Криміналістична характеристика злочинів терористичного характеру

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ « Ужгородський національний університет»

Криміналістична характеристика злочинів терористичного характеру

Маслюк О.В., кандидат юридичних наук, викладач кафедри кримінального права і процесу

Анотація

У статті досліджується характеристика злочинів, пов'язаних із терористичною діяльністю. Автор розглядає різні підходи до розуміння криміналістичної характеристики злочинів терористичного спрямування. Окрім того, в статті звернено увагу на окремі елементи цього виду злочинності, такі як: спосіб вчинення, характеристика особи злочинця (терориста), характеристика особи потерпілого (жертви), обстановка вчинення злочину (місце, час тощо) та типові сліди злочину.

Ключові слова: тероризм, терористичний акт, криміналістична характеристика, елементи тероризму, методика розслідування терористичних злочинів.

Аннотация

В статье исследуется характеристика преступлений, связанных с террористической деятельностью. Автор рассматривает различные подходы к пониманию криминалистической характеристики преступлений террористической направленности. Кроме того, в статье обращено внимание на отдельные элементы данного вида преступности, такие как: способ совершения, характеристика личности преступника (террориста), характеристика личности потерпевшего (жертвы), обстановка совершения преступления (место, время и т. д.) и типичные следы преступления.

Ключевые слова: терроризм, террористический акт, криминалистическая характеристика, элементы терроризма, методика расследования террористических преступлений.

Abstract

This article explores the characteristics of crimes related to terrorist activity. The author examines different approaches to understanding the criminalistic characteristics of terrorist crimes. In addition, the article focuses on the individual elements of this type of crime, such as: the way of committing, characterizing the person of the offender (terrorist), the characterization of the victim (victim), the circumstances of the crime (place, time, etc.) and typical traces of the crime.

Key words: terrorism, terrorist act, criminalistic characteristic, elements of terrorism, methods of investigation of terrorist crimes.

Постановка проблеми

Сьогодні як в Україні, так і в інших державах одними з найнебезпечніших є злочини, пов'язані з терористичним спрямуванням. Саме тероризм становить суспільну небезпеку як для конкретної держави, так і для людства загалом. У сучасних умовах тероризм постійно еволюціонує, набуває нових форм і методів. Саме тому залишається ціла низка питань, пов'язаних із його подальшим розповсюдженням, сутністю та перспективами у боротьбі з ним. Вважаємо за необхідне розглянути та деталізувати зміст і елементи криміналістичної характеристики злочинів терористичного спрямування, що сприятиме покращенню й удосконаленню сучасної методики розслідування цих видів злочинів.

Стан дослідження

Проблематика, що охоплює криміналістичну характеристику злочинів терористичного спрямування, виявилася у працях зарубіжних і вітчизняних вчених. Зокрема, дослідженням окремих питань, пов'язаних із тероризмом, займалися такі науковці, як: Г. Чорний, Г Ску- ба, Н. Карпінська, В. Коновалова, В. Кряжев, М. Ленко, Я. Соколова, А. Старушкевич та ін. Попри значний інтерес вчених до цієї тематики, безперечно, існує потреба в її ґрунтовному аналізі та подальшій науковій розробці.

Метою дослідження є з'ясування й аналіз сутності криміналістичної характеристики злочинів терористичного характеру та їх елементів у сучасній правовій доктрині.

Виклад основного матеріалу

У наукових і нормативних джерелах існують різні підходи щодо розуміння та визначення змісту криміналістичної характеристики злочинів терористичного спрямування.

Так, насамперед, відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористичний акт - це злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена ст. 258 Кримінального кодексу України (далі - КК України). У разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених ст. 112, 147, 258-260, 443, 444, а також іншими статтями КК України, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до КК України [1].

До категорії «злочини терористичної спрямованості» слід віднести такі склади злочину, поряд із терористичним актом (ст. 258 КК України), як: втягнення у вчинення терористичного акту (ст. 258-1 КК України), публічні заклики до вчинення терористичного акту (ст. 258-2 КК України), створення терористичної групи або організації (ст. 258-3 КК України), сприяння вчиненню терористичного акту (ст. 258-4 КК України), фінансування тероризму (ст. 258-5 КК України), дії, спрямовані на насильницьку зміну або повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ст. 109 КК України), посягання на життя державного або громадського діяча (ст. 112 КК України), перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (ст. 114-1 КК України), напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 261 КК України) та ін. [2, с. 152].

У свою чергу, В.К. Лисиченко криміналістичну характеристику тероризму розглядає як взаємопов'язану систему відомостей про криміналістично значимі ознаки тероризму, що відображають закономірні зв'язки між ними і служать висуненню і перевірці слідчих версій для вирішення основних завдань організації і планування розслідування злочину, про особливості проведення окремих слідчих дій [3, с. 213].

В. Коновалова наголошує, що у методиці розслідування терористичних злочинів, як і в методиках розслідування інших злочинів, головною є криміналістична характеристика, яка зосереджує найбільш важливі положення, своєрідну систему ознак, що дозволяють дати цим злочинам кримінально-правову оцінку, визначити кримінологічні аспекти і виділити елементи, які становлять основу для розробки методики розслідування [4, с. 723]. криміналістичний злочин терористичний слідчий

Загалом, підтримуючи позиції вчених, необхідно наголосити, що криміналістична характеристика злочинів терористичного спрямування містить у собі певну систему відомостей, котрі мають включати ключові елементи тероризму, а саме: спосіб його вчинення, характеристику особи злочинця (терориста), типові сліди злочинів, характеристику особи потерпілого, обстановку вчинення злочину терористичного характеру (місце, час тощо). Проте кількість елементів є, зазвичай, спірним питанням, оскільки ряд дослідників відносять до них також приготування до вчинення злочину, спосіб повідомлення про підготов- люваний або вчинений акт тероризму, знаряддя і засоби, що застосовуються при вчиненні злочину, матеріальні сліди злочину й особливості механізму слідоутворення тощо.

Дані про елементи системи можуть бути різними, залежно від масштабу події, числа її учасників і наслідків злочину. Щодо цього важливим завданням є не тільки виявлення таких елементів характеристики, які можуть бути традиційними, а й визначення їх специфіки, що істотно відрізняє останні від характеристик насильницьких злочинів [4, с. 723].

У ході розкриття, розслідування та попередження злочинів терористичної спрямованості широко використовуються засоби оперативно-розшукової роботи. Це, звичайно ж, широкий спектр оперативно розшукових заходів та інших організаційних дій. Специфіка оперативно- розшукової роботи у кримінальних справах цієї категорії або специфіка роботи в ході перевірки повідомлень про злочини, а також інші способи виявлення цих злочинів пов'язані в т. ч. і з умілим використанням АІПС. Однак на практиці існує не тільки проблема використання інформації, що міститься в базі даних інформаційних центрів органів внутрішніх справ, а й складності формування цієї бази даних. У процесі розслідування і розкриття злочинів терористичної спрямованості співробітникам правоохоронних органів і, насамперед, органів розслідування, органів дізнання і експертних служб, доводиться стикатися з величезним інформаційним простором, що відображає спосіб злочину, обстановку злочину, дані про особу злочинця та інші елементи криміналістичної характеристики тероризму [5, с. 289-290].

Одним з основних елементів, що входять до структури (системи) криміналістичної характеристики від самого початку її виникнення, є спосіб (способи) вчинення злочинів. Саме поняття «спосіб вчинення» полягає у підготовці до вчинення певних дій, безпосередньому вчиненні, а також приховуванні вчинення.

Спосіб вчинення злочинів терористичного спрямування полягає перш у його публічності. Така публічність реалізується здебільшого через засоби масової інформації для того, щоб якомога більша частина населення була ознайомлена з погрозами з боку терористів. Нагнітання паніки серед потенційних жертв має тенденцію до посилення [3, с. 214]. Наступним є те, що саме цим способом здійснюється нагнітання страху, а це впливає на психофізичний стан потенційних жертв, цим самим і пригнічується нормальна життєдіяльність певної групи людей чи суспільства загалом. Також одним з елементів може слугувати раптовість чи несподіваність його вчинення.

Частину способів вчинення терористичних актів законодавець прямо вказав у диспозиції ст. 258 КК України, а саме: застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій. Проте такий перелік способів вчинення злочинів терористичного спрямування не є вичерпним, що і підкреслюється зазначенням «інших дій, які створювали небезпеку для життя і здоров'я людини або заподіяння значної майнової школи чи настання інших тяжких наслідків». У свою чергу, до інших способів вчинення терористичних актів можуть бути віднесені такі діяння: використання саморобних вибухових пристроїв, поширення різноманітних захворювань, що спричиняють епідемії, в т. ч. шляхом використання поштової кореспонденції, підпал терористами вибраних об'єктів, вибухи окремих транспортних засобів із використанням фанатично налаштованих осіб тощо. Варто зауважити, що одним із найпоширеніших серед цієї категорії є спосіб, котрий називаємо «з використанням саморобних вибухових пристроїв», до якого прикута найбільша увага, оскільки необхідна ретельна підготовка до вчинення терористичного акту, починаючи від створення терористичної групи чи організації, так і фінансування, створення саморобного конструктив- но-пристосованого вибухового матеріалу та його тривале зберігання, визначення місця, часу, а також моделювання дій терориста.

Звертаємо увагу також на те, що вчинення вибуху може пов'язуватися з такими обставинами, як: приведення у дію вибухового пристрою терористами-смертниками (використовуються варіанти розміщення вибухового пристрою: «пояс шахіда» і в камуфлюючому виробі); вчинення підриву вибухового пристрою дистанційно, що становить найбільш розповсюджений спосіб вчинення терористичних актів [6, с. 195].

Наступним елементом криміналістичної характеристики злочинів терористичного характеру є характеристика особи злочинця (терориста).

Стосовно діяльності терористичних організацій поняття «особа злочинця» може виступати в декількох значеннях: група, організація, виконавець. Особа злочинця (відповідно злочинної організації або групи) і особа виконавця мають різні характеристики. Злочинна організація або група має досить складну структуру, яка передбачає ієрархію в системі як організації, так і підпорядкованості. Терористичні акти плануються, ролі окремих осіб розподіляються, виконавці, що обираються (призначаються), нерідко мають дублерів [4, с. 728].

А ось, беручи до уваги самого виконавця терористичного акту, необхідно відзначити, що переважно тероризм є злочином, більш властивим для чоловіків, але розвиток технічних засобів та озброєння сприяв тому, що акти тероризму все частіше стали вчиняти і жінки, оскільки бойові технології дають змогу обмежитися їхніми фізіологічними можливостями. Практика свідчить, що у жінок-терорис- ток простежується найбільш тісний зв'язок і залежність від навколишнього середовища, особливо від найближчого оточення; жінки часто залучаються до терористичної діяльності родичами та чоловіками і вчиняли злочини у співучасті з чоловіками [7, с. 203]. Особи старшого віку переважно є організаторами та керівниками (т. зв. «лідерами»), а молодшого - виконавцями. Певну частку серед терористів становлять люди зі спеціальною, спрямованою на здійснення терористичної діяльності, підготовкою.

Освітній рівень є суттєвою характеристикою особи засудженого (в т. ч. і за терористичну діяльність). Аналізуючи дані за рівнем освіти досліджуваних осіб, можна відзначити, що більшість учасників терористичної діяльності мають початкову середню - 4%, середню повну освіту - 48%, 19% - неповну середню, 25% - середню спеціальну освіту і 4% - вищу. Особи, які вчиняють злочини терористичного характеру, раніше не були притягнуті до кримінальної відповідальності. Це пояснюється ретельною підготовкою теракту, підбором виконавців, які не привертають уваги правоохоронних органів [3, с. 215].

Ще одним із ключових елементів, що входить до криміналістичної характеристики злочинів терористичного характеру, є наявність особи потерпілого (жертви). Взагалі, ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України наголошує на тому, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, котрій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Розглядаючи ступінь взаємодії злочинця-терориста з потерпілим, у науці виокремлюють такі категорії жертв: прямі (безпосередні) та непрямі (опосередковані). Прямими жертвами тероризму є: особи, фізично залучені до виконуваного теракту: заручники, жертви насильства (вибухів, масових отруєнь і т. д.); постраждалі співробітники правоохоронних органів, що брали участь у припиненні діяльності злочинців; особи, чиє майно було знищено; юридичні особи, які представляють об'єкти стратегічного призначення (АЕС, ГЕС, об'єкти громадського транспорту, об'єкти інфраструктури, місця громадського користування). У свою чергу, непрямі або опосередковані жертви - це фізичні особи, яким особисто не заподіюється фізичної, матеріальної чи моральної шкоди, але вони постраждали опосередковано від злочину терористичного характеру (наприклад, близькі родичі і утриманці жертви), а також міжнародні інститути, держави, населення загалом, різні державні інститути, політичні або громадські діячі, тобто це «третя сторона», яку терористи примушують або намагаються примусити до прийняття потрібних їм рішень [3, с. 215].

Варто зауважити, що до особливих елементів розробки ефективної методики подальшого розслідування злочинів, пов'язаних із терористичною спрямованістю, належать типові сліди злочинів, або «слідова картина». У криміналістичній теорії поширеною є концепція, згідно з якою слідова картина злочину складається як зі слідів злочину (у їх слідознавчому розумінні), так і з обставин злочину (місце, час і умови) [8].

Зокрема, під обстановкою терористичного акту розуміється частина навколишнього середовища, на тлі якої виникає, протікає злочин і процес його відображення. Елементами такої обстановки можуть бути різні за природою, характером, функціями об'єкти, які мають криміналістичне значення (територія, клімат, демографія, а також обставини, які характеризують місце, час, умови й інші особливості конкретної об'єктивної ситуації), що визначають можливості вчинення терористичного акту. До типових умов у цій категорії справ належать відомості про місце, час і характер кримінальної ситуації. Місце й час підготовки та вчинення терористичного акту, як показує аналіз оперативно-слідчої практики, здебільшого спеціально планується злочинцем, виходячи зі своїх можливостей, обраного способу дій, уразливості ділянки або жертви й доступності до них, бажання завдати найбільшої шкоди й одержати найбільший застрашливий ефект [8].

Слідова ж картина терористичної діяльності несе в собі важливу криміналістичну інформацію, сукупність джерел матеріальних відображень, а також значну кількість специфічних слідів. Такими слідами можуть бути: сліди вогнепальних, осколкових, ножових та інших поранень на тілі потерпілих, сліди біологічного походження, ушкоджень на трупі - кров, клітини м'яких тканин, кісткові останки та ін. Вони містять важливу й часом точну інформацію про спосіб, місце, час, знаряддя кримінального правопорушення та ймовірну особу-злочинця.

Важливе значення для розслідування цього виду злочинів є залишення слідів застосування вогнепальної зброї: кулі, гільзи, рештки порохового заряду, пиж, вогнепальні пробоїни в перешкодах. Також, до слідів вчинення терористичного акту належать аудіо- та відеозаписи переговорів із терористами; аудіозаписи переговорів між терористами каналами радіо-, телефонного зв'язку; відеозаписи, зроблені на місці події представниками засобів масової інформації та співробітниками спецпідрозділів при звільненні заручників.

Таким чином, слідова картина є вихідною для оцінки слідчої ситуації й побудови слідчих версій щодо способу вчинення терористичного акту й особи злочинця.

Висновки

Дослідивши та проаналізувавши різні наукові підходи до визначення змісту криміналістичної характеристики злочинів терористичного спрямування і його елементів, резюмуємо, що вона містить певну систему відомостей, котрі охоплюють ключові елементи тероризму, а саме: спосіб вчинення, характеристику особи злочинця (терориста), характеристику особи потерпілого, обстановку вчинення злочину терористичного характеру (місце, час тощо), а також типові сліди злочинів. Проте до цього елементного складу можна віднести й інші (другорядні) криміналістичні складові частини тероризму: приготування до вчинення злочину; спосіб повідомлення про підготовлюваний або вчинений акт тероризму; знаряддя і засоби, що застосовуються при вчиненні злочину; матеріальні сліди злочину й особливості механізму слідоутво- рення тощо. Саме врахування розширеного елементного складу, на нашу думку, сприятиме більш ефективному і своєчасному висуненню всіх можливих слідчих версій і перевірки їх у слідчих (розшукових) діях та удосконаленню криміналістичної методики розслідування цього виду злочинів.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 р. № 638-IV / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 25. Ст. 180.

2. Чорний Г.О. Розслідування злочинів терористичної спрямованості: питання формування методики на сучасному етапі. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Право». 2017. Вип. 24. С. 151-153.

3. Скуба Г., Карпінська Н. До питання криміналістичної характеристики злочинів терористичного характеру. Історико-правовий часопис. 2016. № 2 (8). С. 212-217.

4. Коновалова В. Тероризм: проблеми методики розслідування злочинів. Вісник до 10-річчя Академії правових наук України. С. 721-732.

5. Кряжев В.С. Оперативно-розыскные и иные мероприятия, используемые в целях борьбы с преступлениями террористической и экстремистской направленности. Уголовно-процессуальные и криминалистические средства обеспечения эффективности уголовного судопроизводства : материалы междунар. науч.-практ. конф. (Иркутск, 25-26 сент. 2014 г.). Иркутск, 2014. С. 289-293.

6. Ленко М.О. Спосіб вчинення терористичних актів за допомогою саморобного вибухового пристрою як елемент криміналістичної характеристики злочину. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2013. № 3 (31). С. 189-198.

7. Соколова Я.А. Загальна характеристика особи злочинця як елемента криміналістичної характеристики злочинів, віднесених до терористичної діяльності. Право і суспільство. 2016. № 6. Ч. 6. С. 202-207.

8. Старушкевич А.В. Слідова картина як структурний елемент криміналістичної характеристики терористичного акту.

Размещено на Allbest.ru