Трансформація ролі аналітичних центрів у політичній системі Фінляндії

Kazakova O. M.,

Candidate of Historical Sciences (Ph. D.), Associate Professor at the Department of World History and International Relations, Zaporizhzhia National University (Zaporizhzhia, Ukraine),

Tykhomyrova Y. Y.,

Master student at the Faculty of History, Zaporizhzhia National University (Zaporizhzhia, Ukraine)

The article provides an analysis of the think tanks ' role in the political system of Finland. It defines their influence on the process of shaping the state's policy, and its foreign policy in particular The types of think tanks were characterized as well as their sources of funding were detected. The article also describes the special features of the political system of Finland.

Keywords: think tanks, political system, foreign policy, form of government, political culture.

Сьогодні ми є очевидцями стрімких змін, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності людини. Глобалізація та новітні технології кидають політичним системам все нові й нові виклики, на які вони повинні прагматично та своєчасно реагувати. В умовах збільшення інформаційних потоків зростає попит на аналіз та оцінку інформації, що є вкрай важливим як для людини, так і для держави. Тому, на нашу думку, є дуже актуальною тема, обрана для публікації.

Як вітчизняна, так і зарубіжна література майже не відобразила проблему ролі аналітичних центрів у політичній системі Фінляндії. Важливою є праця українського науковця В. Ціватого [6], який провів комплексний аналіз системи дипломатичної служби у державі та особливих рис, іманентних її дипломатії. Вагомими для розуміння місця аналітичних центрів як таких у політичних системах стали праці П. Диксона [1], Дж. Макганна [3], С. Телботта [4], Р. Хаасса [5] та Д. Ейбелсона [7]. Р. Ніблетт [15; 16] зробив важливий внесок у дослідження історії появи аналітичних центрів та тих викликів, що кидає їм дійсність на сучасному етапі. Наукові доробки фінських дослідників Т. Форсберга [12] та Л. Лоунасмері [14] стали базовими при розробці теоретичних аспектів аналізу еволюції розвитку аналітичних центрів у Фінляндії.

Фінляндія є північноєвропейською демократичною країною з республіканською формою правління. Конституція Фінляндії закріплює у державі принцип парламентаризму та поділу влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Так, законодавча влада в країні здійснюється Едускунтою (парламентом Фінляндії), який є представником волі народу у системі державної влади. Виконавча влада належить Президенту Республіки та Державній раді, яка повинна мати довіру з боку парламенту [2].

Президент Республіки є важливим учасником формування та впровадження політичних рішень у Фінляндії, основним представником держави на міжнародній арені. Згідно з Конституцією, свої рішення йому необхідно погоджувати з урядом та парламентом, що, з одного боку, запобігає можливості концентрації влади в його руках, а з іншого перетворює прийняття політичних рішень у довгий процес їх узгодження [2].

Едускунта являє собою однопалатний парламент Фінляндії, який є вищим органом, що приймає рішення у державі. До основних його повноважень можемо віднести законодавчу функцію, затвердження державного бюджету, ратифікацію міжнародних договорів, а також обрання членів уряду (Державної ради) та здійснення контролю за ними [2; 9]. Відзначимо, що досить розгалужена система органу може ускладнювати процес прийняття політичних рішень, що проявляється, наприклад, у затягуванні процесу досягнення домовленостей або складнощах вироблення певного компромісного рішення, виходячи з існування широкого спектра політичних партій, що мають різні погляди й підходи до бачення місця й ролі Фінляндії у світі, та, як наслідок, її політичного курсу.

Державна рада як уряд Фінляндії грає одну з ключових ролей у формуванні та проведенні політики у державі. Орган має широко розгалужену структуру (міністерства, урядові комітети та робочі групи) під головуванням прем'єр-міністра. Це може вказувати на складність узгодження та прийняття рішень. Відомство також є важливою ланкою у процесі погодження рішень із Президентом Республіки [2; 11].

У Фінляндії існує багатопартійна система. Основними політичними партіями країни можна назвати наступні: «Національна коаліція» (правоцентристська партія, типовим виборцем якої виступає міський житель з високим рівнем доходу); Соціал-демократична партія Фінляндії (має тісні зв'язки із фінськими профспілками); Шведська народна партія (ліберальна державно-патріотична партія, яка відстоює інтереси шведськомовного населення у Фінляндії); «Фінляндський центр» (ліберальна партія, що займає центристські позиції, типовим виборцем якої є сільський житель); «Справжні фіни» (популістська права партія); «Зелений союз» (виник із «зелених» рухів та асоціацій, електоральна база якого представлена молодими міськими жителями) та «Лівий союз» (партія лівого толку) [19]. Кожна з перелічених партій має свій видавничий орган, який розглядається як механізм просування та пропагування позицій партій на політичній арені Фінляндії.

Аналіз політичної системи Фінляндії засвідчує, що в цій країні створені ефективні механізми функціонування інститутів державної та регіональної влади, партійної та виборчої систем, завдяки чому Фінляндія досягла високих стандартів політичних відносин, організації політичних інститутів, високого рівня розвитку політичної свідомості та культури населення.

Ще одним структурним елементом політичної системи країни можна виділити так звані групи впливу, або групи інтересів (наприклад, профспілкові організації, промислові монополії, церков, етнічні лобі), що мають досить тісні контакти з представниками фінського політикуму та активно використовують медійний ресурс для досягнення власних цілей.

Проте, в добу глобалізації, коли ми можемо спостерігати щоденне збільшення потоків інформації, політичні системи стоять перед новими викликами. У таких умовах різко збільшується потреба в організаціях, які здатні «надійно проаналізувати й достовірно оцінити інформацію», тобто в аналітичних центрах. Історичні умови формування подібних центрів, рівень політичної культури й особливості правової традиції, разом із політичним режимом, що перебуває при владі, визначають характер розвитку аналітичних центрів у певній державі [14]. Окрім цього, політичні актори намагаються знайти альтернативні шляхи підвищення свого впливу на громадськість, такі як залучення до політичного процесу представників медіа-бізнесу та пропагування своєї позиції через ЗМІ. У певному сенсі, аналітичні центри теж стають вдалим механізмом досягнення такої мети. З іншого боку, й самі аналітичні центри мають змогу вдало використовувати медійний ресурс для відстоювання власної позиції [8].

Для північних країн Європи зростання кількості аналітичних центрів припало на початок 2000х років. Це було пов'язано як із послабленням корпоративістської системи, так і з поширенням впливу медіа-структур на усі сфери життєдіяльності суспільства. Для Фінляндії, аналітичні центри, що прагнуть впливати на процес прийняття політичних рішень у державі, також є феноменом лише останніх десятиріч. Перший аналітичний центр при політичній партії було створено у 2005 році, коли було ініційовано фінансову підтримку таких установ з боку держави. На початковому етапі, дослідницькі центри були створені різними зацікавленими у цьому групами фінського суспільства, наприклад, профспілками, університетами, проте широкого впливу на громадськість вони не мали [14].

Для Фінляндії характерні невеликі аналітичні центри, які не мають чисельного складу співробітників. Більш того, для фінської політичної системи є характерними досить тісні стосунки між медіаструктурами та політичними акторами [14]. Згідно з дослідженнями університету Пенсильванії, на 2019 рік у державі налічувалося 29 подібних установ [13]. Провідними аналітичними центрами у країні є Фінський інститут міжнародних відносин, Дослідницький інститут миру в Тампере, Фінський політичний та бізнес форум «EVA», «Демос Гельсінкі», Інститут миру Аландських островів, Дослідницький інститут фінської економіки тощо.

Основні аналітичні центри наразі субсидуються урядом, проте вони все ще зберігають певну незалежність у своїх діях. Аналітичні центри Фінляндії мають вплив на формування дискусій в середовищі широкої громадськості, а також у розвитку міжнародних контактів, проте, в основному, розробка аналітичних рішень для практичного використання, наприклад, Міністерством закордонних справ ведеться в досить малому обсязі [12].

Фінський інститут міжнародних відносин був заснований в 1961 році, хоча активні розробки тут були розпочаті лише з кінця 1980-х років. Основні напрямки його досліджень: Росія, Європейський союз, зміни клімату, Східна Азія, права людини, процеси демократизації, ООН. Дослідницький інститут миру в Тампере був створений в 1970х роках. Дослідження центру зосереджені на таких напрямах, як регіональні зміни у різних частинах Європи, особливо у регіоні Балтійського моря, Арктики та Середземномор'я [12; 18; 20]. Фінський політичний та бізнес форум «EVA» з'явився у 1974 році як аналітичний центр, що займається вивченням політичних та економічних питань [14]. Проте офіційного статусу такої організації він набув лише на початку 2000-х років, коли у Фінляндії подібна тенденція набула масового масштабу. Головна мета центру визначається як «виявлення та оцінка тенденцій, важливих для фінських компаній та далекосяжного процвітання фінського суспільства як такого. З цією метою, «EVA» публікує звіти, а також проводить зустрічі та організує дискусії» [10]. Так, об'єктом досліджень провідних аналітичних центрів у державі є, в основному, різні аспекти внутрішньої та зовнішньої політики Фінляндії, що дає нам змогу підкреслити існування зовсім мінімальної можливості дублювання цими аналітичними центрами між собою певних досліджень.

За міжнародними критеріями, аналітичні центри Фінляндії досить невеликі. Маленька кількість штату співробітників хоча й створює сприятливе середовище для проведення розробок, проте, очевидно, програє тим державам, чиї центри протягом тривалого періоду в історії відіграють значну роль у формуванні політичних рішень. Даний факт можна пояснити тим, що під час холодної війни у Фінляндії домінувало розуміння важливості ієрархічності прийняття політичних рішень (й особливо, у сфері зовнішньої політики), разом із острахом, що необережні заяви дослідників можуть вплинути на і так нестійкі відносини держави, наприклад, з СРСР, що й не сприяло розвитку аналітичних центрів у країні як таких. Яскравим прикладом тут може слугувати Фінський політичний та бізнес форум «EVA», створений під час холодної війни для пропагування у фінському суспільстві західних цінностей, що значною мірою й обумовило набуття цим центром офіційного статусу лише на початку нового століття [12].

У такій невеликій державі, як Фінляндія, особисті «канали» впливу, можливо, є більш значущими, ніж офіційно висловлена точка зору [12]. Тому, уряд тут не є головною й основною аудиторією для аналітичних центрів. Наприклад, головною метою Фінського інституту міжнародних відносин є «надання інформації та аналітичних матеріалів в області зовнішньої політики й формування критично мислячої й добре поінформованої громадськості з питань, пов'язаних з міжнародними відносинами, а також забезпечення каналу міжнародного зв'язку в якості «другої» дипломатії» [12, с. 18]. Наприклад, типовою є практика участі співробітників аналітичних центрів у міжнародних конференціях. У квітні 2019 року пройшов Європейський форум аналітичних центрів у Мадриді, головною темою якого стало питання ролі аналітичних центрів у майбутньому Європи. Представники Фінського інституту міжнародних відносин активно долучилися до участі у заході, під час якого отримали нагоду поспілкуватися зі своїми європейськими та американськими колегами та представити власне бачення певних питань [21].

З іншого боку, співробітники Фінського політичного та бізнес форуму «EVA» налагодили тісні контакти з представниками політичних кіл країни. Так, до участі в проведенні своїх політичних досліджень їм вдалося долучити, наприклад, колишнього міністра з соціальних питань та лідера «Зеленого союзу» О. Соінінваара. Також варто відзначити, що Форум увійшов до складу Європейської ліги з питань економічного співробітництва ще у 1987 році, що дало йому змогу вийти на міжнародний рівень та створити мережу подібних організацій закордоном, до яких увійшли як науковці, так і представники політикуму [14].

Фінський інститут міжнародних відносин можна розглядати як аналітичний центр за типом форуму. У контексті обговорень про вступ Фінляндії в НАТО й про ставлення до Косовської кризи різні точки зору були досліджені співробітниками центру, що забезпечило широке громадське обговорення [12]. фінляндія дипломатія аналітичний центр

На думку дослідників, вплив аналітичних центрів на прийняття політичних рішень у Фінляндії оцінити складно, оскільки сам процес є комплексним. Існує яскравий приклад того, як аналітичні центри вплинули на зовнішню політику держави у ключовому питанні. П. Ліппонен, колишній директор Фінського інституту міжнародних відносин, а пізніше прем'єр-міністр Фінляндії, зіграв важливу роль на шляху членства держави в Європейському союзі. Публічну суперечку з цього питання він почав задовго до того, як тема була винесена на публічне обговорення. Він зміг ефективно використовувати як мережу міжнародної підтримки, так і медійний ресурс для просування свого бачення місця Фінляндії у світі після закінчення холодної війни [12].

Більш того, відзначимо, що іноземна преса часто використовує статті фінських аналітичних центрів для написання статей про Фінляндію, а деякі дослідницькі статті потрапляють на перші сторінки провідних видань, у тому числі й іноземних. Наприклад, коли Фінський інститут міжнародних відносин опублікував свій звіт про Росію той став предметом широкого обговорення у ЗМІ на декілька днів [12].

Загалом, найвпливовіша фінська газета «Helsingin Sanomat» у період з 2006 по 2013 рік зробила низку публікацій, у яких аналітичні центри були використані як джерела інформації. Згідно з аналізом газетних публікацій, проведеним дослідницею Л. Лоунасмері, як інформаційний ресурс аналітичний центр «EVA» було згадано у 244 публікаціях, що становить 89% від загальної кількості посилань на публікації дослідницьких центрів. Так, 12,1% газетних публікацій було присвячено вивченню сфери зовнішньої політики та ключових міжнародних питань [14].

Отже, для політичної системи Фінляндії характерною є наявність на політичній арені великої кількості гравців, таких як офіційні владні структури, політичні партії, групи інтересів тощо. Протягом останніх десятиріч у країні існує тенденція до збільшення ролі аналітичних центрів у політичному процесі. На початковому етапі подібні установи створювалися різноманітними групами впливу, які використовували їх як інструмент пропагування власних інтересів. Проте, надані дослідницькі установи набувають масового характеру та поступово перетворюються на самостійні структурні елементи фінської політичної системи, які мають досить тісні зв'язки з політичними колами та представниками медіа-бізнесу. Їх також можна назвати «канали» формування громадської думки у Фінляндії. Такі установи закликають суспільство до публічних дискусій та мають певний вплив на уряд, а їх дослідники часто стають впливовими політиками.

Список використаних джерел

1. Диксон П. Фабрики мысли.

2. Конституция Финляндии.

3. Макганн Дж. Г. Мозговые центры и глобализация внешней политики.

4. Тэлботт С. Институт Брукингса: как работает мозговой центр.

5. Хаасс Р. Н. «Мозговые центры» и американская внешняя политика: точка зрения политика.

6. Ціватий В. Дипломатія та дипломатична служба Фінляндії в умовах нових викликів і загроз поліцентричного світу: історичні традиції, інституціоналізація, модель, національні особливості (досвід для України). Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Вип. 55. Київ, 2018. С. 122-129.

7. Эйбелсон Д. Э. Мозговые центры и американская внешняя политика: история вопроса. URL: https:// gtmarket.ru/ (дата звернення: 27.04.2020).

8. Blach-0rsten M., N0rgaard Kristensen N. Think Tanks in Denmark Media Visibility and Network Relations.

9. Eduskunta.

10. Finnish Business and Policy Forum EVA.

11. Finnish Government.

12. Forsberg T. The Role of Think Tanks in Finnish Foreign Policy.

13. Global Go To Think Tank Index Report 2019.

14. Lounasmeri L. Think Tank Scene in Finland: Nothing Spectacular?

15. Niblett R. A History of Think Tanks: 12 Things You Should Know.

16. Niblett R. Rediscovering a Sense of Purpose: the Challenge for Western Think Tanks.

17. Raunio T. The Finnish Political System.

18. The Finnish Institute of International Affairs (UPI)

19. The Political Framework of Finland. The Tampere Peace Research Institute (tAPRI).

20. What Is the Role of Think Tanks in the Future of Europe? 2019 European Think Tank Summit.

References

1. Dskson P. Fabriki misli.

2. Коnstitutsьa Finliandii.

3. Маkgаnn Dzh. G. Моzgovie tsеntru i globalizatsiia vneshnei politiki.

4. Telbott С. Institut Brukingsa: kak rabotaet моzgovoi tsеntr.

5. Khааss Р. Н. «Моzgovie tsеntrs» i аmеrikаnskaia vneshnei politika: tоchkа zreniia politika.

6. Tsіvаtь V Diplomatiia 1а diplomatichna sluzhba Finliandii v umоvаkh novikh viklikiv I zagroz politsentrichnogo tsenntru svitu: ^toncUm tradizii, mstitutsionalizatsьa, mоdеl, ^tsrn^M оsоblivоstі ^svM dlia Ukraini). Etnwhna Шогііа narodw Evropi: Zbirnik naukovih prac. Vip. 55. К., 2018. С. 122-129.

7. ЕіЬє^оп D. E. Моzgovie tsеntru i аmеrikаnskaia vneshnia politika: istoriia vоprosa.

8. Blach-Orsten M., Norgaard Kristensen N. Think Tanks in Denmark Media Visibility and Network Relations.

9. Eduskunta.

10. Finnish Business and Policy Forum EVA.

11. Finnish Government.

12. Forsberg T. The Role of Think Tanks in Finnish Foreign Policy.

13. Global Go To Think Tank Index Report 2019.

14. Lounasmeri L. Think Tank Scene in Finland: Nothing Spectacular?

15. Niblett R. A History of Think Tanks: 12 Things You Should Know.

16. Niblett R. Rediscovering a Sense of Purpose: the Challenge for Western Think Tanks.

17. Raunio T. The Finnish Political System.

18. The Finnish Institute of International Affairs (UPI).

19. The Political Framework of Finland.

20. The Tampere Peace Research Institute (TAPRI).

21. What Is the Role of Think Tanks in the Future of Europe? 2019 European Think Tank Summit.

Размещено на Allbest.ru