Національна держава в умовах економічної глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Національна держава в умовах економічної глобалізації

Русул О. В.,

кандидат філософських наук, доцент кафедри

філософії, політології та міжнародних відносин

Кропивницький

Анотація

глобалізація національний держава економічний

Висвітлюється вплив економічної глобалізації у відношенні національної держави. Визначаються орієнтири та перспективи процесу економічної інтернаціоналізації держави. Розглядається варіативність розвитку економічної глобалізації.

Відмічається роль і значення інноваційних технологій в їх взаємозв'язку із ТНК та економічною сферою держави. Встановлюються переваги і недоліки економічного становища держав під впливом транснаціональних корпорацій, як основних рушіїв економічної глобалізації. Наголошується на необхідності застосування синергетичного підходу з метою мінімізації несприятливих проявів впливу ТНК на економічну систему національної держави.

Ціллю роботи є висвітлення соціально-економічного виміру глобалізації на прикладі ТНК, їх впливу на національні держави та питання оптимізації даного процесу. В основі теоретико- методологічної бази дослідження є цивілізаційний та системний підходи, принцип об'єктивності, загальнонаукові методи: аналіз і синтез та діалектичний метод в дослідженні економіки.

Ключові слова: економічна глобалізація, економічна інтернаціоналізація, національна держава, транснаціональні корпорації.

Annotation

The impact of economic globalization on the nationstate is highlighted. Indicators and prospects of economic internationalization of states are determined. The variability of development of economic globalization is considered.

The role and importance of innovative technologies in their interconnection with TNCs and the economic sphere of the country are noted. The advantages and disadvantages of states under the influence of transnational corporations are identified as the main drivers of economic globalization. The need for a synergistic approach to the process of economic internationalization of nation-states is emphasized.

The purpose of the work is highlighting the socio-economic dimension of globalization on the example of TNCs, defining its influence on national states, and outlining the issue of optimizing this process. The basis of the theoretical and methodological base of the research is civilizational and systematic approaches, the principle of objectivity, general scientific methods: analysis and synthesis and dialectical method in the study of economics.

Keywords: economic globalization, economic internationalization, nation-state, transnational corporations.

Постановка проблеми

Економічна глобалізація з причин суперечливого характеру свого розвитку, привносить певні виклики в економічне середовище національної держави. Останнє пов'язане із таким явищем як економічна інтернаціоналізація країн, що глобалізуються. В такий спосіб постають питання контролю політичною елітою держави тих чи інших процесів в національній економіці.

Застереження в цьому відношенні виникають коли в центрі уваги постають вагомі рушії економічної глобалізації якими є транснаціональні корпорації. Дані міжнародні компанії, як відомо, прагнуть впливати на економічні важелі державного управління. Подібні процеси в економічній сфері національної держави призводять до загроз, які проявляються у питаннях економічної незалежності та конкурентоспроможності національної економіки. Означене ставить під сумнів розвиток місцевого товарного виробництва, наприклад через загострення проблеми безробіття та зменшення експорту різночинної продукції шляхом скорочення її виробництва, а також закриття підприємств. Загалом така ситуація призводить до поглинання місцевих об'єктів ринку, оскільки наднаціональні корпорації здатні встановлювати економічну владу в межах держави. Подібна влада на місцевому рівні може перетворитися на тотальну, адже політика транснаціональних корпорацій спрямовується на політичний процес держави з метою налагодження необхідних для бізнесової діяльності зв'язків.

За такої ситуації, актуальними постають дослідження, що розглядають вище означені прояви економічної глобалізації. Як в зарубіжних так і вітчизняних наукових колах питання впливу транснаціональних корпорацій на економічну сферу національної держави є певною мірою розглянуті. Однак потребують уточнення особливості та характер впливу ТНК на економічний простір держави. На наш погляд подальші дослідницькі розвідки необхідні для всеохоплюючого визначення несприятливих проявів економічної політики ТНК щодо національної економіки та пошук шляхів їх мінімізації.

В даній статті використані роботи таких західних вчених як: З. Бауман, У Бек, М. Кастельс, а також наукові праці вітчизняних дослідників з-поміж яких: О. В. Макара, О. В. Михайловська, Н. Я. Фіц, І.Л. Сазонець, А. С. Філіпенко.

Відповідно до вище вказаного - метою даного дослідження є виявлення наслідків впливу економічної політики ТНК у відношенні до національної економіки та розгляд шляхів оптимізації даного процесу.

Для досягнення поставленої мети сформульовано слідуючи завдання:

- визначити характер впливу ТНК на економічне середовище національних держав;

- виявити основні виклики економічній системі національної держави з боку ТНК;

- розглянути шляхи оптимізації впливу ТНК на економічну систему національної держави.

Виклад основного матеріалу

Доба глобалізації привносить зміни, зокрема, в економічну сферу державної політики. Глобалізація переважно під впливом транснаціональних корпорацій перетворює економічні принципи притаманні індустріальній епосі, що неминуче призводить до трансформації економічної системи як окремо взятої країни так і світової економіки в цілому. Постає ситуація, коли економічний розвиток держав на паритетних засадах унеможливлюється. Однією з причин є нерівномірність економічного розвитку країн та вплив ТНК. Як відзначає У Бек: «виникає своєрідне суспільство, націлене на світовий успіх, в якому глобальні нерівності між країнами, державами та регіонами розподілені відповідно до економічно вимірюваних «принципів успіху» - за правилом: «кожна країна сама - коваль свого (не) щастя». Таким чином бідним державам - регіонам, - а також багатим указується їхнє місце в ієрархії світового суспільства за допомогою образів інших і себе» [1, с. 175]. Останнє свідчить, що національні держави, прагнучі прогресивного цивіліза- ційного поступу, мають подбати про власне значення в процесі розвитку економічної глобалізації. При цьому основна роль належить національній політичній еліті, котра з необхідністю має зосередитись на економічних перетвореннях. На думку У Бека: «Зростає розуміння того, що потрібні нові глобальні інститути, здатні займатися питаннями глобального руйнування довкілля, контролю за озброєнням, фінансовими проблемами, міграційними потоками, бідністю і справедливістю, дотриманням прав людини. При цьому кожний захід чи кожний інститут повинен враховувати, що світові проблеми мають регіональний, тобто національний, і локальний блоки» [1, с. 132-133]. В такий спосіб, виникають дискусії на кшталт того, наскільки прийнятним для національної держави є подібний характер економічного виміру глобалізації.

Значною рушійною силою економічної глобалізації та її акторів на прикладі ТНК є науково-технічна революція, що породжує техногенний розвиток світу. Науково-технічний поступ світової цивілізації призводить до пришвидшення економічних зв'язків на міждержавному рівні. Сучасна тотальна інформатизація, технологізація суспільно-економічного простору держав робить світ мобільнішим більш пристосованим для комунікацій. Вітчизняні автори О. Михайловська та Н. Фіц відмічають, що: «У центрі глобального науково-технічного процесу стоять ТНК, які задають темп та напрями цього розвитку. ТНК застосовують дослідницькі центри в багатьох країнах, де є кваліфіковані кадри та інші необхідні умови, з метою удосконалення виробництва своєї продукції відповідно до місцевих умов розширення місцевих ринків збуту продукції та послуг» [2]. Науково-технічна революція поступово впливаючи на суспільство, сприяє його трансформації із індустріального на постіндустріальне, де актуальним є продукування і впровадження у економічну сферу новітніх технологій, розробок як запоруки конкурентоспроможності транснаціональних корпорацій. В такому транснаціональному характері економічної глобалізації, рушієм суспільно-економічного прогресу є інноваційні технології. Як відмічає М. Кас- тельс: «При спільному розвитку інтернету й суспільства глибоко змінюється політичний вимір нашого життя. Влада початково реалізується при створенні та поширенні культурних кодів та інформаційного контенту. Контроль комунікаційних мереж стає інструментом, за допомогою якого інтереси та цінності перетворюються у керівні норми поведінки людини» [3, с. 163]. В такий спосіб сучасні соціально- економічні реалії пов'язані із розвитком мережевих комунікацій, формують нові сценарії економічного і політичного розвитку світової цивілізації в цілому.

Співпричетність суб'єктів національної та транснаціональної економіки до мережі як всесвітньої інформаційної, комунікативної павутини об'єктивно робить економічну сферу держави відкритою, більш прозорою і гнучкішою. Згідно з думкою М. Кастельса: «Інтернет пропонує надзвичайний потенціал для вираження громадянських прав і для представлення людських цінностей. Безумовно, він не може замінити соціальні зміни чи політичні реформи. Проте, завдяки відповідному вирівнюванню основи для символічних маніпуляцій і розширенні джерел комунікацій, він таки робить свій внесок у демократизацію. Інтернет дає людям можливість контактувати на політичній агорі для донесення своїх надій і сподівань» [3, с. 164]. З іншого громадяни, країни яких залучені до процесу економічної глобалізації, незважаючи на можливості комунікаційних мереж навряд-чи зможуть ефективно контролювати економічні трансформації спричинені владою ТНК. Відповідно до цього У Бек говорить: «У відносинах між світовою економікою і державою відбувається метавладна гра, тобто боротьба за владу, в якій змінюються і переписуються баланс і правила влади національної та інтернаціональної державної системи» [1, с. 97]. При цьому, слід зауважити, що повне ігнорування національною державою об'єктивних процесів розвитку економічної інтернаціоналізації може відмежувати її від глобалізації взагалі.

Як відомо, одним з пріоритетів економічної глобалізації є формування так би мовити світової торгівлі, вільного руху капіталів тощо. Подібно до цього А. Філіпенко відмічає: «Глобалізація на світовому рівні - це зростання економічної залежності країн і регіонів, переплетення їхніх господарських комплексів та економічних систем» [4, с. 22]. Тож закритість економічної сфери держави від зовнішніх капіталовкладень є сумнівною політикою. Тому держави з метою досягнення певного економічного прогресу із необхідністю залучаються до інвестиційних проектів, що є важливими механізмами в розвитку економічної глобалізації. Як зазначає А. Філіпенко: «Нагромадження капіталу в країнах, що розвиваються, є основним засобом, що забезпечує реальне економічне зростання» [4, с. 508]. В такий спосіб створення сприятливого інвестиційного клімату в державі, яка розвивається, стає необхідною стратегічною метою її економічного прогресу. Відкритість економічних кордонів є умовою сприяння товарообміну, обміну досвідом, інноваціями. З-поміж інших сприятливих впливів ТНК на економічне середовище держави дослідник І. Сазонець відмічає: «До головних позитивних наслідків діяльності ТНК, що напрацьовані ними спільно разом з державою, громадськими інститутами та міжнародними організаціями можна віднести такі: забезпечення в провідних індустріально розвинутих країнах гарантованого прийнятного мінімального рівня якості життя практично для всього населення таких країн; розробка демократичних норм управління на державному та міжнародному рівнях, які стали орієнтиром для всіх держав світу; протягом ХХ ст. ТНК безпосередньо і опосередковано брали участь у створенні технологій авто та авіабудування, ракетній, космічній та ядерній технологіях, що докорінно змінили не тільки баланс та розстановку сил у всьому світі, але й економічну структуру світового господарства» [5, с. 3].

Проте економічну інтернаціоналізацію держав не завжди пов'язують із економічним благополуччям. В цьому відношенні З. Бауман відмічає, що: «Через беззастережне й безперешкодне поширення правил вільної торгівлі, надто свободи руху капіталів і фінансів, «економіка» дедалі більше позбувається політичного контролю» [6, с. 55]. Останнє є викликом місцевій економіці з боку процесів економічної глобалізації. Втрата політичного контролю, зокрема в економічній системі утворює ризики, які спроможні позбавити національну державу самостійних стратегій розвитку, свободи прийняття рішень, нівелювати чи послабити державну підтримку вітчизняних товаровиробників та, внаслідок цього, призвести до втрати останніми конкурентоспроможності. Слід підкреслити, що подібні небезпеки будуть проявлятися на фоні держав котрі беззастережно сприймають наднаціональний характер економічного розвитку. Як зазначає З. Бауман: «Єдиним економічним завданням, що його дозволено державі й запропоновано виконувати, є забезпечення «збалансованого бюджету» шляхом контролю й стримування вимог із місць щодо більш рішучого втручання у сферу бізнесу або щодо захисту населення від найважчих наслідків ринкової анархії» [6, с. 55]. В цьому відношенні втрата економічної незалежності ставить під сумнів перспективи економічного росту місцевих суб'єктів ринку в державі. Прийнявши подібні умови розвитку, країна опиняється в ситуації транснаціонального економічного поступу, де місцевою економікою керують потужні економічні суб'єкти глобалізації - ТНК, що загострює питання економічної незалежності. Як означає У Бек: «...глобальний капіталізм за своєю сутністю є поліетнічним і у цьому сенсі ставить під сумнів національну онтологію суспільства і культури» [1, с. 108]. В даному процесі економічної трансформації, найважливішою залишається проблема реалізації прийнятного для національної держави сценарію розвитку економічної політики. Це передбачає наявність контролю над економічною сферою з боку політичного істеблішменту країни, що дає можливість загострювати, враховувати питання конкурентоздатності місцевих товаровиробників по відношенню до транснаціональних корпорацій. Як зазначає в цьому відношенні дослідниця О. Макара: «Цілеспрямована, послідовна та передбачувана державна регуляторна політика - це основа наявності конкурентних переваг для розвитку бізнесу в країні. Впровадження та реалізація такої політики, а також формування прозорого та зрозумілого правового поля має забезпечувати ефективну роботу ринкових механізмів, створювати надійні правові умови реалізації приватної ініціативи, сприяти конкуренції та дотриманню законності в країні» [7, с. 45]. Вочевидь однією із вагомих загроз на шляху до здійснення подібної державної регуляторної політики в економічному середовищі держави є ситуація довкола збереження політичного контролю і економічної незалежності в умовах впливу політики ТНК. Вирішення суперечностей між національною та наднаціональною складовою криються в можливостях ефективних рішень саме цього питання.

Однак, подібні реалії містять певні перестороги. Йдеться про ймовірність зростаючої дегуманізації суспільно-економічного та політичного простору держав, спричиненою жагою до влади і збільшенням прибутків на противагу зваженій вище означеній державній регуляторній політиці. Означена ситуація в майбутньому може призводити до посилення експлуатації, ізольованості та відчуження індивіда від суспільної праці через нерівномірний розподіл прибутків. Нерідко у таких випадках закриття місцевих підприємств, фабрик, заводів, тотальне скорочення робочих місць, низька оплата праці в секторах розгортання економічної політики ТНК створює ризики до масового безробіття, що, як наслідок, призводить до збільшення кількості малозабезпечених сімей та породжує трудову міграцію. Вірогідність втрати контролю державою в економічній політиці поступово нівелює можливість прийняття рішень її політичним істеблішментом, що в свою чергу загрожує так чи інакше згортанням належної соціальної підтримки малозабезпеченим верствам населення. Таке становище спричинено посиленням ролі транснаціональних корпорацій в економічній сфері держави, яка все більше є зорієнтованою на інвестиційний капітал, а значить прийняття політики ТНК. При цьому слід враховувати, що економічна глобалізація часом агресивними методами прокладає шлях розвитку. У відповідності до цієї ситуації державне управління економічною політикою зменшується під впливом ТНК, які є глобальними економічними суб'єктами господарювання. Покарання за порушення нових наднаціональних важелів впливу в економічному поступі може бути доволі нещадним для національної держави, і способів реалізації такого сценарію достатньо. Як стверджує З. Бауман, таке покарання частіше перебуває в економічній площині коли: «Непокірним урядам, що обвинувачуються в протекціоністській політиці чи щедрих суспільних асигнуваннях для «економічно збиткових» секторів свого населення і в не бажанні залишити країну на милість «світових фінансових ринків» і «світової вільної торгівлі», відмовляють у позиках чи скороченні боргів; місцеві валюти роблять глобальними відчужениками і сприяють їх знецінюванню; курс місцевих акцій різко падає на світових біржах; країну оточують економічними санкціями і наказують колишнім і майбутнім торгівельним партнерам ставитися до неї, як до глобального вигнанця» [8, с. 199]. Маємо констатувати, що сьогоднішні реалії містять у собі ряд суперечностей, коли фактично бажання бути заможною для держави означає ситуацію, в якій реалізація подібних прагнень в майбутньому може бути досягнуте тільки шляхом інтеграції в світову глобальну економіку, де панують транснаціональні корпорації. Як видно з вище означеного, важелів і механізмів впливу на державу з боку ТНК більш ніж достатньо і головне вони, як виявляється, є досить дієвими, а враховуючи об'єктивний характер економічної глобалізації, певна непокірливість цим впливам відходить у розряд сумнівних перспектив.

Висновки

Таким чином, в наш час несприятливі прояви процесу економічної глобалізації співіснують із прийнятними, що виражено у світовій ринковій економіці. Слід визнати, що транснаціональні корпорації постають одними із найпотужніших суб'єктів світової економіки та є рушійною силою подальшого суспільно-економічного поступу національних держав. ТНК як міжнародні економічні організації інвестують різночинні ресурси в економічну систему держав, що здатне забезпечити їх зростання. Становлення сприятливого інвестиційного клімату є вирішальною складовою в процесі економічної глобалізації національної держави. Подібне явище робить країни відкритими до економічної глобалізації, створюючи тим самим певні можливості економічного розвитку на перспективу. Також знаходить підтвердження те, що транснаціональні корпорації прискорюють розвиток науково-технічного процесу, оскільки вкладають кошти в наукові дослідження, розробки, удосконалюючи виробництво тих чи інших товарів і послуг в умовах конкурентної боротьби на міжнародній арені.

Проте одним із найвагоміших викликів національній державі з боку економічної глобалізації є загроза втрати політичного контролю над національною економікою. Як наслідок утворюються небезпеки для місцевого товаро-виробництва, зменшення його обсягів та конкурентоздатності, а значить і експорту продукції загалом. З іншого малозабезпечені верстви населення опиняються під загрозою через ймовірність послаблення соціального захисту. Така соціально-економічна ситуація в цілому породжує необхідність пошуку компромісів між економічними інтересами ТНК та економічною політикою держави. Постає необхідність до вироблення національною політичною елітою механізмів протидії несприятливим впливам, що йдуть від економічної політики ТНК. В такій ситуації необхідною постає відповідна модель державної регуляторної політики, що зможе сприяти економічній незалежності держави. Останнє потребує подальших досліджень із залученням широкого кола вчених з метою створення нових більш прогресивних формул регуляторної політики країни, а також моделей економічного поступу та їх впровадження в національну доктрину економічного розвитку.

Отже, тільки за виваженого, раціонального державного підходу до процесів економічної глобалізації стає можливим наблизитись до такого рівня соціально-економічних лаштунків, де основою стане постійне продукування і синергетичне застосування знань, що враховує особливості нових наднаціональних укладів економічного поступу та національні економічні інтереси. В такий спосіб глобалізація змінюючи економічні умови розвитку національної держави, об'єктивно призводить до наднаціонального характеру світової економіки, але при цьому, що головне, певні економічні регулятори мають бути під контролем держави. Останнє сприятиме утриманню національною політичною елітою економічної незалежності, що є важливо для забезпечення економічної рівноваги в державі між політикою транснаціональних корпорацій і національними економічними інтересами.

Список використаних джерел

1. Бек Ульрих. Влада і контрвлада у добу глобалізації. Нова світова політична економія / Ульрих Бек; пер. з нім. О. Юдіна. К.: Ніка-Центр, 2011. 408 с. (Серія «Зміна парадигми»; Вип. 14).

2. Михайловська О. В., Фіц Н. Я. Науково-технічна діяльність ТНК в умовах глобалізації [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.rusnauka.com /10_ NPE_2009/Economics/44133.doc.htm (дата звернення: 2020).

3. Мануель Кастельс. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / Кастельс Мануель; пер. з англ. К: «Видавництво «Ваклер» у формі ТОВ, 2007. 304 с.

4. Філіпенко А. С. Глобальні форми економічного розвитку: історія і сучасність /А. С. Філіпенко, К.: Знання, 2007. 670 с.

5. Сазонець І. Л. Посилення ролі ТНК: позитивні та негативні наслідки [Електронний ресурс]. Режим доступу:https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/53925/5/Sazonets_strengthening.pdf (дата звернення: 05.03. 2020).

6. Бауман, Зигмунт Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства / Зигмунт Бауман; пер. з англ. І. Ан- друщенка; за наук. Ред М. Винницького. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. 109 с.

7. Макара О. В., Конкурентоспроможність економічного середовища в Україні. Порівняльний аналіз рейтингів окремих країн [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.eip.org.ua/docs/EP_07_2_43_uk.pdf (дата звернення: 14.03.2020).

8. Бауман З. Текучая современность / З. Бауман; пер. з англ. Под ред. Ю. В. Асочакова - СПб.: Питер, 2008. 240 с.

Размещено на Allbest.ru