Головуючий у суді присяжних: роль та функціональне призначення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Головуючий у суді присяжних: роль та функціональне призначення

President in jury court: role and functional purpose

Ламбуцька Т.О.,

аспірантка кафедри кримінального процесу

Статтю присвячено дослідженню ролі та функціонального призначення головуючого у суді присяжних. Розглядаються окремі процесуальні функції головуючого у суді присяжних. Зокрема, встановлено, що після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних.

З'ясовано, що під час відбору присяжних головуючий з'ясовує, чи немає передбачених КПК України або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина як присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

Встановлено, що нині чинна редакція кодифікації кримінального процесуального законодавства України не врегульовує належним чином повноваження головуючого в суді присяжних. Зокрема, з'ясовано, що спеціально присвячена повноваженням головуючого у суді присяжних стаття у Кримінальному процесуальному кодексі України відсутня. Зауважується на розпорошеності функціональних повноважень головуючого у суді присяжних, що проілюстровано на прикладі окремих статей кодексу.

Наголошується на доцільності надати присяжним право звернення за консультацією з правових питань до незалежних фахівців, не пов'язуючи такі консультації зі справою, в якій бере участь присяжний.

Акцентується увага на необхідності забезпечити присяжному якомога більш безперешкодне право ставити запитання учасникам процесу. З огляду на те, що якщо професійний суддя може надати належну оцінку відповідним доказам, то присяжний, який не є фахівцем в галузі права, має почути доводи, пояснення та бачення кожної сторони і дуже важливим є надати можливість саме стороні захисту обстоювати свою правову позицію, навіть на цьому етапі розгляду справи.

Пропонується передбачити у законодавстві, що в разі, якщо в матеріалах кримінального провадження містяться відомості, які становлять державну чи іншу охоронювану законом таємницю, у присяжних відбирається підписка про її нерозголошення. При цьому присяжний, який відмовився дати таку підписку, повинен бути замінений головуючим суддею на запасного.

Пропонується доповнити Кримінальний процесуальний кодекс України окремою статею, спеціально присвяченою повноваженням головуючого у суді за участю присяжних.

Ключові слова: повноваження головуючого, суд присяжних, функціональне призначення та роль головуючого, кримінальне провадження, судовий розгляд.

The article deals with the role and function of the presiding judge in a jury. The individual procedural functions of the presiding judge in the jury are considered. In particular, it has been established that after the appointment of the jury by the jury, the presiding judge gives the secretary of the court session an order on summoning the jury.

It is found out that during the selection of jurors, the presiding officer finds out whether there are no grounds provided by the CPC of Ukraine or by law that prevent the citizen from being involved as a juror or as a basis for the release of individual jurors from their duties, as well as for the release of jurors the performance of their duties by their oral or written statements.

It is established that the current wording of the codification of the criminal procedural legislation of Ukraine does not properly regulate the powers of the presiding judge in a jury. In particular, it was found that there is no specific article on the powers of the presiding judge in the jury in the Criminal Procedure Code of Ukraine. The functional powers of the presiding judge in the jury are noted, as illustrated by the individual articles of the Code.

It is emphasized that it is advisable to give the jury the right to seek legal advice from independent experts without linking such consultations with the case in which the jury is involved.

Emphasis is placed on the need to provide the jury with as much unobstructed right as possible to ask questions to the trial participants. Given that if a professional judge is able to give a proper assessment of the relevant evidence, then the jury - who is not a specialist in the field of law - must hear the arguments, explanations and views of each party and it is very important to enable the defense party to defend their legal position, even, at this stage of the case.

It is proposed to stipulate in the legislation that if the criminal proceedings contain information that constitutes a state or other secret protected by law, the jury shall withdraw a subscription for its non-disclosure. In doing so, the juror who refused to give such a subscription must be replaced by the presiding judge with a replacement.

It is proposed to supplement the Criminal Procedure Code of Ukraine with a separate article specifically devoted to the powers of the presiding judge in court with the participation of jurors.

Key words: presiding powers, jury trial, functional function and role of presiding judge, criminal proceedings, litigation.

Постановка проблеми

Відповідно до ст. 124 Конституції [1] народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Інститут присяжних покликаний забезпечити довіру населення до судової системи, зробити правосуддя ближчим до народу, що зумовлює його особливу актуальність у нашій державі. Водночас не слід забувати, що присяжні не є професійними суддями. Тому у здійсненні правосуддя через присяжних важливу роль відведено головуючому судді. Та попри це, нині чинна редакція кодифікації кримінального процесуального законодавства України не врегульовує належним чином повноваження головуючого в суді присяжних.

головуючий суд присяжний

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Науково-теоретичний аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень дає змогу дійти висновку про те, що питанню повноважень головуючого в суді присяжних серед науковців не було приділено належної уваги. Деякі аспекти стосовно функціонального призначення головуючого у суді присяжних, досліджуючи при цьому інститут присяжних загалом, вивчали В.М. Щерба, І.Є. Словська, К.В. Волохова, І.Р. Волосько та інші.

Втім, наявні доробки мають дуже обмежений характер, а спеціальні та комплексні дослідження з цієї теми на цей час відсутні.

Мета статті - на основі аналізу результатів досліджень сучасного стану правового регулювання, а також науково-теоретичної бази за темою з'ясувати функціональне призначення головуючого у суді присяжних, а також запропонувати шляхи удосконалення законодавства стосовно повноважень головуючого в суді присяжних.

Виклад основного матеріалу

У частині 3 статті 31 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) зазначається, що «...Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі за клопотанням обвинуваченого, здійснюється судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд.» [1]. Однак спеціально присвячена повноваженням головуючого у суді присяжних норма у Кримінальному процесуальному кодексі України відсутня, а окремі повноваження можна віднайти у різних статтях Глави «Провадження в суді присяжних».

Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 385 КПК України, після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних [1].

Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання [1]. Під час відбору присяжних головуючий з'ясовує, чи немає передбачених КПК України або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина як присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами (ст. 387 КПК) [1].

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання (ст. 387 КПК) [1], з метою з'ясування обставин, які перешкоджають участі присяжних у судовому засіданні й мають значення для заявлення їм відводів. Водночас необхідно зауважити, що такі питання не повинні стосуватися конфіденційної інформації про осіб (домашня адреса, місце роботи тощо) з огляду можливості її використання для впливу на присяжних. Тому в кожному конкретному випадку головуючий має право відхилити питання, поставлене присяжному, якщо, на його думку, воно не стосується обставин, які впливають на виконання присяжним своїх обов'язків [8, с. 155].

Надалі головуючий звертається до присяжних засідателів із коротким вступним словом. Він представляється їм, повідомляє про провадження, яке підлягає розгляду, роз'яснює права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді (ст. 387 КПК).

Після вступного слова головуючий опитує кандидатів у присяжні засідателі про наявність обставин, що перешкоджають їх участі як присяжних у розгляді справи. Кожен із кандидатів має право сам вказати на причини, що перешкоджають виконанню ним обов'язків присяжного засідателя, і заявити самовідвід.

Потім головуючий оголошує результати відбору, оголошує прізвища, імена та по батькові присяжних, занесених до протоколу судового засідання. Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.

За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, під час вирішення питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині» (ст. 388 КПК) [1].

Варто зазначити, що хоча мова судді під час формування колегії присяжних засідателів і орієнтована на організаційні аспекти судового засідання, в неї можуть бути включені елементи красномовства. Звернення головуючого до присяжних засідателів після обрання старшини присяжних засідателів з пропозицією прийняти присягу, що супроводжується оголошенням її тексту, може бути як формальним, так і з елементами красномовства.

Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, забезпечуючи цим встановлений законом порядок обговорення питань, що підлягають вирішенню, та проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

У всіх випадках нарада суду присяжних починається із з'ясування головуючим думок присяжних-суддів. Вислухавши їх, голова суду висловлює власне переконання щодо вирішуваних питань. Якщо виявиться, що особисті думки, переконання кожного присяжного судді за своїм змістом збігаються, то колективна думка, переконання суду формуються в процесі їх виявлення. У таких випадках нарада протікає в установленому кримінальним процесуальним законом порядку і складається з двох частин: спочатку ставляться питання і вислуховуються відповіді присяж- них-суддів, тобто формується колективне переконання, а потім ухвалюється рішення на основі цього переконання.

Під час встановлення розбіжностей у думках насамперед виявляються ті докази, на підставі яких формувалися у присяжних-суддів особисті переконання. Головуючий пропонує кожному присяжному-судді обґрунтувати свої висновки дослідженими доказами, а потім робить це сам. Кожен з учасників наради викладає ті висновки, на підставі яких у нього склалося переконання в істинності запропонованого ним рішення з даного питання [7; 5, с. 108].

Практикою вироблена така процедура наради суду присяжних, яка гарантує формування істинного і обґрунтованого колективного рішення суду. Для забезпечення успішного і результативного проведення наради у її процесі необхідно дотримуватися певної послідовності діяльності присяжних-суддів. Головуючий ставить на вирішення суду питання в тій послідовності, в якій вони викладені в ст. 368 Кримінального процесуального кодексу України [5]. Кожне питання має бути поставлене у зрозумілій формі, що сприятиме отриманню однозначної (стверджувальної або негативної) відповіді. Ніхто із присяжних-суддів не має права утриматися від дачі відповіді.

Щоб думка головуючого не впливала на інших членів суду, закон зобов'язує його висловлювати свою думку останнім. Зазначена вимога пояснюється тим, що, як показують психологічні дослідження закономірностей спілкування, за наявності в групі фахівця в певній галузі знання в ході спільного вирішення питань решта членів групи схильні погоджуватися з думкою цього фахівця (професіонала). У такому разі спостерігається певний вплив з боку фахівця. Тому закон і визначає саме такий порядок, за якого головуючий під час обговорення і оцінки доказового матеріалу зобов'язаний висловлювати свою думку останнім. Головуючий голосує останнім, що забезпечує можливість для присяжних приймати своє рішення вільно та неупереджено.

Під час проведення голосування головуючий ніякими перевагами не користується. Його голос дорівнює голосу іншого судді або присяжного.

Під час наради важливо, щоб присяжні приймали рішення за своїм внутрішнім переконанням, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду. Будь-який тиск із боку головуючого на суд присяжних недопустимий. За підсумками обговорення в нарадчій кімнаті рішення ухвалюється простою більшістю голосів.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 330 КПК України головуючий уповноважений зробити особам, присутнім у судовому засіданні, попередження про відповідальність за неповагу до суду у разі невиконання його розпорядження та прийняти рішення про видалення із зали судового засідання та притягнення винних до відповідальності, встановленої законом при повторному порушенні порядку у залі судового засідання. Норми цієї частини поширюються й на присяжних.

У такому контексті видається доцільним встановлення адміністративної відповідальності присяжного за прояв неповаги до суду шляхом доповнення ним переліку осіб, які можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ч. 1 та 2 ст. 185-3 КУпАП.

Цікавою видається редакція ст. 386 «Виклик присяжних» КПК України, де одночасно законодавець закріпив процесуальний обов'язок головуючого у даному судовому провадженні та процесуальну гарантію здійснення головуючим його повноважень у суді присяжних. Так, зокрема, у ч. 1 вказаної статті зазначається, що присяжний має право:

«...3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

4) просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа».

Як бачимо, право присяжного забезпечується встановленням стосовно головуючого певного обов'язку.

Натомість обов'язок присяжного, визначений у ч. 2 ст. 386, одночасно виступає своєрідною гарантією здійснення процесуальних дій головуючим:

«Присяжний зобов'язаний:

1) правдиво відповісти на запитання головуючого й учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе.».

Як було сказано, згідно з положеннями ст. 386 КПК, присяжний наділений правом просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття; зміст оголошених у судовому засіданні документів; ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа. Законодавець закріпив це право з урахуванням того, що присяжним може бути пересічний громадянин України, який не обов'язково матиме юридичну освіту й відповідні знання у галузі юриспруденції. Однак головуючий суддя може виявитися зацікавленим у певному результаті розгляду кримінального провадження, і його консультації можуть бути не цілком об'єктивними і коректними.

І.Є. Словська пропонує удосконалити п. 3 ч. 1 ст. 386 КПК України шляхом надання присяжному права ставити запитання учасникам процесу не просто з дозволу головуючого судді, а письмово через нього, а також надати головуючому право формулювати запитання (якщо воно некоректне) або його відводити (якщо воно не стосується провадження) [6, с. 133]. З такою позицією авторки ми погоджуємося частково. Зокрема, на наш погляд, надання присяжному права ставити запитання учасникам процесу не просто з дозволу головуючого судді, а письмово, призведе до затягування вирішення справи по суті. До того ж, на нашу думку, необхідно навпаки забезпечити присяжному якомога більш безперешкодне право ставити запитання учасникам процесу. Адже, якщо професійний суддя може надати належну оцінку відповідним доказам, то присяжний, який не є фахівцем в галузі права, має почути доводи, пояснення та бачення кожної сторони і дуже важливим є надати можливість саме стороні захисту обстоювати свою правову позицію на етапі розгляду справи.

Водночас ми поділяємо думку І.Є. Словської про те, що з метою уникнення затягування судового розгляду доцільно передбачити, що питання тримання обвинуваченого під вартою та інші процедурні питання кримінального провадження в суді, які не стосуються винесення вироку (розгляд клопотань тощо), вирішуються головуючим суду одноосібно. Також важливою умовою ефективної роботи суду присяжних, яку слід покласти на головуючого суддю, є належна підготовка судового розгляду, виклик і, за необхідності, доставка свідків, експертів та інші необхідні для судового розгляду дії [6, с. 133].

Крім того, варто передбачити, що в разі, якщо в матеріалах кримінального провадження містяться відомості, які становлять державну чи іншу охоронювану законом таємницю, у присяжних відбирається підписка про її нерозголошення. При цьому присяжний, який відмовився дати таку підписку, повинен бути замінений головуючим суддею на запасного [6, с. 133].

Згідно з позицією законодавця, викладеною у ч. 5 ст. 391 КПК, у разі, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення (ст.391 КПК). На думку І.Р. Волосько, частину 5 ст. 391 КПК України варто викласти в такі редакції: «У разі, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов'язаний роз'яснити присяжним порядок ухвалення і написання рішення» [4, с. 4]. З такою позицією погоджуємося частково.

Висновки і пропозиції

Отже, на основі аналізу результатів досліджень сучасного стану правового регулювання, а також науково-теоретичної бази за темою у статті було визначено роль та функціональне призначення головуючого у суді присяжних. Було встановлено, що наразі кримінальне процесуальне законодавство не врегульовує на достатньому рівні повноваження головуючого у суді за участю присяжних, а отже, його норми потребують удосконалення.

З метою удосконалення врегулювання питання функціонального призначення головуючого у суді за участю присяжних пропонуємо доповнити КПК України окремою статтею, спеціально присвяченою повноваженням головуючого у суді за участю присяжних.

Крім того, доцільно було б надати присяжним право звернення за консультацією з правових питань до незалежних фахівців, не пов'язуючи такі консультації зі справою, в якій бере участь присяжний, а також забезпечити присяжному якомога більш безперешкодне право ставити запитання учасникам процесу. Адже, якщо професійний суддя може надати належну оцінку відповідним доказам, то присяжний, який не є фахівцем в галузі права, має почути доводи, пояснення та бачення кожної сторони, і дуже важливим є надати можливість саме стороні захисту обстоювати свою правову позицію, навіть на цьому етапі розгляду справи.

З метою уникнення затягування судового розгляду доцільно передбачити, що питання тримання обвинуваченого під вартою та інші процедурні питання кримінального провадження в суді, які не стосуються винесення вироку (розгляд клопотань тощо), вирішуються головуючим суду одноосібно. Також важливою умовою ефективної роботи суду присяжних, яку слід покласти на головуючого суддю, є належна підготовка судового розгляду, виклик і, за необхідності, доставка свідків, експертів та інші необхідні для судового розгляду дії.

Насамкінець варто зазначити, що питання ролі та функціонального призначення головуючого у суді присяжних потребує подальшого наукового вивчення з метою виявлення недоліків та пошуку шляхів подальшого удосконалення законодавства у цій сфері.

Список використаних джерел

1. Конституція України: закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80 (дата звернення: 10.02.2020).

2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. №4651- VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/4651-17#n382 (дата звернення: 10.02.2020).

3. Вапнярчук В.В. Сутність активної та ініціативної діяльності суду в кримінальному провадженні. Науковий вісник Ужгородського національного ун-ту. 2014. №25. С. 236-239.

4. Волосько І.Р Суд присяжних Україні: особливості формування та діяльності: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кaндидaтa юридичних нaук. Спеціальність 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. Львів, 2017. 10 с.

5. Волохова К.В. До питання прийняття рішення судом присяжних. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2017 № 26. С. 108-109.

6. Словська І.Є. Проблеми оптимізації правового статусу суду присяжних як реалізації конституційної засади судочинства. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2015. №33. Том 2. С. 131-134

7. Шувальська Л.Р Психологічна діяльність суду присяжних у нарадчій кімнаті. URL: http://sd-vp.info/2016/psihologichna-diyalnist- sudu-prisyazhnih-u-naradchij-kimnati/ (дата звернення: 10.02.2020).

8. Щерба В.М. Проблеми відбору присяжних у суді Україні. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2013. Том 2. № 6. С. 153-156.

Размещено на Allbest.ru