Державна політика у сфері реалізації співпраці громадянського суспільства, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування: правовий та управлінський аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна політика у сфері реалізації співпраці громадянського суспільства, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування: правовий та управлінський аспекти

Турій О. В., Національнаакадеміядержавногоуправління при ПрезидентовіУкраїни

В статті охарактеризовані основні фактори розвитку громадянського суспільства в Україні. Гро - мадянське суспільство як незалежна та самоврядна інституція може і повинна відігравати потужну трансформуючу і захисну роль у загрозливі для державності періоди. Саме завдячуючи інституціям громадянського суспільства держава має шанс врятуватися від загрози авторитаризму та розпаду завдяки розгортанню волонтерського, благодійницького та добровольчого рухів, і приклад українсь - кої держави в останні роки є черговим підтвердженням цього. Взаємодія інститутів громадянського суспільства та держави повинна базуватися на партнерстві, взаємозацікавленості у досягненні цілей, пов'язаних із процесом демократизації усіх сфер державного управління і суспільного життя, со - ціально економічним і духовним прогресом, всебічним забезпеченням захисту прав і свобод людини та громадянина. Саме стан розвитку відносин між місцевими органами виконавчої влади, органа ми місцевого самоврядування та структурними утвореннями політичних партій, інститутами гро мадянського суспільства засвідчує демократичність і публічність процесів та реалістичність кроків становлення громадянського суспільства в регіонах країни. Важливою складовою цього процесу є створення дієвих механізмів координації комунікативних зусиль органів влади з громадськістю, що дасть можливість об'єднати зусилля у вирішенні спільних завдань, уникнути дублювання функцій та спростити організаційну структуру. Разом із тим у статті проаналізовані принципи взаємодії органі - зацій громадянського суспільства з державними органами влади та їх вплив на розвиток правової держави, визначено ряд проблемних питань щодо співпраці влади та громадськості, а також запропоновано шляхи вирішення проблем у взаємодії інституцій громадянського суспільства з органами державної влади. громадянське суспільство комунікативний влада

Ключові слова: місцеве самоврядування; народовладдя; громадянське суспільство; територіальна громада; органи місцевого самоврядування; держава; інститути громадянського суспільства; юридична відповідаль - ність; правове регулювання

State policy in the field of civil society cooperation, executive and local government: legal and managerial aspects

Turiy O. V., National Academy of Public Administration under the President of Ukraine

ThearticledescribesthemainfactorsofthedevelopmentofcivilsocietyinUkraine. Civilsocietyasanindependentandself-governinginstitutioncanandmustplay a powerfultransformativeandprotectiveroleinperiodsthreateningforthestate. Itisthankstocivilsocietyinstitutionsthatthestatehas a chancetoescapefromthethreatofauthoritarianismanddisintegrationthroughthedevelopmentofvolunteer, charitableandvoluntarymovementsandtheexampleoftheUkrainianstateinrecentyearsisanotherconfirmationofthis. Interactionofcivilsocietyandstateinstitutionsshouldbebasedonpartnership, mutualinterestinachievingthegoalsrelatedtotheprocessofdemocratizationofallspheresofpublicadministrationandpubliclife, socio -economicandspiritualprogress, andcomprehensiveprotectionoftherightsandfreedomsofmanandcitizen. Itisthestateofdevelopmentofrelationsbetweenlocalexecutiveauthorities, localselfgovernmentbodiesandstructuralentitiesofpoliticalparties, civilsocietyinstitutionsthatdemonstratesthedemocraticandpublicityofprocessesandtherealismofthestepsoftheformationofcivilsocietyintheregionsofthecountry. Animportantpartofthisprocessisthecreationofeffectivemechanismsforcoordinatingthecommunicativeeffortsofpublicauthorities, whichwillenableunitedeffortsinsolvingcommonproblems, avoidduplicationoffunctions, andsimplifyorganizationalstructure. However, thearticleanalyzestheprinciplesofinteractionofcivilsocietyorganizationswithstateauthoritiesandtheirinfluenceonthedevelopmentoftheruleoflaw, identifies a numberofproblematicissuesregardingcooperationbetweentheauthoritiesandthepublic, aswellassuggestswaysofsolvingproblemsintheinteractionofcivilsocietyinstitutionswithstateauthorities.

Keywords:localself-government; democracy; civilsociety; territorialcommunity; localself-governmentbodies; state; civilsocietyinstitutions; legalresponsibility; legalregulation

Государственная политика в сфере реализации сотрудничества гражданского общества, органов исполнительной власти и местного самоуправления: правовой и управленческий аспекты

Турий О. В., Национальная академия государственного управления при Президенте Украины

В статье охарактеризованы основные факторы развития гражданского общества в Украине. Гражданское общество как независимая и самоуправляемая организация может и должна играть мощную трансформирующую и защитную роль в угрожающие государственности периоды. Именно благодаря институтам гражданского общества государство имеет шанс спастись от угрозы авторитаризма и распада благодаря развертыванию волонтерского, благотворительного и добровольческого движения и пример украинского государства в последние годы является очередным подтверждением этого. Взаимодействие институтов гражданского общества и государства должна базироваться на партнерстве, взаимозаинтересованности в достижении целей, связанных с процессом демократизации всех сфер государственного управления и общественной жизни, социально экономическим и духовным про грессом, всесторонним обеспечением защиты прав и свобод человека и гражданина. Именно состо - яние развития отношений между местными органами исполнительной власти, органами местного самоуправления и структурными образованиями политических партий, институтами гражданского общества свидетельствует о демократичности и публичности процессов и реалистичности шагов становления гражданского общества в регионах страны. Важной составляющей этого процесса является создание действенных механизмов координации коммуникативных усилий органов власти с общественностью, что позволит объединить усилия в решении общих задач, избежать дублирования функций и упростить организационную структуру. Вместе с тем в статье проанализированы принципы взаимодействия организаций гражданского общества с государственными органами власти и их влияние на развитие правового государства, определен ряд проблемных вопросов сотрудничества власти и общественности, а также предложены пути решения проблем во взаимодействии институтов гражданского общества с органами государственной власти.

Ключевые слова: местное самоуправление; народовластие; гражданское общество; территориальная об - щина; органы местного самоуправления; государство; институты гражданского общества; юридическая ответственность; правовое регулирование

Постановка проблеми

Н

алагодження співпраці та ефектив - ної взаємодії органів влади з інститутами громадянського суспільства на сучасному етапі набуває своєї актуальності в різних напрямах реалізації державної політики. Зміцнення позицій інститутів громадянського су - спільства є важливою передумовою їх успішного внеску в реалізацію державної політики. Окреслена проблема притягує сьогодні неабияку увагу не тільки політиків, фахівців із проблем управління та представників громадських об'єднань. Її осмислення має важливе наукове значення. Аналіз досліджень і публікацій.

Об'єктом чисельних досліджень - як вітчизняних, так і зарубіжних - стають феномени громадянського суспільства, соціальної, правової держави, діалектика їх відносин. Що стосується конкретних форм, принципів, методів взаємодії інститутів дер жави та громадянського суспільства, а також моде лей розв'язання проблем визначених соціальних груп на основі цієї взаємодії, то означене питання заслуговує на більш детальний розгляд.

Стан та перспективи розвитку системи місце - вого самоврядування в Україні плідно досліджу - ють Б. Андресюк, В. Бабаєв, В. Барков, Ю. Битяк, Гошко, О. Кіндратець, І. Козюра, В. Куйбіда, Ю. Куц, В. Мамонова, О. Михайловська, Ю. Па- нейко, Т Розова, В. Рубцов, А. Ткачук, Н. Фед- чун, В. Шаповал та ін.

Зокрема, М. Логунова, М. Пірен, В. Ребкало,

A. Тертичка досліджували концептуальні питан ня державної політики та механізми її впровадження в Україні, співпраці різних державних та недержавних інституцій в сучасних умовах.

В. Рубцов, С. Телешун досліджували питання розвитку громадянського суспільства в Україні, В. Купрій - стан та динаміку розвитку неуря - дових організацій України, питання організації громадянського суспільства як суб'єктів вироблення державної політики, досліджував пробле - матику громадських експертиз та громадського моніторингу діяльності органів влади.

Окремі аспекти співпраці органів держав ноївлади та органів місцевого самоврядування з громадськими об'єднаннями розглядаються у працях науковців та практиків: О. Бойко -Бойчук, В. Вакуленко, А. Карась, С. Круглик, О. Скрип- нюк, Л. Усаченко, В. Федоренко, В. Цвих та ін.

Крім того, на фоні великої кількості наукових досліджень, присвячених діяльності громадських організацій, розробці й імплементації державної політики, залишається мало розкритою проблема співробітництва різних агентів її впровадження, критеріїв його ефективності. Саме недостатня наукова розробка даного питання зумовила вибір даного дослідження.

Об'єктом даного дослідження є - механізм співпраці органів влади та місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства у сфері реалізації державної політики.

Мета роботи - визначити шляхи удосконалення механізму співпраці органів влади та ор - ганів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства у сфері державної політики.

Виклад основного матеріалу

Налагодження ефективної взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування зі структурними утвореннями політичних партій та інститутами громадянського суспіль ства є надзвичайно важливим для формування правової та соціальної держави. Така взаємодія повинна базуватися на партнерстві, взаємозацікавленості у досягненні цілей, пов'язаних із процесом демократизації усіх сфер державного управління і суспільного життя, соціально -еко - номічним і духовним прогресом, всебічним за безпеченням захисту прав і свобод людини та громадянина.

В умовах плюралістичної демократії держава поступається частиною своїх повноважень в дер жавній та управлінській сферах соціальної жит тєдіяльності самоорганізуючим та самоуправлінським структурам, які його утворюють.

Очевидно, що сильна держава неможлива без розвиненого громадянського суспільства, яке стає дієвим чинником державотворення за умови конструктивного та соціально відповідального діалогу з державою в межах правового поля.

Громадянське суспільство як незалежна та самоврядна інституція відіграє потужну трансформуючу і захисну роль у загрозливі для державності періоди. Саме завдячуючи інституціям громадян ського суспільства держава має шанс врятуватися від загрози авторитаризму та розпаду завдяки роз гортанню волонтерського, благодійницького та до бровольчого рухів і приклад української держави в останні роки є черговим підтвердженням цього.

Саме стан розвитку відносин між місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та структурними утвореннями політичних партій, інститутами громадянського суспільства засвідчує демократичність і публічність процесів та реалістичність кроків становлення громадянського суспільства в регіонах країни.

На даниймомент в Україні нові форми громадянської самоорганізації на крок випереджають готовність і здатність державних органів налагоджувати рівноправне партнерство з громадян ським суспільством. Затверджена указом Президента Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 20162020 роки [2] є одним з інструментів для змін.

Через громадські інституції виявляються й узгоджуються різноманітні інтереси громадян та їх суспільних груп, на цій основі формують ся позиції щодо того чи іншого питання суспіль ного життя і реалізується конструктивна форма взаємодії суспільства з державою. Без співставлення своїх дій з думкою і оцінкою різних інсти - туційованих груп інтересів держава навіть у разі здійснення найбільш прогресивних реформ, як мінімум, буде наштовхуватися на пасивність або відсутність підтримки, а як максимум - на спротив і звинувачення в авторитаризмі [1, с. 105].

Регіональний рівень є надзвичайно важливим для створення сприятливих умов з метою по дальшого розвитку громадянського суспільства, підвищення ефективності взаємодії міської влади з інститутами громадянського суспільства, реалі заціїправа громадян на участь у формуванні та реалізації місцевої політики, вирішенні питань місцевого значення, сприянні громадській актив ності, розвитку соціального партнерства, залу ченні громадськості до профілактики та протидії корупції, підвищенні рівня відповідальності гро мадськості у впровадженні та реалізації проектів щодо розвитку конкретних населених пунктів. Саме на рівні локальної взаємодії органів влади з місцевими громадами вибудовується довіра до державних інституцій і держави вцілому.

Традиційними формами взаємодії місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування зі структурними утвореннями політичних партій та інститутами громадянського суспільства є співпраця в рамках діяльності політично консультативної ради при голові обл держадміністрації, громадської ради при облдержадміністрації, політично консультативних рад, громадських рад при райдержадміністраціях та міськвиконкомах (міст обласного значення), го - ловною метою яких є сприяння формуванню і реалізації ефективної політики з питань соціаль - но -економічного та суспільно -політичного життя в області.

Основними завданнями співпраці інституцій громадянського суспільства та держави на місце вому рівні є:

- вироблення дієвих механізмів участі гро - мадськості у процесах прийняття рішень органів місцевого влади;

- підвищення рівня правової культури насе - лення;

- нетерпимості та несприйняття корупції мешканцями територіальної громади;

усвідомлення демократичних цінностей та своєї громадянської відповідальності представ никами громадянського суспільства;

підвищення правової обізнаності посадових осіб місцевої влади стосовно забезпечення про зорості й відкритості управлінської діяльності, налагодження взаємодії з об'єднаннями громадян тощо;

регулювання механізмів сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів місцевої виконавчої влади щодо електронних петицій, проведення громадських слухань, консультацій з громадськістю, проведення загальних зборів членів територіальної громади за місцем проживання.

удосконалення процесу консультацій з гро мадськістю на місцевому рівні;

стимулювання громадської активності та розвиток самоорганізації громадян з метою вирі шення питань місцевого значення;

сприяння роботі консультативно дорадчих органів та матеріально технічне забезпечення їх діяльності;

адаптація та впровадження ефективних практик громадського контролю діяльності органів місцевої влади;

фінансова підтримка соціально значущих програм і проектів інститутів громадянського су спільства на основі конкурсних механізмів;

підвищення рівня професійної компетентності посадових осіб місцевого самоврядування з питань взаємодії та комунікації з інститутами громадянського суспільства;

проведення конкурсу програм і проектів громадських організацій та творчих спілок;

проведення соціологічних досліджень та вивчення громадської думки;

забезпечення широкого інформування населення з питань розвитку громадянського суспіль - ства та налагодження соціального партнерства.

- розвиток громадського телебачення і радіо, видання незалежного друкованого чи електрон ного інформаційно-аналітичного бюлетеня, впровадження механізмів моніторингу місцевих проблем та їх вирішення, моніторингу та оцінки діяльності виконавчих органів та посадових осіб міськради, відповідальності посадових і вибор них осіб місцевого самоврядування за свої дії чи бездіяльність;

проектування та реалізація ідеї бюдже ту участі, де певний процент річного місцевого бюджету витрачатиметься відповідно до пріори тетів громадян;

формування платформи для громадських експертів і обміну досвідом, інформацією та нав - чання з локальних регіональних проблем - розбудова кадрового резерву міста; підтримка місцевих стартапів.

В умовах реформування державного управ - ління в Україні одним із актуальних завдань є модернізація системи публічних комунікацій, на ближення її до стандартів ЄС та передових країн світу, побудова ефективної моделі комунікативної діяльності органів державної влади в першу чергу з представниками громадського сектору.

Важливою складовою цього процесу є створення дієвих механізмів координації комунікативних зусиль органів влади з громадськістю, що дасть можливість об'єднати зусилля у вирішенні спільних завдань, уникнути дублювання функцій та спростити організаційну структуру.

Не зважаючи на зростаючу роль політичних партій у розбудові незалежної демократичної України, активізацію інститутів громадянського суспільства та структурних утворень політичних партій, позиція громадян в регіонах щодо член ства в них залишається пасивною. Як наслідок, замість конструктивного діалогу представників владних структур та громадськості у вирішенні соціальних проблем домінуючою формою впливу громадян на перебіг політичного процесу за лишається колективна мітинговість, що не спри яє досягненню легітимації владних ініціатив. А тому основне завдання органів влади - змінити ситуацію на краще і створити сприятливі умови для розвитку та активної діяльності структурних утворень політичних партій, інститутів громадянського суспільства, підвищення їх ролі у подо - лані соціальних проблем регіону, побудові засад громадянського суспільства. Адже це величезний інтелектуальний потенціал, потужна організуюча сила, що може і повинна вести за собою людей, постійно активізувати їх на досягнення загально - го благополуччя.

Окремі питання функціонування структурних підрозділів, що відповідають за взаємодію із громадськістю, регулюються низкою норматив но -правових актів. Зокрема, Закон України «Про порядок висвітлення діяльності органів держав ної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» визначає інформаційні служби органів державної влади як структурні підрозділи, що виконують інформацій но-аналітичні функції та забезпечують зв'язки з громадськістю. В законі також міститься перелік можливих типів інформаційних служб та їх працівників (інформаційні управління, інформаційно аналітичні підрозділи, прес служби, прес цен три, управління і центри громадських зв'язків, прес -бюро, прес -секретарі та прес-аташе) [4].

У вітчизняному законодавстві чітко не визначені правові та організаційні засади діяльності інформаційних підрозділів, зокрема не встановлено їх завдання та функції, відсутні уніфіковані підходи до формування їх структури та визначен ня місця в апараті органу влади.

У зв'язку з цим необхідною умовою інституційного вдосконалення інформаційно комунікативної діяльності органів місцевої влади може стати впровадження єдиних підходів до органі заційної структури комунікативних підрозділів в органах державної влади, визначення їх цільових завдань та функцій. Правове врегулювання цього питання можливе шляхом затвердження типової структури органів місцевої влади з обов'язковою наявністю в ній окремого комунікативного підрозділу, який би проводив роботу з інституція ми громадянського суспільства [6, с. 62].

З метою підвищення рівня громадянської освіти населення з питань захисту своїх прав Планом заходів з реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянсь кого суспільства в Україні на 2016-2020 роки було передбачено створення та розміщення міжрегіональних ресурсно комунікаційних платформ правової допомоги у містах Дніпрі, Львові, Києві, Одесі, Харкові.

Кабінетом Міністрів України також анонсовано широку інформаційну кампанію щодо обов'язку органів місцевого самоврядування сприяти доступу громадян до безоплатної пер винної правової допомоги [3].

Однією з ключових проблем залишається належне забезпечення прозорості та відкритості для громадськості судових процесів щодо при тягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушеннях прав людини, корупційних діях, зраді національних інтересів України.

Намагаючись вплинути на кадрові призначення в місцевих органах влади, організації громадянського суспільства сьогодні періодич но вдаються до суспільного розголосу у ЗМІ та соціальних мережах, що здебільшого допомагає усунути чиновника із займаної посади та призначенню на державну посаду представників гро мадського сектору.

Підвищенню впливу громадськості на про цеси формування та реалізації державної регіо - нальної політики, вирішенню питань місцевого значення, убезпеченню цієї політики від анти корупційного сегмента має сприяти робота гро мадських рад та інших консультативно дорадчих органів при органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування. Така робота, позбав - лена формалізму та заангажованості на певні політико економічні групи, надає цим органам публічного статусу центрів акумуляції громад ської активності, адвокаційної діяльності, спри яння громадським ініціативам, встановленню потужного громадського контролю за діями прав лячого класу як на загальнодержавному, так і на локальному рівнях.

Водночас рівень ефективності роботи громадських рад при місцевих органах влади знижується вна слідок затягування процесу їх формування, через не - гативні прецеденти використання громадських рад в інтересах окремих посадових осіб та політичних сил, що суперечить їх функціональному призначен ню та дискредитує такий формат взаємодії.

Поряд із традиційними формами участі (громад ські ради при органах влади, громадська експертиза проектів нормативно правових актів, консультації з громадськістю, громадські слухання та інші форми демократії участі) новітні інформаційно комунікативні технології, різні форми електронної участі гро мадськості в цих процесах надають нові можливості для розширення участі громадян у формуванні та ре алізації державної, регіональної політики, вирішен ня питань місцевого значення [5, с. 41].

Сьогодні цілком зрозуміло, що громадянське суспільство активно сприяє процесам політичної демократизації, набуття державою ознак правової, відстоюючи матеріальну і духовну незалежність людини від держави, домагаючись правової га рантії такої незалежності, захисту приватних і су спільних інтересів людей.

Разом із тим має бути зворотний зв'язок дер - жавних інститутів та органів місцевої влади з громадськістю, оскільки правова держава має реагувати на запити і потреби асоційованого гро - мадянства, видавати відповідні законодавчі акти та слідкувати за їх виконанням. Іншими словами, вона повинна створити ситуацію правової захищеності громадян, сформувати сприятливе правове поле для діяльності створюваних ними громадських інститутів.

Висновки

Отже, утвердженню конструктивної та ефективної державно громадської взаємодії щодо вирі шення нагальних проблем перешкоджає низька довіра громадян до органів державної влади, сило вих структур, органів судочинства та прокуратури. Попри створені нормативно-правові засади для участі громадськості у прийнятті рішень, реальна зацікавленість, готовність до співпраці є низькою як на рівні органів державної влади, так і на рівні організацій громадського сектору.

Зусилля органів державної влади охопили лише чверть завдань державної політики спри яння розвитку громадянського суспільства. Не - значними є результати по таких завданнях, як підтримка волонтерства, підвищення рівня гро мадянської та правової культури; удосконаленняумов залучення інститутів громадянського суспільства до надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів; забезпечення належно - го правового регулювання для реалізації різних форм місцевої демократії; розвиток соціального діалогу. У результаті держава витрачає додаткові кошти на надто обтяжливі для неї функції і втрачає довіру населення.

Тож головними принципами державної політики сприяння розвитку громадянського су спільства в Україні мають стати її ефективність та збалансованість, прозорість та врахування громадської думки та «думки лідерів» - позиції громадських, благодійних, релігійних організацій, недержавних аналітичних центрів та науко во-дослідних установ. Посиленню інституцій- ної спроможності організацій громадянського суспільства, залученню громадськості до прийняття державних рішень та вирішення питань місцевого значення, загалом розбудові громадянського суспільства в Україні сприятиме вико нання щорічних планів заходів щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку гро - мадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

1. Літкевич В. Політика держави щодо громадянського суспільства: необхідність переформатування / В. Літкевич // Громадянське суспільство України: сучасний стан і перспективи впровадження європейських стандартів взаємодії з державою: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. (12 грудня 2013 р., м. Київ). - Київ: НІСД, 2014. - 192 с.

2. Національнастратегіясприяннярозвиткугромадянськогосуспільства в Україні на 2016-2020 роки (затвердже - наУказом Президента Українивід 26 лютого 2016 р. № 68/2016). - Режим доступу: http:// www.president.gov.ua/documents/682016-19805

3. Оприлюднено для коментарів проект звіту про виконання плану заходів на 2016 рік з реалізаціїНаціональноїстратегіїсприяннярозвиткугромадянськогосуспільства в Україні. - Режим доступу: http:// civic.kmu.gov.ua/consult_mvc_ kmu/news/article/show/3298

4. Про порядок висвітленнядіяльностіорганівдержавноївладитаорганівмісцевогосамоврядування в Українізасобамимасовоїінформації: Закон України. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/539/97-%D0%B2%D1%80

5. Яблонський В. М. Про стан розвиткугромадянськогосуспільства в Україні: аналіт. Доповідь / В. М. Яблонський,

О.М. Балакірєва, Т В. Бондар. - Київ: НІСД, 2017. - 56 с.

6. Самойленко С. Координаціякомунікативноїдіяльностіорганіввиконавчоївлади: стан та шляхи вдосконалення /

С.Самойленко // Запровадженнякомунікаціїорганівдержавноївлади: зб. мат-лів наук.-практ. конф. - Київ: Фенікс, 2016. - 192 с.

7. Резолюціявід 04.10.2010 №1755 (2010) ПарламентськоїАсамблеї Ради ЄвропиФункціонуваннядемократичнихінституцій в Україні». - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_a19.

8. Рекомендації Ради Європи 10.10.2007 «РекомендаціяCM/Rec(2007) 14 Комітетуміністрів Ради Європидержавам-членам (Щодостворення та діяльностінеурядовихорганізацій)». Режимдоступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/994_937.

9. Указ Президента України «Про сприяннярозвиткугромадянськогосуспільства в Україні» від 26 лютого 2016 року №68 // Офіційнийвісник Президента Українивід 03.03.2016. - 2016 р. - № 7. - С. 32, Ст. 162

10. Ковальчук И. В. Проблемы и перспективы реформы децентрализации в Украине на современном этапе / И. В. Ковальчук // ModernScienceModernveda, 2017 - С. 143-152

11. Халецький А. В. Зв'язкиорганівдержавноївлади з громадськістю: інформаційнавзаємодія / А. В. Халецький // Державнеуправління: удосконалення та розвиток. - 2012 р. - № 12. - C. 10 -20.

REFERENCES

1. Litkevych, V. (2014). Politykaderzhavyshchodohromadyans'kohosuspil'stva: neobkhidnist' perefoimatuvannya [State policy on civil society: the need for reformatting]. Civil Society of Ukraine: Current State and Prospects for the Implementation of European Standards for Interaction with the State: Sob. materials international science -practice conf. Kyiv: NISS [in Ukrainian].

2. Natsional'nastratehiyaspryyannyarozvytkuhromadyans'kohosuspil'stva v Ukrayinina 2016-2020 roky (zatverdzhenaUkazomPrezydentaUkrayinypryynyatyy 26 lyutoho 2016 r № 68/2016) [National Strategy for Promoting the Development of Civil Society in Ukraine for 2016-2020 (approved by Decree of the President of Ukraine dated February 26, 2016, № 68/2016)]. Retrieved from: http://www.president.gov.ua/documents/682016-19805 [in Ukrainian].

3. Oprylyudnenodlyakomentarivproektzvitu pro vykonannyaplanuzakhodivna 2016 rik z realizatsiyiNatsional'noyistratehiyispryyannyarozvytkuhromadyans'kohosuspil'stva v Ukrayini [A draft report on the implementation of the action plan for 2016 on the implementation of the National Strategy for the Advancement of Civil Society in Ukraine]. Retrieved from: http://civic.kmu.gov.ua/consult_mvc_kmu/news/article/show/3298 [in Ukrainian].

4. ZakonUkrayinyProporyadokvysvitlennyadiyal'nostiorhanivderzhavnoyivladyta orhanivmistsevohosamovryaduvannya v Ukrayinizasobamymasovoyiinformatsiyi [The Law of Ukraine On the Procedure for Covering the Activities of Public Authorities and Local Authorities in Ukraine by the Mass Media]. Retrieved from: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/539/97-%D0%B2%D1%80 [in Ukrainian].

5. Yablons'kyy, V.M., Balakiryeva, O.M., &Bondar, T.V et al. (2017). Pro stanrozvytkuhromadyans'kohosuspil'stva v Ukrayini :analit. dopovid' [On the state of development of civil society in Ukraine: analyst. Report. Kyiv: NISS [in Ukrainian].

6. Samoylenko, S. (2016). Koordynatsiyakomunikatyvnoyidiyal'nostiorhanivvykonavchoyivlady: stanta shlyakhyvdoskonalennya [Coordination of communicative activity of executive bodies: state and ways of improvement. Implementation of communication of state authorities] Sob. Materials Science.-Practice. conf. Kyiv: Phoenix [in Ukrainian].

7. Rezolyutsiyavid04.10.2010.№1755 (2010). Parlament^s'koyiAsambleyiRadyYevropyFunktsionuvannyademokratychnykhinstytutsiy v Ukrayini [Resolution of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe on the functioning of democratic institutions in Ukraine] №1755 (2010, October 04). Retrieved from: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_a19 [in Ukrainian].

8. RekomendatsiyiRadyYevropy 10 zhovtnya 2007 «Rekomendatsiya CM/Rec (2007) 14 KomitetuministrivRadyYevropyderzhavam-chlenam (Shchodostvorennyata diyal'nostineuryadovykhorhanizatsiy) [Recommendations of the Council of Europe of the Committee of Ministers of the Council of Europe to member states (On the Establishment and Activities of NonGovernmental Organizations)] №14 (2007, October 10). Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show / 994_937 [in Ukrainian].

9. UkazPrezydentaUkrayiny Pro spryyannyarozvytkuhromadyans'kohosuspil'stva v Ukrayinipryynyatyy 26 lyutoho 2016 roku №68 [Decree of the President of Ukraine on the promoting the development of civil society in Ukraine] №68 (2016, February 26). Official bulletin of the President ofUkraine, 7, 32, Art. 162 [in Ukrainian].

10. Koval'chuk, I.V. (2017). Problemyy perspektyvyreformydetsentralyzatsyyv Ukraynenasovremennomйtape [Problems and Prospects for the Reform of Decentralization in Ukraine at the Modern Stage].Modern Science, 1, 143-152 [in Ukrainian].

11. Khalets'kyy, A.V (2012). Zv"yazkyorhanivderzhavnoyivlady z hromads'kistyu: informatsiynavzayemodiya [Communications between public authorities and the public: information interaction]. Public Administration: Improvement and Development, 12, 10 20 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru