Безпекові виміри взаємодії громадянського суспільства та органів влади в рамках ініціативи "ПВУ"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний інститут стратегічних досліджень

Безпекові виміри взаємодії громадянського суспільства та органів влади в рамках ініціативи «ПВУ»

Хомей О.Д. аспірантка

Анотація

громадянський суспільство влада партнерство

Поступ України у соціальній та економічній царині, покращення ефективності врядування, впровадження принципів прозорості й відкритості у процеси вироблення та реалізації рішень органами влади у співпраці з громадянським суспільством -- одні з пріоритетних завдань на шляху інтеграції України до ЄС, а також передумови, що сприяють досягненню пріоритетних цілей забезпечення національної безпеки України. Це вимагає мінімізації корупційних ризиків у держуправлінні та збільшення прозорості й відкритості органів державної влади як на місцевому, так і на національному рівні протягом усього циклу вироблення політик та прийняття рішень. Однією з новітніх форм взаємодії між владою, інститутами громадянського суспільства й громадськістю заради покращення ефективності державного управління та боротьби з корупцією є співпраця в рамках міжнародної Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» («ПВУ»), яка об'єднує уряди 79 країн. Метою статті є проаналізувати значення співпраці між урядом та громадянським суспільством у рамках «ПВУ» задля забезпечення окремих аспектів національної безпеки та поступу України на шляху євроінтеграції, а також оцінити вплив взаємодії між владою та громадськістю в рамках реалізації Ініціативи «ПВУ» в Україні заради покращення прозорості й відкритості у процесі прийняття рішень. Україна долучилася до Ініціативи «ПВУ» у 2011 році, відтоді реалізувавши три національних плани дій. Програми та плани дій, які втілюються в Україні, ґрунтуються на чотирьох ключових цінностях «ПВУ»: доступі до інформації, участі громадськості, підзвітності влади та застосуванні інновацій і технологій. У рамках «ПВУ» в Україні було створено систему електронних закупівель «ProZorro», прийнято антикорупційну ініціативу прозорості видобувних галузей, відкрито понад 350 реєстрів відкритих даних. Ці заходи є результативними для трансформації держслужби на основі принципів прозорості й відкритості та можливими для відтворення в інших країнах. Реалізація зобов'язань в рамках «ПВУ» сприяє посиленню національної безпеки та поступу України на шляху інтеграції до ЄС.

Ключові слова: національна безпека, громадянське суспільство, органи державної влади, інтеграція України до ЄС.

Annotation

Khomei O. D. graduate student, National Institute for Strategic Studies

SECURITY DIMENSIONS OF THE CIVIL SOCIETY -- STATE BODIES COOPERATION WITHIN THE OGP INITIATIVE

The progress of Ukraine in social and economic fields, improvement of efficiency in governance, and adherence to the principles of transparency and openness in policy- and decision-making processes (in close cooperation with civil society) are among the top priorities for Ukraine on the path towards integration into the European Union. They are also necessary preconditions for ensuring the major goals of Ukraine's national security. The achievement of these goals requires minimizing corruption in government and increasing transparency and openness of the state bodies at local and national levels at all stages of the policy- and decision-making cycles. One of the innovative and efficient forms of interaction between government and civil society institutions with the purpose of improving efficiency in governance and contributing to progress in the fight against corruption is cooperation within the framework of the international Open Government Partnership Initiative (OGP), which unites the governments of 79 countries. The purpose of this article is to analyze the role of government -- civil society cooperation within the OGP in ensuring certain aspects of the national security and Ukraine's progress toward European integration, as well as to assess its impact on improvement of transparency and openness in decision-making.

Ukraine joined the OGP Initiative in 2011, and since then has implemented three national action plans. Its programs and action plans are based on the OGP's four key values: access to information, public participation, accountability, and use of innovations and technologies. In particular, as part of OGP implementation, the ProZorro e-Procurement system was created, the Anti-Corruption Initiative for Extractive Industries was adopted, and more than 350 open data registries were opened. Therefore, these and many other examples of the OGP commitments that have been implemented in Ukraine, are innovative and efficient tools for achieving relatively fast results within limited timeframes. These results are replicable in other regions of Ukraine and other countries. Moreover, the fulfillment of the commitments within the OGP national action plans contributes to the strengthening of Ukraine's national security and promotes further integration of Ukraine into the European Union.

Key words: national security, civil society, state bodies, Ukraine's integration into the EU, OGP

Аннотация

Хомей О. Д. аспирантка Национальный институт стратегических исследований

ЗНАЧЕНИЕ ДЛЯ БЕЗОПАСНОСТИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА И ОРГАНОВ ВЛАСТИ В РАМКАХ ИНИЦИАТИВЫ «ПАРТНЕРСТВО ОТКРЫТОЕ ПРАВИТЕЛЬСТВО»

Прогресс Украины в социальной и экономической сферах, повышение эффективности управления, внедрение принципов прозрачности и открытости в процессы выработки и исполнения решений органами власти в сотрудничестве с гражданским обществом являются одними из приоритетных задач на пути интеграции Украины в ЕС, а также предпосылками, способствующими достижению приоритетных целей обеспечения национальной безопасности Украины. Это требует минимизации коррупционных рисков в государвтсенном управлении и увеличения открытости органов государственной власти как на местном, так и на национальном уровне в течение всего цикла формирования политики и принятия решений. Одной из новых форм взаимодействия между властью, институтами гражданского общества и общественностью для повышения эффективности государственного управления и борьбы с коррупцией является сотрудничество в рамках Инициативы «Партнерство «Открытое правительство» («ПВУ»), которая объединяет правительства 79 стран. Целью статьи является анализ сотрудничества между правительством и гражданским обществом в рамках «ПВУ» для обеспечения отдельных аспектов безопасности и развития Украины, а также оценка влияния взаимодействия между властью и общественностью в рамках реализации Инициативы «ПВУ» в Украине ради улучшения прозрачности и открытости в процессе принятия решений.

Украина присоединилась к Инициативе «ПВУ» в 2011 году, с тех пор реализовала три национальных плана действий. Программы и планы действий, которые реализуются в Украине, основаны на четырех ценностях «ПВУ»: доступ к информации, участие общественности, подотчетность власти и применение инновационных технологий. В рамках «ПВУ» в Украине создана система электронных закупок «РгоЕогго», принята антикоррупционная инициатива прозрачности добывающих отраслей, открыто 350 реестров данных. Эти меры являются результативными для трансформации госслужбы на основе принципов прозрачности и открытости и возможными для воспроизведения в других странах. Реализация обязательств в рамках «ПВУ» способствует усилению национальной безопасности и продвижения Украины на пути интеграции в ЕС.

Ключевые слова: национальная безопасность, гражданское общество, органы государственной власти, интеграция Украины в ЕС.

Постановка проблеми

Стабільний та невпинний розвиток України у соціально-політичній та економічній сферах, напрацювання рішень органами державної влади, спрямованих на мінімізацію актуальних загроз національній безпеці та захист національних інтересів, а також інтеграція України до ЄС визначено пріоритетними цілями Стратегії національної безпеки України від 26 травня 2015 року (ст. 2) [13]. З метою досягнення цих цілей у сучасних умовах в Україні необхідно подолати корупцію в усіх царинах державного управління; побудувати нову модель напрацювання рішень органами влади, що ґрунтуватиметься на принципах прозорості й відкритості; покращити координацію між відповідними державними інституціями на всіх етапах розробки політики та вироблення відповідних рішень. Ініціатива «ПВУ», до якої Україна приєдналася у 2011 році, дає змогу впроваджувати інноваційні та ефективні механізми взаємодії між громадянським суспільством та владою в умовах інтеграції України до ЄС, які допомагають досягти кращої прозорості у прийнятті рішень та зміцнити окремі аспекти національної безпеки. Дослідження ґрунтується на аналізі першоджерел -- Планів дій щодо «ПВУ» та урядових і незалежних звітів щодо впровадження національних планів дій в Україні, Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; Стратегії національної безпеки України від 29 травня 2015 року та Закону України «Про національну безпеку України» від 21 червня 2018 року; експертній аналітиці та публічній тематичній інформації з офіційних урядових джерел.

Аналіз попередніх досліджень

Тематика взаємодії громадянського суспільства та влади в рамках Ініціативи «ПВУ» є загалом малодослідженою в Україні. Дослідник Д. Хуткий проаналізував еволюцію форматів співпраці між урядом і громадськістю у контексті розроблення чотирьох національних планів дій «ПВУ» в Україні [25]. Вітчизняні дослідники О. Хомей та О. Урсу проаналізували основні досягнення та засвоєні уроки проведених урядом консультацій з громадянським суспільством щодо втілення нового Плану дій «ПВУ» на 2018-2020 роки та зазначили, що вперше тематика заходів була безпрецедентно широкою; коло партнерів з громадянського суспільства істотно розширилося; підвищилася увага медіа до питань в рамках «ПВУ». Автори також наголошують на потребі збільшення кількості партнерів -- органів влади в регіонах -- та необхідності поширення цінностей «ПВУ» для громадян через проведення інформаційних кампаній [24].

Зарубіжний дослідник С. Прадхан вважає, що запуск он-лайн платформи державних закупівель «Рго2огго» в Україні в рамках «ПВУ» є однією з найкращих світових практик трансформацій непрозорих державних інституцій, завдяки чому управління стає більш прозорим та доступним для громадян [29]. Досліджуючи процес напрацювання плану дій «ПВУ» на 2018-2020 роки, В. Пагано наголошує, що спираючись на існуючі локальні мережі та коаліції організацій громадянського суспільства в регіонах, Уряд України може залучати громадян до більш відкритого та прозорого управління на місцевому рівні в рамках втілення зобов'язань «ПВУ» [28].

Проблемні питання, що стосуються реалізації Ініціативи «ПВУ» в Україні проаналізувала Н. Окша. Зокрема дослідниця підкреслює проблему недостатньої поінформованості про ініціативу в Україні; низького ступеня залучення громадськості до виконання зобов'язань, передбачених національними планами дій, на локальному рівні; залежність реалізації частини взятих Урядом зобов'язань «ПВУ» від наявності політичної волі Парламенту; недостатній рівень розвитку електронної демократії та електронного урядування для повноцінного та своєчасного виконання всіх взятих на себе зобов'язань [6, с. 357-367].

Українські «політологи-європеїсти» М. Кузьо, С. Павлюк, Д. Черніков і Р. Хорольський зауважують, що втілення антикорупційної реформи на рівні органів публічної адміністрації та розбудова спроможних дієвих механізмів державного управління визначені як одні з пріоритетних завдань в умовах інтеграції України до ЄС [5, с. 8-9].

Загалом в українській, а також в міжнародній політичній науці немає ґрунтовних досліджень співпраці між урядом і громадськістю в рамках «ПВУ» та впливу цієї співпраці на національну безпеку. Тематика є новою і малодослідженою зважаючи на відносну новизну Ініціативи та незацікавленість медіа тематикою «ПВУ».

Вперше в політичних науках та безпекових студіях ми розглядаємо співпрацю громадянського суспільства та органів влади в рамках Ініціативи «ПВУ» з погляду впливу такої взаємодії на покращення прозорості, відкритості й ефективності органів публічної адміністрації й посилення захисту національної безпеки України з фокусом на суспільну безпеку.

Метою роботи є дослідження еволюції взаємодії громадянського суспільства та органів влади в рамках Ініціативи «ПВУ» в Україні; аналіз впливу такої співпраці на досягнення більшої відкритості та відповідальності у процесах вироблення політики та імплементації рішень; аналіз значення співпраці між владою і громадськість в рамках «ПВУ» для національної безпеки та зменшення рівня актуальних загроз в Україні.

Одним з інноваційних механізмів співпраці між громадянським суспільством та органами державної влади з метою впровадження прозорості й ефективності державного управління як на національному, так і на місцевому рівнях, є міжнародна Ініціатива «ПВУ». Україна долучилася до Ініціативи «ПВУ» ще у 2011 році, реалізувавши три плани дій. Ініціатива «ПВУ» виникла у 2011 році під егідою Президента США Барака Обами та наразі охоплює уряди 79 країн і понад тисячу неурядових організацій. Ця ініціатива спрямована на посилення взаємодії між органами влади та громадянським суспільством (і громадськістю у широкому розумінні). Її кінцевою метою є побудова відкритого, підзвітного та інклюзивного вряду- вання шляхом налагодження міцних партнерських відносин між урядами та громадським сектором [19]. Органом державної влади, який координує впровадження Ініціативи «ПВУ» в Україні, визначено Секретаріат Кабінету Міністрів України.

Покращення ефективності врядування і вироблення політики з акцентом на забезпеченні інтересів та прав людини в Україні потребує удосконалення механізмів співпраці між громадськістю та владою для вироблення якісної політики. На наш погляд, форми співпраці та ініціативи в рамках Партнерства «ПВУ» в Україні демонструють інноваційність, результативність і можливість реплікації в регіонах України, сприяючи поступовому утвердженню європейських стандартів державного управління та посиленню суспільної безпеки.

Зобов'язання, які приймаються Україною та іншими країнами, що приєдналися до Ініціативи «ПВУ», ґрунтуються на пріоритетних цінностях «ПВУ»: доступ до інформації, участь громадськості, підзвітність влади, застосування інновацій та технологій з метою покращення прозорості й результативності діяльності органів державної влади. Саме ці цінності застосовують як основоположні у критеріях оцінювання поступу країн на шляху досягнення зобов'язань «ПВУ» в рамках механізму незалежного звітування відповідно до Декларації «ПВУ». Ці цінності уряди, які реалізують плани дій «ПВУ», поширюють у співпраці через урядові програми та ініціативи для партнерів із громадського сектора, бізнесу та органів місцевого самоврядування. Зокрема українське громадянське суспільство перевіряє пропоновані Урядом ініціативи на відповідність ключовим цінностям «ПВУ».

Доступ до інформації передбачає надання Урядом важливої інформації для громадськості щодо питань суспільної безпеки чи соціально-економічного розвитку, а не тільки повідомлення про свою діяльність на відкритих для загального доступу веб-порталах. Наприклад, відповідний державний орган може опублікувати інформацію про рівень забруднення довкілля, а не лише про підписання міжнародного договору, спрямованого на зменшення викидів у довкілля. Участь громадськості передбачає активне та цілеспрямоване залучення інститутів громадянського суспільства та небайдужих громадян на всіх етапах вироблення політики відповідними органами державної влади через наявні інструменти взаємодії, зокрема й засоби електронної демократії [22, с. 1--3]. Підзвітність влади розглядають як можливість застосування громадськістю правил, нормативно-правових положень та механізмів, що спонукають урядових акторів виправдовувати їхні дії й відповідно реагувати на критику з боку громадськості.

Застосування сучасних технологій та інновацій для відкритості й підзвітності спрямоване на поширення використання інструментів електронної демократії, щоб забезпечити участь громадськості у прийнятті рішень, а також сприяти створенню нових форм взаємодії між громадськістю і владою та їх подальшому застосуванню [22]. На нашу думку, цінності Ініціативи «ПВУ», що беруться до уваги при розробці національних планів дій, сприяють виникненню новітніх форм співпраці між владою та інститутами громадянського суспільства, а також кристалізують фундамент для розвитку електронної демократії, допомагають стабілізації розпочатих процесів демократизації і захисту суспільної безпеки. А саме ці критерії є важливими кроками до інтеграції України до ЄС.

Після приєднання Уряду України до Ініціативи «ПВУ» у 2011 році було успішно втілено три плани дій та досягнуто прогрес у покращенні результативності діяльності державних установ, як і у виробленні політики на засадах прозорості. Це значною мірою сприяє реалізації цілей національної безпеки України. Зазначимо, що ступінь виконання Плану дій з впровадження в Україні Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» (від 5 квітня 2012 року) [15] становить 0 %, а рівень імплементації Плану дій з впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2014-2015 роках (від 19 серпня 2015 року) [10] -- 83 % [1].

Відповідно до усталених практик міжнародної Ініціативи визначений термін реалізації національних планів дій «ПВУ» є дворічним. Він охоплює чітко задокументовані зобов'язання, також Урядом визначено органи влади і партнерів -- інститути з громадського сектора, які відповідають за результативне і вчасне виконання зобов'язань. Метою національних планів дій є забезпечити реальні терміни виконання та встановлення пріоритетів змін, що спрямовані на зміцнення підзвітного і відкритого врядування. Зважаючи на це, вони включають не більш ніж 20 зобов'язань. Ініціатива заохочує підтримання постійної та тісної комунікації органів влади з громадянським суспільством на всіх етапах: від визначення плану дій до його реалізації, і також під час моніторингу стану його виконання й оцінювання досягнутих результатів [26, с. 9-14].

У липні 2012 року створено Координаційну раду з реалізації цієї Ініціативи, до складу якої увійшли як представники органів виконавчої влади, так і громадські експерти. Її метою є ефективна координація між органами влади та громадянським суспільством. З лютого 2017 року було ухвалено зміни, що передбачають обрання членів Координаційної ради від громадського сектора шляхом організації конкурсу. Зауважимо, що Координаційна рада складається з представників влади і громадських експертів (по сім осіб). Також вона має подвійне співголовування: співголовами є міністр Кабінету Міністрів і представник інституту громадянського суспільства. Це дає змогу забезпечити ефективну співпрацю між громадянським суспільством та органами державної влади і розподілити реалізацію взятих Урядом України зобов'язань у рамках виконання плану дій як на національному, так і на місцевому рівнях.

Кабінет Міністрів України, провівши низку консультацій з представниками ОГС, НУО та експертами, 26 листопада 2014 року проголосував за реалізацію Ініціативи в Україні, виокремивши такі пріоритетні напрями:

- прогрес у розвитку громадянського суспільства та активній співпраці між інститутами громадянського суспільства і владою у процесах напра- цювання і реалізації політики на національному та локальному рівнях;

- гарантування відкритого доступу громадськості і зацікавлених сторін до публічної інформації;

- антикорупційні ініціативи, спрямовані та покращення прозорості діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- підвищення якості державних сервісів своїм громадянам у низці сфер, в тому числі е-сервісів;

- поширене використання державними органами сучасних інструментів електронного врядування і заохочення для подальшого просування електронної демократії [10].

На нашу думку, визначені напрями імплементації Ініціативи «ПВУ» в Україні не тільки спрямовані на посилення взаємодії між органами державної влади і громадянським суспільством з метою досягнення транспа- рентності у виробленні політичних рішень, викоріненні корупції та покращенні якості наданих держінституціями послуг у світі, де масовим є використання інформаційних технологій, але й допомагають досягти основні цілі національної безпеки України та зменшити ступінь ескалації актуальних загроз національній безпеці в умовах конфлікту.

Саме в рамках реалізації Україною заходів, передбачених Ініціативою «ПВУ», було ініційовано національну платформу електронних закупівель «Рго2огго»; прийнято ініціативу прозорості видобувних галузей, що дає змогу перевірити дані про кінцевих бенефіціарів; ухвалено нормативно-правові документи щодо відкритих даних, щоб надати доступ громадськості та зацікавленим особам («стейкхолдерам») до публічної інформації; створено і запущено систему електронного декларування для державних службовців; відкрито понад 350 державних реєстрів [1]. Вищезазначені приклади є тими наочними доказами, що підкреслюють результативність Ініціативи «ПВУ» у втіленні системних реформ в рамках стислих термінів. Завдяки цьому поступово в Україні впроваджуються європейські стандарти функціонування органів публічної адміністрації, засновані на відкритості, ефективності й підзвітності органів державної влади. А також завдяки підвищенню результативності діяльності державних інституцій та їх активній тісній співпраці з громадянським суспільством вони значною мірою спрямовані на забезпечення національної безпеки України.

Варто навести та проаналізувати приклад реалізації зобов'язання щодо покращення механізму взаємодії органів центральної виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства. В рамках виконання цього заходу, що передбачено другим Планом дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2014-2015 роках, значна увага надавалася проведенню консультацій і утворенню громадських рад при органах влади, а також забезпеченню залучення експертизи громадськості під час всіх етапів циклу вироблення політики. Постановами Кабінету Міністрів України № 976 (від 5 листопада 2008 року) і № 996 (від 3 листопада 2010 року) ухвалено зміни до порядку організацій регулярних консультацій влади з громадськістю, а також окреслено форми співпраці експертів з громадського середовища та органів виконавчої влади. Зокрема удосконалено процедуру консультацій з громадськістю, уточнено проблемні питання, щодо яких передбачені першочергові консультації, конкретизовано види організацій громадських відкритих обговорень, описано принципи формування та функціонування громадських рад задля включення представників інститутів громадянського суспільства й експертів у відповідних тематичних профілях до процесів спільного творення політики (зазначено точну кількість членів громадської ради, їхні функції, нормативно-правові умови ліквідації рад та інше), визначено механізм оцінки результативності та якості наданих державною послуг представниками громадського експертного середовища. На наш погляд, завдяки цьому Уряд сприяв створенню кращих умов залучення громадськості до прийняття рішень у тісній співпраці з владою та виробленню політики, що відповідає наріжним цінностям «ПВУ». Це дає змогу запроваджувати передові міжнародні практики публічного врядування в Україні.

Для втілення цього зобов'язання Міністерство юстиції України сформувало робочу групу, до якої увійшли представники влади і громадськості. Зокрема представники громадськості зобов'язалися моніторити реалізацію постанов державними органами [3, с. 4-5].

Іншим досягненням у рамках виконання Плану дій «ПВУ» в Україні у 2016-2018 роках стало розроблення Урядом України у тісній взаємодії з громадськістю проекту закону «Про публічні консультації» [4]. Мета законопроекту -- удосконалити процедуру публічних консультацій, враховуючи позицію громадськості у вироблені політики в рамках реформи децентралізації, а також сприяти поступовому наділенню місцевих рад більшими повноваженнями. У процес доопрацювання цього законопроекту Урядом було залучено експертів з провідних аналітичних центрів, а також представників з міжнародних організацій. Законопроект було прийнято Урядом України і зареєстровано у Верховній Радій України 27 грудня 2017 року [4, с. 31-33].

Згідно із законопроектом «Про публічні консультації» проекти усіх без винятку нормативно-правових актів, зокрема рішень органів місцевого самоврядування, передбачають повний цикл проведення консультацій із представниками громадянського суспільства. Розробники повинні опублікувати на власному офіційному веб-сайті за 15 робочих днів або й більше проекти нормативно-правових актів, надавши можливість для подання пропозицій та відгуків зацікавленим сторонам від громадськості [16]. Унікальністю цього законопроекту є те, що відповідно до такого підходу буде забезпечено діалог та взаємодію між органами державної влади і громадянським суспільством під час всього циклу прийняття рішень не лише на національному, а й на місцевому рівнях. З огляду на це ми вважаємо, що його ухвалення сприятиме захисту пріоритетних національних інтересів України та зміцнюватиме подальші демократичні перетворення в Україні [12]. Наразі в Україні чинною залишається Постанова Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» № 996 (від 3 листопада 2010 року) [9]. Вона врегульовує механізм публічних консультацій, однак є обов'язковою лише для державних органів виконавчої влади. Слід зауважити, що ця постанова для органів місцевого самоврядування, членів Парламенту та Президента України носить рекомендаційний характер.

Прийняття Урядом Концепції розвитку електронної демократії в Україні (від 14 лютого 2018 року) та плану заходів щодо її реалізації в рамках «ПВУ» -- це ще одне зобов'язання, яке підвищує результативність діяльності органів влади [14]. Цей документ було підготовлено Державним агентством з питань електронного врядування у співпраці з інститутами громадянського суспільства [4, с. 33-34]. Зважаючи на глобалізацію економіки та поступову цифровізацію багатьох сфер суспільного життя, ця концепція націлена на створення відповідного нормативно-правового середовища та підвищення обізнаності громадян і представників ОГС щодо використання інструментів електронної демократії і для подальшого розвитку е-демократії в Україні, що відповідає засадам євроінтеграційних процесів та має передумови для посилення суспільної безпеки.

Одним із заходів у рамках імплементації плану дій із впровадження Ініціативи «ПВУ» у 2016-2018 роках є створення національної платформи «DoZorro» (у листопаді 2016 року) [7]. «DoZorro» -- це платформа контролю над дотриманням належних процедур у державних закупівлях, що дає змогу громадянам надсилати рекомендації щодо подальшого вдосконалення системи, повідомляти про потенційні та наявні порушення. Згідно з офіційними джерелами, більш ніж 700 000 громадян переглянули веб-сайт станом на сьогодні та повідомили про близько 74 000 проблем платформи «ProZorro». Було виявлено, що 20 000 зафіксованих проблем містять корупційні ризики. Завдяки платформі «DoZorro» урядом було вжито заходи з забезпечення функціонування системи електронних закупівель. Наприклад, було надіслано запити до контролюючих органів влади, покращено процедуру проведення тендерів, розпочато розслідування з приводу порушень. Водночас Громадянське об'єднання «Transparency International» (партнер уряду у виконанні цього заходу) працює над вивченням можливості використання технологій, заснованих на штучному інтелекті, з метою автоматизації потенційних ризиків та правопорушень у системі «ProZorro» [23].

Слід підкреслити, що міжнародний Керівний комітет Ініціативи «ПВУ» надає рекомендації щодо покращення провадження ініціативи у кожній афілійованій через незалежний механізм звітності (НМЗ). За його допомогою громадськість та експерти мають змогу відслідковувати рівень поступу в реалізації конкретних зобов'язань у певній країні відповідно до національного плану дій. Відповідно в рамках незалежного механізму звітності експерти готують щорічні звіти для кожної держави, яка бере участь у «ПВУ». Ці доповіді публікують у вільному доступі, вони призначені стимулювати діалог і сприяти підзвітності та відкритості урядів та громадськості.

Отже завдяки такому формату уряд отримує незалежну експертну оцінку з наданням пропозицій, яким чином покращити ефективність реалізації ініціатив у рамках Партнерства «Відкритий уряд». Зокрема проміжний звіт за 2016-2018 роки містив конкретні рекомендації щодо вдосконалення процесу напрацювання чергового дворічного плану дій «ПВУ» [17]. Рекомендовано сформувати чіткі та зорієнтовані на вимірювані результати зобов'язання, залучати Парламент і парламентські комітети до вироблення тих зобов'язань, які будуть виноситися на розгляд Парламенту, залучати органи місцевого самоврядування й інші гілки влади у випадку потреби, наприклад, судову [17, с. 83-84]. Варто зауважити, що запропоновані рекомендації були взяті до уваги у процесі поетапного розроблення четвертого плану дій.

Інновацією Плану дій «ПВУ» в Україні на 2018-2020 роки є його узгодженість з міжнародними Цілями сталого розвитку [2] і «Порядком денним до 2030 року» [8], які спрямовані на покращення сталого розвитку країн-членів, зокрема і зміцнення окремих аспектів соціальної безпеки. Хоча Цілі сталого розвитку не мають юридично зобов'язувальної дії, уряди вводять відповідні індикатори щодо них у політичні рішення. На нашу думку, узгодження зобов'язань у рамках виконання четвертого «Плану дій із впровадження Ініціативи «ПВУ» на 2018-2020 роки [11] підтверджує готовність та поступ України на шляху впровадження міжнародних стандартів вироблення політики, що також відповідають чотирьом пріоритетним цінностям «ПВУ». Наприклад, розробка онлайн-порталу для співпраці влади та громадськості, що передбачено четвертим планом дій «ПВУ» [11], узгоджена з обраними індикаторами шістнадцятої «Цілі сталого розвитку», зокрема індикатор 16.6 визначає мету зменшення корупції, а ндикатор 16.7 -- покращення ефективності функціонування органів державної влади [18, с. 20-22].

Варто зауважити, що наявні форми співпраці між громадськістю й органами влади у процесі розроблення плану дій були змінені. Перший План дій ПВУ на 2012-2013 роки було розроблено за допомогою «традиційних» усталених практик взаємодії з Організацією громадянського суспільства, фокусом діяльності якої є покращення урядування [25]. У рамках проведених всеукраїнських і регіональних заходів задля напрацювання першого плану дій представники громадськості подали понад 400 пропозицій [21, с. 1].

Проект плану дій «ПВУ» на 2014-2015 роки вперше було опубліковано з можливістю обговорення громадськістю в онлайн-режимі. Після відповідних заходів у регіонах, підсумкового всеукраїнського обговорення та аналізу отриманих пропозицій від громадськості через онлайн-платформу план дій було доопрацьовано й ухвалено урядом [27, с. 1-4].

Цікаво, що у фокусі другого Плану дій постали боротьба з корупцією і залучення інститутів громадянського суспільства до ухвалення рішень на локальному рівні в умовах реформи децентралізації, що, на нашу думку, пов'язане з появою нових безпекових викликів та обранням Україною чіткого європейського геополітичного та геоекономічного векторів розвитку.

Під час розробки третього плану дій впровадження «ПВУ» у 2016-2018 роках [20] відбулася низка презентацій проекту документа для регіональних інститутів громадянського суспільства та була можливість обговорення зацікавленими сторонами в онлайн-режимі. Вперше обговорення відбувалося в інноваційному форматі світового кафе, де представники уряду і громадськості мали змогу обмінятися ідеями [25]. Варто зауважити, що під час першого етапу циклу вироблення четвертого Плану дій на 20192020 роки Уряд у співпраці з міжнародними партнерами та громадськими організаціями залучив понад 60 тисяч громадян через ЗМІ і понад 800 осіб шляхом організації обговорень у регіонах. Це стало можливим завдяки співпраці уряду з коаліцією п'ятнадцяти регіональних ГО-лідерів -- Мережею хабів України [1]. Вважаємо, що вагомий поступ, поглиблення співпраці, еволюція партнерства органів державної влади та інститутів громадянського суспільства у розробленні плану дій в рамках «ПВУ» є підтвердженням зростання впливу громадськості на процес прийняття рішень, зміцнення демократії та сприяння покращенню суспільної безпеки шляхом мінімізації корупційних ризиків, збільшення ефективності дер- жорганів і ступеня довіри громадськості до влади.

Наразі органи державної влади активно взаємодіють з громадськістю у втіленні зобов'язань, що передбачені четвертим планом дій «ПВУ» в Україні на 2019-2020 роки [11]. Слід зазначити важливе значення організації Тижня відкритого уряду в Україні у березні 2019 року з метою поглиблення взаємодії між владою та «третім» сектором у втіленні актуального плану дій «ПВУ». Інститути громадянського суспільства-партнери Секретаріату Кабміну організували понад 25 подій у 15 регіонах України, в рамках яких відбулися презентації актуальних зобов'язань «ПВУ». Завдяки цьому Україна стала однією з країн-лідерів на євразійському просторі щодо кількості проведених заходів під час міжнародного Тижня відкритого уряду. Слід додати, що завдяки проведеним заходам громадські активісти не тільки дізналися про пріоритетні зобов'язання України в імплементації «ПВУ», а й долучилися до дискусії щодо взяття на себе конкретних зобов'язань та розподілення відповідальності у процесі втілення тих чи інших заходів. Важливо акцентувати, що завдяки цьому вдалося також залучити органи місцевого самоврядування. Окрім того, під час обговорень було окреслено певні нормативно-правові акти, які передбачені в рамках реалізації «ПВУ» [24].

Висновки

Реалізація міжнародної Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» («ПВУ») в Україні допомагає ефективно вдосконалювати наявні механізми взаємодії між громадянським суспільством і органами державної влади, а також сприяє ефективнішому залученню громадськості до процесів вироблення та реалізації політики як на національному, так і на місцевому рівнях, сприяючи забезпеченню національної безпеки України та поступовій інтеграції України до ЄС. Завдяки тісній співпраці між органами влади та інститутами громадянського суспільства в Україні щодо втілення взятих зобов'язань в рамках реалізації національних планів дій «ПВУ» взаємодію між владою та громадянським суспільством вдалося перевести на рівень тісного партнерства. Втілення Україною національних планів дій, наріжним каменем яких є чотири ключові цінності (доступ до інформації, технології та інновації, підзвітність і відкритість до залучення громадськості), сприяє виробленню органами влади дієвих рішень з урахуванням інтересів громадськості, людини та держави в цілому, які корелюють із національними інтересами України, відповідають цілям політики інтеграції України до ЄС та допомагають посилити національну безпеку України.

Список використаної літератури

1. Вперше новий План дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»» узгоджено з Цілями сталого розвитку. ПРООН в Україні: офіційний сайт. 2019. 5 лютого. URL: http://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/presscenter/articles/2019/for-the- first-time--the-new-open-government-partnership-action-p.html (дата звернення: 15.08.2019).

2. Глобальні Цілі сталого розвитку. 2015-2030. ПРООН в Україні: офіційний сайт. URL: http:// www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/sustainable-development-goals.html (дата звернення: 15.08.2019).

3. Звіт про реалізацію плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» » у 2014--2015 роках. 2013. 37 с. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/ media/17-civik-2018/partnerstvo/14-161.pdf (дата звернення: 15.08.2019).

4. Звіт про реалізацію плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд » у 2016--2018 роках. 37 с. URL: https: //www. opengovpartnership. org/documents/ ukraine-end-term-self-assessment-report-2016--2018/ (дата звернення: 15.08.2019).

5. Кузьо М., Черніков Д., Павлюк С., Хорольський Р. Угода про асоціацію між Україною та ЄС: зміст та імплементація. Київ, 2015. 50 с. URL: http://parlament.org.ua/upload/docs/ final_1.pdf (дата звернення: 15.08.2019).

6. Окша Н. В. Участь України у реалізації міжнародної ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд». Держава і громадянське суспільство в Україні: пошук концепції співпраці: аналітична доповідь / за ред. О. М. Майбороди. Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2013. 376 с.

7. Оприлюднено звіт про реалізацію Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» в Україні у 2016-2018 роках. Урядовий портал: єдиний веб-портал органів виконавчої влади в Україні. 2018. 10 грудня. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/oprilyudneno-zvit-pro- realizaciyu-iniciativi-partnerstvo-vidkritij-uryad-v-ukrayini-u-2016-2018-rokah (дата звернення: 15.08.2019).

8. Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року. ПРООН в Україні: офіційний сайт. 2018. 11 травня. 35 с. URL: http://www.ua.undp. org/content/ukraine/uk/home/library/sustainable-development-report/the-2030-agenda-for- sustainable-development.html (дата звернення: 15.08.2019).

9. Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики: Постанова Кабінету Міністрів України № 996 від 3 листопада 2010 р. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0 %BF (дата звернення: 15.08.2019).

10. Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2014-2015 роках: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 1176-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1176-2014- %D1 %80 (дата звернення: 15.08.2019).

11. Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» на 2018-2020 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1088-р від 18 грудня 2018 р. Урядовий портал: єдиний веб-портал органів виконавчої влади в Україні. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-dij-iz- vprovadzhennya-iniciativi-partnerstvo-vidkritij-uryad-u-20182020-rokah (дата звернення.

12. Про національну безпеку України: Закон України № 2469-VIII від 21.06.2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19/ed20180621#n18 (дата звернення.

13. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України»: Указ Президента України № 287/2015 від 26 травня 2015 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/287/2015 (дата звернення.

14. Про схвалення Концепції розвитку електронної демократії в Україні та плану заходів щодо її реалізації: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 797-2017-р від 14.02.2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/797-2017- %D1 %80 (дата звернення: 15.08.2019).

15. Про схвалення плану дій з впровадження в Україні Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 220-р від 5 квітня 2012 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2012- %D1 %80#n7 (дата звернення:.

16. Проект Постанови про повернення на доопрацювання проекту Закону України про публічні консультації № 7453/П від 25.04.2018 р. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=63937 (дата звернення: 15.08.2019).

17. Хуткий Д. Механізм незалежного звітування (МНЗ): Україна, проміжний звіт за 20162018 роки. Open Government Partnership. 97 с. URL: https://www.opengovpartnership.org/ wp content/uploads/2018/07/Ukraine_Mid-Term_Report_2016-2018_UKR. pdf (дата звернення: 15.08.2019).

18. Цілі сталого розвитку: Україна. Завдання на індикатори. ПРООН в Україні: офіційний сайт. 2017. 14 вересня. URL: http://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/library/ sustainable-development-report/sustainable-development-goals--targets-and-indicators.html (дата звернення: 15.08.2019).

19. About Open Government Partnership: Official website of Open Government Partnership. Open Government Partnership: official website. URL: https://www.opengovpartnership.org/ about/ (дата звернення: 15.08.2019).

20. Action plan for the Implementation of the Open Government Partnership Initiative in 2016-2018. Ukraine Third National Action Plan 2016-2018. Open Government Partnership. 16 р. URL: https://www.opengovpartnership.org/documents/ukraine-third-national-action- plan-2016-2018/ (дата звернення: 15.08.2019).

21. Action plan of Ukraine for Implementation in Ukraine of the open government partnership initiative. 2017. 8 р. URL: https://www.opengovpartnership.org/wpcontent/uploads/2017/05/ actionplanukraine_0.pdf (дата звернення: 15.08.2019).

22. Assessing OGP Values for Relevance. URL: http://live-ogp.pantheonsite.io/sites/default/ files/attachments/OGPvaluesguidancenote.pdf (дата звернення: 15.08.2019).

23. Empowering Citizens as Watchdogs in Ukraine. Open Government Partnership: official website. 2019. 29 May. URL: https://www.opengovpartnership.org/stories/lessons-from-reform- ers-empowering-citizens-as-watchdogs-in-ukraine/ (дата звернення: 15.08.2019).

24. Khomei O., Ursu O. Ukraine's Brand New Approaches to Leveraging the Open Gov Commitments. Open Government Partnership: оfficial website. 2019. 23 April. URL: https://www. opengovpartnership.org/stories/ukraines-brand-new-approaches-to-leveraging-the-open-gov- commitments/ (дата звернення: 15.08.2019).

25. Khutkyy D. Lessons Learned: Co-Creation Developments in Ukraine. Open Government Partnership: оfficial website. 2019. 14 March. URL: https://www.opengovpartnership.org/stories/ lessons-learned-co-creation-developments-in-ukraine/ (дата звернення: 15.08.2019).

26. OGP Handbook Rules and Guidance for Participants. Open Government Partnership. February 2019. 24 р. URL: https://www.opengovpartnership.org/wpcontent/uploads/2019/03/OGP_ Handbook-Rules-Guidance-for-Participants_20190313.pdf (дата звернення: 15.08.2019).

27. On Approval of the Action Plan for Implementation of the Open Government Partnership Initiative in 2014-2015. The Cabinet of Ministers of Ukraine Ordinance № 1176-p as of 26 November 2014, Kyiv. URL: https://www.opengovpartnership.org/wp-content/uploads/2019/06/ OGP-National-Action-Plan-2014-2015_English.pdf (дата звернення: 15.08.2019).

28. Pagano V. Making a Difference through Inclusion, SDGs, and Open Government. Open Government Partnership: оfficial website. 2019. 15 February. URL: https://www.opengovpart- nership.org/stories/making-a-difference-through-inclusion-sdgs-and-open-government/ (дата звернення: 15.08.2019).

29. Pradhan S. An Open Government Approach to Rebuilding Citizen Trust. Open Government Partnership: оfficial website. URL: https://www.opengovpartnership.org/trust/an-open-gov- ernment-approach-to-rebuilding-citizen-trust/ (дата звернення: 15.08.2019).

Размещено на Allbest.ru