Оцінка стану цифрового розвитку адміністративно-територіальних одиниць Дніпропетровської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка стану цифрового розвитку адміністративно-територіальних одиниць Дніпропетровської області

Сергій Квітка, Олександр Титаренко, Олександр Мазур, Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

У статті подаються та аналізуються результати проведеного у травні 2019 року дослідження стану цифрового розвитку районів, міст та територіальних громад Дніпропетровської області. Саме в рамках таких досліджень з'являється можливість визначати критичні території, проблеми місцевого цифрового розвитку, та знаходити шляхи їх подолання. Між тим, в Україні дослідження розвитку інформатизації проводяться тільки на національному рівні, оминаючи адміністративно територіальні одиниці обласного підпорядкування.

Використання методики, запропонованої в Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління, дозволяє здійснювати комплексний аналіз використання та розвитку цифрових технологій саме на цих територіях. Впровадження сучасних інструментів цифрових технологій у практику регулювання територіального розвитку зумовлюється пріоритетністю реформ децентралізації влади та державного управління, необхідністю упровадження нових підходів, методів та засобів формування й реалізації публічної політики та публічного управління в умовах інформаційного суспільства.

Результатом впровадження цих інструментів має стати ефективна, прозора, відкрита та гнучка структура місцевої публічної адміністрації із застосуванням новітніх цифрових технологій спрямованих на суспільний сталий розвиток і адекватне реагування на внутрішні та зовнішні виклики. Автори звертають увагу на необхідність поєднання зусиль різних секторів суспільства в рамках регіональних програм інформатизації, де можливості кооперації влади, бізнесу та органів місцевого самоврядування значно більші, ніж на загальнодержавному рівні. В роботі відмічається відсутність в ряді адміністративно-територіальних одиниць області чіткого розуміння та затверджених планів щодо цифровізації суспільного життя, впровадження інструментів урядування та демократії, а також відсутність необхідної та достатньої інформації стосовно наявних кращих практик та механізмів їх запровадження. Надаються пропозиції до завдань регіональної програми інформатизації «Електронна Дніпропетровщина 2020» та пропозиції щодо поліпшення методів дослідження цифрового розвитку на місцевому рівні.

Ключові слова: цифровий розвиток, інструменти цифрового урядування, електронне урядування, електронна демократія, електронні адміністративні послуги, органи місцевого самоврядування, адміністративно-територіальні одиниці області, система індикаторів.

Evaluation of digital development of administrative and territorial units of Dnipropetrovsk region

Sergiy Kvitka, Oleksandr Tytarenko, Oleksandr Mazur, Dnipropetrovsk Regional Institute for Public Administration National Academy for Public Administration under the President of Ukraine

The article presents and analyzes the results of the May 2019 study of the digital development of districts, cities and territorial communities of Dnipropetrovsk region. It is through such research that we can identify critical territories, local digital development issues, and find ways to overcome them. Meanwhile, in Ukraine, information development studies are conducted only at the national level, bypassing the administrative-territorial units of regional subordination. Using the methodology proposed at the Dnipropetrovsk Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration, allows to carry out a comprehensive analysis of the use and development of digital technologies in these territories.

The introduction of modern digital instruments into the practice of regulating territorial development is conditioned by the priority of reforms of decentralization of power and public administration, the necessity of introducing new approaches, methods and means of forming and implementing public policy and public administration in the conditions of the information society. The implementation of these tools should result in an efficient, transparent, open and flexible structure of local public administration, using the latest digital technologies aimed at social sustainable development and adequate response to internal and external challenges. The authors draw attention to the need to combine the efforts of different sectors of society within the framework of regional information programs, where the opportunities for cooperation between government, business and local authorities are much greater than at the national level. The paper notes the lack of a clear understanding and approval of plans for the digitization of public life, the implementation of e governance and e democracy tools in a number of administrative and territorial units, as well as the lack of necessary and sufficient information on available best practices and mechanisms for their implementation. Proposals are given for the tasks of the Regional Electronic Dnepropetrovsk 2020 Informatization Program and suggestions for improving the methods of digital development research at the local level.

Keywords: digital development, digital governance tools, e-governance, e-democracy, e-administrative services, local governments, administrative and territorial units of the region, system of indicators.

цифровий дніпропетровщина інформатизація

Оценка уровня цифрового развития административно-территориальных единиц Днепропетровской области

Сергей Квитка, Александр Титаренко, Александр Мазур, Днепропетровский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины

В статье рассматриваются и анализируются результаты проведенного в мае 2019 исследования состояния цифрового развития районов, городов и территориальных общин Днепропетровской области. Именно в рамках таких исследований появляется возможность определять критические территории, проблемы местного цифрового развития, и находить пути их преодоления. Между тем, в Украине исследования развития информатизации проводятся только на национальном уровне, минуя административно территориальные единицы областного подчинения.

Использование методики, предложенной в Днепропетровском региональном институте государственного управления Национальной академии государственного управления, позволяет осуществлять комплексный анализ использования и развития цифровых технологий именно на этих территориях. Внедрение современных инструментов цифровых технологий в практику регулирования территориального развития обусловлено приоритетностью реформ децентрализации власти и государственного управления, необходимостью внедрения новых подходов, методов, и средств формирования и реализации публичной политики и публичного управления в условиях информационного общества.

Результатом внедрения этих инструментов должна стать эффективная, прозрачная, открытая и гибкая структура местной публичной администрации с применением новейших цифровых технологий направленных на постоянное и адекватное реагирование на внутренние и внешние вызовы. Авторы обращают внимание на необходимость объединения усилий различных секторов общества в рамках региональных программ информатизации, где возможности кооперации власти, бизнеса и органов местного самоуправления значительно больше, чем на общегосударственном уровне. В работе отмечается отсутствие в ряде административно территориальных единиц области четкого понимания и утвержденных планов по цифровизации общественной жизни, внедрение инструментов правительства и демократии, а также отсутствие необходимой и достаточной информации о имеющихся лучших практиках и механизмах их внедрения. Даются предложения к заданиям региональной программы информатизации «Электронная Днепропетровщина 2020», а также предложения по улучшению методов исследования цифрового развития на местном уровне.

Ключевые слова: цифровое развитие, инструменты цифрового управления, электронное управление, электронная демократия, электронные административные услуги, органы местного самоуправления, административно-территориальные единицы области, система индикаторов.

Вступ

З огляду на міжнародний досвід розвиток цифровізації суспільного життя є одним з основних факторів забезпечення успішності реформування та підвищення конкурентоспроможності країни. Реформа будь якої галузі в сучасних умовах спрямована на широке використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для досягнення необхідного рівня ефективності та результативності. Адже саме цифрові технології здатні забезпечити значне покращення якості обслуговування фізичних і юридичних осіб та підвищення відкритості, прозорості та ефективності діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Крім того, запровадження цифрових технологій публічного управління є базовою передумовою для розбудови в Україні ефективних цифрової економіки і цифрового ринку та її подальшої інтеграції до єдиного цифрового ринку ЄС.

У зв'язку з процесами децентралізації, які відбуваються в державі і в області, виникає потреба комплексних досліджень впровадження на адміністративно територіальних одиницях області інформаційно-комунікаційних технологій та розвитку на їх основі систем електронного урядування та електронної демократії, у тому числі із безпосередньою участю створюваних територіальних громад. В українському науковому середовищі існують роботи щодо оцінювання стану розвитку інформаційного суспільства [4,9,10], але вони стосуються досліджень на національному рівні і не застосовуються для оцінювання адміністративно-територіальних одиниць обласного підпорядкування.

Дослідження стану та порівняльний аналіз цифрового розвитку адміністративно територіальних одиниць області за даними обстеження, проведеного у травні 2019 року Дніпропетровським регіональним інститутом державного управління Національної Академії державного управління, дозволили визначити кращі практики, проблемні території, головні напрямки роботи для подальшого прискореного цифрового облаштування міст, районів та територіальних громад області, надати пропозиції до обласної програми інформатизації на 2020 - 2022 роки.

Виклад основного матеріалу

Визначення рівня цифрового розвитку Дніпропетровської області в розрізі міст, районів та територіальних громад спирається на методологічну базу, яка закріплена в Постанові Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2012 року №1134 „Про затвердження Національної системи індикаторів розвитку інформаційного суспільства”, на Методику формування індикаторів розвитку інформаційного суспільства, що була затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 09 вересня 2013 року № 1271 [7] та на Методику моніторингу стану інформатизації та оцінювання електронної готовності адміністративно територіальних оди ниць Дніпропетровської області, розроблену науковцями Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України спільно з управлінням інформаційних технологій та електронного урядування Дніпропетровської обласної державної адміністрації [1].

Попередні дослідження 2007-2016 років базувалися на 55 показниках [3,5] які дещо застаріли і не дозволяли в до статній мірі оцінити сучасний рівень цифрового розвитку територій Дніпро петровської області. Ці показники були переглянуті і доповнені міжнародними та національними показниками [1114] що відповідають сучасному стану розвитку цифрових технологій. Індекси цифрового розвитку адміністративно територіальних одиниць області станом на травень 2019 року визначалися за 63 показниками, які надали кращу картину результатів територіальних угруповань області та їх відносних результатів.

Інтегрований індекс цифрового розвитку територіального угруповання -- це інструмент порівняння рівня розвитку та використання інструментів цифрових технологій у адміністративно-територіальних одиницях області. Він асоціює через єдиний підхід 63 показники з 8 напрямків цифрового розвитку (Рис.1), що дозволяє проводити порівняння між територіями у географічному розрізі. Інтегрований індекс 2019 охоплює 80 адміністративно територіальних одиниць області -- 19 районів, 12 міст обласного підпорядкування, 18 селищних, 28 сільських та 3 міські об'єднаних територіальних громади (ОТГ).

Рис. 1. Дворівнева схема оцінювання рівня цифрового розвитку адміністративно-територіальних одиниць області

Місцеві досягнення в області цифрового розвитку були чисельно виражені за допомогою значень показників, які змінюються в межах від 1 (низький рівень розвитку) до 4 (високий рівень розвитку). Цим показникам шляхом експертного оцінювання та статистичної обробки надані оцінки від 0 до 4 і якісній стан напрямку цифрового розвитку визначав ся за наступною схемою:

Для оцінювання даних усі територіально адміністративні одиниці області були розбиті на категорії -- райони, міста, територіальні громади. Отримані значення показників дозволили порівняти досягнення районів, міст та територіальних громад за станом різних складових цифрового розвитку.

Результати, подані у вигляді діаграм 1-7, дозволяють мати наглядний порівняльний аналіз цифрового розвитку адміністративно територіальних одиниць області - міст, районів, міських, селищних та сільських об'єднаних територіальних громад.

У таблиці 1 наведені для порівняння усереднені показники цифрового розвитку адміністративно-територіальних одиниць об ласті та усереднений показник цифрового розвитку області у цілому. У таблиці по кожному напрямку оцінювання кращі результати виділені напівжирним шрифтом та підкреслені, а найгірші результати виділені напівжирним шрифтом та позначено курсивом.

На діаграмі 1 наведено інтегровані індекси цифрового розвитку районів області. За інтегрованими індексами цифрового розвитку ні один район не може бути віднесено до категорії лідера, хоча за напрямками Е-документообіг та медицина є райони-лідери. Лише один Новомосковський район може бути віднесено до благополучних районів (інтегрований показник -- 2,19), а Софіївський, Томаківський та Царичанський райони знаходяться у критичному стані (інтегровані показники менше 1).

Отримані дані обстежень дозволили також порівняти стан цифрового розвитку територій за визначеними напрямками, і для районів області індекси напрямків цифрового розвитку подані на діаграмі 2. У районах області благополучними виглядають лише два напрямки -- охорона здоров'я та документообіг, критичний стан спостерігається із впровадженням інструментів е-демократії -- деякі райони взагалі неможливо оцінити за цим напрямком, решта напрямків знаходяться у проблемному стані.

Серед міст немає міст лідерів (діаграма 3), найкращі інтегровані індекси мають Нікополь (2,49) та Кам'янське (2,30). Дніпро, Павлоград, Першотравенськ, Покров знаходяться в благополучній зоні, а решта мають проблемний стан цифрового розвитку.

Співвідношення індексів досліджуваних напрямків в містах області має зовсім інший вигляд ніж в районах (діаграма 4).

Незвичне останнє місце напрямку ІКТ-інфраструктура в містах (1,15) пояснюється критичним станом цього показника в містах Новомосковськ, Першотравенськ, Синельниково, Тернівка. У такому ж проблемному стані знаходяться напрямки е-музеї, е- бібліотеки, е-документообіг та демократія.

Що стосується ОТГ (діаграма 5), то серед сільських ОТГ немає лідерів, найкращій інтегрований індекс має Новоолександрівська ОТГ (2,03). У критичному стані знаходяться Піщанська, Чумаківська, Китайгородська та Новопавлівська ОТГ. Решта - у проблемному стані цифрового розвитку. Серед селищних ОТГ найкращі узагальнені показники мають Томаківська (2,00), Покровська (1,94) та Солонянська (1,93) ОТГ і лише одна Роздорська ОТГ знаходяться у критичному стані. З точки зору значень інтегрованих індексів по міським ОТГ то вони в усіх приблизно однакові.

На діаграмі 6 можна бачити індекси напрямків цифрового розвитку по ОТГ. Із оцінюваних напрямків в ОТГ найкраще становище з - охороною здоров'я (2,27) та - освітою (1,99), а найгірший критичний стан із - демократією (0,35).

Таблиця 1 Порівняльні дані цифрового розвитку по адміністративно-територіальним одиницям області

Як показують наведені індекси, існує значна розбіжність між адміністративно-територіальними одиницями області за рівнем цифрового розвитку як в цілому так і по кожному показнику окремо. Переважна більшість однойменних показників в територіях гетерогенна, що свідчить про те, що процеси цифрового розвитку в територіях відбуваються ізольовано. Так само в межах кожної виділеної групи територій спостерігаються суттєві відмінності. Винятками є показники інформатизації медичних закладів та шкіл, що свідчить про наявність центрів, які керують цими процесами на обласному рівні.

Із таблиці 1 також можна бачити, що інтегровані індекси усіх територіально адміністративних одиниць області знаходяться на приблизно одному рівні (між 1 та 2), най - кращий показник мають міські ОТГ (1,72), найменший - сільські ОТГ (1,36), а усереднений показник цифрового розвитку області складає 1,55.

На діаграмі 7 наведено дані щодо індексів цифрового розвитку окремих напрямків в цілому по області.

Висновки

Хоча дані щодо розвитку мобільної стільникової телефонії та стаціонарного і мобільного широкосмугового зв'язку свідчать про те, що досягається загальний прогрес, цифровий розрив між територіями в цьому напрямку залишається проблемою, і перш за все, у можливостях доступу до Інтернету та його використання. Органи публічного управління, розробляючи та реалізовуючи плани «цифрового облаштування» районів не можуть і не повинні заміняти собою приватних операторів що надають мережеві послуги. Їх роль - координація зусиль різних учасників цифровізації суспільного життя для досягнення синергічного ефекту їх дій, раціональне використання об'єктів місцевої власності, що надаються різним приватним операторам для розвитку необхідної інфраструктури, сприяння розвитку приватної ініціативи.

Територіальні громади могли б прокладати свої телекомунікаційні мережі. В районах із слабким економічним потенціалом, куди не йдуть приватні оператори, це надало б можливість доступу до Інтернету і, по-друге, дозволило б створити конкуренцію на ринку доступу до Інтернету там, де присутній тільки один оператор. Місцева влада не надавала б послуг кінцевим споживачам, а здавала б в оренду комунікаційні мережі багатьом конкуруючим операторам.

Вбачається також необхідним до опрацювання питань включення до завдань програми «Електронна Дніпропетровщина 2020» заходів з централізованого розвитку шляхом публічно-приватного партнерства широкосмугового доступу до Інтернету для комунальних та державних установ області, закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, клубів, бібліотек, тощо

Завдання попередніх програм «Електронна Дніпропетровщина» концентру валися, в основному, на органах влади і левовою своєю частиною на органах влади обласного рівня. Поза увагою залишалися райони, міста та територіальні громади області, органи місцевого самоврядування. Такий стан речей у минулому був зрозумілим і практичним - треба було починати з голови та створювати первинну матеріально-технічну базу. Та прийшов час роздвинути рамки цифровізації на територіальні громади області. Нагальною задачею обласної програми «Електронна Дніпропетровщина 2020» повинно стати «цифрове облаштування» сільських районів. Держава має сприяти появі та розвитку по треб органів місцевого самоуправління у галузі цифрового адміністрування.

Розширення впровадження мобільними операторами стандартів 3G та 4G вимагає доповнення програми «Електрон на Дніпропетровщина 2020» завданнями та заходами з розвитку та широкого впровадження мобільних інструментів урядування, демократії, отримання адміністративних послуг.

У майбутньому в концепції регіональної політики та напрямках її роботи які супроводжують цифрову трансформацію територій, програми цифрового розвитку територій повинні стати результатом співпраці між державою та місцевою владою, результатом територіальної синергії дій, щоб ці дії постійно адаптувались до очікувань громадян. Держава та громади повинні стати співавторами програм розвитку цифрових територіальних адміністрацій, забезпечувати спільне управління цифровою трансформацією територій.

Проведений аналіз показав, що не всі організації, установи, керівники та виконавці різних рівнів однозначно тракту ють терміни та означення цифрового розвитку. Значна кількість термінів - як то «хмарні технології», «Інтернет речей» та інші розуміються по різному Спостерігається недостатнє усвідомлення керівниками і працівниками органів публічного управління значення цифровізації у розвитку суспільства, що призводить до повільного впровадження сучасних інформаційних технологій не лише у їх повсякденну діяльність, а й у діяльність пріоритетних галузей регіонів. Відсутня вимога до кандидатів на заміщення посад в органах публічного управління на відповідність "мінімуму по володінню ІКТ", відсутнє визначення самого “мінімуму” та критерії оцінки відповідності. Така ситуація не сприяє адекватному розумінню процесів, що відбуваються в рамках цифровізації суспільного життя. Організація регулярних навчань публічних службовців щодо цифрового розвитку українського суспільства - це нагальна проблема. Для кращої підтримки органів місцевого самоуправління в їх цифровій трансформації ДРІДУ НАДУ пропонує серії спеціалізованих семінарів, мета яких оприлюднити та пояснити дію різ них цифрових інструментів, що використовуються у публічному управлінні.

Цьогорічне дослідження не охоплювало сфери Інтернету речей, аналітики великих даних, хмарних обчислень, локальних відкритих даних тенденцій які значно розширюють цифрове поле. Прогрес в цих сферах вже сьогодні глибоко перетворює державний та приватний сектори, суспільство в цілому. На місцевому рівні вже сьогодні потрібно створювати умови для розгортання мережевої та сервісної інфраструктури нового покоління, прийняти політику, що сприяє цим інноваціям, зменшуючи при цьому потенційні ризики для безпеки інформації та приватного життя.

Для повного використання соціально-економічних переваг цифрової трансформації, вироблення та підтримки обґрунтованої регіональної політики необхідно мати фізичну інфраструктуру та ефективні і фінансово доступні сервіси, більш досконалі навички користувачів, орієнтири і порівняльні показники цифрової трансформації. Важливо послідовно та надійно вимірювати розгортання та використання передових ІКТ щоб повністю використати переваги, які можуть запропонувати ці технології. Потрібні нові показники вимірювань, більш вичерпні, ніж існуючі сьогодні. Для цього усім зацікавленим сторонам доведеться співпрацювати, і потрібно буде знайти нові методи збору інформації безпосередньо на інфраструктурному рівні.

Бібліографічні посилання

1. Габрінець В., Титаренко О., Шандиба П., Шаповалова Т. / В. Габрінець, О. Титаренко, П. Шандиба, Т. Шаповалова //. Моніторинг електронного розвитку територіальних утворень Дніпропетровської об - ласті : Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. / редкол. : С.М.Серьогін (голов. ред.) та ін. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2008. - Вип.1(31). с.230-238

2. Електронне урядування в Україні: аналіз та рекомендації. Результати дослідження / О.А. Баранов та ін. - К.: ВАТ "Поліграф -Плюс", 2007. - 254 с.

3. Звіт «Кращі практики з електронного урядування в Дніпропетровській області». - 2014.

4. Квітка С.А. Електронне врядування як інноваційний механізм взаємодії' влади, бізнесу та громадянського суспільства: зарубіжний досвід та передумови розвитку в Україні / С.А. Квітка, О.О. Соколовська // Аспекти публічного управління. - 2015. - № 9. - С. 26-33.

5. Методичні основи оцінювання електронної готовності територіальних угруповань: наук. розробка / авт. кол.: В.О. Габрінець, О.В. Кравцов, С.П. Кандзюба, О.М. Титаренко. -- К.: НАДУ, 2011. -- 40 с.

6. Моніторинг впровадження інструментів електронного урядування в органах місцевого самоврядування / кол. авт.; наук. ред. Андрій Яскевич. - Вінниця: ГО Подільська агенція регіонального розвитку. - 2015. - 84 с.

7. Про затвердження Методики формування індикаторів розвитку інформаційного суспільства: Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.09.2013 № 1271 // Офіц. вісн. України. - 2013 - №76 - С. 520

8. Регіональна програма інформатизації „Електронна Дніпропетровщина” на 2017 - 2019 роки.

9. Семенченко А., Журавльов А. / А. Семенченко., А. Журавльов // Вимірювальна система розвитку інформаційного суспільства та електронного врядування: інструмент формування й реалізації державної політики і протидії корупції - Вісник Національної академії державного управління -- 2012. №1.-- С. 107 - 120

10. Шумаєва М. Індексна модель оцінювання розвитку інформаційного суспільства України на базі ІКТ - індексів / М. Шумаєва. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2014. -Вип.7. - С. 109-117

11. Baromиtre de la sociйtй de l'information 2018.

12. Measuring the Information Society Report Volume 1 2018 / ITU Publications. - 2018.

13. Measuring the Information Society Report Volume 2 2018 / ITU Publications. - 2018.

14. Programme de Dйveloppement concertй de l'administration numйrique territoriale

Размещено на Allbest.ru