Особливості політичної свідомості населення України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

PECULIARITIES OF POLITICAL CONSCIOUSNESS OF THE POPULATION OF UKRAINE

Заславська О.О.,

кандидат політичних наук, доцент кафедри філософії і політології, Хмельницький національний університет (Хмельницький, Україна),

Налімова В. В.,

студентка факультету міжнародних відносин, Хмельницький національний університет (Хмельницький, Україна),

Посвістак О.А.,

доктор психологічних наук, доцент кафедри філософії і політології, Хмельницький національний університет (Хмельницький, Україна),

Zaslavska O.,

Ph.D. In Political Science, associate Professor of

the Department of Philosophy and Political Science, Khmelnytskyi National University (Khmelnitsky, Ukraine),

Nalimova V.,

student of the Faculty of International Relations, Khmelnytskyi National University (Khmelnitsky, Ukraine),

Posvistak O.,

Doctor of Psychology Sciences, associate Professor of the Department of Philosophy and Political Science, Khmelnytskyi National University (Khmelnitsky, Ukraine),

Проаналізовано зміни суспільно-політичної свідомості українців з 2013 до кінця 2019 рр. та встановлено, що попри кардинальну зміну суспільно-політичних настроїв, політична свідомість більшості українців функціонує переважно на щоденному рівні. Визначено особливості політичної свідомості населення на сучасному етапі розвитку України та встановлено, що зросла потреба громадян у мирі, стабільності, достатку та ін. Підкреслено те, що політична свідомість впливає на політичні дії населення та визначає функціонування політичної системи України. Припущено, що політична свідомість українців може «перерости» в масову та визначено, що запобігти цьому можна шляхом підняття рівня політичної освіти громадян.

Ключові слова: політична свідомість, політична освіта, політична поведінка, політична культура, політична система.

свідомість політичний суспільний українець

Changes in the socio-political consciousness of Ukrainians from 2013 to the end of 2019 are analyzed, and it is found that despite the dramatic change in socio-political attitudes, the political consciousness of most Ukrainians functions mainly on a daily basis. The peculiarities of the political consciousness of the population at the present stage of development of Ukraine have been identified and the need for peace, stability, prosperity and so on has increased. It is emphasized that political consciousness influences the political actions of the population and determines the functioning of the political system of Ukraine. It is suggested that the political consciousness of Ukrainians can “grow” into the masses and it is determined that this can be prevented by raising the level of political education of citizens.

Key-words: political consciousness, political education, political behavior, political culture, political system.

Постановка проблеми у загальному вигляді та зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Станом на сьогодні політична поведінка українців детермінується емоціями, швидкоплинними настроями, а не раціоналізмом. Наслідком Майданів або перемоги на виборах конкретних політиків є зазвичай невиправдано завищені очікування, які закономірно змінюються розчаруванням, а це своєю чергою призводить до коливання політичної системи в цілому. А оскільки політична свідомість безпосередньо пов'язана з політичною системою, аналіз налаштування українців щодо політичних процесів дозволить відшукати відповіді на запитання, які стосуються характеру взаємовідносин суспільства з політичною системою, що є важливим для вирішення завдань, спрямованих на подолання кризового стану в крані.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Проблеми політичної свідомості перебувають в полі наукових інтересів політологів, психологів, соціологів. Поряд із класичними роботами Г Алмонда, С. Верби, М. Дюверже, М. Кроз'є з'являються сучасні дослідження окремих аспектів політичної свідомості. Так, аналізу практики впливу на політичну свідомість присвячені роботи Divya P. Tolia-Kelly [3], роль освіти в піднятті політичної свідомості окремих прошарків населення досліджує Sauviat Luciole [4], зв'язок легі- тимності та політичної свідомості - Shokri Mehdi [5]. Особливої актуальності останнім часом набуває аналіз ролі соціальних медіа у формуванні політичної свідомості. Найбільше робіт з цієї проблематики так чи інакше торкаються різних аспектів ролі мережі Facebook (Tariro Nyamuda Drake, Catherine, Gil de Zhniga Homero, Nakwon Jung, and Sebastian Valenzuela. Miller Vincent, Oremus Will, Drake, Catherine) [6-10], Twitter (A. Bermingham. А.F. Smeaton) [1, 2] та інших мікроблогів. Різними аспектами функціонування та формування політичної свідомості також цікавляться вітчизняні вчені (С. Гелей, Р. Пастушенко, С. Рутар, Ф. Кирилюк,

А. Бабкіна та інші). Аналіз останніх досліджень дозволив дійти висновку про розвиток вітчизняного наукового доробку в контексті світової науки: українські вчені так само займаються розробкою проблем ролі соціальних медіа у формуванні політичної свідомості (Л. Зайко, О. Заславська) [13, 14], звертають увагу на гендерні аспекти проблеми (Н. Кодацька) [1, 2], шукають основу політичної мотивації українців (Р. Каламаж, І. Вільчинська, М. Владимиров) [11, 12, 15], аналізують трансформацію суспільно-політичних настроїв українців (О. Посвістак) [16] тощо.

Метою нашого дослідження є аналіз зміни суспільно-політичної свідомості українців з 2013 до кінця 2019 рр. та визначення особливостей політичної свідомості населення на сучасному етапі розвитку України.

Виклад основного матеріалу дослідження. Загальновідомо, що політична свідомість, будучи суб'єктивним образом політичної системи, містить в собі комплекс ідеологічних (політичні знання, цінності, переконання) та психологічних (політичні почуття, емоції, переживання, орієнтації, настрої) компонентів та формується в процесі політичної соціалізації, участі в політичному житті. Політична участь передбачає вплив суспільства на функціонування політичної системи через участь у виборах, акціях протесту чи підтримки. За таких умов відслідковування стану суспільно-політичної свідомості відіграє важливу роль для збереження соціальної стабільності, оскільки дозволяє вчасно виявляти проблеми та коригувати, за необхідності, певні соціально-політичні кроки.

Специфіка політичних відносин і в межах держави, і на міжнародному рівні багато в чому детермінується політичною свідомістю суспільства. Для розуміння сутності та специфіки політичної свідомості важливим є аналіз політичної культури як її елемента та структури орієнтацій, які визначаються оцінкою громадянами ситуації в країні та діяльності влади. Зазвичай виділяють когнітивні орієнтації, в основі яких лежать знання індивіда про політичну систему, її роль, функції, рішення, дії, можливості і способи впливу на прийняття політичних рішень; емоційні орієнтації - почуття, які стосуються політичної системи, її структури, ролі, функції і політичних діячів; та оцінні орієнтації судження, погляди і уявлення про політичну систему, її роль, функції, що складаються з інформації і емоцій.

В процесі аналізу зміни суспільно-політичної свідомості доцільно звернути увагу на активність українців під час виборів. Оскільки виборча система є важливою складовою політичної участі, ми можемо прослідкувати політичну активність суспільства за явкою на виборах. Про низький рівень активності свідчить явка виборців на президентських виборах 2014 р.: її рівень ледь сягав 60%, але в 2019 р. він зріс до 73%, що дає підстави зробити висновок про зростання рівня політичної участі. Та чи свідчить це про ріст політичної свідомості?

Таблиця 1

Динаміка довіри українців до державних та політичних інститутів (2013-2018 рр.), у % [17].

Сучасній політичній свідомості українців притаманний низький ступінь довіри населення до державних інститутів, ігнорування законних способів розв'язання конфліктів і переважання емоційних регуляторів у політичній діяльності. В окремі проміжні роки (2013-2019 рр.) показники рівня довіри до соціально-політичних інститутів змінювалися на кілька відсотків, але ситуація не змінилась істотно. Частка громадян України, які готові довірити керівництво (владу) в країні політичним лідерам чи політичним партіям не перевищує 20%.

Довіра до різних державних та політичних інституцій по-різному змінювалася в 2013-2018 рр. Довіра до президентів зазвичай підвищувалася одразу після виборів і далі знижувалася, аж до мінімальних значень у останній рік каденції. Рівень довіри до уряду змінюється під впливом довіри до президента. Довіра до парламенту трохи зросла тільки після революції 2014 р., а в інші роки залишалася на дуже низькому рівні. Як і довіра до політичних партій. Довіра до прокуратури та судів до і після 2013 р. перебувала весь час на дуже низькому стабільному рівні (довіряють 5-7%) [17].

За результатами опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 1 по 7 листопада 2019 р., можна побачити, що рівень довіри хоч і незначними темпами зменшується за останніх кілька місяців, проте він є найвищим за останніх сім років. Якщо в 2013 р. лише три суспільні (при чому недержавні) інституції мали позитивний баланс довіри-недовіри - це церква (40%), ЗМІ України (19%) та громадські організації (2%), то з 2014 році істотно починає зростати довіра до Збройних сил України (25%) та президента України (5%). 2019 р. баланс довіри розподілився на користь Збройних Сил України (їм довіряють 70% опитаних), волонтерських організацій (70%), Президента України (68%), Церкви (65%), ЗМІ України (54%), громадських організацій (51%) [18]. У 2013 році найвищий рівень недовіри спостерігався до Верховної Ради України (54%), судів (52%), прокуратури (48%), міліції (48%), політичних партій (44%), Конституційного Суду України (40%), уряду України 36.5%), банків (33%), ЗМІ Росії (28%), Президента України (27.5%), СБУ (27%). У 2019 році ситуація зазнає суттєвих змін: недовіра найчастіше висловлюється ЗМІ Росії (не довіряють їм 80% опитаних), судовій системі загалом (73%), державному апарату (чиновникам) (68,5%), політичним партіям (66%), Прокуратурі (63%), Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) (56%) [18].

Таблиця 2 Оцінка громадянами ситуації в країні та діяльності влади, рівень довіри до соціальних інститутів та політиків [18]

Таблиця 3

Найбільш актуальні запити українців [21]

Проведений аналіз довіри до державних та політичних інститутів дає підстави зробити висновок про те, що абсолютна більшість українців не довіряють тим політичним структурам, які самі і обирають. Причому починають не довіряти майже відразу після виборів. Окрім цього українцям властиве персоніфіковане сприйняття політики, яке під час виборів проявляється в голосуванні не стільки програму партії чи конкретну ідеологію, скільки за певного політичного лідера, і, відповідно, за очолювану ним партію. Це є черговим свідченням домінування емоцій в політичній поведінці українців та нестабільності їх політичної свідомості. А оскільки рівень політичної свідомості населення є тим чинником, який суттєво впливає на формування політичної системи і політичного життя суспільства, важливим стає не просто його врахування, а й пошук ефективних способів його корекції.

Результати опитувань соціологічної групи “Рейтинг” свідчать, що політичну свідомість українського народу визначають сьогодні втрата багатьма людьми надії на позитивні зрушення в країні і житті кожного громадянина. Майже дві третини українців, а саме 71%, вважають, що найбільше Україні бракує миру, ще 43% кажуть про брак порядку, а на третьому місці - брак стабільності (40%). Водночас про брак єдності в країні говорять - 37% громадян, 36% - про відсутність достатку, а по 30% нарікають на брак розвитку та справедливості, 8% - вказують на відсутність впливу у світі. При цьому запит на усі перелічені категорії за останні три місяці зріс, особливо щодо миру та порядку [21].

Ключем до розуміння стану політичної свідомості українців є дослідження того, що, на їх думку, є найбільшою загрозою для України. Найбільш небезпечним респонденти вважають масовий виїзд українців закордон (56%), економічний занепад та зубожіння населення (45%), погіршення здоров'я нації, екологічні катастрофи, повномасштабну війну Росією, зростання злочинності, деградацію та вимирання населення називають (30% до 40%), розвал країни, девальвація гривні, безвладдя та масові заворушення (20-30%), встановлення диктатури, голод, міжнародна ізоляція України та тероризм (13% до 17%). В останні місяці 2019 р. відчутно зросла актуальність таких загроз як погіршення здоров'я нації, екологічних катастроф, війни з Росією [21].

Загальнонаціональне дослідження, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Ку- черіва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова показує, що частка населення, яка вважає, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку у 2018 р. становить 70% (58% - у 2014 р., 68% - у 2015 р., 67% - у 2016 р. 74% у 2017 р.), у правильному напрямку розвитку подій впевнені 18% (22% - у 2014 р., 15% - у 2015 р., 16% - у 2016 р., 14% у 2017 р.) і 12% (20% - у 2014 р., 17% - у 2015 р., 17% - у 2016 р., 12% - у 2017) своєї думки не визначили [19].

Аналіз бачення українцями напряму руху подій у країні свідчить про емоційне і швидке реагування нашими співвітчизниками на зміни в державі. Дані таблиці 4 дозволяють дійти висновку про надзвичайно швидку зміну оцінок від позитивних до негативних і навпаки під впливом розчарувань. У кінці 2019 року вперше частка тих, хто вважає, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, зрівнялася з часткою тих, хто дотримується протилежної точки зору, на відміну від того моменту, коли прийшла нова влада, тож цілком можливо, що надалі позитивні настрої населення будуть падати.

Загалом можемо спостерігати зростання позитивної оцінки українцями змін в країні. Так у 2013 році 71% населення вважали, що ситуація в країні змінилася на гірше, 17% - що не змінилася, а 7% побачили зміни на краще. 2016 р. - 73% населення були переконані, що ситуація в країні змінилася на гірше, у 2017 р. - 69%, у 2018 - 67%, тоді як у 2019 році таких осіб було лише 26%. У цьому ж 2019 році 48% респондентів вважали, що ситуація у країні в цілому не змінилася, а 15% - що покращилася [19; 20].

Таблиця 4

Оцінка українцями напряму руху подій у країні [20]

Таблиця 5

Оцінка громадянами ситуації в країні та діяльності влади, рівень довіри до соціальних інститутів та політиків, у %

Оцінюючи зміни в різних сферах суспільного життя за цей період, найчастіше респонденти вважають, що ситуація не змінилася (виняток становить рівень цін і тарифів, де зазначається погіршення ситуації). Сфери, в яких покращення відзначається респондентами на статистично значущому рівні частіше, ніж погіршення: рівень свободи слова, рівень демократії, обороноздатність країни, міжнародний імідж України. Сфери, в яких погіршення відзначається на статистично значущому рівні частіше, ніж покращення: рівень цін і тарифів, охорона здоров'я, соціальний захист, рівень добробуту родини, оплата праці, упевненість громадян у завтрашньому дні, рівень стабільності, економічне становище країни, ситуація зі злочинністю, пенсійне забезпечення, освіта, дотримання законності державними службовцями, становище російськомовного 18].

Порівняно з попередніми місяцями зменшилася частка тих, хто дотримується думки, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років (у вересні 2019 р. такі становили 41%, у жовтні - 34%, а за даними останнього опитування - 29%), Частки тих, вважає, що країна здатна їх подолати у більш віддаленій перспективі, становили відповідно 40%, 43,5% і 46%), що не здатна їх подолати - відповідно (6%, 10% і 11,5%). Два останні варіанти відповіді обиралися респондентами на статистично значущому рівні частіше, ніж у вересні, але різниця з показниками жовтня є статистично незначущою.

Характеризуючи дії влади, найчастіше українці вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити (так думають 44%, у жовтні

2019р. так вважали 41,5% респондентів), 25% опитаних вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні і багато в чому їй це вдається (у жовтні - 29%), і 23% - що нова влада не намагається покращити ситуацію в країні, а лише імітує зусилля в цьому напрямі (у жовтні цю точку зору поділяли 20% опитаних).

Таблиця 6 Оцінка громадянами ситуації в країні та діяльності влади, рівень довіри до соціальних інститутів та політиків [78]

Частка респондентів, які відповіли, що дії нової влади виправдали їх сподівання, порівняно з жовтнем зменшилася з 23% до 17%, майже незмінною (5%) залишилася частка тих, хто вважає, що дії нової влади виявилися кращими, ніж вони очікували, з 9% до 14% зросла частка тих, хто відповів, що нова влада не виправдала їх сподівань, і незмінними залишилися такі показники: 12% у жовтні і 13% у листопаді, що від нової влади вони нічого доброго не очікували, так і сталося, відповідно 6% і 7% - що вони від нової влади нічого доброго не очікували, але вона виявилася ще гіршою. А найчастіше (40% опитаних у жовтні і 37% громадян у

листопаді) вважають, що рано давати оцінку діям влади [18].

Хоча більшість громадян України вважають, що нинішня влада краща, ніж попередня, проте частка згодних із цим порівняно з жовтнем знизилася з 48% до 43%. З 27% до 30% зросла частка тих, хто вважає, що вона нічим суттєво не відрізняється від попередньої, з 8% до 12% - тих, хто вважає, що вона гірша за попередню.

Таблиця 7

Оцінка громадянами ситуації в країні та діяльності влади, рівень довіри до соціальних інститутів та політиків [18; 20]

В процесі аналізу наведених вище даних постає запитання: “Чи можна політичну свідомість українців назвати масовою?”. Спробуємо це з'ясувати. Зазвичай у структурі політичної свідомості виділяють щоденний, емпіричний та теоретичний рівні. Щоденній свідомості властиві емоційно-розумове осмислення дійсності, уривчастість, розмитість і несистематизованість уявлень про політичні явища. Однак на цьому рівні завдяки простій логіці, в основі якої лежить начебто “здоровий глузд”, людина отримує достатньо “надійні” орієнтири у політичних подіях. Емпіричний рівень політичної свідомості формується на грунті практичного повсякденного досвіду людей. Його основу становить більш-менш усвідомлена сума спостережень про явища і процеси політичного життя, що виникають у її учасників. На відміну від щоденного емпіричний рівень свідомості характеризується більшою визначеністю і предметністю уявлень про соціально-політичні процеси). Найбільш високим рівнем пізнання політичної дійсності є теоретичний, на якому погляди та ідеї, вироблені на основі наукового осмислення всієї сукупності соціально- політичних відносин оформлюються у систему. Теоретичний рівень політичної свідомості містить у собі більш-менш цілісне уявлення про закономірні, істотні зв'язки і відношення соціально-політичної дійсності. На теоретичному рівні зміст політичної свідомості закріплюється в формі наукових понять і категорій, а також соціально-політичних теорій, вчень, концепцій і доктрин.

Інколи щоденну політичну свідомість ототожнюють з масовою, а це не зовсім вірно. У масовій свідомості зафіксовані знання, уявлення, цінності, що поділяються сукупністю індивідів, яка виникла за певними обставинами. Масовій політичній свідомості властиві алогізм, відсутність здорового глузду, нестійкість, ірраціоналізм; вона функціонує на рівні підсвідомості. На основі цього можемо дійти висновку про відмінність рис одного та іншого рівнів, але, безперечно, між ними існує тонка межа.

Проведений аналіз результатів опитувань громадської думки свідчить, що політична свідомість українців на сучасному етапі не стійка і особливо гостро постає проблема підвищення її рівня. Ефективною для вирішення цього завдання може стати політична освіта, мета якої полягає у підвищенні рівня політичної культури громадян України. Саме політична освіта може стати каналом трансляції та закріплення в свідомості таких ключових понять як “законослухняність”, “відповідальність”, “політична активність”, “ставлення до влади”, “індивідуальна свобода”, “толерантність”, прийняття і практичного здійснення людиною політичної відповідальності. При чому політична освіта має стати безперервнім, багаторівневим процесом, що охоплює різні періоди життя людини.

Висновки: проведений аналіз соціологічних даних дозволив дійти висновку про те, що попри кардинальну зміну суспільно-політичних настроїв, суспільно-політична свідомість українців у період, що досліджується, все ще перебуває, переважно, на щоденному рівні. За умов відсутності систематизованих уявлень про політичну дійсність реакції українців залишаються гострими, необдуманими, імпульсивними. Розумове осмислення дійсності поступається емоційному і наслідком цього стають швидкі розчарування. Це пов'язане з тим, що політичній свідомості переважної більшості українців все ще притаманна відсутність інтересу до участі у громадських справах і розв'язанні суспільних проблем, а це, своєю чергою, стимулює політичну активність громадян попри надто низький рівень розвитку у них критичного мислення і, як наслідок, не забезпечує формування відповідальної влади.

Переважання емоційного сприйняття дійсності над раціональним, низький рівень розвитку критичного мислення, байдужість до політичного життя та відсутність політичної освіти створюють всі можливості маніпулювання. Завдання побудови демократичного суспільства потребує усвідомлення кожним громадянином своєї відповідальності за власну долю, долю країни. З огляду на це актуальним видається формування політичної свідомості та культури політичної поведінки за посередництва політичної освіти.

Список використаних джерел

1. Bermingham A., Smeaton A. F. (2011). `On Using Twitter to Monitor Political Sentiment and Predict Election Results'. Proceedings of the Workshop on Sentiment Analysis where AI meets Psychology, № 13, р. 2-10.

2. Bermingham A., Smeaton A. F. (2010). `Classifying sentiment in microblogs: is brevity an advantage?'. In Proceedings of the 19th ACM international conference on Information and knowledge management, CIKM. New York, р. 1833-1836.

3. Tolia-Kelly D. P. (2019). Political Consciousness. In: Antipode Editorial Collective. Keywords in Radical Geography: Antipode at 50. Antipode Foundation Ltd., 1st ed,p.212-216.

4. Sauviat L. (2015). In search for political consciousness: the role of workers' education. International Labour Office ; Global Labour University (GLU), 36, p.71- 92.

5. Shokri M. (2016). Legitimacy and Theory of Political Consciousness: Evaluating Political Act of Aggression. Journal of Political Sciences & Public Affairs, 4(1), p.2-8.

6. Tariro N. (2018). Building Political Consciousness and Ideology through Social Media. World Youth Movement for Democracy.. URL: <https://wymd.network/2018/10/16/ building-political-and-consciousness-ideology-through- social-media>.

7. Zuniga G., Jung N., Valenzuela S. (2012.) Social media use for news and individuals' social capital, civic engagement and political participation. Journal of Computer Mediated Communication, 17(3), p.319-336.

8. Miller V (2017). Phatic culture and the status quo Reconsidering the purpose of social media activism. The International Journal of Research into New Media Technologies, 23(3), p.1-19.

9. Oremus W. (2016). Who Controls Your Facebook feed. Slate, [online]. URL: <http://www.slate.com/articles/ technology/cover_story/2016/01/how_facebook_s_news_ feed_alg orithm_works.html >.

10. Drake C. (2018). Facebook as a contemporary public sphere: political consciousness and agency. College of Liberal Arts and Social Sciences, 243, p.59-69.

11. Вільчинська І. Ю. (2009). Політична культура як ціннісно-нормативна основа політичної мотивації. Політологічний вісник КНУКіМ, 41, с.279-289.

12. Владимиров М. В. (2011). Громадянська політична культура. Теорія та практика державного управління, 4, с.149-155.

13. Заславська О. О. (2008). Засоби масової інформації як інструмент моделювання політичної свідомості у виборчій кампанії (на матеріалах президентських і парламентських виборів 2004-2006 рр.). (автореф. дис. канд. політ, наук). Київ, 17 с.

14. Зайко Л. Я. (2019). Мас-медіа як чинник формування суспільної свідомості: соціально-філософський аналіз. (автореф. дис. канд. філос. наук). Житомир, 17 с.

15. Кодацька Н. О. (2018). Політична свідомість: тендерний аналіз. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики, 78, с.100-106.

16. Посвістак О. А. (2019). Зміни суспільно - політичних настроїв українців з 2014 до середини 2019 р. Гілея: науковий вісник, 148(9), с.64-68.

17. Прес-реліз `Моніторинг 2018: основні тенденції змін громадської думки (13-29 вересня 2018 р.). Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

URL: https://dif.org.ua/article/monitoring2018-osnovni-

tendentsii-zmin-gromadskoi-dumki

18. Прес-реліз `Оцінка громадянами ситуації в країні та діяльності влади, рівень довіри до соціальних інститутів та політиків (1-7листопада 2019р.)'. Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. URL: http://razumkov.org.ua/napri- amky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-gromadianamy- sytuatsii-v-kraini-ta-diialnosti-vlady-riven-doviry-do-sotsi- alnykh-instytutiv-ta-politykiv-2.

19. Прес-реліз `Підсумки-2018: громадська думка (19-25 грудня 2018 р.) Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова. URL: https://dif.org.ua/article/ pidsumki-2018-gromadska-dumka.

20. Прес-реліз `Підсумки-2019: громадська думка (13 - 18 грудня 2019 р.)'. Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. URL: https://dif.org.ua/article/ pidsumki-2019-gromadska-dumka

21. Прес-реліз `Українці назвали найбільш актуальні загрози: опитування (19-22 жовтня 2019 р.) ' Соціологічна група "Рейтинг”. URL: https://rubryka. com/2019/10/30/opytuvannya-zagrozy-ukrayiny/.

References

1. Bermingham A., Smeaton A. F. (2011). `On Using Twitter to Monitor Political Sentiment and Predict Election Results'. Proceedings of the Workshop on Sentiment Analysis where AI meets Psychology, № 13, р. 2-10.

2. Bermingham A., Smeaton A. F. (2010). `Classifying sentiment in microblogs: is brevity an advantage?'. In Proceedings of the 19th ACM international conference on Information and knowledge management, CIKM. New York, р. 1833-1836.

3. Tolia-Kelly D. P. (2019). Political Consciousness. In: Antipode Editorial Collective. Keywords in Radical Geography: Antipode at 50. Antipode Foundation Ltd., 1 st ed,

p.212-216.

4. Sauviat L. (2015). In search for political consciousness: the role of workers' education. International Labour Office ; Global Labour University (GLU), 36, p.71- 92.

5.Shokri M. (2016). Legitimacy and Theory of Political Consciousness: Evaluating Political Act of Aggression. Journal of Political Sciences & Public Affairs, 4(1), p.2-8.

6. Tariro N. (2018). Building Political Consciousness and Ideology through Social Media. World Youth Movement for Democracy. URL: <https://wymd.network/2018/10/16/ building-political-and-consciousness-ideology-through- social-media>

7. Zuniga G., Jung N., Valenzuela S. (2012.) Social media use for news and individuals' social capital, civic engagement and political participation. Journal of Computer Mediated Communication, 17(3), p.319-336.

8. Miller V (2017). Phatic culture and the status quo Reconsidering the purpose of social media activism. The International Journal of Research into New Media Technologies, 23(3), p.1-19.

9. Oremus W. (2016). Who Controls Your Facebook feed. Slate, [online]. URL: <http://www.slate.com/articles/ technology/cover_story/2016/01/how_facebook_s_news_ feed_alg orithm_works.html >.

10. Drake C. (2018). Facebook as a contemporary public sphere: political consciousness and agency. College of Liberal Arts and Social Sciences, 243, p.59-69.

11. Vil'chy'ns'ka I. Yu. (2009). Polity'chna kul'tura yak cinnisno-normaty'vna osnova polity'chnoyi moty'vaciyi (Political culture as a value-normative basis of political motivation). Politologichny'j visny'k KNUKiM, 41, s.279- 289.

12. Vlady'my'rov M. V (2011). Gromadyans'ka polity'chna kul'tura (Civic Political Culture). Teoriya ta prakty'ka derzhavnogo upravlinnya, 4, s.149-155.

13. Zaslavs'ka O. O. (2008). Zasoby' masovoyi infor- maciyi yak instrument modelyuvannya polity'chnoyi svido- mosti u vy'borchij kampaniyi (na materialax prezy'dents'ky'x i parlaments'ky'x vy'boriv 2004-2006 rr) (Mass media as an instrument for modeling political consciousness in an election campaign (on materials of presidential and parliamentary elections 2004-2006)). Abstract. diss. for the sciences. degree of cand. polit. Sciences. Kyiv, 17 p.

14. Zajko L. Ya. (2019). Mas-media yak chy'nny'k for- muvannya suspil'noyi svidomosti: social'no-filosofs'ky'j analiz (Mass media as a social consciousness forming factor: social and philosophical analysis). Abstract. diss. for the sciences. degree of cand. philos. sciences. Zhytomyr, 17 p.

15. Kodacz'ka N. O. (2018). Polity'chna svidomist': genderny'j analiz (The Political Consciousness: Gender Analysis). Social'ni texnologiyi: aktual'niproblemy' teoriyi taprakty'ky', 78, s.100-106.

16. Posvistak O. A. (2019). Zminy' suspil'no - polity'chny'x nastroyiv ukrayinciv z 2014 do seredy'ny' 2019 r (Changes in the social and political moods of Ukrainians from 2014 to mid - 2019). Gileya: naukovy'j visny'k, 148(9), s.64-68.

17. Pres-reliz `Monitory'ng 2018: osnovni tenden- ciyi zmin gromads'koyi dumky' (13-29 veresnya 2018 r.) (Press Release «Monitoring 2018: Key Trends in Public Opinion Changes (September 13-29, 2018)»)'. Fond «Demokraty'chni iniciaty'vy'» imeniIl'ka Kucheriva. URL: https://dif.org.ua/article/monitoring2018-osnovni-tendent- sii-zmin-gromadskoi-dumki

18. Pres-reliz `Ocinka gromadyanamy' sy'tuaciyi v krayini ta diyal'nosti vlady', riven' doviry' do social'ny'x insty'tutiv ta polity'kiv (1-7 ly'stopada 2019 r.) (Press release «Assessment by the citizens of the situation in the country and the activities of the authorities, the level of trust in social institutions and politicians (1-7 November 2019)»)'. Ukrayins'ky'j centr ekonomichny'x i polity'chny'x doslidzhen' imeni Oleksandra Razumkova. URL: http://ra- zumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/ otsinka-gromadianamy-sytuatsii-v-kraini-ta-diialnosti-vla- dy-riven-doviry-do-sotsialnykh-instytutiv-ta-politykiv-2.

19. Pres-reliz `Pidsumky'-2018: gromads'ka dumka (1925 grudnya 2018 r.) (Press Release «2018 Results: Public Opinion (December 19-25, 2018)»)' Fond «Demokraty'chni iniciaty'vy'» imeni Il'ka Kucheriva spil'no z sociologich- noyu sluzhboyu Centru Razumkova. URL: https://dif.org.ua/ article/pidsumki-2018-gromadska-dumka.

20. Pres-reliz `Pidsumky'-2019: gromads'ka dumka (13 - 18 grudnya 2019 r.) (Press Release «Results-2019: Public Opinion' (13-18 December 2019)»)'. Fond «Demokraty'chni iniciaty'vy'» imeni Il'ka Kucheriva. URL: https://dif.org.ua/ article/pidsumki-2019-gromadska-dumka

21. Pres-reliz `Ukrayinci nazvaly' najbil'sh aktual'ni zagrozy': opy'tuvannya (19-22 zhovtnya 2019 r.) (Press release «Ukrainians named the most pressing threats: poll (October 19-22, 2019)»)' Sociologichna grupa “Rejty'ng”. URL: https://rubryka.com/2019/10/30/opytuvannya-zagro- zy-ukrayiny/.

Размещено на Allbest.ru