Зміна повідомлення про підозру на досудовому розслідуванні
Аналіз кримінального процесуального законодавства України щодо інституту зміни повідомлення про підозру на досудовому розслідуванні для встановлення актуальних теоретичних і практичних проблем законодавства. Процесуальна діяльність сторони обвинувачення.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.09.2020 |
| Размер файла | 57,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У ст. 1 цього Закону передбачено, що підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного повідомлення про підозру в учиненні кримінального правопорушення. У випадках, зазначених у ч. 1 цієї статті, завдану шкоду відшкодовують у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Відповідно до ст. 2 Закону № 266/94-ВР, право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках, зокрема, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення або невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді й вичерпання можливостей їх отримати.
Згідно зі ст. 3 Закону № 266/94-ВР, в окреслених у ст. 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовують (повертають): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив унаслідок незаконних дій; 2) майно (а саме гроші, грошові вклади й відсотки від них, цінні папери та відсотки від них, частка в статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, і прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудо- вого розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати й інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода ("Zakon Ukrainy", 1994).
Унаслідок здійсненого аналізу відшкодування лише моральної шкоди в разі незаконного притягнення до кримінальної відповідальності за розглянутими касаційною інстанцією справами протягом 2016-2019 років встановлено, що ці суми в середньому коливаються від 100 до 300 тис. грн, в окремих випадках сягають 500 тис. грн ("Ukhvala Vyshchoho spetsializovanoho sudu", 2017).
Звісно, усі ці суми на відшкодування майнової та моральної шкоди стягують з держави в повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.
Однак ця ситуація змінилася після доповнення ст. 130 КПК України ч. 2 такого змісту: «держава, відшкодувавши шкоду, завдану слідчим, прокурором, застосовує право зворотної вимоги до цих осіб у разі встановлення в їхніх діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили, або дисциплінарного проступку незалежно від спливу строків застосування та дії дисциплінарного стягнення» ("Zakon Ukrainy", 2018).
Таким чином, прийняття слідчим, прокурором рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 1-3 ч. 1 ст. 284 КПК України після повідомлення особі про підозру, що буде підтвердженням незаконного притягнення особи до кримінальної відповідальності, може мати для зазначених посадових осіб негативні наслідки у вигляді цивільної (майнової) відповідальності.
За таких умов, звісно, прокурор буде намагатися ухилятися від прийняття такого процесуального рішення, як постанова про закриття кримінального провадження, у зазначених вище випадках. Практика засвідчує, що йому простіше прийняти рішення про зміну раніше повідомленої підозри та/або про нову підозру, тим самим «приховати» факт незаконного притягнення особи до кримінальної відповідальності. Нечітке законодавче регулювання таких випадків лише сприяє слідчому, прокурору в приховуванні фактів порушення прав і свобод осіб та встановленні відповідних перепон для відновлення порушених прав, відшкодування завданої незаконними діями майнової та моральної шкоди.
На нашу думку, саме так і має відбуватися процес зміни повідомлення про підозру в кримінальному провадженні, однак, щоб примусити слідчого та/або прокурора прийняти мотивовану постанову з чітким і зрозумілим обґрунтуванням підстав для зміни підозри, а також постанову про закриття кримінального провадження за раніше повідомленою підозрою, стороні захисту доведеться докласти чимало зусиль для обґрунтування клопотань і скарг, а потім ще й переконати слідчого суддю у своїй правоті. Навіть за таких умов це в жодному разі не гарантуватиме позитивного результату, оскільки всі окреслені питання не регламентовано в чинному КПК України.
Тому цілком логічним, швидким і законним вирішенням цього питання буде саме внесення відповідних змін до кримінального процесуального законодавства України в частині процесуального врегулювання обов'язку слідчого, прокурора за наявності відповідних підстав прийняти зазначені вище процесуальні рішення.
Водночас досі залишається відкритим питання щодо правового статусу первинного (попереднього) повідомлення про підозру, яке складено та вручено раніше: чи втрачає воно свою силу автоматично після вручення зміненого повідомлення про підозру.
Відповідаючи на це питання, слід зазначити, що наявність у кримінальному провадженні одночасно двох або більше чинних повідомлень про підозру, на нашу думку, дезорієнтує підозрюваного, унеможливлює створення чіткої та зрозумілої правової позиції щодо захисту, що порушує конституційні та конвенційні стандарти додержання прав особи на захист, а це згодом може стати підставою для визнання всіх доказів недопустимими через визнання судом істотним порушенням прав людини й основоположних свобод.
Крім цього, доволі складно заперечувати той факт, що в разі зміни повідомлення про підозру слідчий та/або прокурор фактично відмовляється від раніше складеної та врученої підозри й подальше досудове розслідування здійснює за зміненою підозрою.
На думку В. В. Шимановського, винесення постанови, у якій сформульовано нове обвинувачення, лишає процесуальної сили раніше винесену постанову (Shimanovskiy, 1990, р. 112).
Іншу позицію з цього приводу обстоює Л. М. Карнєєва, стверджуючи, що наявність в одному провадженні кількох різноманітних постанов про притягнення як обвинуваченого може дезорієнтувати й обвинуваченого, і суд (Karneeva, 1982, р. 61).
Схожу позицію обґрунтовують А. Я. Дубинсь- кий і В. А. Сербулов, визначаючи, що наявність у провадженні декількох постанов про притягнення як обвинуваченого однієї особи може дезорієнтувати самого обвинуваченого, а також прокурора й суд (Dubinskiy, & Serbulov, 1989, р. 45).
Отже, ми поділяємо підхід Л. М. Карнєєвої, яка доводить, що нова постанова про притягнення як обвинувачення має бути узагальненою, її виносять не в доповнення до попередніх постанов про притягнення як обвинуваченого, а замість раніше винесених постанов (Karneeva, 1971, р. 51).
Аналогічні думки загалом схвалюють С. В. Ківалов, С. М. Міщенко, В. Ю. Захарченко, які вважають, що за необхідності змінити або доповнити повідомлення про підозру слід ураховувати, що нове повідомлення про підозру має бути узагальненим, його складають не в доповнення до попередніх повідомлень, а замість раніше складених повідомлень про підозру (Kivalov, Mishchenko, & Zakharchenko, 2013, р. 588).
На нашу думку, саме такий порядок надає можливість підозрюваному найповніше реалізувати своє право на захист, а також інші процесуальні права. Ознайомившись із таким актом, який містить повідомлення про підозру в повному обсязі, підозрюваний має можливість глибше усвідомити сутність підозри, чого складно було б досягти, якби підозру було викладено в окремих повідомленнях про підозру в межах одного кримінального провадження. У цьому випадку раніше повідомлена підозра, залишаючись у матеріалах кримінального провадження, втрачає свою силу, про що має бути зазначено в зміненому повідомленні про підозру або відповідній постанові, у якій має бути викладено відомості щодо підстав для зміни підозри.
Слід акцентувати увагу й на питанні наявності на практиці непоодиноких випадків того, що обвинувачення в обвинувальному акті відрізняється від підозри у відповідному повідомленні про підозру.
На нашу думку, це відбувається тому, що законодавець не врахував можливість фактичної зміни підозри (повідомлення особі про підозру) в обвинувальному акті, відповідно до положень ст. 291 КПК України, яка не встановлює жодних обмежень для цього ("Kryminalnyi protsesualnyi kodeks", 2012).
Очевидно, що обвинувачення не може виходити за межі формулювання підозри в повідомленні про підозру, однак незакріпленість цього положення в КПК України дає змогу окремим слідчим та/або прокурорам активно користуватися цим та апелювати до відсутності прямої заборони таких дій.
Окреслену проблему доцільно розв'язати шляхом внесення відповідних доповнень до ст. 291 КПК України.
Повідомлення про нову підозру або про зміну раніше повідомленої підозри вручають підозрюваному в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, його невідкладно вносить слідчий, прокурор до ЄРДР (ч. 4 ст. 278 КПК України) ("Kryminalnyi protsesualnyi kodeks", 2012).
Крім того, Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затверджене наказом Генеральної прокуратури України 6 квітня 2016 року за № 139, передбачає, що до Реєстру вносять відомості про час і дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюють особу, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (ч. 4 ст. 278, ст. 279, ч. 2 ст. 307 КПК України) (абз. 11 п. 1 гл. 2 розділу I зі змінами, внесеними згідно з наказом Генеральної прокуратури України від 31 січня 2019 року № 16) ("Nakaz HPU", 2016).
Увагу слід акцентувати на законності повідомлення про нову підозру або про зміну раніше повідомленої підозри з огляду на особу автора первинного повідомлення. Якщо первинне повідомлення зробив слідчий, то нове повідомлення або зміну першого повідомлення може зробити як слідчий, так і прокурор, однак якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право тільки прокурор (Hroshevyi, Tatsii, & Pshonka, 2013, р. 469).
Підбиваючи підсумок, зазначимо, що ст. 279 КПК України потребує невідкладного доопрацювання та внесення відповідних змін, що сприятиме виконанню основних завдань кримінального провадження. Також ми вважаємо, що запропоновані зміни та доповнення, викладені нижче, може бути використано для вдосконалення кримінального процесуального законодавства України.
У публікації висвітлено деякі проблемні питання, пов'язані з процесуальною діяльністю сторони обвинувачення в разі зміни письмового повідомлення про підозру. Складнощі в цих випадках постають тому, що законодавець не цілком дотримується принципу правової (юридичної) визначеності в частині такої загальноправової категорії, як «якість і точність закону», який відіграє надважливе значення у формуванні та функціонуванні системи права демократичної держави. Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово доходив висновку, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. За таких обставин практичне застосування за значених норм є неодноманітним, часто хибним з позиції дотримання засад кримінального провадження. Усунення виявлених недоліків можливе лише внаслідок внесення відповідних змін до КПК України, які й було запропоновано. За результатами здійсненого аналізу сформульовано умовний поділ форм зміни повідомлення про підозру на три групи за критерієм зміни кваліфікації діяння.
повідомлення підозра досудове розслідування
Висновки
З огляду на можливі форми зміни повідомлення про підозру, ми пропонуємо власний умовний поділ їх на три групи за критерієм зміни кваліфікації діяння:
1) унаслідок якої кваліфікація діяння залишається незмінною, а зміни повідомлення про підозру спрямовано лише на належне формулювання обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні (час, місце, спосіб, форма вини, мотив, мета й інші обставини вчинення кримінального правопорушення тощо);
2) унаслідок якої відбувається зміна кваліфікації діяння в межах тієї самої статті
КК України (з однієї частини статті на іншу, у напрямі як зменшення, так і збільшення);
3) унаслідок якої відбувається кардинальна зміна кваліфікації діяння та особі вже повідомляють про підозру в учиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого іншою статтею КК України.
Законодавчі положення, які регламентують інститут зміни повідомлення про підозру, потребують чіткішого врегулювання, що надасть можливість уникнути суперечностей у процесі їх правозастосування, у зв'язку із чим пропонуємо: а) статтю 279 КПК України викласти в такій редакції:
«Стаття 279. Зміна повідомлення про підозру
1. Якщо під час досудового розслідування виникнуть підстави для зміни повідомлення про підозру, слідчий, прокурор зобов'язаний заново повідомити про підозру в порядку, передбаченому статтями 276-278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, заново повідомити про підозру має право виключно прокурор.
2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор окремо виносить вмотивовану постанову про зміну повідомлення про підозру, яка може бути оскаржена слідчому судді в порядку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 303 цього Кодексу разом зі скаргою на повідомлення про підозру.
3. Якщо під час досудового розслідування частина повідомлення про підозру не підтвердилася, у зв'язку з наявністю підстав, передбачених частиною першою статті 284 цього Кодексу, прокурор своєю постановою закриває кримінальне провадження в цій частині повідомлення про підозру в порядку, передбаченому статтями 283 та 284 цього Кодексу.
4. З моменту зміни повідомлення про підозру раніше повідомлена підозра втрачає чинність, про що прокурор вказує в постанові про зміну повідомлення про підозру»;
б) у статті 291 КПК України частину третю доповнити реченням такого змісту: «Відомості, передбачені пунктом 5 частини другої статті 291 цього Кодексу, які має містити обвинувальний акт, повинні відповідати змісту письмового повідомлення про підозру».
Сподіваємося, що здійснене нами дослідження приверне увагу законодавця та практичних працівників і допоможе підвищити якість й ефективність їхньої діяльності.
References
Akademichnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy (1970-1980) [Academic Interpretative Dictionary of the Ukrainian Language (1970-1980). (1972). (Vol. 3). (n.d.). sum.in.ua. Retrieved from http://sum.in.ua/s/zmina [in Ukrainian].
Akademichnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy (1970-1980) [Academic Interpretative Dictionary of the Ukrainian Language (1970-1980). (1974). (Vol. 5). (n.d.). sum.in.ua. Retrieved from http://sum.in.ua/s/novyj [in Ukrainian].
Amrutanshu, Dash, & Dhruv, Sharma. (2016). Arrest Warrants at the International Criminal Court: Reasonable Suspicion or Reasonable Grounds to Believe? International Criminal Law Review, 16(1), 158-176.
doi: https://doi.org/10.1163/15718123-01601004.
Atamanov, O.M. (2019). Teoretychni ta praktychni aspekty protsesualnoi diialnosti storony obvynuvachennia pid chas skladannia pysmovoho povidomlennia pro pidozru [Theoretical and practical aspects of the prosecution of the prosecution during the written notice of suspicion]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav, Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 4(113), 64-79. Retrieved from
https://scientbul.naiau.kiev.ua/index.php/scientbul/article/view/1171. doi: https://doi.org/10.33270/01191134.64
[in Ukrainian].
Baznanov, M.I. (1954). Izmenenie obvineniia v sovetskom ugolovnom protsesse [Change of charge in the Soviet criminal trial]. Moscow: Gosiurizdat [in Russian].
Bilenchuk, P.D. (1999). Protsesualni ta kryminalistychni problemy doslidzhennia obvynuvachenoho (problemy
kompleksnoho vyvchennia obvynuvachenoho v stadii poperednoho slidstva) [Procedural and forensic problems of investigation of the accused (problems of complex examination of the accused at the stage of preliminary investigation)]. Kyiv: Atika [in Ukrainian].
Cherkova, M.Yu. (2006). Zmina obvynuvachennia v kryminalno-protsesualnomu pravi Ukrainy [Change in the charge of criminal procedure law of Ukraine]. Candidate's thesis. Luhansk [in Ukrainian].
Dubinskiy, A.Ia., & Serbulov, V.A. (1989). Privlechenie v kachestve obviniaemogo [Recruiting as an accused]. Kiev: NIiRIO KVSh MVD [in Ukrainian].
Faraon, O.V. (2014). Zmina povidomlennia pro pidozru v aspekti st. 279 Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy [Changing the suspicious message in the aspect of Art. 279 of the Criminal Procedure Code of Ukraine]. Yurydychnyi visnyk, Legal Bulletin, 6, 402-406. Retrieved from http://yurvisnyk.in.ua/v6_2014/69.pdf [in Ukrainian].
Faraon, O.V. (2016). Povidomlennia osobi pro pidozru u vchynenni kryminalnoho pravoporushennia [Report a person about a suspected criminal offense]. Candidate's thesis. Kyiv. Retrieved from http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/1442/1/faraon_dis.pdf [in Ukrainian].
Hroshevyi, Yu.M., & Khotenets, V.M. (2000). Kryminalnyi protses Ukrainy [Criminal process of Ukraine]. Yu.M. Hroshevyi, V.M. Khotenets (Eds.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
Hroshevyi, Yu.M., Tatsii, V.Ya., & Pshonka, V.P. (et al.). (2013). Kryminalnyi protses [Criminal process]. V.Ya. Tatsii, V.P. Pshonka (Eds.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
Iakupov, R.Kh. (1999). Ugolovnyy protsess [Criminal process] (2nd ed., rev.). V.N. Galuzo (Eds.). Moscow: Zertsalo [in Russian].
Karneeva, L.M. (1971). Privlechenie k ugolovnoy otvetstvennosti [Criminal prosecution]. Zakonnost i obosnovannost, Legality and validity. Moscow [in Russian].
Karneeva, L.M. (1982). Privlechenie v kachestve obviniaemogo [Recruiting as an accused]. Moscow: Iurid. lit. [in Russian].
Kivalov, S.V., Mishchenko, S.M., & Zakharchenko, V.Yu. (2013). Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [The Criminal Procedure Code of Ukraine]. S.V. Kivalov, S.M. Mishchenko, V.Yu. Zakharchenko (Eds.). Kharkiv: Odissei. Retrieved from http://kizman-tehn.com.ua/wp-content/uploads/2017/09/KPK-komentar.pdf [in Ukrainian].
Konstytutsiia Ukrainy: vid 28 cherv. 1996 r. No. 254k/96-VR [Constitution of Ukraine from June 28, 1996, No. 254k/96- VR]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80 [in Ukrainian].
Kryminalno-protsesualnyi kodeks Ukrainy: vid 28 hrud. 1960 r. No. 1002-05 [Code of Criminal Procedure of Ukraine from December 28, 1960, No. 1002-05]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1002-05 [in Ukrainian].
Kryminalnyi kodeks Ukrainy: vid 5 kvit. 2001 r. No. 2341-III [Criminal codex of Ukraine from April, 5, 2001, No. 2341-III]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 [in Ukrainian].
Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy: vid 13 kvit. 2012 r. No. 4651-VI [Criminal Procedure Code of Ukraine from April 13, 2012, No. 4651-VI]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 [in Ukrainian].
Loboiko, L.M. (2007). Kryminalno-protsesualne pravo. Kurs lektsii [Criminal Procedure Law. Course of lectures]. Kyiv: Istyna [in Ukrainian].
Lonneke, S., Bas de, Wilde, Cupido, M., Fry, E., & Meijer, S. (2016). A comparative law study into the framing of indictments and adherence thereto with respect to evidence, legal qualification, and punishment in the Netherlands, Belgium, France, Italy, and Germany. Scientific Research and Documentation Center, Ministry of Security and justice, 11, 5-6. Retrieved from https://www.wodc.nl/binaries/2597_Summary_tcm28-132521.pdf.
Nakaz HPU "Pro zatverdzhennia Polozhennia pro poriadok vedennia Yedynoho reiestru dosudovykh rozsliduvan": vid 6 kvit. 2016 r. No. 139 [Order of the GPU "On approval of the Regulation on the procedure for maintaining the
Unified Register of Pre-trial Investigations" from April 6, 2016, No. 139]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-16 [in Ukrainian].
Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny po spravi "Nechyporuk i Yonkalo proty Ukrainy" (zaiava No. 42310/04) vid 21 kvit. 2011 r. [Judgment of the European Court of Human Rights in the case of Nechiporuk and Jonkalo v. Ukraine (application No. 42310/04) from April 21, 2011]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_683 [in Ukrainian].
Shimanovskiy, V.V. (1990). Privlechenie v kachestve obviniaemogo na predvaritelnom sledstvii [Attraction as a defendant in the preliminary investigation]. Moscow: VIuZI [in Russian].
Tertyshnyk, V.M. (1997). Kryminalnyi protses [Criminal process]. Kharkiv: Arsys [in Ukrainian].
Tsyvilnyi kodeks Ukrainy: vid 16 sich. 2003 r. No. 435-IV [The Civil Code of Ukraine from January 16, 2003, No. 435-IV]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved form https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 [in Ukrainian].
Ukhvala Vyshchoho spetsializovanoho sudu Ukrainy z rozhliadu tsyvilnykh i kryminalnykh sprav vid 20 veres. 2017 r. po spravi No. 211/3220/15-ts [The decision of the High specialized court of Ukraine on consideration of civil and criminal cases from September 20, 2017 in Case No. 211/3220/15-c]. (n.d.). www.reyestr.court.gov.ua. Retrieved from http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69133546 [in Ukrainian].
Yednak, V., Vitiuk, D., Krut, K., & Grokholskyi, V. (2020). Ensuringthe Rights of the Person When Notifying of Suspicion or Detentionon Suspicion of Committing a Criminal Offense. Amazonia Investiga, 9(25), 423-428. Retrieved from https://amazoniainvestiga.info/index.php/amazonia/article/view/1089/999.
Zakon Ukrainy "Pro poriadok vidshkoduvannia shkody, zavdanoi hromadianynovi nezakonnymy diiamy orhaniv, shcho zdiisniuiut operatyvno-rozshukovu diialnist, orhaniv dosudovoho rozsliduvannia, prokuratury i sudu": vid 1 hrud. 1994 r. No. 266/94-VR [Law of Ukraine "On the procedure for compensation of damage caused to a citizen by illegal actions of bodies carrying out operational-search activity, bodies of pre-trial investigation, prosecutor's office and court" from December 1, 1994, No. 266/94-VR]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80 [in Ukrainian].
Zakon Ukrainy "Pro vnesennia zmin do Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy shchodo udoskonalennia zabezpechennia dotrymannia prav uchasnykiv kryminalnoho provadzhennia ta inshykh osib pravookhoronnymy orhanamy pid chas zdiisnennia dosudovoho rozsliduvannia": vid 18 veres. 2018 r. No. 2548-VIII [Law of Ukraine "On amendments to the Criminal Procedure Code of Ukraine on improving the enforcement of the rights of participants in criminal proceedings and other persons by law enforcement agencies during the pre-trial investigation" from September 18, 2018, No. 2548-VIII]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2548-19#n6 [in Ukrainian].
ZNogin, N.V., & Fatkullin, F.N. (1965). Predvaritelnoe sledstvie v sovetskom ugolovnom protsesse [Preliminary investigation in the Soviet criminal trial]. Kiev: Iurid. lit. [in Russian].
URL: http://sum.in.ua/s/novyj.
Amrutanshu Dash, Dhruv Sharma. Arrest Warrants at the International Criminal Court: Reasonable Suspicion or Reasonable Grounds to Believe? International Criminal Law Review. 2016. Vol. 16. Is. 1. Р. 158-176. doi: https://doi.org/10.1163/15718123-01601004.
Атаманов О. М. Теоретичні та практичні аспекти процесуальної діяльності сторони обвинувачення під час складання письмового повідомлення про підозру. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 4 (113). С. 64-79. URL: https://scientbul.naiau.kiev.ua/index.php/scientbul/article/view/1171. doi: https://doi.org/10.33270/01191134.64.
Бажанов М. И. Изменение обвинения в советском уголовном процессе. М.: Госюриздат, 1954. 56 с.
Біленчук П. Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинуваченого (проблеми комплексного вивчення обвинуваченого в стадії попереднього слідства). Київ: Атіка, 1999. С. 25.
Черкова М. Ю. Зміна обвинувачення в кримінально-процесуальному праві України: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.09. Луганськ. 2о0б. 205 с.
Дубинский А. Я., Сербулов В. А. Привлечение в качестве обвиняемого. Киев: НИиРИО КВШ МВД, 1989. 56 с.
Фараон О. В. Зміна повідомлення про підозру в аспекті ст. 279 Кримінального процесуального кодексу України. Юридичний вісник. 2014. № 6. С. 402-406. URL: http://yurvisnyk.in.ua/v6_2014/69.pdf.
Фараон О. В. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ. 2016. 248 с. URL: http://elar.naiau.kiev.Ua/bitstream/123456789/1442/1/faraon_dis.pdf.
Грошевий Ю. М., Хотенець В. М. Кримінальний процес України / за ред. Ю. М. Грошевого, В. М. Хотенця. Харків: Право, 2000. 496 с.
Кримінальний процес: підручник / [Ю. М. Грошевий, В. Я. Тацій, В. П. Пшонка та ін.]; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки. Харків: Право, 2013. 824 с.
Якупов Р. Х. Уголовный процесс: учебник. Изд. 2-е, испр. и доп. / под ред. В. Н. Галузо. М.: Зерцало, 1999. 464 с.
Карнеева Л. М. Привлечение к уголовной ответственности. Законность и обоснованность. М., 1971. 133 с.
Карнеева Л. М. Привлечение в качестве обвиняемого: метод. пособие. М.: Юрид. лит., 1982. 220 с.
Ківалов С. В., Міщенко С. М., Захарченко В. Ю. Кримінальний процесуальний кодекс України: наук.-практ. комент. / відп. ред. С. В. Ківалов, С. М. Міщенко, В. Ю. Захарченко. Харків: Одіссей, 2013. 1104 с. URL: http://kizman-tehn.com.ua/wp-content/uploads/2017/09/KPK-komentar.pdf.
Конституція України: Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28 груд. 1960 р. № 1002-05.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1002-05.
Кримінальний кодекс України: Закон України від 5 квіт. 2001 р. № 2341-Ш.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право. Курс лекцій: навч. посіб. Київ: Істина, 2007. 456 с.
Lonneke S., Bas de Wilde, Cupido M., Fry E., Meijer S. A comparative law study into the framing of indictments and adherence thereto with respect to evidence, legal qualification, and punishment in the Netherlands, Belgium, France, Italy, and Germany. Scientific Research and Documentation Center, Ministry of Security and justice. 2016. No. 11. Р. 5-6. URL: https://www.wodc.nl/binaries/2597_Summary_tcm28-132521.pdf.
Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань: наказ ГПУ від 6 квіт. 2016 р. № 139. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-16.
Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21 квіт. 2011 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_683.
Шимановский В. В. Привлечение в качестве обвиняемого на предварительном следствии. М.: ВЮЗИ, 1990. 186 с.
Тертишник В. М. Кримінальний процес: підручник. Харків: Арсис, 1997. 527 с.
Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січ. 2003 р. № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/435-15.
Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 верес. 2017 р. по справі № 211 /3220/15-ц. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69133546.
Yednak V., Vitiuk D., Krut K., Grokholskyi V. Ensuringthe Rights of the Person When Notifying of Suspicion or Detentionon Suspicion of Committing a Criminal Offense. Amazonia Investiga. 2020. Vol. 9 (25). P. 423-428. URL: https://amazoniainvestiga.info/index.php/amazonia/article/view/1089/999.
Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду: Закон України від 1 груд. 1994 р. № 266/94-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/94-%D0%B2%D1%80.
Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування: Закон України від 18 верес. 2018 р. № 2548-VIN.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2548-19#n6.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Процесуальний порядок, матеріальні та процесуальні умови зміни обвинувачення в суді. Основні проблеми законодавства, пов’язані із зміною обвинувачення в суді. Зміна обвинувачення в суді за проектом нового Кримінально-процесуального кодексу України.
реферат [31,1 K], добавлен 21.01.2011Зміст письмового повідомлення про підозру та порядок його вручення. Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні та його обов'язки. Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням.
презентация [99,4 K], добавлен 25.11.2015Законодавчі підходи до врегулювання відносин у сфері доказування між суб'єктами кримінального процесу на стороні обвинувачення та захисту. Пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства України відповідної спрямованості.
статья [23,0 K], добавлен 17.08.2017Особливості розробити пропозиції щодо вирішення практичних проблем кримінальної відповідальності за самоправство. Аналіз Закону України "Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу".
диссертация [8,2 M], добавлен 23.03.2019Сутність прокурорського нагляду за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства. Діяльність прокурора щодо усунення порушень законів при досудовому розслідуванні злочинів. Прокурорський нагляд при порушенні кримінальної справи.
курсовая работа [32,2 K], добавлен 10.05.2014Визначення категорії "засади кримінального провадження", їх значення. Класифікації кримінально-правових принципів. Характеристика міжгалузевих засад. Особливості їх реалізації на досудовому розслідуванні і судових стадіях кримінального провадження.
курсовая работа [32,5 K], добавлен 13.04.2014Дослідження діяльності прокурора із підготовки до здійснення функції обвинувачення в суді. Аналіз підходу до категорій осіб, які мають право на внесення касаційного подання. Огляд приведення процесуального законодавства у відповідність із Конституцією.
дипломная работа [105,1 K], добавлен 25.11.2011Стабільність як умова ефективності законодавства України про кримінальну відповідальність. Структура чинного Кримінального Кодексу України. Основні недоліки чинного КК та пропозиції щодо його удосконалення. Застосування кримінально-правових норм у країні.
курсовая работа [33,5 K], добавлен 12.08.2016Історичний розвиток кримінального законодавства і його головні джерела. Злочин і суміжні з ним інститути за кримінальним законодавством України та федеральним кримінальним законодавством Сполучених Штатів Америки. Нормативно-правове регулювання покарань.
диссертация [861,7 K], добавлен 23.03.2019Співвідношення положень національного законодавства в частині заочного провадження з європейськими вимогами щодо справедливого судового процесу. Аналіз підходів до розуміння досліджуваного кримінального процесуального інституту та сутність ознак.
статья [18,8 K], добавлен 17.08.2017Сутність основних етапів та проблем кодифікації земельного законодавства на сучасному етапі. Розробка ефективних рекомендацій щодо формування і кодифікації нового земельного законодавства України. Розвиток кодифікованих актів земельного законодавства.
дипломная работа [241,0 K], добавлен 23.11.2012Визначення початкового моменту життя людини (ПМЖЛ). Теоретичні положення щодо ПМЖЛ та його ключове значення для кримінального та медичного законодавства. Основні пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері захисту права людини на життя.
статья [21,0 K], добавлен 06.09.2017Співвідношення системи права і системи законодавства. Поняття галузі і інституту законодавства. Структура системи законодавства. Систематизація нормативно-правових актів. Види галузей законодавства. Розбіжність галузей права і галузей законодавства.
реферат [15,1 K], добавлен 01.04.2009Поняття та види відводу у кримінальному судочинстві. Норми кримінально-процесуального законодавства, які регулюють інститут відводу. Основний понятійний апарат інституту відводу, підстави та порядок відводу судді, правила відводу інших учасників процесу.
курсовая работа [50,8 K], добавлен 11.03.2011Історична ретроспектива розвитку інституту підтримки державного обвинувачення в суді. Характеристика засад даного інституту. Підтримання державного обвинувачення як конституційна функція прокурора. Аналіз особливості участі потерпілого як обвинувача.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 21.05.2015Аналіз законодавства Франції у сфері охорони навколишнього природного середовища. Дослідження нормативно-правових актів: Екологічного та Лісового, Сільськогосподарського, Цивільного, Кримінального кодексу, що регулюють природоохоронну діяльність.
статья [20,5 K], добавлен 19.09.2017Витоки та розвиток уявлень про негативні обставини та їх значення в розслідуванні злочинів. Негативны обставини як відображення супутніх вчиненню злочину ситуаційних та побічних процесів і визначення їх поняття. Основні форми їх встановлення в справах.
дипломная работа [81,6 K], добавлен 20.07.2008Проблема процесуального статусу осіб, яким було висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, що є предметом судового розгляду. Дослідження співучасників, кримінальне провадження щодо яких закрито, які є виправданими або засудженими.
статья [25,3 K], добавлен 17.08.2017Проаналізовано проблеми у сфері реалізації положень законодавства України щодо особливого порядку кримінального провадження щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Конституційно-правові основи та додаткові гарантії його діяльності.
статья [20,2 K], добавлен 21.09.2017Вирішення актуальних питань судової практики, пов'язаних із застосуванням договору поруки. Аналіз чинного цивільного законодавства України і практики його застосування. Помилки в застосуванні окремих норм законодавства, які регламентують відносини поруки.
статья [22,2 K], добавлен 11.09.2017
