Нормативне підґрунтя державного управління в сфері забезпечення психологічного захисту населення України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Підвищення інтересу в державі до проблем психологічного захисту населення України на даний час обумовлене високою загальною напруженістю громадян через несприятливий економічний і політичний стан країни. Це збільшує ризик розвитку психологічних проблем окремої особистості, що, в свою чергу сприяє зниженню працездатності населення та підвищенню в нього агресивних тенденцій.

Широко обговорюється необхідність відповідного Закону, який би регулював надання психологічних послуг в межах держави. Якщо це питання виникло в гілках влади - значить існує нагальна необхідність упорядкування даних відносин.

На сьогодні психологічна служба в Україні не є централізованою. Вона представлена окремими структурами, які належать до різних міністерств і відомств, мають різну організацію, функції, нормативне та кадрове забезпечення. Міжвідомча взаємодія між цими службами наразі потребує удосконалення.

Статтею 38 Кодексу цивільного захисту України та пунктом 15 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, організація та здійснення заходів психологічного захисту населення покладаються на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту [1, 2].

Необхідність державного управління і важливість механізмів регулювання державою різних аспектів життєдіяльності країни, в тому числі і сфери цивільного захисту викладене в працях Андрієнка В., Андрієнка М., Бакуменка В., Богдановича В., Волянського П., Гошовської В., Грицяк І., Євдіна О., Криничної І., Могильниченка В. й інш. Дослідженням понять державного регулювання психологічного захисту населення в сфері цивільного захисту займаються Алещенко В., Єременко С., Сербін В., Смирнова О., Русанов М., Шишканова В., але ці поняття досліджені недостатньо і потребують подальших наукових пошуків.

Чіткого визначення поняття психологічного захисту населення у сфері цивільного захисту на даний час не існує, але в нашій роботі ми будемо розуміти його як сукупність заходів, спрямованих на зменшення та нейтралізацію негативних психічних станів і реакцій серед населення у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.

Отже, державним регулюванням психологічного захисту у сфері цивільного захисту можна вважати сукупність заходів, використовуючи які, держава через спеціально уповноважений орган виконавчої влади визначає, упорядковує та контролює діяльність із забезпечення психологічного захисту.

Державне регулювання психологічного захисту у сфері цивільного захисту включає розпорядчі документи, які встановлюються державою, а також спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, якому держава делегувала регуляторні повноваження в цій сфері.

На сьогодні організація та здійснення заходів психологічного захисту населення покладаються на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту [1].

Пропоную розглянути нормативно-правове регулювання проведення заходів психологічного захисту населення в системі Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Згідно Наказу МВС України від 31.08.2017 № 747 «Про затвердження Порядку психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій», при надзвичайних ситуаціях державного рівня за рішенням Голови ДСНС або особи, яка виконує його обов'язки, створюється зведена група екстреної психологічної допомоги для роботи з постраждалими, завданнями групи є:

1) вивчення реального стану психотравмуючих чинників та робота з інформацією, що буде доводитися до населення;

2) профілактика негативних проявів і зняття психоемоційного навантаження на населення та персонал;

3) надання рекомендацій представникам інших психологічних служб щодо подальшої роботи з постраждалим населенням [3].

Наказ МНС України № 148, від 27.02.2008 р. «Про створення позаштатних мобільних груп екстреної психологічної допомоги МНС» передбачає створення позаштатних мобільних груп екстреної психологічної допомоги за територіальним принципом розташування (центральна; східна; західна; південна), та їх оснащення [4].

Протягом 2016 року психологами ДСНС надавалась екстрена психологічна допомога постраждалому населенню в наступних випадках:

- руйнування будинку по вул. Б.Хмельницького у м. Києві;

- ДТП на трасі Чернігів-Товстоліс;

- пожежі у будинку для людей похилого віку у с. Літочки Київської області;

- зсуву сміття на території сміттєзвалища в с. Збиранка Львівської області;

- руйнування фасадної стіни школи у м. Василькові Київської області;

- ДТП поблизу с. Гуменці Хмельницької області;

- обрушення плит перекриття в житловому будинку у м. Чернігові.

- спільно з представниками державних та громадських (волонтерських) організацій надано психологічну допомогу 10228 внутрішньо переміщеним особам.

Крім того, надавалась психологічна допомога залученим до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій рятувальникам. Всього до ліквідації наслідків було залучено 14489 рятувальників, з яких 99% отримали психологічну допомогу [5].

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 червня 2014 р. № 588-р «Питання соціального забезпечення громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції» з 2014 року було організоване психологічне супроводження внутрішньо переміщених осіб (у складі Міжвідомчого координаційного штабу та регіональних штабів, на базі транзитних пунктів тощо), але станом на 16.05.2017 року дане розпорядження втратило чинність [6].

Існує ряд нормативних документів інших міністерств і відомств загальнодержавного значення.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1057 затверджений Порядок проведення психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції та постраждалих учасників Революції Гідності, який визначає механізм організації проведення психологічної реабілітації цих категорій осіб структурними підрозділами з питань соціального захисту населення [7];

Наказом Міністерства соціальної політики України від 01.06.2018 № 810 затверджений Стандарт психологічної діагностики та форм документів з організації психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції та постраждалих учасників Революції Гідності. Стандарт визначає зміст, обсяг, умови та порядок проведення психологічної діагностики як складової психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції, показники її якості для суб'єктів усіх форм власності та господарювання, які надають цю послугу [8];

Наказом МОЗ від 16.06.2014 № 398 затверджено Порядок надання психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації. Цей Порядок визначає механізм надання психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації не медичними працівниками [9].

Нами був також проаналізований сучасний стан державної психологічної служби на рівні різних міністерств та відомств станом на 1 липня 2015 року.

Психологічна служба Міноборони України перебуває на етапі формування, її діяльність регламентована наказом ГШ ЗСУ від 04.12.2014 р. № 317 «Про затвердження Положення про психологічну службу ЗСУ». Дана структура проводить заходи з психологічного забезпечення діяльності військовослужбовців, крім того передбачені посади психологів в військово-лікувальних закладах з метою надання психологічної допомоги військовослужбовцям з наслідками бойового та посттравматичного стресового синдрому. Організація психологічного забезпечення особового складу ЗСУ покладена на Г енеральний штаб ЗСУ.

Психологічна служба Державної пенітенціарної служби України входить до складу соціально-психологічної служби. У Наказі «Про організацію соціально-виховної роботи та психологічної роботи з засудженими» визначені основні завдання Управління соціально-психологічної роботи із засудженими, затверджене Положення про відділення соціально-психологічної служби та Типові посадові обов'язки психолога установи виконання покарань та слідчого ізолятора [10].

Служба психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності МВС України функціонує з 1996 року, має визначену структура, в нормативних документах викладені основні завдання служби та затверджено Інструкцію з порядку обліку і звітності проведеної нею роботи.

Міністерство інфраструктури України також має штатні посади психологів. Нормативна база, яка б регулювала їх діяльність наразі знаходиться в стадії розробки.

В міністерстві соціальної політики не передбачене створення психологічної служби як окремого структурного підрозділу, але у системі соціального захисту населення функціонують спеціальні установи (центри реабілітації дітей інвалідів та інвалідів, територіальні центри соціального захисту населення, інтернатні установи), де за штатним розкладом передбачені посади психологів.

Психологічна служба системи освіти України створена відповідно до Закону України «Про освіту». Діяльність здійснюється згідно наказу МОН від 02.07.2009 року № 616 «Про затвердження Положення про психологічну службу системи освіти України».

Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу в закладах освіти проводять практичні психологи, які підпорядковані районним (міським) і обласним центрам психологічної служби, координацію яких в свою чергу здійснює Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи.

Штатні нормативи закладів охорони здоров'я передбачають посади практичного психолога чи лікаря-психолога.

Аналізуючи нормативну базу з питань психологічного захисту населення, зрозуміло, що найбільша увага на даний час приділяється проблемам мінімізації негативних наслідків учасників операції об'єднаних сил та вимушених переселенців. Нормативна база є досить сучасною, але координаційна роль центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту в її створенні не відслідковується.

Нормативні документи вказують на те, що на даний час єдина структура, яка повинна координувати роботу щодо зменшення та нейтралізації негативних психічних станів і реакцій серед населення є ДСНС України. Але кількість штатних посад психологів ДСНС недостатня для ефективного забезпечення психологічного захисту населення. Концепція державного управління в сфері психологічного захисту населення держави та міжвідомча взаємодія між психологічними службами різних відомств, в яких працює істотна кількість «державних» психологів могла б вирішити цю проблему.

Ускладнює процес психологічного захисту населення той факт, що на даний час не визначена єдина концепція та алгоритм надання екстреної психологічної допомоги, потребує уточнення формула залучення кількості психологів пропорційно до кількості постраждалого населення, яке опинилось в осередку надзвичайної ситуації (події). Також відсутній механізм залучення волонтерів - психологів.

Не менш важливою проблемою є оцінка психологічних ризиків населення, що перебуває в зоні антитерористичної операції. Перелік психологічних ризиків дозволить створити концепцію мінімізації негативного впливу АТО, та розробити заходи щодо зменшення та нейтралізації негативних психічних станів і реакцій серед постраждалого населення.

Наступним кроком нашої роботи буде дослідження наявного досвіду, наукових праць стосовно психологічного захисту населення України і Світу з метою їх узагальнення та надання пропозицій до коригування нормативної бази з даного питання.

Література

1. Кодекс цивільного захисту. // База даних «Законодавство України»/ ВР України. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 (дата звернення 25.06.2018).

2. Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій // База даних «Законодавство України»/ ВР України. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1052-2015-%Б0%БЕ (дата звернення 25.06.2018).

3. Наказ МВС України від 31.08.2017 № 747 «Про затвердження Порядку психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій» // База даних «Законодавство України»/ ВР України. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1390-17 (дата звернення 25.06.2018).

4. Наказ МНС України № 148, від 27.02.2008 р. «Про створення позаштатних мобільних груп екстреної психологічної допомоги МНС» // База даних ДСНС України. kyiv.dsns.gov.Ua/files/2013/1/28/3.doc (дата звернення 25.06.2018).

5. Аналітичний огляд про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2016 році/ [БорисоваА.С., Калиненко Л.В., Кимаковська Н.О., Корепанова Н.В., Коробко А.Д., Ліхньовський Р.В., Слюсар А.А., Могильниченко В.В., Палагута С.В., Слуцька О.М., Фомін А.І.] - К.: УкрНДІЦЗ, 2017. - с. 297-299.

6. Постанова КМУ від 11 травня 2017 р. № 322 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 червня 2014 р. № 588» // База даних «Законодавство України»/ ВР України. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-2017-%D0%BF(дата звернення 25.06.2018).

7. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1057 Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції та постраждалих учасників Революції Гідності// База даних «Законодавство України»/ ВР України. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1057-2017-%D0%BF (дата звернення 25.06.2018).

8. Наказ Міністерства соціальної політики України від 01.06.2018 № 810 «Про затвердження Стандарту психологічної діагностики та форм документів з організації психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції та постраждалих учасників Революції Гідності» // Платформа LIGA ZAKON. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE32175.html(дата звернення 25.06.2018).

9. Наказ МОЗ від 16.06.2014 № 398 Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах // База даних «Законодавство України»/ ВР України. URL:http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0750-14.

10. Наказ Мінюсту України від 4.11.2014 р. № 2300/5 «Про організацію соціально-виховної роботи та психологічної роботи з засудженими» // База даних «Законодавство України»/ ВР України. URL:http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1863-13 (дата звернення 12.12.2018)

Размещено на Allbest.ru