Інституційне забезпечення ринку кредитних історій: стан та перспективи законодавчого врегулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інституційне забезпечення ринку кредитних історій: стан та перспективи законодавчого врегулювання

Гудзинська Людмила Юріївна

канд. екон. наук, доц.,

Анотація. У статті досліджуються питання інституційного забезпечення ринку кредитних історій в Україні. Висвітлюються питання функціонування Кредитного реєстру Національного банку України, а саме: вимоги до інформації, яка надається банками до реєстру та отримується з нього; умови доступу до такої інформації банків та позичальників; умови зберігання інформації у реєстрі. Аналізуються недоліки законодавства, що регулює діяльність Кредитного реєстру та визначаються напрями його удосконалення. Досліджуються питання забезпечення конкурентного статусу бюро кредитних історій на ринку кредитних історій в умовах функціонування Кредитного реєстру.

Ключові слова: кредитний реєстр Національного банку України, бюро кредитних історій, кредитна історія.

кредитний історія інформація

ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ РЫНКА КРЕДИТНЫХ ИСТОРИЙ: СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ ЗАКОНОДАТЕЛЬНОГО УРЕГУЛИРОВАНИЯ ГУДЗИНСКАЯ Людмила Юрьевна

канд. экой, наук, доц.,

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко

Аннотация. В статье исследуются вопросы институционального обеспечения рынка кредитных историй в Украине. Освещаются вопросы функционирования Кредитного реестра Национального банка Украины, а именно: требования к информации, которую банки предоставляют в реестр и получают из него; условия доступа к такой информации банков и должников; условия хранения информации в реестре. Анализируются недостатки законодательства, регулирующего деятельность Кредитного реестра и определяются пути его усовершенствования. Исследуются вопросы обеспечения конкурентного статуса бюро кредитных историй на рынке кредитных историй в условиях функционирования Кредитного реестра.

Ключевые слова: кредитный реестр Национального банка Украины, бюро кредитных историй, кредитная история.

INSTITUTIONAL SUPPORT TO THE CREDIT HISTORY MARKET: STATUS AND PROSPECTS OF LEGISLATIVE ADJUSTMENT

HUDZYNSKA Liudmyla

PhD in Economics, Associate Professor,

Taras Shevchenko National University of Kyiv

Abstract. The article deals with the issues of institutional support to the credit histories market in Ukraine. The issues of functioning of the National Bank of Ukraine Credit Register are highlighted, namely: requirements for information provided and received by banks; conditions for receiving by banks and borrowers an access to such information; information storage conditions. The drawbacks of the legislation controlling the Credit Register functioning and the ways for its improvement are analyzed. The issues of ensuring the competitiveness of the credit history bureau in the credit histories market with the Credit Register are investigated.

Key words: credit register of the National Bank of Ukraine, credit history bureau, credit history.

Вступ

Свого часу одним з факторів, що стримують зростання обсягів кредитування, було визначено відсутність у кредитора інформації щодо кредитної історії потенційного позичальника, що відповідно своїм наслідком мало ускладнення процедури оформлення кредиту, його подорожчання, а відтак слугувало підгрунтям для прийняття рішення щодо запровадження інституту бюро кредитних історій шляхом прийняття Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» [1].

Зі створенням цих спеціалізованих структур пов'язувалася, зокрема, можливість: «посилення прозорості роботи кредитного ринку та введення стимулюючого механізму для підвищення платіжної дисципліни; стабільності роботи фінансового сектору та зменшення ризику виникнення проблеми несприятливого вибору; зменшення витрат на отримання інформації про потенційного позичальника і відповідно здешевлення кредитів; розширення доступу до фінансових послуг суб'єктів малого та середнього бізнесу та фізичних осіб через створення «кредитної історії»» [2].

Разом із тим, практика формування мережі та функціонування зазначених інституцій засвідчила їх обмежену спроможність забезпечити на системному рівні досягнення поставлених перед ними цілей. Не дивлячись на створену законодавчу базу, зазначений інститут так і не став повноцінним ефективним інструментом в системі управління банківськими ризиками.

На сьогодні в Україні зареєстровано лише 7 бюро кредитних історій, які є приватними фірмами, отримують інформацію від банків на підставі укладених з ними угод [3]. При цьому необов'язковий характер укладення таких угод, а також відсутність стандартизованих вимог щодо змісту інформації, яку акумулюють бюро кредитних історій про позичальників, не дозволяють створити інформаційну базу, яка давала б повну уяву про кредитну історію як окремого позичальника, так і всієї їх сукупності по банківській системі, з належним оперативним доступом до неї будь-якого учасника останньої для забезпечення належного управління кредитними ризиками. До того ж така інформація не завжди є актуальною, а також, як правило, відсутня щодо позичальника, який є клієнтом кількох банківських установ.

Другий аспект проблеми полягає в тому, що запровадження інституту кредитних історій пов'язане з формуванням бази персональних даних та їх використанням, що ставить підвищені вимоги до формування чітких і завершених процедур на всіх етапах руху відповідної інформації, які унеможливлювали б нецільове або ж підпорядковане корупційним чи злочинним цілям її використання.

Наявність означених проблем виступило підгрунтям для запровадження універсального інструменту банківського нагляду та управління кредитними ризиками у банках - Кредитного реєстру Національного банку України з визначеними виключно на законодавчому рівні процедурами формування бази персональних даних про позичальників та їх використання, що, власне, і пози- ціонує зазначене питання як актуальне з наукової та практичної точок зору. При цьому з порядку денного не знімається питання забезпечення певної ринкової ніші та відповідного конкурентного статусу бюро кредитних історій, яке, на сьогодні, має, на нашу думку, вирішуватися шляхом чіткої сегментації діяльності відповідних інституцій, виходячи із структури попиту на відповідний продукт з боку учасників ринку кредитування.

Огляд літератури

Проблематика інституційного забезпечення управління кредитними ризиками через створення системи бюро кредитних історій займає досить вагоме місце в наукових дослідженнях сучасників. У цьому плані активно працюють, зокрема, такі науковці, як А. Камінський [4; 5; 6], Р. Кірхнер, Р. Джуччі, В. Кравчук [7], М. Колісник, О. Кобилецька [8], Є. Невмержицький [9] та інші. Разом із тим, проблематика створення та функціонування Кредитного реєстру Національного банку України є малодослідженою в науковому середовищі, головним чином, внаслідок досить обмеженого терміну від формування ідеї щодо запровадження такого інституту у вітчизняну практику до її практичного втілення у вигляді прийняття відповідного законодавчого акту. Відтак відчутну активність в дискусії щодо доцільності створення такого інституту, пов'язаних з цим ризиків та загроз, а також переваг, параметрів співвідношення з бюро кредитних історій можна було спостерігати в експертному та фаховому середовищі.

Мета та завдання статті

У статті здійснена спроба систематизації основних переваг та ризиків запровадження Кредитного реєстру Національного банку України, обгрунтування напрямів законодавчого регулювання відносин, пов'язаних з функціонуванням цього інституту, його взаємовідносин з бюро кредитних історій.

Виклад основного матеріалу дослідження

У лютому місяці 2018 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків» (далі - Закон). [10] Кредитний реєстр Національного банку України (далі - Кредитний реєстр) цим Законом визначається як «інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, зберігання, зміну, використання та поширення (надання) інформації про кредитні операції банків та про стан виконання зобов'язань за такими операціями, аналіз та класифікацію кредитів». Основне цільове призначення Кредитного реєстру для банку - використання інформації, що міститься в цьому реєстрі, для оцінки кредитного ризику, для регулятора - інструмент здійснення банківського нагляду та управління банками кредитним ризиком.

Основними елементами Кредитного реєстру є наступні.

Суб'єктом подання інформації до Кредитного реєстру є банк. Склад інформації становлять відомості про здійснені банком щодо боржника кредитні операції, якщо сума заборгованості (за основною сумою та відсотками) за такими кредитними операціями дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальних заробітних плат (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на перший робочий день місяця, наступного за звітним). Інформація про кредитні операції банків, щодо яких Національним банком України прийнято рішення про віднесення їх до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, подається до Кредитного реєстру Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або уповноваженою особою Фонду у разі делегування їй повноважень.

Інформація, яку банк подає до Кредитного реєстру, складається з табл. 1.

До такого ж складу інформації Національний банк України у встановленому ним порядку надає доступ і банкам. Різниця полягає лише в одній позиції - додатково банк отримує коментар боржника щодо інформації, розміщеної стосовно нього у Кредитному реєстрі, з якою він не згоден (за наявності). Інформація надається банку лише щодо боржників (та/або їх пов'язаних осіб), якщо вони є боржниками (та/або їх пов'язаними особами) цього банку, або за наявності документально підтвердженого звернення особи щодо наміру здійснити активну операцію з цим банком та складається з:

Порядок подання інформації до Кредитного реєстру та видалення інформації з нього визначається Національним банком України.

Закон зобов'язує банки та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або уповноважену особу Фонду у разі делегування їй повноважень щомісячно передавати до Кредитного реєстру та оновлювати відповідну інформацію.

При здійсненні кредитної операції та укладанні відповідного договору банк зобов'язаний отримати згоду боржника - фізичної особи про передачу інформації до Кредитного реєстру. Відсутність такої згоди боржника - фізичної особи має наслідком відмову банку в укладенні договору та здійсненні кредитної операції.

В той же час наявність згоди боржника - юридичної особи при передачі банками інформації до Кредитного реєстру є необов'язковою. Банк обмежується лише письмовим повідомленням про це такого боржника.

Інформація про інших пов'язаних з боржником осіб передається без необхідності отримання на це згоди таких осіб. При цьому боржник повідомляє цих осіб про передачу даних стосовно них до Кредитного реєстру. Боржник має право отримати на безоплатній основі у банку інформацію щодо того, яка інформація стосовно інших пов'язаних з цим боржником осіб була передана банком до Кредитного реєстру. вид економічної діяльності боржника, період, за який визначено вид економічної діяльності; належність боржника до групи юридичних осіб, що знаходяться під спільним контролем (визначена відповідно до законодавства); перелік юридичних осіб, що входять до групи юридичних осіб, що знаходяться під спільним контролем, яку банк аналізує для визначення розміру кредитного ризику;

ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань кожної юридичної особи, що входить до групи юридичних осіб, які знаходяться під спільним контролем; статус участі боржника у групі (материнська компанія чи учасник);

клас групи, визначений на підставі консолідованої/комбінованої фінансової звітності;

належність боржника до групи пов'язаних контрагентів, що несуть спільний економічний ризик (визначена відповідно до законодавства); перелік юридичних осіб, що входять до групи пов'язаних контрагентів, що несуть спільний економічний ризик; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань кожної юридичної особи, що входить до групи пов'язаних контрагентів, що несуть спільний економічний ризик;

відомості, що ідентифікують власників, які володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу юридичної особи (для фізичних осіб - власників: прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку або серія та номер паспорта/номер паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера платника податків і мають відмітку у паспорті), місце реєстрації; для юридичних осіб - власників: повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань);

факт проходження аудиту фінансової звітності боржника або консолідованої/комбінованої фінансовоїзвітності групи, до складу якої входить боржник.

Таблиця і

Склад та зміст інформації, яку банк подає до Кредитного реєстру Національного банку України

Джерело: складено на основі [10]

Боржник та інші особи, інформація стосовно яких міститься у Кредитному реєстрі (далі - заявник), мають право доступу до даних про себе та до відомостей щодо запитів на отримання таких даних стосовно них у порядку, визначеному законодавством про захист персональних даних та нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви заявника безоплатно надати йому інформацію з Кредитного реєстру або повідомити про відсутність у Кредитному реєстрі інформації стосовно нього у визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України порядку.

У разі незгоди з інформацією, що міститься стосовно нього у Кредитному реєстрі, заявник має право звернутися до Національного банку України із заявою про виправлення чи видалення такої інформації з Кредитного реєстру. У разі отримання заяви заявника про виправлення чи видалення інформації стосовно нього з Кредитного реєстру Національний банк України на час перевірки інформації позначає інформацію про кредитну операцію боржника відповідною позначкою та протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви звертається до банку, який надав інформацію до Кредитного реєстру, для її уточнення або до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб чи уповноваженої особи Фонду у разі делегування їй повноважень, якщо інформація була надана банком, щодо якого Національним банком України прийнято рішення про віднесення його до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію.

Банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб чи уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень протягом 15 робочих днів з дня звернення Національного банку України зобов'язані передати уточнену інформацію до Кредитного реєстру або надати вмотивовану відмову у внесенні змін до Кредитного реєстру. Національний банк України залишає інформацію без змін та знімає з неї позначку у разі підтвердження банком або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб чи уповноваженою особою Фонду у разі делегування їй повноважень інформації, що заперечується. У такому разі заявник у порядку, визначеному Національним банком України, має право на включення до інформації стосовно себе у Кредитному реєстрі коментаря обсягом не більше 100 слів щодо інформації, що заперечується, а Національний банк України зобов'язаний долучити цей коментар до інформації стосовно заявника.

Національний банк України не пізніше двадцять першого робочого дня з дня одержання заяви зобов'язаний повідомити заявника про зміну інформації стосовно нього у Кредитному реєстрі та надати витяг з Кредитного реєстру, що підтверджує внесення змін до такої інформації.

Національний банк України у разі вмотивованої відмови у внесенні змін до Кредитного реєстру стосовно заявника банку, який надав інформацію до Кредитного реєстру, або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб чи уповноваженої особи Фонду у разі делегування їй повноважень надсилає заявнику копію такої вмотивованої відмови. У разі ненадання банком, який передав інформацію до Кредитного реєстру, або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб чи уповноваженою особою Фонду у разі делегування їй повноважень відповіді у встановлений строк Національний банк України вилучає або змінює інформацію, що заперечується заявником, та інформує заявника про ненадання відповіді.

Банк отримує інформацію з Кредитного реєстру без права передачі її третім особам. Національний банк України не має права передавати інформацію з Кредитного реєстру третім особам, крім випадків, визначених цим Законом. Використання банками та

Національним банком України інформації з Кредитного реєстру для інших цілей, ніж передбачені законом, забороняється.

Інформація у Кредитному реєстрі зберігається безстроково, крім інформації про кредитні операції, зобов'язання за якими виконані боржниками в повному обсязі або зобов'язання за якими припинені. Інформація про кредитні операції, зобов'язання за якими виконані боржниками в повному обсязі або зобов'язання за якими припинені, видаляється Національним банком України у визначеному ним порядку з Кредитного реєстру протягом ЗО календарних днів після отримання інформації від банку про погашення кредиту або припинення зобов'язання.

Національний банк України надає банкам доступ до Кредитного реєстру в режимі реального часу на безоплатній основі.

Варто відзначити, що аналізований Закон, який є результатом опрацювання низки альтернативних законодавчих пропозицій, спрямованих на врегулювання питання створення та функціонування Кредитного реєстру, ввібрав в себе низку позитивних моментів, які якісно відрізняють його від таких пропозицій. До таких, зокрема, можна віднести наступні основні.

Найбільш гострим при запровадженні Кредитного реєстру було і залишається питання відповідності чинному законодавству, у першу чергу, Конституції України, відповідних процедур щодо здійснення Національним банком України збирання, накопичення, зберігання, зміни, використання та поширення (надання) інформації про кредитні операції банків та про стан виконання зобов'язань за ними. У даному випадку виникає проблема співвідношення таких категорій, як «комерційна інформація», «банківська таємниця», «конфіденційна інформація», які мають різні статус та відповідно правовий режим регулювання. Відповідно постає проблема при використанні персональних даних, при чому конфіденційна інформація по суті стає складовою частиною банківської таємниці, визначення правового режиму захисту конфіденційної інформації в межах декларованих Основним Законом України приписів щодо неприпустимості «збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини» [11].

У зв'язку з цим, на наш погляд, при створенні Кредитного реєстру на перший план виходить проблема запровадження на кожному із зазначених етапів руху відповідної інформації (а не фрагментарно) завершених механізмів забезпечення такого правового режиму, які в обов'язковому порядку мають бути визначені на рівні закону без делегування відповідних повноважень на підзаконний рівень. У цьому плані позитивно слід оцінити те, що, на відміну від окремих законодавчих пропозицій, розгляд яких передував прийняттю аналізованого Закону, виключно у законі, а не підзакон- ними актами Національного банку України, визначений перелік інформації, яку банки зобов'язані надавати до Кредитного реєстру, а також встановлено обов'язок щомісячного її оновлення, що, серед іншого, важливо з точки зору забезпечення прозорості та чіткості взаємовідносин між банками і регулятором, а також актуальності відповідної інформації.

Сюди ж слід віднести і визначення в законі вичерпного переліку інформації з Кредитного реєстру, до якої Національний банк України надає банкам доступ. Такий підхід має запобігти постійній зміні з боку регулятора вимог щодо змісту відповідної інформації, тим самим сприяючи належному розвитку взаємовідносин між банком і регулятором у відповідній сфері та використанню Кредитного реєстру саме в цілях, задля яких такий реєстр, власне, і створений.

При цьому варто відзначити відповідність змісту інформації з Кредитного реєстру, доступ до якої має бути забезпечений банкам, змісту інформації, яку банки зобов'язані подавати до такого реєстру. Надання Національним банком України банкам будь-якої іншої інформації, в тому числі в обробленому ним вигляді, що неодноразово пропонувалося іншими законодавчиим ініціативами на стадії опрацювання Закону, може розглядатися виключно як доповнення до загального порядку доступу до інформації з Кредитного реєстру. До того ж заміна інформації, яку банк подає до Кредитного реєстру, на інформацію, яку він може отримати від регулятора в так званому «обробленому» вигляді, не завжди може відповідати потребам банку при здійсненні ним управління кредитною діяльністю.

Слушним також, на наш погляд, виглядає підхід, за якого саме в законі (а не на підзаконному рівні) визначається розмір заборгованості позичальника перед банком за кредитними операціями, про які банк має подавати інформацію до Кредитного реєстру. Адже в протилежному випадку, тобто у разі покладення врегулювання цього питання на Національний банк України, існує ризик періодичних (можливо досить частих) змін такого розміру, що матиме своїм наслідком відповідну зміну категорій позичальників, на яких поширюватиметься вимога щодо подання інформації про їх кредитні операції до Кредитного реєстру, а відтак навантаження на банк.

Сюди ж слід віднести і прив'язку розміру такої заборгованості до соціального стандарту, який щорічно підлягає індексації, що убезпечуватиме від постійного корегування Закону в частині такого розміру.

Позитивом Закону є вирішення питання щодо режиму доступу відповідних суб'єктів до Кредитного реєстру на безоплатній основі в режимі реального часу. Адже процес банківського кредитування є фактично безперервним, що зумовлює постійну потребу у доступі до відповідної інформації, що міститься у реєстрі.

До незаперечних переваг Закону також слід віднести гарантію доступу боржника саме до Кредитного реєстру, а також досить деталізовану процедуру такого доступу. До речі, на етапі опрацювання Закону розглядалося кілька варіантів вирішення цієї проблеми: отримання позичальником інформації про себе шляхом звернення за такою до банку, в якому отримано кредит; отримання позичальником такої інформації шляхом звернення безпосередньо до Кредитного реєстру (точніше, до його адміністратора). Останній варіант, який, зрештою, і знайшов практичне втілення в Законі, з нашої точки зору, виглядає більш доречним, оскільки в такий спосіб забезпечується прямий та в будь-який час, незалежно від стану взаємовідносин з будь-яким банком (тобто, навіть за відсутності кредитних зобов'язань), доступ позичальника до відповідної інформації, а також усувається ризик неможливості доступу позичальника до такої інформації та, відповідно, її корегування, у разі, наприклад, ліквідації банку.

До позитивних сторін Закону також можна віднести запобігання монополізації Національним банком України ринку кредитних історій, забезпечення певного конкурентного статусу та відповідної ринкової ніші на ньому бюро кредитних історій.

Як позитив, варто відзначити обов'язковий характер використання банками для оцінки кредитного ризику інформації з Кредитного реєстру. Адже в протилежному випадку втрачається, власне, основне цільове призначення останнього - запровадження інструментарію управління кредитним ризиком. У Кредитного реєстру у такому разі залишається лише функція інструментарію нагляду за банками та створення бази даних про позичальників.

Разом із тим, низка проблем, пов'язаних з функціонуванням Кредитного реєстру, залишилася, як на нашу думку, невиріше- ними, або ж їх вирішення передбачено на підзаконному рівні. Це, вочевидь, створюватиме певні ризики для суб'єктів - учасників відповідних відносин - банків, позичальників, вкладників, що дозволяє кваліфікувати процес законодавчого оформлення вирішення проблеми створення зазначеного інституту як незавершений.

Так, ціла низка процедурних механізмів делегується на підзакон- ний рівень (рівень регулятора). Йдеться, зокрема, про: порядок подання інформації до Кредитного реєстру та видалення інформації з нього; порядок доступу боржника та інших осіб, інформація стосовно яких міститься у Кредитному реєстрі (тобто заявників), до даних про себе та до відомостей щодо запитів на отримання таких даних стосовно них; порядок надання Національним банком України заявнику інформації з Кредитного реєстру або повідомлення про відсутність у Кредитному реєстрі інформації стосовно нього; порядок здійснення заявником коментарію інформації щод себе; порядок надання Національним банком України банкам доступу до інформації з Кредитного реєстру про кредитні операції боржника; порядок видалення Національним банком України інформації про кредитні операції, зобов'язання за якими виконані боржниками в повному обсязі або зобов'язання за якими припинені. На наш погляд, визначення відповідних процедур в законі слід розглядати як елемент належного забезпечення гарантій потенційних користувачів Кредитного реєстру.

Об'єктом періодичних змін, на наш погляд, виступатиме розмір кредитної операції, інформація щодо якої в обов'язковому порядку банком має подаватися до Кредитного реєстру. Слід зазначити, що прийняттю рішення про внесення до Кредитного реєстру інформації про кредитні операції обсягом понад 100 розмірів мінімальних заробітних плат передували різні варіанти надання такої інформації, а саме - щодо усіх кредитів, незалежно від їх розміру, кредитів розміром понад 300 чи 500 тис. гри., або ж «значних» кредитів розміром понад 1 мли. гривень. Подальша зміна встановленого порогового значення показника диктуватиметься потребою забезпечення належної результативності його практичного застосування (наприклад, не виключений варіант, за якого інформація до Кредитного реєстру по кредитах для фізичних осіб має вноситися в обов'язковому порядку у разі, якщо розмір такого кредиту (за основною сумою) перевищує річний обсяг доходу позичальника; такий підхід, на наш погляд, має мінімізувати ризик невиконання позичальником зобов'язань за кредитом, незалежно від розміру останнього).

Важливим, на наш погляд, є питання терміну зберігання інформації про кредитні операції позичальника в Кредитному реєстрі. З нашої точки зору, відповідна інформація має зберігатися в Кредитному реєстрі безстроково (за виключенням, звичайно, ситуації, коли позичальник помирає чи мігрує з країни), незалежно від того, виконані чи невиконані зобов'язання по тій чи іншій операції. Такий підхід забезпечуватиме формування «позитивної» кредитної історії позичальника, тим самим ди- версифікуючи функціональне призначення Кредитного реєстру як інструменту управління кредитними ризиками. Крім того, створюватиметься можливість оцінювати позичальника з точки зору дотримання ним платіжної дисципліни впродовж усього строку обслуговування кредиту. Адже постійне порушення такої дисципліни також створює додаткові ризики для кредитора, вносячи в його діяльність по управлінню ризиками елемент невизначеності.

Постійним питанням при спробах зміни порядку функціонування Кредитного реєстру залишатиметься питання конкурентного статусу бюро кредитних історій. Очевидно, що зі створенням такого реєстру конкурентна позиція останніх суттєво знизиться, принаймні, у відповідних нішах (на сьогодні, це ринкова ніша по інформації про кредитні операції обсягом понад 100 розмірів мінімальних заробітних плат для банків, яку банки отримуватимуть з Кредитного реєстру), що, відповідно, зумовлюватиме необхідність зміни їх продуктової політики.

Слід зазначити, що окремими експертами створення Кредитного реєстру розглядається з позиції порушення принципу добросовісної конкуренції, що не узгоджується з конституційним приписом щодо рівного захисту для усіх суб'єктів господарювання незалежно від права власності, який в подальшому знаходить свій розвиток у відповідних положеннях Господарського кодексу України, за якими держава здійснює антимонопольно-конкурентну політику та сприяє розвиткові змагальності у сфері господарювання [12], та Закону України «Про захист економічної конкуренції», за яким дії, внаслідок яких окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами, визнаються антиконкурентними діями органів влади [13].

Такий підхід, на наш погляд, виглядає доволі дискусійним, принаймні якщо розглядати проблему не з точки зору розвитку сфер діяльності, а з позиції запровадження інструменту регулятора з управління банківськими ризиками. Причому йдеться про використання відповідного інструменту на системному рівні, а не вибірково, як це має місце на сьогодні з бюро кредитних історій, кількість яких незначна, їх діяльність охоплює кілька банків та здійснюється на добровільній основі, продукт, що пропонується, нестандартизований, що, в кінцевому плані, визначає незначну результативність відповідних інституцій та низький рівень їх суспільної корисності.

Для збереження належного конкурентного статусу бюро кредитних історій в умовах функціонування Кредитного реєстру нині розглядається ідея запровадження обов'язкового характеру надання банками та небанківськими фінансовими установами інформації про всі кредитні правочини, щодо яких отримана письмова згода суб'єктів кредитної історії, хоча б до одного бюро кредитних історій, яке включено до Єдиного реєстру бюро кредитних історій [14]. За таких умов структура ринку кредитних історій виглядатиме наступною (рис. 1).

Рис. 1. Структура ринку кредитних історій в Україні (прогнозована)

Джерело: побудовано автором на основі [10; 14]

Фактично йдеться про двосекторну структуру ринку, на якому один сектор буде представлений Кредитним реєстром, другий - бюро кредитних історій. Останні забезпечуватимуть потребу у кредитній історії позичальника, головним чином, для небанківських фінансових установ, суб'єктів господарювання, які здійснюють кредитування, що є користувачами бюро, а також суб'єктами господарювання, які здійснюють кредитування, проте не є користувачами бюро. Банки ж формуватимуть попит на продукт останніх лише в частині кредитних операцій обсягом менше величини, встановленої Законом по кредитних операціях, інформацію щодо яких банки зобов'язані передавати до Кредитного реєстру. У такий спосіб бюро гарантується певна вагома ніша на ринку кредитних історій, а отже їх відповідний конкурентний статус.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Зі створенням Кредитного реєстру Національного банку України в Україні фактично завершено законодавче оформлення інституційного забезпечення ринку кредитних історій. Нині він представлений двосекторною моделлю, де відповідні ринкові ніші займають Кредитний реєстр та бюро кредитних історій. В подальшому ринкова ніша та, відповідно, конкурентний статус зазначених інституцій залежатиме від зміни розміру кредитної операції, інформація за якою має передаватися банком до Кредитного реєстру, характеру участі банків у формуванні кредитних історій бюро кредитних історій, характеру взаємовідносин Кредитного реєстру та бюро кредитних історій тощо.

Список літератури

Про організацію формування та обігу кредитних історій: Закон України від 23.06.2005 р. № 2704-ІУ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/2704-15.

Про організацію формування та обігу кредитних історій: Пояснювальна записка до проекту Закону України від 26.09.2003 р. № 4196 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wl.cl.rada.gov.ua/ рк/г№еЬ2/№еЬргос4_1?р13511=15909.

Сюрприз для заемщиков: НБУ хочет знать о взятых в Украине кредитах / 28 сентября 2017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sud.ua/ru/news/laws/108921-syurpriz-dlya-zaemschikov- пЬи-кЬосЬеигпаио-угуаІукЬ-у-икгаіпе-кгейкакЬ.

Камінськнй А.Б. Становлення та перспективи розвитку бюро кредитних історій в Україні / А.Б.Камінський // Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. - 2014. - Вип. 1 (16). - С. 118-127. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?...2...

Камінськнй А. Генезис та структура бюро кредитних історій в Україні / А. Камінськнй // Економіка. - 2013. - 10 (151). С. 31-35. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://papers.univ.kiev. иа/і/екопотіка/агіісіез/катіпзку-а^епезіз-апб-зігисіиге-оі-сгебк- bureaus-system-in-ukraine_24203.pdf.

Камінськнй А.Б. Методологічні основи використання потенціалу бюро кредитних історій у кредитній діяльності / АБ.Камінський // Наукові записки. - Економічні науки. - 2015. - Т. 172. - С. 3843. [Електронний ресурс]. - http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/ handle/123456789/6791/Kaminskyi_Metodolohichni_osnovy.pdf.

Кірхнер Р. Вдосконалення системи функціонування бюро кредитних історій: Основні рекомендації / Р. Кірхнер, РДжуччі, В.Кравчук. - Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, 2012,- 27 с.

Колісник М.К. Проблеми та перспективи функціонування бюро кредитних історій в Україні / М.К.Колісник, О.І.Кобилецька // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. - Вип. 19.2. - С. 208-219. [Електронний ресурс]. - http://nltu.edu.ua/nv/Ar- сЬКе/2009/19_2/208_Ко]Нпук_19_2.рб1.

Невмержицький Є.І. Розвиток кредитних бюро в Ураїні / Є.І.Невмержицький // автореф. дис. кандидата економічних наук: 08.00.08. Київський національний економічний університет імені В.Гетьмана. - К., 2011. - 20 с.

Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків: Закон України від 06.02.2018 р. № 2277-УІІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/2277-.

Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Ьир://гакоп2.гайа^омиа/ гайа/зЬ^/254%00%ВА/96-%00%В2%01%80/ргіпЕ

Господарський кодекс України: Кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-ІУ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Ы±р://гакоп2. rada.gov.ua/rada/show/436-15/print.

Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 р. № 2210-ІІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon2.rada.gov.ua/rada/show/2210-14/print.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення достовірності і повноти інформації у кредитній історії та захисту прав суб'єктів кредитної історії): Проект Закону України від 18.07.2017 р. № 6761 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wl.cl.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_l?pf3511=62337.

References

The Verkhovna Rada of Ukraine (2005). The Law of Ukraine on the organization of the formation and circulation of credit histories No. 2704-ІУ of 23.06.2005. http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/2704-15.

The Verkhovna Rada of Ukraine (2003) Explanatory Note to the Draft Law of Ukraine on the Organization of the Formation and Circulation of Credit Histories No. 4196 of September 26,2003. http:// wl.clrada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_l?pf3511=15909.

Surprise for borrowers: NBU wants to know about loans taken in Ukraine (September 28, 2017) http://sud.ua/en/news/laws/108921- syurpriz-dlya-zaemschikov-nbu-khochet-znat-o-vzyatykh -v-ukraine-kreditakh.

Kaminsky A.B. (2014) Formation and prospects of the development of the credit history bureau in Ukraine. Bulletin of the East European University of Economics and Management, Vip. 1 (16). ppt. 118-127. irbis-nbuv.govua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?... 2...

Kaminsky A (2013) Genesis and Structure of the Bureau of Credit Histories in Ukraine. Economy, No. 10 (151), ppt. 31-35. http://papers. univ.kiev.ua/l/ekonomika/articles/kaminsky-a-genesis-and-structure- of-credit-bureaus-system-in-ukraine_24203.pdf.

Kaminsky A.B. (2015) Methodological bases for using the potential of the credit history bureau in lending activities. Proceedings. Economic Sciences, T. 172, pp. 38-43. http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/ handle/123456789/6791/Kaminskyi_Metodolohichni_osnovy.pdf.

Kirchner R., Giucci R., Kravchuk V. (2012) Improvement of the functioning of the credit history bureau: Key recommendations. Institute for Economic Research and Policy Consulting, 27 p.

Kolisnik M.K., Kobyletska OI (2009) Problems and prospects of the functioning of the credit history bureau in Ukraine. Scientific Bulletin ofNLTU of Ukraine, Vip. 19.2, pp. 208-219. http://nltu.edu.ua/nv/ Archive/2009/19_2/208_Kolisnyk_19_2.pdf.

Nevmerzhitsky E.I. (2011) Development of credit bureaus in uraine. The dissertation Author's abstract of the candidate of economic sciences: 08.00.08. Kyiv National Economic University named after V Hetman,

20 p.

The Verkhovna Rada of Ukraine (2018) The Law of Ukraine On Amendments to Some Laws of Ukraine on Creation and Maintenance of the Credit Register of the National Bank of Ukraine and the Improvement of Bank Credit Risk Management Processes No. 2277- YIII dated02.2018. http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/2277-.

The Verkhovna Rada of Ukraine (1996) The Constitution of Ukraine of June 28, 1996. http://zakon2.rada.gov.ua/rada/ show/254%D0%BA/96-%D0%B2%Dl%80/print.

The Verkhovna Rada of Ukraine (2003) Economic Code of Ukraine No. 436-IY of January 16, 2003. http://zakon2.rada.gov.ua/rada/ show/436-15/print.

The Verkhovna Rada of Ukraine (2001) The Law of Ukraine on Protection of Economic Competition No. 2210-III dated January 11, 2001. http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/2210-14/print.

The Verhovna Rada of Ukraine (2018) Draft Law of Ukraine On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine (regarding the Increase of the Reliability and Completeness of Information in Credit History and Protection of the Rights of Credit History Subjects) No. 6761 datedjuly 18, 2017. http://wl.cl.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_l?pf3511=62337.

Размещено на Allbest.ru