Рекомендації щодо здійснення аналізу протиправної діяльності інформаційно-аналітичними підрозділами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рекомендації щодо здійснення аналізу протиправної діяльності інформаційно-аналітичними підрозділами

Леонід Баран, директор Департаменту охорони державного кордону Адміністрації Державної прикордонної служби України; Олександр Михайленко, кандидат військових наук, доцент кафедри тактики прикордонної служби факультету охорони та захисту державного кордону Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького

У сучасному світі використовуються програмні продукти, які дозволяють використовувати накопичену інформацію, аналізувати та візуально демонструвати дані з різних джерел (прикладом може бути IBM i2 Analyst's Notebook, ALERT). Вони дозволяють швидше виявляти ключову інформацію серед складних даних та надавати актуальний аналіз. Недоліком поданих технологій, як вважають автори статті, є те, що ці продукти не дозволяють робити припущення, створювати самостійно відсутні складові інформаційного ланцюга. Тобто постає необхідність запропонувати продукт, який має ознаки штучного інтелекту.

В основу роботи інтелектуальної системи автори пропонують покласти теорію нечітких множин, яка дозволяє описувати якісні, нечіткі поняття і наші знання, а також оперувати цими знаннями з метою отримання нової інформації. Нечітка логіка, яка є основою для реалізації методів нечіткого управління, більш природньо описує характер людського мислення, ніж традиційні формально-логічні схеми. Саме тому використання математичних засобів для представлення нечіткої вихідної інформації дозволяє будувати моделі, які найбільш адекватно відображають різні аспекти невизначеності, які постійно присутні в навколишньому середовищі.

Наявні математичні моделі теорії нечіткої логіки дозволяють вирішити завдання, які стоять перед інформаційно-аналітичними підрозділами ДПСУ щодо здійснення аналізу протиправної діяльності, і дозволяють упровадити їх у автоматизовані системи. Також подані рекомендації інформаційно-аналітичним підрозділам дадуть змогу аналітикам більш якісно оцінювати об'єкт, який підлягає аналізу.

Визначено показники, за якими необхідно здійснювати збір інформації і за якими буде здійснюватись їх оцінка. Запропоновані методи мають можливість змінювати ці показники як кількісно, так і якісно.

Практичні рекомендації аналітикам щодо вдосконалення інформаційно-аналітичної діяльності із застосуванням методики аналізу правопорушень надає можливість здійснювати аналіз отриманих даних, надавати пропозиції та приймати рішення в охороні державного кордону.

Інформатизація інформаційно-аналітичної діяльності сприятиме підвищенню ефективності, точності роботи аналітичних працівників завдяки розвитку впроваджених у практику АРМ з відповідним програмним забезпеченням.

Ключові слова: рекомендації; інтелектуальні системи; теорія нечітких множин; інформаційно-аналітична діяльність; аналіз правопорушень.

Leonid Baran, Oleksandr Mihaylenko. Recommendations concerning analysis of illegal activities by information analytical departments

Today software products are used to accumulate information, analyze and visually demonstrate data from various sources (for example, IBM i2 Analyst's Notebook, ALERT). They allow you to identify key information from complex data as soon as possible and provide up-to-date analysis. The disadvantage of the presented technologies, according to the authors of the article, is that these products do not allow to make assumptions and create independently missing components of information chain. That is, there is a need to offer a product that has the characteristics of artificial intelligence.

The authors of the work of the intellectual system propose to put the theory of fuzzy sets, which allows us to describe qualitative, fuzzy concepts and our knowledge, as well as to use this knowledge to obtain new information. Fuzzy logic, which is the basis for the implementation of fuzzy control methods, describes the nature of human thinking more naturally than traditional formal logic schemes. That is why the use of mathematical tools to represent fuzzy background information allows us to build models that most adequately reflect the various aspects of uncertainty that are constantly present in the environment.

Existing mathematical models of fuzzy logic theory allow to solve the problems the information and analytical units of the State Border Service of Ukraine are facing for carrying out the analysis of illegal activities and help to introduce them into automated systems. The recommendations given to the information and analytical units will allow the analysts to better evaluate the object to be analyzed.

The measurements by which information should be collected and how it will be evaluated were determined. The proposed methods are able to change these measurements both quantitatively and qualitatively.

Practical recommendations to analysts how to improve information and analytical activities using the methodology of offenses analysis provide an opportunity to analyze the data received and make decisions in the protection of the state border.

Providing data for information and analytical activities will help to create and put into practice AWPs in order to increase the efficiency of analysts work in general.

Key words: recommendations; intellectual systems; theory of fuzzy sets; information and analytical activity; offenses at the state border.

Вступ

Постановка проблеми. Постійно зростаюча активність протиправної діяльності на державному кордоні потребує активізації інформаційно-аналітичних досліджень, для чого необхідне залучення досягнення різноманітних знань, насамперед, застосування комп'ютерних технологій в здійсненні аналізу правопорушень та прогнозу розвитку протиправної діяльності, особливо яка здійснюється організованими злочинними угрупуваннями, та вирішення завдань щодо процесуального документування правопорушень та припинення діяльності таких груп чи окремих осіб.

З точки зору аналітиків являє собою певна зацікавленість у вирішенні саме конфліктних, проблемних, найбільш складних ситуацій, тобто ті, які характеризуються різного роду протиріччями і рівнями: зіткнення інтересів, протиріччя між знанням та не знанням, між постановкою та досягненням мети та інше. При здійснені аналізу правопорушень та здійснені подальшого прогнозу розвитку протиправної діяльності аналітик повинен перепрацювати величезний масив інформації, викорінивши з нього ту, яка не являє зацікавленості і залишивши лише інформацію не обхідну для подальшого врахування при прийнятті управлінських рішень з охорони державного кордону. Аналітик, насамперед, повинен при цьому здолати труднощі, пов'язані з нестачею певної інформації, її отриманням, постійним дефіцитом часу, недостатнім рівнем кваліфікації. Зазначені обставини значно впливають на швидкість та достовірність кінцевого продукту аналітика.

На сучасному етапі розвитку правоохоронних структур значна увага приділяється інформатизації оперативно-службової діяльності. Інформатизація сприяє оптимізації та раціоналізації діяльності аналітика, дозволяє суттєво підвищити якість та результативність інформаційно-аналітичної діяльності відповідних підрозділів регіонального управління, а також усього процесу охорони державного кордону в цілому. Актуальною задачею є розробка програмно-алгоритмічного забезпечення із врахуванням особливостей діяльності окремого правоохоронного органу. Підвищення оперативності, тобто скорочення часу на прийняття рішення, є одним із ключових напрямків удосконалення управління підпорядкованими підрозділами. Відповідно й одночасно підвищується критерій якості [1]. Коло завдань, які необхідно виконати, у такій обстановці постійно зростає, причому більшість із них мають формальний характер. Умови вирішення цих задач постійно ускладнюються, насамперед через брак часу. Це викликає негайну потребу в пошуках нових методів управління підрозділами охорони ДК, особливо під час здійснення інформаційно-аналітичної діяльності [2].

У роботах [3]; [4] було запропоновано модель та методику аналізу у підрозділах ДПСУ на підставі нечіткої логіки. Як вхідні змінні вибрано ознаки правопорушення на ділянці ДК. Вихідна змінна є показником ступеня можливості використання ділянки для здійснення правопорушення у сфері безпеки ДК.

Запропонований підхід для вирішення завдань виявився достатньо новим на відміну від існуючого класичного, тобто розумової діяльності аналітика. Результат такого аналізу напряму залежить від особи аналітика.

Тобто, існуючий підхід не в змозі здійснити достатньо достовірні висновки з масиву інформації, яка обробляється аналітичним підрозділом.

З огляду на це метою статті є дослідження використання методологічного апарату теорії нечіткої логіки [10] та подання рекомендацій щодо створення, впровадження та використання програмно-алгоритмічних засобів автоматизації аналізу вхідних даних щодо правопорушень на державному кордоні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що питання автоматизації інформаційно-аналітичної діяльності розглядаються у науковій літературі [6]-[8]. Йдеться про різного роду автоматизовані, візуальні системи, інформаційно-аналітичні системи обробки статистичної інформації тощо, до яких можна віднести: 1) наявні бази інформаційних даних; 2) пошукові системи; 3) автоматизовані робочі місця (АРМ); 4) різного роду програмні продукти; 5) програмно-технічні комплекси тощо. В той же час більшого значення набувають системи штучного інтелекту, які спроможні робити певний аналіз та висновки без втручання людини, які в подальшому сприяють прийняттю рішення керівником. Для здійснення аналізу з подальшими висновками використовуються різні методи. Наприклад: пошук необхідної інформації в наявних базах даних, застосування інтелектуальних систем для здійснення аналізу отриманих даних, урахування наявних прецедентів, моделювання тощо.

Одночасно саме питання, який інструмент необхідно використати для здійснення інформаційно-аналітичної діяльності досліджено недостатньо. Для здійснення аналізу протиправної діяльності необхідно застосовувати не тільки якісні судження про факти здійснення правопорушень, але й різноманітні методи їх кількісного аналізу.

нечіткий логіка автоматизація правопорушення

Результати дослідження

Інформаційно-аналітичні підрозділи регіонального управління здійснюють збір даних обстановки, що склалась в прикордонних районах, враховуючи інформацію про правопорушення, використовуючи можливості органів та підрозділів охорони державного кордону, засобів масової інформації, інформацію надану з оперативно-розшукових підрозділів, підрозділів охорони кордону суміжної держави, тощо. На сьогодні наявні автоматизовані інформаційні системи (АІС), що використовуються в ДПСУ, надають можливість накопичувати інформацію про факти правопорушень, а прогноз загроз робити, лише виходячи з кількісних показників, що мали місце в минулому. Також слід зауважити, що інформаційно-аналітичні підрозділи можуть використовувати лише ті бази даних, які ними створені, та невеликий перелік загально доступних державних, які існують сьогодні та використовуються в ППр через державний кордон та в КПВВ у зоні проведення операції Об'єднаних сил.

Повноваження Державної прикордонної служби України щодо боротьби з протиправною діяльністю на кордоні закріплені в Законі України від «Про Державну прикордонну службу». Відповідно до ст. 19 цього Закону при здійсненні заходів боротьби з протиправною діяльністю надаються повноваження, такі як, отримувати інформацію з відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем та баз даних, створених правоохоронними органами, судами прокуратурою, іншими державними міністерствами, відомствами України.

Такої можливості інформаційно-аналітичні підрозділи не мають, особливо ті, які знаходяться в органах охорони державного кордону, тому формування загально-відомчих та галузевих підсистем є негайною потребою для забезпечення ефективної безпеки державного кордону та повинна здійснюватись відповідно до принципів: забезпечення функціональності, відповідності норм закону, можливості впровадити отримані дані в оперативно-службову діяльність, можливість подальшого розвитку. Безумовно, цими принципами необхідно керуватись при створенні автоматизованих інформаційних систем, результати роботи яких в подальшому будуть враховані при прийнятті рішень при здійсненні оперативно-службової діяльності.

При створенні, функціонуванні та використанні інформаційних підсистем необхідно керуватися вимогами чинного законодавства, насамперед Конституцією України, Законом України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. та іншими. Необхідність дотримання чинного законодавства забезпечує дотримання принципів законності, верховенства права.

Основу роботи систем, що сприяють підтримці прийняття рішення, яка пропонується, складають методи штучного інтелекту - нечіткій логічний вивід, тобто йдеться про створення блоку системи, який носить ознаки штучного інтелекту. Вибір запропонованої системи для ДПСУ є обґрунтованим, оскільки інші типи систем (експертні системи, АІС) у чистому вигляді не зможуть вирішити завдання які стоять перед аналітиком, якщо використовується невелика кількість даних, які характеризуються великої кількістю різних параметрів. Слід зауважити, що найбільш доцільно при розробці інтелектуальної автоматизованої системи раціональніше розробляти в межах одного проекту, при цьому використовувати одну базу даних, або кілька однотипних.

Для того, що б створити систему, яка б могла вирішити завдання, що стоять перед аналітичними підрозділами щодо аналізу правопорушень, необхідно:

1. Створити якісну, але в той же час доволі просту математичну модель, яка відповідає потребам аналітичного підрозділу. Можна запропонувати модель розроблену у роботах [3]; [4].

2. Підібрати найбільш відповідний математичний апарат, або використати запропонований в роботах [3]; [4], який у створеній системі підтримки прийняття рішень зможе використовувати методи штучного інтелекту.

3. Розробити автоматизовану інформаційну систему, яка вирішує основні завдання інформаційно-аналітичної діяльності, з інтегрованою інтелектуальною системою підтримки прийняття рішень.

Особливу роль відіграє побудова автоматизованого робочого місця аналітичного працівника, який можна створити у вигляді програмно-технічного комплексу, що надає аналітику можливість виробити пропозиції для прийняття рішення засновані не лише на його суб'єктивних висновках, які будуть використані у процесі здійснення оперативно-службової діяльності, та автоматизують його діяльність, результати якої необхідно врахувати при відпрацюванні висновків. Використання запропонованого автоматизованого робочого місця аналітика повинно бути спрямовано на оптимізацію, раціональне використання часу і покращення якості аналітичної роботи.

Застосування автоматизованого робочого місця аналітика надає можливість здійснювати [9]:

1) планування заходів з охорони державного кордону на конкретних ділянках та складання календарних планів оперативно-службової діяльності на певний період часу;

2) пропущення через фільтр різного роду інформації, яка надалі буде використана для проведення відповідних заходів, що забезпечують охорону державного кордону;

3) візуальне оформлення інформації, у тому числі й у вигляді пропозицій керівництву для врахування при прийнятті управлінських рішень;

4) накопичення та аналіз інформації щодо діяльності відомих організованих злочинних угрупувань на кордоні, особливо протиправна діяльність яких неодноразово повторюється на різних ділянках кордону;

5) автоматизація процесу підготовки аналітичних звітів, як в електронному, так і в друкованому вигляді;

6) автоматизацію контролю за дотриманням строків для здійснення планових заходів;

7) зберігання і використання різноманітної довідкової інформації, яка може бути використана для формування висновків з оцінки обстановки, що склалась на певній ділянці державного кордону, району, області;

8) постійний контроль здійснення інформаційно-аналітичної діяльності, як самим аналітиком так й керівництвом на будь які її стадії;

9) створення опису ризиків, що існують на державному кордоні;

10) аналіз інформації щодо правопорушень минулих років, відпрацювання рекомендацій органам та підрозділам охорони кордону щодо ефективної протидії ним з використання типових ознак та умов.

Склад автоматизованого робочого місця аналітика передбачає наявність:

технічний засіб у вигляді електронно-обчислювальної машини та додаткових специфічних пристроїв до неї (комутатори, маршрутизатори, принтери тощо);

програмні продукти, які відповідають потребам аналітика;

методичне забезпечення;

наявних доступних баз даних.

Виходячи з результатів дослідження процесу створення інтелектуальних систем, в тому числі автоматизованих робочих місць розроблено ряд принципів, яких повинна дотримуватись запропонована аналітична система:

1) в основу роботи системи необхідно покласти алгоритм нечіткого логічного виводу, який і буде основою для створення інтелектуальної технології;

2) як і будь яка високотехнологічна автоматизована система повинна носити модульний характер, з метою можливості використання їх в комплексі, окремо або за необхідності вилучення одного з них та заміни;

3) запропонована система повинна бути сумісною із сучасними операційними системами (Android, Windows) та іншими, найбільш сучасними програмними продуктами (наприклад MS Office);

4) аналітик не маючи спеціальних знань в комп'ютерних технологіях зможе нею користуватись;

5) виключення програмних збоїв та втрату накопиченої інформації.

Запорука якісної інформаційно-аналітичної діяльності є наявність достатньо великої кількості інформації про правопорушення, за показниками якого можна зробити найбільш точні висновки та прогнози розвитку обстановки на державному кордоні. Наявні бази даних не вирішують повністю це завдання. Постає необхідність в опрацюванні доступної інформації отриманої оперативним шляхом, з джерел масової інформації, а також отриманої силами та засобами відділів прикордонної служби із подальшим її детальним розбором, нарощуванням в аналітичних підрозділах ООДК, РУ

Інформаційно-аналітична діяльність здійснюється на підставі отриманих даних:

- з аналізів на оперативному та оперативно-тактичному рівнях;

- підрозділів охорони кордону;

- оперативно-розшукових підрозділів;

- засобів масової інформації;

- прикордонних представників суміжних держав;

- правоохоронних органів тощо.

За результатами отриманих показників визначаються напрямки протиправної діяльності, суб'єкти, об'єкти, характер дій правопорушників, що відображається в певному алгоритмі дій органів управління прикордонних підрозділів.

На інформаційно-аналітичні підрозділи покладаються обов'язки:

- інформаційно-аналітичне забезпечення керівництва регіонального управління та підпорядкованих йому підрозділів;

- здійснення статистичної звітності та підготовка звітів, інформаційно-аналітичних матеріалів про діяльність підрозділів регіонального управління згідно з вимогами табелю звітності Державної прикордонної служби України та інших нормативних актів;

- комплексний аналіз оперативно-службової діяльності підрозділів охорони державного кордону підпорядкованих регіональному управлінню;

- аналіз ризиків у сфері забезпечення охорони та захисту державного кордону на ділянці відповідальності прикордонного підрозділу;

- формування статистичної інформації за результатами оперативно-службової діяльності та проведення статистичних спостережень;

- постійний контроль за створенням та доповненням наявних баз даних про всі факти протиправної діяльності на державному кордоні;

- обмін відкритою статистичною інформацією із взаємодіючими структурними підрозділами інших правоохоронних органів, органів виконавчої влади України та структурними підрозділами прикордонних відомств суміжних держав згідно з досягнутими домовленостями;

- участь в опрацюванні наказів про організацію оперативно-службової діяльності, інформаційно-аналітичних матеріалів про стан бойової готовності органу управління;

- узагальнення матеріалів для опрацювання інформаційно-аналітичних звітів про діяльність регіонального управління;

- забезпечення підготовки та підвищення фахового рівня спеціалістів у сфері інформаційно-аналітичної діяльності підпорядкованих підрозділів охорони державного кордону.

Отже, проведене дослідження надало можливість розробити практичні рекомендації аналітикам щодо вдосконалення інформаційно-аналітичної діяльності із застосуванням методики аналізу правопорушень на ділянці органу охорони державного кордону, регіонального управління.

Враховуючи обрані підходи до проблем аналізу правопорушень, побудови прогнозів щодо протиправної діяльності на ділянках відповідальності підрозділів ОДК роботу 'їх управління доцільно розглядати за наступними напрямками:

організація діяльності щодо аналізу та профілювання ризиків;

моніторинг обстановки безпосередньо в контрольованих прикордонних районах (прикордонних областях), аналіз статистичних даних за період;

ідентифікація та врахування ризиків в системі пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів в ППр (КПВВ);

розробка та визначення ідентифікаційних ознак індикаторів загроз у сфері безпеки державного кордону;

розробити програмні модулі для аналізу правопорушень та включити 'їх до складу існуючих інформаційно-телекомунікаційних систем ПТК ГАРТ-5 тощо.

Основним на етапі моніторингу обстановки на ділянці відповідальності та застосуванню профілів ризиків є наявні достовірні джерела інформації. Фактично, до них можливо віднести: структурні органи Держприкордонслужби, діяльність яких пов'язана з прогнозуванням та аналізом; підрозділи охорони державного кордону, включаючи ті, що виконують свої функції на адміністративній межі з ТОТ АРК; взаємодіючі органи та структури; інші різні джерела інформації.

В свою чергу, особливо звертати увагу на достовірні джерела інформації. Штабу регіонального управління рекомендується із врахуванням отриманої інформації оцінити обстановку, тенденції її розвитку за можливими загрозами та ризиками, встановити обставини, що сприяють протиправній діяльності та провести прогнозування розвитку обстановки на наступний період.

На основі результатів, при проведенні моніторингу, можна зробити висновки, в ході яких визначити основні заходи протидії загрозам та ризикам. Заходи оформлюються у вигляді пропозицій.

Розроблені пропозиції забезпечать обґрунтований розподіл обов'язків між структурними підрозділами штабів щодо моніторингу обстановки та ідентифікації ризиків.

Для забезпечення врахування ризиків, що виявлені в процесі моніторингу, пропонується застосовувати імовірнісний підхід. Ця ймовірність має дві компоненти: ймовірність настання події щодо місця та часу та тяжкість наслідків від настання даної події. Тоді ризик - це векторна величина, яка визначається як добуток ймовірності виникнення події, що може призвести до небажаних наслідків на величину наслідків для заданої події. Оцінка ризику є кількісною мірою безпеки.

Виходячи з сутності правопорушень пропонується для їх аналізу, під час прийняття рішень, застосувати автоматизовані системи, в які впроваджені алгоритмічний математичні апарат, який описаний в теорії нечітких множин [10].

Приведений математичний апарат у поєднанні з діючими профілями ризиків та розробленою схемою ідентифікаційних ознак правопорушень дозволяє їх враховувати під час прийняття рішення на організацію та здійснення оперативно-службової діяльності.

Процес аналізу правопорушень достатньо складний, тому у розділі пропонується зосередити увагу на двох об'єктах - особі, можливо причетної до протиправної діяльності та ділянці місцевості де вона може здійснюватись.

З метою сучасного застосування запропонованих методик аналізу правопорушень пропонуються:

- провести детальний аналіз профілів ризиків (державних, регіональних, місцевих) на ділянці ООДК;

- чітко визначити та класифікувати показники індикаторів по особам та територіям;

- на підставі аналізу профілів ризиків визначити по індикаторам всі ідентифікаційні ознаки осіб, ділянок, що можуть бути використані в протиправній діяльності;

- сформувати таблицю індикаторів та ідентифікаційних ознак;

- внести індикатори та показники індикаторів у відповідне програмне забезпечення;

- удосконалити систему збору інформації з урахуванням вхідних параметрів моделі виявлення порушника (групи порушників) законодавства з прикордонних питань та моделі виявлення ознак протиправної діяльності на державного кордону із застосуванням методів теорії нечіткої логіки;

- надати інформацію до підрозділів з охорони державного кордону для врахування її в оперативно-службовій діяльності.

Для забезпечення високої професійності аналітиків включити до програм навчання на курсах підвищення кваліфікації тематики щодо аналізу правопорушень із вивченням методики аналізу правопорушень на ділянці відповідальності органу охорони державного кордону, регіонального управління.

Не слід повністю покладатись на результати які нам генерує штучний інтелект, так як він діє відповідно тих алгоритмів, які йому визначила людина, навіть, якщо ці алгоритми впроваджені у найбільш складних формах, або в деякій частині можуть себе удосконалювати. Результати аналізу штучного інтелекту можна використати лише як підказки, напрями для більш детального дослідження ситуації, і не носять, і не можуть бути прийнятими обов'язковими для виконання.

Що стосується застосування новітніх інформаційних технологій для забезпечення ефективності аналізу правопорушень, то з цією метою є доцільність додаткового застосування інтерактивних дисплеїв, мультимедійних засобів, засобів, що пропонує нам мережа Інтернет тощо.

Однак, на сьогоднішній день постає питання, а чи готові аналітичні підрозділи до впровадження в їх діяльність систем, що носять ознаки штучного інтелекту, чи є можливість створити додаткові автоматизовані робочі місця. Крім цього необхідно зазначити що постає необхідність створення якісного, робочого програмного продукту, що буде відповідати вимогам висунутим аналітичним підрозділом. Є суттєва необхідність підбору персоналу не за принципом кількості, а за принципом якості, так як аналітичний склад ума це специфічна можливість не кожної людини. Аналітик повинен володіти можливостями електронно обчислювальної техніки на достатньо високому рівні.

Але, якщо до вирішення завдань підійти з практичної точки зору, то можливо не має необхідності створювати принципово новий програмно технічний комплекс, можливо запропоновану систему можна інтегрувати вже в наявні в ДПСУ ПТК, такі як «Гарт-5» - інформаційно-аналітична діяльність, «Гарт-10» - оперативно-розшукова діяльність та інші, у вигляді окремого програмного модуля «Аналіз правопорушення».

Отже, одним із пріоритетних напрямів удосконалення інформаційно-методичного забезпечення розкриття, розслідування та попередження злочинів на ДК є розробка і впровадження в практику ОСД сучасних інформаційних технологій, спрямованих на підвищення ефективності аналітичної діяльності.

Інформатизація аналізу правопорушень забезпечить, по-перше, скорочення часу на обробку інформації, по-друге, розкриє перед аналітиком іншу сторону об'єкта дослідження, яку необхідно вивчити, загалом підвищить ефективність та доцільність прийнятих рішень керівником з питань здійснення оперативно-службової діяльності.

Застосування розроблених автором практичних рекомендацій аналітикам щодо вдосконалення інформаційно-аналітичної діяльності із застосуванням запропонованої методики аналізу правопорушень на ділянці відповідальності регіонального управління, органу охорони державного кордону надає можливість здійснювати аналіз отриманих даних, надавати пропозиції та приймати рішення в охороні державного кордону.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Одним з пріоритетних напрямів удосконалення інформаційно-методичного забезпечення попередження протиправної діяльності на ДК є розробка і впровадження в практику ОСД сучасних інформаційних технологій, спрямованих на підвищення ефективності інформаційно-аналітичної діяльності.

Інформатизація аналітичної діяльності в цілому підвищить ефективність та доцільність прийнятих рішень керівником з питань здійснення оперативно-службової діяльності, тим самим забезпечить підвищення коефіцієнта виявлених правопорушень та ефективного попередження їх виникнення, сприятиме створенню та впровадженню в практику АРМ для підвищення ефективності і результативності роботи аналітиків, загалом боротьбі із протиправною діяльністю на кордоні.

Відпрацьовано ряд рекомендацій аналітичним підрозділам, які дозволять від кількісних показників перейти до якісних. Крім того, можна буде враховувати неточну інформацію або висновки, створені на основі логічного виводу.

Інтелектуальна система, яка запропонована в статті, вимагає конкретизації критеріїв, які будуть покладені в основу створення алгоритмів, об'єднання їх в групи, класифікації за схожими ознаками, інтеграції окремих програмних модулів у програмно-технічні комплекси, наявні в ДПСУ Це і буде перспективами подальших досліджень.

Список використаних джерел

1. Про Концепцію розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року: Указ Президента України від 19 черв. 2006 р. № 546/2006. Комп'ютерна інформаційно-правова система “Ліга”.

2. Яніцкі М. Оперативний кримінальний аналіз. Міжнародна організація з міграції. Київ, 2009.

3. Андрощук О.С., Михайленко О.В. Модель виявлення порушників законодавства на державному кордоні із застосуванням ієрархічного нечіткого логічного виводу. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони: наукове видання / [гол. ред. Пермяков О.Ю.]. Київ: Вид-во Національного університету оборони України ім. Івана Черняхівського. 2014. № 1(19). 160 с. С. 5-10.

4. Михайленко О.В. Методика здійснення кримінального аналізу протиправної діяльності на ділянці відповідальності органу охорони державного кордону. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки: наукове видання / [гол. ред. Олексієнко Б.М.]. Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2014. № 1(61). 444 с. С. 137-152.

5. IBM i2 Analyst's Notebook:

6. Ковалев С.А. Использование программного обеспечения поддержки процесса расследования по преступлениям в сфере компьютерной информации. Использование современных информационных технологий и проблемы информационной безопасности в деятельности правоохранительных органов. Калининград, 2009. С. 117.

7. Шепітько В.Ю., Білоус В.В., Керик Л.І. Роль інформаційних технологій в підвищенні якості слідчої діяльності. Л.І. Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. праць. Вип. 17. Харків: Кроссроуд, 2009. С. 252-264.

8. Білоус В.В. Роль інформаційних технологій у реформуванні кримінально-процесуального законодавства. Криміналістика 21 століття: матеріали міжнар. наук.-практ конф., 25-26 листоп. 2010 р. Харків: Право, 2010. С. 90-92.

9. Шевчук В.М. Проблеми реалізації тактичних операцій і впровадження «Автоматизованого робочого місця слідчого». Питання боротьби зі злочинністю: наукове видання. Харків: Вид-во Юридичної академії. 2013. № 25. С. 174-185.

10. Леоненко А.В. Нечеткое моделирование в среде MATLAB и fuzzy TECH. Издательство БХВ-Петербург, 2005. - 736 с.

Размещено на Allbest.ru