Особливості техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів проти моральності

моральність злочин розслідування кримінальний

Автор акцентує увагу на тому, що під час кримінального провадження на стадії як досудового розслідування, так і в суді можуть виникнути питання, вирішення яких через їхню вузьку спеціалізацію і неправовий характер може виявитися не під силу слідчому й суду. У таких випадках до процесу доказування залучаються інші учасники кримінального процесу - особи, які володіють спеціальними знаннями, достатніми для кваліфікованого рішення виниклої проблеми.

Зазначається, що спеціальні знання - це сукупність теоретичних знань і практичних умінь та навичок у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла, отриманих у результаті професійної підготовки і фахової освіти, що використовуються з метою попередження та розслідування кримінальних правопорушень.

Підтримується позиція, що до самостійних форм використання спеціальних знань необхідно відносити такі: безпосереднє застосування спеціальних знань у науці, техніці, мистецтві і ремеслі самим суддею; призначення експертиз; призначення ревізій; знання, які властиві різним видам професійної діяльності, за винятком знань, що є професійними для слідчого і судді, та використовуються під час розслідування злочинів і розгляді кримінальних справ у суді з метою сприяння встановленню істини в справі у випадках, формах і порядку, визначених кримінально-процесуальним законодавством; консультаційна допомога фахівця без залучення його до особистої участі в судових діях; участь фахівця в судових діях.

Наголошується на тому, що спеціальні знання можуть використовуватися уповноваженою особою як безпосередньо, так і опосередковано. На підставі аналізу судово-слідчої практики серед основних форм використання спеціальних знань під час розслідування злочинів проти моральності було виокремлено наступні: безпосередня (використання слідчим спеціальних знань під час проведення окремих процесуальних дій); опосередкована (призначення судових експертиз та залучення відповідних спеціалістів до проведення окремих процесуальних дій).

The author emphasizes that during criminal proceedings at the stage of both pre-trial investigation and in court, questions may arise, which, due to their narrow specialization and unlawful nature, may not be within the power of the investigator and the court. In such cases, other participants in the criminal process are involved in the process of proving - persons who have special knowledge sufficient to make a qualified solution to the problem.

It is noted that special knowledge is a set of theoretical knowledge and practical skills in the field of science, technology, arts, crafts obtained as a result of vocational training and professional education used for the prevention and investigation of criminal offenses.

The view is maintained that the following should be attributed to independent forms of the use of specialized knowledge: the direct application of specialized knowledge in science, technology, art and craft by the judge himself; appointment of examinations; appointment of audits; knowledge that is inherent in various types of professional activity, except knowledge that is professional for the investigator and the judge, and is used in the investigation of crimes and criminal proceedings in court in order to facilitate the establishment of the truth of the case in cases, forms and procedures determined by criminal- procedural legislation; consulting assistance of a specialist without involving him personally in court actions; expert's participation in court actions.

It is emphasized that specialized knowledge can be used directly and indirectly by an authorized person. Based on the analysis of judicial investigative practice, the following were distinguished among the main forms of use of special knowledge in the investigation of crimes against morality: direct (use of special knowledge by investigators in carrying out individual procedural actions); mediated (appointment of forensic expertise and involvement of relevant specialists in individual procedural actions).

Key words: crimes against morality, technical and forensic support, special knowledge, investigative (search) actions, tactical admission, forms of use of special knowledge.

Слід вказати, що, наприклад, С. Перлін акцентує увагу на тому, що термінологія криміналістичного забезпечення застосовується не тільки в аспекті кримінального провадження, а і щодо інших сфер діяльності. Це пов'язано з тією обставиною, що техніко-криміналістичні засоби (як спеціально розроблені, так і пристосовані для потреб криміналістики) все ширше впроваджуються не тільки у кримінальну процесуальну, а й в іншу правозастосовну діяльність і в повсякденне життя. Як приклад можна навести використання в сучасних телекомунікаційних засобах і системах захисту приміщень сканерів відбитків пальців, застосування поліграфа під час прийому на роботу, використання різноманітної техніки (у тому числі і криміналістичної) під час підприємницької діяльності тощо. Проте одним із перших та основних напрямів тех- ніко-криміналістичного забезпечення все ж була та залишається правозастосовна діяльність. Автор зауважує, що саме вона передбачає наявність техніко-криміналістичного забезпечення у будь-якій з її сфер [11, с. 223].

Тому, розглядаючи питання техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів проти моральності, слід одразу наголосити на тому, що воно має ряд рівнів. Однак серед них, на нашу думку, необхідно обов'язково виділяти опосередковане та безпосереднє використання спеціальних знань.

Своєю чергою Є.І. Зуєв наголошує на тому, що спеціальними є професійні, що відповідають сучасному рівню розвитку пізнання (за винятком галузей процесуального та матеріального права) у науці, техніці, мистецтві або ремеслі, використання яких у боротьбі зі злочинністю сприяє виявленню доказової та оперативно-розшукової інформації, а також які сприяють розробці технічних засобів і тактичних прийомів виявлення і фіксації слідів або інших ознак злочинних діянь [5, с. 72]. Одразу відмічаємо наявність у першому визначені такого терміну, як «спеціаліст». Своєю чергою другий автор не обособлює використання спеціальних знань.

А вже В.Г. Грузкова наголошує на тому, що спеціальні знання поєднують у собі, по-перше, наукові знання, що дозволяють розкрити (власне, «пізнати») природу досліджуваних явищ, їхню сутність; по-друге, життєвий досвід - найбільш раціональні, ефективні алгоритми практичної діяльності; по-третє, знання з галузі техніки, що акумулюють сучасну науково-технічну інформацію і досвід її практичної реалізації [4 с. 37]. Тобто знову відсутня конкретна особа - «спеціаліст», але має місце визначення переліку професійних знань, якими він повинен володіти.

Своєю чергою В.В. Бірюков акцентує увагу на тому, що криміналістична інформація - це відомості про подію злочину, отримані в результаті його цілеспрямованого пізнання криміналістичними засобами й методами з метою використання в розслідуванні для встановлення механізму та визначення ролі кожного причетного до нього об'єкта, про об'єкти, що складають масиви криміналістичних обліків, а також знання з криміналістики, які створюють умови для виявлення, вилучення і використання вказаних даних у розслідуванні та вдосконаленні науки криміналістики [2, с. 97].

На наш погляд, найбільш вдало відображає юридичний характер поняття спеціальних знань визначення В.К. Лисиченка та В.В. Циркаля, які зазначили, що це незагальновідомі в судочинстві наукові, технічні та практичні знання, набуті в результаті професійного навчання чи роботи за певною спеціальністю особою, залученою як спеціаліст чи експерт з метою допомоги слідчому чи суду у з'ясуванні обставин справи або надання висновків з питань, для вирішення яких потрібне їх використання [10, с. 22].

Подібним є визначення, яке надали В.С. Кузьмічов та І.В. Пиріг, визначивши, що під спеціальними знаннями розуміють сукупність теоретичних знань і практичних умінь та навичок у галузі науки, техніки, мистецтва чи ремесла, набутих у результаті спеціальної теоретичної підготовки або професійного досвіду роботи, що використовуються з метою розкриття, розслідування та запобігання злочинів [8, с. 14]. Тобто спеціальні знання в тому чи іншому ракурсі використовуються відповідними суб'єктами з метою розслідування та запобігання злочинів. Що ж до злочинів проти моральності як суспільно-небезпечного діяння, то під час його розслідування можуть застосовуватися різні спеціальні знання.

Підводячи підсумок, зазначимо, що спеціальні знання - це сукупність теоретичних знань і практичних умінь та навичок у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла, отриманих у результаті професійної підготовки і фахової освіти, що використовуються з метою попередження та розслідування кримінальних правопорушень.

Своєю чергою необхідно розглядати можливість техніко-криміналістичного забезпечення шляхом різних видів використання спеціальних знань. Так, ефективність огляду місця події безпосередньо залежить від складу його учасників. За необхідності слідчий може збільшити склад групи для забезпечення виявлення й вилучення максимальної кількості слідів злочину. В кримінальних провадженнях по злочинам проти моральності доцільно залучати:

- експертів НДЕКЦ або судово-медичних експертів Бюро СМЕ - для вилучення матеріальних слідів біологічного походження;