Особливості державного регулювання розвитку біоекономіки

Функції держави для забезпечення економічного розвитку окреслені у роботах В. Гейця [3]. Модель державного управління розвитком економіки України, засновану на встановленні національних пріоритетів в умовах глобалізаційних процесів, розроблено Дикань [4].

Питання державного регулювання соціоекологоекономічного розвитку регіонів України розглядала Л. Антонова [5]. Окремим інструментам державного регулювання сталого розвитку присвячено роботи І. Гайдуцького [6]. Про необхідність розвитку біоекноміки в Україні вказано у працях М. Талавирі та В. Байдали [7; 8].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на представлені ґрунтовні праці, питання необхідності державного регулювання розвитку біоекономіки в сучасних умовах розглянуто недостатньо. Питання пошуку відповідей стосовно необхідності державного регулювання розвитку біоекономіки зумовлює дослідження еволюції наукових поглядів, пов'язаних із темою регулювання, та є підґрунтям для подальшого розроблення дієвих механізмів, що сприятимуть ефективному розвитку біоекономіки в Україні.

Мета статті полягає у визначенні основних факторів впливу на розвиток біоекономіки в Україні та аналізі об'єктивних причин необхідності державного регулювання її ефективного функціонування.

Виклад основного матеріалу дослідження

Еволюція теоретичних уявлень про роль держави в економіці, взаємодію ринку і державних інститутів та межі державного втручання пройшла шлях від теорії меркантилістів, фізіократів, класичної політекономії, неокласичних напрямів, кейнсіанської теорії та монетаризму до сучасних напрямів і течій, пов'язаних із конституційною, інформаційною економікою, економікою домінування та іншими теоріями.

Вивчення ключових концепцій зарубіжних та вітчизняних учених щодо ролі держави в економіці дає підстави стверджувати, що це питання має досить проблемний характер. Одні вчені вважають за необхідне жорстке державне регулювання всіх відносин у економічній системі, інші дослідники відкидають необхідність такого регулювання.

Розглядаючи концепції державного регулювання економіки, ми виділили представників основних напрямів та течій щодо ролі держави в системі економічних відносин (табл. 1).

Таблиця 1

Еволюція поглядів стосовно державного регулювання економіки

Необхідно зазначити, що аналіз точок зору провідних зарубіжних дослідників на роль держави дозволяє зробити висновок, що більшість із них визнають за потрібне державне регулювання економіки. Відмінності у їхніх поглядах полягають у питанні визначення того, наскільки виправданим є державне втручання та наскільки обмеженою або активною повинна бути роль держави в економіці.

Крім того, слід зазначити, що кожна концепція працювала в тій чи іншій системі економічних відносин і за умов зміни певних елементів або додавання нових факторів концепція державного регулювання економіки змінюється.

Це дає можливість зробити висновок про те, що в умовах розвитку біоекономіки також потрібне державне регулювання, оскільки нами визначено низку факторів, котрі здійснюють вплив на її функціонування в Україні (рис. 1).

Рис. 1. Фактори впливу на розвиток біоекономіки в Україні

Необхідно зазначити, що на розвиток біоеко- номіки в Україні впливає низка зовнішніх факторів. Ми зараховуємо до них такі, як політика розвитку біоекономіки в країнах Європейського Союзу та інших розвинутих країнах світу, яка має вплив і загальний вектор розвитку нашої національної економіки; збільшення попиту на біомасу на світових ринках; завезення товарів критичного імпорту, зокрема біотехнологічної продукції (біопалива, фармакологічної продукції, виробів із біо- пластику, медичних препаратів та ін.); ресурсний експорт, оскільки наша країна експортує значну кількість сировини; кліматичні зміни, які спостерігаються у світі й стосуються кожної країни; існування транснаціональних корпорацій.

На біоекономіку також мають вплив фактори внутрішнього порядку, які умовно можна поділити на:

- економічні (енергозалежність; висока енер- гомісткість виробництва, низький рівень розвитку національних інновацій; незадовільний рівень зв'язків науково-дослідних установ із виробничим сектором; наявність сільськогосподарських угідь, що не обробляються);

- соціальні (несформоване громадське суспільство; негативне ставлення споживачів до біотехнологічної продукції; посилення ролі громадського контролю в суспільстві; безробіття; незадовільний розвиток сільських територій);

- політичні (відсутність Державної стратегії розвитку біоекономіки; високий рівень корупції; незадовільне законодавче забезпечення розвитку біоекономіки; підпорядкування суспільних цілей вузькокорпоративним інтересам монополістичних утворень);

- екологічні (незадовільний стан навколишнього середовища; недотримання сівозмін);

- недостатній контроль за якістю продукції, неефективне використання водних та земельних ресурсів.

На основі аналізу факторів впливу на розвиток біоекономіки ми визначили основні причини включення держави в регулювання розвитку біоекономіки (рис. 2).

Рис. 2. Об'єктивні причини необхідності державного регулювання розвитку біоекономіки

Досить вагомою в сучасних умовах є необхідність регулювання сфери міжнародних зв'язків та економічних відносин, включаючи захист господарської діяльності вітчизняних товаровиробників на світовому ринку. Особливої актуальності це набуває в умовах сьогодення, коли на світовому ринку збільшується попит на біомасу і перед багатьма країнами постає дилема «їжа - паливо».

З іншого боку, необхідно зазначити, що Україна імпортує біотехнологічні товари, котрі за умов розвитку біоекономіки можуть виробляти національні товаровиробники (біопаливо, фармакологічні препарати, товари повсякденного попиту, вироблені із застосуванням сучасних біотехнологій тощо).

Поступальний розвиток біоекономіки передбачає необхідність інституційного визначення мети й коригування диспропорцій, які виникають між фазами відтворення (виробництва, розподілу, обміну, споживання), між попитом і пропозицією.

Особливо актуальним це є для виробництва біомаси та її транспортування до центрів перероблення, оскільки вона має нетривалий термін зберігання. державний біоекономіка україна

Роль біоекономіки швидко набуває важливості у всьому світі, тому відбувається посилення конкуренції за доступ до сировинних ресурсів. Нові тенденції продовжать стимулювати зростання використання біомаси в хімічній, фармакологічній, харчовій та енергетичній галузях. Наприклад, сьогодні більше третини фінських підприємств хімічної промисловості застосовують у виробництві своєї продукції біосировину [9].

Вагомим завданням також є формування пропорцій між попитом і пропозицією біотехнологічної продукції. Для вирішення цього завдання ми пропонуємо здійснювати інформаційну, просвітницьку роботу серед споживачів для покращення іміджу біотехнологічної продукції та формування «зеленого мислення» у населення за допомогою використання некомерційного маркетингу. Державне регулювання доцільно спрямувати на подолання накопичених диспропорцій у відтворенні, а також на створення більш дієвих механізмів щодо їх запобігання.

Існує необхідність постійного відтворення і підтримки економічного середовища, що визначає основні цілі розвитку країни і довгострокові інтереси суспільства. Під час формування державою загальнонаціональних цілей й інтересів повинні враховуватися ціннісні орієнтири суспільства, його фундаментальні духовно-соціальні параметри, екологічний складник та принципи сталого розвитку. Як показує досвід розвинутих країн, у разі підтримки бізнесом цих цілей та інтересів одержуються значні вигоди для суспільства.

Сучасній економіці України доводиться мати справу з виснаженням та обмеженістю природних ресурсів, наслідками зміни навколишнього природного середовища та клімату, негативною демографічною ситуацією, водночас необхідно забезпечити стійке економічне зростання, певний рівень та якість життя населення.

Для цього необхідно розробити Державну стратегію розвитку біоекономіки, яка визначить загальний вектор розвитку національної економіки, окресливши пріоритети як для бізнесу, так і для громадськості.

Виробивши пріоритети розвитку національної економіки, необхідно зосередити увагу на формуванні політики консолідації основних учасників економічних відносин. Із цією метою ми пропонуємо застосування такого інструмента державного регулювання, як соціальне партнерство. Для того, щоб люди стали активно брати участь у змінах на краще, їм необхідно відчувати згоду і довіру до Державної стратегії розвитку біоекономіки та знати про наявність можливостей і перспектив такої стратегії. Тому, крім економічної стійкості, необхідною умовою розвитку біоекономіки є почуття соціальної довіри і розуміння необхідності розвитку біоекономіки.

Успішний розвиток біоекономіки забезпечується функціонуванням певних територіальних структур та розвитком інфраструктури. Інтереси підприємців, домогосподарств, будь-яких суб'єктів економічних відносин у сфері біоекономіки реалізуються через кінцеве споживання як біомаси, так і біотехнологічної продукції. А воно прив'язується як до аграрного сектора, так і до соціальної сфери проживання населення. Забезпеченню господарювання в межах біоекономіки може допомогти держава, а саме: у формуванні та підтримці розвитку біорегіонів та агробіокластерів із можливістю довгострокового економічного розвитку територій за умов збереження природного середовища, забезпеченні зайнятості; у зростанні доходів; у розвитку інфраструктури. Крім того, залучення органів місцевого самоврядування до цього процесу зможе забезпечити розвиток територіальних громад. Оскільки кожна територія має свої особливості й вимагає індивідуального вивчення і розуміння, то у кожній територіальній громаді повинен бути розроблений власний підхід, пов'язаний з унікальними умовами.

Локальні масштаби дозволяють людям і місцевим громадам спільно працювати і ухвалювати власні рішення, а також використовувати місцеві ресурси для розвитку біоекономіки.

Урахування загальносвітових тенденцій розвитку призводить до необхідності розроблення власної стратегії розвитку національної економіки. Здійснений аналіз свідчить про те, що розвинені країни світу сьогодні орієнтуються на розвиток біоекономіки. Зокрема Європейський Союз реалізує стратегію «Європа 2020 - інновації для сталого зростання: біоекономіка для Європи». Стратегія визначає використання біоекономіки - ключового елемента для осмисленого і зеленого зростання в Європі. Досягнення в дослідженнях секторів біоекономіки та розвиток інноваційної діяльності (зокрема в напрямі розроблення та використання біотехнологій) дозволять Європі поліпшити управління своїми поновлюваними біологічними ресурсами, відкрити нові ринки біотехнологій, продуктів харчування, біотехнологічної продукції.

Сприяючи розвитку біоекономіки, наша держава може стати власником нових біотехнологій і отримувати доходи від використання. Інакше ми зможемо стати лише споживачами біотехнологічної продукції.

Рух, заснований на знаннях біоекономіки, охоплює все більше країн, водночас запровадження елементів нанонауки, нанотехнології, нових матеріалів і продуктивних біотехнологій, що використовуються під час виробництва агрохарчової продукції, фармакологічних та медичних препаратів вимагають нового рівня знань, комунікаційних систем, а також узгоджених стандартів, технічних регламентів тощо. Це визначає необхідність розроблення стандартів для біотехнологічної продукції, що є також дуже важливим напрямом державного регулювання розвитку біоекономіки.

Висновки

Здійснивши аналіз факторів впливу на розвиток біоекономіки на сучасному етапі, ми дійшли висновку про необхідність застосування державного регулювання.

Завдяки міждисциплінарному характеру, біоекономіка пропонує унікальну можливість вирішувати складні й взаємопов'язані проблеми, забезпечуючи при цьому економічне зростання. Її розвиток може допомогти Україні перейти до більш ефективного використання поновлюваних ресурсів країни для задоволення потреб споживачів, попиту промисловості та боротьби зі зміною клімату.

Державне регулювання буде сприяти розвитку біоекономіки, завдяки чому країна може отримати низку таких переваг, як модернізація економіки та її структурна перебудова; забезпечення сталого розвитку; зменшення енергозалежності; інноваційна спрямованість розвитку економіки; забезпечення зв'язку між науковою діяльністю та виробництвом; підвищення якості продукції (зокрема продуктів харчування та ліків); зниження швидкості депопуляції та стабілізація кількості населення; нові робочі місця; пом'якшення тиску соціальних проблем, особливо на депресивних територіях; зменшення еміграції та відтоку інтелектуального капіталу; покращення соціальної інфраструктури; поліпшення стану навколишнього середовища.

Список використаних джерел

1. Богиня Д., Волинський Г. Державне регулювання перехідних процесів. Економіка України. 1999. № 5. С. 12-21.

2. Державне управління регіональним розвитком України: монографія / за заг. ред. В. Воротіна, Я. Жаліла. Київ: НІСД, 2010. 288 с.

3. Геєць В. Про єдність і суперечності у розвитку суспільства, держави та економіки. Економіка України. 2012. № 10. С. 4-23.

4. Дикань Л. Государственное управление развитием экономики Украины в условиях «третьей волны» глобализации. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2013. № 43. С. 11-20.

5. Антонова Л. Держ. регулювання соціоеколого-економічного розвитку регіонів Укр. на інновац. основі. Держ. управл.. 2015. № 252, Т. 263. С. 6-10.

6. Гайдуцький І. Мотиваційний потенціал екологічних податків для стимулювання сталого низьковуглецевого розвитку. Ефективна економіка. 2015. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5366.

7. Талавыря Н., Байдала В., Бутенко В. Формирование потенциала для развития биоэкономики в Украине. Bioeconomy and Sustainable Development of Agriculture: II International Scientific-Practical Conference, (11-12 October, 2013, Tbilisi) / Ivae Javakhishvili Tbilisi State University, 2013. Р. 440-444.

8. Байдала В., Бутенко В. Економіко-правовий аналіз нормативної бази розвитку біоекономіки в Україні. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2014. Вип. І (53). Економічні науки. С. 187-194.

9. Рост биоэкономики может активизироваться. URL: http://www.goodnewsfinland.ru/ feature/ rost- bioekonomiki -mozhet- aktivizirovatsya/.

Резюме

Особливості державного регулювання розвитку біоекономіки. Бутенко В. М. Національний університет біоресурсів і природокористування

Розглянуто основні концепції державного регулювання економіки. Визначено основні фактори впливу на розвиток біоекономіки в Україні на сучасному етапі. Проаналізовано основні причини, які зумовлюють необхідність державного регулювання розвитку біоекономіки.

Ключові слова: біоекономіка, державне регулювання, біотехнології, біотехнологічна продукція, концепції державного регулювання, соціальне партнерство.

Резюме

Особенности государственного регулирования развития биоэкономики. Бутенко В. М. Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины

Рассмотрены основные концепции государственного регулирования экономики. Определены основные факторы влияния на развитие биоэкономики в Украине на современном этапе. Проанализированы основные причины, обуславливающие необходимость государственного регулирования развития биоэкономики.

Ключевые слова: биоэкономика, государственное регулирование, биотехнологии, биотехнологическая продукция, концепции государственного регулирования, социальное партнерство.

Summary

Features of state regulation development of bioeconomy. Butenko V. M. National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine