Сучасні можливості судово-товарознавчої експертизи

During investigation and legal proceedings of civil and criminal cases, we may need to use an expert knowledge in the field of commodity research, in other words-judicial commodity examination. Such experts are dealing with different categories of criminal cases regarding thieving, product piracy, etc. The success of the investigation depends largely on the extent to which possibilities of the expert research have been used. This dependence comes from the fact that generally, greater part of crimes are committed veiledly, i.e. by means of methods focused on changing and fabrication of material assets properties with a view to creating reserves for plundering: violation of test procedures, rejection, classifying; disfiguration of documentary data concerning parameters of accepted (sold) goods; alteration of labels content and other marks; understatement of the actual quantity of the goods being spoilt due to wrong storage conditions, transportation, etc. Exploration of such circumstances is impossible without calling for expert evidence in the field of commodity research.

Keywords: commodity examination, judicial commodity examination, forensic expert, expert in the field of commodity research, subject and methods of commodity examination.

Анотація

При розслідуванні і судовому розгляді кримінальних та цивільних справ часто виникає необхідність у застосуванні спеціальних знань в області товарознавства, тобто в проведенні судово-товарознавчої експертизи. Такі експертизи призначаються за різними категоріями кримінальних справ, пов'язаних з розкраданнями, фальсифікацією товарів, тощо. Успіх розслідування багато в чому залежить від того, наскільки повно вдалося використовувати можливості даної експертизи. Така залежність пояснюється тим, що більшість злочинів відбувається, як правило, завуалірованими способами, в числі яких прийоми, спрямовані на зміну, фальсифікацію властивостей матеріальних цінностей з метою створення резервів для розкрадання: порушення порядку та правил випробувань, розбракування, сортування; спотворення документальних даних про характеристики прийнятих (відпущених) товарів; зміна змісту товарних ярликів та інших способів маркування виробів; заниження фактичної кількості товарів, які зазнали псування через неправильні умови зберігання, транспортування та ін. Встановлення цих обставин неможливо без призначення судово-товарознавчої експертизи.

Ключові слова: товарознавча експертиза, судова експертиза, судовий експерт, експерт-товарознавець, об'єкти та методи товарознавчої експертизи.

Вступ

Постановка проблеми. Багато експертиз проводиться у зв'язку з розглядом цивільних позовів по розділу майна, відшкодування шкоди при ушкодженні майна або псування, реалізації неякісних товарів.

Судово-товарознавча експертиза призначається у випадках, коли при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних, цивільних, арбітражних справ та справ про адміністративні правопорушення виникає потреба в спеціальних знаннях у галузі товарознавства.

Джерелами доказової інформації нерідко є товари народного споживання, сировина, тара, тощо. Експертне дослідження таких об'єктів дає змогу вивчити можливі їх параметри, істотні ознаки, властивості, різні обставини, пов'язані зі споживчими якостями, відповідність нормативним документам, зразкам: установити способи

фальсифікації зазначених об'єктів і шляхи запобігання різним правопорушенням [1].

Метою проведення судово-товарознавчого дослідження є вивчення за допомогою спеціальних знань про товар споживчої і мінової вартості.

Відповідно до поняття споживчої вартості товару (користь виробу (продукції, товару) його корисні властивості, притаманні в процесі експлуатації (споживання)) вивчаються товарні характеристики об'єкта з метою встановлення його товарної приналежності, відповідно до класифікації, прийнятої в товарознавстві, фактичний стан, і причини (умов, обставин) його зміни.

При проведенні експертизи по конкретній справі ця задача товарознавчого дослідження уточнюється в залежності від мети проведеного дослідження і обставин справи, наприклад, якщо є підстави вважати, що параметри, зафіксовані в сертифікаті якості, що не відповідають фактичним характеристикам, або фактичні характеристики досліджуваних об'єктів не відповідають маркуванню товару або характеристиками зразка.

З'ясування зазначених обставин визначає можливість і межі компетенції експерта- товарознавця.

Викладення основного матеріалу дослідження

За допомогою судово-товарознавчої експертизи вирішуються питання про рівень якості, фактичного стану товару [2]. Незадовільна якість продукції може бути обумовлена порушенням виробничого процесу (наприклад, технології), недотриманням правил збереження продукції при упакуванні, транспортуванні і зберіганні товару та іншими факторами.

Виходячи з поняття «товар» - як об'єкт судово- товарознавчої експертизи, виступає діалектичною єдністю двох сторін: вартості і споживчої вартості; до завдань судово-товарознавчої експертизи належать і завдання, пов'язані з визначенням вартості об'єкта судово-товарознавчої експертизи, в тому числі з урахуванням його фактичного стану, перш за все тому, що споживна вартість складається під впливом таких економічних чинників, як попит та пропозиція, і є результатом господарської економічної ситуації в цілому [3].

В рамках судово-товарознавчої експертизи можна виділити коло задач, рішення яких складає зміст судово-товарознавчої експертизи, що включають встановлення [4]:

- приналежності окремих одиниць або безлічі до однієї групи (виду, моделі, марки);

- сутності і ступеня зміни якості продукції (наявність дефектів і їх вплив на якість товару, псування продукції);

- відповідності-невідповідності якості продукції вимогам нормативної документації (стандартів та ін.), сертифікату якості або зразкам- еталонам;

- відповідності-невідповідності фактичних характеристик товару (склад, конструкція, вживані матеріали, параметри, в тому числі технічні та ін.), маркуванню, зазначеному на ярлику, етикетці, виробі, упаковці;

- обґрунтованості застосування і правильності обчислення норм природних втрат; можливості і допустимості списання природного убутку;

- відповідності-невідповідності упаковки (способу, засобів), умов і термінів транспортування і зберігання продукції нормативним вимогам;

- відповідності-невідповідності умов експлуатації вказівкам по експлуатації, викладених в інформації для споживача;

- впливу конкретних факторів на зміни якості продукції;

- відповідності-невідповідності порядку

приймання та випробувань продукції за якістю та правилам, передбаченими нормативною документацією.

Спеціальні знання експертів використовуються для встановлення обставин, які сприяють на скоєння правопорушення або виникненню конфлікту інтересів громадян або юридичних осіб, пов'язаних з [5]:

- порушенням діяльності служб метрологічного контролю підприємств та організацій;

- оформленням і змістом нормативних документів, що не забезпечують права споживачів;

- порушенням господарської діяльності підприємств, що спричинило виготовлення і реалізацію неякісної продукції.

Для вирішення перерахованих завдань при призначені судово-товарознавчої експертизи можуть бути поставлені наступні питання [6] - відповідає чи:

- наявність і якість фактично вказаної сировини документальними даними про виготовлення продукції. Якщо ні, то які є відмінності;

- фактичні характеристики продукції (сировина, склад, матеріали, технічні параметри, розмірні дані і ін.) маркуванні, зазначеному на ярлику, етикетці, упаковці. Якщо ні, то в чому їх відмінності;

- позначені на маркуванні символи характеристик продукції нормативним вимогам, встановленим для досліджуваного виду продукції. Якщо ні, то, які є відмінності;

- характеристики продукції, зазначені в супровідних документах, фактичним. Якщо ні, то в чому відмінності;

- фактичну якість продукції вимогам стандартів, встановленим для досліджуваного виду. Якщо ні, то в чому виражені відхилення. Можлива (допустима) чи її реалізація, переробка, утилізація;

- упаковка товару вимогам стандартів. Якщо ні, то як вона могла вплинути на зниження якості товару;

- умови, в яких транспортувався товар, що встановлені нормативною документацією. Якщо ні, то чи могло статися погіршення якості товару внаслідок неправильного транспортування;

- умови зберігання товару нормативним вимогам. Якщо ні, то чи могли вплинути конкретні умови зберігання товару на зниження його якості;

- приймання та випробування продукції правилам, передбаченим стандартам. Якщо ні, то, які порушення правил допущені.

- чи відповідають характеристики виробів таких же показників інших виробів, представлених як зразки. Якщо ні, то в чому відмінності;

а також:

- чи є на виробі дефекти. Якщо так, то є вони виробничими чи виникли в процесі експлуатації;

- чи впливають дефекти, наявні на пред'явлених для дослідження виробах, на їх якість. Якщо так, то яким чином;

- чи є виявлені дефекти допустимими. Якщо так, то на скільки відсотків знижується якість виробів;

- підібрані чи вироби в комплект або в набор за кількістю, розміром, забарвленням, відтінку і іншими показниками відповідно до встановлених правил. Якщо ні, то чи можлива їх подальша реалізація;

- чи правильно нарахований природний спад при конкретних умовах транспортування і зберігання;

- яка вартість виробів з урахуванням зносу на момент його пошкодження до пожежі, наводнення, тощо;

- яка вартість («залишкова вартість») виробів, пошкоджених в результаті наводнення, якщо вони придатні для використання за призначенням?

- яка ступінь зниження якості і вартості («збиток») виробів в результаті пошкодження?

Як видно, питання, які можуть бути вирішені за допомогою судово-товарознавчої експертизи, охоплюють широке коло обставин: характеристики об'єктів з точки зору їх призначення і області застосування; фактичний стан, чинники, що забезпечують збереженість продукції; обставини, при яких відбувається зниження якості товару; вартість продукції, в тому числі з урахуванням її фактичного стану.

У практиці судово-товарознавчої експертизи нерідко перед експертами ставляться питання про визначення належності окремих частин виробів до єдиного цілого, про встановлення підприємства (країни) виробника, спосіб виготовлення. Зазначені питання не можуть бути вирішені експертом- товарознавцем, так як вони відносяться до ідентифікаційних завдань і вимагають для свого рішення комплексного дослідження.

В межах своєї компетенції експерт- товарознавець вирішує завдання по встановленню приналежності двох і більше об'єктів до одного виду, моделі, марки (тобто групі). Наприклад, поставлений перед експертом питання: «Чи не становлять куртка та капюшон єдине ціле», може бути сформований наступним чином: «Не чи належать куртка і капюшон до однієї моделі». Негативна відповідь на таке питання робить непотрібним ідентифікаційне дослідження.

Не відноситься до компетенції експерта- товарознавця питання про підприємство-виробника (країни) якого-небудь виробу. Для його вирішення необхідно встановити джерело походження виробу, тобто яким конкретно підприємством (країною) виріб виготовлено. Такі питання не належать до компетенції експерта-товарознавця, вони пов'язані з процесом і організацією виробництва.

Питання про спосіб виготовлення виробів (кустарний або фабрично-заводської) також не відноситься до компетенції експерта-товарознавця. У процесі дослідження експерт-товарознавець визначає якість виробу, встановлюючи ознаки виготовлення і ступінь впливу їх на естетичні і функціональні властивості виробу. Для встановлення способу виготовлення, потрібні знання матеріалів, різних деталей, конструкції, опису моделі і перш за все - технології виготовлення виробу. Отже, це питання належить до компетенції експерта-технолога, знайомого з технологією виготовлення тих чи інших виробів на промислових підприємствах.

Нерідко перед експертами ставляться питання про можливість проведення ремонтних робіт по відновленню пошкоджених виробів і про вартість ремонту. Ремонтні роботи, що вимагають знання технології виготовлення виробів, здійснюються фахівцями відповідних галузей виробництва (наприклад, телерадіомеханіками при ремонті телерадіоапаратури). Разом з тим в межах своїх спеціальних знань експерт-товарознавець може визначити ступінь зниження якості і вартості виробів з урахуванням наявних дефектів, вивчаючи комплекс ознак, які свідчать про зміну (погіршення) якості виробу, при вирішенні питання: «яке зниження вартості виробу («збиток») в результаті його псування».

Крім зазначених, перед експертами ставляться питання довідкового або правового характеру, наприклад про винність конкретних осіб у псуванні товару (виробів) або про достовірність попередніх експертних висновків. Подібні питання не припустимі і не повинні вирішуватися судовим експерт-товарознавцем. Вирішення питань провини і винності, достовірності висновків експертів складають виключну прерогативу суду.

Отже, всі експертні товарознавчі завдання можна систематизувати наступним чином [2]:

1. Встановлення приналежності досліджуваних об'єктів до загальноприйнятого класу з відомим комплексом властивостей, що включає приватні задачі:

- визначення товарної приналежності об'єкта, його призначення та області застосування, в тому числі методом реконструкції об'єкта по його частинам;

- встановлення приналежності окремих одиниць або множин об'єктів до однієї товарної групи.

2. Встановлення фактичного стану об'єкта, в тому числі:

- наявності дефектів і їх вплив на якість;

- ступеня зниження якості з урахуванням наявних дефектів;

- відповідності-невідповідності властивостей об'єкта базовим (стандартним, еталонним) вимогам;

- придатності об'єкта для використання за призначенням;

- відповідності-невідповідності фактичних властивостей об'єктів таким же даним, що міститься в маркуванні або товаро-супровіхних документах.

3. Встановлення фактичних даних (умов, обставин), пов'язаних з дотриманням-недотриманням правил здійснення операцій: пакування, маркування, зберігання, транспортування, приймання, випробуванням і експлуатації.

Приватні завдання включають встановлення відповідності-невідповідності нормативним вимогам: упаковки, маркування, умов транспортування, режиму зберігання, порядку приймання, методів випробувань, умов експлуатації.

4. Встановлення механізму зміни властивостей об'єкта: типу негативного впливу, можливих змін властивостей об'єкта при певних умовах або причини зміни властивостей об'єкта загалом.

5. Встановлення вартості об'єкта дослідження в тому числі з урахуванням його фактичного стану.

6. Профілактичні завдання.

Об'єктами експертного товарознавчого дослідження можуть бути будь-які товарні об'єкти: продовольчі та непродовольчі товари, вироби, що були у вжитку, вироби, які вже не використовуються в ужитку, частини виробів [5].

Разом з тим до об'єктів судово-товарознавчої експертизи можуть бути віднесені не всі об'єкти, а тільки ті, які мають властивості (сукупністю властивостей), складовими, що становили їх якісно-кількісну визначеність, що дозволяє однозначно віднести до відомої в товарознавстві класифікаційної одиниці: відсутність ознак, «визначаючих» товарну належність об'єкта, вказує на те, що він не може відноситися до об'єктів судово-товарознавчої експертизи (наприклад, залишки спаленої одягу не дають можливості пізнання таких властивостей, як конструктивні особливості виробу, його моделі, які дозволяють віднести його до конкретної товарної групи) [1].

Залежно від обставин справи, разом з об'єктами судово-товарознавчої експертизи (продукцією, виробами, їх частинами) експертам представляють зразки-еталони для порівняльного дослідження. Об'єктом експертного товарознавчого дослідження можуть бути і частини виробу, які вибули з ужитку. В цьому випадку експертом вирішується завдання: «Частиною якого виробу є представлений на експертизу об'єкт».

В якості вихідних даних при проведенні експертизи вивчається маркування, нанесене на упаковку, безпосередньо на виріб, або яке нанесена на ярлики, етикетки, тощо, і містить інформацію про товарні характеристики, виробника, способу поводження з вантажем або доглядом за виробом (маніпуляційні знаки). Дослідження маркування необхідно при вирішенні ряду питань, в тому числі пов'язаних з фальсифікацією товару.

Практика виробництва судово-товарознавчої експертизи свідчить, що на момент порушення або судового розгляду кримінальних або цивільних справ в наявності іноді не виявляється готової продукції, виробів, упаковки, які необхідно подати для проведення дослідження. Всі операції, що відбуваються з товаром, також не можуть бути вивчені безпосередньо, оскільки ці процеси відбувалися в минулому. У таких випадках єдиним джерелом інформації для експерта служать документи, що містять відомості про стан об'єктів і здійснюваних операцій, що дають інформацію про товар в досліджуваний відрізок часу. До них відносяться: [7]

- товаро-супровідні документи, які характеризують якість товару і упаковки (сертифікати, посвідчення про якість, технічні паспорти, ярлики), специфікації, рахунки-фактури, пакувальні листи;

- товарно-транспортні (відвантажувальні) документи, які містять інформацію про умови та строки транспортування (товарно-транспортні накладні квитанції про приймання вантажу, залізнична накладна, комерційний акт);

- прийомні документи (дані про приймання товару і методи випробувань (досліджень), дефектні відомості, журнали приймання та разбраковки товарів, приймально-витратні накладні, паспорти на товари, акти санепідемстанцій, тощо);

- складські документи, які містять відомості про умови зберігання товару;

- процесуальні документи (протоколи огляду, різні довідки, заяви).

Залежно від об'єкта та характеру вирішуваних експертом питань застосовуються різні приватні методики і методи експертного дослідження, в тому числі і методи, розроблені в матеріалознавстві, текстильної та харчової промисловості та інших областях науки і техніки, детально висвітлені в стандартах та інших нормативних документах.

Основна умова вирішення експертного товарознавчого завдання - дослідження особливостей об'єкта, тобто виділення і вивчення тих властивостей, які мають практичне значення для вирішення поставленого питання [6]. У процесі дослідження експерт через виділені ознаки пізнає властивості об'єкта, його стан, причини зміни при певних умовах, при цьому використовує методики і методи дослідження взалежності від досліджуваного об'єкта.

Особливість судово-товарознавчої експертизи полягає в тому, що об'єктами дослідження є як безпосередньо представлена на дослідження продукція, вироби, частини виробів, упаковка, так і матеріали кримінальних і цивільних справ, що містять інформацію про об'єкт і різних процесах, що відбуваються з об'єктом, відображених в документах.

У зв'язку з цим необхідно виділити два направлення експертних товарознавчих досліджень, визначених об'єктами дослідження, специфічними методиками, зумовленими відмінностями в застосуванні методів дослідження зазначених об'єктів.

При безпосередньому дослідженні об'єктів: шляхом виявлення подібності (відмінності) властивостей виробів і порівняльних зразків; виробів і маркування; виробів і даних, зазначених в супровідних документах; виробів і даних, зазначених у нормативній документації, вирішуються завдання по встановленню [3]:

- товарної приналежності досліджуваного об'єкта;

- сутності і ступеня зміни якості об'єкта, придатності об'єкта для подальшого використання;

- впливу умов (упаковки, маркування про спосіб збереження і догляду за виробом) на зміну властивостей об'єкта;

- причини зниження якості або псування товару.

Причина зміни (або ураження) властивостей об'єкта визначається за характером ураженості властивостей об'єкта. Для встановлення обставин, які цікавлять слідство або суд, наприклад про можливості виникнення дефектів меблів в результаті транспортування, зберігання, необхідні додаткові дані про зазначені процеси, викладені в матеріалах справи.

При дослідженні об'єктів, представлених на дослідження, застосовують такі методи: [5]

- органолептичний - для визначення властивостей об'єкта за ознаками їх зовнішнього прояву;

- вимірювальний (інструментальний, лабораторний) - здійснюється за допомогою технічних засобів для визначення будови (структури), міцності забарвлення, розмірних ознак і інших властивостей;

- реєстраційний - для визначення показників якості продукції, заснований на підрахунку числа ознак властивостей об'єкта;

- розрахунковий - для визначення шуканих показників за формулою теоретичних і емпіричних залежностей з використанням параметрів, встановлених вимірювальним методом;

- експериментальний - заснований на дослідженні об'єкта і порівняльних експериментальних зразків, отриманих в результаті проведеного експерименту, з метою встановлення можливих причин зміни якості продукції і можливі наслідки;

- статистичний із застосуванням правил математичної залежності - для визначення чисельних показників властивостей об'єкта;

- аналогії - заснований на встановленні подібності (відмінності) характеристик об'єкта дослідження й аналога, який використовується при вирішенні задач, пов'язаних з визначенням вартості об'єкта;

- метод маркетингових досліджень фактичних продажів досліджуваного товару або аналогічного досліджуваного;

- метод вартостний - для визначення вартості продукції на відповідний період часу.

При безпосередньому дослідженні об'єкта судово-товарознавчої експертизи застосовується суцільний метод дослідження, тобто досліджуються всі представлені об'єкти. У рідкісних випадках, коли на дослідження представляється велика партія товару одного найменування, моделі, використовується вибірковий метод дослідження, якщо в нормативних документах на відповідний вид продукції передбачений метод і методика відбору зразків (проб).

Якщо умови вибірки не дотримані, результати дослідження не можуть бути поширені на всю партію продукції, а будуть характеризувати лише якість вибіркових зразків (проб).

Специфічною особливістю судово - товарознавчої експертизи є проведення дослідження тільки на підставі даних, викладених в представлених на дослідження документах. При цьому можливість проведення експертного дослідження визначається достатністю документів та їх придатністю для дослідження [7].

Враховуючи специфіку об'єкта, а саме, що експерт досліджує не сам об'єкт, а тільки інформацію (відомості) про нього, яка є результатом дослідження, раніше проведеного дослідження іншими особами, і може бути спотворена як в результаті непрофесійного підходу, так і наміру, тому методика дослідження при вирішенні завдань основана на виявленні, аналізі, порівнянні та оцінці властивостей, зафіксованих в документах.

Аналіз інформації, що міститься в документах, дозволяє експерту виявити достатність і придатність вихідних даних для проведення дослідження. судовий товарознавчий кримінальний

При порівняльному аналізі викладені показники зіставляються з нормативними документами з метою визначення: рівня якості продукції, відповідному-невідповідному нормі; відповідності-невідповідності проведення операцій приймання, випробувань, транспортування, зберігання нормативним вимогам; а також з аналогічними, наявними в різних документах, з метою встановлення їх збіжності або розбіжності (4).

Розбіжність в інформації може служити підставою для вирішення питання про обставини, що призвели до зміни якості продукції.

Заключним етапом проведення дослідження за документами є оцінка результатів дослідження з точки зору його повноти і аргументованості, необхідних для формування висновків.

Висновки

При експертному товарознавчому дослідженні документальних даних основними методами дослідження є:

- метод документальної перевірки з метою встановлення достатності та придатності інформаціі, що міститься в документах, для проведення дослідження;

- метод зустрічної перевірки, при якому порівнювальному дослідженню піддаються показники з однаковою назвою, відображені в різних документах. Зазначені показники досліджуються за всіма взаємопов'язаним документам. Виявлену розбіжність дозволяє визначити етап, на якому могла статися втрата якості продукції;

- метод нормативної перевірки, тобто оцінки інформації, що міститься в документах, з точки зору вимог, що пред'являються у нормативно - технічній документації.

Список літератури

1. Гончаренко В.Г. Експертиза в судовій практиці: навч. посіб. Київ: «Либідь», 1993. 197 с.

2. Гончаренко В.Г., Гора І.В. Експертизи у судочинстві України. Київ: Юрінком Інтер, 2015. 504 с.

3. Дубініна А.А. Методи визначення фальсифікації товарів: підручник. Київ: Видавничий дім «Професіонал», 2010. 272 с.

4. Гончаренко В.Г. Експертизи у судовій практиці: наук.-практ посіб - 2-ге вид. перероб. та допов. Київ: Юрінком Інтер, 2010. 400 с.

5. Селіванов А.А. Можливості судово- товарознавчої експертизи на сучасному етапі розвитку. Журнал: «Адвокат», 2006, № 2.

6. Попович І.І. Підготовка та призначення окремих видів судових експертиз: навч. посіб. Ужгород: Говерла, 2014.

7. Смахтін Є.В. Деякі тенденції розвитку судових експертиз. Журнал: «Експерт-криміналіст», 2006, № 2.

References

1. Honcharenko V.H. Forensic research in the litigation practice: study guide [Ekspertiza v sudovIy praktitsI: navch. posib]. Kyiv:"Lybid", 1993, p.197.

2. Honcharenko V.H., Bora I.V. Forensic research in the judicial proceeding of Ukraine [Ekspertizi u sudochinstvs Ukrayini]. Kyiv: Yurincom Inter, 2015, p.504.

3. Dubinina A.A. Methods for determination of product piracy: educational book [Metodi viznachennya falsifikatsiyi tovariv: pidruchnik]. Kyiv: "Professional" publishing house, 2010, p.272.

4. Honcharenko V.H. Forensic research in the litigation practice: research to practice book-2nd amended edition [Ekspertizi u sudoviy praktitsi: nauk.- prakt. Posib. - 2-ge vid. pererob. ta dopov.]. Kyiv: Yurincom Inter, 2010, p.400.

5. Selivanov A.A. Possibilities of modern judicial commodity examination [Mozhlivosti sudovo- tovaroznavchoyi ekspertizi na suchasnomu etapi rozvitku]. "Advocat" magazine, 2006, No.2.

6. Popovich I.I. Preparation and assigning of certain type of forensic analysis: study guide [Pidgotovka ta priznachennya okremih vidiv sudovih ekspertiz: navch. posib.]. Uzhhorod: Hoverla, 2014.

7. Smakhtin E.V. Some trends in forensic analysis development [Deyaki tendentsiyi rozvitku sudovih ekspertiz]. "Ekspert-kriminalist" magazine, 2006, No.2.УДК 629.039.58

Размещено на Allbest.ru