Деякі питання правового регулювання грошового забезпечення Державної прикордонної служби України

Постановка проблеми. Правове урегулювання грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби є запорукою належного соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Серед низки першочергових завдань стосовно формування незалежної держави особливе місце посідає створення її оборонної системи. Нестабільна внутрішньополітична і економічна обстановка в країні негативно знаходять своє відображення на повсякденному життєвому рівні військовослужбовців, престижі військової служби, а також загострює соціально -побутові проблеми особового складу. Військовослужбовець беззахисний перед інфляцією та ростом цін, оскільки знаходячись на державній службі він позбавлений можливості самостійно покращувати свій фінансовий та матеріальний стан, що значною мірою відображається на його моральному стані.

Метою статті є проведення аналізу правового регулювання грошового забезпечення Державної прикордонної служби України.

Результати дослідження

Грошове забезпечення військовослужбовців являє собою основне джерело життєзабезпечення військовослужбовця та членів його родини, відновлення його моральних та фізичних втрат, здійснених при виконанні завдань військової служби. Тому питання вдосконалення грошового забезпечення мають не тільки економічне, а й політичне і соціальне значення та обумовлені відповідною роллю ДПС України у підтримці стабільності в суспільстві, збереженні незалежності і територіальної цілісності України.

Варто зазначити, що грошове забезпечення займає важливе місце в системі соціального захисту військовослужбовців, оскільки дозволяє задовольнити їх матеріальні потреби. Крім того, грошове забезпечення військовослужбовців містить у собі значний мотиваційний фактор, який спонукає громадян до проходження військової служби, укладання нових контрактів, а, отже, визначає престижність військової професії в державі.

На сучасному етапі розвитку ДПС України та з огляду на економічно- політичну кризу в країні грошове забезпечення стає, не тільки головним, а й чи не єдиним матеріальним стимулом до проходження військової служби.

Так, відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів [2, ст. 9].

На сьогодні виплата грошового забезпечення здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено:

тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу;

схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, Національної гвардії, Державної

прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту;

тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців строкової військової служби;

схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу;

додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах;

розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу [4].

Що ж стосується порядку виплати грошового забезпечення, то воно здійснюється відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 р. № 558 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби" [6]. Також основними складовими грошового забезпечення є оклад за військовим званням та посадовий оклад. Від цих двох складових нараховуються всі інші додаткові види грошового забезпечення, на які мають право військовослужбовці.

Актуальним вбачається і той факт, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах", посадові оклади підвищуються за основною або тимчасово виконуваною посадою військовослужбовцям (у т.ч. строкової служби), які проходять службу у військових частинах і підрозділах постійно дислокованих у населених пунктах, яким надано статус гірських - на 25 %, а також тим, хто проходять службу на о. Зміїний - на 50 % [5]. У зазначеній постанові також затверджено перелік населених пунктів, яким надано статус гірських.

У аспекті питання, що розглядається важливо зазначити, що для стимулювання особового складу до підвищення рівня особистої дисципліни, покращення виконання службових обов'язків запроваджено виплату премій військовослужбовцям. Так, з 1 січня 2019 року розміри премії були збільшені, зокрема премія нараховується від посадового окладу та її конкретний розмір залежить від розміру посадового окладу військовослужбовця.

На сьогодні розміри виплати премії варіюються в таких межах: для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах офіцерського складу від 25 % до 250 %, для інших військовослужбовців контрактної служби від 100 % до 280 %.

Окрім цього, середня частка основних видів в грошовому забезпеченні складає приблизно 40 %, щомісячних додаткових виплат - 60 %. Значна залежність розміру грошового забезпечення від щомісячних додаткових виплат вказує, що роль грошового забезпечення, як основного стимулюючого фактору до проходження військової служби, цілком залежить від додаткових виплат.

В сучасних умовах у ДПС України існують проблемні питання в сфері правового регулювання грошового забезпечення, які потребують першочергово вирішення. На думку автора, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" необхідно викласти в наступній редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Також одним із проблемних питань для подальшого вирішення є недостатня значущість основних видів грошового забезпечення. Крім цього, необхідно врегулювати питання щодо невиконання певними щомісячними додатковими видами грошового забезпечення своїх безпосередніх функцій, в першу чергу це такі виплати як: надбавка з класну кваліфікацію та надбавка за вислугу років.

Висновки та перспективи подальших досліджень