Процес формування та реалізації регулятивної функції капіталістичного права

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПВНЗ Університету Короля Данила

ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ РЕГУЛЯТИВНОЇ ФУНКЦІЇ КАПІТАЛІСТИЧНОГО ПРАВА

Зварич Роман Васильович,

кандидат юридичних наук, доцент,

декан юридичного факультету

Анотація

капіталістичний право регулятивний функція

У статті розглянуто особливості регулятивної функції капіталістичного типу права. Досліджено основні етапи становлення капіталістичного права та еволюцію його регулятивної функції. Доведено, що особливістю капіталістичного права було чітке забезпечення регулятивної статичної функції права, яка була покликана вплинути на суспільні відносини шляхом безпосереднього закріплення їх стану в нормах права. Тобто, відбувався зворотній процес впливу суспільства на процес правотворення. Визначено зміст та роль регулятивної функції капіталістичного права в механізмі закріплення правового статусу особи та правового регулювання суспільних відносин тогочасного періоду.

Ключові слова: типологізація права, капіталістичне право, регулятивна функція права, держава капіталістичного типу.

Аннотация

Зварич Р.В. Процесс формирования и реализации регулятивной функции капиталистического права

В статье рассмотрены особенности регулятивной функции капиталистического типа права. Исследованы основные этапы становления капиталистического права и эволюцию его регулятивной функции. Доказано, что особенностью капиталистического права было четкое обеспечение регулятивной статической функции права, которая была призвана повлиять на общественные отношения путем непосредственного закрепления их состояния в нормах права. То есть, происходил обратный процесс влияния общества на процесс правотворчества. Определено содержание и роль регулятивной функции капиталистического права в механизме закрепления правового статуса личности и правового регулирования общественных отношений тогдашнего периода.

Ключевые слова: типологизация права, капиталистическое право, регулятивная функция права, государство капиталистического типа.

Annotation

Zvarych R.V. The Process of Formation and Implementation of Regulative Function of

Capitalistic Law

The article deals with the regulative function of the law of capitalistic type. It researches the main stages of development of capitalistic law and evolution of its regulative function. It proves that ensuring the regulative function of law was a feature of capitalistic law that was meant to influence social relations through immediate establishment of their state in the legal provisions. It means that there was an opposite process of the society influencing the legislative process. The article defines the content and role of the regulative function of capitalistic law in the mechanism of establishment of legal status of a person and legal regulation of social relations of that time.

Key words: typologisation of law, capitalistic law, regulative function of law, state of capitalistic type.

Постановка проблеми

Виходячи із формаційного підходу до типологізації права, капіталістичне право є наступником феодалізму, оскільки несе на собі надбудову економічної складової, що передбачає експлуатацію людини. Тому, таке поняття не відповідає дійсності, оскільки капіталістичні відносини сформувалися у ХІХ ст., а феодалізм перестав існувати на межі XV-XVI ст. При цьому навіть для європейських держав ці процеси відбувалися по різному. Остаточно капіталізм, як нова правова формація утвердився тільки тоді, коли регулювання фінансової і економічної сфери отримало своє правове обґрунтування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Поміж багатьох вчених, які зробили вагомий внесок в дослідження системи капіталістичного типу права необхідно відмітити С. Алексєєва, Г.Дж. Бермана, М. Бєсєдкіна, Л. Волосатову, К. Сігалова, С. Хантінгтона та інших, основні наукові праці яких стали науково-теоретичним та практичним підгрунтям даного дослідження.

Постановка завдання

Метою дослідження є еволюція, зміст та особливості реалізації регулятивної функції капіталістичного типу права.

Виклад основного матеріалу дослідження

Формування капіталістичного права і держави мало у своїй основі, на нашу думку, важливу ідеологічну складову. Причиною цього було те, що у Європі, зокрема Англії, Голландії та Франції, де відбулися революційні перетворення, капіталістичні відносини стали об'єктом уваги широких верств суспільства. Капіталізм, як світогляд і правова система утвердився тільки тоді, коли пересічні громадяни зрозуміли його ефективність. Підтвердженням цього можуть слугувати слова російського дослідника К.Е. Сігалова, що «право в строгому сенсі цього слова - чисто західноєвропейське явище, у всякому разі, в момент його становлення» [7, с. 24].

Виходячи з цього, доцільно здійснити коротку ретроспективу і характеристику основних етапів розвитку капіталістичного права та держави. В сучасній наці прийнято виділяти три класичні етапи становленні розвитку капіталістичного права, кожен з яких характеризувався розвитком специфічних функцій права.

Перший етап - етап становлення капіталістичного права. Розпочався з Великої французької революції кінця XVIII ст. і тривав до кінця ХІХ ст. Характерною рисою цього періоду було формування нових механізмів регулювання соціальних відносин та форм організації держави. Активний процес політичних і правових реформ у європейських державах, що здійснювалися шляхом прийняття конституцій та конституційних актів, мав своїм наслідком утвердження таких правових інституцій, як демократія, парламентаризм, законність. Одночасно, держава забезпечила ефективні механізми утвердження приватної власності, а соціальні протистояння (класова боротьба) не набула розвитку.

Основний зміст регулятивної функції права даного етапу полягав у регулюванні міжкласових відносин. З огляду на те, що нові соціальні прошарки (буржуазія та пролетаріат) тільки формувалися, відносини між ними визначалися в рамках забезпечення права власності на рухоме та нерухоме майно, а також засоби виробництва. Також, з розвитком банківської системи, зростає вплив регулятивної функції на фінансові та майнові операції, які були, як індивідуальними, так і міждержавними. Існування банківської системи вело до розвитку процедури кредитування, що вело за собою диверсифікацію регулятивної функції права.

Другий етап тривав з кінця ХІХ - першій половині ХХ ст. В цей час сформувалися, як позитивні, так і негативні риси капіталістичного права. До позитивних рис слід віднести те, що капіталістична держава перетворилася на політичний та економічний інститут, а прийняті закони розроблялися відповідно до нових умов. Негативом було формування монополістичних об'єднань, що задля лобіювання власних економічних інтересів впливали на державу і законодавців. Це в кінцевому випадку призвели до соціальних потрясінь та економічних криз. При цьому, кризові явища виявилися найефективнішими в контексті трансформації права та його регулятивної функції. Регулятивна функція, як і на попередньому етапі спрямована на регулювання суспільних (міжкласових відносин), а також впорядкування майнових прав корпорацій та окремих громадян.

Третій етап капіталістичного права і держави розпочався у 1930 -ті роки і триває по сучасний день. Хоча, на межі 1980-1990-х років почало формуватися сучасне право, яке є безпосереднім наслідком капіталістичного. Початком цього періоду вважають «Новий курс» Ф. Рузвельта, який продемонстрував, що держава і право мають виступати основними регуляторами суспільних і економічних відносин [6]. Подальшому розвитку капіталістичних держав і права сприяла науково - технічна революція.

Сама держава стає демократичною, а її функції витікають із потреб суспільства. Регулятивна функція права проявлялася у визначенні чітких механізмів забезпечення планування, кредитування та права власності на засоби виробництва.

На третьому, завершальному етапі розвитку, капіталістичне право намагається знайти баланс між навколишнім середовищем (природою) та людськими потребами. Це веде до зміни функцій, і на перше місце виноситься регулювання народовладдя, соціальної підтримки населення, а також охорона навколишнього середовища, екологічна безпека. Вагоме місце у капіталістичному праві ХХ ст. займало регулювання міжнародних взаємин, що було обумовлено функціонуванням цілого ряду міждержавних інституцій, а також перетворення держав на окремих суб'єктів правовідносин у межах глобальних політичних, соціальних та економічних процесів.

Таким чином, визначені етапи розвитку капіталістичного права та держави не мають догматичного характеру, вони відображають загальні тенденції еволюції правовідносин та світогляду населення, що змінювалися в умовах зміни капіталістичних відносин. Принагідно доцільно зауважити, що правові елементи, які прийнято відносити до капіталістичного права появляються ще в епоху середньовіччя, але вони не мали глобального характеру та не впливали на тогочасні правовідносини.

Розкриваючи процес реалізації регулятивної функції у капіталістичному праві, доцільно звернути увагу на процес закріплення і зміни правового статусу особи, що мало не тільки правовий чи соціальний, а й економічний зміст. Для капіталістичного права у момент його ф ормування майновий ценз громадян став основним мірилом їх праводієздатності. Більше того, економічна (капіталістична) складова стала змістом регулятивних правовідносин, оскільки по новому відбувався процес правового закріплення статусу юридичних осіб і впливу держави на цей процес. З появою приватної власності, як форми відокремлення власності особи, від власності держави, капіталістичне право і держава вступили у новий тип правовідносин, які гарантували рівні відносини між суспільством і державою. Остання почала втрачати свій правовий диктат і позбулася цілого ряду регулятивних механізмів. Однак цей процес був довготривалим, а окремі його складові ми можемо спостерігати і в наші дні. Причиною цього є те, що ринкові відносини і ринкова економіка, як складова капіталізації виробництва, виступають основним регулятором розвитку держави у ХХІ ст. і мають подвійний вплив на взаємозв'язок держави і суспільства. З одного боку, держава за умов ринкової економіки втрачає статус регулятора суспільних відносин, а з іншого - саме суспільство покладає усю правову відповідальність за дотримання правовідносин на державу.

Для того, щоб зрозуміти суть капіталістичного права і межі реалізації в ньому регулятивної функції доцільно визначити його відмінність від феодалізму та соціалізму. Більше того, для європейського права, яке формувалося, як капіталістичне, були властиві специфічні форми правового регулювання, які запозичувалися й іншими цивілізаціями і правовими системами. Такими правовими регуляторами властивими виключно європейському праву були свобода особистості, і відповідно окремий статус юридичної особи, а також примат суспільства, як основи розвитку держави. Саме європейський людиноцентризм у праві призвів до витворення специфічної моделі правовідносин, у яких особливо чітко проявлялася регулятивна функція. Зміст останньої еволюціонував у порівнянні з феодалізмом та античністю, і зосередив увагу на визначенні ступеня взаємодії держави, суспільства та окремої особи.

Для капіталістичного права традиційним була також ідейно -ціннісна складова, яка перетворювала право на стандарт, до якого прагнули інші держави. При цьому європейське право, як капіталістичне не є єдиним, тим більше воно не було єдиним в епоху Нового часу, але мало спільні підходи до розв'язання основних проблем та забезпечення правового статусу особи. Можна припустити, що правовий людиноцентризм європейського і відповідно капіталістичного права пов'язаний із домінуванням у Європі християнства. Останнє відмовившись від догматизму перетворило людину в основного об'єкта світоглядних відносин, і правовідносини стали окремою складовою частиною цього процесу.

На нашу думку, реалізацію регулятивної функції в капіталістичному праві можна розглядати в кількох притаманних йому аспектах:

- чітке виокремлення законодавчої, виконавчої та судової гілок влади і відповідних правових механізмів регулювання їх суверенітету та взаємоконтролю. При цьому доцільно окремо розглядати застосування регулятивної функції в процесі визначення правового статусу парламенту та уряду, а також судової гілки влади;

- закріплення класичних соціальних свобод - свобода слова, зборів, думки та ін.;

- регулювання майнових приватних та публічних прав, які в умовах розвитку капіталістичних відносин визначали вектор розвитку держави та права;

- формування інституту приватної власності, яка чітко виокремила необхідність регулювання правового статусу особи і її майна, а в умовах монополістичного капіталізму - корпоративних прав.

Саме капіталістичне розуміння права як найважливішого способу формування життя і суспільних відносин, стало основою для усіх пізніших правових систем і права інших, не європейських держав. Для прикладу, ми можемо визначити, що скажімо для Російської імперії, ХІХ - ХХ ст. право не виступало основним регулятором, воно було незаперечною нормою, яка визначала, а не регулювала правила поведінки і розвитку суспільства.

Як слушно зауважував з цього приводу Г. Дж. Берман, усі західні правові системи (англійська, французька, італійська, польська та ін.) мали спільні історичні корені, які сформували не лише спільну термінологію і методи, а й спільні принципи, поняття і цінності [2, с. 515]. Цікаво, що до європейських правових систем, дослідник відносить і російську, але із зауваженням, що там схожі цінності і правові підходи сформувалися тільки у ХІХ ст. Ми не можемо однозначно погодитися з таким формулюванням, оскільки імперія Романових у ХІХ ст. залишалася останньою в якій функціонував монарший абсолютизм, нерегульований жодними правовими приписами. Навіть Австро-Угорщина, ввійшовши у еру конституціоналізму, обрала принципово нову модель правовідносин, яка ґрунтувалася на чіткому правовому регулюванні.

Тобто капіталістичному праву, зокрема європейському властиве те, що в його основі перебувала людина, пасіонарна за своїм характером [7, с. 24]. Така пасіонарна людина, і зрештою капіталістичне право сформувалися в епоху Відродження, коли виникли чіткі меркантильні вимоги для свого існування, а відповідно постала потреба у чіткому правовому регулюванні відносин, що мали в основі майно, власність та інші речі. Еволюція і прогрес призвели не тільки до вдосконалення процесу виробництва, вони створили передумови для чіткого виокремлення юридичних осіб, як окремої категорії в системі правовідносин. Регулювання статусу юридичних осіб для капіталістичного права, стало ключовим і не втратило своєї ваги по сьогоднішній день.

Особливістю капіталістичного права було чітке забезпечення регулятивної статичної функції права, яка була покликана вплинути на суспільні відносини шляхом безпосереднього закріплення їх стану в нормах права. Тобто, відбувався зворотній процес впливу суспільства на процес правотворення.

Свідченням цього можуть слугувати гасла Великої французької революції - рівність, свобода, братерство. Тобто, рівність вимагалася саме правова, так само як і свобода передбачала свободу правової дії. У цих вимогах була і вагома матеріальна складова, що і перетворила нове європейське право у капіталістичне.

Однак, надмірний людиноцентризм, що сформувався мав і негативні наслідки оскільки призвів до екзистенціалістського розуміння права. А.І.Луцький, досліджуючи зміст сучасної правової ідеології, розглядає екзистенціалізм, як «протиставлення справжнього існування особи та особи як суб'єкта правовідносин» [5, с. 11]. Ми цілком погоджуємося із даним формулюванням, оскільки екзистенціалізм формувався разом із капіталістичним правом, оскільки саме майнова та фінансова незалежність особи формувала переконання у необхідності правової незалежності. Заслугою європейського права в цьому контексті стало уникнення нерегульованості правовідносин і чіткого визначення праводієздатності конкретної особи у суспільстві.

Ця норма збереглася по сьогоднішній день у вигляді категорії розумності в приватноправову регулюванні [3]. Тобто, відбувається встановлення цивільним законодавством норм поведінки для суб'єктів, що знаходяться в межах уникнення зловживань своїми суб'єктивними громадянськими правами і співставляють свої дії з цілями цивільно-правових моделей розвитку суспільства та інших громадян [4]. Іншими словами, регулятивна функція капіталістичного права визначаючи праводієздатність особи, формулює чіткі правила поведінки в суспільстві та взаємодії з іншими його учасниками. Особливо це стосується правової взаємодії. Тобто, постулат приватної власності, що набув чіткого правового обґрунтування в капіталістичному праві, не визначався основним мірилом правової поведінки. Основну роль і надалі відігравали інтереси держави, суспільства та громадян, поведінка кожного мала чіткі межі.

Тобто, саме в капіталістичному праві був закладений принцип, що забезпечення економічної рівноваги означає створення такого механізму, реалізація якого дозволить державі змінювати умови законодавчого регулювання тієї чи іншої сфери суспільних відносин [ 8]. При цьому, роль держави також регулюється нормами конституції, що і відрізняє капіталістичне право від феодального и скажімо соціалістичного права радянського зразка. Ефективність впливу держави капіталістичного типу на процес законотворення та його зміни відповідно до існуючих умов ефективний з огляду на те, що держава дбала про розвиток суспільства і громадян, а державний апарат перетворився на механізм забезпечення цього.

Виходячи з цього, наступною особливістю капіталістичного права, яке формувалося, був його взаємозв'язок з соціальною політикою. Окрім того, що саме капіталістичне право вплинуло на розподіл правових сімей на англо-американське і романо-германське право, для них було нормою, що усі громадяни у своїх вчинках, діях орієнтувалися на право, як на інструмент, що забезпечує йому можливість жити та взаємодіяти із суспільством. Особливістю регулятивної функції капіталістичного права був його індивідуальний характер, оскільки з допомогою права людина не звертала уваги на волю роботодавця чи правителя, а орієнтувалася на гарантовані правом права та свободи.

Фактично капіталістичне право розвинуло успадковане від римлян центральне місце закону в системі правовідносин та людського буття. Ці норми протирічили нормам природнього права Середньовіччя, які наділяли привілейованими правами правителя. Хоча, слід зауважити, що у ХХ- ХХІ ст. норми природнього права стали основоположними для країн з капіталістичним укладом і відповідно капіталістичним типом права.

Як слушно зауважує С. Хангтінтон, усталене у період абсолютизму правило «Не під людиною, а під Господом і законом», продовжила свою традицію і в капіталістичному праві, особливо в конституціоналізмі. Особливістю норм капіталістичних конституцій була охорона прав людини, включаючи право власності та захист від свавілля влади [9]. Для прикладу, в інших правових системах, феодальному та середньовічному праві, закон не був настільки важливим, і не впливав на думку та поведінку тогочасного суспільства. Відповідно, меншою була і роль регулятивної функції права, яка обмежувалася визначенням правоздатності особи та ступеня підпорядкування окремих суспільних прошарків. При цьому, характерною рисою капіталістичного права було виокремлення особистісних правових рис, які з еволюцією приватної власності набирали індивідуальних особливостей та провокували нові форми суспільних відносин.

Причиною цієї ситуації було, що процес формування європейського права, зокрема капіталістичного відбувався в умовах постійної боротьби людей за свої права - національні, культурні, соціальні, економічні та ін. капіталістичне право відображало об'єктивну існуючу суспільно-виробничу технологію, товарно-грошові відносини, що розвивалися перманентно та бажання усіх людей постійно вдосконалювати свої матеріальні та духовні потреби.

Слід також зауважити, що вдосконалення права відбувалася не тільки в умовах еволюції суспільних відносин, вона еволюціонувала під впливом тогочасної правової думки та бажання монархів, які усвідомлювали значення права. Саме це стало очевидним у мовах переходу до освічених монархій та запровадження конституціоналізму.

Як слушно зауважує К.Е.Сігалов, капіталістичне право було створене не тільки для державницьких розпоряджень правителів, регулювання державного і адміністративного апарату, а для вирішення відносин між підданими цих правителів з державою і саме головне відносин між собою [7, с. 25]. Все це призвело до виокремлення приватного права, яке стало домінуючим у капіталістичному праві і розвивалося динамічніше за публічне право [1, с. 91].

На нашу думку, формування, капіталістичного права та примату зверхності закону, здійснювалося у відповідності до еволюції капіталістичних відносин, які вимагали виключно однозначного трактування законів та передбачуваних дій влади.

Основою заслугою капіталістичного права стало те, що воно почало формуватися з позиції законодавців, якими виступали власне юристи. Ця риса зберігається і по сьогоднішній день і є закономірною з огляду на відсутність у населення практики законотворення. Навіть високий рівень правової культури не дає підстави суспільству творити право, навпаки, формується думка, що авторами законів мають бути професійні юристи. Тобто, теза про капіталістичне право, як про «юридичне право» актуальна по сьогоднішній день.

Однозначно, така ситуація по різному сприймається сучасними науковцями. Особливо гострій критиці її піддають саме російські вчені. Так, зокрема К.Е.Сігалов, вказує на прояви деструктивних ефектів у праві через його «політичну доцільність», це призвело до того, що право перестало бути їх «власністю», втратило свій суспільний характер. Право перетворилося на власність держави [7, с. 27]. Така думка є неоднозначною з огляду на те, що у випадку розуміння права, як суспільної чи народної власності, воно може змінюватися тільки під впливом революцій, несистематично та непослідовно. Державна власність на право властива для ряду країн, в тому числі і Російської Федерації, де відбувається його систематичне порушення з боку держави. Це свідчить про відсутність чи недієвість регулятивної функції такого права. Право перетворилося на механізм впливу, а не регулятор суспільних відносин. Натомість, для більшості сучасних країн, у яких капіталістичне право формувалося і зберігається у сучасному праві, регулятивна функція прослідковується саме в тому, що відбувається кілька сторонній взаємообумовлений процес формування та реалізації права.

Висновки

Таким чином, підсумовуючи вищесказане, можемо говорити про капіталістичне право і його регулятивну функцію, як про позитивне право. Особливістю капіталістичного права, як позитивного було те, що першочерговим у ньому виступала можливість, а другорядним - дійсність. Можливість є нічим іншим, як правами, які для регулювання суспільних відносин є актуальними та забезпечували ефективність розвитку самих капіталістичних відносин.

Список використаних джерел

1. Алексеев С. С. Линия права / С. С. Алексеев. М.: Статут, 2006. 461 с.

2. Берман Г.Дж. Западня традиция права: эпохаформирования [Текст] / Г.Дж. Берман; пер. с англ. 2-е изд. М.: Изд-воМГУ; Издательскаягруппа ИНФРА-М; НОРМА, 1998. 624 с.

3. Беседкина Н.И. Место и роль категорииразумности в системечастноправовогорегулирования / Н.И. Беседкина // Правовая инициатива. № 3/2015. [Електронний ресурс]. Режим доступу: HTTP://49E.RU/RU/2015/3/18

4. Волосатова Л.В. Принцип разумности в реализации субъективных гражданских прав / Л.В. Волосатова // Дисс... канд. юрид. наук.. М., 2005. 195 с.

5. Луцький А. Екзистенціалистський підхід до правової ідеології / А. Луцький // Juma luljuridic national: Teorieзi Practicд. Международный научно -практический правовой журнал. Республика Молдова, 2015. № 2(12). С. 11-15.

6. Мелехин А.В. Буржуазное (капиталистическое) государство / А.В. Мелехин. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.blog.servitutis.ru/7pM83

7. Сигалов К.Е. Идейно-ценностные основы формирования западноевропейского права [Текст] / К. Е. Сигалов // Пространство и время. 2015. № 2. С. 24 - 32. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/v/ideyno-tsennostnye- osnovy-formirovaniya-zapadnoevropeyskogo-prava

8. Тарадаева А.В. Финансовая система Российской Федерации: состояние, тенденции и перспективы / А.В. Тарадаева, И.В. Усков. М., 2015. 125 с.

9. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / С. Хантингтон; Пер. с англ. Т. Велимеева. Ю. Новикова. М: ООО «Издательство АСТ», 2003. 603.

Размещено на Allbest.ru