Державне регулювання розвитку приватної освіти на Катеринославщині у першій половині ХІХ ст

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державне регулювання розвитку приватної освіти на Катеринославщині у першій половині ХІХ ст

Прокопенко Леонід, Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управлінняпри Президентові України

У статті розглядається досвід державного регулювання діяльності приватних навчальних закладів та його вплив на розвиток приватної освіти на Катеринославщині у першій половині ХІХ ст. Особлива увага приділена розгляду процесу формування нормативно - правової бази приватної освіти, дана характеристика основних положень «Статуту навчальних закладів, підвідомчих університетам» від 5 листопада 1804 р., «Статуту гімназій та училищ повітових і парафіяльних» від 8 грудня 1828 р., «Положення про приватні навчальні заклади» від 12 січня 1835 р., «Положення про домашніх наставників і вчителів» 1834 р., якими регламентувалися порядок відкриття приватних навчальних закладів, організації в них навчально виховного процесу, надання домашньої освіти тощо. Розкрито динаміку розвитку приватних навчальних закладів у Катери - нославській губернії у досліджуваний період. Робиться висновок, що унормування діяльності приватних навчальних закладів сприяло розвитку приватної, особливо жіночої, освіти на Кате ринославщині.

Ключові слова: державне регулювання; чоловічі і жіночі приватні пансіони; домашні наставники і вчителі

State regulation of the development of private education in Katerynoslav region in the first half of the ХІХ^ century

Prokopenko Leonid, Dnipropetrovsk regional institute of public administration of the National Academy of public administration under the President of Ukraine приватна освіта катеринославська губернія

The article examines the state regulation of the activity of private educational institutions and its influence on the development of private education in Katerynoslav region in the first half of the nineteenth century. Particular attention is paid to considering the process of formation of the normative and legal base of private education. It describes the main provisions of the «Statute of educational institutions, subordinated to universities» dated November 5, 1804, «Statute of gymnasiums and schools of counties and parishes» dated December 8, 1828, «Regulations on private educational institutions» dated January 12, 1835, «Regulations on home tutors and teachers « dated 1834, which regulated the procedure for the opening of private educational institutions, organization of educational process in them, providing home education, etc. The dynamics of the development of private educational institutions in Katerynoslav region during the studied period is described. It is concluded that the normalization of the activities of private educational institutions contributed to the development of private, in particular, education for women in Katerynoslav region.

Keywords: state regulation; women S and men S private boarding houses; home tutors and teachers

Государственное регулирование развития частного образования на Екатеринославщине в первой половине XIX в.

Прокопенко Леонид, Днепропетровский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины

В статье рассматривается опыт государственного регулирования деятельности частных учебных заведений и его влияние на развитие частного образования на Екатеринославщине в первой половине XIX в. Особое внимание уделено рассмотрению процесса формирования нормативно -правовой базы частного образования, дана характеристика основных положений «Устава учебных заведений, подведомственных университетам» от 5 ноября 1804 г., «Устава гимназий и училищ уездных и приходских» от 8 декабря 1828 г., «Положения о частных учебных заведениях» от 12 января 1835 г., «Положения о домашних наставниках и учителях»1834 г., которыми регламентировались порядок открытия частных учебных заведений, организации в них учебно воспитательного процесса, предо ставление домашнего образования и т. д. Раскрыто динамику развития частных учебных заведений в Екатеринославской губернии в исследуемый период. Делается вывод, что нормирование деятель - ности частных учебных заведений способствовало развитию частного, особенно женского образо - вания на Екатеринославщине.

Ключевые слова: государственное регулирование; мужские и женские частные пансионы; домашние наставники и учителя

Постановка проблеми

О

станні десятиліття позначилися бурхливим розвитком приватної освіти в Україні. У цьому кон - тексті важливим є аналіз попереднього досвіду державного регулювання діяльності приватних навчальних закладів, зокрема в Катеринославській губернії у першій половині ХІХ ст. Тим більше, що дана проблематика досліджена недостатньо, фактично ці питання були висвітлені лише в «Короткому історико статистичному огляді Катеринославської гімназії і підвідомчих їй навчальних закладів» Я. Д. Грахова та С .І. Веребрюсова, яка побачила світ у середині ХІХ ст. [5].

Метою дослідження є спроба проаналізувати досвід державного регулювання діяльності приватних навчальних закладів та його вплив на розвиток приватної освіти на Катеринославщині у першій половині ХІХ ст.

Виклад основного матеріалу.

Перші приватні навчальні заклади почали з'являтися в Україні у другій половині ХVШ ст. Вони були своєрідною компенсацією нечисельності державних шкіл і розраховувались на дітей дворянства і заможного купецтва. Перші два приватні пансіони були відкриті 1779 р. у Кременчуці. Пізніше вони почали функціонувати у Глухові, Києві, Ромнах, Харкові та інших містах. У зв'язку з підготовкою освітньої реформи 1786 р. уряд вивчив їх діяльність, результатом став «Наказ пансіонам» - перший офіційний документ, який урегульовував діяльність приватних навчальних закладів та визначав межі при ватної ініціативи в освіті. Він забезпечував контроль держави над приватними школа ми та пансіонами і вносив у їхню діяльність елементи впорядкованості, забезпечення якості освіти та неможливість засновуватись на «незаконних підставах». Основні поло - ження «Наказу пансіонам» були включені до «Статуту народним училищам у Російській імперії» (1786 р.) [9, с. 644; 14, с.8-9].

Більш детально діяльність приватних навчальних закладів була регламентована в ході освітньої реформи 1802-1804 рр. Зокре - ма, в «Статуті навчальних закладів, підвідомчих університетам» від 5 листопада 1804 р. визначався порядок відкриття приватних навчальних закладів, організація навчаль но виховного процесу, права та обов'язки їх власників і вчителів тощо. Засновник пан сіону при його відкритті зобов'язаний був подати клопотання директору гімназії з переліком предметів і навчальним планом, списком учителів та свідоцтвами про їх освіту, розклад занять та розмір плати за навчання і утримання вихованців. Директор направляв клопотання до університету відповідного навчального округу, який і надавав дозвіл на відкриття пансіону. Приватні пансіони могли відкриватися або чоловічі, або жіночі. Методи викладання і підручники в них мали бути однаковими з державними навчальни ми закладами. Вчителі приватних пансіонів повинні були навчатися методам викладання в гімназіях і отримувати від них відповідні свідоцтва. Щорічні іспити в пансіонах також мали відбуватися в присутності директора гімназії (в повітових містах - доглядача повітового училища). Пансіони зобов'язувалися надавати директору гімназії звіти про свою діяльність [3, с. 642-643].

Таким чином, приватні пансіони були поставлені урядом в залежність від органів державного управління освітою. Оскільки їх діяльність була пов'язана передусім з активністю іноземців, які певним чином монополізували цю сферу освіти для привілейова них сімей як найбільш дохідну, то приписом міністерства народної освіти 1811 р. визначалося, що дозвіл на їх відкриття мав видаватися лише іноземцям, які володіють необхідними пізнаннями в науках і російською мовою [6].

Приватні пансіони переважно були при значені для надання освіти дівчатам. Пер ший такий пансіон у Катеринославі на правах повітового училища з викладанням іноземних мов і мистецтв відкрила Віргінія Навер у 1818 р. Вартість навчання була до - сить значною: 600 крб. за повну пансіонерку і 400 крб. - за напівпансіонерку. Пансіон знаходився під особливою опікою дружини катеринославського губернатора Єлизавети Григорівни Калагеоргі - доньки Катерини ІІ і Г. О. Потьомкіна. Зокрема, за її допомоги дружина полковника Пустошкіна пожертвувала 5 тис. крб. на купівлю будинку для пансіону, а полковник Перич - 2 500 крб. на облаштування бібліотеки. При відкритті пансіону в нього вступила 21 дівчина, а в наступному 1819 р. - 23. Але після смерті наступного 1819 р. року власниці пансіон перейшов до іноземки Корн, а у 1820 р. був закритий, а будинок переданий у власність Катеринославській гімназії. В наступні сім років іноземками було засновано ще чотири аналогічні пансіони. Більшість із них діяли не більше двох років, а найбільшим довго жителем виявився пансіон Анни Арнольд, який надавав послуги до 1831 р. Хоча плата за навчання була високою (700 крб. за нав - чання повної пансіонерки і 500 крб. - напі- впансіонерки) в пансіоні в останні роки навчалося до 40 учениць [5, с. 134-135].

Щодо чоловічих пансіонів, то їх існувало лише два - І. І. Любачинського (1820-1935) та К. І. Герна (1821-1831). Обидва засновники були викладачами Катеринославської гімназії. Основною метою створення цих пан - сіонів була підготовка дітей до гімназії, а при навчанні в ній також проживання дітей під належним наглядом, поглиблені практичні заняття з іноземних мов та заняття музикою і танцями. Плата за утримання вихованців, скажімо, в пансіоні І. І. Любачинського становила від 600 до 800 крб. на рік [5, с. 133].

Подальший розвиток державного ре гулювання приватної освіти був пов'язаний з реформою освіти 1828 р. У «Статуті гім - назій та училищ повітових і парафіяльних» від 8 грудня 1828 р. зазначалося, що «для сприяння видам уряду у поширенні освіти, дозволяється відкривати приватні навчальні заклади». Вони могли бути двох видів: або тільки для навчання (школи), або для навчання, утримання та виховання учнів (пансіони). Варто зазначити, що до 1828 р. 118 не було істотної різниці в назвах «приватна школа» і «приватний пансіон». Навчати ді тей обох статей разом дозволялося тільки в школах і тільки за умови, що вони мають не більше 11 років [2; 16, с. 1125].

Для відкриття приватного навчального закладу засновник мав подати клопотання місцевому начальству, в якому повинен був представити його «план», де мав міститися детальний опис того, якого роду планується відкрити заклад, які предмети в ньому будуть викладатися, скільки і яких учителів буде, яка передбачається найбільша чисельність учнів, де і в якому приміщенні буде розміщу ватися заклад. На засновника покладалася й відповідальність за добір учителів. Приватні заклади, які за кількістю предметів були не вище повітових училищ, відкривалися з до зволу губернського директора училищ, а для заснування навчального закладу, програма якого була вищою за повітове училище, по трібний був дозвіл університету. Після 1833 р.дозвіл на відкриття приватних пансіонів міг надати лише міністр народної освіти [5, с.240; 16, с. 1126; 17].

У 1835 р. було прийняте «Положення про приватні навчальні заклади», яке де тально регламентувало порядок їх засну вання і функціонування. У ньому були ви роблені єдині вимоги щодо приватних шкіл і пансіонів, введені посади інспекторів для нагляду за ними у навчальних округах. Приватні пансіони і школи повинні були суворо наближатися за своїми цілями, планами і комплектуванням за становим принципом до відповідних навчальних закладів: гімна зій, повітових і парафіяльних училищ, хоча, виходячи з місцевих потреб, власники могли додавати до навчальних планів додаткові предмети. Чоловічі пансіони поділялися на три розряди: з викладанням на рівні гімназій та повітових і парафіяльних училищ. Жіночі пансіони і школи, які не мали аналогів у державній системі освіти, були також поділені на три розряди і підведені під своєрідну класифікацію «відмінних», «хороших» і «посередніх». Положення проіснувало без змін до 1857 р. Приватні навчальні заклади дозволено було відкрива ти лише особам, які мали права вчителів і наставників, свідоцтво про «гарну поведінку», бов'язково російське підданство [5, с. 240; 8; 10, с. 216-217; 12; 17].

У другій чверті ХІХ ст. в Катеринославській губернії функціонували 7 чоловічих пансіонів, які засновувалися переважно з метою підготовки дітей до вступу у перші класи гімназії. Тому вони діяли переважно у Катеринославі. Тут продовжували діяти пансіони І. І. Любачинського (до 1835 р.),

К.І. Герна (до 1831 р.), а в 1835 р. були відкриті інші два пансіони викладачів Катеринослав ської гімназії: А. М. Черкасова (1835-1848) і М. М. Ларуя (1835-1847). Нетривалий час діяв пансіон титулярного радника Чигирин цєва (1831-1834) в обсязі повітового училища. Число пансіонерів у ньому не перевищувало 20 осіб, плата за навчання становила спочатку 700 крб., потім 800. Ще один пансіон на ступені повітового училища - домаш нього вчителя Кука - був відкритий у Бахмуті (1844-1850), а в колонії Ейнлаге в Олексан- дрівському повіті діяв пансіон на ступені па рафіяльного училища менонітів Гаденкнехта і Разена (1844-1851) [5, с. 134, 242; 15].

Жіночі пансіони відкривались на ступені повітових і парафіяльних училищ. У жіночих закладах викладалися в обсязі повітових училищ: Закон Божий, російська мова, географія, загальна і російська історія, арифметика, французька і німецька мови, чистописання, малювання, музика, танці, жі ноче рукоділля, з часом набуло популярності викладання короткої теорії і історії російської словесності. У пансіонах на ступені парафіяльних училищ вихованки вивчали Закон Божий, читання і письмо російською, французькою і німецькою мовами, арифме тику, чистописання, а в деяких ще викладались танці й жіноче рукоділля [5, с. 241-242].

Оскільки, на відміну від чоловічої освіти, яку можна було отримати в Катеринослав ській гімназії і державних повітових училищах, можливості жіночої освіти були об межені, то мережа жіночих пансіонів була досить розвинутою. У другій чверті ХІХ ст. на Катеринославщині діяло 10 пансіонів. Шість з них були відкриті на ступені повітових училищ, зокрема 5 у Катеринославі: М. Д. Понятовської (1828-1854), Б. Петровської (1830-1837), К. Слєдкової (1828-1837), який потім перейшов до О. Усікової (1837-1842),

Башкатової з 1838 р., Байлат з 1846 р. і 1 у Бахмуті - Олени Кук (1848-1849). Те, що пансіони даного типу зосереджувалися переважно в губернському центрі, пояснювалося тим, що у повітових містах вони не могли довго існувати через обмежений попит, а отже, нестачу коштів [5, с. 242-243; 15].

Найбільш відомим із жіночих пансіонів був пансіон М. Д. Понятовської. Його відкрила у вересні 1825 р. Любов Головкіна, ко - лишня інспектриса Полтавського інституту шляхетних дівчат. Після її смерті у березні 1828 р. пансіон перейшов до її доньки Марії Дмитрівни, яка разом з матір'ю працювала класною дамою в Полтавському інституті. У 1829 р. вона вийшла заміж за А. С. По - нятовського, який теж викладав у пансіоні. Пансіон набув такої популярності, що ви хованок до нього привозили не тільки з Ка теринославської і сусідніх губерній, але й з Криму, Дону і Кавказу. Він діяв до смерті М. Д. Понятовської у жовтні 1854 р. Про популярність пансіону свідчить зростання кількості вихованок, які в ньому навчалися: при відкритті пансіону до нього вступило 16 дівчат, у 1828 р. навчалося вже 23, у 1830 р. - 35, у 1834 р. - 43 і в 1835 р. - 56. Плата за навчання становила 650 крб. з повної пансіонерки і 350 крб. - з напівпансіонер - ки. Приблизно такою ж була плата і в інших пансіонах, зокрема, в пансіоні К. Слєдкової - 500 і 300, а Б. Петровської - 600 і 350 крб. відповідно^, с. 88; 5, с. 136-137].

Діяло також 4 жіночі пансіони і школи на ступені парафіяльного училища: Стешен- кової у Катеринославі (з 1848 р.), у Бахмуті Ольги Акімової (1844-1847) та Мальцевої (з 1850 р.) і Леньової у Павлограді (з 1850 р.) Скажімо, у пансіоні О. Акімової навчали Закону Божому, російській граматиці, арифметиці, чистописанню, рукоділлю. Приймало ся 20 дівчат, плата за їх навчання становила від 15 до 20 крб. сріблом на рік [5, с. 243; 15].

До приватної освіти належала і домашня форма освіти. Її надання було врегульовано «Положенням про домашніх наставників і вчителів» 1834 р., яке передбачало, що домашні наставники виконували навчальні та виховні функції, а особи у званні домашніх учителів обмежувалися здійсненням лише навчального процесу. Виходячи з професійних функцій домашніх наставників, до них висувались такі вимоги: закінчена освіта у вищих навчальних закладах (атестат дійсного студента чи диплом на вчений ступінь, в тому числі від духовної академії). Особам, які не здобули повну вищу освіту, Положенням 1834 р. надавалось право отримати зван - ня домашнього вчителя, склавши іспити з предметів, яких вони потім будуть навчати, в університеті або гімназії. Іспити складалися з двох частин: спочатку кандидат відповідав усно на кілька питань з кожного предмета, які збирався викладати, а потім мав написа ти короткі міркування на задану тему щодо головного предмета випробування. На завершення він повинен був прочитати пробну лекцію [4; 7, с. 24].

Загальне спеціальне випробування для домашніх учителів охоплювало такі пред мети: 1) Закон Божий, Священну і церковну історію; 2) один із предметів гімназійного курсу, до викладання якого призначав себе кандидат; 3) граматичне знання російської, а для іноземців - рідної мови; 4) арифметика; 5) географія; 6) загальна історія. Вони здавалися в обсязі їх викладання в повітовому училищі. Випробування відбувалися за тими ж правилами, що й для вчителів повітових училищ [11, с. 8].

Домашні наставники і вчителі вважалися такими, які знаходяться на державній службі і отримують класні чини, починаючи з XIV класу, а також нагороди медалями і ордена ми. Ті, хто досягнув похилого віку або зазнав невиліковної хвороби, отримували пожиттєві допомоги і виплати зі спеціального капіталу опіки, що знаходився в департаменті народної освіти. Цей капітал складався зі зборів, які брались на підставі положення 20 лютого 1823 р. зі свідоцтв на право навчання у приватних будинках, з атестатів на звання наставників і вчителів за новим положенням. «Положення про пенсії і одноразові допомоги домашнім наставникам і вчителям» було вироблено і видано пізніше, у 1853 р. Повна пенсія за 25 річну службу призначалась домашнім наставникам у розмірі 270 крб. сріблом, домашнім учителям, учителькам і наставницям - 160 крб. сріблом, незалежно від суми винагороди, яку вони отримували у приватних будинках [13, с. 293].

Домашня освіта на Катеринославщині не отримала значного поширення. З 1834 р. протягом двох десятиліть у Катеринославсь кій гімназії витримали іспити на звання домашнього вчителя три особи, а на первісне навчання без прав - 105. Домашніх настав - ників і вчителів у губернії, які представляли звіти про свої заняття, на початку 1850-х рр. нараховувалися 4 [5, с. 245].

Висновки

Аналіз досвіду державного регулювання діяльності приватних навчальних закладів у першій половині ХІХ ст. показує, що була створена нормативно правова база організації приватних навчальних закладів, яка спри яла розвитку приватної, особливо жіночої освіти на Катеринославщині.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

1. Александр Степанович Понятовский // Екатеринославскийюбилейный листок. - 1887. - № 8. - С. 69-70; № 10. - С. 87-89.

2. Баскова Л. Ю. Особенности государственной образовательной политики в России второй четверти XIX века / Л. Ю. Баскова. - Режим доступа: http://moluch.ru/conf/ped/archive/20/1403/.

3. Высочайше утвержденный Устав учебных заведений, подведомственных университетам от 5 ноября 1804 г. // Полное собрание законов Российской империи (далее - ПСЗРИ). - Собр. 1. - T.XXVin. - Спб., 1830. - С. 626 647.

4. Высочайше утвержденное Положение о домашних наставниках и учителях от 1 июля 1834г. //ПСЗРИ.- Собр. 2. - Т. ІХ. - Спб., 1835. - Отд. 1. - С. 674-681.

5. Грахов Я. Д. Краткий историко-статистический обзор Екатеринославской гимназии и подчиненных ей учеб - ных заведений / Я. Д. Грахов, С. И. Веребрюсов. - Одесса, 1856. - 330 с.

6. Гущина С. О. Законодавче регулювання приватних закладів освіти в Україні (XIX - поч. XX ст.) / С. О. Гущина. - Режим доступу: https://library.udpu.edu.Ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/5/visnuk_37.pdf.

7. Денисенко М. В. Вимоги до організації діяльності гувернерів в Україні у першій половині ХІХ ст. / М. В. Денисенко // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2010. - № 7. - С. 23-29.

8. Дмитриева Н. А. Процесс формирования системы женского образования в России в XIX веке как объект исторического исследования / Н. А. Дмитриева. - Режим доступа: http://lib.herzen.spb.ru/media/magazines/contents/1/29(65)/dmitriyeva_29_65_107_n0.pdf.

9. Драч О. О. Освіта жіноча в Україні / О. О. Драч // Енциклопедія історії України: Т 7: Мі -О. - Київ: Наук. думка, 2010. - С. 644-647.

10. Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР XVIIIв. - первая половина XIX в. / отв. ред. М. Ф. Шабаева - М.: Педагогика, 1973. - 608 с.

11. Памятная книжка Министерства народного просвещения на 1865 год. - СПб., 1865. - 584 с.

12. Положение о частных учебных заведениях (12 января 1835 г.) // Журнал Министерства народного просве - щения. - 1835. - T.V- Ч.ІІ. - февраль. - С. XXXIV-XLVIII.

13. Рождественский С. В. Исторический обзор деятельности Министерства народного просвещения. 1802-1902 / С. В. Рождественский. - СПб., 1902. - 785 с.

14. Роєнко С. О. Розвиток шкільної приватної освіти в Україні (ХІХ - початок ХХ століття): автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / С. О. Роєнко. - Кіровоград, 2014. - 20 с.

15 .ТатариновС.И. Начальное образование вБахмутскомуезде в 18-первойполовине 19 столетий/С.И. Татаринов, Д. М. Бондарцов. - Режим доступа:http://xn--e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/scientific_conference_19/

zbornik_nauchnih_dokladov_19_3_1.pdf.

16. Устав гимназий и училищ уездных и приходских, состоящих в ведомстве университетов: С. Петербургско - го, Московского, Казанского и Харьковского: именной указ, данный Сенату 8 декабря 1828 г. // ПСЗРИ. - Собр.

2. -Т III. - Спб., 1830. - С. 1097-1127.

17. Устинова Е. В. Правовой аспект основных форм частного обучения в России (1828-1850 гг.) / Е. В. Устинова. - Режим доступа: www.economy.law-books.ru/4-11/4 -11-10.doc.

REFERENCES

1. AleksandrStepanovichPonyatovskiy [Alexander StepanovichPonyatovsky]. (1887). Yekaterinoslavskiyyubileynyylistok, 8, 69-70; 10, 87-89 [in Russian].

2. Baskova, L.Yu. Osobennostigosudarstvennoyobrazovatel'noypolitiki v RossiivtoroychetvertiXIXveka [Features of the state educational policy in Russia in the second quarter of the XIX century]. Retrieved from: http://moluch.ru/conf/ped/archive/20/1403/ [in Russian].

3. VysochaysheutverzhdennyyUstavuchebnykhzavedeniy, podvedomstvennykhuniversitetamot 5 noyabrya 1804 g. [The Highest approved Charter of educational institutions subordinate to universities of November 5, 1804]. (1830). PolnoyesobraniyezakonovRossiyskoyimperii (daleye -PSZRY), 1 (XXVIII), 626-647. Saint Petersburg [in Russian].

4. VysochaysheutverzhdennoyPolozheniye o domashnikhnastavnikakhiuchitelyakhot 1 iyulya 1834 g. [Highest approved regulation on home tutors and teachers of July 1, 1834]. (1835). PSZRY, 2 (IX), 674-681. Saint Petersburg

5. Grakhov, Ya.D.,&Verebryusov, S.I. (1856). Kratkiyistoriko-statisticheskiyobzorYekaterinoslavskoygimnaziiipodchinennykhyeyuchebnykhzavedeniy [A brief historical and statistical review of the Ekaterinoslav gymnasium and its subordinate educational institutions]. Odessa [in Russian].

6. Hushchyna, S.A. Zakonodavcherehulyuvannyapryvatnykhnavchal'nykhzakladivvUkrayini (XIX-poch. XXst.) [Legislative regulation of private educational institutions in Ukraine (XIX - early XX centuries)]. Retrieved from: https://library.udpu.edu.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/5/visnuk_37.pdf [in Ukrainian].

7. Denysenko, M.V. (2010). Vymohy do orhanizatsiyidiyal'nostihuverneriv v Ukrayini u pershiypolovyni XIX st. [Requirements for the organization of tutors activity in Ukraine in the first half of the nineteenth century]. Pedahohichninauky: teoriya, istoriya, innovatsiynitekhnolohiyi, 7, 23-29 [in Ukrainian].

8. Dmitriyeva, N.A. Protsessformirovaniyasistemyzhenskogoobrazovaniya v Rossii v XIX vekekakob»yektistoricheskogoissledovaniya [he process offormation of the system offemale education in Russia in the XIX century as an object of historical research]. Retrieved fom: http://lib.herzen.spb.ru/media/magazines/contents/1/29(65)/ dmitriyeva_29_65_107_110.pdf [in Russian].

9. Drach, O.O. (2010). Osvitazhinocha v Ukrayini [Women's Education in Ukraine]. EntsyklopediyaistoriyiUkrayiny. (Vol. 7). Kyiv: Nauk. dumka [in Ukrainian].

10. Shabayeva, M.F. (Ed.). (1973). Ocherkiistoriishkolyipedagogicheskoymyslinarodov SSSR. XVIII v. -pervayapolovina XIX v. [Essays on the history of the school and pedagogical thought of the peoples of the USSR. XVIII century. - first half of the XIX century]. Moscow: Pedagogika [in Russian].

11. PamyatnayaknizhkaMinisterstvanarodnogoprosveshcheniyana 1865 god [The memorial book of the Ministry of Education in 1865]. (1865). Saint Petersburg [in Russian].

12. Polozheniyeochastnykhuchebnykhzavedeniyakh (12 yanvarya 1835 g.) [Regulations on private educational institutions (January 12, 1835)]. (1835). ZhurnalMinisterstvanarodnogoprosveshcheniya, V (II) [in Russian].

13. Rozhdestvenskiy, S.V. (1902). Istoricheskiyobzordeyatel'nostiMinisterstvanarodnogoprosveshcheniya. 18021902 [A Historical Review of the Activities of the Ministry of Public Education. 1802-1902]. Saint Petersburg [in Russian].

14. Royenko, S.O. (2014). Rozvytokshkil'noyipryvatnoyiosvity v Ukrayini (XIX - pochatok XX stolittya) [Development of school private education in Ukraine (XIX - early twentieth century)]. Extended abstract ofcandidate's thesis.Kirovohrad [in Ukrainian].

15. Tatarinov, S.I., &Bondartsov, D.M. Nachal'noyeobrazovaniye v Bakhmutskiyuyezde v 18 - pervoypolovine 19 vekov [Primary education in Bakhmut district in the 18th - first half of 19 centuries]. Retrieved from: http:// xn- - e1aajfpcds8ay4h.com.ua/files/image/scientific_conference_19/zbornik_nauchnih_dokladov_19_3_1.pdf [in Russian].

16. Ustavgimnaziyiuchilishchuyezdnykhiprikhodskikh, sostoyashchikh v vedomstveuniversitetov S. Peterburgskogo, Moskovskogo, KazanskogoiKhar'kovskogo: imennoyukaz, dannyySenatu 8 dekabrya 1828 g. [The Charter of gymnasiums and colleges of districts and parish, consisting in the department of universities:

S.Petersburg, Moscow, Kazan and Kharkov: nominal decree given to the Senate on December 8, 1828]. (1830). PSZRY, 2 (III), 1097-1127 [in Russian].

17. Ustinova, Ye.VPravovoyaspektosnovnykh form chastnogoobucheniya v Rossii (1828-1850 gg.) [Legal Aspect of the Basic Forms of Private Education in Russia (1828-1850)]. Retrieved from: www.economy.law -books.ru/4 - 11/4-11-10.doc [in Russian].

Размещено на Allbest.ru