Інформаційна безпека: до питання про сучасне розуміння проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційна безпека: до питання про сучасне розуміння проблеми

Чалапко В.В.

Мета дослідження -- уточнити деякі ключові аспекти розуміння проблеми інформаційної безпеки в сучасних умовах. У статті застосовувався весь комплекс філософських, загаль- нонаукових, та специфічних методів наукового дослідження, які притаманні сучасній науці. Ключовим методом став порівняльно-критичний аналіз різних концептуалізацій феномена інформаційної безпеки. Крім того, методологічна основа дослідження базується на загальнонаукових методах досліджень проблеми інформаційної безпеки у сучасних умовах, зокрема емпіричному, компаративістському, аналітичному та дескриптивному. Обґрунтовується, що у сучасних умовах життєдіяльності українського суспільства необхідність дослідження інформаційної безпеки як складової національної безпеки (її категоріального статусу, місця і ролі в існуючій системі безпеки) висувається на одне з провідних місць. інформаційна безпека національний

Ключові слова: інформаційна безпека, інформаційне суспільство, інформаційні відносини, інформаційно-комунікаційні технології.

The study aims to clarify some key aspects of understanding the problem of information security in modern conditions. In the article the whole complex of philosophical, General scientific and specific methods of research that are inherent in modern science are used. A key method was comparative-critical analysis of various conceptualizations of the phenomenon of information security. In addition, the methodological basis of research is based on General scientific methods of research ofproblems of information security in modern conditions, in particular empirical, comparative, analytical and descriptive. It is proved that in modern conditions of life of Ukrainian society, the need to study information security as part of national security (its category status, place and role in the existing security system) is one of the leading places.

Keywords: information security, information society, information relationship, information and communication technologies.

Постановка проблеми. Динаміка розвитку сучасного суспільства, як результат науково-технічної революції, загострила актуальність проблем безпеки в цілому і в різних її різновидах, включаючи і новий її елемент - інформаційну безпеку. У даний час змінився якісний рівень інформаційно-комунікаційних ресурсів і технологій та ускладнилися цілі інформаційних впливів. Тому, в нинішніх умовах формування інформаційної безпеки суспільства важливо неодмінно враховувати соціально-технологічний підхід до процесів даного формування. У цьому плані цілком необхідно розглянути з філософської сторони ключові аспекти сучасного розуміння феномена інформаційної безпеки з метою подальшого використання результатів такого розгляду на практиці.

Аналіз наукових джерел свідчить, що у даний час накопичений величезний фактичний і теоретичний матеріал з проблем безпеки, у сучасній соціологічній, соціально-філософській, соціально-політичній та спеціалізованій літературі представлено безліч визначень поняття «безпека», що розкривають його соціальну, культурну та природну сутність, також безліч різних концептуальних підходів до осмислення проблем безпеки України в сучасних умовах. В останні роки безпека стала предметом багатьох дисертаційних досліджень в царині теорії національної безпеки, соціології, економіки, політології, філософії, психології. Разом з тим, незважаючи на досить велику кількість наукових доробок у даній царині, будемо констатувати, що цілісної теорії як інформаційного суспільства, так і інформаційної безпеки на сьогоднішній час не існує, оскільки інформаційна безпека не має точного визначення і не має в літературі єдиного предмета дослідження. Це обумовлено, перш за все, тим, що дослідженням цієї проблематики займається ціла низка наук - філософія, політологія, соціологія, теорія комунікації, соціолінгвістика, психолінгвістика та ін. [1-6]. Кожним автором термін «інформаційна безпека» визначається самостійно, викликаючи тим самим колізії в розумінні предмета. При цьому, дефініції понять, часто беруться з вказівками на різні джерела, які не завжди узгоджуються між собою, і внаслідок цього не придатні для подальшого використання у наукових дослідженнях. Дуже мало й спеціальних доробок, які висвітлювали б філософські аспекти інформаційної безпеки в інформаційному суспільстві, а наявні вимагають деяких уточнень з урахуванням нових інформаційно-технологічних та соціокультурних процесів. Крім того, значна частина сучасних публікацій в царині теорії безпеки описує свій предмет не системно й поверхнево.

Метою статті є спроба уточнення деяких ключових аспектів розуміння проблеми інформаційної безпеки в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу. Досліджуючи концептуалізацію поняття інформаційної безпеки в постнекласичній науці, відзначимо наступне. По- перше, в умовах сучасної динаміки розвитку світової спільноти і прискорених темпів глобалізації, існуючого теоретико-методологічного осмислення процесів, і перетворень, що відбуваються, всебічного розгляду особистості, суспільства і держави як об'єктів безпеки і суб'єктів соціальних взаємодій, сьогодні вже явно недостатньо. По-друге, не так уже й багато є наявних наукових розвідок, де заявлена гуманітарна парадигма досліджень у сфері безпеки.

Необхідно додати, що масштаби і характер сучасних загроз, викликів національній безпеці в Україні диктують необхідність консолідації зусиль учених - представників соціології, соціальної філософії, соціальної психології, економіки, політології, культурології тощо при реалізації міждисциплінарного підходу до аналізу проблем безпеки в нашій країні і пошуку ефективних шляхів для створення умов безпечного і сталого розвитку України у XXI столітті.

У сучасному суспільстві принципово іншими стали загрози національній, суспільній та особистій безпеці і, відповідно, завдання з їх своєчасного виявлення та попередження. Для України ці завдання є особливо складними [3, с. 7], оскільки вирішувати їх доводиться в умовах становлення демократичної державності і трансформації соціальної системи українського суспільства [8, с. 628652]. Перехід українського суспільства до якісно іншого соціально-політичного, соціально-економічного й духовного укладу пов'язаний зі структурними змінами всіх сфер суспільного життя. Цей процес обумовлений зниженням рівня захищеності всієї соціальної системи та її структурних частин, спільнот, соціальних груп, особистості від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз, викликів і небезпек. Таким чином, для українського суспільства безпека виступає як визначальний чинник збереження і сталого функціонування всієї соціальної системи та її структурних елементів.

Сьогоднішня епоха є яскраво вираженою інформаційної епохою. Вона несе з собою значні очевидні блага, але з ними і властиві цій епосі проблеми. У міру свого розвитку інформаційне суспільство буде стикатися і вже стикається навіть у початковій фазі такого розвитку з ризиками, загрозами і небезпеками, які знову-таки свідчать про необхідність появи чергового різновиду безпеки - інформаційної.

Філософські погляди на інформаційну безпеку і її проблематику тісно пов'язані як з усталеними теоріями безпеки, так і сучасними тенденціями розвитку постіндустріального суспільства, що включають дослідження взаємодії інформаційного середовища і науково-технічного прогресу. Дана взаємодія, яка не просто характеризує інформаційне суспільство, а й прогнозує вектори його розвитку, багато в чому визначає соціальну адаптацію, соціальну стійкість і соціальне самопочуття суб'єктів інформаційної епохи.

Виходячи з філософських позицій, згідно з авторським розумінням, інформаційна безпека - це не лише стан, а й здатність особистості, суспільства, держави протистояти внутрішнім і зовнішнім деструктивним зазіханням і впливам в інформаційному просторі, спрямованим на шкоду і обмеження їх інтересів, що виражаються у стабільному функціонуванні та розвитку в умовах інформаційного суспільства.

Інформаційне середовище є системоутворюючим фактором у всіх елементах національної безпеки (політичної, економічної, військової, соціальної та ін.) і в той же час являє собою самостійний об'єкт захисту. Але ця очевидність потім перетворюється в різнобічні судження і думки. Так, на думку деяких авторів, інформаційна безпека - це захищеність інформаційного середовища особистості, суспільства і держави від навмисних і ненавмисних загроз і впливів. При цьому під інформаційним середовищем розуміється сукупність інформаційних ресурсів, систем формування, поширення і використання інформації, інформаційної інфраструктури; в свою чергу, під інформаційними ресурсами - документована в будь-якій формі інформація, одержувана у процесі життєдіяльності громадян, суспільства і держави [9-10].

Деякі автори надають інформаційній безпеці виняткового значення і пропонують розглядати інформаційну безпека не як різновид національної безпеки, а як самостійний наднаціональний вид загальної безпеки, що забезпечує прогресивний розвиток не тільки інформаційного середовища, а й соціуму в цілому [11].

Подібні погляди знаходять продовження і інтерпретуються у контексті подальшої ескалації сучасних процесів глобалізації людської цивілізації. З ними практично солідарна наступна позиція: глобалізація світової і національних інформаційних систем, доступність через ці системи інформаційної власності споживачів інформації та їх комп'ютерів визначає в даний час зростання інформаційної складової в усіх видах національної безпеки. Інформаційна складова безпеки на всіх рівнях є чільною, оскільки через неї головним чином і відбувається взаємодія суб'єктів економіки і держави, включаючи, у тому числі, і індивідів [12-14].

На нашу думку, подібні погляди при всій їх ймовірній перспективності, все ж певною мірою передбачають природний хід людської і національної еволюції, оскільки згідно із заявленими поглядам передбачається, що інформаційне суспільство вже побудовано і є складовою глобального інформаційного суспільства, що поки що не повністю відповідає дійсності.

Низка дослідників пов'язує проблему забезпечення інформаційної безпеки зі станом перехідного періоду і з актуалізацією залучення країни в глобалізацію, що обумовлює масу проблем теоретичного та практичного характеру: відкритість суспільства, посилення всепроникної ролі ринку, виробничих зв'язків, фінансових і інформаційних потоків, які породжують прозорість кордонів, нові аспекти тлумаченні суверенітету держави тощо. Глобалізація сприяє зміцненню влади транснаціональних компаній, транснаціональних бірж, політичних та інформаційних транснаціональних систем, здійснює вплив на національні інтереси інших країн і, нарешті, переводить національні економіки під зовнішнє управління. Подібні та інші політичні процеси в сучасному світі ведуть до політичної і економічної конфронтації держав, породжують політичні кризи в міжнародних відносинах, підсилюють військово-політичне протистояння. Крім того, висока ефективність засобів інформаційного впливу, широкий спектр їх застосування і скритність впливу, стала причиною, за якою багатьма країнами ведуться розробки теорії і практики застосування інформаційної зброї і, як наслідок, теорії ведення інформаційних війн [15]. Глобалізація формує єдиний інформаційний простір, який вимагає уніфікації інформаційних і телекомунікаційних технологій усіх країн-суб'єктів інформаційного співтовариства. Це дає можливість потужним індустріальним державам (перш за все, США і Японії) посилювати свою військову, політичну, економічну і науково-технологічну перевагу за рахунок лідерства в галузі інформаційно- телекомунікаційних технологій і, в принципі, здійснювати глобальний інформаційний контроль над світовим співтовариством і фактично нав'язувати свої цінності.

Таким чином, правильний з методологічної точки зору підхід до проблем інформаційної безпеки починається з виявлення суб'єктів інформаційних відносин та інтересів цих суб'єктів, пов'язаних з використанням інформаційних систем.

Якщо вести мову про принципово розширене тлумачення інформаційної безпеки, то, з нашої точки зору, тут доречно представляти не тільки суто технологічні, а й психофізичні аспекти інформаційної безпеки [16-17], маючи на увазі, наприклад: шкоду репутації або іміджу особистості / організації внаслідок цілеспрямованої інформаційної атаки конкурента, порушення або обмеження державних інтересів внаслідок спеціально спланованою PR- компанії, як частини певної ворожої військової або політичної стратегії (наприклад, інформаційна війна на сході України) тощо.

У сучасних умовах проблема захисту інформації, починаючи з державних таємниць і конфіденційності до правового захисту українських громадян, активізація контрпропаганди в інших країнах, стала особливо актуальною і вимагає нових підходів і рішень. Забезпечення політичних інтересів держави узгоджується з громадянськими принципами функціонування суспільства, що передбачає в певній перспективі їх прийнятне поєднання, а не відстороненість або суперечливість, це, по суті, і означає тотожність державного і громадського начал у свідомості соціуму. Зрозуміло, що таке поєднання, а можливо, і зближення аж до взаємної поваги і розуміння інтересів особистості, суспільства і держави веде до їх гармонійного розвитку, зміцнюючи, тим самим, могутність держави і патріотизм її населення. Подібний варіант не може влаштувати недружні і конкурентні держави, які будуть намагатися не допустити такого розвитку, а отже - посилення суперника. І вони будуть відшукувати можливості, а в глобальному інформаційному просторі, в першу чергу, це - можливості ІКТ для дискредитації синтезу держави і громадського суспільства супротивника. Інформаційна безпека повинна і здатна протистояти подібній дискредитації, прямо впливає на національну стратегію розвитку країни. І в цьому плані вона стає частиною системи національної безпеки.

Різним природним і соціальним об'єктам і процесам загрожують як екологічні, техногенні, виробничі, так і антропогенно-соціальні небезпеки. Я. Маргулян у зв'язку з цим підкреслює: «Безумовно, не можна недооцінювати жодну з таких груп, проте антропогенно-соціальні небезпеки для людини і суспільства найбільш значущі, оскільки пов'язані зі свідомістю і поведінкою величезних пластів населення, накопиченням їх емоційної енергії (протесту, страху, гніву), яка здатна каталізувати ці соціальні сили, призвести до великих історичних катаклізмів, змітаючи на своєму шляху будь-які матеріальні та інші перешкоди» [18, с. 9].

Тому, інформаційна безпека - це не тільки стан, але і здатність суб'єкта (особистості, суспільства, держави) протистояти внутрішнім і зовнішнім деструктивним зазіханням і впливам в інформаційному просторі, спрямованим на шкоду і обмеження їх інтересів, що виражаються у стабільному функціонуванні та розвитку в умовах існування в інформаційному співтоваристві.

Інформація спочатку стала результатом суспільної діяльності людини. Інформація є субстан- ційно несамостійною, оскільки вона є продуктом знову ж таки суспільної людської діяльності. Тобто, інформація була і залишається реальним соціальним ресурсом. Вона активно використовується для адаптації індивіда до життя в умовах постійно зростаючої інтенсивності розвитку суспільства.

У сучасному світі людина постійно стикається з чимось новим, несподіваним за сприяння різноманітних інформаційно комунікаційних технологій, які дозволяють задовольнити будь-який смак і інтерес. Інституційна структура суспільства змінюється протягом життя одного покоління. В Україні це особливо помітно. Індивіди змушені жити в умовах невизначеності і тільки інформація здатна допомогти їм пристосуватися до цих змін, виробити нові стереотипи поведінки, адекватні до нових обставин. А це вже породжує психологічну складову інформаційної безпеки. Сучасні засоби зв'язку і обробки інформації створили принципово нові умови існування людства, що зумовило появу грандіозного проекту об'єднання національних інформаційних і телекомунікаційних систем у глобальну інформаційну інфраструктуру. Реалізація проекту дозволить кожній людині на планеті незалежно від місця її знаходження спілкуватися з іншими людьми, отримувати доступ до інформації. Важко переоцінити наслідки створення такої інфраструктури для прогресу всього людства.

Зрозуміло, що впровадження сучасних інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя істотно підвищило залежність безпеки суспільства, кожної конкретної людини від надійності функціонування інформаційної інфраструктури, достовірності використовуваної інформації, її захищеності від несанкціонованої модифікації, а також протиправного доступу до неї. Неважко уявити наслідки аварій інформаційно-телекомунікаційних систем управління трубопроводами, енергосистемами, екологічно небезпечними виробництвами, систем управління супутникового зв'язку або залізничним сполученням. Людство стає заручником складності використовуваних інформаційних технологій, здатності забезпечити їх безпечне використання. Тому важливе місце в інформаційному суспільстві повинні займати індивідуальна, групова і масова свідомість людей, яка все більшою мірою піддається агресивним інформаційним впливам, які здатні заподіяти істотної шкоди психічному і моральному здоров'ю громадян, а також зруйнувати моральні норми життя суспільства, як результат - привести до дестабілізації соціально-політичної обстановки.

Висновки. Дослідження сучасної сутності і перспектив, актуальних проблем інформаційної безпеки має здійснюватися комплексно, тому що інформаційна безпека сьогодні означає не тільки захист матеріальних, економічних, технологічних та інших інтересів індивіда, суспільства і держави, що функціонують у глобальному інформаційному просторі, а й соціально-духовних, морально-етичних та інших нематеріальних благ людини, соціуму і держави. У цьому полягає парадигма стабільного поступального розвитку соціуму в гранично динамічних умовах його існування. Дослідження розвитку безпеки в цілому також вимагає вироблення нового підходу соціального пізнання, що дозволяє реально проаналізувати й оцінити суспільну ситуацію в державі і передбачити можливі перспективи її розвитку, а також виявити реальні і потенційні ризики, загрози та небезпеки на цьому поступальному шляху і виробити відповідні заходи попередження, локалізації та ефективного усунення таких.

Існуючі в даний час процеси триваючої трансформації українського суспільства, пов'язані з не- зворотними процесами загальносвітової глобалізації, вимагають вироблення оптимальних форматів безпеки у всіх її видах, включаючи і інформаційну безпеку. Отже, дослідження генези інформаційної безпеки в загальному контексті безпеки та основних підходів до цього явища, як соціокультурного феномена, в іноземній і вітчизняній науці свідчить, що поняття інформаційної безпеки, її змістовна характеристика ще знаходяться в стадії становлення й осмислення. Разом з тим, у сучасних умовах життєдіяльності українського суспільства, взаємопов'язаного з глобальними процесами світового розвитку, на одне з провідних місць висувається необхідність вивчення інформаційної безпеки як складової національної безпеки, а значить - її категоріального статусу, місця і ролі в існуючій системі безпеки української держави.

Список використаних джерел

І.Боднар І. Р. Інформаційна безпека як основа національної безпеки. Механізм регулювання економіки. 2014. № 1.С. 68-75.

2.Інформаційні виклики гібридної війни: контент, канали, механізми протидії: аналітична доповідь / за заг. ред. А. Баровської. Київ: НІСД, 2016. 109 с.

3. Кирильчук Є. М. Проблеми національної інформаційної безпеки України в контексті сучасних національних державотворчих процесів та світової інтеграції. Наукові праціМАУП. 2013. Вип. 1 (36). С. 60-63.

4. Манжуева О. М. Феномен информационной безопасности: сущность и особенности: дис. ... д-ра филос. наук. Улан-Удэ, 2015. 383 с.

5.Safa N., Maple C. Human errors in the information security realm - and how to fix them. Computer fraud and security. 2016. №. 9. Р. 17-20.

6. Veiga A., Martins N. Defining and identifying dominant information security cultures and subcultures. Computers & Security. 2017. №. 70. Р. 72-94.

7. Калиновський Ю. Ю., Мануйлов Є. М. Роль і місце інформаційної безпеки у розбудові сучасної української держави. Вісник Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2016. № 2. С. 144-153.

8. Політико-правова ментальність українського соціуму в умовах європейської інтеграції: монографія / О. О. Безрук, В. С. Бліхар, Л. М. Герасіна та ін.; за ред. М. П. Требіна. Харків: Право, 2019. 744 с.

9. Єрмошин В. В., Невойт Я. В. Аналіз і оцінка ризиків інформаційної безпеки: монографія. - Київ: Задруга, 2015. 123 с.

10. Новиков В. К. Информационное оружие - оружие современных и будушцх войн. Москва: Горячая линия-Телеком, 2011.262 с.

11. Михальченко И. А. Информационные войны и конфликты идеологий в условиях современных геополитических изменений. URL: http://mihalchenkol.narod.ru/html/disser.html(дата звернення 11.12.2019).

12. Danilyan O. G., Dzeban A. P., Kalinovsky Y. Y., Kovalenko I. I., Melyakova J. V, Danilyan V O. Information security of a modern democratic state: axiological context. Religacion. Journal of social sciences and humanities. 2019. Vol. 4. № 21. P. 278-285.

13. Danilyan O. G., Dzeban A. P., Kalinovsky Y Y., Zhdanenko S. B., Kalnytskyi E. A. Problems of adaptation of a man to the conditions of information society. Media, Culture and Public Relations. 2019. Vol. 10. № 1. Р. 30-41.

14. Інформаційне суспільство в світі та Україні: проблеми становлення та закономірності розвитку: колективна монографія / за ред. д. філософ. н., проф. В. Г. Воронкової. Запоріжжя: ЗДІА, 2017. 292 с.

15. Поздняков А. И. Информационная война за влияние в мире и политическую власть. Власть. 1996. № 10. С. 49-54.

16. Дзьобань О. П., Пилипчук В. Г. Проблема агресії і насильства: світоглядно-інформаційний вимір. Освіта регіону. 2012. № 2. С. 171-177.

17. Дзьобань О. П., Пилипчук В. Г. Інформаційне насильство та безпека: світоглядно-правові аспекти: монографія / за заг. ред. проф. В. Г. Пилипчука. Харків: Майдан, 2011. 244 с.

18. Маргулян Я. А. Система и способы обеспечения социальной безопасности: монография. Санкт- Петербург: ВИТУ, 2000. 345 с.

Размещено на Allbest.ru