Концепція безтілесних речей: римське право і сучасність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепція безтілесних речей: римське право і сучасність

Роман Майданик

1. Еволюція концепції прав на безтілесні речі

Сучасне розуміння майнових прав походить своїм корінням від концепції «безтілесних речей» (resincorporales) у приватному праві Стародавнього Риму.

В Інституціях Гая зазначається, що безтілесні речі - це ті речі, що визначаються правом, наприклад, спадщина, узуфрукт, зобов'язання, укладені в будь-який спосіб. І неважливо, що до спадщини включаються тілесні речі, бо і плоди, які збираються з землі, є тілесними, а також і те, що нам належить за яким-небудь зобов'язанням, здебільшого є тілесною річчю - земля, раб, гроші - тому що саме право спадкування, і право користування і отримання плодів, і саме право із зобов'язання є безтілесними. Цей фрагмент практично дослівно перенесено до Дигест \

Концепція безтілесних речей відображала римський поділ речей на resincorporalesі res corporatesяк складові майна. Розділяючи речі на тілесні і безтілесні, Гай розуміє під останніми не речі в сенсі предметів зовнішнього світу, а саме права, які входять до складу майна.

Хвостов В. М. зазначає, що деякі з суб'єктивних цивільних прав надають суб'єкту повне панування над річчю; говорячи про таке право, ми можемо прямо назвати його об'єкт - тілесну річ; інші ж суб'єктивні права або мають об'єктом щось не тілесне, або ж надають суб'єкту неповне панування над тілесною річчю. Першого роду права, тобто права власності, Гай ототожнює з їх об'єктом і називає rescorporals, а другі, на противагу першим, він називає resincorporales. Таким чином, слово «res» вживається Гаєм, по суті, не в сенсі речі, а в сенсі права Дождев Д. В.Римское частное право : учеб.для вузов / Д. В. Дождев ; под общ. ред. В.С. Нерсесянца. - 2-е изд., изм. и доп. : НОРМА-ИНФРА-М, 1999. - (784 с.). - С. 359. Див.: Підопригора О. А. Римське приватне право : підручник / О. А. Підопригора. - 3-тє вид., перероб. і допов. - К. : Ін Юре, 2001. - (440 с.). - С. 154; Римское частное право / под ред. И. Б. Новицкого, И. С. Перетерского. - М. : Юристъ, 1996. - (544 с.). - С. 148. Хвостов В. М. Система римского права : учебник / В. М. Хвостов ; вступ. ст. : Е. А. Суханов, В. А. Томсинов. - М. : СПАРК, 1996. - (522 с.). - С. 125. Дождев Д. В. Вказ. пр. - С. 450..

Під категорією «безтілесні речі» давньоримські юристи розуміли, насамперед, не речі в їх звичайному матеріальному сенсі, а майнові права, що виникають з приводу речей, за винятком права власності. Останнє римські юристи не відокремлювали від його об'єкта, а тому відносили до групи тілесних речей . майнове право законодавство власність

Практичне значення поділу речей на тілесні та безтілесні вбачається в тому, що навіть права розглядалися римськими юристами об'єктом володіння, який не має матеріального субстрату, проте також входить до категорії майна.

Віднесення функціонально визначених прав на речі - узуфрукт і сервітути - до resincorporalesвідображає римську правову думку про узуфрукт як res, об'єкт і володіння ним за правилом quasipossesio(що відображає повноваження узуфруктарія на посесорні інтердикти), так само як власнику належть тілесна річ в її функціональній цілісності¹.

Метою поділу речей на тілесні та безтілесні була потреба обрунтувати особливі способи передачі прав на безтілесні речі (resincorporales), відмінні від передачі права власності на матеріальні речі (rescorporales).

Зазначений поділ речей мав практичне значення - передача безтілесних речей відбувалася за процедурою передачі прав (injurecessio), а не за властивою для права власності процедурою відчуження матеріальних речей (traditio).

У римському праві передача власності відбувалася на підставі особливої процедури вручення набувачеві речі (traditio), які мала передувати домовленість сторін. Передача майнових прав (безтілесних речей) здійснювалася на підставі домовленості суб'єктів, яку не потрібно було додатково підтверджувати зазначеною процедурою. Так, для виникнення права на сервітут достатньо було угоди між його власником та набувачем Кодинець А. О. Вказ. пр. - С. 36. Муромцев С. А. Гражданское право Древнего Рима / С. А. Муромцев; отв. ред. А. Д. Рудоквас ; науч. ред. В. С. Ем. - М. : Статут, 2003. - (684 с.). - С. 149.. Tradition для цієї мети не застосовувалися, оскільки сервітути вважалися resincorporales Дождев Д. В. Вказ. пр. - С. 360. Платон[Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://uk.wikipedia.org/wiki/Платон. ; цит. за : Кодинець А. О. Вказ. пр. - С. 36..

Поділ речей на тілесні та безтілесні відображав домінуючі у ті часи античної філософської концепції виокремлення світу речей (матеріальний світ) і світу ідей (Гіперуранію). Грецький філософ Платон вважав, що справжні цінності буття утворюють особливий поза фізичний світ - Гіперуранію. Цей світ складають безтілесні прообрази, зразки, проекти, ідеї, ейдоси речей, тварин, людей, чеснот та цінностей. Ейдоси (ідеї) ніким і нічим не народжені, існують вічно, вони незмінні й непорушні. Світ, який ми знаємо, - це лише тіні світу ейдосів⁴.

2. Юридичний режим майнового права за законодавством України

Згідно ч. 2 ст. 190 ЦК майнові права визнаються речовими правами. Однак цю норму ЦК не слід розглядати як підставу для поширення відповідних норм інституту речового права в частині визнання належності майнового права на праві власності.

Право власності є правом майновим, речовим, але воно як речове право не може бути оборотоздатним об'єктом; його не можна продати, подарувати тощо.

Продається й купується річ, а не право власності на річ. Тому об'єктом права є річ, а не майнове право (право власності) на неї. Самостійним незалежним від речі об'єктом цивільного права речове право виступати не може.

Законодавець ставить перехід таких прав (тобто їхній оборот) у залежність від передачі речей (ч. 1 ст. 334 ЦК): передається річ - переходить право власності на неї. Якщо це нерухома річ, об'єктом, який перебуває в обороті, є нерухома річ, а не право на неї¹.

Разом з тим, майнове право є різновидом майна особи, поряд із речовими правами, на які поширюються гарантії права власності.

Право вимоги, яке належить особі, становить її майно на котре поширюється дія статті 1 Протоколу № 1, що гарантує право власності («Кожна фізична або юридична особа має право безперешкодно користуватися своїм майном») (рішення ЄСПЛ у справі «Грецькі нафтопереробні заводи «Стрен» і «Стратіс Андреадіс» проти Греції» від 9 грудня 1994 року) Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). - Т. 4: Об'єкти. Правочини. Представництво. Строки / За ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. - Серія «Коментарі та аналітика». - Х.: ФО-П Колісник А. А., 2010. - (768 с.). - С. 117. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). - Т. 4: Об'єкти. Правочини. Представництво. Строки / За ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. - Серія «Коментарі та аналітика». - Х.: ФО-П Колісник А. А., 2010. - (768 с.). - С. 116..

Інша ситуація складається з речовими правами на чуже майно. Їх можна відчужувати, тобто вони є оборотоздатним об'єктом самі по собі. Наприклад, має місце продаж емфітевзису або суперфіцію. А от продаж сервітуту без земельної ділянки, щодо якої він установлений, неможливий.

Навідміну від речових прав, зобов'язальні майнові права за загальним правилом є оборотоздатними.

Винятком є ті права, які нерозривно пов'язані з особою кредитора, а також деякі інші права.

3. Теорії природи майнових прав в українській цивілістиці

Питання включення майнових прав до кола об'єктів права власності є дискусійним у доктрині українського права, виходячи з їх суті. Категорію «майнові права» розглядають у вузькому та широкому сенсі.

Концепція вузького розуміння майнового права передбачає визнання майнового права суб'єктивним цивільним правом, яке належить суб'єкту цивільного права, має грошову оцінку, виступає засобом реалізації майнового інтересу (тобто, має вартість), набувається на підставі правочинів або інших юридичних фактів і володіє ознакою в ідчужув ано сті¹.

Вважається, що майнове право стає річчю (безтілесною) з моменту, коли виникає можливість продажу прав Яковлев А. С. Имущественные права как объекты гражданских правоотношений. Теория и практика. - М. : «Ось- 89», 2009. - (192 с.). - С. 71. Саватье Р. Теория обязательств / Р. Саватье. - М. : Прогресс, 1972. - (440 с.). - С. 53-54..

У цьому випадку майнові права зводяться до суб'єктивних майнових прав, певним чином формалізованих і названих речами. Зокрема, коли права вимоги розглядаються як об'єкти права (безтілесні речі - resincorporales), стає можливим застосовувати до цих прав, вважаючи їх за речі, режим речового права; цей прийом визнається іноді ефективним, а з точки зору юридичної техніки - зручним Скловский К. И. Собственность в гражданском праве : учеб. -практ. пособ. / К. И. Скловский. - М. : Дело, 2000. - (512 с.). - С. 59..

Це означає, що майнове право (як об'єкт) - це виключно оборотоздатне суб'єктивне право, тобто здатне бути самостійним об'єктом цивільного обороту Шимон С. І. Теорія майнових прав як об'єктів цивільних правовідносин:монографія / С. І. Шимон. - К.: Юрінком Інтер, 2014. - (664с.). - С. 186-187.. У цьому контексті майнове право можливо визначити як суб'єктивне цивільне право на майно, здатне до самостійного, незалежного від речі об'єкта цивільного права Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). - Т. 4: Об'єкти. Правочини. Представництво. Строки / За ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. - Серія «Коментарі та аналітика». - Х.: ФО-П Колісник А. А., 2010. - (768 с.). - С. 118..

Концепція широкого розуміння майнових прав охоплює як власне майнові права, так і будь-які об'єкти, що являють собою «ідеальний», не матеріалізований об'єкт.

До майнових прав у широкому розумінні зазвичай відносять речові, зобов'язальні, виключні (майнові права інтелектуальної власності) та

корпоративні права¹.

Ця концепція розглядається як відхід від класичної концепції речових прав, викликаний новими явищами в економіці, коли операції з майновими правами витісняють на другий план операції з реальними речами. Однак у силу певної консервативності і статичності права, відповідно до цивільно-правової доктрини, щодо безтілесних речей (по суті, прав, що мають нематеріальний характер) діють деякі умови обігу, властиві для матеріальних, «тілесних» об'єктів права власності Шимон С. І. Теорія майнових прав як об'єктів цивільних правовідносин : монографія / С. І. Шимон. - К. : Юрінком Інтер, 2014. - (664 с.). - С. 186.Мурзин Д. В.Бестелесные вещи / Д. В. Мурзин // Цивилистические записки :межвуз. сб. науч. трудов. - Вып. 3 (К 80-летию С. С. Алексеева). - М. : Статут ; Екатеринбург : Ин-т частного права, 2004. - С. 337..

При цьому пропонується поширити правовий режим безтілесної речі не лише на майно ві права як об'єкти цивільного обороту, а й на інші види об'єктів, які мають нематеріальну природу - інформацію, результати інтелектуальної, творчої діяльності шляхом законодавчого регулювання таких відносин не за рахунок формування нового [спеціального] законодавства, а шляхом застосування інструментарію речового права.

Представники зазначеного підходу вважають, що до того моменту, як правовідносини з приводу багатьох сучасних нематеріальних об'єктів будуть врегульовані законодавчо, тільки принципове визнання цих об'єктів об'єктами права власності здатне забезпечити їх власникам адекватний і надійний захист Мурзін Д. В. Вказ. пр. - С. 343..

Створення нової, відмінної від права вимоги, категорії майнових прав, що охоплює собою всі блага, які не маючи властивостей речі, тим не менш, прирівнюються до цієї останньої, - є не більш як фікція речі для прирівнених до неї безтілесних об'єктів права Гамбаров Ю. С. Гражданское право. Общая часть / Ю. С. Гамбаров. - М. : Зерцало (в серии «Русское юридическое наследие»), 2003. - С. 589-590..

Порядок виникнення, переходу, припинення, захисту речових прав розрахований саме на їх матеріальний зміст, і тому поширення цих правил на зовсім іншу сферу створює небажане змішування уявлень у теорії та практиці Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.) [Текст] / Г. Ф. Шершеневич ; авт. предисл. Е. А. Суханов. - М. : Фирма «СПАРК», 1995. - 556 с..

Зокрема, розпоряджання та захист таких нематеріальних благ як інформація та результати інтелектуальної власності не може здійснюватися за правилами речового права. Не викликає особливих заперечень той факт, що віндикація, купівля-продаж, оренда, дарування чи поставка не можуть застосовуватися для розпоряджання та захисту прав інтелектуальної власності. Регулювання таких відносин відбувається на підставі особливих договорів (ліцензійний договір, договір про передання виключних прав інтелектуальної власності), а їх захист також має свої особливості. Тому опоненти речово-правової концепції прав інтелектуальної власності вважають, що норми, положення та інститути речового права не можуть застосовуватися для регламентації відносин у сфері нематеріальних благ, навіть у випадку, якщо за ними закріпити правовий режим безтілесних речей¹.

4. Майнові права як об'єкт права власності

Визначення майнових прав у нормах чинного законодавства України є неоднозначним Кодинець А. О. Вказ. пр. - С. 38-39. Григор'єва Л. І., Павловська С. В. Застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ: науково-практичний коментар. Практика Верховного Суду України з питань захисту права власності. - К.: Істина, 2014. - (344 с.). - С. 26-27..

Зокрема, положення ЦК про купівлю-продаж (ст. 656), дарування (ст. 718) допускають відчуження майнових прав, що заперечується нормою про належність права продажу товару лише власникові товара (ст. 658), безоплатну передачу майна (дарунка) у власність (ст. 717) і виникнення права власності обдаровуваного на дарунок з моменту його прийняття (ст. 722).

Різними законами України майнові права визнаються (а) рухомим майном, (б) відмінними від права власності її складовими частинами, (в) іншими специфічними правами, (г) правом вимоги.

Так, статтею 2 Закону України від 18 листопада 2003 р. «Про забезпечення вимог кредиторівта реєстрацію обтяжень» майнові права та обов'язки визначено як рухоме майно.

Однак за змістом ст. 3 Закону України від 12 липня 2001 р. «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь -які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги.

Судова практика виходить з того, що майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому (Постанова Верховного Суду України від 30.01.2013 р.; Справа № 6-1б8цс12)\

Звідси майнове право розглядається як «право очкування», яке є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав.

У доктрині цивільного права зазвичай обгрунтовується, що майнові права не є об'єктами права власності.

«...Попри те, що згідно ч. 2 ст. 190 ЦК майнові права є окремими об'єктами права, з цього автоматично не випливає, що вони є й об'єктами права власності. Об'єктом права власності можуть бути тільки матеріальні речі» (І. В. Спасибо-Фатєєва) Постанова Верховного Суду України від 30.01.2013 р. у справі № 6-168цс12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://zib.com.ua/ua/15297-postanova_verhovnogo_sudu_ukraini_vid_30012013_6-168cs12.html Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). - Т. 5: Право власності та інші речові права / За ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. - Х.: ФО-П Лисяк Л. С., 2011. - (624 с.). - С. 50..

Передбачене ст. 190 ЦК розуміння майна як особливого об'єкту «.може дати підстави для розширеного тлумачення поняття «майно» і відповідно включати будь-які види майнових прав та обов'язків у коло об'єктів права власності, що врешті може призвести до юридичної помилки. Не можуть належати направі власності нереалізовані майнові права та невиконані договірні обов'язки (наприклад, не сплачена винагорода за продане майно), а відтак, вони можуть бути об'єктом зобов'язальних чи інших прав.» (О. В. Дзера) Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К., 2011. - Т I. - С. 513-514..

«Враховуючи те, що речові права тісно пов'язані із конкретною річчю, а корпоративні права - з відповідним цінним папером чи певною річчю, можна стверджувати, що такі права взагалі не можуть розглядатись як предмет купівлі-продажу, оскільки вони переходять у зв'язку з переходом вказаних об'єктів» (М. О. Стефанчук, Р. О. Стефанчук) Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К., 2011. - Т II. - С. 182-183..

Подібна позиція зазвичай активно використовується в праві республік колишнього Радянського Союзу. Зокрема, в російській доктрині цивільного права переважає позиція, згідно з якою майнові права не можуть і не повинні розглядатися самостійним об'єктом права власності, що виключає ситуацію появи «права власності на право» (Є. О. Суханов) Российское гражданское право: Учебник: В 2 т. Т. I: Общая часть. Вещное право. Наследственное право. Интеллектуальные права. Личные неимущественные права / Отв. ред. Е. А. Суханов. - М. : Статут, 2010. - (958 с.). - С. 497.

Шимон С. І. Теорія майнових прав як об'єктів цивільних правовідносин Юрінком Інтер, 2014. - (664 с.). - С. 325..

Однак такий підхід не повною мірою відображає існуючі правові реалії, оскільки визнання майнових прав об'єктами права власності вже відбулося на законодавчому та правозастосовному рівнях.

Затаких умов актуальним є доктринальне формулювання умов і кола майнових прав, які можуть бути визнані об'єктами права власності.

У цьому зв'язку заслуговує на увагу обгрунтована у вітчизняній літературі ідея про те, що об'єктом права власності може бути таке майнове право, яке є зобов'язальним і в майбутньому трансформується в реальне благо (річ).

З огляду на це, не повинні визнаватися об'єктами права власності речові права на чуже майно, майнові права вимоги щодо виконання на користь правоволодільця певних робіт, надання послуг, оскільки вони нерозривні з речами або не входять до складу майна (С. І. Шимон)¹.

Право власності може виникати лише на майнові блага, які може бути індивідуалізовано шляхом юридичного або технічного відокремлення від іншого майна особи, якій належить таке майно.

Речове право на майнове право фактично (технічно) можливе за умови його індивідуалізації та відділення від іншого майна суб'єкта такого права, що дає можливість його носію владувати над таким майном, а не над діями зобов'язаної особи, та застосовувати властиві речовому праву правила слідування і переваги.

За відсутності режиму індивідуалізованого майна владування над майновим правом не виникатиме.

У цьому випадку юридична влада поширюватиметься на дії боржника шляхом здійснення кредитором права вимоги.

Індивідуалізація майнових прав можлива як юридичним (при передачі майна у володіння кредитора тощо), так і технічним відокремленням майнового права (спеціальний банківський рахунок тощо).

Право власності на неіндивідуалізоване майнове право фактично є правом на виключний майновий інтерес, що у власному розумінні не може бути об'єктом права власності.

Проведений аналіз українського законодавства і доктрини свідчить, що «термін «майно» далеко не завжди співпадає з поняттям «річ», тому до його складу включаються також права та обов'язки особи.

У зв'язку з цим «власник майна» в дійсності виявляється не лишевласником речей, але й уповноваженою особою щодо існуючих у нього прав вимоги або володіння, а також зобов'язаною особою щодо своїх боргів» (В. Маттеі, Є. О. Суханов)¹.

З огляду на це, категорія «майно» залежно від загального контексту може використовуватися як у вузькому, так і в широкому розумінні : як окрема річ або сукупність речей, як сукупність речей та майнових прав, або - в найбільш широкому розумінн - як сукупність речей, майнових прав та обов'язків Маттеи, В.Основные положения права собственности / [Текст] / В. Маттеи, Е. А. Суханов. - М., 1999. - С. 335. Правособственности в Украине [Текст] / под ред. Я. М. Шевченко. - М., 1996. - С. 127..

Такий підхід українського законодавця відображає започатковану звичаєвим правом загальносвітову тенденцію щодо поширення положень про об'єкти права власності на окремі майнові права, тісно пов'язані з речовим правом.

Зокрема, англійські юристи поділяють рухоме майно (personalproperty) на два види - «майно в користуванні» (рухомі матеріальні предмети, такі як меблі, домашні тварини тощо) і «майно у вимогах» (матеріальні вимоги, такі як борги, патенти, авторські права, цінні папери тощо) (Дж. Чешир, П. Норт) Див.: Чешир, Дж.Международное частное право [Текст] / Дж. Чешир, П. Норт. - М., 1982. - С. 327; Arthur R. Miller and Michael H. Davis.Intellectual Property - Patents, Trademarks and Nutshell (West 1990). Берхем В.ВступдоправатаправовоїсистемиСША. - К.: Україна, 1999. - (554 с.). - С. 421..

Поділ особистої власності на «матеріальну» і «нематеріальну» відомий американському праву.

«Матеріальна» особиста власність складається з матеріальних речей, які мають дійсну вартість. «Нематеріальна» особиста власність складається з «предметів», які не мають матеріальної форми матеріальних

речей, які мають дійсну вартість .

В останньому випадку документи, що це засвідчують, є тільки доказом на право власності, а самі вони не є «предметом», яким володіють.

Однак предмет особистої власності може включати як матеріальні, так і нематеріальні майнові права.

Наприклад, навчальні матеріали, книги, фільми мають ознаки і матеріальної власності, бо вони фізично існують, і нематеріальної, мається на увазі власність на ідеї, що містяться у них Див.: Simplicity Pattern Company, Inc. v. State Board of Equalization, 161 Cal. Rptr. 558 (Cal. App. 1980); Цит. по: Бернхем В. Вказ. пр. - С. 421..

Судова практика дотримується позиції, що майнові права разом з будь-якими рухомими, нерухомими речами, грошима, цінними паперами є об'єктами цивільного обороту (Рішення Верховного Суду України: у справі № 6-29429св09 від 24 березня 2010 р.; у справі № 6-52295св10 від 17 листопада 2010р.; № 6-32594св10 від 3 листопада 2010 р.)¹.

При розгляді справ з питань захисту права власності слід враховувати, що до майнових прав належать, зокрема, право вимоги, що виникає з приводу володіння, користування та розпорядження майном (наприклад, спадкові права; права вимоги особи за зобов'язаннями, за якими вона є кредитором; виключні права автора тощо), право вчиняти дії щодо оформлення права власності на майно.

5. Передані в іпотеку майнові права на квартиру в незавершеному будівництвом житловому будинку за договором будівельного підряду

У доктрині і судовій практиці актуальним є питання юридичної природи і захисту переданих в іпотеку майнових прав на квартири в незавершеному будівництвом житловому будинку за договором будівельного підряду.

Згідно ст. ст. 1, 5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» іпотека майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

За цим Законом предметом іпотеки може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Умовами договору іпотеки таких майнових прав передбачається, що після завершення будівництва та отримання право встановлювальних документів на зазначене нерухоме майно предметом іпотеки будуть квартири, майнові права на які за цим договором є предметом іпотеки. Водночас поняття «іпотека майнових прав» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому Законі відсутні.

Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 р. «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до законодавчих актів, у тому числі до Закону України «Про іпотеку».

Майнове право на нерухомість, що є об'єктом будівництва Григор 'єва Л. І., Павловська С. В. Вказ. пр. - С. 29. (інвестування), не є речовим правом на чуже майно, оскільки об'єктом цього права не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об'єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.

Отже, майнове право на нерухомість, що є об'єктом будівництва, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав.

Таке майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Іпотекодавцем за іпотечним договором, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, може бути забудовник - особа, яка організовує спорудження нерухомості для власних потреб чи для передачі її у власність іншим особам, або особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення будівництва (ч. 7 ст. 5 Закону).

За своєю юридичною природою майнове право, що є предметом іпотечного договору, - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

Замовник вважається таким, що повністю виконав свої грошові зобов'язання за умовами договору будівельного підряду, якщо повністю сплатив вартість об'єкта будівництва (стовідсоткова передоплата), що підтверджує вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт (Постанова Верховного Суду України від 30 січня 2013 р. у справі № 6-168цс12)`. Постанова Верховного Суду України від 30 січня 2013 р. у справі № 6-168цс12 // Григор 'єва Л. І., Павловська С. В. Вказ. пр. - С. 177-185.

Размещено на Allbest.ru