Впровадження е-адміністрації у Польщі протягом 2000-2010 рр.

Використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій у сфері державного управління. Розробка проектів, що забезпечують функціонування електронної адміністрації у Польщі. Прийняття законодавчої бази згідно вимогам і стандартам Європейського Союзу.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.11.2020
Размер файла 22,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Впровадження е-адміністрації у Польщі протягом 2000-2010 рр.

Є.С. Києнко-Романюк

Анотація

У статті досліджується законодавча база е-адміністрації та аналізуються відомі державні проекти із впровадження е-адміністрації у Польщі у першій декаді ХХІ століття.

Протягом 2000-2010 років у Республіці Польщі було запроваджено ряд ініціатив та прийнято відповідну законодавчу базу для функціонування електронної адміністрації, яка б відповідала вимогам і стандартам, що діяли на той час в країнах Європейського Союзу.

Приклади успішно реалізованих проектів показують, що було досягнуто значного успіху в даній сфері. Проте, невисока оцінка рівня розвитку ключових послуг, визначених Європейською Комісією, вказувала на недостатній поступ у впровадженні електронної адміністрації у життя польського суспільства.

Ключові слова: е-адміністрація, електронний підпис, електронні послуги, еПольща, цифровий уряд, «Малопольські ворота».

Вступ

Актуальність статті визначається тим, що використання мережі Інтернет з кожним роком все більше входить до різних сфер нашого життя. На початку ХХІ століття у розвинених країнах світу відбувся справжній прорив у використанні сучасних інформаційно-комунікативних технологій у сфері державного управління. Республіка Польщі, вступаючи до Європейського Союзу в травні 2004 року, також вжила цілий ряд заходів для покращення якості надання державних послуг громадянам і підприємствам, установам та організаціям.

Польські науковці широко досліджують та висвітлюють переваги впровадження електронного врядування у систему державно-громадського адміністрування. Зокрема, В. Міхальські [1] представляє огляд електронних сервісів в польській державній адміністрації в контексті польського уряду, а також ініціатив Європейського Союзу, відстежує напрями розвитку інформаційного суспільства та економіки знань, оцінює стан реалізації завдань, що стосуються стратегії інформатизації Польщі. Роль управління у функціонуванні місцевого муніципального самоврядування висвітлили М. Жебик та П. Філіп [2]. Е. Войчєховскі [3] показує процес впровадження електронного врядування в органах місцевого самоврядування. Автори всіх праць однозначно позитивно відгукуються про загальноєвропейські та польські ініціативи впровадження та інтенсифікації надання державних послуг громадянам та юридичним особам через мережу Інтернет.

Метою даної статті є визначення законодавчої бази е-адміністрації та аналіз перших державних проектів із впровадження е-адміністрації у Польщі у першій декаді ХХІ століття.

Виклад основного матеріалу

Обговорення теми електронної адміністрації в Польщі розпочалися одразу після оприлюднення доповіді Європейської Комісії «Європа і суспільство глобальної інформації.

Приписи для Європейської Ради» [4], але перші конкретні дії розпочалися лише в 2000 році. Тоді Сейм Республіки Польщі прийняв постанову щодо формування основ інформаційного суспільства у країні [5], а через декілька місяців (28 листопада 2000 року) Рада Міністрів прийняла програму «Цілі та напрямки розвитку інформаційного суспільства у Польщі» [6]. Ще на рік пізніше були прийняті два важливі для розвитку електронної адміністрації закони: про доступ до державної інформації [7] та про електронний підпис [8]. Наступною значною подією у провадженні е-адміністрації стала розробка документу, що мав назву «еПольща. План дій щодо розвитку інформаційного суспільства в Польщі на 2001 -2006 роки» [9], що створювався за зразком європейського плану розвитку «еЄвропа 2002 - інформаційне суспільство для всіх» [10], який, у свою чергу, мав на меті трансформувати європейське суспільство у глобальне інформаційне суспільство. Нова версія даного плану для Європи була прийнята у 2005 році [11], і відповідно, внесено корективи до програми «еПольща».

У 2003 році Комітет Наукових Досліджень приготував і оприлюднив ініціативу «Стратегія інформатизації Республіки Польщі - еПольща», що базувалася на загальних принципах Лісабонської стратегії та плані «еЄвропа». Стратегія передбачала чотири головні напрямки роботи: загальне забезпечення шкіл доступом до мережі Інтернет; «Ворота Польщі» - план впровадження е-адміністрації; польський зміст в Інтернеті; загальна комп'ютерна освіта [12, s. 9].

У наступному, 2004 році, новостворене Міністерство науки та інформатизації опублікувало оновлену і розширену версію вищеназваного документу - «Стратегія інформатизації Республіки Польщі - еПольща на 2004-2005 рр.», головна ціль якої була визначена як формування конкурентоспроможної економіки, що базувалась на знаннях та покращенні якості життя мешканців шляхом успішної інформатизації [13]. У тому ж році з'явилися ще два важливі документи: «План роботи щодо розвитку електронної адміністрації (eGovemment) на 2005-2006 рр.» [14] та доповідь «Пропозиції напрямків розвитку інформаційного суспільства у Польщі до 2020 року» [15]. В 2005 році Міністерство науки та інформатизації підготувало «Ключову стратегію розвитку інформатизації Польщі до 2013 року та перспективний прогноз трансформації інформаційного суспільства до 2020 року» [16]. В тому ж році було впроваджено у життя Закон про інформатизацію діяльності суб'єктів, що реалізовують державні завдання [17]. державний управління електронний адміністрація польща

Документом, який окреслив напрямки розвитку інформаційного суспільства в Польщі стала «Стратегія розвитку інформаційного суспільства до 2013 року» [18], що була підготовлена в грудні 2008 Міністерством внутрішніх справ і Адміністрації та містила цілу низку заходів і пріоритетів, які наближали польське суспільство до дистанційного надання широкої сфери послуг державної адміністрації через мережу Інтернет. На першому місці знаходилися послуги для бізнесу, які на той час були найслабше розвинені у порівнянні з іншими країнами Європейського Союзу. А їх реалізація мала принести найбільші результати в сфері втілення співпраці адміністрація-бізнес, тому що це збільшувало надходження податків від юридичних осіб, спрощувало декларування та нотифікування податку на додану вартість, реєстрацію господарської діяльності, державні замовлення.

Другим пріоритетом стали послуги розраховані на підприємців, але відрізнялися від звичних стандартів Європейського Союзу - надання дозволів і сертифікатів та надання послуг для громадян (податок з фізичних осіб, соціальна допомога (по безробіттю, послуги з охорони здоров'я, допомога багатодітним, стипендії студентів, реєстрація транспортних засобів, обслуговування звернень до поліції, акти цивільного стану - народження, одруження, смерті, реєстрації місця проживання).

Третій пріоритет отримали решта послуг для громадян: документи, що посвідчують особу, дозволи на будівництво, каталоги публічних бібліотек і пошук інформації, реєстрація вступників до вузів.

На четвертому рівні пріоритетності опинилися ті послуги, інформатизація яких не відрізнялася від середньої по ЄС, зокрема, посередництво при працевлаштуванні, послуги державних відділів зайнятості, обов'язкове страхування, митні декларації.

Наступною метою у прийнятій стратегії було виділено збільшення доступності для громадян, бізнес-структур і органів місцевого самоврядування даних у державних реєстрах та інших державних базах даних. Наприклад, йшлося про такі державні реєстри, як Загальна електронна система обліку населення (Powszechny Elektroniczny System Ewidencji Ludnosci -PESEL), Реєстр національної економіки (Rejestr Gospodarki Narodowej - REGON), Національний судовий реєстр (Krajowy Rejestr S^dowy - KRS), Центральний реєстр актів цивільного стану (Centralny Rejestr Aktow Stanu Cywilnego), Загальнопольська база даних виданих та втрачених посвідчень особи (Ogolnopolska Ewidencja Wydanych i Utraconych Dowodow Osobistych) та Державна база платників податків (Krajowa ewidencja Podatnikow - NIP). Відсутність обміну інформацією між цими реєстрами та існування кожного з них як окремої бази даних значно ускладнювало їх використання, гальмувало створення нових та процес надання існуючих державних послуг громадянам і юридичним особам.

За перші роки впровадження стратегії (протягом другої половини 2000 -х) спостерігалося значне підвищення рівня роботи е-адміністрації. Із 20 ключових послуг, визначених Європейською Комісією, чотири знаходилися на четвертому рівні розвитку, так званому рівні транзакції. Решта 16 - перебували на другому рівні розвитку - односторонньої інтеракції. Це при тому, що до 2004 року всі електронні послуги знаходилися на першому рівні - інформації.

Важливу роль у підвищенні рівня надання електронних послуг у Польщі відіграли відомі проекти із розвитку електронної адміністрації. Із найбільш успішних та загальновідомих ініціатив завжди виділяють проект «Малопольскі ворота» (http://www.wrotamalopolski.pl/). Це була назва інформаційно-управлінського порталу Малопольського воєводства, що складався із двох частин. Перша - розрахована на громадян. Вона включала у себе Цифровий уряд (Cyfrowy Urzd), Малопольский бюлетень державної інформації (Malopolski Biuletyn Informacji Publicznej) та розділ, що надавав інформацію про воєводство (у т.ч. про особливості, що відрізняли його від інших регіонів, природу та історію воєводства, інформацію для подорожуючих, та дані, що стосувалися різних сфер суспільного життя - освіти, культури, соціальної допомоги, роботи, підприємництва, зон відпочинку та сільських регіонів, туризму, спорту, охорони здоров'я, задоволення потреб людей з обмеженими можливостями, традиційних регіональних продуктів і виробів. Цікавим елементом інформаційного порталу став онлайн-магазин, де можна було купити карти, виготовлені Воєводським центром геодезії і картографії, в електронній та паперовій версіях.

Завданням Цифрового уряду було створити можливості доступу до інформації та електронних послуг всіх відділів і департаментів. Ідея полягала в тому, щоб зібрати разом і створити можливості вирішити в електронній формі різнорідні питання, що були у компетенції органів управління гмін, повітових староств, воєводських органів законодавчої та виконавчої влади, а також всіх інших державних структур. Завдяки діяльності цифрового уряду стало можливим вирішення через Інтернет 150 справ, які були у компетенції державних установ - використання електронного підпису у взаємовідносинах із управлінськими органами; перевірка стану вирішення питання; інтеграція із зовнішніми системами обігу документів. Розділ Малопольский бюлетень державної інформації надав доступ до 280-ти Бюлетенів державної інформації, в яких містилися, зокрема, всі оголошення про державні замовлення. Там же, на порталі «Малопольські ворота» було розміщено освітню платформу е-Школа, яка значно спростила комунікацію на рівні учень-школа-батьки.

Досвід даного проекту було поширено на інші регіони, і з'явилися «Ворота Опольщизни», «Ворота Підляшшя», «Підкарпатські ворота». «Ворота Помор'я». «Ворота Вармії та Мазур», «Свєнтокшиські Ворота».

Проект «E-PAUP» - http://www.epuap.gov.pl/ - Електронна платформа послуг державної адміністрації (Elektroniczra РМйэта Uslug Administracji Publicznej) була створена для вирішення через Інтернет широкого спектру справ громадян і підприємців. У рамках проекту було створено Каталог державних послуг - загальнопольська база даних всіх послуг, що могли надаватися електронним шляхом, а також тих, що надавались через портал «E-PAUP», з можливостями пошуку, фільтрування, навігації та можливостями передачі документів між органами влади та клієнтами і обміну документами між державними структурами.

Проект «е-Декларації» - http://www.e-deklaracje.gov.pl/ - це система подання податкових декларацій в електронній формі. Порталом могли скористатись підприємства, які отримали довідку про підтвердження відповідності даних поданих в заяві про намір подавити декларацію в електронній формі із даними поданими довіреною особою, і мають електронний підпис. А в випадку з податком з фізичних осіб щодо отриманого доходу (понесених втрат) - PIT-37 - будь-який громадянин, навіть без наявності електронного підпису.

Портал «e-Inspektorat» - http://e-inspektorat.zus.pl/ - це сервіс обслуговування клієнтів Центру соціального страхування (Zaklad Ubezpieczen Spolecznych). У ньому було розміщено і впорядковано інформацію, що стосувалася різного роду страхувань і страхових внесків, зміст подано у вигляді інформаційних карток із допоміжними підказками, роз'ясненнями та інструкціями. Через сторінку Центру соціального страхування також можна було оплатити послуги, користуючись електронним підписом, або отримати консультацію чи додаткову інформацію.

Отже, протягом 2000-2010 років у Республіці Польщі було запроваджено ряд ініціатив та прийнято відповідну законодавчу базу для функціонування електронної адміністрації, яка б відповідала вимогам і стандартам, що діяли на той час в країнах Європейського Союзу. Приклади успішно реалізованих проектів показують, що було досягнуто значного успіху в даній сфері. Проте, невисока оцінка рівня розвитку ключових послуг, визначених Європейською Комісією, вказувала на недостатній поступ у впровадженні електронної адміністрації у життя польського суспільства.

У подальших дослідженнях варто зосередити увагу на впровадженні електронних послуг в окремих сферах суспільного життя та порівняти рівень розвитку е-адміністрації у Польщі з іншими країнами Центрально-Східної Європи.

Джерела та література

1. Michalski W. Rozwoj uslug eGovernment w swietle inicjatyw programu eEuropa i ePolska / W. Michalski. // Telekomunikacja i Techniki Informacyjne. - 2007. - № 3-4. - s. 48-59.

2. Grzebyk M., Filip P. Rola zarzdzania w funkcjonowaniu samorz^du gminnego / M. Grzebyk, P. Filip // Nierownosci spoleczne a wzrost gospodarczy. Rozwoj zrownowazony i problemy obszarow wiejskich, pod red. nauk. M.G. Wozniaka. - Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, Rzeszow 2012. - № 29. - s. 183-190;

3. Wojciechowski E. Zarzdzanie w samorz^dzie terytori alnym / E.Wojciechowski -- Warszawa: Difin, 2003. - 254 s.

4. eEurope 2002. An Information Society for All. [Електронний ресурс] // UMIC Agencia para a sociedate do Conhecimento. - Режим доступу: http://www.umic.pt/images/ stories/publicacoes2/actionplan_en.pdf

5. Uchwala Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 14 lipca 2000 r. w sprawie budowania podstaw spoleczenstwa informacyjnego w Polsce // Monitor Polski. - 2000. - № 22. - Poz. 448.

6. Cele i kierunki rozwoju spoleczenstwa informacyjnego w Polsce [Електронний ресурс] // Komitet Badan Naukowych. - Режим доступу: http://kbn.icm.edu.pl/cele/cele.html

7. Ustawa z dnia 6 wrzesnia 2001 r. o dostзpie do informacji publicznej // D ziennik Ustaw. - 2001. - № 112. - Poz. 1198.

8. Ustawa z dnia 18 wrzesnia 2001 r. o podpisie elektronicznym // Dziennik Ustaw. - 2001. - № 130. - Poz. 1450.

9. ePolska. Plan dzialan na rzecz roz-woju spoleczenstwa informacyjnego w Polsce na lata 2001 - 2006 [Електронний ресурс]. - Ministerstwo Lcznosci, 14.06.2001 - 75 s. // Cyfrowyurzd.pl - Режим доступу: http://www.cyfrowyurzad.pl/gfx/cyfrowyurzad/files/iza/epolska.pdf

10. eEurope 2002. An Information Society for All. [Електронний ресурс] // . UMIC Agencia para a sociedate do Conhecimento. - Режим доступу: http://www.umic.pt/images/stories/publicacoes2/actionplan_en.pdf

11. eEurope 2005. An Information Society for All. [Електронний ресурс] // ETSI. - Режим доступу: http://www.etsi.org/WebSite/document/ aboutETSI/EC_Communications/eEurope2005_actionPlan.pdf

12. Kozlowska B. Aktywna biblioteka. Miejsce dla obywateli: e-administracja / B. Kozlowska. - Warszawa: Fundacja Rozwoju Spoleczenstwa Informacyjnego, 2010. - 62 s.

13. Strategia informatyzacji Rzeczypospolitej Polskiej - ePolska na lata 2004-2006 [Електронний ресурс]. - Warszawa: Ministerstwo Nauki I Informatyzacji, grudzien 2003. - 55 s. // Departament Pozytku Publicznego. - Режим доступу: http://www.pozytek.gov.pl/files/pozytek/e_Polska_2004_06.pdf

14. Rada Ministrow 26.10.04. przyjзla plan dzialan na rzecz rozwoju elektronicznej administracji (eGovernment) na lata 2005-2006 [Електронний ресурс] // Sprawy Nauki. Biuletyn Ministra Nauki i Szkolnictwa Wyzszego. - Режим доступу: http://www.sprawynauki.waw.pl/?section=article&art_id=1550

15. Proponowane kierunki rozwoju spoleczenstwa informacyjnego w Polsce do 2020 roku [Електронний ресурс] // Biblioteka eRozwoju. - Режим доступу: http://biblioteka.mwi.pl/ index.php? option=com_k2&view=item&id=220:proponowane-kierunki-rozwoju-spo%C5%82ecze%C5%84stwa- informacyjnego-w-polsce-do-2020-roku&Itemid=3

16. Strategic kierunkow rozwoju informa-tyzacji Polski do roku 2013 oraz perspektywiczn prognozз transformacji spoleczenstwa informacyjnego do roku 2020 [Електронний ресурс] - Ministerstwo Nauki i Informatyzacji. - Warszawa, , 24 czerwca 2005. - 54 s. // UNPAN United Nations Public Administration Network. - Режим доступу: http://unpan1.un.org/ intradoc/ groups/public/documents/ unpan/ unpan034027.pdf

17. Ustawa o informatyzacji dzialalnosci podmiotow realizujcych zadania publiczne // Dziennik Ustaw. - 2005. - № 64. - Poz. 565.

18. «Strategia rozwoju spoleczenstwa informacyjnego w Polsce do roku 2013» - w celu podniesienia jakosci zycia obywateli [Електронний ресурс] // Ministerstwo Spraw Wwntsznych i Administracji. - 03.10.2008. - Режим доступу: https://mswia.gov.pl/pl/ aktualnosci/ 6278, Strategia-rozwoju- spoleczenstwa-informacyjnego-w-Polsce-do-roku-2013 -w-celu-podn.html

Abstract

Introduction of e-governance in Poland in 2000-2010

Kyyenko-Romaniuk Y.S.

The article studies the legislative base of e-governance and analyses the prominent state projects on introduction of e-governance in Poland in the first decade of the 21st century. During 2000-2010 the Republic of Poland introduced a number of initiatives as well as adopted the corresponding legislative base, which was necessary for electronic governance functioning and met the requirements of the e-standards of the European Union countries. The examples of successfully implemented projects show that considerable success was achieved in this sphere. However, the European Commission gave a low evaluation of the level of development of the determined key services and pointed out the insufficient achievements in introduction of electronic governance into the life of the Polish society.

Key words: e-governance, digital signature, electronic services, ePoland, digital government, “Malopolski Gate” (WrotaMalopolski)

Аннотация

Внедрение Е-администрации в Польще в 2000-2010 гг.

Киенко-Романюк Е. С. В статье исследуется законодательная база е-администрации и анализируются известные проекты по внедрению е-администрации в Польше в первой декаде ХХI века. На протяжении 2000-2010 гг. в Республике Польше было реализовано ряд инициатив и принято соответствующую законодательную базу для функционирования электронной администрации, которая бы отвечала требованиям и стандартам, действующим в то время в странах Европейского Союза. Примеры успешно реализованных проектов показывают, что был достигнут значительный прогресс в данной сфере. Но, невысокая оценка уровня развития ключевых услуг, определенных Европейской Комиссией, указывала на недостаточное продвижение в деле внедрения электронной администрации в жизнь польского общества.

Ключевые слова: е-администрация, электронная подпись, электронные услуги, еПольша, цифровое правительство, «Малопольские ворота».

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.