування. Це перешкоджає об'єктивному сприйняттю процесу іміджевої діяльності в цілому і створює проблемні перешкоди в організації та реалізації такого процесу. Зазначене повністю стосується й державного управління у воєнній сфері, яка в Україні пов'язується із сектором безпеки і оборони держави [і], зокрема силами оборони, головна роль у яких належить Збройним Силам України (далі - ЗС України), оскільки цей вид управлінської діяльності також має чітко виражений соціально-інформаційний відтінок.

Для розуміння сутності іміджевого забезпечення в системі державного управління у воєнній сфері необхідно опрацювати відомі теоретичні підходи до визначення цього поняття, узагальнити їх та запропонувати визначення, що найбільш адекватно відповідає його сутності стосовно воєнної сфери, а також обґрунтувати роль та місце іміджевого забезпечення як виду інформаційного забезпечення в системі державного управління у воєнній сфері.

Аналіз останніх публікацій за проблематикою та визначення невирішених раніше частин загальної проблеми. Сучасний стан науки державного управління в Україні характеризується активним розвитком її теоретичних засад, про що свідчать численні публікації в наукових виданнях.

Окремі елементи іміджевого забезпечення в системі державного управління розглядаються в роботах українських вчених, зокрема у В. Бакуменка [2], П. Надолішнього [2, 3], Ю. Сурміна [3], Г. Почепцова [4, 5], зарубіжних фахівців Г. Атаманчука [6], В. Іноземцева [7], А. Хайда [8], Дж. Шафритца [8] та ін., в яких головну увагу зосереджено на загальних питаннях теорії державного управління. В цих роботах, незважаючи на наукові опрацювання окремих аспектів інформаційного забезпечення державного управління, все ще немає єдиного розуміння та однозначного визначення поняття іміджевого забезпечення. Тому, розвинувши та узагальнивши позиції різних авторів, у роботі [9] запропоноване загальне визначення поняття іміджевого забезпечення як наукової категорії інформаційної сфери та виду інформаційного забезпечення:іміджеве забезпечення в інформаційному забезпеченні державного управління - комплекс заходів, що здійснюється із застосуванням засобів масової інформації та комунікації для висвітлення діяльності системи державного управління (або її окремих елементів), з метою формування позитивної громадської думки в суспільстві та на міжнародному рівні, а також сприяння зростанню престижу діяльності системи державного управління у вітчизняному соціумі.

В той же час, питанням іміджевого забезпечення як окремого самостійного процесу в системі державного управління у воєнній сфері України не приділено належної уваги, хоч ряд робіт були дотичними до теми іміджу (зокрема, це роботи українських вчених В. Алещенка [10, 11], Ю. Костенка [12], С. Кубіцького [13], У. Ільницької [14], В. Данілова [15, 16]). У цих роботах, незважаючи на системний характер їх назв, увага авторів зосереджена, переважно, на окремих питаннях формування позитивного іміджу армії. Так, в [10, 11] автор приділив увагу теоретичним і практичним питанням формування іміджу в ЗС України, визначив сутність, стан і напрями його формування з точки зору забезпечення морально-психологічного стану особового складу ЗС України. Роботи [12, 13] в цілому присвячені вирішенню проблем формування позитивного іміджу ЗС України з позицій врахування соціально-політичних факторів, що сприяють формуванню такого іміджу. У [14] питання іміджу ЗС України вивчається з точки зору багатофакторної політико- психологічної категорії. В [15, 16] категорія іміджу ЗС України досліджується шляхом проведення політологічного аналізу та пропонується варіант побудови стратегії воєнно-іміджевої політики ЗС України в умовах розвитку інформаційного суспільства.

Загалом, погоджуючись з логікою вищезазначених авторів щодо їх аргументації відносно існування різних значень поняття “імідж”, що важливо для розуміння сутності власне іміджевого забезпечення, одночасно слід зробити зауваження з приводу наявності деяких вад. Окремі автори, говорячи про “імідж”, мають на увазі безпосередньо процес, дехто - стан, а деякі - саме елемент іміджевого забезпечення (без використання цього поняття) як виду інформаційного забезпечення у воєнній сфері. При цьому автори, хоч і вказують на необхідність розглядати питання іміджу армійського середовища з системних позицій, тим не менш, по суті не змогли узагальнити його до того значущого рівня, якого воно заслуговує. Основна причина такого стану, на наш погляд, лежить у різних підходах авторів до сутності поняття іміджу, що не дозволило їм з єдиних позицій розглядати загальний процес формування іміджу як процес забезпечення, а також визначити його місце і роль саме в системі державного управління воєнною сферою. Звідси випливає актуальність та потреба визначеності поняття іміджевого забезпечення як невід'ємного елемента (складника, атрибута) в системі державного управління у воєнній сфері, його ролі та місця, і відповідно, це потребує свого вирішення.

Формулювання мети статті - на основі сутності іміджевого забезпечення як виду інформаційного забезпечення в державному управлінні обґрунтувати його визначення стосовно воєнної сфери України та показати місце і роль в загальному інформаційному процесі державного управління, а також надати пропозиції щодо реалізації системного підходу до іміджевого забезпечення на рівні держави у воєнній сфері.

Виклад основного матеріалу дослідження. В попередніх роботах авторів [17 - 20], в яких розглядається проблематика інформаційного забезпечення в системі державного управління, зазначено, що концепція ефективного управлінського процесу передбачає реалізацію замкнутого контуру кібернетичного управління, що складається з послідовності низки функцій, які на кожному кроці пов'язані інформаційними процесами прийняття рішень та комунікації. Це в повній мірі стосується й державного управління як різновиду специфічного соціального управління, зокрема у воєнній сфері з великою масою особового складу військ (сил). Формування цілісного контуру державного управління за кібернетичним принципом потребує чіткого визначення організаційних форм реалізації інформаційного забезпечення такого управління на підставі створення належної класифікації його видів. У такій класифікації одним із видів у загальному процесі інформаційного забезпечення і має бути окрема складова - іміджеве забезпечення, що реалізує сукупну функцію, яка безпосередньо відповідає за формування та підтримання іміджу національних військових формувань, зокрема України, що сьогодні законодавством визначено як сили оборони [1] та асоціюється з поняттям воєнної сфери держави.

Аналіз показує, що загальна функція формування іміджу має складну природу [5], тому для реалізації її доцільно поділити на окремі складові (підфункції), кожну з котрих можна було б детально описати. Як зазначено в [9], сукупна функція іміджевого забезпечення в системі державного управління, яка складається з набору практичних часткових функцій (функціональних одиниць), утворює замкнутий цикл реалізації специфічного інформаційного впливу на визначені цільові аудиторії. У нашому випадку механізмом реалізації такого інформаційного впливу мають бути засоби стратегічних, урядових та кризових комунікацій, а головними цільовими аудиторіями:а) сили

оборони держави; б) населення держави; в) міжнародна спільнота; г) населення держави-противника; д) збройні сили противника. Так, для цільової аудиторії групи а) основним змістом меседжа є мотивація щодо високої місії сил оборони, пов'язаної із відповідальністю за оборону держави, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; високої спроможності виконувати завдання за призначенням; соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, а також позитивний образ воїна-захисника в очах цивільного населення. Для групи б) таким меседжем є підтримка гордості за власні збройні сили та схвалення дій керівництва держави щодо всебічного забезпечення їх усім необхідним для захисту. Для групи в) головним змістом меседжу є подання інформації щодо захисної місії сил оборони, дотримання ними норм міжнародного права, а також демонстрація високих бойових, професійних та морально-ділових якостей збройних сил держави-захисника національних демократичних цінностей, здатних протистояти збройним силам держави-агресора та виконувати коаліційні завдання миротворчості. Для групи г) основною ідеєю меседжу є аргументація щодо справедливого характеру дій збройних сил держави-захисника та щодо незаконного втручання з боку збройних сил їх власної держави. Для групи д) таким меседжем є теза про потужні збройні сили держави-захисника, здатні протистояти військам агресора, нанести серйозної шкоди їх особовому складу, можливості втрати власного здоров'я та самого життя, несправедливого характеру ведення їх агресивних бойових дій на території чужої держави.

В усіх випадках специфіка воєнної сфери вимагає знаходження розумного балансу між потребою публічного оприлюднення та необхідністю збереження закритої інформації.

Враховуючи вищенаведене, загальна схема реалізації процесу іміджевого забезпечення в системі державного управління у воєнній сфері може мати вид, як представлено на рис. 1, а за аналогією з [9] пропонується визначення в такій редакції:іміджеве забезпечення в інформаційному

Рис. 1 Кібернетична схема реалізації функції іміджевого забезпечення в системі державного управління у воєнній сфері

забезпеченні державного управління у воєнній сфері - комплекс заходів, що здійснюються від імені держави із застосуванням засобів масової інформації і комунікації для висвітлення сутності та результатів діяльності сил оборони з метою формування про них позитивної громадської думки в суспільстві і на міжнародному рівні, а також сприяння зростанню престижу системи державного управління у воєнній сфері у вітчизняному соціумі та за його межами. державне управління воєнний

Запропоноване визначення іміджевого забезпечення в системі державного управління у воєнній сфері конкретизує інформаційну функцію у загальному контурі державного військового управління, і тому дозволяє більш системно розуміти його роль та місце в цій сфері державної діяльності. Роль іміджевого забезпечення у воєнній сфері полягає в формуванні у визначених цільових аудиторій стійкої позитивної думки щодо характеру прийнятих управлінських рішень суб'єктами державного військового управління як щодо побудови сил оборони держави, механізмів їх застосування, так і самої практичної діяльності військових формувань держави, а його місце як виду інформаційного забезпечення спричиняється інформаційним характером завдання щодо відповідного впливу на визначені цільові аудиторії.

Визначення такого виду інформаційного забезпечення дозволить, зокрема, системно підходити до аналізу процесу створення іміджу ЗС України та інших військових формувань держави, утворення повноцінних функціональних структур, відповідальних за розробку та підтримання позитивного (для сил оборони) “іміджу об'єкту” перед визначеними цільовими аудиторіями, продукування в інформаційному просторі відповідних адекватних меседжів (на підставі своєчасно отриманих, достовірних та достатніх інформаційних ресурсів) до цих аудиторій, а також надання (за необхідності) рекомендацій державному військовому керівництву щодо доцільності коригування суспільної думки за рахунок своєчасного формування відповідного іміджевого інформаційного продукту.

В залежності від виду іміджу складові іміджевого забезпечення у воєнній сфері можуть мати свої характерні риси, які пов'язані з особливостями, що враховують специфіку певного роду військової діяльності. Так, імідж керівного складу ЗС України та особового складу військ (сил) розрізняється за об'єктом відображення [3]: позитивний імідж керівного складу сучасних ЗС України неможливий без надання особовому складу військ (сил) і населенню держави та за її межами відомостей про особисті якості керівної особи, ї кар'єрний ріст та висвітлення інформації щодо вдалого керівництва частинами та з'єднаннями ЗС України в кризових ситуаціях, зокрема під час бойових дій на Сході України. В той же час, підлеглий особовий склад підрозділів і частин ЗС України та інших військових формувань, що геройськи проявив себе, зокрема, вже з початку відсічі збройної агресії з боку Російської Федерації, в загальній масі сформував про себе виключно позитивне враження, що знайшло своє відображення у високих рейтингах різних соціологічних опитувань [21, 22]. При цьому зазначимо, що такий позитивний імідж потребує постійної підтримки за рахунок наявності відповідного дієвого іміджевого забезпечення воєнної сфери, яке б могло приділяти першочергове значення підтриманню створеного позитивного образу, “іміджу об'єкту” з урахуванням специфіки його функціонування.

На сьогодні в сегментах сектору безпеки і оборони України є окремі структурні елементи, причетні до виконання функцій іміджу. Так, в Міністерстві оборони України (МО України) питаннями іміджевого забезпечення займаються, зокрема, Прес- служба МО України, Управління комунікацій та преси МО України і відповідні прес-центри видів ЗС України, Відділ стратегічних комунікацій та моніторингу МО України, Управління зв'язків з громадськістю ЗС України, Головне управління морально-психологічного забезпечення ЗС України, телестудія МО України, печатні видання МО України та ін. Аналогічні за функціоналом структурні підрозділи створені та працюють в інших силових відомствах: Службі безпеки України, Міністерстві внутрішніх справ України та Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України тощо. Проте функціонують вони автономно, незлагоджено, що шкодить не лише іміджевому забезпеченню в процесі державного управління воєнною сферою, але й іншим видам інформаційного забезпечення.

Головна причина такого стану криється в тому, що в Україні, на жаль, ще відсутня дієва державна інформаційна політика, а практика інформаційного забезпечення процесів в самій Україні, зважаючи на складний і не завжди однозначний характер державних реформ, що проходять в державі, є недостатньою та не завжди системною.

З метою удосконалення системи інформаційного забезпечення в Україні доцільно створити єдиний орган державної влади, який міг би виконувати загальні функції організації та впровадження в практичну діяльність заходів консолідованої інформаційної політики, у тому числі стосовно іміджевого забезпечення, зокрема у воєнній сфері. На наш погляд, Міністерство інформаційної політики виконати ці завдання в повному обсязі не може, тому вирішуються вони частково на відомчому рівні в міру свого розуміння. В роботах [17 - 20] зазначено, що принцип системності повинен поширюватися на все інформаційне забезпечення в системі державного управління, результатом чого, зокрема, має бути створена і підсистема іміджевого забезпечення в інформаційному забезпеченні державного управління, в тому числі у воєнній сфері. Для цього необхідно розробити та прийняти необхідну загальнодержавну нормативно-правову базу та, відповідно, скоригувати структуру органів державної влади.

Висновки та перспективи подальших досліджень