Ліцензування космічної діяльності США

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛІЦЕНЗУВАННЯ КОСМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ США

LICENSING OF US SPACE ACTIVITIES

Сорока Л.В.,

кандидат юридичних наук, доцент, заступник

директора з наукової роботи Науково-дослідного

У статті аналізуються основні нормативно-правові акти США, що встановлюють правила щодо комерційної космічної діяльності. Космос ставав джерелом нових знань і технологій, простором для розміщення інформаційної інфраструктури. Космічні системи в цілому стали невід'ємною частиною успішної та ефективної економіки. Правовий режим США в досліджуваному аспекті стосується: 1) регулювання космічного простору; 2) супутникового дистанційного зондування Землі; 3) супутників комунікації; 4) національної аеронавтики і діяльності НАСА; 5) космічного видобутку. Більшість цих питань були основою космічної політики США, яка реалізувалася і реалізується за допомогою відповідних програм, що передбачають конкретні адміністративні правила і стандарти. США із самого початку створення державних механізмів регулювання космічної діяльності не створювали монополії на зазначену діяльність. Приватний сектор завжди розглядався як потенційний партнер в освоєнні космічного простору. Громадянин США або юридична особа, що зареєстрована на території США, відповідно до законів країни може подати заявку на отримання: 1) ліцензії на запуск, яка дозволяє ліцензіату здійснювати тільки ті запуски, які перераховані в ліцензії (спеціальна ліцензія), і 2) ліцензії оператора запуску, відповідно до якої ліцензіат може здійснювати будь-які запуски, що підпадають під широкі параметри, описані в його ліцензії.

У статті робиться висновок, що відмінною рисою національного космічного права США є те, що воно має тенденцію підлаштовуватися під розвиток космічних технологій та геополітичних подій. Комерційною космічною діяльністю в США можуть займатися і громадяни, і юридичні особи, але вона підлягає ліцензуванню, сертифікації та страхуванню. Адміністративним органом, що уповноважений видавати ліцензії, контролювати, наглядати та здійснювати моніторинг космічної діяльності ліцензіата, є Федеральна авіаційна адміністрація. Досвід США є цікавим для України, адже проблематика врегулювання комерційної космічної діяльності тільки починає привертати увагу дослідників.

Ключові слова: космічна діяльність, Сполучені Штати Америки, комерційна діяльність, державні механізми, ліцензування.

The article examines the main US regulatory framework that sets the rules for commercial space activities. Space has become a source of new knowledge and technology, a space for the deployment of information infrastructure. Space systems as a whole have become an integral part of a successful and efficient economy. The US legal regime under study concerns: 1) space control; 2) satellite remote sensing; 3) communications satellites; 4) NASA national aeronautics and operations, and 5) space mining. Most of these issues are the basis of US space policy, implemented and implemented through appropriate programs that provide for specific administrative rules and standards. From the very beginning of the creation of state mechanisms for regulating space activities, the United States did not create monopolies on these activities. The private sector has always been regarded as a potential partner in space exploration. A U.S. citizen or legal entity registered in the United States under U.S. law may apply for: 1) a launch license that allows a licensee to make only those launches that are listed under a license (special license), and 2) a startup operator's license, under which a licensee may make any launch that falls within the broad parameters described in its license. The article concludes that a distinctive feature of US national space law is that it tends to adapt to the development of space technology and geopolitical developments. Commercial space activities in the United States can be practiced by citizens and legal entities alike, but are subject to licensing, certification and insurance. Licensing Authority, Licensing, Controlling, Supervising and Monitoring of Licensee's Space Activity - Federal Aviation Administration. The US experience is interesting for Ukraine because the problem of regulating commercial space activities is only beginning to attract the attention of researchers.

Key words: space activity, United States of America, commercial activity, governmental mechanisms, licensing.

Постановка проблеми

Космічна діяльність держав із самого свого початку отримала міжнародно-політичне і військово-політичне значення, ставши важливим напрямом не тільки в суперництві двох наддержав, СРСР і США, але і в їх співробітництві. У 1960-1980-х рр. склалася сучасна система міжнародного космічного права, що сформувала загальні правила використання космосу і політичні відносини в цій сфері. Однак з кінця 1980-х рр. під впливом політичних змін у світі, досягнень науково-технічного прогресу, а також становлення глобальної економіки роль і значення космічної діяльності отримали нову якість. Космос став джерелом нових знань і технологій, простором для розміщення інформаційної інфраструктури. Космічні системи в цілому стали невід'ємною частиною успішної та ефективної економіки. У військовій справі також відбувався процес інтеграції супутникових мереж у систему збройних сил, змінюючи сам характер ведення бойових дій, першим свідченням чого стала військова операція США та їхніх союзників в Іраку в 1991 р. [1].

В Україні проблематика врегулювання комерційної космічної діяльності тільки починає привертати увагу дослідників. Тим більше, що Верховна Рада України внесла зміни у Закон України «Про космічну діяльність» [2], унаслідок чого була скасована державна монополія на космічну діяльність. Тому досвід зарубіжних країн щодо створення державних механізмів регулювання комерційної космічної діяльності є актуальним.

ліцензування космічний американський

Стан опрацювання

Комерційна космічна діяльність США стала предметом дослідження багатьох зарубіжних авторів, таких як: Кері Функ, Марк Стросс, Аніта Криш- намурті, Тіас Кришнамурті та ін.

Мета статті - проаналізувати державно-правовий механізм регулювання комерційної космічної діяльності США, висвітлити правила ліцензування зазначеної діяльності.

Виклад основного матеріалу

Відмінною рисою національного космічного права США є те, що воно має тенденцію підлаштовуватися під розвиток космічних технологій та геополітичних подій. Після успішного запуску супутника в 1957 році Сполучені Штати усунули юридичну порожнечу, яка тоді існувала для космічної діяльності, шляхом прийняття свого власного національного законодавства та заохочення світового співтовариства до створення космічного права на міжнародному рівні. У результаті був прийнятий Закон «Про Національну аеронавтику та космічний акт» (National Aeronautics and Space Act 1958 року), з тих пір національне космічне право США продовжує розвиватися [3].

Згідно із Законом «Про Національну аеронавтику та космічний акт», Сенатом і Палатою представників були поставлені перед органами виконавчої влади США такі основні завдання:

- здійснювати діяльність у космосі в мирних цілях на благо всього людства;

- забезпечувати загальний добробут громадян та безпеку США;

- створити цивільне агентство, яке буде здійснювати контроль над авіаційною та космічною діяльністю та фінансуватися Урядом США;

- заохочувати комерційне використання космічного простору;

- здійснювати стимулювання наукових досліджень (наприклад, щодо розширення людського пізнання Землі, її атмосфери і космічного простору);

- підвищувати ефективність та безпеку космічних апаратів;

- створювати космічні транспортні засоби, які будуть спроможні доставляти інструменти, обладнання, матеріали, живі організми в космічний простір;

- забезпечувати співпрацю США з іншими країнами у цій сфері;

- підвищувати ефективність публічного адміністрування космічної галузі;

- впроваджувати стандартизацію в космічній сфері;

- розробити систему енергозбереження і нафтозабез- печення наземних рухових установок, а також мінімізувати поганий вплив на навколишнє середовище, спричинене такими системами;

- здійснювати біоінженерні дослідження в космічному просторі;

- здійснювати виявлення, відстеження, каталогізацію і визначення характеристик навколоземних астероїдів і комет з метою забезпечення попередження та пом'якшення потенційної небезпеки таких об'єктів для людства [3].

Аналізований закон має значення не тільки для розвитку космічної галузі США, а й для світової спільноти, оскільки його положення стали основою для прийняття аналогічних законів інших космічних держав, а також були використані в міжнародних космічних договорах.

Разом із тим із плином часу суспільні відносини у сфері дослідження і використання космічного простору ставали більш складними. Насамперед це було пов'язано з потенційним виходом на ринок космічних послуг приватних космічних компаній.

Реагуючи на ці виклики, 18 грудня 2010 року Кодекс США було доповнено п'ятдесят першим розділом під назвою «Національні та комерційні космічні програми». Для практиків і науковців, що спеціалізуються в галузі космічного права, та для інших осіб, які мають зацікавленість у космічному праві, це є дуже важливою подією. Цей розділ представляє істотне вдосконалення організаційної структури та кодифікації космічного законодавства. Багато технічних виправлень та вдосконалень були зроблені в ньому, для того щоб зробити його легшим для правореалізації. Крім того, організаційна структура закону є такою, що дозволяє здійснювати подальший розвиток космічного права і вдосконалення космічного законодавства. США за допомогою стандартів «найкращих практик» регулювання діяльності приватних космічних компаній прагне розповсюдити ці положення в міжнародному масштабі [4].

Такі слушні підходи до правового регулювання використання космічного простору дають можливість НАСА і приватним космічним американським компаніям на Землі і в космосі розробляти та здійснювати випробування передових космічних технологій.

Таким чином, правовий режим США в досліджуваному аспекті стосується: 1) регулювання космічного простору; 2) супутникового дистанційного зондування Землі; 3) супутників комунікації; 4) національної аеронавтики і діяльності НАСА; 5) космічного видобутку.

Більшість цих питань були основою космічної політики США, яка реалізувалася і реалізується за допомогою відповідних програм, що передбачають конкретні адміністративні правила і стандарти. Як уже зазначалось раніше, США із самого початку створення державних механізмів регулювання космічної діяльності не робили монополії на зазначену діяльність. Приватний сектор завжди розглядався як потенційний партнер в освоєнні космічного простору.

Для того щоб на законодавчому рівні врегулювати питання комерційної космічної діяльності, США прийняли Закон про комерційну космічну діяльність 1984 року (CSLA) [6] уповноважив Федеральну авіаційну адміністрацію (FAA) видавати ліцензії на космічну діяльність.

Федеральна авіаційна адміністрація є адміністративним органом, який видає ліцензії на комерційну космічну діяльність, а також здійснює контроль та нагляд за дотриманням ліцензійних умов. Очолює його директор, якого призначає та знімає з посади міністр транспорту США [6]. FAA створювалося з метою захисту інтересів громадян США, захисту власності, національної безпеки під час здійснення космічної діяльності, а також для стимулювання комерційних космічних перевезень [7]. Дані правила не відносяться до державних органів, таких як НАСА, і щодо запуску «аматорських ракет».

Громадянин США або юридична особа, що зареєстрована на території США, відповідно до законів держави може подати заявку на отримання: 1) ліцензії на запуск, яка дозволяє ліцензіату здійснювати тільки ті запуски, які перераховані в ліцензії (спеціальна ліцензія), і 2) ліцензії оператора запуску, відповідно до якої ліцензіат може здійснювати будь-які запуски, що підпадають під широкі параметри, описані в його ліцензії [6].

Спеціальна ліцензія на запуск дозволяє ліцензіату виконати один запуск або вказану кількість ідентичних запусків з одного космодрому. Ракета-носій для кожного санкціонованого запуску повинна бути однаковою, а параметри запуску не повинні представляти ніяких проблем для громадської безпеки або інших проблем, які зачіпають національні інтереси США.

Дозвіл ліцензіата на проведення запусків припиняється після закінчення всіх запусків, дозволених ліцензією, або після закінчення терміну дії, зазначеного в ліцензії, в залежності від того, що настане раніше. Ліцензія оператора запуску дозволяє ліцензіату здійснювати запуски з вказаного стартового майданчика з використанням того ж самого типу ракетоносіїв, які несуть певні класи корисних навантажень, у межах діапазону параметрів запуску, визначених ліцензією. Спочатку ліцензія оператора запуску FAA видавалась на два роки. Відповідно до нового розділу 415.3 (b) ліцензія на запуск оператора дозволяє проведення космічної діяльності протягом п'яти років з дати її видачі [6].

Про те, що комерційна космічна діяльність набирає обертів, говорить кількість ліцензованих запусків. За даними Управління в США було вчинено 336 ліцензованих запусків, з них 27 у 2019 фінансовому році [7].

Висновки

Таким чином, аналіз нормативно-правових актів США у сфері космічної діяльності допоміг дійти таких висновків:

- відмінною рисою національного космічного права США є те, що воно має тенденцію підлаштовуватися під розвиток космічних технологій та геополітичних подій;

- комерційною космічною діяльністю в США можуть займатися і громадяни, і юридичні особи, але вона підлягає ліцензуванню, сертифікації та страхуванню;

- ліцензії видаються двох видів: 1) ліцензія на запуск (спеціальна) і 2) ліцензія оператора запуску (видається на п'ять років);

- адміністративним органом, що уповноважений видавати ліцензії, контролювати, наглядати та здійснювати моніторинг космічної діяльності ліцензіата, є Федеральна авіаційна адміністрація.

Список використаних джерел

1. Лузин П.А. Национальная политика США в космической сфере 2001-2010 гг.: автореф. дисс.... к.п.н.: 23.00.04 «Политические проблемы международных отношений, глобального и регионального развития». Москва, 2012. URL: https://www.dissercat.com/content/ natsionalnaya-politika-ssha-v-kosmicheskoi-sfere-2001-2010-gg

2. Про космічну діяльність: Закон України від 15.11.1996 р. № 502/96-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/502/96- %D0%B2%D1%80

3. National Aeronautics and Space Act of 1958, Pub. L. No. 85-568. The National Aeronautics and Space Administration. 2008. URL: https://history.nasa.gov/spaceact-legishistory.pdf

4. Sukol Rob. Positive Law Codification of Space Programs: The Adoption of Title 51, United States Code. Journal of Space Law. 2011. Vol. 37. P. 1-38.

5. Chapter 509. Commercial space launch activities. URL: https://uscode.house.gov/view.xhtml?path=/prelim@title51/subtitle5/ chapter509&edition=prelim

6. Chapter III. Commercial space transportation, federal aviation administration, department of transportation. URL: https://www.govinfo.gov/ content/pkg/CFR-1999-title14-vol4/pdf/CFR-1999-title14-vol4-chapIII.pdf

7. Licenses & Permits: Commercial Space Transportation, 2019. URL: https://www.faa.gov/licenses_certificates/commercial_space_trans- portation/

Размещено на Allbest.ru