Діяльність громадських організацій і творчих спілок Вінниччини періоду незалежності України

Юлія Москвічова

независимости Украины

Activity of the Vinnytsia region's public organizations and creativity unions during the period of Ukraine's independence

The article examines activity and features of the Vinnytsia region public organizations' functioning; specificity and development directions of civil society institutions at the present stage have been revealed. Activity of the most active regional branches of all-Ukrainian creative unions has been characterized; the main activity directions of creative unions of journalists and artists of Vinnytsia region during the period of Ukraine's independence have been analyzed.

Key words: public organizations, creative unions, Vinnytsia region, civil society institutions.

На сучасному етапі розвитку суспільства посилюються тенденції до урізноманітнення громадських об'єднань та їх впливовості на конкретні ситуації. Особлива активність громадських організацій, динаміка їх зростання та впливу спостерігаються саме у суспільствах перехідного типу, де виникає велика кількість складних суспільно-політичних проблем.

Згідно Закону України "Про громадські об'єднання" від 22.03.2012 р., громадське об'єднання (ГО) - це добровільне об'єднання фізичних та (або) юридичних осіб для здійснення і захисту прав і свобод, задоволення суспільних, економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів без мети отримання прибутку [15].

Сучасні дослідники визначають ГО та рухи як інститути громадянського суспільства (ІГС), яке формується в Україні. У ґрунтовному дослідженні, присвяченому проблемам соціокультурних передумов демократичної трансформації в Україні, А. Колодій зазначає, що громадянське суспільство - це сфера спілкування, взаємодії, спонтанної самоорганізації і самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих асоціацій, яка захищена необхідними законами від прямого втручання і регламентації з боку держави і в якій переважають громадянські цінності [6, с. 76].

Місто Вінниця - потужний культурно-мистецький центр Поділля із власними традиціями. Тут зосереджено керівництво багатьох обласних творчих спілок та ГО. За свідченням Головного управління статистики у Вінницькій області, серед 4 тис. діючих громадських організацій 722 - мають статус центральних органів та 3,1 тис. - місцевих осередків. На обліку в ГО перебуває 682,5 тис. членів [14]. Кількість об'єднань громадян щорічно зростає. Якщо в 1996 р. було зареєстровано 342 ГО, то на сучасному етапі - майже 4 тис. Динаміка зростання кількості громадських об'єднань за спрямуванням досліджувалась у дисертаційній роботі Ю. Москвічової [11, с. 241]. У таблиці 1 відображено динаміку функціонування найбільш чисельних громадських організацій Вінниччини протягом 2006-2014 рр. У структурі ГО за видами діяльності станом на 2014 р. кожна шоста організація - оздоровча та фізкультурно- спортивна, кожна восьма - професійної спрямованості, кожна дев'ята - об'єднання ветеранів та інвалідів, кожна одинадцята - молодіжна організація [14].

Табл. 1. Найчисельніші громадські організації Вінниччини

Не дивлячись на те, що кількість ІГС та сфер їх діяльності у Вінницькій області постійно зростає, їх роль у суспільно-політичних процесах регіону є й досі незначною, а громадська активність часто є відірваною від поточних соціальних процесів, що обумовлюється недостатнім рівнем кадрової, інтелектуальної, фінансової та інституційної спроможності ГО. Необхідним інструментом вирішення проблем розвитку ІГС в регіоні стало прийняття та реалізація обласної програми сприяння розвитку громадянського суспільства у Вінницькій області на 2012-2015 рр., в рамках якої передбачалося проведення низки заходів, спрямованих на залучення ІГС та громадськості до процесів формування та реалізації державної і регіональної політики, зокрема шляхом створення сприятливого правового середовища для діяльності ІГС через прийняття відповідних нормативно-правових актів локального рівня; впровадження постійно діючої інформаційно-просвітницької кампанії; вироблення прозорих механізмів підтримки місцевими органами виконавчої влади суспільно-корисної діяльності ІГС через впровадження механізму соціального замовлення та ін. [13]. За результатами впровадження культурно-мистецьких проектів ГО, зокрема за 2012 р., переконуємось, що велика увага приділяється молодіжному середовищу. Молодіжні ГО ведуть активну просвітницьку діяльність, якісно та змістовно організовують дозвілля молоді. За данними Управління статистики у Вінницькій області кількість молодіжних організацій збільшилась із 70 в 2000 р. до 300 - у 2014 р. (майже в 4 рази). Найбільш активними серед них є ГО "Вінницьке козацьке молодіжне об'єднання "Молода Подільська Січ", обласні ГО "Наше Поділля", "Батьківщина молода", ГО молоді з обмеженими можливостями "Гармонія", Вінницька міська молодіжна організація "Діалог-центр" [14]. Однією з найчисельніших ГО, що об'єднує активну молодь є Спілка молодіжних організацій Вінниччини (СМОВ), заснована в 1993 р., серед проектів якої - "Студентський парламент Вінниччини", "Нова генерація", "Європа очима молоді", соціальний проект "Твої мрії" та ін.

У культурно-мистецькій галузі працівники певного фахового напрямку об'єднуються у творчі спілки. Згідно Закону України, творча спілка - це добровільне об'єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури і мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту. У Вінницькій області зареєстровано 12 територіальних осередків Всеукраїнських творчих спілок. Активно діють Вінницькі обласні організації Національних спілок журналістів, письменників, художників, краєзнавців, архітекторів, фотохудожників, майстрів народного мистецтва та ін.

Першою спілчанською організацією, що утворилася на теренах Вінниччини 5 травня 1957 р. стала Вінницька організація Національної спілки журналістів України (НСЖУ). Першим керівником організації було обрано засл. працівника культури України, голову облтелерадіокомітету М. Гненного. Наступні роки очільниками обласного осередку НСЖУ були редактори "Вінницької правди" В. Орлик, М. Совко, В. Бовкун. З 1980 р. організацією керував досвідчений журналіст, письменник і художник М. Чорний. За його сприяння у м. Вінниці був заснований клуб "Золоте перо", що став справжньою школою професійної майстерності працівників ЗМІ регіону. Згодом М. Чорний передав естафету керівництва спілкою В. Войтенку, а надалі цю посаду обіймав І. Гриб - спортивний журналіст, автор гумористичних творів, редактор відділу спорту в післявоєнній обласній молодіжній газеті.

З 1996 р. відповідальним секретарем спілки працював В. Лисенко - випускник Київського державного університету ім. Т. Шевченка, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Золоте перо", працював у часописах Києва, Молдови, вінницькій обласній газеті "Комсомольське плем'я", головний редактор газети "Південний Буг". За час головування В. Лисенка в обласній організації НСЖУ її ряди зросли майже вдвічі. Окрім кількісного зростання, в її діяльність були впроваджені творчі конкурси, "круглі столи" із соціально-економічних проблем, започатковано журналістську премію ім. Олександра Гетьмана. Звання "Заслужений журналіст України" одержали понад 50 вінницьких журналістів [1, с. 296].

З 2011 р. на посаду голови правління обласної організації НСЖУ було обрано засл. журналіста України, члена спілки з 1976 р. В. Паламарчука.

З кожним роком вінницький осередок НСЖУ міцніє та розширюється. Якщо у 1990 р. в обласній спілці було близько 200 членів і з них - тільки 2 заслужених журналісти України, то у 2004 р. організація об'єднувала вже понад 300, а в 2009 р. - понад 400 працівників, поміж яких заслужених журналістів вже нараховувалося понад 40 осіб. Станом на 2017 р. спілка журналістів Вінниччини - багаточисельна й потужна організація, членами якої є понад 600 журналістів. З метою вдосконалення їх професійної майстерності обласною організацією НСЖУ в різні роки було запроваджено ряд творчих конкурсів - "Журналіст року", "Краща газета року", "Краща первинна журналістська організація", "Премія за видавничу діяльність". За заслуги в окремих галузях журналістики присуджуються премії "Золоте перо", Премія ім. Олександра Гетьмана, Премія ім. Володимира Орлика, Премія ім. Костянтина Гришина [11, с. 53]. У 2016 р. вперше була запроваджена номінація "Відкриття року".

Важливим напрямом роботи обласної спілки журналістів залишається видавнича діяльність. До 50-річчя утворення НСЖУ було видано довідник "Вінниччина журналістська" (автор-упорядник В. Лисенко), що висвітлює життя і творчу діяльність 1330 журналістів, письменників, фотохудожників Вінниччини, містить інформацію про ЗМІ області, спілчанські доробки. До 55-річчя НСЖУ вийшла з друку книга С. Гальчака "Словом і багнетом" про вінницьких журналістів, які воювали на фронтах війни з німецько-фашиськими загарбниками. Щороку відбуваються презентації книг журналістів області, зокрема Є. Таранюка "Іду на ви", А. Гончара "В складі обмеженого контингенту", О. Філіна "Я молча, Винница, поведаю тебе" та багато інших.

Витоки Вінницької обласної організації Національної спілки художників України (НСХУ) сягають повоєнних років, коли у м. Києві при Українській Спілці Кооперативних товариств було засновано Товариство художників. Таке товариство почало діяти і у Вінниці, уповноваженим Спілки радянських художників України було призначено художника-графіка М. Кірилова, який і став першим членом Спілки на Вінниччині. Внаслідок орієнтації на посилення місцевих осередків і започаткування розподілень у мистецьких учбових закладах, до Вінниці у 1955 р. потрапляє випускник Київського художнього інституту живописець О. Сидоров - засл. художник України, член НСХУ з 1963 р. Завдяки його організаційному хисту та авторитету у вищих партійних органах у місті було зведено Будинок художника - чотириповерхова будівля, де на першому поверсі діяли виставкова зала, художній салон-магазин та адміністрація "Вінницьких художньо-виробничих майстерень", на другому й третьому - помешкання для художників, на четвертому - творчі майстерні. Зважаючи на сприятливі умови, до Вінниці переїжджають художники з інших міст Радянського Союзу. Найпершими дипломованими митцями, які приїхали після Київського художнього інституту були В. Пирогов та В. Бугай.

Важливою подією стало відкриття у 1960 р. дитячої художньої школи, вихованці якої отримують подальшу професійну освіту в провідних фахових закладах Києва, Одеси, Львова, Харкова, Москви та Санкт-Петербурга.

Протягом 1960-х рр. осередок художників у Вінниці поступово розширюється і 22 квітня 1976 р. було створено Вінницьку організацію НСХУ. До першого складу спілки увійшли В. Смаровоз, А. Ступніков, І. Довженко, майбутні засл. художники України А. Сорока, І. Синєпольський, М. Чорний, М. Кірилов, В. Пирогов, М. Лошак, А. Довженко. Головою організації було обрано О. Сидорова. При спілці створюється молодіжна організація, діють студії художнього малюнку, графіки, офорту.

У різні роки Вінницьку організацію очолювали художники І. Синєпольський (19861991 рр.), А. Непорожній (1991-1997 рр.), заслужений діяч мистецтв України Л. Гринюк (19972014 рр.), О. Назаренко (2014-2016 рр.). З квітня 2016 р. спілку очолює художник-проектант В. Каспрук, організація об'єднує близько 100 митців різного фахового спрямування, які працюють в різноманітних видах образотворчого мистецтва - монументальному і станковому живописі (В. Абрамов, А. Васкевич, Л. Гринюк, С. Касевич, Л. Лебедєва, І. Синєпольський, М. Чорний, В. Шпак та ін.), меморіальній скульптурі (А. Бурдейний, І. Довженко, Я. Куленко, М. Михальчук, В. Смаровоз, В. Оврах та ін.), в оригінальній та друкованій графіці (Н. Багнюк, С. Білаш, І. Грицюк, Ю. Кізімов, О. Ступніков, О. Янголь та ін.), у різних галузях декоративноприкладного мистецтва (Я. Данилів, К. Жілінскайте, В. Зелінський, О. Ковальчук, Л. Пастух, В. Слободянюк, О. Шинін та ін.).

За роки незалежності України Вінницька спілка художників провела велику кількість живописно-графічних пленерів у містах Кам'янці-Подільському, Немирові, Вінниці, Хмільнику, у с. Селище (на базі Вінницького державного аграрного університету), с. Степашки (на базі Вінницького Національного технічного університету), с. Грушівка (Миколаївська область). Вінницькі художники працювали на творчих пленерних базах Спілки художників у Седневі, Очакові, Гурзуфі, брали участь в пленерах у Пущі-Водиці, на Одещині та в АР Крим. Традиційними у м. Вінниці стали виставки до Дня Незалежності, Дня художника, до Різдва, персональні виставки митців, масштабні мистецькі проекти, присвячені ювілейним датам, виставки ліричного спрямування - "Весняна прелюдія", "Барви літа", "Жінки Вінниччини - художниці" та ін. [5, с. 6]. Найбільш відомими на Вінниччині стали Немирівські пленери, започатковані у 1996 р., що проходять у центральному корпусі санаторію "Авангард" (колишній палац княгині М. Щербатової). Протягом існування Немирівського пленеру, участь у ньому взяли більше 100 митців з Росії, Білорусі, Польщі, Китаю, Литви, Норвегії та багатьох міст України. Члени спілки беруть активну участь і в скульптурних пленерах, які традиційно проходять у с. Буші і Глибочку Ямпільського району та Букатинці Чернівецького району [3, с. 129].

За підтримки обласної влади видано п'ять художніх альбомів, які презентують творчість членів спілки, та тринадцять альбомів окремих авторів з серії "Митці Вінниччини". В 2011 р. видано тематичний художній альбом "Вінниччина історична в образотворчому мистецтві". Творчість художників систематично висвітлюється на сторінках літературно-мистецького видання "Вінницький край".

Таким чином, аналіз діяльності громадських організацій і окремих творчих спілок, здійснений у статті, засвідчує, що початок ХХІ ст. характеризується активізацією їх розвитку, створенням сприятливих умов для формування модерного соціокультурного середовища регіону.

Джерела та література