Обґрунтування системи періодичного проведення психофізіологічних досліджень із використанням поліграфа в процесі роботи з персоналом у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України

О.Халиманенко, научн. сотр.

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина

THE SUBSTANTIATION OF THE PERIODIC PSYCHOPHYSIOLOGICAL RESEARCH SYSTEM WITH USE OF POLYGRAPH IN PERSONNEL WORKING PROCESS IN THE MINISTRY OF DEFENSE OF UKRAINE AND THE ARMED FORCES OF UKRAINE

Пocтaнoвкa прoблeми

поліграф персонал міністерство оборони опитування

Застосування процедури психофізіологічних досліджень із використанням поліграфа (далі - ПФДВП) сприяє розв'язанню завдань щодо забезпечення кадрової безпеки та підвищує ефективність проведення службових розслідувань [1]. Проте однією з не менш важливих задач, яку можна розв'язувати за допомогою поліграфа, є превентивний, тобто запобіжний (профілактичний), вплив і реальне попередження значного відсотка правопорушень, які могли б бути вчинені працюючим персоналом. Забезпечення досягнення такого результату в МО України та ЗС України вимагає запровадження системи періодичного або вибіркового проведення ПФДВП у процесі роботи з персоналом, обґрунтуванню чого й присвячена ця стаття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Процедура ПФДВП була започаткована лише наприкінці 2015 р. Періодичне опитування персоналу з використанням поліграфа в Міністерстві оборони та Збройних Силах України раніше не проводилось, тому проблема розробки й обґрунтування системи періодичних перевірок на поліграфі персоналу досить нова й раніше не розглядалась.

Мeтa статті - забезпечити плановість процедури ПФДВП за рахунок установлення чітких термінів її проходження для різних категорій персоналу МО України та ЗС України, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню ефективності використання поліграфа для розв'язання завдань кадрової безпеки та профілактики різного роду правопорушень з боку персоналу МО України та ЗС України.

Виклад основного матеріалу дослідження

Практика застосування ПФДВП дає підстави стверджувати, що в МО України та ЗС України ще не забезпечено належного рівня його профілактичного ефекту, який досягається шляхом періодичних або вибіркових перевірок персоналу на поліграфі.

Аналіз наукової літератури, а також вітчизняного та зарубіжного досвіду свідчить, що проведення періодичних або/та вибіркових перевірок персоналу спрямоване на виявлення прихованих ознак зловживань, які вже мали місце або плануються здійснитись, а також інших факторів, що впливають на доброчесність і лояльність співробітників.

Такі перевірки можуть бути як плановими, так і позаплановими.

Планові періодичні перевірки можуть проводитись як регламент для певних посад і зазвичай стосуються тих посадовців, діяльність яких пов'язана з матеріальними або інформаційними цінностями.

Позапланові (вибіркові) перевірки застосовуються переважно під час отримання відомостей, які можуть викликати втрату довіри до співробітника; за наявності непідтверджених фактів про зловживання співробітником, тобто для з'ясування конкретної ситуації. Також цей вид перевірок може використовуватися для проведення різного роду інспекційних перевірок та аудитів.

Сучасні вітчизняні дослідники застосування поліграфа наголошують, що мета періодичних і вибіркових скринінгових перевірок персоналу на поліграфі - якомога раніше виявити порушення (невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, одержання

будь-якої неправомірної вигоди, перевищення повноважень, розголошення конфіденційної інформації, порушення етики поведінки тощо). Виявлення таких порушень дає змогу забезпечити своєчасне реагування та мінімізувати їхні наслідки. Ситуативно зумовлені перевірки проводять у випадках, коли суттєво змінюються обов'язки чи відповідальність працівника (через надання особі доступу до матеріальних носіїв секретної інформації, права розпорядження фінансовими, матеріально-технічними ресурсами, розподілом житла, інших матеріальних цінностей, призначення на керівну посаду тощо). Вибіркові перевірки також здійснюють позапланово, якщо одержано сигнали про серйозні недоліки в роботі підрозділу, порушення фінансової дисципліни, крадіжки та зловживання, а також у разі погіршення результатів роботи за основними показниками. Вибіркове тестування персоналу таких підрозділів зазвичай дає важливу інформацію про групи корпоративного ризику, новий погляд на ситуацію [2].

Зважаючи на зростаючу необхідність упровадження періодичних ПФДВП у практику діяльності МО України, актуальності набуває розробка системи періодичного (планового) проведення опитування з використанням поліграфа персоналу МО України та ЗС України.

Для створення й використання системи необхідно чітко розуміти її призначення та функції. Зазвичай у будь-якій організації системи й технології призначаються для розв'язання конкретного кола завдань. Існують деякі загальні правила, яких варто дотримуватися, щоб упровадження технології виправдало покладені на неї очікування. До них, зокрема, належать такі:

- структура системи, її функціональне призначення повинні відповідати цілям, що поставлені перед організацією;

- система має контролюватися людьми, ними розумітися й використовуватися відповідно до основних соціальних і етичних принципів;

- щоб результати виявилися адекватними, має бути організоване виробництво достовірної, надійної, своєчасної й систематизованої інформації.

Перед створенням і використанням системи необхідно зрозуміти структуру, функції й політику організації, мету управління та прийняття рішень, можливості технологій, що залучаються. Система є частиною організації, а ключові елементи будь-якої організації - структура й органи управління, стандартні процедури, персонал, субкультура.

Організація і проведення ПФДВП мають на меті забезпечення стану кадрової безпеки задля ефективної діяльності МО України та ЗС України. У свою чергу, діяльність МО України та ЗС України спрямована, зокрема, на забезпечення територіальної цілісності, недоторканності та державної безпеки. Стан кадрової безпеки досягається шляхом реалізації заходів виявлення, мінімізації певних ризиків і загроз, опис яких ми робили раніше. Принциповим є розуміння двох етапів: першим етапом є відбір за допомогою поліграфа під час прийому на службу (роботу), другим - опитування, що здійснюється в процесі професійної діяльності. Ураховуючи той факт, що в обох випадках носієм і реалізатором ризиків є сам суб'єкт, у першу чергу заходи спрямовують на персонал організації. У другу чергу джерелом ризиків і загроз стають компетенції та функції посадової особи. Саме тому з ініціативи НАЗК кожне відомство опрацювало систему й перелік посад з різним ступенем корупційних ризиків.

Система періодичних ПФДВП покликана підтримувати стан кадрової безпеки організації в умовах, коли стосовно окремих посадових осіб протягом тривалого часу не здійснюється прийняття кадрових рішень або проведення службових розслідувань.

Система проведення періодичних ПФДВП, як свідчить практика, окреслює існування двох етапів: етапу затвердження завдання та етапу проведення ПФДВП. Вона має чітко визначену ієрархічну структуру рівнів управління: поточний, функціональний і стратегічний.

На поточному рівні управління здійснюється керівництвом установи та відділу, особовий склад якого безпосередньо проводить ПФДВП. На цьому рівні спостерігається найбільший обсяг завдань і виконуваних операцій. Додатково для підтримання фахової підготовленості та компетенції посадова особа, відповідальна за методичний контроль, залучається до безпосереднього проведення ПФДВП. Начальник відділу через начальника установи підтримує взаємодію з керівництвом вищого - функціонального рівня управління, а щодо використання поліграфа - і з керівництвом стратегічного рівня. Функціональний рівень управління (у нашому випадку - ДКП МО України) установлює й супроводжує політику МО України у сфері проведення ПФДВП. До компетенцій функціонального рівня належать сприяння у розробці й затвердженні завдань на проведення ПФДВП і подальше узгодження переліку окремих питань з ініціаторами опитувань.

Стратегічний рівень управління представлений Міністром оборони України, його заступниками, до повноважень яких входить затвердження завдання на проведення ПФДВП, а також розроблених проектів нормативно-правових документів у сфері організації та проведення ПФДВП.

Отже, з огляду на вищесказане, можна стверджувати, що система періодичних ПФДВП у МО України по суті інформаційна та є сукупністю окремих елементів, поєднання яких створює нову властивість - існування постійно діючих опитувань із використанням поліграфа, що проводяться для визначених категорій персоналу заздалегідь узгодженими питаннями. Ця система спрямована на отримання та з'ясування достовірності інформації, яку іншим способом виявити не можливо, необхідної для забезпечення виявлення та профілактики правопорушень серед персоналу, а також формування внутрішнього сприйняття ситуації керівництвом в інтересах прийняття відповідних рішень.

Доцільно зауважити, що запровадження зазначеної системи, з одного боку, дозволить урегулювати питання щодо періодичності, з якою мають проходити процедуру ПФДВП різні категорії посадовців МО України і ЗС України, забезпечити плановість в організації процесу ПФДВП, а з іншого - дозволить підвищити рівень його профілактичного впливу, а внаслідок цього - реально запобігти значному відсотку правопорушень, які могли б бути вчинені працюючим персоналом.

Базуючись на результатах аналізу наукових досліджень і практичного досвіду, можна стверджувати, що періодичне опитування персоналу з використанням поліграфа у МО України та ЗС України є спланованим комплексом заходів з організації та проведення ПФДВП персоналу у встановлені терміни відповідно до рівнів корупційних та інших ризиків, спрямованих на виявлення осіб, які можуть заподіяти або заподіюють шкоду структурному підрозділу (установі, організації) у процесі службової діяльності.

Метою періодичної ПФДВП у МО України та ЗС України є здійснення превентивного впливу на працюючий там персонал і реальне попередження правопорушень, які могли б бути ним вчинені.

Основним завданням періодичного ПФДВП є виявлення факторів ризику щодо недоброчесних посадових осіб стосовно розголошення інформації з обмеженим доступом, корупційних виявів, наявності патологічних залежностей тощо.

У такому контексті одним з важливих питань, яке необхідно вирішити для розробки системи періодичного проведення ПФДВП у МО України та ЗС України, є обґрунтування й визначення самої періодичності, згідно з якою мають підлягати плановій ПФДВП різні категорії посадових осіб МО України та ЗС України.

З огляду на вищезазначене, визначальним фактором для встановлення конкретних термінів проведення періодичних перевірок на поліграфі для певних категорій посадовців, на нашу думку, мають бути саме ризики, що пов'язані з персоналом у Мо України та ЗС України.

Звичайно, таких ризиків дуже багато, але в контексті проведення ПФДВП їх умовно можна розподілити на такі три основні групи:

перша - патологічні залежності;

друга - розголошення інформації з обмеженим доступом;

третя - корупційні ризики.

До першої групи ризиків належать алкогольна й наркологічна залежність, ігроманія тощо.

Друга група ризиків: навмисне розголошення інформації з обмеженим доступом, незаконні контакти з іноземцями, представниками терористичних організацій і кримінального середовища.

Третя група найбільша. Вона включає корупційні ризики, пов'язані з отриманням незаконної винагороди за виконання посадових обов'язків. Ці ризики, у свою чергу також можна поділити на три підгрупи:

1. Ризики кадрової політики, до яких належать усі ризики, пов'язані з отриманням незаконної винагороди за прийняття або сприяння у прийнятті кадрових рішень.

2. Ризики матеріально-технічного та фінансово- економічного забезпечення. Ця підгрупа ризиків притаманна особам, які мають матеріальну відповідальність і приймають рішення щодо здійснення обігу матеріально- технічних засобів, беруть участь у бюджетному процесі, економічній діяльності, утилізації надлишкового майна й об'єктів інфраструктури, розподілі та оренді земель, житла, приміщень, приватизації тощо.

3. Ризики контролю. До цієї підгрупи належать ризики, що притаманні особам, професійна діяльність яких пов'язана з проведенням інспекційних заходів та аудиту До таких ризиків можна віднести надання заві- домо необ'єктивних результатів інспекцій (аудиту) або особисті вказівки щодо викривлення або приховування результатів інспекцій (аудиту) з особистих мотивів тощо.

Як показує практика, серед чинників, що сприяють появі наведених корупційних ризиків у оборонній сфері, зокрема можна зазначити такі:

- недостатній контроль за службовою діяльністю підлеглих;

- безмежна довіра до військовослужбовців, які проходять службу в ЗС України тривалий час;

- негативний приклад прийняття подарунків керівництвом;

- безкарність осіб, які були викриті під час скоєння корупційних дій, що призводить до формування почуття вседозволеності в інших співробітників.

Відомо, що робота посадових осіб МО України та ЗС України передбачає виконання ними низки організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функціональних завдань у різних сферах діяльності, в яких існує висока ймовірність виникнення корупційних ризиків. Ці сфери діяльності визначені у відповідному наказі заступника Міністра оборони України - керівника апарату від 06.06.2013 року. Розглянемо їх.

З виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків пов'язані такі сфери діяльності, де існує високий ризик вияву корупції:

1. Управлінська діяльність.

2. Робота з кадрами.

3. Інспекційна діяльність.

4. Службові розслідування.

5. Правове забезпечення.

6. Внутрішній аудит

До сфер діяльності з високим ризиком вияву корупції, що пов'язані з виконанням адміністративно- господарських обов'язків, належать:

1. Державні закупівлі.

2. Відчуження військових містечок, цілісних майнових комплексів, земельних ділянок, будівель/споруд, надлишкового військового майна.

3. Управління об'єктами державної власності.

4. Використання земель оборони.

5. Будівництво і придбання житла, ремонтно- будівельні роботи.

6. Забезпечення військовослужбовців і членів їхніх сімей житловими приміщеннями.

7. Укладання договорів (контрактів) й оплата робіт (послуг, товарів) сторонніх організацій.

8. Затвердження кошторисів, внесення змін до кошторисів.

9. Наповнення спеціального фонду бюджету.

10. Заробітна плата, грошове забезпечення, інші виплати.

11. Операції з готівковими коштами.

12. Харчування військовослужбовців.

13. Медичне забезпечення та санаторно-курортне лікування.

14. Військова освіта й наука.

15. Надання ліцензій, дозволів, реєстрація суб'єктів господарської діяльності.

16. Фінансове забезпечення.

Відповідно до зазначених сфер діяльності у вказаному наказі визначено типовий перелік посад державних службовців і військових посадових осіб МО України, робота (військова служба) яких пов'язана з високим ризиком вияву корупції.

Як показує досвід силових структур провідних країн світу, посадові особи, які обіймають схожі з вищезазначеними посади, проходять перевірку на поліграфі один раз на рік або один раз на два роки.

У МО України, виходячи з пропускної спроможності підрозділу, на який покладено проведення ПФДВП, і з його штатно-списочної чисельності, перевірку цієї категорії осіб пропонується проводити 1 раз на 2 роки.

Крім того, зазначимо, що з метою забезпечення дотримання посадовими і службовими особами МО України та ЗС України вимог антикорупційного законодавства посилення роботи щодо запобігання корупції, подальшого впровадження механізмів Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності, зниження корупційних ризиків у роботі оборонних інституцій у МО України та ГШ ЗС України видано низку наказів, серед яких:

Наказ МО України від 30.05.2017 р. № 299 "Про затвердження Антикорупційної програми Міністерства оборони України на 2017 рік" та

Наказ НГШ ЗС України від 29.08.2016 р. № 340 "Про затвердження Інструкції з організації внутрішнього контролю в Збройних Силах України".

Перший наказ визначає порядок оцінювання коруп- ційних ризиків у службовій діяльності, причини, що їх породжують, умови, що їм сприяють, а також заходи щодо їх усунення. Другий - регламентує порядок ідентифікації, оцінювання та способи реагування на ризики (управління ризиками) у ЗС України.

Цими наказами у МО України та ЗС України передбачено проведення цілої низки заходів, серед яких:

1) Визначення сфер діяльності МО України та ЗС України, де існує висока ймовірність виникнення коруп- ційних ризиків, а також переліку посад державних службовців і військових посадових осіб МО України, які працюють (проходять військову службу) відповідно до сфер діяльності, де існує високий ризик вияву корупції (про це зазначалося вище).

2) Оцінювання корупційних ризиків у діяльності, визначення причин, що їх породжують, та умов, що їм сприяють. У кожному структурному підрозділі МО України та ЗС України всі ризики оцінюються за критеріями ймовірності виникнення ризику та впливом ризиків на спроможність суб'єктів внутрішнього контролю досягати визначених стратегічних цілей [3; 4].

Зазначимо, що оцінювання ризиків здійснюється на підставі Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затвердженої рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.12.2016 р. № 126, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2016 року за № 1718/29848, згідно з якою:

- За ймовірністю виникнення ризики оцінюються за критеріями:

низької ймовірності виникнення (ризики, виникнення яких може відбутися у виняткових випадках);

середньої ймовірності виникнення (ризики, за якими існує незначна ймовірність виникнення);

високої ймовірності виникнення (ризики, за якими існує велика ймовірність виникнення).

- За впливом на спроможність суб'єктів внутрішнього контролю досягати визначених стратегічних цілей ризики оцінюються за критеріями: