Алгоритмізація використання мережі Інтернет при виявленні та розслідуванні злочинів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Алгоритмізація використання мережі Інтернет при виявленні та розслідуванні злочинів

Статтю присвячено вивченню можливостей алгоритмізації використання мережі Інтернет при виявленні та розслідуванні злочинів. Розроблена авторська схема використання мережі Інтернет для виявлення і розслідування злочинів. Досліджено загальний алгоритм пошуку криміналістично-значущої інформації в мережі Інтернет. Побудовані автоматизовані алгоритми для пошуку інформації в мережі Інтернет при виявленні та розслідування злочинів. Окреслено найбільш ефективні прийоми формування пошукових запитів в мережі Інтернет.

Постановка проблеми. Еволюція у розвитку інформаційних технологій зумовлює перехід до процесу пошуку, збору, дослідження та руху інформації в мережі Інтернет. Доступність мережі Інтернет протягом останніх десятиліть активно впливає на її ви-користання не тільки слідчими, а й злочинцями. Наразі в Україні гостро постає питання про необхідність алгоритмізації використання мережі Інтернет при виявленні та роз-слідуванні злочинів. Побудова алгоритмів використання мережі Інтернет допоможе в подальшому оптимізувати професійну діяльність слідчого.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання щодо використання мережі Інтернет у кримінальному провадженні досліджували такі вчені як В. В. Білоус, О. П. Ващук, В. А. Журавель, О. О. Подобний, О. А. Самойленко, С. С. Чернявський, Д. М. Цехан, В. В. Тіщенко, В. М. Шевчук, В. Ю. Шепітько та інші вчені. Проте, саме питання алгоритмізації використання мережі Інтернет при виявленні та розслідуванні злочинів недостатньо досліджені.

Метою статті є побудова алгоритмів використання мережі Інтернет при виявленні та розслідуванні злочинів з метою оптимізації професійної діяльності слідчого.

Виклад основного матеріалу. Алгоритмізація сучасного людського життя стрімко зростає у всьому світі, при цьому алгоритмізується не лише матеріальне виробництво, але і решта сторін суспільства та діяльність кожної окремої особи. Розглядаючи мере-жу Інтернет у контексті її використання під час виявлення і розслідування злочинів, доцільно застосувати інструментальний підхід, згідно з яким він застосовується як ін-струментарій вирішення завдань державно-правової форми боротьби зі злочинністю.

Збільшення реагування в слідчій практиці на інциденти (інформацію) в мережі Інтернет, що набирають обертів і підвищена значимість такої інформації, як результат аналізу проведених розслідувань з метою збільшення ефективності дій слідчого в май-бутньому, а також з метою оптимізації заходів щодо попередження нових інцидентів, сприяли підвищенню необхідності алгоритмізації використання мережі Інтернет при виявленні та розслідуванні злочинів.

Інформація в мережі Інтернет характеризується високою динамічністю з точки зору способів розповсюдження, зберігання та доступу. В залежності від кримінального про-вадження важливим є розгляд найбільш ймовірних місць (сторінок) розміщення інфор-мації, що дозволить більш ефективно використовувати ресурси слідчого. Так, постійне оновлення і зміна програмного забезпечення, поява нових технічних засобів і різнома-нітність способів їх використання, робить неможливим створення універсальної реко-мендації (алгоритму чи програми) по дослідженню інформації з мережі Інтернет, яка б могла ефективно застосовуватися в усіх випадках, коли у слідчого виникає потреба в подібних дослідженнях в межах кримінального провадження. Таким чином, зростає необхідність активної розробки і застосування загальних організаційних і тактичних прийомів використання мережі Інтернет для пошуку інформації щодо вищезазначених об'єктів.

Найбільш ефективними прийомами формування пошукових запитів в мережі Інтернет є:

1. Прийом: формування термінологічної (категоріальної) основи пошукового запиту;

2. Прийом: підготовки пошукових реєстрів за відповідними галузевими напря-мами;

3. Прийом: уточнення (звуження-розширення, корегування) змісту слів та слово-сполучень;

4. Прийом: наскрізного документування процесу отримання інформації з мережі Інтернет;

5. Прийом: пошук та виявлення конкретної інформації за відповідним пошуковим запитом;

6. Прийом: пошук та виявлення абстрактної інформації за перехресним пошуко-вим запитом;

7. Прийом: пошук інформації по аналогії (прецедентний пошук, розширений/зву- жений);

8. Прийом: пошук та виявлення протиріч (пошук від протилежного, пошук не-стандартних підходів);

9. Прийом: вичерпання різноманіття (узагальнення/деталізація);

10. Прийом: пошук від загального та окремого;

11. Прийом: пошук від окремого до загального;

12. Прийом: систематизація за пошуковим запитом;

13. Прийом: класифікація за пошуковим запитом (автоматична, тематична, прогно-зування, профілактика).

Одним із пріоритетних напрямків вдосконалення інформаційно-методичного за-безпечення виявлення і розслідування злочинів є розробка і впровадження в слідчу практику автоматизованого он-лайн місця слідчого (АОМ слідчого). Метою створення такого місця є: пізнання змісту криміналістичної інформації з мережі Інтернет шляхом її процесуального відтворення. Методи пізнання можуть бути найрізноманітнішими - від простого візуального відтворення (прочитанні, наприклад, текстового файлу за до-помогою програми текстового редактора) до найскладніших, інструментальних та ана-літичних методів, що застосовуються при проведенні експертизи. Крім аналізу змісту інформації в мережі Інтернет, повинні бути проаналізовані і реквізити даної інформації (тип файлу, обсяг, дата створення, дата зміни, дата відкриття і т.п.). Даний аналіз спри-ятиме встановленню зв'язків з обставинами, що підлягають доведенню в криміналь-ному провадженні. Важливо розуміти пріоритетність подальшої онлайнізації слідчої діяльності і, зокрема, застосування спеціально розроблених комп'ютерних програм, що підвищують результативність застосування алгоритмів, а також всього комплексу програмних засобів «Автоматизоване он-лайн місце слідчого».

Рекомендовано при перевірці інформації з мережі Інтернет використовувати кон-сультативну діяльність спеціаліста або професійну діяльність експертів. В такому ви-падку, судження спеціаліста і експерта вбирається в форму його укладення, також може бути проведено, допит спеціаліста і експерта. Перевірка інформації з мережі Інтернет може здійснюватися шляхом отримання нових доказів (наприклад, висновок експерта, допит експерта), а також шляхом їх зіставлення.

Найбільш узагальненими завданнями перевірки інформації з мережі Інтернет є:

1) пізнання змісту;

2) аналіз реквізитів інформації (тип, обсяг, дата створення, дата зміни, дата від-криття);

3) перевірка достовірності інформації за допомогою встановлення механізму ви-никнення (джерела).

Рекомендується алгоритмувати процес збереження інформації в мережі Інтернет шляхом скрін без спеціального програмного забезпечення. При використанні даного методу відбувається первинне цілісне зберігання інформації.

Розробка схеми, що конкретизує пошук інформації в мережі Інтернет і виявляє мож-ливі місця для знаходження он-лайн слідів злочинів є прогресивним кроком. Знання та використання подібної схеми дозволить підвищити ефективність процесуальних дій, а також поліпшити процес пошуку криміналістично значущої інформації. Так, така схе-ма використання мережі Інтернет для виявлення і розслідування злочинів припускає:

1) створення он-лайн ресурсу шляхом об'єднання систем органів виконавчої вла-ди;

2) прийняття спільного нормативно-правового акту, що регламентує порядок її функціонування;

3) розподіл між зацікавленими відомствами функцій з урахуванням їх завдань і ви-ключення дублювання функцій;

4) забезпечення можливості онлайн-користувачам повідомляти інформацію про місцезнаходження тощо (наприклад, оголошеного в розшук об'єкта, в повністю анонімному режимі).

Доцільно дотримуватися при розробці такої схеми таких груп практичних вимог:

1) рекомендаційний характер, науковість і законність;

2) оптимальність;

3) імовірнісний характер;

4) гнучкість і багатоваріантність;

5) ефективність та результативність.

Виходячи з критерію комплексності вирішення завдань всі алгоритми викорис-тання мережі Інтернет при виявленні та розслідуванні злочинів пропонується розді-лити на:

1) універсальні пошукові алгоритми, які мають власні бази даних;

2) спеціалізовані алгоритми отримання (блокування) криміналістично значущої інформації;

3) алгоритми, призначені виключно для підвищення оперативності передачі інфор-мації.

Алгоритмізацію діяльності слідчого з використання мережі Інтернет при виявленні та розслідуванні злочинів слід розглядати як спосіб забезпечення цієї діяльності ме-тодичною інформацією, що формалізує і систематизує практичні рекомендації по роз-пізнаванню слідчої ситуації, визначенню цілей і вибору засобів вирішення тактичних завдань, що надають цим рекомендаціям найбільш зручну форму для їх використання в кримінальному провадженні.

У зв'язку з масовим поширенням мережі Інтернет і як наслідок, зростання кримі-нальної активності її використання, очевидна необхідність:

а) розробки рекомендацій по отриманню і використанню відповідної інформації в процесі виявлення і розслідування злочинів;

6) введення спеціальних тем з навчальних курсів «Криміналістика» і «Оперативно- розшукова діяльність» в закладах вищої освіти при підготовці відповідних фа-хівців;

в) підвищення кваліфікації практичних працівників.

Загальний алгоритм пошуку криміналістично значущої інформації в мережі Інтернет уявляється з наступних етапів:

1. Формулювання пошукового запиту відповідно до обставин, які підлягають вста-новленню в кримінальному провадженні. Переформулювання, вже сформова-ного пошукового запиту, на синоніми та антоніми, з метою формування нових пошукових запитів;

2. Окремий пошук за кожним сформованим пошуковим запитом. Застосування прийомів: розширення чи звуження пошукового запиту; помилкового написан-ня; нових словоформ; додаткових описань тощо;

3. Пошук за метапошуком;

4. Пошук в мережі Інтернет з великим об'ємом індексу (національні та всесвітні метапошукові системи);

5. Пошук в найбільших соціальних мережах (наприклад: Фейсбук, Твіттер, Інстаграм, Вконтакті);

6. Пошук в спеціалізованих та профільних соціальних мережах (наприклад, Однокласники);

7. Перше покрокове опрацювання отриманої інформації (види: реєстри, запити, дані, бази; характеристики: часові, місцеві; джерело розміщення) та виокрем-лення кола проблемних даних з формулюванням для них власних пошукових запитів;

8. Пошук проблемних даних за п. 7 по п.п. 2-6;

9. Друге покрокове опрацювання отриманої інформації (види: реєстри, запити, дані, бази; характеристики: часові, місцеві; джерело розміщення);

10. Виділення зі знайденого криміналістично значущої інформації, його криміна-лістичне опрацювання та за потреби процесуальне закріплення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Алгоритм пошуку інформації, що знаходиться в «невидимому інтернеті» [1; 2; 3], доступ до якої здійснюється в два такі етапи:

1. Підбір пошукових систем і баз даних;

2. Пошук в підібраному необхідної інформації.

Застереження слідчому при роботі в мережі Інтернет та використанні інформації для виявлення та розслідування злочинів полягає у наступному правилі: «Вся інфор-мація в мережі Інтернет не достовірна, поки слідчий не доведене зворотне». Тобто, вся інформація без виключень перевіряється на достовірність. Така перевірка відбу-вається різними шляхами з обов'язковою фіксацією процесу та отриманого результату.

О. П. Ващук, проводить паралелі між достовірністю та верифікацією в кримінально-му провадженні, виокремлюючи багатоаспектність останнього [4, с. 87-91; 5, с. 293-297; 6, с. 105-109].

Автоматизовані алгоритми для пошуку інформації в мережі Інтернет при виявленні та розслідуванні злочинів:

1. Авторські засоби стеження з використанням накопиченої джерельної бази (вклю-чає авторську технологію програмування пошукових систем мережі Інтернет з комплектом методів пошуку і моніторингу по конкретним запитам);

2. Персональний електронний дайджест - регулярні електронні листи з новими матеріалами (посиланнями) по надісланому запиту, які регулярно надходять на електронну скриньку;

3. Індивідуальна пошукова система, що дозволяє слідчому отримувати інформа-цію за пошуковими запитами (мономовна, з періодичним оновленням);

Відповідно до обраного автоматизованого алгоритму для пошуку інформації в ме-режі Інтернет при виявленні та розслідування злочинів загальнодоступні для слідчого алгоритми-схеми моніторингу для пошуку інформації в мережі Інтернет:

1. Функція «закладки» оглядача Інтернет (MS Internet Explorer) з можливістю по-відомлення про зміни на «обраних» (сторінках) Інтернет;

2. Підписка на запити пошукових серверів Інтернет з регулярною доставкою по електронній пошті повідомлень про нові надходження в індекс пошукової сис-теми;

3. Метапошукові прикладні програми, що забезпечують автоматичний пошук за збереженими запитами;

4. Робочі програми для спостереження за змінами на сторінках мережі Інтернет (безкоштовні, платні).

Багато нових сервісів та алгоритмів пошуку-стеження (відстеження) з різним функціональним наповненням з'являються щодня і виникнення яких бажано слідчому відслідковувати і за потрібності користуватися ними. Окремо, слідчому необхідно буде враховувати кримінально-процесуальні особливості статусу особи, яка вчинила злочин за допомогою Інтернет-сайту [7, с. 218-222], враховувати особливості тактики огляду електронних документів під час досудового розслідування [8, с. 182-191], встановлення та визначення місцезнаходження особи за її мережними ідентифікаторами [9, с. 256-258], застосовувати актуальні технології протидії розслідуванню мережевих кіберзлочинів [10, с. 247-249] та враховувати їх сучасну роль [11].

Висновки

слідчий алгоритмізація злочин

Постійне оновлення і зміна програмного забезпечення, поява нових тех-нічних засобів і різноманітність способів їх використання, робить неможливим ство-рення універсальної рекомендації (алгоритму чи програми) по дослідженню інформа-ції з мережі Інтернет, яка б могла ефективно застосовуватися в усіх випадках, коли у слідчого виникає потреба в подібних дослідженнях в кримінальному провадженні. Дана обставина тягне за собою необхідність застосування вже побудованих алгоритмів та активної розробки нових.

При перевірці інформації з мережі Інтернет рекомендуєть-ся використовувати консультативну діяльність спеціаліста або професійну діяльність експертів. Перевірка інформації з мережі Інтернет може здійснюватися шляхом отри-мання нових доказів (наприклад, висновок експерта, допит експерта), а також шляхом їх зіставлення.

Список літератури

слідчий алгоритмізація злочин

1.Wood, Jessica. The Darknet: A Digital Copyright Revolution. Richmond Journal of Law and Technology. 2010. 16 (4): 15-17.

2.Mansfield-Devine, Steve. Darknets. Computer Fraud & Security. 2009 (12): 4-6.

3.Barratt, Monica. A Discussion About Dark Net Terminology. Drugs, Internet, Society. 15 January 2015.

4.Ващук О. П. Особливості верифікації даних у судовому провадженні першої інстанції. Прикарпатський юридичний вісник. 2016. Вип. 2(11). С. 87-91.

5.Ващук О. П. Прийоми верифікації даних при проведенні слідчих (розшукових) дій. Право і суспільство. 2013. № 6. С. 293-297.

6.Ващук О. П. Слідчий як верифікатор достовірності криміналістичної інформації на досудовому розслідуванні. Юридичний вісник. 2013. № 4. С. 105-109.

7.Двойніков О. О. Кримінально-процесуальні особливості встановлення особи, яка вчинила злочин за допомогою Інтернет-сайту / О. О. Двойніков // Актуальні питання розслідування кіберзлочинів. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Х., 2013 р. С. 218-222.

8.Коваленко А. М. Особливості тактики огляду електронних документів під час досудового розслідування посягань на життя та здоров'я журналіста / А. М. Коваленко // Вісник Національної академії правових наук України. 1(88). 2017. С. 182-191.

9.Манжай О. В., Осятинська І. А. Встановлення та визначення місцезнаходження особи за її мережними ідентифікаторами / О. В. Манжай, І. А. Осятинська // Актуальні питання розслідування кіберзлочинів. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Х. 2013 р. С. 256-258.

Размещено на Allbest.ru