Правосвідомість суспільства під час світової пандемії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правосвідомість суспільства під час світової пандемії

Дергачов Є.В.

кандидат філософських наук, старший викладач кафедри теорії та практики управління, начальник юридичного управління, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (Київ, Україна)

Dergachev Ye. V.,

candidate of philosophical Sciences. N., senior lecturer of Department of theory and practice management, head of legal Department, National technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute named after Igor Sikorsky» (Kyiv, Ukraine)

В умовах пандемії одним з найважливіших факторів безпечного існування суспільства є чітке і безумовне виконання відповідних рекомендацій та вказівок компетентних осіб -- професійних лікарів та представників органів державної влади. Метою статті є визначення можливих правових заходів боротьби з пандемією. Проаналізувавши досвід інших країн у боротьбі проти епідемії та її наслідків, варто запровадити найбільш ефективну модель, яка зможе убезпечити населення від важкого перебігу захворювання та негативних економічних проявів після завершення пандемії. Праворозумний модус правової свідомості суспільства зіграє при цьому чи не найважливішу правову роль, а також надасть допомогу відповідним органам та особам під час подолання хвороби.

Ключові слова: правова свідомість, світова пандемія, пра- ворозумність.

sustainability of the society during the world pandemia

In a pandemic, one of the most important factors of the safe existence of a society is the clear and unconditional implementation of the relevant recommendations and instructions of competent persons -- professional doctors and representatives of public authorities. The purpose of the article is to identify possible legal measures to combat the pandemic. Having analyzed the experience of other countries in the fight against the epidemic and its consequences, it is worth introducing the most effective model that can protect the population from the serious course of the disease and negative economic consequences after the pandemic is over. The legalreasonable mindset of the legal consciousness of society will play the most important legal role, and will assist the relevant authorities and individuals in overcoming the disease.

Keywords: legal consciousness, world pandemic, legalreasonable.

Постановка проблеми. Протягом всього часу існування суспільства світові пандемії виникали досить часто, результатом яких були численні смерті та економічний спад. В таких умовах питання правової свідомості суспільства та окремих громадян виходить на новий рівень важливості, адже неухильне виконання та дотримання чинного законодавства, а також окремих розпоряджень компетентних осіб, може убезпечити суспільство від жахливих наслідків, та навіть стати запорукою виживання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

правовий пандемія безпечний суспільство

Наукові дослідження правосвідомості здійснювали такі видатні вчені як В. П. Андрущенка, В. І. Гоймана, М. І. Матузова, В. В. Муж, В. О. Туманова.

Значний внесок у вивчення свідомості та правової свідомості як категорій філософії права зробили такі вітчизняні вчені як О. О. Бандура,

В.А. Бачинін, В. В. Головченко, Є. К. Бистриць- кий, А. А. Козловський, С. І. Максимов, О. А. Ме- нюк, Є. В. Назаренко, М. І. Панов, С. В. Пролеєв, Г. Табачковський, О. І. Яценко.

Серед дослідників феномена пандемії можна визначити Л. К. Літтла, В. Дж. Махі Брайана, Л. Мута, А. Р. Омрана, Р. Престона, Д. Кваммена, Скотта, Н. Вулфа.

Постановка завдання. В умовах чергової пандемії одним з найважливіших факторів безпечного існування суспільства є чітке і безумовне виконання відповідних рекомендацій та вказівок компетентних осіб - професійних лікарів та представників органів державної влади. Саме на цьому варто акцентувати увагу при дослідженні феномену пандемії крізь призму правової свідомості суспільства.

Виклад основного матеріалу дослідження

Правова свідомість - це певна система уявлень ідей, почуттів й емоцій, які формуються в процесі правової діяльності, що притаманна конкретно-історичному типу суспільних відносин, і водночас є необхідною умовою цієї діяльності, та виражають активне ставлення окремого громадянина зокрема та суспільства загалом до права та правового буття [1, с. 16]. Таке розуміння дає нам змогу пов'язати поведінку громадян з відповідними рекомендаціями компетентних осіб та органів, оскільки зазначені рекомендації видаються у форматі нормативно- правових актів, стан виконання яких і свідчить про рівень правової свідомості суспільства.

В контексті нашого дослідження, ми розглядаємо праворозумність в якості похідної форми правової свідомості такого типу мислення як розум, який П. В. Копнін визначає як «вищу форму теоретичного пізнання дійсності, для якої характерно усвідомлене оперування поняттями, дослідження їх природи, творчо активне, цілеспрямоване відображення дійсності, що припускає синтез знань» [2, с. 69]. На відміну від розуму, розсудкове пізнання вважається обмеженим межами «заданої схеми або якого-небудь іншого шаблону. Розсудкова діяльність не має своєї власної мети, вона тільки виконує заздалегідь задану ціль, тому відображення дійсності розсудком носить до деякої міри мертвий характер. Головна функція розсудку - розділення і рахування» [2, с. 69].

Тому, праворозумність, згадана вище, на відміну від її антиподу праворозсудковості, - це форма правової свідомості, ка передбачає ґрунтовне та фундаментальне відношення до права. Кожна ситуація, у випадку притаманності зазначеної форми правової свідомості, повинна бути розглянута всебічно та об'єктивно. Після застосування окремого підходу до кожної визначеної ситуації, лише тоді можливо робити певні висновки. Такий різновид розвитку правової свідомості характеризується мисленням та процесом усвідомлення права за допомогою ідей та принципів; можливістю розглянути всебічно та об'єктивно будь-яку життєву ситуацію за допомогою ґрунтовного та фундаментального діалектичного логічного мислення; дослідженням кожної події індивідуалізовано, шляхом застосування основних законів діалектики [1, с. 73].

А отже, пропонуємо розглянути правову свідомість крізь призму праворозумного її модусу в умовах світової пандемії.

Як відомо, на початку 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила світову пандемію коронавірусу СОУГО-19. Пандемією є сильна епідемія, яка характеризується стрімким поширення певного інфекційного захворювання на певній території. Оголошення світової пандемії означає, що захворювання загрожує абсолютно всім людям на планеті. Востаннє до 2020 року пандемія була оголошена в 2009 році при розповсюдженні “свинячого грипу”, в результаті якого загинули більше 2000 людей. Світ знову опинився перед загрозою невідомого характеру без відповідних напрацьованих вакцин або належного механізму лікування.

Аналізуючи світові пандемії від “іспанського грипу” 1918 року і до наших часів, варто відмітити значний розвиток медицини, завдяки якому кількість жертв неодмінно падає (з огляду на відсоток смертності від кожного окремо взятого захворювання). Якщо на початку 20-го сторіччя кількість смертей визначалась десятками мільйонів людей, то на сьогодні ця цифра є значно меншою. Ще одним фактором покращення згаданої статистики є переосмислення та усвідомлення важливості людського життя та здоров'я, а також, окрім декларування цього принципу в конституціях та конвенціях, реальне впровадження його в діяльність держав. Крім того, не менш важливим фактором в даному контексті є відношення кожної окремої людини до самого захворювання та до рекомендацій компетентних спеціалістів галузі. Ґрунтовне та фундаментальне відношення до захворювання та, найголовніше, до наслідків пандемії (в тому числі економічних) має результатом адекватне відношення до вказівок та рекомендацій компетентних спеціалістів. Зазначений процес та його безумовне виконання зумовлює розвиток та трансформацію правової свідомості від праворозсудковості до пра- ворозумності. Саме феномен праворозумності є основним правовим фактором (дотримання вимог нормативно0правових актів, самоізоляція тощо) швидкого подолання пандемії та її негативних наслідків, якими потенційно завжди є економічний спад, зменшення обсягу виробництва, торгівлі та рівня життя населення.

Розглядаючи перебіг захворювання та заходи боротьби різних країн, важливо акцентувати увагу саме на ставлення громадян кожної країни до таких заходів. В приклад можна ставити дії органів влади та населення Китаю та Німеччини, які спільними (органи влади та громадяни) зусиллями швидко перемогли епідемію та мінімізували кількість жертв відповідно.

В Китаї індивідуальні форми карантину застосовувалися в різних формах. Так, 14-денна самоізоляція була запропонована людям, які здійснили переїзд з одного міста в інше, обов'язково ізолювались люди, які контактували із інфікованими. У разі виявлення захворювання в багатоквартирному будинку, під 14-денну ізоляцію потрапляли всі жителі блоку. Окремо варто сказати про тотальну ізоляції, яка була введена в епіцентрі епідемії, де люди опинилися ізольовані в своїх будинках практично безстроково. Важливо відзначити, що таке обмеження не було суворо обов'язковим ніде, крім епіцентру епідемії, однак люди добровільно відмовлялися від необов'язкових виходів з будинку [5]. Підприємці пішли назустріч співробітникам, перевівши величезну кількість працівників на режим дистанційної роботи.

Німецький уряд представив комплекс заходів на суму до 750 мільярдів євро для пом'якшення негативного впливу епідемії коронавірусу СОУГО-19 на власну економіку, в тому числі забезпечивши економічну та фінансову підтримку за допомогою цих коштів приватному сектору.

Ми бачимо, що чітке виконання приписів державних органів та безсумнівне виконання вказівок та рекомендацій щодо ізоляції та лікування, а також ефективна підтримка державою приватний сектор економіки, дозволило оперативно звести нанівець важкі негативні наслідки пандемії. Такий підхід можна впевнено віднести до праворозумно- го модусу правової свідомості громадян, що дає приклад для інших держав у боротьбі з широкою епідемією.

Проектуючи заходи боротьби з пандемією, враховуючи ментальність та певні прояви правового нігілізму (деформований стан правової свідомості суб'єкту, який визначається усвідомленим не бажанням виконувати норми закону, зневажливим ставленням до правових принципів і вимог та ігноруванням важливості права як соціального регулятора [1, с. 155]), в Україні одним з варіантів ізоляції населення може бути оголошення надзвичайного стану. Відповідно до Закону України “Про правовий режим надзвичайного стану”, заходами, які можуть запроваджуватись на період надзвичайного стану є:

1) встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

3) посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

5) заборона страйків;

6) примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб [3].

Такі заходи, в якості продовження карантинних, покликані забезпечити безумовну ізоляцію членів суспільства з метою зупинення розповсюдження інфекційного захворювання. Виконання зазначених заходів є обов'язковим імперативом громадян, оскільки на сьогодні не можна говорити про остаточну трансформацію правосвідомості українського суспільства від праворозсудковості до праворо- зумності.

Зазначаємо, що певну ефективність мають обмежувальні заходи, введені українським урядом на початку березня 2020 року, а саме, заборона: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб; роботи суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення; регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями) [4]. І саме від модусу правової свідомості суспільства залежить виконання чи невиконання населенням вищезазначених вимог. У разі прояву правового нігілізму замість використання праворозумного модусу, можливо варто впроваджувати більш імперативні заходи (надзвичайний стан) з метою ізоляції людей та ефективного застосування заходів боротьби з пандемією.

Висновки

Таким чином, спираючись на вищезазначене, можна стверджувати, що рівень усвідомлення правових норм (правової свідомості) є важливим фактором подолання пандемії. І тільки коли праворозсудковість суспільства трансформується в праворозумність, суспільство повністю зможе усвідомити потенційні наслідки пандемії і в результаті цього дійсно колективними діями перемогти захворювання. Вибір заходів (введення звичайного карантину або оголошення надзвичайного стану), спрямованих на подолання пандемії, залежить від ментальності населення та переліку можливих правових методів, передбачених чинним законодавством.

Список використаних джерел

1. Дергачов Є. В. Трансформація правової свідомості суспільства в контексті забезпечення сталого розвитку: дис... канд. філос. наук: 09.00.03. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2018. 241 с.

2. Копнин П. В. Рассудок и разум и их функции в познании. Вопр. философии. 1963. с.69-73.

3. Про правовий режим надзвичайного стану. Закон України від 16.03.2000 №1550-Ш.

4. Постанова Кабінету Міністрів України №215 від 16 березня 2020 року про внесення змін до постанови КМУ від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19».

5. Електронний доступ: https://nv.ua/ukr/biz/experts/ pandemiya-yak-peremogti-koronavirus-golovni-kroki- kitayu-v-priklad-reshti-svitu-i-ukrajini-50077001.html

References

1. Derhachov Ye. V Transformatsiia pravovoi svidomosti suspilstva v konteksti zabezpechennia staloho rozvytku (Transformation of the legal consciousness of the society in the context of ensuring sustainable development): dys... kand. filos. nauk: 09.00.03. Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova, 2018. 241 s. (Derha- chov Ye. V Transformation of Legal Consciousness of Society in the Context of Ensuring Sustainable Development: Dis ... Cand. philosopher. Sciences: 09.00.03. M. P. Drago- manov National Pedagogical University, 2018. 241 p.)

2. Kopnin P. V Rassudok i razum i ih funktsii v poznanii (The sense and the reason and their functions in cognition). Vopr. filosofii. 1963. s.69-73. (Kopnin P. V Sense and reason and their functions in cognition. Q. philosophy. 1963. p.69-73.)

3. Pro Pravovyi Rezhym Nadzvychainoho Stanu. Zakon Ukrayiny Vid 16.03.2000 №1550-111. (On the legal regime of emergency. Law of Ukraine dated 16.03.2000 No.1550-HL)

4. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini №215 vid 16 bereznya 2020 roku pro vnesennya zmin do postanovi KMU vid 11 bereznya 2020 r. №211 «Pro zapobigannya poshirennyu na teritoriyi Ukrayini koronavirusu COVID-19». (Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 215 of March 16, 2020 amending the Cabinet of Ministers of Ukraine resolution of March 11, 2020 No.211 “On Prevention of COVID-19 Coronavirus Spread in Ukraine.)

5. Elektronnyi Dostup: https://nv.ua/ukr/biz/experts/ pandemiya-yak-peremogti-koronavirus-golovni-kroki- kitayu-v-priklad-reshti-svitu-i-ukrajini-50077001.html (Electronic access: https://nv.ua/eng/biz/experts/pandemiya- yak-peremogti-koronavirus-golovni-kroki-kitayu-v-priklad- reshti-svitu-i-ukraini-50077001.html)

Размещено на Allbest.ru