Тактика проведення слідчого експерименту в умовах протидії розслідуванню злочинів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тактика проведення слідчого експерименту в умовах протидії розслідуванню злочинів

Стратонов Василь Миколайович

доктор юридичних наук, професор,

професор кафедри криміналістики та судової медицини

Національної Академії внутрішніх справ

Чесакова Мирослава Сергіївна,

аспірантка кафедри криміналістики та судової медицини

Національної Академії внутрішніх справ

Анотація

У статті розглядаються тактичні особливості проведення слідчого експерименту в умовах протидії розслідуванню злочинів. Проаналізовано різні підходи до визначення сутності та значення даної слідчої дії. Визначено основні етапи слідчого експерименту та особливості підготовки до проведення вказаної слідчої дії. Авторами запропоновано тактичні підходи подолання протидії розслідуванню злочинів в процесі проведення слідчого експерименту.

Ключові слова: протидія розслідуванню злочинів, тактика слідчого експерименту, слідчі (розшукові) дії, фактичні дані, слідчий експеримент, подолання протидії розслідуванню злочинів.

Аннотация

В статье рассматриваются тактические особенности проведения следственного эксперимента в условиях противодействия расследованию преступлений. Проанализированы различные подходы к определению сущности и значения данного следственного действия. Определены основные этапы следственного эксперимента и особенности подготовки к проведению указанного следственного действия. Авторами предложено тактические подходы преодоления противодействия расследованию преступлений в процессе проведения следственного эксперимента.

Ключевые слова: противодействие расследованию преступлений, тактика следственного эксперимента, следователи (розыскные) действия, фактические данные, следственный эксперимент, преодоления противодействия расследованию преступлений.

Summary

розслідування показання підозрюваний свідок

The article deals with tactical peculiarities of carrying out an investigative experiment in the conditions of counteraction to the investigation of crimes. Different approaches to the definition of the essence and significance of this investigative action are analyzed. The basic stages of the investigative experiment and the peculiarities of the preparation for carrying out the mentioned investigative action are determined. The authors proposed tactical approaches to overcoming the counteraction to the investigation of crimes during the conduct of the investigative experiment.

Key words: counteraction to investigation of crimes, tactics of investigative experiment, investigation (search) actions, actual data, investigative experiment, overcoming of counteraction to investigation of crimes.

Постановка проблеми. Актуальність дослідження слідчого експерименту зумовлюється великою практичною значущістю його результатів, а отже його організаційно-тактичне забезпечення повинно бути досконалим та доступним для встановлення істини щодо обставин вчиненого суспільно-небезпечного діяння. Слідчий експеримент передбачає проведення спеціальних дій з метою перевірки, зібрання та одержання нових доказів, оцінки слідчих версій і встановлення можливості існування певних фактів, які можуть мати значення для розслідування. Крім того, метою слідчого експерименту є перевірка та уточнення показань свідків, потерпілих, підозрюваних та обвинувачених, інших даних, отриманих під час огляду місця події та проведення інших слідчих (розшукових) дій [1, с. 123].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологічною основою дослідження стали праці Д.С. Афоніна, Т.М. Балицького, Р.С. Бєлкіна, П.П. Іщенка, Ю.А. Комісарчука, М.В. Салтевського та ін.

Постановка завдання. Метою нашого дослідження є визначення особливостей проведення слідчого експерименту в умовах протидії розслідуванню злочинів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Основним завданням слідчого експерименту є перевірка та встановлення тих фактів і обставин, які мають значення для справи та існує необхідність їх підтвердження або спростування шляхом проведення експериментальних (дослідних) дій. Балицький Т.М. визначає слідчий експеримент як слідчу (розшукову) дію, зміст якої полягає в здійсненні спеціальних дослідних дій з метою перевірки й уточнення відомостей, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також для перевірки висунутих гіпотез, версій і отримання нових доказів [2, c. 29].

На думку Чаплинської Ю.А., слідчий експеримент - це окрема слідча дія, яка проводиться з метою перевірки можливості й способу вчинення (за певних умов) тих чи інших дій [13, c. 44].

Ще у двохтисячному році Стратонов В.М. пропонував на законодавчому рівні в Україні закріпити слідчий експеримент як окрему слідчу дію, була винесена на обговорення її редакція [10 ст. 9]. і лише в 2012 році дана думка була реалізована на законодавчому рівні. Підтримуючи Стратонова В.М. Коміссарчук Ю.А. і Ряшко О.В. вказують, що слідчий експеримент - це слідча (розшукова) дія, що проводиться слідчим або прокурором, відповідно до ст. 240 КПК України, для перевірки версій, припущень слідчого з метою перевірки фактичних даних, отриманих у результаті допиту підозрюваного, свідка, потерпілого, виконання інших слідчих (розшукових) дій [6, с. 248-249]. Тому ми вважаємо, що слідчий експеримент може слугувати індикатором викриття неправди або неточностей, які були заявлені під час проведення інших слідчих дій.

Відповідно до чинного законодавства з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Отже, законодавцем передбачено можливість вчинення слідчих дій за межами слідчого ізолятора та кабінету слідчого, що для підозрюваного дає додаткові можливості для вчинення протидії розслідуванню злочину.

З огляду на тактику проведення слідчого експерименту це є складна слідча дія, складність якої зумовлена використанням різноманітних технічних та наочних засобів, кількістю учасників, проведенням експериментально-дослідницьких дій. Як відомо, проведення слідчого експерименту умовно поділяється на три етапи, а саме підготовчий, робочий та заключний.

Підготовка до проведення слідчого експерименту має складатися з таких основних етапів: 1) проведення попереднього допиту, особи показання, якої перевіряються; 2) попередній виїзд на місце де мають проводитись експериментальні дії та визначення доцільності проведення слідчого експерименту безпосередньо на місці події. Про це зазначають і науковці, так Стахівський С.М. підкреслює, що у деяких випадках бажано попередньо ознайомитись з місцем проведення, щоб визначити найбільш доцільне розміщення учасників експерименту, необхідність використання між ними засобів зв'язку [9, с. 34]. В свою чергу Стратонов В.М. наголошує, що не здійснення попереднього виїзду для ознайомлення з місцем події є згубною практикою та такою, яка не відповідає основним настановам криміналістичної тактики та стверджує, що важливим у плануванні слідчого експерименту є визначення так званих «опорних пунктів» - елементів, які в процесі відтворення обстановки події є основою для співставлення показань з реальними обставинами [11, с. 8].

Слідчий експеримент повинен бути проведений в умовах максимально подібних до умов, в яких відбувалась злочинна подія (дія). Важливою передумовою проведення слідчого експерименту є допит. Як вказує Стратонов В.М. слідчому рекомендується допитати додатково й інших учасників справи про обставини та деталі, що безпосередньо впливатимуть на підготовку, проведення та оцінку отриманих результатів. Чим більше такої інформації, тим точніше можна відтворити (реконструювати) обстановку, яка була на час скоєння злочину [11 с.7].

До початку експерименту необхідно роз'яснити учасникам їх права та обов'язки, а також попередити про відповідальність за розголошення результатів чи інших відомостей, які стали відомі в процесі проведення експерименту. В окремих випадках роз'яснення обов'язків особі, показання якої перевіряються експериментальним шляхом, розкривають суть самого експерименту чи його окремих частин. У деяких випадках слідчий та прокурор повинні вирішити на власний розсуд, чи доцільно таке детальне роз'яснення, оскільки повідомлення про мету слідчої дії може вплинути на особу, яка побажає приховати певні обставини, які мають значення для встановлення об'єктивної істини. Важливо дотримуватись тактичних вимог щодо проведення слідчого експерименту, порушення яких може призвести до того, що під час судового розгляду справи кожен третій підсудний (серед потерпілих кожен сьомий) змінює свої показання та причинами вказаних наслідків називають неусвідомлення мети проведення слідчої дії, неправильне процесуальне оформлення ходу та результатів слідчої дії [11, с. 8]. Результати такого слідчого експерименту будуть необ'єктивними, а мета слідчої дії не буде досягнута, тому протидія розслідуванню з боку особи, показання якої перевіряються, буде успішною. Таким чином мета здійснення експерименту може бути повідомлена особам на розсуд слідчого [7, с. 127].

При підготовці слідчого експерименту, слідчому необхідно продумати чи є необхідність для проведення реконструювання. Ступінь реконструкції обставин події залежить від характеру експерименту, обстановки, у якій він здійснюватиметься, від наявних можливостей реконструювання. Не завжди обстановку можна реконструювати. Недотримання цієї умови розцінюється як порушення вимог кримінального процесуального закону, що спричиняє втрату доказового значення одержаних даних. Тобто, якщо з'ясується, що обстановка змінилася та реконструкція її є неможливою, то необхідно встановити, чи не вплинуть зміни, що відбулися, на достовірність результатів експерименту, тобто чи останні матимуть доказове значення у справі. Якщо відповідь на це питання є негативною, то від проведення слідчого експерименту слід відмовитися [7, с. 146].

У випадках коли унеможливлюється проведення слідчого експерименту у зв'язку із загрозою життя чи здоров'я учасників слідчої дії або ж місце події зазнало суттєвих змін, слідчому необхідно прийняти рішення щодо доцільності та результативності проведення слідчого експерименту за таких умов, оскільки врахування тих умов, які змінилися і не піддаються реконструкції суттєво впливають на хід проведення слідчого експерименту, особливо оцінку його результатів. У тих випадках, коли відсутня можливість реконструювати обстановку в повному, необхідному для слідчого експерименту обсязі, при проведені цієї слідчої дії враховується вплив, тієї умови, що не піддається реконструкції, і результати досліджуваних дій оцінюються з урахуванням тих умов, які не піддаються реконструкції.

Так, Заяць Д.Д. зазначає, що у вказаних вище ситуаціях доцільно місце події злочину реконструювати за допомогою інформаційних технологій, тобто шляхом зображення місця події у тривимірній проекції. Посилаючись на власне опитування слідчих зазначається, що кожен третій респондент вважає доцільним проведення перевірки показань на місці з використанням інформаційних технологій [4, с.13]. Вважаємо, що реконструкція місця події за допомогою техніко-інформаційних технологій також успішно може бути використана і під час проведення слідчого експерименту. І як зазначає Стратонов В.М. може бути проведений один із видів слідчого експерименту, а саме «модельний експеримент» [12, с. 194].

Вважаємо, що доцільно слідчий експеримент розглядати у двох аспектах:

як допоміжний спосіб вчинити протидію розслідуванню злочину для підозрюваного;

як викривальна, перевірочна дія, результати якої будуть корисними для подальшого розслідування.

Вважаємо, що слідчий експеримент одночасно може бути як корисним для встановлення істини, так і за умови неправильного чи некоректного його проведення шкідливим та таким, що унеможливлює подальше ведення слідства. Підозрюваний, маючи на меті ухилення від відповідальності, подальшу втечу та переховування від слідства використовує слідчий експеримент як спосіб вчинення протидії розслідуванню злочинів. Виїжджаючи на місцевість для проведення даної слідчої дії підозрюваний планує втечу та подальше переховування від слідства. Такі випадки є непоодинокими, про що свідчать досліджені матеріали справ з архіву місцевих судів. В такому випадку, слідча дія як слідчий експеримент спрацьовує на користь підозрюваного. Завданням слідчого під час проведення експерименту є чітко спланований порядок тактичних заходів для проведення слідчої дії та забезпечення належної та достатньої охорони для підозрюваного, а також охорони та контролю ситуації на місцевості. Зазвичай, до таких способів втечі вдаються особи, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності, розуміють особливості проведення слідчої дії. Також слідчому варто звернути увагу на емоційний та психологічний стан підозрюваного під час проведення даної слідчої дії. Особа, яка планує втечу помітно нервує, оцінює обстановку та шляхи втечі, розгублена та незконцентрована на розмові зі слідчим.

Успішність слідчого експерименту залежить від його безконтактного проведення. Слідчому потрібно уникнути зустрічі підозрюваних між собою, підозрюваного і потерпілого та/або свідків під час проведення слідчої дії. Як зазначає Чаплинська Ю.А. однією з основних тактичних умов є проведення слідчого експерименту з кожним підозрюваним окремо. Так, у тих випадках, коли виникає необхідність провести слідчий експеримент з кількома підозрюваними або обвинуваченими (організована група) слідчий повинен провести дослідницькі дії з кожною особою окремо [14, с. 251].

Важливою тактичною умовою слідчого експерименту є проведення дослідів в кілька етапів. При достатній складності події, що перевіряється, явища в ході слідчого експерименту доводиться проводити кілька дослідних дій, кожна з яких представляє собою етап проведення цього експерименту. Дослідні дії в одному слідчому експерименті проводяться почергово в їх логічній послідовності, що дозволяє простежити механізм події, що відбулася.

Неодноразовість проведення однорідних дослідів є наступною тактичною умовою, що забезпечує об'єктивність і достовірність слідчого експерименту. Кількість однорідних дослідів, виходячи з ситуації і конкретних завдань, що вирішуються експериментом, визначає особа, яка провадить розслідування та керує даною слідчою дією. Неодноразовість проведення однорідних дослідів знижує або навіть виключає можливість отримання випадкового результату, дозволяє визначити тимчасові, швидкісні і інші умови події, що перевіряється.

Слідчий має право надати особі змогу супроводжувати свої показання демонстрацією якихось дій, навичок, але в той же час присікати спроби знищення слідів, об'єктів чи іншим чином приховувати обставини. Після вільних розповідей та демонстрацій, якщо існує необхідність, слідчий може поставити уточнюючі питання [3, с. 36].

В ході проведення слідчого експерименту особливої уваги заслуговує встановлення обставин суб'єктивної сторони злочину. Встановлюючи обставини та перевіряючи отримані дані в ході проведення слідства, можна встановити характер вини підозрюваного, а також чи мало місце провокації з боку потерпілої сторони. Потерпілий та підозрюваний були партнерами по бізнесу, з метою обмеження впливу на керування бізнесом потерпілий, знаючи про емоційний стан підозрюваного (підозрюваний кавказької національності), спровокував його на бійку. В результаті потерпілому завдано тяжких тілесних ушкоджень. Метою останнього було створення обставин за яких підозрюваний опиниться в місцях позбавлення волі, а потерпілий стане єдиним керуючим партнером.

Відповідно до ч. 2 ст. 240 КПК України за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. Обов'язкової участі спеціаліста не передбачено, проте в окремих випадках участь конкретного спеціаліста з криміналістичних позицій слід визнати обов'язковою вимогою забезпечення ефективності слідчої дії та об'єктивності отриманих результатів, наприклад, слідчий експеримент за участі спеціаліста у галузі авто технічної експертизи під час проведення відтворення механізму дорожньо-транспортної події [5, с. 5].

Вважаємо за необхідне передбачити на законодавчому рівні залучення спеціалістів до етапів підготовки та проведення слідчого експерименту. Спеціальні знання сприятимуть ефективній побудові плану проведення слідчої дії, скоординують слідчого на важливі моменти від яких залежить механізм вчинення злочину, для прикладу технічні та інноваційні особливості авто чи іншої техніки, зможуть запобігти помилкам слідчих у процесі проведення слідчої дії. Залучення спеціалістів повинно відбуватись на етапі розроблення тактики проведення слідчої дії, адже спеціальні знання таких осіб, зможуть вказати на прогалини та особливості з'ясування та встановлення істини.

Нерідко під час проведення слідчого експерименту має місце конфліктна ситуація між слідчим та особою показання якої перевіряються. Протидія розслідуванню злочину у ході проведення слідчого експерименту виявляється, в тому числі, у змові, обмові, самообмові і лжесвідчення, які є результатом настанови на дачу неправдивих показань. Заяць Д.Д. пропонує наступні тактичні прийоми для викриття вказаних вище фактів протидії розслідуванню злочинів, зокрема реверсивне відтворення показань, використання «негативних обставин», деталізація пояснень та демонстрації дій, реконструкція обстановки з попереднім змінюванням обстановки, в якій відбувалась досліджувана подія, спостереження за дезадаптивною поведінкою особи, показання якої перевіряються [4, с. 14].

Як зазначає Салтевський М.В. оцінка результатів слідчого експерименту має практичне значення для використання їх у доказуванні. Негативний результат експерименту свідчить про відсутність зв'язку між відтвореною обстановкою і подією, що перевіряється. При встановлені факту неможливості сприймати в даних умовах певну подію вона оцінюється як доказ того, що свідок добросовісно помиляється або говорить неправду, коли він стверджує, що безпосередньо сприймав подію [8, с. 389].

Негативними обставинами, які мають вплив на проведення розслідування є протидія з боку самих осіб, які причетні до ведення розслідування. У літературі такі випадки називаються штучними створення причин та умов припинення або ігнорування участі у слідчих діях. Слідчий своїми непрофесійними діями, зволіканням, неуважністю, халатністю чинить протидію у процесі розслідування злочинів. В даному випадку, не розглядається ситуації, коли слідчого заохочують до «потрібного» ходу розслідування. Так, низька ефективність діяльності учасників будь -якої слідчої дії, непідготовленість до участі у слідчій дії, втрата контролю над ситуацією, відсутність чітко спланованого ходу проведення слідчих дій, відсутність запасного плану проведення слідчої дії, на випадок виникнення форс-мажорних ситуацій, тощо. Слідчий повинен сумлінно виконувати покладені на нього обов'язки, та у випадку їх ігнорування нести відповідальність.

Висновки. Отже, слідчий експеримент надзвичайно складна та, одночасно, пізнавальна слідча дія, яка при коректному застосуванні тактичних прийомів спростовує неправдиві показання, дає можливість перевірити певні обставини та викрити винних.

Список використаних джерел

1. Афонін Д.С. Особливості тактики проведення слідчого експерименту та роль спеціаліста під час розслідування злочинів, пов'язаних з порушенням правил безпеки руху та експлуатації залізничного транспорту / Д.С. Афонін // Криміналістичний вісник : наук -практ.зб. - К., 2013. - № 2 (20). - С. 123-127.

2. Балицький Т.М. Слідчий експеримент в системі слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні України: дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.09. «кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність». - Ірпінь, 2015. - 219 с.

3. Белкин Р.С., Белкин А.Р. Эксперимент в уголовном судопроизводстве : метод. пособие / Белкин Р.С., Белкин А.Р. - М.: Издательская группа «ИНФРА-М-НОРМА», 1997. - 160 с.

4. Заяць Д.Д. Ситуаційний підхід до тактики перевірки показань на місці: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Д.Д. Заяць. - Харків, 2005. - 20 с.

5. Ищенко П.П. Специалист в следственных действиях (уголовно-процессуальные и криминалистические аспекты) / П.П. Ищенко. - М.: Юрид.лит., 1990. - 158 с.

6. Коміссарчук Ю.А. Підстави та процесуальний порядок проведення слідчого експерименту / Ю.А. Коміссарчук // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2014. - Вип. 3. - С. 248-260.

7. Прийняття процесуальних рішень та проведення слідчих дій: навчальний посібник / В.П. Горбачев, Л.І. Шаповалова, А.О. Шульга та ін..; за ред. В.П. Горбачева. - Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2012. - 364 с.

8. Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладі): підручник / М.В. Салтевський- К.: Кондор, 2005. - 588 с.

9. Стахівський С.М. Слідчі дії як основні засоби збирання доказів: науково -практичний посібник / С.М. Стахівський. - К.: Атіка, 2009. - 64 с.

10. Стратонов В.М. Відтворення обстановки і обставин події: проблемні питання / Стратонов В.М. Гевко В.В. // Право України - 2000. - №4 - С.79-80.

11. Стратонов В.М. Відтворення обстановки та обставин події як метод пізнання під час розслідування злочину: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук: спец.12.00.09 «кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно -розшукова діяльність». - Харків, 2001. - 14 с.

12. Стратонов В.М. Пізнавальні можливості слідчого експерименту та перевірки показань. Вісник Запорізького юридичного інституту / В.М. Стратонов. - 2000. - № 2 - С. 191-199.

13. Чаплинська Ю.А. Слідчий експеримент (організаційний аспект) / Ю.А. Чаплинська // Криміналістичний вісник. 2013. - № 1. - С. 43-48.

14. Чаплинська Ю.А. Проблемні питання слідчого експерименту / Ю.А. Чаплинська // Право і суспільство. - 2014. -№ 1. - С. 249-254.

Размещено на Allbest.ru