Місце і роль повітряно-космічного сегменту в забезпеченні виконання завдань охорони державного кордону в зарубіжних країнах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького

МІСЦЕ І РОЛЬ ПОВІТРЯНО-КОСМІЧНОГО СЕГМЕНТУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Михайло Стрельбіцький доктор технічних наук, доцент,

Віталій Равлюк викладач

Олексій Ваврічен старший викладач

кафедри зв'язку, автоматизації та кібербезпеки

м. Хмельницький

Анотація

прикордонний авіація повітряний космічний

На основі аналізу досвіду іноземних країн досліджено питання застосування повітряно-космічного сегменту в інтересах вирішення завдань охорони та контролю стану державного кордону. Це обумовлено потребою в систематизації завдань, особливостей, умов і проблемних питань застосування повітряних і космічних засобів в інтересах виконання завдань охорони та контролю стану державного кордону України. Метою є зазначена необхідність визначення на основі досвіду зарубіжних країн завдань, особливостей та проблемних питань застосування повітряних і космічних засобів у виконанні завдань охорони та контролю стану державного кордону. Ідентифіковано завдання авіаційного прикриття державного кордону та основні напрями розвитку прикордонної авіації. Зазначено, що зниження тимчасових витрат, необхідних для підготовки та прийняття рішень, є необхідною умовою управління різнорідними силами та засобами і забезпечується створенням системи комплексного апаратурного спостереження із застосуванням на літальних апаратах спеціальних сучасних засобів. З урахуванням досвіду зарубіжних країн у функціонуванні авіаційних складових прикордонних відомств основу парку авіаційної техніки становитимуть сучасні літаки і вертольоти легкого класу. Проаналізовано застосування безпілотної авіації в прикордонних відомствах зарубіжних країн для виконання завдань охорони і контролю стану державного кордону, визначено їх позитивні сторони і недоліки порівняно з пілотованою авіацією. Досліджено особливості застосування зарубіжними країнами засобів космічного моніторингу, який вважається ефективним видом інформаційного забезпечення структур, відповідальних за прикордонну та національну безпеку держави. Акцентовано увагу на новому поколінні комерційних супутників спостереження, які здатні запропонувати цифрові знімки, що мають багато якостей, необхідних для підтримки заходів, спрямованих на підвищення взаємної довіри, наприклад, більш високу розрізнен- ність на місцевості і оперативність. Зроблено висновки та надані пропозиції щодо подальших досліджень.

Ключові слова: державний кордон; прикордонна авіація; космічні засоби.

Annotation

Mykhailo Strelbitsky, Vitaliy Ravluk and Alexey Vavrichen. The Place and Role of the Aerospace Segment in Ensuring the Fulfillment of the Tasks Of Protecting the State Border in Foreign Countries

Based on the analysis of the experience of foreign countries, the use of the aerospace segment in the interests of solving problems of guarding and controlling the state border has been investigated. This is due to the need to systematize the tasks, features, conditions and problematic issues of the use of air and space means in order to accomplish the tasks of protecting and controlling the state of the state border. The goal was chosen to determine the tasks, features and problematic issues of the use of air and space means to accomplish the tasks of protecting and controlling the state of the state border based on the experience of foreign countries. The tasks of aviation cover of the state border and the main directions of development of border aviation have been identified. It is noted that the reduction of time required for the preparation and decision-making is a necessary condition for controlling heterogeneous forces and means and is ensured by the creation of a system of integrated instrumental observation with the use of special modern means on aircraft. Given the experience of foreign countries in the operation of the aviation components of border agencies, the basis of the fleet of aviation equipment will be modern aircraft and light-class helicopters. Analyzed the use of unmanned aircraft in the border agencies of foreign countries to perform the tasks of protecting and monitoring the state of the state border, identified their positive aspects and disadvantages compared with manned aircraft. The features of the use of space monitoring facilities by foreign countries, which is considered an effective type of information support for the structures responsible for the state's border and national security, have been investigated. Attention is focused on the new generation of commercial observation satellites, which are able to offer digital images that have many qualities necessary to support measures aimed at increasing mutual confidence, for example, greater acumen on the ground and efficiency. Conclusions are drawn and suggestions are made for further research.

Key words: state border; border aviation; space means.

Постановка проблеми

Останнім часом активно розширюється сфера застосування іноземними країнами авіаційних і космічних засобів, у тому числі аерокосмічного моніторингу, у ході виконання завдань, пов'язаних з охороною і контролем стану державного кордону в площині забезпечення потрібного рівня прикордонної безпеки.

Аналіз завдань охорони та контролю стану державного кордону України, що виявилися можливими для позитивного вирішення із застосуванням аерокосмічних засобів, обумовили потребу в узагаль-ненні наявного досвіду іноземних країн в їх застосуванні, висвітленні особливостей і визначенні проблемних питань їх застосування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питаннями, пов'язаними із різноманітними дослідженнями щодо застосування повітряних і космічних засобів для вирішення завдань охорони та контролю стану державного контролю, займалася низка українських та іноземних вчених і фахівців: І. Балицький, О. Горошко, М. Догерті, Є. Єрохін, О. Ільяшов, М. Литвин, В. Кириленко, М. Лисий, С. Мосов, В. Присяжний, В. Серватюк, С. Станкевич, М. Тєунов, Д. Федутінов, А. Фещенко та ін.

Слід зазначити, що питання систематизації завдань, особливостей, умов і проблем застосування повітряних і космічних засобів в інтересах виконання завдань охорони та контролю стану державного кордону іноземними державами потребує проведення досліджень наявного досвіду на системній основі для подальшого його використання в Україні.

Мета статті

Визначити на основі досвіду зарубіжних країн завдання, особливості та проблемні питання застосування іноземними державами повітряних і космічних засобів у виконанні завдань охорони та контролю стану державного кордону.

Результати дослідження

Результати аналізу досвіду провідних іноземних країн свідчать про щоденне, інтенсивне й ефективне застосування авіаційних засобів для вирішення питань охорони та контролю стану державного кордону. Наявність певної кількості різнотипної авіаційної техніки, її базування на кордоні чи біля кордону дозволяє прикордонній авіації оперативно реагувати на випадки порушення прикордонного законодавства з урахуванням реальних можливостей щодо ведення, наприклад, цілодобового моніторингу стану державного кордону.

Прикордонними відомствами зарубіжних країн найбільш активно застосовуються літаки і вертольоти легкого класу, а також безпілотні літальні апарати (далі - БпЛА) для забезпечення авіаційного прикриття та повітряного моніторингу.

Організація авіаційного прикриття державного кордону передбачає авіаційну підтримку дій підрозділів охорони державного кордону та Морської охорони, а саме виконання низки таких завдань: патрулювання державного кордону, прикордонних районів, що контролюються, територіального моря та виключної (морської) економічної зони; протидія незаконній міграції та незаконному переміщенню товарів (патрулювання основних залізничних і автомобільних доріг); ведення розвідки спеціально призначених районів, об'єктів, інженерного обладнання з метою виявлення ознак порушення державного кордону; патрулювання зон, закритих для судноплавства, контроль зон якірних стоянок кораблів; забезпечення дій оглядових підрозділів на суші і воді; екологічний моніторинг, захист морських біологічних ресурсів у територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні, природних ресурсів у прикордонних районах; пошуково-рятувальне забезпечення; надання необхідної допомоги за рішенням керівництва країни відповідним державним органам у разі виникнення серйозних аварій і катастроф; пошук безвісти зниклих осіб; надання транспорту для осіб, що знаходиться в зоні ризику; пошук осіб, які перебувають у розшуку; транспортні перевезення спеціальних підрозділів; дії в інтересах спеціальних служб тощо [2]-[7].

Водночас, впровадження нових підходів і принципів організації авіаційного прикриття, як показує аналіз досвіду зарубіжних країн, спрямоване на забезпечення: оперативного реагування на порушення державного кордону; постійної присутності авіації на державному кордоні та у виключній (морській) економічній зоні; скорочення часу для аналізу даних щодо обстановки і прийняття рішень; постійної готовності до виконання пошуково-рятувальних робіт на суші і морі.

Оперативне реагування на правопорушення на державному кордоні досягається шляхом раціонального розміщення екіпажів, опти- мізації організації системи базування і чергування підрозділів авіації з урахуванням перекриття ділянки радіусом орієнтовно у сто кілометрів, що, у свою чергу, дозволяє зменшити час реагування на оперативну обстановку (чи її зміни) і підліт до будь-якого об'єкта (району). Постійна присутність прикордонної авіації забезпечується шляхом використання більш економічних зразків авіаційної техніки, що дозволяє збільшити інтенсивність і тривалість польотів на кордоні, час знаходження в повітрі, розгортання безпілотних авіаційних комплексів та їх застосування в комплексі з легкими літаками і вертольотами.

Зниження тимчасових витрат, необхідних для підготовки та прийняття рішень, є необхідною умовою управління різнорідними силами та засобами і забезпечується створенням системи комплексного апаратурного спостереження із застосуванням на літальних апаратах спеціальних сучасних засобів (цифрові камери, інфрачервоні камери, багатозональна апаратура тощо) для моніторингу, наданням даних щодо обстановки чи її зміни на відповідні рівні управління в масштабі реального часу.

Постійна готовність прикордонної авіації до виконання пошуково-рятувальних робіт на суші та морі, а також надання допомоги потерпілим від впливу природних чи техногенних аварій і катастроф забезпечується шляхом спеціального оснащення літаків, багатосторонньої підготовки персоналу, організації чергування і взаємодії між відповідними відомствами.

Основними напрямами в розвитку прикордонної авіації можна вважати такі: забезпечення принципу адаптації приведенням існуючих організаційно-штатних структур авіаційних підрозділів прикордонних відомств у відповідність з існуючими і новими завданнями; організація оперативно-службової діяльності відповідно до нової структури і сучасних зразків авіаційної техніки; забезпечення принципу інноваційного розвитку та проведення технічного переоснащення новітніми зразками авіаційної техніки, формування адаптивної системи розміщення авіаційних підрозділів уздовж кордонів і оптимізація їх матеріально-технічного забезпечення; удосконалення нормативноправового забезпечення та регулювання оперативно-службової діяльності прикордонної авіації; оптимізація підходів до комплектування та підготовки авіаційного персоналу.

З урахуванням досвіду зарубіжних країн щодо функціонування авіаційних складових прикордонних відомств встановлено, що основу парку авіаційної техніки складають сучасні літаки і вертольоти легкого класу з такими характеристиками: економічна витрата палива, що не перевищує 50-80 л/год; у силових установках застосовується авіаційне паливо для газотурбінних двигунів; достатня дальність (не менше 500 км для вертольотів, не менше 1500 км для літаків) і тривалість польоту (для вертольотів не менше 3-4 год, для літаків не менше 5-6 год), а також достатній для роботи на кордоні діапазон швидкостей літаків від 100 до 350 км/год, для вертольотів - понад 200 км/год); наявність сучасного обладнання для пошуку, моніторингу, висвітлення обстановки і передачі інформації на наземні станції прийому та обробки в масштабі реального часу; наявність сертифікованих організацій з виконання всього комплексу технічного обслуговування і ремонту техніки, а також підготовки авіаційного персоналу.

Важливою складовою авіаційної техніки прикордонних відомств провідних країн світу в останні десятиліття стали безпілотні авіаційні комплекси (далі - БпАК), що здатні забезпечувати оперативне виконання значної кількості завдань моніторингу державного кордону та прикордонного простору. Ефективність застосування БпЛА для прикордонних завдань оцінена вже в значній кількості країн світу, що стимулює все нові та нові країни приєднуватися до цієї високотехно- логічної гонки.

Першопрохідцями у використанні БпАК для охорони державного кордону вважаються США. Ще в 2004 р. для патрулювання кордону з Мексикою були застосовані безпілотники ізраїльського походження Hermes-450. На озброєнні Митно-прикордонної служби США є близько 300 безпілотників з урахуванням шести БПЛА Predator B, що не оснащені озброєнням [8], [9].

Порівняно з традиційними пілотованими літальними апаратами, такими як легкі літаки та вертольоти, застосування БпАК має як переваги, так і певні недоліки. Однією з переваг застосування БпЛА є те, що вони мають безсумнівні технічні можливості щодо покращення контролю віддалених і важкодоступних ділянок державного кордону. За допомогою бортових оптико-електронних та інфрачервоних засобів оператор здатний у реальному часі отримувати інформацію і забезпечувати виявлення та розпізнавання порушників державного кордону та потенційно ворожих об'єктів [10], [11].

Перевагою американських комплексів з БПЛА Predator B є можливість перебування в повітряному просторі більше 30 год без дозаправки. Традиційно безпілотники є менш дорогими, ніж пілотовані літаки. Природно, що вартість БпАК неоднакова і коливається у досить широких межах. Наприклад, у цінах 2003 р. БпАК Shadow коштував 350 тис. дол., а Predator - 4,5 млн дол. (у 2015 р. вартість одного такого БпАК вже досягла 10 млн дол. [9].

Однак витрати на пілотовані літаки є ще більш високими, не враховуючи вартість підготовки льотного складу і підтримки заданого рівня його льотної кваліфікації [11]. Так, наприклад, патрульний літак P-3, що експлуатується Бюро з виконання імміграційних і митних законів, коштує 36 млн дол., а кожен вертоліт Blackhawk, який часто застосовується на державному кордоні, коштує 8,6 млн дол. [9].

Незважаючи на наявні вигоди від використання БпЛА, мають місце різні за характером проблемні питання, існування яких здатне перешкоджати їх широкому застосуванню в прикордонній службі. Зокрема, застосування БпЛА пов'язане з досить високим рівнем аварійності. Офіційно зроблено висновок про те, що частота аварій без- пілотників у десятки разів вище, ніж пілотованих літаків. Однією з причин є значно менша надійність і резервування основних систем, ніж це має місце в пілотованих літаках. При збоях у роботі бортових систем льотчик у низці випадків здатний діагностувати і виправити аварійну ситуацію, взяти на себе ручне управління при посадці, однак у випадку з БпЛА те ж саме не є можливим.

Іншим слабким місцем БпЛА є відоме погодне обмеження роботи оптико-електронних та інфрачервоних систем. Особливо помітно впливає турбулентність атмосфери у вигляді хмарності, високої вологості клімату тощо.

Для мінімізації такого впливу може бути використана бортова радіолокаційна станція (далі - РЛС) із синтезованою апертурою, що працює з високою роздільною здатністю. Разом з тим, така РЛС має низьку здатність відстежувати рухомі цілі та викликає потребу щодо використання так званої технології індикації руху. Зрозуміло, що таке функціональне розширення значно збільшує вартість БпАК і витрати на його експлуатацію. Крім того, для інтеграції БпАК у цивільний повітряний простір має бути знайдено рішення нормативно-правових питань, пов'язаних із забезпеченням безпеки польотів [12].

Перспективним напрямом у використанні безпілотної авіації на державному кордоні є, наприклад, створення безпілотного авіа- носного крила, що являє собою БпЛА-носій у вигляді літаючої платформи, що спостерігає за лінією державного кордону і випускає міні- БпЛА для детальної дорозвідки заданих (підозрілих) місць (об'єктів). Концепція такого спеціального прикордонного БпАК розроблена американською компанією AVID. Оснащується БпЛА-носій вісьмома міні-БпЛА для ведення розвідки. Висота патрулювання не перевищує 6 км [9].

У 2006 р. у Євросоюзі було прийнято рішення про використання безпілотників для патрулювання кордонів у районі протоки Ла-Манш і узбережжя Середземного моря. Передбачалося, що БпЛА будуть застосовуватися і для патрулювання кордону в районі Балканського півострова. Застосування БпЛА було частиною плану уряду Євросоюзу з питань оснащення митних і прикордонних служб сучасними системами стеження, і на цю програму було виділено 1,6 млрд дол.

Активне застосування для виконання завдань охорони державного кордону безпілотники отримали в таких країнах, як США, РФ, Ізраїль, країни ЄС, Індія, Бразилія, Китай, Україна, Білорусь та ін. Низку із цих країн відрізняє значна протяжність кордонів уздовж ма- лонаселених або важкодоступних районів. Саме такі країни першими звернули увагу на можливості, що відкриває використання БпЛА. Можна з упевненістю стверджувати, що прикладу цих країн слідують інші країни, оскільки при поступовому врегулюванні відповідних нормативних, юридичних, страхових і, частково, технічних питань, використання БпЛА для вирішення завдань з охорони та контролю стану державного кордону буде розширюватися в силу економічної доцільності та ефективності порівняно з іншими засобами охорони та контролю стану державного кордону.

Останнім часом активно розширюється сфера застосування зарубіжними країнами різноманітних систем спостереження і розвідки з космосу для вирішення завдань, пов'язаних з інформаційним забезпеченням національної безпеки, до складу якої входить прикордонна безпека, контролем над озброєнням іноземних держав, надзвичайними ситуаціями як всередині країни, так і за її межами [13].

По знімках з космосу можна без особливих зусиль побачити державний кордон між країнами, які, наприклад, дотримуються різних векторів економічного розвитку, а також виявити динаміку зміни структури кордону, як це мало місце, наприклад, у територіальному конфлікті між Україною і Румунією в 2004 р. у результаті тривалого замулювання українського русла річки Дунай у наслідку зведення дамби з боку Румунії [14].

На сучасному етапі стратегічні розвідувальні служби, до яких належать і служби космічного моніторингу (розвідки), виконують завдання щодо забезпечення осіб, які приймають управлінські рішення з питань прикордонної та національної безпеки, інформацією за такими напрямами: ранні попередження про можливі війни та інші події, що можуть загрожувати корінним інтересам держави, особливо коли такі події відбуваються в країнах з обмеженим доступом для дипломатів і журналістів; визначення місцезнаходження терористичних груп та їхніх лідерів, прогнозування та ранні попередження про можливі наміри та дії терористів; потокова інформація про виконання іноземними державами угод про обмеження озброєнь та інших міжнародних домовленостей; інформація для підтримки проведення переговорів, військових операцій, що плануються або проводяться; незалежна оцінка виникаючих ситуацій і проблем, включаючи розвиток економіки і політики в ключових країнах і регіонах, зміна закріплених міжнародним правом сухопутних і морських кордонів; відомості про нові технології; інформація про захист від діяльності служб ворожої розвідки та інших служб, які намагаються добути секретну інформацію про дії уряду (контррозвідка) тощо [13], [15], [16].

Для вирішення завдань в інтересах прикордонної та національної безпеки до супутників видової розвідки (моніторингу) ставляться високі вимоги щодо роздільної здатності. Це пояснюється, по-перше, розмірами наземних (морських) об'єктів, по-друге, необхідністю конкуренції з розрізненою здатністю зображень, що одержуються засобами повітряного моніторингу (розвідки).

Нове покоління комерційних супутників спостереження здатне запропонувати цифрові знімки, що мають багато якостей, необхідних для підтримки заходів, спрямованих на підвищення взаємної довіри, наприклад, більш високу розрізненність на місцевості (0,5-1 м) і оперативність. Крім того, ці нові супутники підтримуються потужними швидкодіючими автоматизованими базами даних і пошуковими системами мережі Інтернет, що забезпечує користувачам глобальної системи більш широкий доступ до космічних знімків.

Кількість комерційних супутників спостереження, що знаходяться на орбітах, з часом буде активно збільшуватися. Причинами такого зростання є наявність численних комерційних фірм і урядових установ у різних країнах світу, які планують використовувати по кілька супутників дистанційного зондування для збільшення ширини охоплення і частоти спостереження регіону, що входить до кола національних інтересів, у тому числі прикордонних відомств.

Висновки

Як показали результати аналізу досвіду іноземних країн, з розвитком авіаційних і космічних засобів спрощується вирішення завдань охорони державного кордону, особливо тих, що пов'язані з охороною кордону у важкодоступних місцях місцевості, у темну пору доби, із фізичною зміною сухопутних кордонів внаслідок створення природних і штучних перешкод та ін.

Враховуючи досвід зарубіжних країн, видова інформація зі супутників може також ефективно використовуватися в інтересах національного прикордонного відомства для вирішення завдань охорони державного кордону.

Подальші дослідження мають відбуватися за такими актуальними напрямами, як: застосування різних за типом БпЛА літакового і “коптерного” виду для забезпечення якісного виконання завдань охорони і контролю стану державного кордону України; забезпечення безперервності виконання завдань протягом доби, з урахуванням фізико-географічних, кліматичних і погодних умов, а також пори року з використанням інформації від авіаційних і космічних засобів моніторингу; комплексування інформації від авіаційних, космічних і наземних засобів охорони та контролю стану державного кордону для підготовки та прийняття рішень з питань охорони та контролю стану державного кордону.

Список використаних джерел

1. Бархатова Е. Ю. Международное публичное право в вопросах и ответах: учебное пособие. Москва: КноРус, 2004. 232 с.

2. Литвин М. М. Інтегроване управління кордонами: підручник. Київ: Вид-во ДПСУ, 2011. 542 с.

3. Войска пограничной охраны стран НАТО. URL: http://war1960.ru/vs/ voiskapo_natocounrys.shtml. (дата звернення: 25.02.2019).

4. Трубников Г. Пограничный “ДОЗОР”. URL: http://uav.ru. (дата звернення: 25.02.2019).

5. Адамчик М., Ткач А. Пограничная охрана Республики Польша: Современная Европейская Пограничная Служба. БДИПЧ ОБСЕ, 2004. 97 с.

6. Концепция охраны воздушного пространства государств-участни- ков Содружества независимых государств. URL: http://www.innovbusiness.ru/ pravo/ DocumShow_DocumID_60726.html. (дата звернення: 25.02.2019).

7. Довідник НАТО, 2006. 383 с.

8. Федутинов Д., Евдокимов А. Беспилотники в зеленых фуражках. Мировой опыт использования БЛА в охране государственных границ. URL: http://nvo.ng.ru/forces/2013-12-20/10_bpa.html. (дата звернення: 25.02.2019).

9. Ерохин Е. Беспилотные летательные аппараты и безопасность границ / Е. Ерохин. URL: http://uav.ru. (дата звернення: 25.02.2019).

10. Мосов С. Беспилотная разведывательная авиация стран мира: история создания, опыт боевого применения, современное состояние, перспективы развития: монография. Киев: Изд. дом “Румб”, 2008. 160 с.

11. Застосування безпілотних літальних апаратів у воєнних конфліктах сучасності: кол. монография / О. О. Горошко, О. А. Ільяшов, С. П. Мосов, А. Л. Фещенко та ін.; під ред. проф. С. П. Мосова. Київ: Вид. дім “Києво-Мо- гилянська академія”, 2013. 248 с.

12. Мосов С. П., Станкевич С. А. Застосування безпілотних літальних апаратів в інтересах виконання завдань державної прикордонної служби України: вимоги та рекомендації. Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України: збірник тез VIII Всеукраїнської науково-практичної конференції (10 лист. 2015, м. Хмельницький,). Хмельницький: вид-во НАДПСУ, 2015. С. 506-507.

13. Мосов С. П., Присяжний В. І. Космічна складова інформаційного забезпечення системи національної безпеки. Аерокосмічні технології. 2017. № 1(01). С. 6-11.

14. Украина-Румыния: подводные камни в дунайских волнах. URL: http:// www.delta-pilot.ua/node/205. (дата звернення: 25.02.2019).

15. Прикордонна безпека України: становлення, сучасний стан, проблеми і перспективи: кол. монографія / О. М. Шинкарук, С. П. Мосов, В. А. Кириленко та ін. Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2018. 188 с.

16. Меньшаков Ю. Техническая разведка из космоса. Москва: Academia, 2013. 656 с.

References

1. Barkhatova E. Y. (2004). Mezhdunarodnoyepublichnoye pravo v voprosakh i otvetakh [International public law in questions and answers]: uchebnoye posobiye. Moscow, 2004. P. 232. [in Russian]

2. Lytvyn M. M. (2011). Intehrovane upravlinnya kordonamy [Integrated border management]: pidruchnyk. Kiev, 2011. P 542. [in Ukrainian]

3. Voyska pogranichnoy okhrany stran NATO [NATO border guard troops]. URL: http://war1960.ru/vs/ voiskapo_natocounrys.shtml [in Russian]

4. Trubnykov H. Pogranichnyy “DOZOR” [Border “DOSER”]. URL: http://uav. ru. [inRussian]

5. Adamchik M., Tkach A. (2004). Pogranichnaya okhrana Respubliki Pol'sha: Sovremennaya Yevropeyskaya Pogranichnaya Sluzhba [Border Guard of the Republic of Poland: Modern European Border Guard Service]. OSCE, 2004. P. 97. [in Russian]

6. Kontseptsiya okhrany vozdushnogo prostranstva gosudarstv-uchastnikov Sodruzhestva nezavisimykh gosudarstv [Concept for the protection of the airspace of the Commonwealth of Independent States]. URL: http://www.innovbusiness.ru/ pravo/DocumShow_DocumID_ 60726.html. [in Russian]

7. Dovidnyk NATO [NATO Directory], 2006. P. 383. [in Ukrainian]

8. Fedutynov D., Evdokymov A. (2013). Bespilotniki v zelenykh furazhkakh. Mirovoy opyt ispol'zovaniya BLA v okhrane gosudarstvennykh granits [Drones in green caps. Worldwide experience in the use of UAVs in the protection of state borders]. URL: http://nvo.ng.ru/forces/2013-12-20/10_bpa.html. [in Russian]

9. Erokhin E. Bespilotnyye letatel'nyye apparaty i bezopasnost' granits [Unmanned Aerial Vehicles and Border Security]. URL: http://uav.ru. [in Russian]

10. Mosov S. (2008). Bespilotnaya razvedyvatel'naya aviatsiya stran mira: istoriya sozdaniya, opyt boyevogo primeneniya, sovremennoye sostoyaniye, perspektivy razvitiya [Unmanned reconnaissance aircraft of the countries of the world: the history of creation, experience of combat use, current state, development prospects]: monografiya. Kiev, 2008. P. 160. [in Ukrainian]

11. Zastosuvannya bezpilotnykh lital'nykh aparativ u voyennykh konfliktakh suchasnosti [The use of unmanned aerial vehicles in the military conflicts of the present]: monografiya. / O. O. Horoshko, O.A. Il'yashov, S.P. Mosov, A. L. Feshchenko ta in. ; Kiev, 2013. P. 248. [in Ukrainian]

12. Mosov S. P., Stankevich S. A. (2015). Zastosuvannya bezpilotnykh lital'nykh aparativ v interesakh vykonannya zavdan derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny: vymohy ta rekomendatsiyi. Osvitno-naukove zabezpechennya diyal'nosti pravookhoronnykh orhaniv i viys'kovykh formuvan Ukrayiny [Application of unmanned aerial vehicles in the interests of fulfilling the tasks of the State Border Guard Service of Ukraine: requirements and recommendations. Educational and scientific support of activity of law enforcement bodies and military formations of Ukraine]: zbirnyk tez VIII Vseukrayins'koyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi. Khmelnytskyi, 2015. P. 506-507. [in Ukrainian]

13. Mosov S. P., Prysyazhnyy V. I. (2017). Kosmichna skladova informatsiynoho zabezpechennya systemy natsional'noyi bezpeky [Space component of the information security of the national security system]. Aerokosmichni tekhnolohiyi [Aerospace technology]. 2017. № 1(01). P. 6-11. [in Ukrainian]

14. Ukraina-Rumyniya: podvodnyye kamni v dunayskikh volnakh [UkraineRomania: pitfalls in the Danube waves]. URL: http://www.delta-pilot.ua/node/205 [in Ukrainian]

15. Prykordonna bezpeka Ukrayiny: stanovlennya, suchasnyy stan, problemy i perspektyvy [Border security of Ukraine: formation, current state, problems and prospects]: monografiya. / O. M. Shynkaruk, S. P. Mosov, V. A. Kyrylenko ta in. Khmelnytskyi, 2018. P. 188. [in Ukrainian]

16. Menshakov Y. U. (2013). Tekhnicheskaya razvedka iz kosmosa [Technical intelligence from space]. Moscow: Academia, 2013. P. 656. [in Russian]

Размещено на Allbest.ru