Новітні тенденції розвитку інституту Європейської громадянської ініціативи

європейський громадянський ініціатива регламент

Громадянські ініціативи - це демократичні механізми, які дозволяють громадянам пропонувати та голосувати за закони та політику. Збираючи певну кількість підписів, громадяни можуть вимагати обов'язкового голосування стосовно запропонованої політики чи законодавства.

Європейська громадянська ініціатива (ЄГІ) була вперше запроваджена Лісабонським договором. А її мета полягає у підсиленні демократії в Європейському Союзі. Завдяки праву на громадянську ініціативу громадяни ЄС отримали можливість звертатися безпосередньо до Європейської Комісії із пропозицією розробити новий правовий акт у тих сферах правовідносин, в яких Євросоюз наділений компетенцією.

Правовою основою права на ЄГІ є стаття 11 (4) Договору про Європейський Союз (ДЄС), відповідно до якої не менше одного мільйона громадян ЄС, які є представниками щонайменше однієї чверті держав-членів, можуть звертатися безпосередньо до Європейської Комісії із пропозицією розробити новий правовий акт у сфері правовідносин, в яких Євросоюз наділений компетенцією. Стаття 24 (1) Договору про функціонування ЄС (ДФЄС) визначає процедуру та порядок реалізації ЄГІ. Там, зокрема зазначено, що Європейський парламент і Рада, діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою, встановлюють положення стосовно процедур і умов, необхідних для представлення громадянської ініціативи, включаючи мінімальну кількість громадян, що виступають з такою ініціативою.

У 2011 р. Рада та Європарламент прийняли Регламент № 211/2011 від 16 лютого 2011 р. про громадянську ініціативу. За 8 років дії цього Регламенту Комісія встигла зареєструвати 63 ініціативи, які підтримали 9 млн осіб. Втім лише 4 з них були успішними, 3 з яких спонукали Комісію до додаткових заходів.

Така кількість ініціатив, визнаних Комісією неприйнятними, примусила Комісію розробити новий Регламент, який повинен був спростити процедуру. Ним став Регламент № 2019/788 від 19 квітня 2019 р., який скасував Регламент № 211/2011.

Цей новий документ почав діяти з 1 січня 2020. Процедура складається з наступних етапів:

(1) підготовка ініціативи та створення громадянського комітету: члени цього комітету (щонайменше 7 громадян ЄС, які повинні жити щонайменше у 7 різних країнах ЄС, достатньо дорослих для голосування на виборах до Європейського парламенту), серед них призначаються представник та його заступник, які можуть виступати від імені ініціативи у відносинах з Комісією;

(2) реєстрація ЄГІ на одній із 23 офіційних мов ЄС на веб-сайті Комісії (відповідь Комісія повинна надати протягом двох місяців);

(3) для використання можливості збирання підписів онлайн потрібно отримати сертифікацію відповідної системи (національні органи влади, відповідь протягом 1 місяця);

(4) : збір заяв про підтримку (максимум 12 місяців): потрібно отримати мінімальну кількість підписантів щонайменше у семи країнах ЄС на шляху до 1 мільйона;

(5) отримання заяви про підтримку в кожній країні ЄС, завірені національним органом (відповідь протягом 3 місяців);

(6) надсилання ЄГІ до Комісії, яка має провести експертизу на предмет її прийнятності (до 6 місяців).

У справі C-418/18 P Puppinck та інші проти Комісії Суд роз'яснив останній із цих кроків - експертизу Комісією та наслідки успішної ЄГІ.

Пан Пупнік та інші шість позивачів є організаторами успішної ЄГІ "One of Us" ("Один з нас"). Вони запропонували Комісії ввести заборону на «фінансування діяльності, яка передбачає знищення людських ембріонів». Однак Комісія вирішила не виконувати жодної із поданих вимог. Тому, організатори звернулися спочатку до Загального суду ЄС щодо скасування рішення Комісії. Останній встановив, що стаття 11 (4) ДЄС, а також Регламент № 211/2011, який частково продовжує застосовуватися до ЄГІ, зареєстрованих до 1 січня 2020 року, дозволяють припустити, що Комісія не зобов'язана реалізовувати успішну ЄГІ, але може на свій розсуд приймати рішення щодо «дії, яку вона має намір здійснити, якщо така є наявною». Суд також зазначив, що оскаржуване Повідомлення Комісії було достатньо аргументованим, оскільки чітко окреслювало причини того, чому Комісія не збирається виконувати жодну з вимог організаторів. Більше того, Суд встановив, що рішення Комісії підлягає обмеженому перегляду через широку дискрецію, якою користується цей інститут. Таким чином, застосований аналіз може лише підтвердити «адекватність мотивів, а також наявність явної помилки оцінки, що спричиняє рішення». Враховуючи основні причини, на які посилається Комісія, Суд не виявив такої явної помилки. Тому він відхилив позов у повному обсязі.

У 2018 р. заявники подали апеляційну скаргу на рішення Загального суду з проханням Суду ЄС скасувати рішення передньої судової установи та анулювати зазначене Повідомлення Комісії. У своєму рішенні від 19.12.2019 р. Суд ЄС відхилив усі п'ять підстав апеляції, визначених заявниками.

Приймаючи рішення у справі Puppnick, Суд ЄС розв'язав невирішене питання, що стосується результатів успішної ЄГІ. Незважаючи на те, що організатори ЄГІ могли сподіватися на інший результат, Суд ЄС вважає, що Комісія юридично не зобов'язана виконувати вимоги успішної ЄГІ. Зважаючи на однозначне формулювання статті 11 (4) ДЄС разом з Регламентом № 211/2011 та Регламентом № 2019/788, цього висновку слід було очікувати. Важко зрозуміти, як би Суд міг виносити різні рішення в цьому аспекті, не ігноруючи правові принципи ЄС і не перевищуючи межі своїх повноважень.

Таким чином, новітні тенденції розвитку інституту ЄГІ полягають, в першу чергу, у прийнятті нового акту, що регулюватиме порядок подання ЄГІ до Комісії шляхом спрощення механізмів збору підписів, а, по-друге, рішення Суду ЄС у справі C-418/18 P Puppinck та інші проти Комісії поставило крапку у визначенні долі ЄГІ, все ж таки прийнятої Комісією до розгляду, та повноважень Комісії в цьому контексті.

Список використаних джерел:

1. Consolidated Versions of the Treaty on the European Union and of the Treaty on the Functioning of the European Union. // Official Journal of the European Union. - 26 October 2012. - C 326. - 412 p.

2. Regulation (EU) No 211/2011 of the European Parliament and of the Council of 16 February 2011 on the Citizen's Initiative. // Official Journal of the European Union. - L 65. - 11/03/2011. - P. 1 - 22.

3. Regulation (EU) 2019/788 of the European Parliament and of the Council of 17 April 2019 on the European citizens' initiative (Text with EEA relevance.) // Official Journal of the European Union. - L 130. - 17/05/2019. - P. 55 - 81.

4. Legislative Proposal One of US [Електронний ресурс]

5. Judgment of the Court (Grand Chamber) of 19 December 2019. Patrick Grйgor Puppinck and Others v European Commission [Електронний ресурс]

Размещено на Allbest.ru