Зберігання подарунків, подарованих особам, уповноваженим на виконання функцій держави (німецька та українська практика)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

Зберіганні подарунків, подарованих особам, уповноваженим на виконання функцій держави (німецька та українська практика)

О. Трохименко, канд. іст. наук, молодш. наук. Співроб.

Київ, Україна

Анотація

Присвячено міждержавним подарункам як особливому елементу налагодження міждержавних відносин. Визначено, що такі подарунки насамперед повинні мати символічне значення, передавати або ілюструвати культурні традиції країни походження, а не бути коштовними. Окрему увагу приділено практиці збирання, зберігання й експонування по дарунків, отриманих найвищими посадовими особами в Німеччині та Україні. Відзначено, що німецька посадова особа у більшості випадків не може бути власником отриманого нею подарунку. Такий стан речей встановлений з огляду на корупційні ризики. Охарактеризовано як позитивну німецьку практику влаштовувати аукціони для розпродування подарунків посадових осіб з метою поповнення державної казни.

Ключові слова: державні подарунки, зберігання державних подарунків, канцлер, Німеччина, Фонд президентів Украї ни, ФПУ.

The artice is dedicated to interstates gifts as a specific way of developing of the international relations. It is emphasized, that such gifts have a symbolic meaning and demonstrate cultural traditions of the country of origin instead of their price. Main attention is paid to the practice of collecting, preserving and exposition of interstates presents, received by the officials in Germany and Ukraine. It is pointed out, that German Official couldn't remain an owner of the received gift because of the corruption risk. German practice of the selling the gifts, received by the officials, through auction is characterized positive.

Key words: interstate gifts, collection of the state gifts, chancellor, Germany, the Fund of the Presidents of Ukraine (FPU).

Державні подарунки мають велику історичну тради цію в культурі Заходу та міжурядового церемоніалу. Ще із часів античності дипломатичні подарунки були над звичайно важливими як вираження особливої дарува- льної культури. Вони є символами культурного обміну між народами та націями. Зазвичай подарунки асоцію ються із культурою, звичаями та найвизначнішими па м'ятками країни. Окрім цього, вони ілюструють рівень поваги не так до одержувача, як до держави, яку він представляє [10]. Державні подарунки не завжди є кош товними чи дорогими - насамперед, вони мають нести високий культурний символізм. Подарунки розкривають нам світоглядні уявлення та цінності країни, представ ник якої здійснює дарування [8]. З огляду на це, за до помогою дослідження презентованих високопосадови- ми особами державних подарунків можна простежити розвиток відносин між державами й оцінити можливості еволюції цих відносин у майбутньому. Вважаємо за актуальне порівняти українську практику зберігання державних подарунків із закордонною. Для здійснення такого порівняння автором було обрано Німеччину.

Мета статті полягає у порівнянні німецької та укра їнської практики збереження державних подарунків.

Завдання статті полягає у встановленні способів збереження держаних подарунків у Німеччині та порів няння з українською практикою.

В Україні подарунки, вручені діючому Президенту нашої держави, надсилаються на збереження до Фонду президентів України (ФПУ) при Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (НБУВ). Фонд засновано 1996 р. Леонідом Даниловичем Кучмою - Президентом України 1994-2005 рр. [3, с. 49]. До колекції ФПУ нале жать предмети, подаровані всім президентам України періоду незалежності. Серед експонатів низка картин, виконаних у різноманітних стилях, велика кількість ху дожніх ваз та інших фарфорових і керамічних виробів. Дуже цікавими експонатами є символи президентської влади, сувенірна зброя, статуетки, скульптурні компо зиції та низка інших сувенірних виробів із найрізномані тніших країн світу. Окрім цього, Фонд містить широке зібрання документів і матеріалів на різноманітних видах носіїв інформації. Окремо варто виділити значну кіль кість книг із дарчими надписами та літературу, присвя чену інституту президентства, творчості та життєвому шляху президентів нашої держави, що є доступною в читальному залі ФПУ.

Окрім власне збереження, Фонд президентів Украї ни виконує такі функції:

комунікаційна,

історико-меморіальна,

наукова,

інформаційно-бібліографічна,

освітня та виховна,

культурно-просвітницька [3, с. 55].

Світова практика збереження державних подарунків показує, що інтерес населення до інформації, яку не суть ці подарунки, є досить значним. Можна стверджу вати, що саме із цієї причнини значно зросла кількість відвідувачів Фонду президентів України, які приходять сюди ніби до своєрідного музею.

Для розуміння значення міждержавних подарунків можна навести думку соціолога Ф. Адлоффа - профе сора університету Ерлангена-Нюрнберга, який зазна чає, що, хоча дарування і не є притаманним людській натурі, але навіть діти дуже швидко усвідомлюють, що добровільне надання й обмін сприяють поліпшенню відносин і запобігають агресії [13]. Цим же цілям слу жать і подарунки, якими обмінюються високопосадовці.

Нині лідери демократичних країн дедалі рідше оби рають у ролі державного подарунку коштовну річ. Адже державний подарунок посадова особа робить за раху нок коштів платників податків [7]. Зазвичай державний подарунок ретельно підбирається протоколістами. Ура ховується все до найменших деталей, адже подібні подарунки здатні як поліпшити, так і погіршити відноси ни між державами [7]. Наприклад, навіть кольорова гамма може бути неправильно розтлумачена одержу вачем, адже символіка кольорів у традиціях різних кра їн може суттєво відрізнятися. Зокрема, досить відомим є факт, що, на відміну від країн, які належать до євро пейської культури, у країнах східної культури білий ко лір вважають кольором трауру [1, с. 5]. подарунок посадовий корупційний ризик

Окрім цього, як зазначає Г.А. Науменко, подарунки повинні мати традиційний для країни характер, адже державний подарунок, виготовлений в іншій державі, буде мати не природній вигляд [2, с. 130]. Інакше кажу чи, згідно із протоколом надзвичайно важливо, щоб державний подарунок був виготовлений у країні, яка цей подарунок дарує.

Цікаво, що нинішній канцлер Німеччини Ангела Ме ркель у виборі подарунків посадовим особам надає перевагу майсенській порцеляні (MeiЯner Porzellan), яка є всесвітньовідомим німецьким брендом. Однак іноді подарунки мають більш особистий характер. Зокрема, французький президент Ніколя Саркозі з нагоди наро дження дочки отримав у подарунок від канцлера плю шевого ведмедика [9].

Згідно з німецькими законами, канцлер, президент, міністри й інші члени уряду не мають права залишати для себе отримані ними державні подарунки. Окрім цьо го, лише уряд має вирішувати долю таких подарунків. Як пояснює німецький журналіст Габор Пааль: "Що роблять отримувачі зі своїми подарунками? Зазвичай нічого, адже врешті-решт вони належать не їм, а німецькому народу. Це означає, що коли федеральний канцлер отримує в подарунок російський фотоальбом від Путіна чи Медведєва, чайний сервіз із Китаю чи вазу з Індії - то це подарунки для посадової особи, а не особисто для Ангели Меркель - і так прийнято в більшості демократій. Хіба що, речі є однозначно дуже особистими і їхня вар тість справді перебуває в межах розумного. Тобто, на приклад, плюшевий ведмедик як подарунок до наро дження дитини, як у випадку із Саркозі, був би в Німеч чині точно чимось, що отримувач міг би лишити собі. Проте, чесно кажучи, я вважаю, що більшість мала би бути рада, що їм не потрібно нести додому все, що вони отримують під час часу перебування на службі" [9].

Стосовно ж питання про те, що стається із подарун ками, які дарують посадовим особам у Німеччині та кан цлеру зокрема, журналіст Габор Пааль стверджує: "По дарунки або лишаються, якщо вони придатні для цього, у службових приміщеннях канцлера, або розміщуються ще де-небудь у резиденції канцлера; також є спеціально для цього передбачені вітрини. А ще існує так звана камера речових доказів, її також можна було б назвати комо рою - куди потрапляє все, що не можна застосувати. Просто річ у тому, що залишати речі собі канцлер права не має. Викинути було б за певних обставин дипломати чним афронтом. Отже, що ж із ними робити? Після закін чення терміну перебування на посаді подарунки іноді віддають на суспільно корисні справи" [9].

Зокрема, дуже цікавою і корисною є німецька практи ка періодично розпродувати подарунки на інтернет- аукціонах і таким чином поповнювати державну казну. При цьому самі члени уряду, як канцлер, так і президент, мають право брати участь в аукціоні. На аукціон переда ють подарунки вартістю понад 25 євро [4]. На подібних аукціонах можна зустріти найрізноманітніші лоти. Зокре ма, 50 мл парфумів класу люкс арабського бренду Amouage (Luxus-Parfums Amouage), низку різноманітних годинників, картин, прикрас, виробів із порцеляни та кин джалів. За допомогою таких аукціонів, що проводяться щокварталу, німецька влада поповнює свою казну на мільярди євро. Окрім подарунків, до аукціону долучають і списані робочі автомобілі членів уряду [4].

Водночас, заради підтримки зацікавленості насе лення, у Німеччині державні подарунки можуть переда ти і до музеїв для тематичних виставок [8]. Подібні ви ставки державних подарунків періодично проходять у різних музеях Німеччини (Vцlklinger Hьtte, Kesselhaus, Museum Auberlehaus, Haus der Geschichte Bonn, Deutsches Historisches Museum Berlin) [11].

Зокрема, із 16 травня 2009 по 5 вересня 2010 р. від бувалася виставка, приурочена до 60-річчя ФРН, на якій були представлені всі подарунки, колись подаро вані членам уряду [10]. Вона проходила в м. Фольклінген (Vцlklingen), у Фольклінгенському мета лургійному комбінаті (Vцlklinger Hьtte) - європейському центрі мистецтва й індустріальної культури, який нале жить до світової культурної спадщини. Виставка охоп лювала подарунки, презентовані королями, президен тами, прем'єр-міністрами із 75 країн світу [10] та нара ховувала 185 експонатів [8]. Вона проілюструвала, що, починаючи із другої половини ХХ ст., над вартістю дер жавних подарунків стає переважати культурний симво лізм, який вони несуть. З'являються простіші подарун ки, які водночас втілюють більшу символічну цінність.

Наприкінці 2012 р. - на початку 2013 р. у м. Троссінген, земля Баден-Вюртемберг (Trossingen, Baden-Wьrttemberg), пройшла виставка під назвою "Дер жавні подарунки Федеральній Республіці Німеччина 1949-2012 роки" [12]. На цій виставці кожен експонат містив інформацію про його походження та символізм, однак критерії відбору експонатів лишилися таємницею.

У коментарях із приводу відкриття виставки, колиш ній федеральний президент Німеччини (1974-1979) Вальтер Шеель зазначив: "Кожен подарунок має свою власну історію. І за нею стоять люди, які думали про те, як нам, німцям, можуть бути передані власна (країни, що дарує подарунок - О. Т.) традиція та особливість. Я завжди відчував особливу потребу поважати і гідно оці нювати це (прагнення - О.Т.)" [12].

Окрім періодичних виставок, побачити подарунки німецьким посадовим особам, що мають право їх отри мувати, можна на день відкритих дверей у Відомстві федерального канцлера (Bundeskanzleramt, Kanzleramtsgebдude) в Берліні [6]. Подарунки розміщені в підвалі-коморі будівлі, де для них виділені спеціальні вітрини. На відміну від ФПУ, у якому зберігаються лише подарунки президентам нашої держави, німці не розді ляють подарунки, адресовані президенту чи канцлеру. У відомстві федерального канцлера представлені всі наразі наявні (не розпродані, та ті, що не перебувають в експозиції музеїв) подарунки, які отримували німецькі посадові особи. Як і в Україні, державні подарунки за звичай прикрашені дарчим написом [5].

Подібно до німецької практики відкритих дверей, у стінах Національної бібліотеки України іме ні В.І. Вернадського Фонд президентів України регуляр но представляє тематичні виставки подарунків для пре зидентів нашої держави. Виставки ФПУ постійно онов люються, регулярно проводяться екскурсії для всіх ба жаючих відвідувачів бібліотеки.

Отже, державні подарунки є справжнім історичним джерелом відносин між державами. Зважаючи на це, зберігання таких подарунків є важливим процесом. Державні подарунки несуть значну культурно- просвітницьку функцію, тому періодично відкритий дос туп до них для населення у формі тематичних виставок є необхідним і вагомим фактором розвитку нашого гро мадянського суспільства, плекання цікавості населення до інституту президентства в Україні та збереження істо ричної спадщини. Регулярність екскурсій до ФПУ та зна чна увага преси свідчить про сталу зацікавленість нашо го населення зазначеною тематикою. Водночас практику Німеччини у формі періодичного розпродування частини подарунків на аукціоні та стабільне поповнення за раху нок виручених коштів державної казни ми вважаємо ду же привабливим і продуктивним рішенням.

Список використаних джерел та літератури

1. Веклич Ю.І. Значення кольорів у культурах народів світу у контексті формування соціокультурної компетенції майбутніх вчителів початкової школи / Ю.І. Веклич // Проблеми су часної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. -2013.

2. Науменко Г.А. Его величество протокол / Г.А. Науменко. - Киев : ООО «Изд. дом "Справи сімейні"», 2007. - 200 с.

3. Польовик С.М. Формування та розвиток бібліотечно-архівної ко лекції "Фонд Президентів України" як спеціалізованого документного фонду : дис. ... канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.02. - "Документоз- навство, архівознавство" / С.М. Польовик. - К. : 2013. - 204 с.

References

1. VEKLYCH, YU.I. (2013) Znachennia kolioriv u kulturakh narodiv svitu u konteksti formuvannia sotsiokulturnoi kompetentsii maibutnikh vchyteliv pochatkovoi shkoly [The Meaning of Colours in the Culture of the Nations of World in the Context of Social and Cultural Competence Formation of the Elementary School Teachers] [Online]. Problemy suchasnoi pedahohichnoi osvity. Pedahohika i psykholohiia. 39(3). Pp. 56-62.

2. NAUMENKO, G.A. (2007) Ego velichestvo protocol [His Majesty Protocol]. Kiev: Izdatel'skij dom "Spravy simeini". [In Russian]

3. POLIOVYK, S.M. (2013) Formuvannia ta rozvytok bibliotechno- arkhivnoi kolektsii "Fond Prezydentiv Ukrainy" yak spetsializovanoho dokumentnoho fondu [The Formation and Development of the Library and Archival Collection of "The Fund of the Presidents of Ukraine" as a Specialized Documentary Fund]. Unpublished Thesis (Ph. D. in Social Communications).

Размещено на Allbest.ru