Форсайт в публічному управлінні: методи і перспективи реалізації в Україні

Постановка проблеми

Форсайт проекти здійснюються в силу ряду причин. Як дотепно висловився знаменитий американський винахідник Ч. Кеттерінг: «Я цікав - люся майбутнім тому, що збираюся провести там всю решту свого життя» [17]. Дійсно, інтерес до майбутнього - один з універсальних інтересів людства, який в різні історичні епохи набував різних форм, розвиваючись від ворожінь і пророцтв древнього світу до науково фундованої прогностики і стратегу - вання XXI століття.

Уявлення про довгострокові прогнози на майбутнє самі по собі представляють інтелектуальний інтерес. І у нього є практичне застосування, оскільки між прийняттям рішення і досягненням запланованих змін існує часова дистанція. Наприклад, при плануванні технічної інфраструктури при будівництві елеваторів і автодоріг важли во мати на увазі довгострокові розрахунки споживання зерна та кількості транспортних засобів. Те ж саме повною мірою стосується й соціальної інфраструктури: вчителі, які будуть навчати наступне покоління, повинні бути підготовлені сьогодні.

Тим більше в сфері публічного управління рішення повинні прийматися на підставі знання про довгострокові тенденції і мож ливості техніки і соціуму. Однак дуже часто ці знання спираються лише на дослідження добре відомих тенденцій. Це призводить до того, що рано чи пізно фактори, що не врахо - вувалися через їх новизну і нетрадиційність, стають ключовими. Якщо їх вчасно не вклю - чити до розгляду, то всі довгострокові проек ти можуть бути приречені на провал.

Особливої уваги потребують нові факто ри та інновації в умовах, коли держава пра цює над зміною шляхів розвитку країни. У цій ситуації вкрай важливо зосередити свою увагу на науково технічних і соціальних ін новаціях, які можуть вказати нові підходи до вирішення традиційних проблем. Також знання прогнозів про майбутнє може ста новити інтерес не тільки для для всього су - спільства, а й для окремої людини при виборі професії, роботи або уявлень про шляхи поліпшення свого матеріального добробуту.

Однак основною проблемою є те, що заз - вичай всі ці прогнози і бачення майбутнього формуются під впливом якоїсь окремої гру пи експертів, яка пропонує результат своїх досліджень і аналізу як даність. Здійснення ж форсайту дає можливість широкому колу зацікавлених осіб самим брати участь у ви робленні нових підходів до рішень, які сто суються формування майбутнього країни, регіону, міста або сім'ї. Особливо гостро ця проблема стоїть у сфері публічного управ ління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

З початком 21 століття тематика форсайту активно увійшла в наукові розробки дослід ників проблем прогнозування та планування на теренах колишнього СРСР. До того часу вклад у розвиток теорії форсайту вносили виключно закордонні фахівці, такі як T. Cuosa [13], M. Keenan [19], R. Popper, I. Miles [18], B. Habegger [16] та інші. При цьому слід від - значити, що це були не тільки європейські та північно американські вчені, а й представни ки Японії та інших країн Південно-східної Азії.

Активно розвивається форсайт у Росії, де працюють відомі у цій сфері фахівці, такі як В. Третьяк, Л. Гохберг, С. Переслегін, М. Бойкова, М. Салазкін, С. Попов, В. Ка- линичев, Н. Шелюбская, Л. Гайнутдинова та інші [2, 15]. Значна кількість форсайтів у цій країні проведена на регіональному рівні.

Технологія форсайту досить повільно використовуватись в Україні, але з кожним роком стає все більш популярною і очікува ною. У фахових виданнях все частіше можна знайти дослідження на цю тему. Вони сто суються як «класичної» для форсайту проблематки науково технологічного прогресу [3, 4, 8, 11], так і питань застосування форсайту на рівні галузей економіки та регіонів [1, 6, 9]. Окремо слід виділити тісно пов'язані з форсайтом дослідження у сфері мето логії Дельфі опитувань [Кривошеїн].

Вже здійснювались спроби проведення форсайтів окремих сфер життєдіяльності українського суспільства [7, 10].

У 2015 році було проведено загальнонаціональний форсайт економіки України, який, на наш погляд, є цікавим і вдалим прикладом використання цієї технології, хоча невідомо, наскільки його результати були враховані при розробці державної політики [12].

Метою дослідження є систематизація методів, що використовуються при реалізації форсайт проектів та визначення переспектив їх використання в Україні.

Виклад основного матеріалу

Форсайт (від англ. Foresight - погляд в майбутнє, передбачення) - це сучасна методологія технологічного прогнозування, яка дозволяє враховувати довгострокові куль турні, політичні, економічні та соціальні наслідки впровадження технологій. Вперше цей термін використан письменник фантаст Г. Уелс [21].

За своєю суттю це інструмент формування пріоритетів і мобілізації великої кількості учасників для досягнення якісно нових ре зультатів у сфері науки і технологій, економіки, держави і суспільства. З'явившись близько 30 років тому, форсайт зараз став одним з основних інструментів інновацій ної економіки. Спочатку його застосовували для формування образів майбутнього в сфері технологій. Потім технологія форсайту почала використовуватися в бізнесі - дорожні карти і результати форсайт- проектів стали підставою для розробки стратегій розвитку корпорацій.

З 90-х років минулого століття форсайт почав використовуватися в соціаль но політичній сфері, при розробці дер жавних проектів і програм місцевого самоврядування. Останні десять років активно проводяться форсайт-проекти міст: Дублін, Барселона, Штутгарт; форсайт- проекти соціального розвитку країн: США, Японія, Великобританія, Австрія, Фінляндія, Франція, ПАР. Дорожні карти розробляються за різними напрямками: освіта, якість життя, культура і міжнаціональне спілкування, співпраця між поколіннями, надання послуг і т. д. [20].

Не дивлячись на те, що в кожній країні фор- сайти мають свій національний колорит, можна виділити деякі загальні риси і, зокрема, загальні уявлення про етапи проведення форсайта

1. Формування об'єкта. У технологіч - ному форсайті об'єкт визначений сферою проведення форсайта: авіабудування, нано- технології і т. д. У суспільно-політичному форсайтьі об'єкт конструюється спеціально.

2. Формування істотних умов. Істотні умови - цільові показники, яких необхідно досягти в майбутньому. Для форсайта принциповим є, щоб істотні умови відображали якісну зміну і мали кількісну оцінку.

3. Сканування. Цей етап передбачає фор - мування «карти сфери» (стейкхолдери, експерти, компанії), вибір методів дослідження та проведення експертних опитувань.

4. Альтернативи майбутнього. На цьому етапі передбачається виділення тенденцій, які можна спрогнозувати, визначення зон невизначеності і формування можливих сце наріїв майбутнього.

5. Планування і виконання. Заключний етап передбачає розробку і створення до рожніх карт, включення всіх стейкхолдерів в обговорення майбутнього, зміну стратегії і дій замовника форсайта (зміна стратегії, формування нових проектів і програм).

Ще одним загальним трендом в реалізації форсайта є визначення досліджуваних обла стей. Необхідно розуміти з самого початку, що марно намагатися охопити всі можливі теми / області, навіть якщо керівники проекту вирішили звузити межі дослідження до однієї з трьох базових сфер, тобто умови життя, умови праці і виробничі відносини. Необхідно зробити вибір. Однак в існуючих форсайтів такий вибір рідко робиться явним чином. Методи вибору, від «повторної обробки» існуючих стратегічних пріоритетів до SWOT-аналізу, грають важливу роль. В процесі вибору грають роль навіть примхи і модність теми, як і в багатьох інших ор ганізаційних рішеннях. Так само важливим фактором є лобіювання різних зацікавлених груп. У цій сфері найбільш важливі консультації з ЛПР (особами які приймають рішення), що визначають напрямок і під тверджують їх згоду на більш пізніх стадіях виконання форсайта. Проте, коли є попит на більшу кількість тем / областей, ніж можливо охопити форсайтом, зазвичай прийма ються непопулярні рішення, що обмежують поле форсайта.

Те ж стосується і визначення часового горизонту прогнозування. Форсайт великою мірою перебуває під впливом зростаючих горизонтів планування. Складність здійснення форсайта в цих умовах збільшується не тільки через збільшення часу на плану - вання і збір даних, а й через необхідність враховувати всю безліч виникаючих трендів і ймовірних подій, що не є критично важливим для короткострокових планів.

На практиці тимчасові горизонти форсайта вкрай різняться через розтяжності по няття «тривалий термін» в різних культурах і різних областях. До того ж, незважаючи на те, що більш довгостроковий форсайт може забезпечити більш широке бачення пробле ми, очікування ЛПР більшою мірою пов'язані з короткостроковими прогнозами. В публічній сфері це часто визначається термі ном каденції роботи відповідного представницького органу.

У зв'язку з цим велике значення має аналіз ЛПР і іншими зацікавленими сторо нами. При цьому слід відповісти на ряд клю чових питань:

- що зацікавлені особи очікують від здійс нення форсайта, чи реалістичні їхні очікуван ня?

- яку вигоду вони можуть отримати, і як вона пов'язана з їх безпосередньою участю в роботі?

- які ресурси зацікавлені особи (стекхолдерів) можуть або повинні внести?

- чи є у них інтереси конфліктні по відно шенню до форсайта?

- чи є конфлікти між ними, і чи можна ці конфлікти дозволити або ними керувати?

Одним із ключових напрямків діяльності в проведенні форсайта також є поширення інформації про проект. Для того, щоб домогтися розуміння громадськістю призначення форсайта, існує безліч засобів, таких як:

- публікації і традиційні засоби інформу вання (бази даних і бюлетені) - для просу - вання проекту і виявлення ЛПР зацікавле них в участі;

- електронні засоби поширення інформації, створені для поширення інформації про проект;

- заходи, націлені на залучення в проект ;

- конференції, семінари тощо. Вони можуть висвітлювати вже прийняті в проекті рішення, або являти собою активні консультації про те, що слід зробити;

- поширення інформації про приклади успішного виконання форсайта в зацікавлених організаціях і середовищах.

Разом із тим можна відзначити і типові причини неприйняття форсайта ЛПР і су - спільством в цілому, а саме:

- нерефлексуюче переконання «ви не можете пророкувати майбутнє»;

- проблема «наукової прозорливості»;

- фаталізм; інертність;

- суперництво між інституціями; дискусії про межі форсайта; суперечки про підходи;

- ресурси, точніше їх брак;

Ці та інші проблеми неприйняття фор сайта вирішуються в процесі організації і управління проектом. Зокрема, для цього використовується типологічна організаційна структура. Вона включає в себе такі елементи:

1) оргкомітет - визначає цілі, фокус, ме - тодологію, робочу програму, затверджує стратегію і засоби інформування;

2) проектна група:

- здійснює хід проекту;

- регулярно контактує з зацікавленими ЛПР і оргкомітетом, контролюючи потріб ний напрямок проекту;

- веде облік вартості, ресурсів і часу, не обхідного для проекту;

- забезпечує складання звітів і їх надання начальству;

- контролює відповідність проекту фор мальним цілям;

- контролює збереження значущості проекту для інших заходів, ініціатив та політики;

3) політична підтримка - експертна робо - та, що проявляється в:

- зборі відповідної інформації.

- стимулюванні появи нових ідей, по глядів і стратегій.

- поширенні здійснення форсайта на ширші групи, і в підсумку - розширення під тримуючих груп.

- впливі на Форсайт через участь у подальших діях.

Спеціально слід ще раз підкреслити, що одна з найголовніших рис організації форсайта - це залучення ЛПР на всіх стадіях діяльності: від організації і до самого кінця. Цей фактор в першу чергу і відрізняє фор - сайт від звичайного прогнозу.

Важливою складовою форсайта є і моніторинг проекту. Він являє собою постійне спостереження за ефективністю викори стання ресурсів, виділених для кожного ета пу проекту, за дотриманням часових рамок і своєчасним оформленням результатів.

З одного боку, моніторинг включає в себе відстеження відповідності дій, що вжива ються під час здійснення кожного з етапів проекту, поставленому завданню, з іншого - постійне пристосування проектного плану до обстановки (за погодженням з ЛПР, які беруть участь в проекті, і у зв'язку з новою отриманою інформацією) .

Окресливши загальні риси та умови здійснення форсайта, перейдемо до головної теми даної роботи - методів реалізації фор сайта. Безсумнівно, вони існують і самостійно, але саме в рамках форсайта дають най більш ефективні результати.

Метод Дельфі особливо часто асоціюється з форсайтом. Він ґрунтується на анонімному опитуванні експертів, але головна його особливість в тому, що він «повертає» інформацію респондентам, тобто учасникам форсайта, яких опитують як мінімум два рази. На другому етапі респонденти отримують структуру відповідей попереднього етапу, після чого їх опитують ще раз - тобто їм надається можливість скорегувати свою відповідь. Це здійснюється для поліпшення обміну інформацією та для того, щоб стей кхолдери могли порівняти свої прогнози з очікуваннями більш широкої групи.

Метод «la prospective». В середині 70-х років французьке агентство з атомної енер гії (СЕА) запропонувало використовувати Булеву матрицю для подання в системному вигляді суб'єктивних знань про майбутній розвиток атомної енергетики. Отримана ме тодологія пропонувала з'єднання кількісних показників і якісних суб'єктивних оцінок, що вимагало високого рівня відповідаль ності експертів, які беруть участь в дослідженні.

Головною особливістю об'єднання Бу - левой матриці з якісними методиками стала необхідність виявити відносини між «змінними» системи.

Метод «la prospective» складається з:

- Ретроспективний аналіз.

- Вибір зовнішніх і внутрішніх змінних системи, що визначають її еволюцію. (Від 15 до 50)

- Структурний аналіз і аналіз взаємного впливу факторів для аналізу ключових чинників.

- Вибір можливих подій (5-6), ЛПР і цілей системи.

Одночасно виконуються:

- Аналіз взаємного впливу факторів для побудови сценарію.

Стратегічний аналіз для ЛПР.

Аналіз взаємного впливу факторів для ролей ЛПР.

Побудова коротко , середньо та довго строкових планів (аналіз можливих альянсів і конфліктів між ЛПР і підготовка планів до декількох альтернативних сценаріїв).

У форсайті використовуються і методи ,засновані на статистичному і математично му аналізі. Вони мають свої переваги і не - доліки.

Переваги:

Статистика і подібні їй індикатори по винні робити видимим те, яким чином було отримано результат прогнозу. Методологія повинна бути ясною.

- Кількісні дані можуть використовуватися послідовним і відтвореним шляхом. Результати різних досліджень можуть бути легко зіставлені.

- Якісні дані можна візуалізувати у вигляді графіків і таблиць.

Недоліки:

- Деякі дані важко висловити в кількісних показниках.

- Існує небезпека «фальшивої точності» (кількісні дані в прогнозі, які належать до 2050 року, потрібно сприймати критично).

- Здібності до кількісного мислення розвинені далеко не у всіх.

Навіть самі кількісні методи повинні пе ревірятися серйозною експертизою (що може привести до нескінченного повторного огляду з боку людей, які не брали участі в проекті).

Нарешті, більшість методів роботи з кількісними даними зводяться до статистичних технік, і зазвичай аналітики швидше бу - дуть дотримуватися їх, ніж будуть розбиратися чи адекватні ці дані для проекту.

Екстраполяція трендів - це одна з найбільш давніх і широко використовуваних технологій прогнозування. Головне завдання - виявити тренд. Це може бути практично будь-який феномен, виражений у кількісних показниках з видимою структурою зміни в часі. До цих феноменів можуть належати дуже різноманітні явища, такі як зростання населення і його розміщення по території, технологічна продуктивність і навіть розмір світових імперій. Тренд відсилає до історичних даних, екстраполяція на увазі що ці дані проектуються в майбутнє.

Для опису феномена необхідні добротні історичні дані. У країнах з добре розвиненою традицією статистики можна очікувати точної інформації про основні показники розвитку суспільства. Але багато соціальних феноменів такого гарного опису не мають, деякі з причини новизни (наприклад, інтер - нет або соціальні мережі), деякі в принципі не можна виразити в кількісних показниках (наприклад, уявлення про прийнятний ризик або межі допустимої поведінки).

Для вирішення цієї проблеми використо вується екстраполяція, яка може переконли во показати масштаб змін, які підуть при ро звитку тренду в часі. Різке зростання може зробити малий феномен значним при перебі гу досить довгого часу. Те, що малопомітно сьогодні, може стати значним завтра.

Слід зазначити, що іноді екстраполяція трендів призводить до результатів, які зда ються відверто неможливими. Це може оз начати як бідність людської фантазії, так і те, що екстраполяція сумнівна. Якщо, наприклад, зростання числа працівників, зай нятих неповний трудовий день, випереджає зростання населення в цілому, це не озна чає, що в майбутньому роботи теж стануть такими працівниками. Це означає тільки те, що лінійна екстраполяція досягла своїх кор донів.

У прогнозах, пов'язаних із проблемами поширення товарів і послуг, визначення меж екстраполяції не викликає особливих проблем.Але коли справа стосується оцінки соціальних феноменів і особливо сфери публічного управління, екстарполяції вимагають додаткового контролю за якістю вихідних даних. Не забуваємо, що кількість завжди переходить в якість.

Тому тут важливо відзначити проблеми екстраполяції, які найбільш часто зустрічаються:

- Кількісні дані можуть бути хибними.

- Результати екстраполяції можуть бути хибно інтерпретовані (те, що багаті люди користуються прислугою, не означає, що при зростанні достатку населення число прислу - ги буде рости).

- Нездатність методу оцінити рушійні фактори змін і еволюцію цих факторів.

- Якісні зміни можуть чинити серйозний вплив на кількісні дані, а в деяких випадках залишитися непоміченими

- Оцінки кордонів екстраполяції можуть базуватися на недостатній інформації.

Імітаційне моделювання. Ще в минулому столітті з поширенням персональних комп'ю - терів і розвитком мов програмування моделювання із застосуванням електронних засобів перестало бути долею вузьких груп фахівців. Більш того, за допомогою комп'ютерних ігор, типу «Цивілізація», воно набуло широкого поширення серед обивателів. Це моделювання невисокого рівня, але тим не менш зрозуміла кожному модель розвитку, де нехитра гра пе ретворює людину на «стратега».

Разом із тим моделювання «високого рів - ня» в наш час стало само собою зрозумілим. Йому доступні такі процеси, як зміна клімату, ринкова кон'юнктура, демографічні зміни і багато іншого.

Перевагами комп'ютерного моделювання є:

- стимулювання систематичного мислення про динаміку системи;

- моделювання дозволяє вивчати розвиток системи з різними базовими установка ми й історією;

- здатність працювати з числом змінних, яке перевищує можливості людини по їх від стеженню;

- можливість оформлення результатів у вигляді таблиць, діаграм, схем тощо.

Збір стратегічних даних. Більшість вище описаних методів були розроблені в 60-70- их рр. ХХ століття. При їх розгляді слід пам'я- 62 тати, що форсайт не має на меті створювати точні прогнози. Навпаки, мета форсайта - поліпшити здібності учасників форсайта бути готовими і вміти справлятися зі змінами: як зовнішніми, так і тими, які стали результатами їх дій. Цього можна досягти шляхом кращого розуміння ключових процесів, створення оптимальних умов та локалізації необхідної інформації та експертних оцінок. Тому слід звернути увагу на дії, здійснювані на різних етапах розробки форсайта, які спрямовані на збір стратегічних даних.

Експертні панелі. Хоча керівний орган форсайта зазвичай складається з високо кваліфікованих фахівців, звичайною є прак тика складання кількох комісій експертів, які здійснюють аналіз даних і аналізують си туацію, що складається в певних областях. Для форсайта науково-технічного плану це області конкретних технологій (наприклад, ІКТ, біотехнології) або вузькі сфери застосування (сільське господарство, транспорт). У соціально орієнтованих форсайтів комісії експертів більше пов'язані з такими проблемами, як екологія, демографія і т. д. Навіть якщо спочатку форсайт концентрується на вирішенні досить конкретного завдання, створення і робота панелей експертів повин на здійснюватися.

Головним завданням кожної панелі експертів є узагальнення тієї інформації, яка стосується їх області. Ці узагальнення можуть мати вигляд письмового або усного звіту, надаватися у вигляді дослідження або програми прогнозування. Така панель покликана збирати важливу, що належить до питання, інформацію і дані. Серед методів роботи комісій можуть використовуватися мозковий штурм і SWOT- аналіз. Як результат більш ефективно і швидко буде йти створен ня нових інформаційних мереж і активізація вже створених. Також це може стимулювати створення стратегічних даних, наприклад, через роботу семінарів із розробки сценаріїв. На більш пізніх етапах роботи форсайта панелі експертів можуть зіграти важливу роль при розстановці пріоритетів і при контролі за результатами. Природно, робота панелей експертів повинна узгоджуватися із загальним планом роботи форсайта, оскільки занадто велика незалежність роботи експертів можепривести до труднощів при узагальненні результатів.

Члени експертних панелей відбираються з особливою ретельністю, оскільки вони повинні володіти знанням, яке б покривало всі питання і проблеми, що знаходяться в сфері їх компетенції. Ними можуть бути не - упереджені творчі люди широких поглядів, вчені, бізнесмени, високопоставлені керівники, політики та інші зацікавлені особи. Залучення дуже вузьких фахівців може мати небажані наслідки, оскільки підвищить ся ризик упередженості в поглядах, і буде втрачена об'єктивність. Також учасники панелей експертів повинні бути здатними спілкуватися один з одним на професійно му експертному рівні, а не захищати інтере си тієї чи іншої групи.

Робота такої панелі повинна підкріплюватися застосуванням методів по згуртуванню команди і заохочувальних стратегій. Також необхідна допомога секретаря (протоколи зустрічей, складання розкладів), технічна та організаторська підтримка, потрібен автори тетний і досвідчений керівник панелі, який здатний не допускати конфліктних ситуацій і вміти їх вирішувати.

Експертні групи. Крім панелей експертів часто для більш ефективної роботи форсай та створюють і інші Експертні групи, які б відповідали за вирішення певного кола проблем і збір інформації з питання. Робо та таких груп часто використовується для дослідження демографічних процесів, або для отримання уявлень про явища з ними пов'язані (наприклад, урбанізація, приріст і скорочення населення). Також корисно створити групу в якомусь віддаленому від центру районі, молодіжну групу або групу національних меншин, яка б дослідила пи тання у своїй сфері і повідомляла результати своєї роботи керівному комітету форсайта. Експертні групи можна створювати з уже наявних учасників форсайта або набирати нових членів, найчастіше нових фахівців зі сфер, що цікавлять керівників форсайта.

Розробка сценаріїв. Традиційне розуміння цього методу полягає в тому, що це опис якоїсь ситуації у вигляді драматичного сце нарію. У контексті реалізації форсайт-проектів, розробка сценаріїв - це спосіб представлення можливого розвитку майбутнього. Іноді під сценарієм розуміється дуже коротке уявлення про майбутнє: наприклад, 2% або 5% зростання, висока або низька напруженість у світі і т п. Такі «сценарії» використовуються у вузьких форсайтах. Однак в добре розроблених форсайтах розробка сценарію включає в себе не просто прогнозування майбутньої ситуації, засноване на двох-трьох змінних. В цьому випадку при створенні сценарію дрібні деталі і змінні пов'язані в єдину схему, і створюються вони як результат роботи семінарів, експертних панелей та іншими способами (анкетування, індивідуальні прогнози).

Сценарії можуть включати в себе діахронічний елемент, тобто включати опис факторів, що вплинули на розвиток даної ситуації у минулому. Також вони можуть бути синхронічного типу: в цьому випадку зобра жується можливий майбутній хід розвитку подій шляхом опису тільки ситуації, яка є на даний історичний момент. Таким чином можна узагальнити, що розробка сценаріів - це зображення майбутнього і тих можливих шляхів розвитку вихідної ситуації, які пред ставлені в систематизованому вигляді.

Також слід розрізняти два підвиди сце наріїв:

1) дослідний - будується на дослідному методі, який бере синхронну картину подій за відправний пункт, і виходячи з цього, ста вить запитання на кшталт «а що, якщо ...» На підставі відповідей виникає майбутня карти на можливого розвитку подій.

2) нормативний - будується на норматив ному методі, при якому відправною точкою вважається якась майбутня ситуація, і для її пояснення ставляться питання про те, чому сталося так, а не інакше. В цьому випадку, маючи як вихідний матеріал схематичне зо браження майбутньої ситуації, відновлюєть ся вихідна ситуація і ретроспективно шука ються шляхи її розвитку.

Множинні сценарії найчастіше застосовуються в реалізації форсайта і відрізняють ся від звичайного сценування тим, що в них паралельно представлені різні можливості розвитку вихідної ситуації в майбутньому. Однією з причин, чому множинні сценарії користуються більшою популярністю, є те, що в цьому випадку зацікавлені особи мають можливість наочно побачити, наскільки різним може бути розвиток однієї і тієї ж вихідної ситуації. Різні цілі припускають різні типи сценаріїв: відображення клю - чових факторів ситуації або відображення ключових спірних моментів з можливими шляхами їх вирішення. Також сценування використовується для структурування існу ючої ситуації і представлення її у вигляді моделі. У публічному управлінні сценуван - ня може використовуватися для перевірки стабільності розвитку політичного курсу і пошуку відповідних ключових факторів у розвитку країни чи регіону.

Процес комбінування факторів і створення сценарію може здійснюватися по-різному. Ось деякі можливості:

якщо враховується невелика кількість вихідних факторів, множинні сценарії мо жуть створюватися шляхом накладення цих факторів один на одного в різних комбіна ціях;

якщо враховується невелика кількість параметрів при створенні сценарію, то сце нарії можуть бути розділені за відповідними підсумковими картинами, тобто за результатом, де в кожному випадку враховується, який із вихідних факторів вплинув на розви ток ситуації найбільше.

Статистичні методи можуть застосовуватися для поділу шляхів розвитку відповід но до того, яка соціальна група вважається провідною, ключовою в тій чи іншій ситу ації. В даному випадку кластерний аналіз може бути використаний, щоб виділити ос новні пункти незгоди серед різних груп на селення та, виходячи з цього, створити сце нарії різного розвитку ситуації.

Можна також порівнювати і протистав - ляти різні теорії і світогляди та політичні програми, тобто як, з точки зору тієї чи іншої теорії, буде оцінюватися конкретна ситуація і її розвиток, і які це матиме наслідки.

Відзначимо, що не існує одного універ сального підходу до створення множинних сценаріїв. У кожній ситуації треба врахову - вати різні чинники як ключові.

Існує декілька основних складнощів, характерних для всіх варіантів сценування:

Тенденція сприймати сценарій як єдино можливий шлях розвитку конкретної ситуації замість того, щоб уявити собі все розмаїття можливостей її розвитку. Однією з цілей сценування є бажання показати, що одні й ті ж фактори можуть по-різному позначитися на розвитку однієї і тієї ж ситуації, а також показати наскільки вони всі тісно взаємо пов'язані.

- В деяких випадках розробники сценаріїв вважають свої сценарії найбільш точ но прогнозуючими розвиток ситуації і нехтують іншими сценаріями, розглядаючи їх як малоймовірні можливості розвитку. Щоб цього уникнути, слід представляти певний набір деталей сценаріїв, які можуть порів нюватися між собою.

Споживачам результатів сценування бу - ває важко сприймати і адекватно оцінювати сценарії, в яких запропоновано більше чо тирьох можливих шляхів розвитку ситуації. Тому рекомендується дотримуватися цієї цифри, щоб уникнути неефективності ре зультатів роботи семінарів по сценування.

Як уже зазначалося, розробка сценаріїв є важливою складовою форсайта і зазвичай вони розробляються на семінарах із залу ченням максимально можливого кола екс пертів та зацікавлених осіб. Такі сценарії мають більшу значимість, ніж ті, які ство рюються маленькими експертними групами. Хорошим прикладом семінарів з розробки сценаріїв є «Форсайт - Пароплави» проводяться в Росії [Форсайт - пароплав. https:// asi.ru/news/3160/]. Тут, відірвані від повсякденних турбот, учасники заходу кілька днів, крім майстер класів, займаються розробкою відповідних сценаріїв з різних напрямків на уково-технічного та суспільного развитя. Таким чином здійснюється можливість зібрати в одному місці різнобічно освічених учас ників, що володіють відповідним досвідом і навичками подібної роботи.

Всі семінари з розробки сценаріїв зазвичай підпорядковуються добре структу рованим правилам та цілям. У них входять:

- створення інформаційної мережі,

- вироблення спільної позиції, вияв лення моментів незгоди і невпевненості,

- створення нового спільного розумін - ня питання,

- розробка програми дій та інших інструментів, які допоможуть в подальшій мобілізації ресурсів.

Оскільки створювані сценарії - це продукт діяльності всіх учасників семінару, то їх часто називають «власниками» ідей. Од - нак правильніше називати учасників «носіями» ідей та інформації, оскільки:

а) вони розуміють логіку процесів набагато краще, ніж якби їм просто надали можливість працювати з готовими даними, тому потенційно вони більш зацікавлені в поши ренні результатів своєї роботи.

б) учасникам семінару притаманні глибо ке розуміння вихідних посилок, які лежать в основі створеного ними сценарію, і вони добре усвідомлюють, за яких умов розробле ний сценарій зможе бути реалізований.

Одними з важливих чинників розробки сценаріїв і, відповідно, проведення семінарів є наявність вихідних даних та способи їх от римання.

В цьому плані широко відомий SWOT- аналіз. Він базується на 4 характеристиках будь -якого об'єкта, що розвивається: сильні сторони, слабкі сторони, можливості, ризи ки. Зазвичай ці критерії стають попередніми інформаційним забезпеченням роботи груп експертів. Однак при цьому слід пам'ятати, що семінари по сценуванню можуть не тільки користуватися результатами тако го аналізу, але і самостійно проводити свої SWOT- аналізи і дослідження. При цьому для проведення таких досліджень можуть залу чатися метод Дельфі (при складанні анкет і опитувальників). Разом із тим слід пам'ятати, що SWOT аналіз зазвичай має справу з поточними ситуаціями і процесами, а не відображає розвиток об'єкта в досить три валій ретроспективі, тому такий вид аналізу вважають робочим інструментом, який вико ристовується тільки як попередній етап при плануванні.

Порівняльний аналіз (бенчмаркінг) спо чатку використовувався для порівняння організацій і фірм один з одним з метою виявлення областей, в яких їх діяльність най більш або найменш ефективна в порівнянні з іншими. Однак пізніше цей метод став по ширюватися і на інші сфери. Так, наприклад, став дуже популярним порівняльний аналіз політичних рішень. Розрізняють два основні різновиди порівняльного аналізу:

а) порівняння процесів (process benchmarking), який зосереджується на зістав - ленні активів і використовуваних систем;

б) порівняння результатів (performance benchmarking), де увага більше сфокусована на підсумках, наслідках певної діяльності.

Порівняльний аналіз дозволяє вияви ти потенційні можливості і слабкості. Але такий аналіз не можна порівняти зі SWOT аналізом, оскільки покликаний переважно займатися вивченням проблем конкурентоспроможності і використовуватися для більш точного формулювання цілей розвитку.

Існує небезпека неправильного застосування порівняльного аналізу. Часто всі дії, пов'язані з ним, виробляються механічно в та ких ситуаціях, де слід враховувати специфіку об'єктів. Наприклад, організації можуть різ - нитися за використовуваними стратегіями, політичні цілі змінюються в залежності від державних інтересів, переслідуваних різни ми країнами. Соціальні та економічні структури можуть досягати такої міри відмінності, що для проведення порівняльного аналізу по трібна істотна робота по перетворенню вихід них даних, із метою привести їх до спільного знаменника т аадекватно порівняти.

У зв'язку цим для ефективного використання порівняльного аналізу важливо здій снити наступне:

уважно вивчити досліджуваний об'єкт для правильного добору ключових факторів зіставлення;

перевірити, які з цих факторів найбільш ефективні для порівняння в тій чи іншій си туації;

визначити організації та ситуації, які відповідають критеріям порівняння;

розробити процес обговорення і реф лексії, де будуть обговорюватися сенс прове деного зіставлення, а не банальна констатація статистично отриманих даних.

Очевидно, що порівняльний аналіз може безпосередньо застосовуватися в практи ці проведення форсайта. Однак тут слід остерігатися небезпеки перенесення вже розробленої системи оцінок і порівняльних критеріїв на нову ситуацію без їх адаптації. Таке механічне перенесення може привести до повної неспроможності результатів аналізу. Наприклад в Європі були застосовані вже розроблені раніше в Японії опитувальники Дельфі, де в числі актуальних тем були ви - робництво рису і землетруси.

Ще одним із поширених методів збору інформації є огляд актуальних проблем. Такі огляди використовуються для узагальнення різноманітних думок експертів з різних об ластей. Вони можуть постачати корисною інформацією аналітичні групи розробників опитувальників Дельфі або семінари по сце нуванню.

Ці огляди можуть бути не остаточні або допускають поправки. У цьому випадку експерти можуть детально розробляти питання для з'ясування актуальних проблем у своїй сфері із залученням відповідних матеріалів. Однак в такому випадку широке застосування таких оглядів буде утруднено через великі затрати часу.

Тому зазвичай використовується більш структурований підхід - створюються опитувальники, в яких експертів просять від повісти на наступні питання:

- які на їх погляд ключові фактори, рушій ні сили в тій чи іншій досліджуваній області;

- які проблеми і потреби ці фактори фор - мують;

- які види рішення проблем і які інновації можна застосувати в цій ситуації;

- які види досліджень, інформації та ме тодів можуть бути необхідними для досягнення поставлених завдань.

Такий підхід дозволяє використовувати широку базу знань, даючи можливість біль шій кількості людей взяти участь у форсай ті, ніж це можливо в ході роботи семінарів, і залучити людей, що не володіють часом для тривалої участі в роботі форсайта.

Як зазначалося вище, ключову роль в ре алізації форсайт-проектів грають експерти. Нижче розглянуті основні методики роботи груп експертів.

Мозковий штурм - один із найпоширеніших методів вироблення колективних експертних рішень. За допомогою сучасних ІКТ він може здійснюватися і в індивідуальному порядку, але в даному випадку мається на увазі класичний груповий метод.

Однією з основних цілей мозкового штур му є зняття установки на неактуальність «диких» ідей. Таким чином стимулюється креативність і народження нових точок зору на проблему. Спочатку цей термін використовувався для опису строго фіксованої послідовності дій, основними етапами якої є: етап вільного породження ідей, під час якого ідеї просто висловлюються і фіксу ються, при цьому не піддаються критичному обговоренню. Після того як ідеї висловлені, будь який учасник експертної групи може зажадати роз'яснення незрозумілих йому пунктів в запропонованих ідеях. Головним правилом тут є толерантне ставлення учас ників групи один до одного (індивідуальна робота учасників, потім висловлювання ідей по колу, запис цих ідей); етап серйозного детального обговорен ня запропонованих ідей. Для цього їх гру - пують і визначають найбільш важливі особливості кожної з них. Також цей етап може включати в себе голосування. Але перед цим слід звести кількість ідей до розумного міні муму, так що на цьому етапі учасникам дозволяється вносити конструктивну критику і відхиляти деякі ідеї за їх незмістовність або неадекватність поставленій проблемі.

Мозковий штурм - це тільки початкова стадія роботи групи експертів. Він не передбачає остаточного результату на виході, який можна включити в підсумковий звіт про ро боту.

Мозковий штурм продовжує візуальне структурування ідей і аналіз аргументів, що передбачає визначення центральної, клю чової ідеї; розташування ідей, пов'язаних безпосередньо з головною, у вигляді спиць колеса і окресленні подальших зв'язків між ідеями. Така візуалізація дозволяє відстежу вати зв'язки між ідеями і полегшує їх про дукування надалі. Ці підходи можуть бути використані для полегшення дискусії в до слідних групах. Хоча застосовувати їх в неорганізованих групах складно, їх великою перевагою є здатність до «авторських прав на ідею» при застосуванні кольорових олівців. Так само це полегшує запам'ятовування візуалізованої схеми.

Ще однією формою участі експертів у розробці прогнозів і конструюванні майбут нього є рольова гра. Основними функціямицього методу є:

- дати можливість учасникам робочої гру - пи зсередини вникнути в мотивацію і думки людей, відповідальних за прийняття рішень, чиї ролі вони відіграють;

- дослідити, які стратегії і відповідальності можуть бути враховані при прийнятті того чи іншого рішення.

Рольова гра вимагає ретельної підготовки, особливо якщо вона повинна бути реалістичною. Необхідно скласти сценарій - опис умов і, по можливості, список ігрових подій, здатних бути «зовнішнім шоком» для учасників. Наприклад, рольова гра, сконцентрована на економіці, у якості «зовнішнього шоку» може мати підвищення цін на енер гоносії або погіршення торгових відносин. Необхідно створити список ключових грав ців із зазначенням переслідуваних ними інтересів, ресурсами і знаннями в їх розпоряд женні і т. д. В ідеалі список гравців повинен збігатися з числом учасників гри, і у ство ренні мінімального списку гравців потрібна певна винахідливість. У деяких випадках допускається відігравання групою учасників ролі цілісної організації. Це корисно для внутрішнього діалогу і більш глибокого ро зуміння проблем розвитку такої організації.

Інші елементи структури рольової гри можуть включати, наприклад, правила управління, які визначають коли і як екс перти можуть спілкуватися, які види рішень вони можуть приймати і про що можуть до мовлятися і т. д. Існує безліч видів рольових ігор, як правило призначених для тренінгів управління і загальної освіти. В контексті форсайта рольові ігри дуже корисні для організації роботи експертів і дають додаткові можливості продукування моделей поведінки пропонованих в рамках форсайта конструкцій майбутнього. Незважаючи на деякі складності в своєму створенні, рольова гра з добре спланованою структурою має безліч рис подібності реальній системі. Вона дає можливість дослідження можливих відпові дей на мінливі зовнішні умови і взаємодії між стратегіями різних гравців.

Відмінною особливістю форсайта і найважливішою метою, на яку націлені всі опи сані вище методи, є «дорожні карти». Це нормативний метод передбачення, при якому передбачається, що учасники форсайта знають, куди хочуть прийти або чого хочуть досягти. В даному випадку завдання полягає в тому, щоб відповісти на питання: яким чином найбільш оптимально і ефективно це зробити? Часовий горизонт цього методу зазвичай становить від п'яти до п'ятнадцяти років, а сама дорожня карта будується в вигляді схеми маршруту, який безпосеред ньо призводить до заздалегідь встановленої сукупності цілей через рішення проміжних завдань.

Така карта являє собою, як правило, багатошарову схему, де кожен шар містить однорідні елементи (цілі, завдання), і основний акцент при цьому робиться на узгодженні тимчасових координат подій і дій, що надає даному інструменту динамічний характер і дозволяє відстежувати всю реалізацію про цесу. При цьому при побудові дорожніх карт результати повинні бути представлені в мак симально зрозумілій формі, доступній для самого широкого кола зацікавлених осіб, і служити основою для прийняття поточних рішень у відповідних областях.

Головне значення дорожньої карти полягає у виборі і поданні можливих напрямків розвитку об'єкта форсайта, визначенні си стеми необхідних заходів і точок їх найбільш перспективного додатку, побудові траєкторії досягнення поставлених завдань і відобра женні альтернативних варіантів.

Перспективи використання форсайта в сфері публічного управління в Україні.

Описані вище методи форсайта в умовах України набувають специфіки, властивої країнам середнього рівня розвитку. Наявність великої кількості висококваліфікованих екс пертів і активних представників інститутів громадянського суспільства створює потен ційну можливість використання даної техно логії проектування майбутнього.

Однак противагою цьому виступають, з одного боку, інертна система державного управління, в якій прийняття рішень політи зоване і обплутане корупцією, а з іншого боку, важливий учасник форсайт-проектів - бізнес, пристосований до правил гри в віртуальній економіці. Остання, замкнута на тиражуванні минулого і збереженні за старілої адміністративної системи, виключає інновації та прагнення до підвищення конкурентних можливостей. Технологічні нововведення, що проводяться деякими великими корпораціями і олігархами, є дани ною необхідності взаємодії із зарубіжними західними партнерами і участі в торгівлі на світовому ринку. Однак і тут розмова йде в основному про вивезення товарів із низькою доданою вартістю, а то й узагалі сировини.

У цих умовах держава та великий бізнес поки не проявляють інтерес до форсайт-проектів. Найбільшою мірою цей інтерес зосереджений в науковому середовищі і поступово знаходить вияв у відповідних те оретичних напрацюваннях.

Разом із тим для сфери публічного управління, і перш за все державного управління та місцевого самуправленія, в умовах трансфор мації всього українського суспільства уявлен ня про перспективи розвитку і, головне, шляхи досягнення можливих цілей розвитку набуло життєво важливого значення. Відсутність зрозумілих і реалістичних дорожніх карт у всьо му важливому напрямі розвитку є фактором уповільнення розвитку як всієї країни, так і ре гіонів та територій. Це також негативно позначається на взаємодії бізнесу з органами влади та інститутами громадянського суспільства.

Передбачувані сценарії розвитку країни, без проведення відповідних форсай тів, виглядають вкрай невизначено і декларуються не фахівецями, а політиками, зацікавленими виключно в поліпшенні виборчого іміджу. Тому в суспільстві і тиражуються часто взаємовиключаючі одне одного сценарії розвитку країни, далекі від наукового підходу.

Висновок

Методи і технології форсайта досить добре розроблені і можуть бути успішно застосовані в сфері публічного управління. Форсайт-проекти можуть бути реалізовані в найрізноманітніших сферах життя суспіль ства і публічного управління: інноваційних технологіях, медицині, штучному розумі, новітніх методах освіти, молодіжній політи ці, електронному управлінні, розумних мі стах і т. д. З нашої точки зору, всі ці напрямки можуть бути затребувані і реалізовані в Україні.

Надалі автором передбачається організа ція семінару з розробки сценарію розвитку самого форсайта в Україні та розробки про позицій щодо вживання державної програми проведення форсайта, як це зроблено в пере дових країнах.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ