Обґрунтування основних підходів щодо формування методичного апарату прогнозування ефективності оперативно-службової діяльності в Державній прикордонній службі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обґрунтування основних підходів щодо формування методичного апарату прогнозування ефективності оперативно-службової діяльності в Державній прикордонній службі України

Магась Геннадій, Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького

У статті на підставі досвіду оперативно- службової діяльності органів та підрозділів Державної прикордонної служби України (ДПСУ), аналізу науково-методичної літератури та нормативно - правової бази розкрито основні підходи щодо формування методичного апарату прогнозу - вання ефективності оперативно-службової діяльності в ДПСУ.

Зазначено, щоефективністьоперативно-службової діяльності ДПСУ - рівень виконання завдань по забезпеченню недоторканності державного кордону органами (підрозділами) Державної прикордонної служби, визначений співвідношенням досягнутих результатів і витрачених для цього сил, засобів, часу та інших ресурсів. На цьому підґрунті запропоновані універсальні критерії ефективності оперативно службової діяльності,задопомогою яких можна прогнозу вати ефективність та проводячи оптимізацію розподілу сил і засобів, отримувати в результаті максимально можливе її значення.

Ключові слова: государственное управление; Государственная пограничная служба Украины; оперативно-служебная деятельность; эффективность; прогнозирование

The grounds of the main approaches to the formation of the methodical apparatus for the effectiveness prognostication of operational and service activity in the State border guard service of Ukraine

MahasHennady, National Academy of the State Border GuardService of Ukraine named after B. Khmelnytskyi

The main approaches to the methodical apparatus formationof prognostication of the effectiveness of operational and service activity in the State Border Guard Service of Ukraine have been determined in the article, based on the experience of operational and service activities of the bodies and units of the State Border Guard Service of Ukraine, the analysis of scientific and methodological literature and the regulatory and legal framework.

• As results (reference data) of operational and service activities of the bodies (units) of the SBGS, which will be further,investigated and analysed during the prognostication of efficiency, it is reasonable to take the results established for the bodies and units of the SBGS as reporting should be developed first of all regarding to the results of the State border of Ukraineprotection adopted in the SBGS as reporting. прикордонна служба нормативний правовий

The basic position of the theory of the SBGSefficiencyin relation to the bodies and units of the State border protection can be formed as following: the criterion of probability of detection (detention) of violators of the State border of Ukraine underprognostication of the effectiveness of operational and service activities (OSA) of the bodies and units of the SBGS can be used only at headquarters during planning the OSAon the basis of the actual results evaluating of OSAof bodies (units).

The main purpose of the efficiencyprognostication is not the determination of how many violators of the State border will be detained and how many will not, and the detection (determination) of areas that are not covered sufficiently effectively, which justifies the decision to redeploymentof existing forces and means at the area of responsibility for reaching of the highest effectiveness of operational and service activities.

Keywords: public administration; State Border Guard Service of Ukraine; operative-service activity; efficiency; prognostication

Обоснование основных подходов по формированию методического аппарата прогнозирования эффективности оперативно-служебной деятельности в Государственной пограничной службе Украины

Магась Геннадий, Национальная академия Государственной пограничной службы Украины им. Б. Хмельницкого

В статье на основании опыта оперативно- служебной деятельности органов и подразделений Государственной пограничной службы Украины (ГПСУ), анализа научно-методической литературы и нормативно-правовой базы раскрыты основные подходы по формированию методического аппарата прогнозирования эффективности оперативно-служебной деятельности в ГПСУ

Отмечено, что эффективность оперативно- служебной деятельности ГПСУ - уровень выполнения задач по обеспечению неприкосновенности государственной границы органами (подразделениями) Государственной пограничной службы, определенный соотношением достигнутых результатов и затраченных для этого сил, средств, времени и других ресурсов. На этой почве предложены универсальные критерии эффективности оперативно- служебной деятельности, с помощью которых можно прогнозировать эффективность и проводя оптимизацию распределения сил и средств, получать в результате максимально возможное ее значение.

Ключевые слова: государственное управление; Государственная пограничная служба Украины; оперативно-служебная деятельность; эффективность; прогнозирование

Постановка проблеми

В умовах становлення і розвитку України як сучасної європейської держави особливої значущості набуває дослідження проблем ефективного управління кордонами як механізму дер - жавного управління. Подібні дослідження необхідні не тільки задля одержання теоретичних висновків, але й для формування практичних рекомендацій, необхідних для функціонування Державної прикордонної служби України (ДПСУ) як основного суб'єкту державного управління у сфері охорони державного кордону з огляду на її соціальну спрямованість.

Однією з функцій держави є охорона та захист недоторканності державного кордо ну [1, 2]. З набуттям Україною незалежності державне управління прикордонною діяльністю стало механізмом формування прикордонної політики, яка «спрямовувалася на забезпечення територіальної цілісності, створення власної системи прикордонної безпеки, організацію охорони кордону по всьому периметру та охорону виключної (морської) економічної зони» [3].

Державна прикордонна служба України як основний державний орган виконавчої влади у сфері охорони державного кордону наділена широкими повноваженнями [4, 5, 6,7]. Ці повноваження охоплюють весь спектр інтересів держави на державному кордоні і у прикордонних регіонах.

На сьогодні проблеми ефективної діяльності органів та підрозділів, методи їх вирішення в загальній системі управління органів та підрозділів Державної прикордонної служби лежать у полі зору керівництва ДПСУ, що свідчить про актуальність вивчення теоретичних та методологічних аспектів процесу державного управління у сфері охо рони державного кордону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню проблем ефективного управління органами та підрозділами ДПСУ при діляється багато уваги. Ця проблема розглядається у працях вчених О.С. Андрощука, В.В. Заложа, Д.В. Іщенка, І.С. Катеринчука, В. А. Кириленка, М.О. Маланчія, А.Б. Мисика, В. О. Назаренка, Б.М. Олексієнка, В. М. Серва- тюка, П.А. Шишоліна, О.М. Шинкарука.

Разом із тим сучасні процеси в системі охорони державного кордону набули нових рис та особливостей, тому видається акту альним дослідження теоретичних підходів щодо державного управління в сфері охорони державного кордону, особливо в площині прогнозування та оцінки ефективності оперативно службової діяльності.

Метою дослідження є обґрунтування основних підходів щодо формування методичного апарату прогнозування ефективності оперативно- службової діяльності в ДПСУ

Виклад основного матеріалу

Ефективністьоперативно - службової

діяльності ДПСУ [8] - рівень виконання завдань по забезпеченню недоторканності державного кордону органами (підрозділами) Державної прикордонної служби, визначений співвідношенням досягнутих результатів і витрачених для цього сил, засобів, часу та інших ресурсів.

Для того, щоб досягати максимальних результатів від запланованих рішень, важ ливо правильно визначити мірило ефективності, методику її прогнозування. Під час прийняття рішення на організацію опера тивно службової діяльності передбачають ся заходи щодо підвищення ефективності оперативно службової діяльності органів (підрозділів) ДПСУ! Разом із тим зрозуміло, що різні варіанти рішення можуть мати різ ну ступінь ефективності. Безперечно про - гноз ефективності необхідний і тоді, коли мова йде про здійснення певних заходів, які стосуються ефективності участі в охороні державного кордонуУкраїни громадських формуваньта місцевого населення, використання дільничних інспекторів при кордонної служби і т. д. У даному випадку застосовуються свої критерії ефективності, однак вони не можуть бути довільними. Вони повинні не тільки правильно відображати складні процеси охорони державного кордонуУкраїни, а й могли бути застосовані, наприклад, при оцінці результатів опера тивно службової діяльності регіонального управління в цілому.

В якості результатів (вихідних даних) оперативно службової діяльності органів (підрозділів) ДПСУ, які в подальшому будуть вивчатися та аналізуватися під час прогнозу ванняефективності,доцільно брати резуль тати, встановлені для органів та підрозділів ДПСУ як звітні. При такому підході буде забезпечено не тільки правильне розуміння сутності прогнозування ефективності ОСД, а й об'єднання зусиль вчених і практиків у вирішенні даної проблеми на єдиній мето дичній основі. Отже мірило ефективності, 110 методику її прогнозування доцільно розробляти перш за все стосовно до тих резуль татів охорони державного кордону України, які прийняті в ДПСУ як звітні. Вони тісно пов'язані між собою, але мають самостійні значення. Роль окремих результатів неоднозначна. Звичайно, на практиці можуть бути і такі завдання, які пов'язані з прогнозуванням ефективності, та які потребують особливого рішення, а отже і виходу за рамки звітних показників. Вся сутність прогнозування ефективності полягає в підпорядкуванні цієї складної роботи інтересам забезпечен ня національної безпекидержавинаприкор донному рівні. У багатьох роботах [9, 10, 11], опублікованих за останні роки, в якості універсальних критеріїв прогнозування ефективності оперативно службової діяльності розглядаються критерії, розроблені на базі положень теорії ймовірностей, але сто совно до вирішення поставленого завдання. Зокрема, пропонується використовувати так звану ймовірність затримання порушників державного кордону Рз (ймовірнісний критерій, аналогічний тому, який використовується при оцінці можливої ефективності під час прийняття рішення на організацію ОСД), яка визначається за формулою:

де п - кількість припинених спроб пору -

шення кордону;

п₀ - загальна кількість виявлених спроб порушення кордону.

Наприклад, на ділянці відповідальності прикордонного загону в 2017 році була зафіксована 61 спроба порушення держав - ного кордону (п₀ = 61) з яких 60 були припинені ( п = 60). Отже, Рз для цих даних дорівнює. З точки зору теорії ймовірностей обчислення Рз як відношення пі / п0 можна вважати класичним, так як пі так і п0 є дис - кретними величинами, а ймовірність Рз знаходиться в межах 0 <Рз< 1, що суперечить практиці оперативно службової діяльності ДПСУ! При цьому важливим є те, що значення обчисленої за формулою (1) ймовірності затримання порушників державного кордо ну України може бути застосовано лише до оцінки масових явищ, тобто досить великої кількості як пі так і п0, і зовсім не застосовується для прогнозування конкретного одиничного випадку порушення державного кордону. Поряд із тим в ряді робіт можна зустріти спроби використовувати для оцінки факту порушення державного кордону України показаний вище класичний підхід, який можна застосовувати лише для оцінки безлічі подій. На нашу думку, такі роботи слід вважати неправомірними з позицій концептуальних положень теорії ймовірностей.

Разом із тим, враховуючи вищенаведене, трактування положень теорії ймовірностей відносно ефективності оперативно службо вої діяльності органів та підрозділів ДПСУ, можна сформувати наступне базисне поло ження теорії ефективності ДПСУ:критерій ймовірності виявлення (затримання) поруш - ників державного кордонуУкраїнипри про гнозуванні ефективності оперативно служ бової діяльності органів та підрозділів ДПСУ можна застосовувати лише в штабах при плануванні ОСД на основі оцінки фактичних результатів ОСД органів (підрозділів).

Тобто головна мета прогнозування ефективності - не визначення того, скільки порушників державного кордону буде затримано і скільки не буде, а виявлення (визначення) напрямів, які прикриті недостатньо надійно, що є обґрунтуванням для прийняття рішення щодо перерозподілу на явних сил та засобів по ділянці відповідальності для досягнення найвищої результатив - ностіоперативно - службової діяльності.

Поряд із цим при розробці ймовірніс них критеріїв прогнозування ефективності оперативно службової діяльності необхід но пам'ятати, що більш точне визначення ймовірності ґрунтується на теорії множин і метричної теорії функцій; ймовірність пред - ставляється як співставлення мір (величин) двох сукупностей, одна з яких є частиною іншого. Сучасна теорія ймовірностей, замінив - ши поняття «число» поняттям «множина», оперує «схемою випадкових величин». У випробуваннях вимірна множина поділяєть ся на сукупність результатів, які позитивно впливають на подію, і на такі, які негатив но впливають на подію. Співвідношення сукупності результатів, які сприяють події, до загальної сукупності результатів пред ставляє середнє значення у всій множині. Зрозуміло, що використовуючи такий підхід в органах (підрозділах) ДПСУ призведе не тільки до підвищення рівня наших уявлень про складні процеси охорони державного кордону, а й до суттєвого ускладнення математичного апарату який використовується. Аналіз свідчить, що застосування на практиці на даному етапі розвитку ДПСУ тільки класичного визначення ймовірності (класичної теорії ймовірностей), для деяких випадків досить достовірно відображає сутність оперативно-службової діяльності органів та підрозділів ДПСУ Але це має місце лише тоді, коли вміло користуються класичною теорією ймовірностей з урахуванням не тількиособливостей конкретних ділянок державного кордону, а й багатьох інших фор - малізованих і неформалізованих факторів.

Таким чином, на сьогодні критерій ефективності оперативно службової діяльності, який обчислюється за формулою (1), є самим простим і зрозумілим як для теоретиків, так і для практиків. Разом із тим за таким критерієм будуть однаково оцінені як ефективність охорони державного кордону України на ділянці відповідальності, яка характеризується, наприклад, пі =13 і п0 = 15 (Рз = 0,88), так і ефективність на ділянці відповідальності, яка характеризується пі = 39 і п0 = 45 (Рз = 0,88).

Однак у вище наведеному прикладі, у разі порівняння ефективності за формулою (1), належним чином не враховується один із найважливіших результатів оператив но- службової діяльності - кількість порушників, які безконтрольно порушили держав ний кордон України - пп. Якщо в першому випадку пп = 2 (15-13=2), то в другому випадку пп в три рази більше (45-39 = 6)

Таким чином попередній висновок щодо однакової ефективності оперативно служ бової діяльності (Рз = 0,88) на ділянках, які аналізувалися, не може бути прийнятий однозначно, з огляду на те, що для другої ділянки пп в три рази перевищує - пп для першої ділянки. Тобто прогнозування ефективності, засноване на показниках пі і п0 у вигляді їх часткового, доцільно застосову вати лише тоді, коли, по перше, значення обох показників пі і п0 для різних ділянок державного кордону змінюються в невеликих межах і, по друге, коли самі ділянкидержавного кордону за своїми характеристиками в цілому ідентичні. В інших випадках застосування такого критерію може стати причиною неправильного прогнозу, а отже і рішення. Імовірнісний критерій, який вираховується за формулою (1), допустимо застосовувати тільки для наближеного прогно - зування ефективності оперативно- службової діяльності органів (підрозділів) України на різних ділянках державного кордону. Передусім з огляду на те, що кожна конкретна ділянка відповідальності відділу прикордонної служби, прикордонного загону характеризується не тільки своєю протяжністю, але перш за все цілим рядом якісних ознак. Об - меженість застосування на практиці імовірнісного критерію пояснюється і тим, що він передбачає наявність певної кількості пі і п0, причому пі повинно бути менше або дорів - нювати п0. В окремому випадку, при пі = п0, застосування імовірнісного критерію при прогнозуванні не має сенсу, так як тоді у всіх випадках Рз = 1. Це характерно для морсь - ких ділянок державного кордону України, коли в абсолютній більшості випадків пі = п0. Так, наприклад, на ділянці Одеського прикордонного загону протягом 2014-2016 років не було зафіксовано жодного випад ку безконтрольного порушення державного кордону, тобто в ці роки прикордонний загін виконував оперативно службові завдання з ефективністю Рз = 1. Тобто, якщо судити про ефективність охорони державного кордону тільки по імовірнісному критерію,Одеський прикордонний загінзайняв би перше місце.

Однак, якщо в цілому оцінювати при криття державного кордонуУкраїнина сухопутних ділянках у порівнянні з морськими, то виявиться, що перші практично прикриті на 100%, а другі - істотно менше. Напри - клад, ділянка Південного регіонального управління прикрита радіолокаційним спостереженням за малими цілями на 2,4%, за середніми цілями на 11,6%, за великими цілями на 17,3%, при цьому корабельно -катерний склад Одеського загону Морської охорони за своїми можливостями прикриває державний кордон України приблизно на 15%. Ці дані свідчать про те, що на сухопутних ділянках державного кордону України ми маємо практичну можливість контролю 112 вати всю ділянку, яка охороняється, при цьо - му достовірність величин пі і п0 не повинна викликати сумніву. Якщо, використовуючи підходи теорії ймовірностей, ми будемо оцінювати пі і п0 для морських ділянок державного кордону України, то значення пі ми повинні зменшити у стільки разів, на скільки прикриті ділянки державного кордону менше в порівнянні з усією ділянкою, що охороняється або ввести в формулу ймовірність виявлення Р0, тоді критерій буде мати вигляд W = Р0 пі / п0 . Однак фактичні результати охорони державного кордону України спростовують ці дані, а отже вказують на не придатність застосування імовірнісного критерію виду Рз = пі / п0 для прогнозування ефективності охорони державного кордону України на таких ділянках, які силами і за собами органів ДПСУ прикриті не повністю.

Таким чином, можна зробити і зворотний висновок: імовірнісний критерій прогнозування ефективності виду Рз = пі / п0 можна застосовувати лише для тих ділянок, які по стійно прикриті силами і засобами органів (підрозділів) ДПСУ по всій ділянці, коли значення і являють собою відносно великі величини і беруться за тривалий період часу в цілому для прикордонного загону, ОКПП, регіонального управління, ДПСУ в цілому.

У всіх інших випадках застосування імовірнісного критерію виду Рз = пі / п0 буде давати не зовсім правильну оцінку ре зультатам охорони державного кордону, тому не можна визнати універсальність його застосування в органах ДПСУ для прогнозування ефективності охорони державного кордону на всіх ділянках, які охороняють ся, так як практика цю універсальність не підтверджує. Поряд із цим на даному етапі розвитку ДПСУ пропонується для прогнозу вання ефективності охорони великих за довжиною ділянок державного кордону України на морі, застосовувати не імовірнісний критерій, а критерії оцінки рівня організаторської роботи органів управління, спрямованої на підвищення бойової готовності та під тримання безперервної і чіткої взаємодії різ норідних сил і засобів.

За допомогою критерію виду Рз = пі / п0 неможливо отримати відповідь і на такі питання, як, наприклад, прогнозування ефективності охорони державного кордону на ділянках окремих відділів прикордонної служби та прикордонних загонів, з огляду на те, що для них значення пі і п0 в цілому в межах ДПСУ можуть бути величинами не тільки непостійними, але і не характерними протягом значних проміжків часу.

Завдання оцінки ефективності охорони державного кордонуУкраїнирегіональним управлінням має ряд суттєвих особливостей в порівнянні з подібними завданнями для органів охорони державного кордону або прикордонного підрозділу.

Ці особливості в основному можуть полягати в наступному:

теорія ефективності охорони держав ного кордону на рівні регіонального управління є перш за все апаратом розробки проблем розвитку органів ДПСУ, оптимального розподілу ресурсів, вибору правильно го співвідношення людини і техніки, вибору раціональних напрямів і форм розвитку організаційної структури - і в меншій мірі засобом вирішення оперативних завдань практичної діяльності;

під час досліджень більш складного характеру факторів, які впливають на ефективність охорони державного кордону, виникає необхідність в побудові точних моделей їх взаємодії та взаємозалежності, що є досить складним;

існує необхідність розробки багатокритеріальної оцінки ефективності та зведення багатокритеріальної задачі до одного критерію;

значною залишається невизначеність вирішення завдання, пов'язаного з обґрунтуванням великого числа коефіцієнтів;

- домінує значення витрат (людських, матеріальних, фінансових) та необхідність їх правильного розподілу по органам охорони і частинам регіонального управління для до сягнення конкретних цілей охорони держав ного кордону.

З урахуванням цих особливостей підхід до оцінки ефективності охорони державного кордонуУкраїнирегіональним управлінням на сьогоднішньому етапі розвитку теорії цього питання може базуватися на таких по ложеннях.

1. Під час оцінки ефективності охорони державного кордону повинні бути забезпечені облік реального вкладу (зауважую - це не тільки результати ОСД - авт.) та пріоритети кожного органу охорони і частини в рішенні даного завдання, а також всіх взаємодіючих органів, частин та формувань у відповідності до Закону України «Про дер - жавний кордон України». Тобто оцінка ефективності повинна базуватися на суворому прогнозуванні найважливіших факторів, які впливають на ефективність.

2. Для проведення порівняльних розрахунків ефективності охорони державного кордону силами і засобами органів ДПСУ та обчислення середньої величини ефективності може бути застосована форму

де ai - коефіцієнт значущості і- го напрямку охорони державного кордону (визначається експертним шляхом для кож ного прикордонного загону,загону Морської охорони);

Wi ефективність охорони державно го кордону неоперативними (військовими) силами і засобами і го прикордонного заго ну, загону Морської охорони;

n - кількість прикордонних загонів, загонів Морської охорони на ділянці регіонального управління.

3. Оцінка ефективності охорони держав - ного кордону регіональним управлінням по винна певним чином враховувати вартісні ресурси по виявленню порушників держав ного кордону, які витрачаються на одиницю (наприклад, на 1 км) протяжності державного кордону. Такий облік, а також обчислення питомої вартості ефективності Yсв, можуть бути здійснені за формулою:

де Ci вартість і го засобу охорони дер жавного кордону, тис. грн.;

х- кількість засобів; li можливості і го засобу в охороні державного кордону, км;

Pi ймовірність виявлення поруш ників і м засобом.

4. Якщо немає впевненості в характеристиках окремих вихідних даних або в правильності обліку умов оперативної обстановки в формулах (2) і (3), доцільно оцінити ефективність для кожної з найбільш ймовірних ситуацій. Звичайно, трудомісткість рішення задачі при цьому істотно зростає, але все ж далеко не пропорційно числу ситуацій, так як велика частина вихідних даних і алгоритмів зберігається незмінною і перерахунок зачіпає кожного разу лише частину виконаного розрахунку.

Висновки

Отже, сьогодні, в умовах реформування прикордонного відомства, пошуку нових підходів до охорони державного кордону, перед ДПСУ стоїть завдання розробки те - орії комплексного критерію ефективності охорони державного кордону.

Ця теорія повинна,по - перше, на основі єдиної методологічної бази розробити конкретні методики по оцінці ефективності охорони державного кордону органів, підрозділів, частин ДПСУ, в тому числі не виключаючи окремі прикордонні наряди, кораблі, літаки; оперативних сил і засобів ДПСУ; сил і засобів органів МВС, СБУ; громадських формувань з охорони гро мадського порядку та охорони держаного кордону і місцевого населення; інших сил і засобів, які беруть участь в охороні дер жавного кордону України.

По-друге, вона повинна обґрунтувати доцільність зведення (комплексного засто - сування)конкретних методик в єдину для того чи іншого органу управління методи ку аналізу та оцінки ефективності виконан ня ДПСУ оперативно службових завдань на тих чи інших напрямах (ділянках).

У більш широкому плані правильніше ставити питання щодо розробки єдиної си - стеми показників і критеріїв ефективності охорони державного кордону України, в якій показники і критерії були б узгоджені між собою та дозволяли проводити ком плексний аналіз і оцінку рівня виконання прикордонним загоном, загоном Морської охорони, ОКПП, авіаційною частиною, ре - гіональним управлінням або ДПСУ в ціло му, завдань з охорони та захисту державно го кордону України.

Розробка теорії обчислення функціоналу ефективності (комплексного критерію ефективності) системи охорони держав ного кордонуУкраїни дозволить на якісно іншому рівні вирішувати завдання планування охорони державного кордону, озброєння ДПСУ, інженерно-технічного облаштування ділянок державного кордону, оцінки результатів оперативно- службової діяльності органів (підрозділів) ДПСУ і т. ін. Впровадження даної теорії в практику регіональних управлінь допоможе виріши ти існуючі нагальні проблеми в охороні державного кордонуУкраїниз'єднаннями (угрупованнями) ДПСУ на оперативному рівні.

Таким чином, в ДПСУ досить гостро стоїть проблема вироблення адекватних практиці універсальних критеріїв ефективності оперативно службової діяльності,задопомогою яких можна було б прогнозувати ефективність та, проводячи оптимізацію розподілу сил і засобів, отри мувати в результаті максимально можливе її значення. При цьому в якості основних завдань прогнозування можна розглядати: прогнозування ефективності охорони державного кордону на ділянках відділів прикордонної служби і прикордонних за гонів;

- прогнозування ефективності прикордонного контролюна шляхах міжнародно го сполучення;

прогнозування ефективності опера тивно-службової діяльності Українина морській ділянці;

прогнозування ефективності опера тивно службової діяльності на ділянцірегіонального управління.

Реалізація вищезазначених завдань знайде відображення у розробці часткових методик, зокрема: методики прогнозування ефективності охорони державного кордону на ділянках відділів прикордонної служби і прикордонних загонів; методики прогнозу вання ефективності прикордонного контро люнашляхах міжнародного сполучення; методики прогнозування ефективності оперативно службової діяльності Українина морській ділянці; методики прогнозування ефективності оперативно службової діяльності на ділянцірегіонального управління.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Закон України «Про державний кордон України» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1992. - № 2. - С. 5

3. Литвин М. М. Інтегроване управління кордонами / М. М. Литвин. - Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2012. - 416 с.

4. Закон України «Про Державну прикордонну службу України» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 27, с. 208

5. Закон України «Про прикордонний контроль» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2010. - № 6. - С. 46

6. Закон України «Про виключну (морську) економічну зону України» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1995. - № 21. - С. 152

7. Закон України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» // Відомості Верховної ради України (ВВР). - 1998. - № 35. - С. 236.

8. Магась Г. А. Сутність та зміст поняття ефективності оперативно- службової діяльності Державної прикордонної служби України / Г. А. Магась // Аспекти публічного управління. - 2018. -Т. 6. - № 4.- С. 55-63

9. Басараб О. К. Метод визначення комплексного ймовірнісного показника ефективності оперативно-службової діяльності державної прикордонної служби України / О. К. Басараб // Наукоємні технології. - 2013. - № 3. - С. 263-267.

REFERENCES

KonstytutsiiaUkrainy [The Constitution of Ukraine].(1996). VidomostiVerkhovnoiRadyUkrainy (VVR), 30, Art.141 [in Ukrainian].

2. ZakonUkrainy «ProderzhavnyikordonUkrainy» [The Law of Ukraine «On the State Border of Ukraine»]. (1992). VidomostiVerkhovnoiRadyUkrainy (VVR), 2, 5 [in Ukrainian].

3. Lytvyn, M.M. (2012). Intehrovaneupravlinniakordonamy [Integrated border management].Khmelnytskyi: VydavnytstvoNatsionalnoiakademiiDerzhavnoiprykordonnoisluzhbyUkrainyimeni B. Khmelnytskoho [inUkrainian].

4. ZakonUkrainy «Pro DerzhavnuprykordonnusluzhbuUkrainy» [Law of Ukraine «On the State Border Guard Service of Ukraine»]. (2003). VidomostiVerkhovnoiRadyUkrainy (VVR), 27, 208 [in Ukrainian].

5. ZakonUkrainy «Pro prykordonnyikontrol» [The Law of Ukraine «On Border Control»]. (2010). VidomostiVerkhovnoiRadyUkrainy (VVR), 6, 46 [in Ukrainian].

6. ZakonUkrainy «Pro vykliuchnu (morsku) ekonomichnuzonuUkrainy» [The Law of Ukraine «On the Exclusive (Maritime) Economic Zone of Ukraine»]. (1995). VidomostiVerkhovnoiRadyUkrainy (VVR), 21, 152 [in Ukrainian].

7. ZakonUkrainy «Pro derzhavnuokhoronuorhanivderzhavnoivladyUkrainy ta posadovykhosib» [Law of Ukraine «On State Protection of State Authorities of Ukraine and Officials»]. (1998). VidomostiVerkhovnoiradyUkrainy (VVR), 35, 236 [in Ukrainian].

8. Mahas, H.A. (2018). Sutnist ta zmistponiattiaefektyvnostioperatyvno-sluzhbovoidiialnostiDerzhavnoiprykordonnoisluzhbyUkrainy [The essence and content of the notion of efficiency of operational and service activity of the State Border Guard Service of Ukraine]. Public administration aspects, 6 (4), 55-63 [in Ukrainian].

9. Basarab, O.K. (2013). Metodvyznachenniakompleksnohoymovirnisnohopokaznykaefektyvnostioperatyvno-sluzhbovoidiialnostiderzhavnoiprykordonnoisluzhbyUkrainy [Method of determination of complex probabilistic indicator of efficiency of operational andservice activity of the State Border Guard Service of Ukraine]. Naukoiemnitekhnolohii, 3, 263-267 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru