Проблематика захисту приватної інформації в епоху пошукових систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПВНЗ «Кропивницький інститут державного та муніципального управління»

ПРОБЛЕМАТИКА ЗАХИСТУ ПРИВАТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ в епоху пошукових систем

Герасименко І.А., студент

кафедри публічного та приватного права

Анотація

Стаття показує «темну» сторону пошукових систем, їхні підходи та цілі збирання інформації про користувачів. Проаналізована законодавча основа захисту прав користувачів пошукових систем в Україні. Надано рекомендації щодо вдосконалення системи права у сфері захисту приватного життя.

Ключові слова: пошукові системи, пошукові запити, особисте життя, інтернет, законодавство.

Аннотация

Статья показывает «темную» сторону поисковых систем, их подходы и цели сбора информации о пользователях. Проанализирована законодательная база защиты прав пользователей поисковых систем в Украине. Предложены рекомендации по улучшению системы права в сфере защиты частной жизни.

Ключевые слова: поисковые системы, поисковые запросы, личная жизнь, интернет, законодательство.

Annotation

THE PROBLEM OF PROTECTING PRIVATE INFORMATION in the epoch of search engines

The article shows the “dark' side of search systems, their approaches and the purpose of collecting information about users. The legal basis for the protection of the rights of search engine users in Ukraine is researched. Recommendations on improving the system of law in the sphere of private life protection are given.

Key words: search engines, search queries, privacy, internet, legislation.

Постановка проблеми

Сучасна людина просто не може жити «нормальним» життям без використання пошукових систем в інтернеті. Світ розвивається, і сьогодні, щоби мати рівні можливості у володінні інформацією, необхідно використовувати всі засоби, що дає нам інтернет- простір. Але стереотип, що інтернет - це більше про анонімність, щороку розвінчується. У світі постає глобальний конфлікт між таємницею особистого життя та данними, що аналізуються та використовуються пошуковими системами. Проблема загострюється, і головне, що особисте життя сучасних людей вже цілком поглинене інтернет-простором. Найголовніше, що пошукові системи вже використовують дані про наше особисте життя для комерційної вигоди.

Стан опрацювання

Досліджень на дану тематику вкрай мало, а в Україні вони майже відсутні. Відомий правозахисник цифрової конфіденційністі в Сполучених Штатах Америки (далі - США) Боб Андерсон запропонував декілька матеріалів на цю тему [1].

Але якщо Боб Андерсон аналізував лише пошукову систему Google, то ми зробимо узагальнення щодо більшості пошукових систем.

Мета статті - з'ясувати, чи можуть відомості про особисте життя, за чинним законодавством України, поширюватися в інтернет-просторі з урахування алгоритмів роботи сучасних пошукових систем, дати обґрунтований висновок щодо того, чи порушується таємниця особистого життя пошуковими системами в сьогоденних умовах.

Виклад основного матеріалу

пошуковий система право захист

Відповідно до ст. 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди [2], згідно із ч. 3 ст. 301 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на збереження в таємниці обставин свого особистого життя [3]. Особисте життя надійно охороняється законом, водночас сьогодні інформацію про життя будь-якої людини можна знайти на багатьох платформах соціальних мереж та в профілях електронних пошт. Таку інформацію люди самостійно викладають та відкривають для всіх охочих. Ні Конституція України, ні будь-який інший законодавчий акт не захищають таку інформацію.

Сьогодні пошукових запитів у переліку інформації, що стосується персональних даних, - немає. Вітчизняним законодавством не належно визначено режим збирання, зберігання, використання та поширення інформації, зокрема щодо психічного стану людини, її примусового огляду та лікування, не створено процедури захисту прав особи від протизаконного втручання психіатричних служб в її особисте життя. Механізм реалізації зазначеного права належним чином не визначений. Відсутнє й регулювання використання конфіденційних даних у сфері психіатрії.

Законодавство України поки що не узгоджено з європейськими стандартами в галузі захисту персональних даних у зв'язку із прийняттям України до Ради Європи.

Водночас Конституційний суд України розтлумачив поняття «конфіденційна інформація» як свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані) [4].

Хоча, на нашу думку, список конфіденційної інформації варто розширити, адже багато інформації, що залишається в інтернеті, може бути використано проти особи. Пошукові мережі збирають пошукові запити та формулюють коло інтересів за кожним користувачем.

Запити, що вводять користувачі, розкривають індивідуальність, інтереси та пріоритети. Якщо комусь дістанеться історія пошуків в інтернеті за довгі роки, можна буде проаналізувати розвиток особистості та відповісти на більшість психіко-аналітичних питань. А сьогодні все так і відбувається, але без нашого відома.

Пошукова система Google аналізує та збирає таку інформацію:

1. Вік.

2. Стать.

3. Категорії пошуків (техніка, погода, політика, спорт).

4. Сегменти комерційних інтересів (щодо покупок).

5. Інші (додаткові) підкатегорії (доповнення основних категорій інтересів смаками, деталізація) [5].

Кожний активний користувач пошукової системи Google знає про себе так само, як і даний штучний інтелект. Найскладніші алгоритми аналізу та багато терабайтів пам'яті зберігають інформацію для комерційної вигоди. За офіційними заявами Google, лише за четвертий квартал 2018 р. компанія заробила 32,6 млрд дол. на рекламі [6].

Фактично, компанія, окрім того, що збирає інформацію про кожного користувача, ще й використовує її на свою користь. Звісно, діє політика конфіденційності, де кожен користувач за власним бажанням зможе відмовитися від збирання інформації про себе. Але для того, щоби це здійснити, необхідно знати про такий механізм, хоча Google не дуже й афішує його, навіть більше, в Україні зрідка можна побачити людину, яка цілком усвідомлює, що кожен уведений запит у пошуковій системі потрапляє на оброблення та сортування за категоріями. Варто лише декілька разів пошукати телефон або книгу, як реклама буде траплятися на кожному кроці [7].

Пошукова система «Яндекс» також активно обробляє всю зібрану інформацію про своїх користувачів. Принципи роботи інших безкоштовних платформ пошуку ідентичні. Навіть якщо людина не авторизована, за IP-адресою й іншими джерелами (геолокація, операційна система та браузер на комп'ютері, мобільний телефон (серія, платформа тощо) бажана інформація отримується. Використовуються найсучасніші технології для того, щоб інтернет ставав платформою № 1 для продажів.

Продюсер CBS News Ден Паттерсон наприкінці 2018 р. так занепокоївся через об'єм інформації й агресивну тактику компанії Google щодо збирання інформації, що вирішив узагалі відмовитися від даної платформи. Йому довелося зазнати великих змін у своєму житті для цього експерименту. Коли від відмовився від користування пошуковою системою, додатками (карти, пошта, календар, фотографії) та браузером Chrome, замінив їх на альтернативні сервіси інших корпорацій, то результати не змінилися. Річ у тому, що вся технологічна система взаємопов'язана, і той же самий Android понад 100 разів на день відправляє інформацію про інтереси та пошукові запити в головний мозок Google. Тому сьогодні захистити себе та свої данні вкрай важко, адже кожен користувач Google піддається впливу реклами, активність монетизу- ється мільярдами доларів [8].

Усе ж монополію перемогти можна, скориставшись платними пошуковими системами, які надають доступ до пошуку без реклами за збирання інформації, водночас беруть плату за користування. Такі сервіси особливо популярні в Європі, де немає настільки суворої монополії Google. Поки в Україні немає такої системи, яка б могла бути нарівні з американськими, російськими або європейськими пошуковиками. А в разі появи потрібно багато часу для завоювання довіри користувачів, отримання доступу до сайтів, щоби видавати ті результати пошуку, які б відповідали інтересам користувачів.

Таємниця особистого життя в сучасному світі зовсім не зберігається. В епоху, коли штучні інтелекти збирають про людей усю інформацію, починаючи від місцезнаходження та закінчуючи їхніми інтересами, про безпеку й анонімність мова не може йти.

Корпорації пошукових систем активно викуповують плагіни на прибирання реклами, намагаються нівелювати спроможність сховатися від ексклюзивно підібраних рекламних оголошень. Людина стає ресурсом, і в перспективі цей курс лише пришвидшиться.

Особисте життя вже давно вийшло на простори інтер- нет. Якщо раніше всі користувачі з обережністю вводили інформацію про місто, де вони проживають, то сьогодні зазначити номер банківської картки та надати доступ до неї можна в будь-якому інтернет-магазині. І цим користуються! Кібербезпека сьогодні - одна з найважчих сфер охорони приватного життя. На щастя, такі штучні інтелекти, як Google, надійно охороняють усі зібрані данні, але все ж є імовірність витоку інформації. Конституція України забороняє збирати та переробляти дані щодо приватного життя. Але через те, що пошукові запити не є (на законодавчому рівні) інформацією із приватного життя, це збирання не можна трактувати як порушення закону.

Технологічний світ розвивається, зрозуміло, що активність людини в інтернеті - це фактично її друге життя. Необхідно швидше підлаштовуватися під такі зміни, запроваджувати надійний законодавчий фундамент, який буде охороняти приватне життя кожного українця в інтернеті.

Окрім впровадження надійного законодавчого захисту, необхідно розвивати вітчизняні пошукові системи, які будуть набагато популярніші та прилаштованіші під культуру України. Якщо держава зробить впевнені кроки в цьому напрямі та відмовиться від реклами на своїй платформі, то кожен користувач зможе вільно дихати, не перейматися убезпеченням в інтернеті. Сьогодні кіберпо- ліція, органи досудового розслідування й інші правоохоронні органи (Служба безпеки України також) стикаються із проблемою унеможливлення отримання інформації для розкриття злочину через недоступність цієї інформації. Якщо говорити про пошукову систему «Яндекс» (російська корпорація, що має підтримку від держави), то вони офіційно відмовляють у наданні вкрай важливих Україні даних.

В Європі кожного року збільшується кількість пошукових систем, і акцент більшості - цілковита приватність. Приватні дані не збираються та не обробляються для поширення реклами, а живуть такі системи завдяки благодійності або абонентській платі. Такі сервіси, як Qwant, Swisscows та Search Encrypt, гарантують, що ніхто не зможе зібрати інформацію проти їхніх користувачів [9].

Хоча гігантська імперія Google сьогодні обробляє майже 75% усіх пошукових запитів світу [10].

Тенденції йдуть до того, що така агресивна поведінка підриває довіру користувачів, і доля усього ринку має зменшуватися. Європа й Америка вже ведуть активну боротьбу за захист приватного життя, і наша країна має робити впевнені кроки в цьому ж напрямі. Запровадження законодавчого тлумачення та надійного захисту даних, що збираються в пошукових системах, має стояти в пріоритетах, якщо країна бореться із застарілими нормами.

Висновки

Отже, пошукові запити й інша інформація, що збирається про користувачів у великих корпораціях, у розвинених країнах охороняється законом. Україна також має запровадити законодавчу основу, що нівелює можливість збирання приватної, конфіденційної інформації щодо кожного користувача інтернет-простору. Окрім цього, необхідно розширити список інформації, що стосується приватного життя, адже час швидко плине, а законодавство не встигає наздоганяти технології.

Список використаних джерел

1. Patterson D. How I tried and failed to quit Google. CBS News: веб-сайт. 2018. URL: https://www.quora.com/Does-Google-sell-your- personal-data (дата звернення: 24.04.2019).

2. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0% B2%D1%80 (дата звернення: 20.04.2019).

3. Цивільний Кодекс: Закон України від 16 січня 2003 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (дата звернення: 20.04.2019).

4. Рішення Конституційного Суду України в справі щодо офіційного тлумачення ст. ст. 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К.Г. Устименка) від 30 жовтня 1997 р. № 5-зп. Офіційний вісник України. 1997.

5. Про демографічні показники й інтереси. Google: веб-сайт. URL: https://support.google.com/analytics/answer/27993577hNuk (дата звернення: 20.04.2019).

6. Как выросли доходы от рекламы “Google” и «Яндекс»? Рейтинг Байнета: веб-сайт. 2019. URL: https://ratingbynet.by/kak-vyrosli- dokhody-ot-reklamy-google-i-yandeksa (дата обращения: 20.04.2019).

7. Політика конфідеційності. Google: веб-сайт. URL: https://policies.google.com/privacy7hNuk (дата звернення: 20.04.2019).

8. Anderson B. Does Google sell your personal data? Quora: веб-сайт. 2017. URL: https://www.quora.com/Does-Google-sell-your-personal- data (дата звернення: 24.04.2019).

9. Ярова М. 8 приватных поисковиков, которые могут заменить Google. Ain.ua: веб-сайт. 2018. URL: https://ain.ua/2018/09/06/8- alternativ-google (дата обращения: 24.04.2019).

10. Search Engine Market Share. Net Applications: веб-сайт. URL: https://netmarketshare.com/search-engine-market-share.aspx (дата звернення: 24.04.2019).

Размещено на Allbest.ru