Державний матеріальний резерв України: проблеми та перспективи функціонування

STATE MATERIAL RESERVE OF UKRAINE: PROBLEMS AND PROSPECTS OF FUNCTIONING

M. P.Talavirya, V.V. Vashchenko

Abstract. Purpose of the article justification of the concept of the state material reserve of Ukraine, research of problems and prospects of its functioning.

In the course of the research, the following methods were used: monographic - during the processing of professional literary sources and work with a textual presentation of the mentioned problem; systemic - to specify categorical apparatus; logical - to determine the positive social and economic effects, in order to summarize the results and form conclusions.

In today's conditions in Ukraine, the need for a well-established system of state redundancy is especially felt in order to overcome the crisis and ensure national security. Consequently, it is necessary to continue the reform of the state reserve with the introduction of foreign experience, which will provide an opportunity to determine the optimal model of the state reserve, which will ensure the use of market mechanisms for regulating price fluctuations on petroleum products, metals, basic goods that form the basis of the development of industry in the country, and which will be directed to provision of strategic stocks of goods and cash resources.

It is necessary to substantiate theoretical, methodological and practical recommendations regarding the functioning of the state reserve of Ukraine.

The main results of our study are an important prerequisite for solving issues related to overcoming the existing problems of the state reserve in Ukraine.

Keywords: material reserve, stocks, goods, state reserve, financing, strategic reserves

Актуальність

Забезпечення стабільної соціальноекономічної ситуації в країні неможливе без ефективної системи державних матеріальних резервів. Завдяки налагодженої системи державного резервування можливо укритичних ситуаціях, особливо в сучасних умовах проведення антитерористичної операції, здійснювати підтримку важливих галузей економіки, ефективне державне регулювання ринку для стабілізації ситуації в країні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом проблема розвитку державного резерву набула особливої актуальності та привернула увагу таких дослідників, як І. В. Власов [2], В. В. Байдала[8], А. В. Іньшина [3], Є. М. Кирилюк [4], В. М. Шкаберін [6], М. П. Талавиря [8] та інших.

Мета дослідження - обґрунтування поняття державного матеріального резерву України, дослідження проблем та перспектив його функціонування.

Результати дослідження та їх обговорення. У сучасних умовах глобалізації, посилення конкуренції на світовому ринку, виникнення проблеми збереження територіальної цілісності та економічної незалежності країни при одночасному поглибленні її інтеграції у світове господарство виникла потреба переосмислення ролі і місця системи державного матеріального резерву, принципів її формування та використання.

Проблеми своєчасного освіження запасів товарів, періодичного перегляду їх номенклатури, організації умов зберігання державних матеріальних резервів неодноразово піднімалися фахівцями - практиками та керівництвом системи державного резерву, однак на сьогодні залишаються такими, які потребують негайного вирішення.

Військові дії, стихійні лиха, техногенні катастрофи - це далеко не повний перелік ситуацій, які потребують концентрації в максимально стислі строки великих обсягів матеріальних ресурсів і продовольства для забезпечення задоволення першочергових потреб населення, діяльності відповідних організацій з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій до моменту нормалізації роботи підприємств регіону. Отже, реалії сьогодення доводять, що підтримувати стабільний стан економіки, достойні умови життя громадян, можливість протистояти зовнішнім та внутрішнім загрозам неможливо без проведення оптимальної політики державного резервування.

Наявність державного матеріального резерву робить державу незалежною на світовому ринку; дає змогу здійснювати регулюючий вплив на внутрішню економічну ситуацію в країні, а також виступає важливим чинником забезпечення продовольчої безпеки України. Саме державні резерви дозволяють державі зберігати спокій у критичні періоди [4].

Діюча зараз система державного матеріального резерву зародилася за часів СРСР. За роки свого існування та після розпаду СРСР система державного матеріального резерву багато разів перебудовувалася, змінювалися назви і статус органів управління, але завжди зберігала своє призначення. Практикою існування системи державного матеріального резерву доведено, що найбільш оптимальною моделлю резервування є модель, в основі якої лежить створення матеріального резерву під керівництвом спеціального державного органу. В Україні ним виступає Державне агентство резерву, яке є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі і який реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву. В Україні резерви є власністю держави і повністю нею контролюються [3].

Сучасні умови змушують переосмислити роль державного матеріального резерву та виробити конкретні напрями удосконалення управління всією системою за європейською моделлю. Проведення ефективного реформування потребує вивчення зарубіжного досвіду організації та принципів роботи системи державного резервування. У зарубіжній практиці накопичений значний досвід організації функціонування державних матеріальних резервів. Основними резервами виступають запаси продовольства, медичних препаратів, нафти, палива та нафтопродуктів.

На наш погляд доцільно вивчити досвід Польщі, як дружньої сусідньої країни. УПольщі діє агентство матеріальних резервів, яке складається з головного офісу та регіональних відділень. Агентство матеріальних резервів Польщі виконує завдання в основному з управління стратегічними резервами, створює, підтримує і контролює обов'язкові резерви, організацію оренди складських приміщень. Запаси продовольства проводяться загрупами продуктів, таких як зернові і зерно, м'ясо та м'ясні продукти, рослинних і тваринних жирів, молочних продуктів та інших (наприклад: мінеральною води, цукру). Медичні резерви підтримуються за наступними медичними групами товарів: лікарські засоби, сироватки і вакцини, дезінфекційні засоби, бинти, захисний одяг, одноразові вироби медичного призначення, медичне обладнання. Утехнічних резервах містяться групи важкої техніки, сталевих конструкцій, доріг і залізничної інфраструктури, генераторів, плавучих мостів та іншого обладнання, пов'язаних з водним транспортом. Для зберігання державних матеріальних резервів уПольщі широко застосовується приватно- державне партнерство. В Україні ж використовуються тільки державні підприємства, хлібокомбінати, холодильник. Тим часоміз 39 підприємств економічно активні тільки 26.

У Польщі товари медичного резерву зберігаються у логістичних центрах фармакологічних компаній. Державний резерв як агенція формує номенклатурний перелік та обсяги й укладає договір на освіження та забезпечення належного зберігання цих запасів. Державний резерв Польщі координує лише питання виконання цих зобов'язань, а питаннями логістики -- зберіганням, освіженням, відпуском -- займається приватний сектор, отримуючи за це гроші [7].

Організаційна структура Агенства матеріальних резервів Польщі спрямована на забезпечення ефективної роботи та виконання свого призначення. Структурні підрозділи Агентства матеріальних резервів Польщі:

1) Управління медичним резервом - виконує завдання, пов'язані зі створенням, технічним обслуговуванням, освіженням та утриманням медичних резервів (лікарських засобів, ветеринарних лікарських засобів, активних речовин та матеріалів і обладнання, які є предметами медичного призначення).

2) Управління продовольчими запасами - виконує завдання, пов'язані зі створенням, обслуговуванням та освіженням продовольчих запасів.

3) Управління запасів нафтопродуктів - виконує завдання в основному пов'язані з підтримки запасів сирої нафти і нафтопродуктів.

4) Юридичне управління - виконує завдання, пов'язані з наданням юридичних послуг від імені голови Агентства і організаційних підрозділів Агентства, здійснює контроль організації процесу закупівель відповідно до положень державних закупівель Агентства.

5) Управління контролю - виконує завдання, пов'язані з контролем підприємств зі створення та підтримання обов'язкових запасів сирої нафти або нафтопродуктів, а також реалізації угод, укладених Агентством із підприємцями щодо створення або підтримки запасів, збереження й поповнення стратегічних резервів

6) Управління фінансів та бухгалтерського обліку - здійснює функції, пов'язані з обліком, веденням фінансової політики агентства, страхуванням стратегічних резервів та запасів.

7) Організаційне управління - виконує завдання, пов'язані з кадровими службами, підтримує і управляє всією кореспонденцією, підтримує і управляє архівами Агентства.

8) Управління внутрішнього аудиту - виконує функції аудиту та контролю структурних підрозділів агентства.

9) Незалежний відділ захисту інформації та безпеки.

10) Управління інфраструктури та матеріально-технічний відділ - виконує завдання щодо створення, обслуговування та ліквідації технічних резервів, організації постачання запасів та управління складськими приміщеннями

11) Управління інформаційних технологій - виконує завдання, пов'язані з реалізацією, підтримкою і розвитком інфраструктури і систем, використовуваних для виконання завдань Агентства. Здійснює управління мережею, інформаційними системами, додатками, електронною поштою та Інтернет. Забезпечує технічну підтримку всім користувачам у використанні обладнання і додатків. Управління здійснює контроль за наданням послуг сторонніх постачальників і забезпечує безперервність бізнес-процесів ІТ-систем державного резерву.

В апараті управління Державного агентства резерву України сьогодні працює 77 осіб. В структурі виділено 2 управління: управління державних резервів та управління правового забезпечення. Управління державних резервів включає 3 відділи: відділ зерна та продовольчих товарів, відділ промислових товарів та нафтопродуктів та відділ мобілізаційного резерву.

Варто зазначити, що в Польщі не існує мобілізаційного резерву. Всюди до зберігання резерву залучаються приватні компанії. Крім того, діє принцип 50 % - у законі прописано, що після закінчення половини гарантованого часу зберігання матеріальні цінності в обов'язковому порядку освіжують. В Україні за законодавством резерви на освіження йдуть після закінчення терміну зберігання. Старі резерви не продають, а утилізують за рахунок державних коштів, які не виділяються [1].

Важливою проблемою на сьогодні є також те, що практично усі підприємства та організації, що входять до сфери управління Державного агентства резерву, побудовані з урахуванням досягнень науки і техніки в часи радянської влади. Їх виробничі потужності є фізично зношеними та не відповідають вимогам сучасності (енергозберігаючі технології виробництва, якість продукції тощо), що робить їх неконкурентоспроможними на ринку товарів і послуг. На сьогоднішній день більша кількість підприємств зберігають щось абсолютно застаріле, непотрібне для держави і навіть отримують за це гроші. Кількість номенклатури мобілізаційного резерву - понад 36 тис найменувань [2].

Крім цього, в Україні не створено резерву нафти та нафтопродуктів, як це зроблено в Польщі, який необхідний для швидкого реагування на зміни ситуації на ринку нафти. Оцінка резервів здійснюється у порівнянні із середнім значенням добового внутрішнього споживання протягом попереднього календарного року. В надзвичайних ситуаціях стабілізаційний резерв нафти та нафтопродуктів повинен бути на 61 день середньодобового споживання або на 90 днів середньодобового чистого імпорту відповідно до директиви ЄС 2009/119/ЄС від 14 вересня 2009 р., яку Україна повинна виконати до 2023 р.

Також серйозною проблемою є налагодження своєчасного освіження і поповнення запасів товарів і продовольства. Зараз необхідно підвищувати мобільність роботи системи державного резерву, що є досить необхідним усучасних умовах проведення АТО. Аза 2015 рік Державний резерв зміг закупити тільки консерви (600 тис банок) і дизельне паливо (18 тис т) [6].

Варто зазначити, що перші кроки до реформування системи державного матеріального резерву уже зроблено. У липні 2015 року створено робочу групу із формування холдингу із зберігання зерна та холдингу із зберігання нафтопродуктів, а також вирішення питань щодо структури нафтопродуктів, підготовки нормативно-правових актів та обговорення ефективних способів фінансування. Створення паливного резерву сприяє створенню ринку вугілля та ринку електроенергії за західним зразком. А холдинг із зберігання зерна об'єднає елеватори та хлібокомбінати, що зберігатимуть зерно і зможуть швидко його переробити.

Крім цього, із врахуванням зарубіжного досвіду планується створення трирівневої системи державного резерву, яка складалася б: на першому рівні - координатор, аналітичний центр - власне Державний резерв, який буде визначати, що потрібно і для чого; на другому - міністерства-розпорядники (Міноборони, Мінагропрод, МОЗ і МНС); на третьому рівні-державні та приватні підприємства-зберігачі. У структуру Державного резерву також за власним бажанням можуть бути включені і органи місцевого самоврядування. Однак до теперішнього часу ситуація з державним матеріальним резервом та його подальшим функціонуванням залишається не вирішеною [5].

Таким чином, сьогодні основним завданням України є реформування державного резерву за європейською моделлю та приведення його структури у відповідність до вимог сучасності, що передбачає вивчення загроз різного характеру та ймовірності їх настання, визначення оптимальної номенклатури запасів для ефективного реагування на конкретну ситуацію, а також створення паливного резерву.

Отже тільки швидке вирішення зазначених проблем надасть можливість налагодити ефективну систему державного резервування для забезпечення національної безпеки держави.

Висновки

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що в сучасних умовах в Україні особливо відчувається потреба в налагодженій системі державного резервування з метою подолання кризи та забезпечення національної безпеки. Отже, потрібно продовжувати реформування державного резерву із впровадженням зарубіжного досвіду, що надасть можливість визначити оптимальну модель державного резерву, яка забезпечить використання ринкових механізмів для врегулювання цінових коливань на нафтопродукти, метали, основні товари, що створюють основу розвитку промисловості країни, та яка буде спрямована на забезпечення стратегічних запасів товарів та грошових ресурсів.

Список використаних джерел

державний резерв реформування

1. Про державний матеріальний резерв: Закон України від 24.01.1997 №51/97-ВР [Електроний ресурс]. URL: zakon1.rada.gov.ua.

2. Власов В. І. Глобальна продовольча проблема. К., 2001. 506 с.

3. Іньшина А. В. Ефективність застосування логічних концепцій у процесі здійснення державних закупівельна. Маркетинг та логістика в системі менеджменту. К., 2010. С. 117--119.

4. Кирилюк Є. М. Сучасний стан і шляхи гарантування продовольчої безпеки України. Вісник Черкаського університету. 2009. № 153. С. 49-58.

5. Українське національне інформаційне агентство. Держрезерву України виповнюється 20 років. [Електронний ресурс]. URL: http://www.ukrinform .ua/ukr/order/?id=1053498

6. Шкаберін В. М. Механізми державного регулювання системи продовольчої безпеки. Актуальні проблеми державного управління: Збірник наук. праць. 2006. № 1, Ч. 1. С. 241-249.

7. United Nations Population Division. World Population Prospects: The 2006 Revision and World Urbanization Prospects: The 2005 Revision. Available at: esa.un.org.

8. Talavyria M.P., Lymar V.V., Baidala V.V. Indicators for the analysis of the bio

economy. Економіка АПК. 2017.№ 3. С. 44-50. URLhttp://eapk.org.ua/en/

contents/2017/03/ 44.

References

1. About the State Material Reserve: Law of Ukraine dated January 24, 1997 No. 51/97-ВР URL: zakon1.rada.gov.ua.

2. Vlasov VI (2001) Global food problem. K. 506.

3. Insina A.V. (2010) The Effectiveness of Using Logical Conceptsin the Process of Procuring Public Procurement. Marketing and logistics in the management system. - K. 117-119.

4. Kirilyuk E.M. (2009) Current state and ways of guaranteeing food safety of Ukraine. Bulletin of Cherkasy University. 153: 49-58.

5. Ukrainian national information agency. The State Reserve of Ukraine is celebrated for 20 years. URL: http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=1053498

6. Shkaberin VM (2006) Mechanisms of state regulation of food safety system // Current problems of public administration: Collection of sciences. Works. 1(1): 241-249.

7. United Nations Population Division. World Population Prospects: The 2006 Revision and World Urbanization Prospects: 2005 Revision // esa.un.org.

8. Talavyria M.P., Lymar V.V., Baidala V.V. (2017) Indicators for the analysis of bioeconomy. Economy of AIC. 3: 44-50 ues: http://eapk.org.ua/en/contents/2017/03/44

Размещено на Allbest.ru