Адміністративні процедури органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра правового забезпечення господарської діяльності факультету № 6

Адміністративні процедури органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян

Administrative procedures of local self-government bodies in the field of ensuring the legality, law-order, protection of rights, freedoms and legal interests of citizens

Кириченко Ю.М.,

доктор юридичних наук, доцент

У статті розглянуто основні напрями діяльності органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян та визначено адміністративні процедури, через здійснення яких реалізуються повноваження в цій галузі. Виявлено особливості надання органами місцевого самоврядування адміністративних послуг у зазначеній сфері. На підставі аналізу правових норм щодо наділення повноваженнями органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян виокремлено такі адміністративні процедури, через здійснення яких реалізуються повноваження у зазначеній галузі, а саме: нормотворчі, установчі, дозвільно-реєстраційні, контрольно-наглядові, координаційно-погоджувальні тощо.

Наголошено, що в межах проведення реформи публічної влади в Україні шляхом її децентралізації необхідним є прийняття окремого закону, який не лише передбачатиме право органів місцевого самоврядування на створення муніципальної поліції, а й забезпечить реальну здатність виконання відповідними органами місцевої влади передбаченого законодавством про місцеве самоврядування власного (самоврядного) повноваження щодо створення муніципальної поліції на термін повноважень місцевої ради для реалізації однієї з головних функцій місцевого самоврядування - забезпечення законності та правопорядку, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян у межах відповідного населеного пункту.

Аргументовано необхідність поширити норму щодо періодичності звітування прокурорів на відкритому пленарному засіданні відповідної ради і на керівників органів Національної поліції та внести відповідні зміни до чинного законодавства України.

Зроблено висновок, що надання послуг, у тому числі адміністративних, громадянам та юридичним особам має бути прерогативою і провідною функцією саме органів місцевого самоврядування, які мають найтісніший контакт із місцевим населенням. Враховуючи природу та сутність місцевого самоврядування, територіальні громади мають не лише право, а й реальну здатність самостійно вирішувати всі питання місцевого значення.

Ключові слова: публічна влада, територіальна громада, децентралізація влади, муніципалітет, громадський порядок, місцева міліція (поліція).

The article deals with the main directions of local self-government bodies' activity in the field of ensuring the rule of law, protection of rights, freedoms and legitimate interests of citizens, and defines the administrative procedures through which the powers in this field are exercised. The peculiarities of the provision of administrative services by local self-government bodies are revealed. On the basis of the analysis of legal norms concerning the empowerment of local self-government bodies in the field of ensuring the legality, law-order, protection of rights, freedoms and legal interests of citizens, the following administrative procedures are distinguished, through the exercise of which powers are exercised in the specified field: rulemaking, constituent, permitting and registration, supervisory, coordination.

It is emphasized that within the framework of public administration reform in Ukraine through its decentralization, it is necessary to adopt a separate law, which will not only provide for the right of local self-government bodies to create municipal police, but also ensure the real ability of the local self-government bodies to enforce their own self-government legislation authority to set up municipal police for the term of the local council for the exercise of one of the main functions of the local self-government - ensuring law-order, protection of rights, freedoms and legal interests of citizens within the respective locality.

The necessity to spread the rule on the frequency of reporting by prosecutors at an open plenary meeting of the relevant council and to the heads of bodies of the National Police is justified and to amend the current legislation of Ukraine accordingly.

It is argued that the provision of services, including administrative, to citizens and legal entities should be the prerogative and leading function of local self-government bodies, which have the closest contact with the local population. Given the nature of local self-government, territorial communities have not only the right, but also the real ability to independently resolve all issues of local importance.

Key words: public authority, territorial community, decentralization of power, municipality, public order, local police.

Постановка проблеми

Будь-яка демократична держава світу прагне до збільшення свого економічного потенціалу, політичної стабільності та соціальної рівності, що є неможливим без становлення правової держави і громадянського суспільства, утвердження в державі принципів верховенства права і закону, справедливості та гуманізму, пріоритету прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, а також зміцнення законності та правопорядку.

В умовах суспільно-політичних перетворень та децентралізації органів публічної влади, зумовлених прагненням України до євроінтеграції, вдосконалення законодавчого регулювання у сфері забезпечення публічного порядку та додержання прав, свобод і законних інтересів громадян та підвищення його ефективності, важливого значення набувають питання здійснення органами місцевого самоврядування адміністративних процедур щодо виконання передбачених законодавством України повноважень із забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

адміністративна процедура місцеве самоврядування

Стан опрацювання проблематики

Провідну роль у трансформації правової системи України відіграють сучасні демократичні цінності європейської цивілізації. Вітчизняні представники науки адміністративного права та державного управління єдині у своїх поглядах щодо необхідності проведення комплексної адміністративно-правової реформи та переосмислення ключових положень адміністративно-правової доктрини України на основі загальновизнаних демократичних цінностей. При цьому європейські принципи адміністративного права визнаються пріоритетним орієнтиром державно-правових реформ, перегляду основоположних засад побудови вітчизняних адміністративно-правових інститутів. Як зазначає А.А. Пухтецька, запровадження демократичних стандартів діяльності органів публічної адміністрації виступає однією з передумов розвитку в Україні правової держави, утвердження верховенства права, громадянського суспільства, забезпечення всебічної реалізації прав та свобод, законних інтересів громадян [1, с. 44-45].

Науково-теоретичним підґрунтям дослідження адміністративних процедур органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян є наукові праці вчених, зокрема К.Л. Бугайчука, А.І. Камін- ського, О.П. Костюшка, В. Кравченка, М.Я. Петренко, О.М. Солоненко, О.С. Федченка.

Метою статті є дослідження основних напрямів діяльності органів місцевого самоврядування в зазначеній сфері та визначення адміністративних процедур, через здійснення яких реалізуються повноваження в цій галузі.

Виклад основного матеріалу

Системний аналіз функцій місцевого самоврядування свідчить про наявність у територіальної громади функції забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, яка є складовим елементом більш загальної (основної) політико-адміністративної функції, що і вказує на відповідне місце та роль цього напряму діяльності територіальної громади в системі функцій місцевого самоврядування. Згідно з ч. 3 ст. 140 Конституції України, органам місцевого самоврядування можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, зокрема й щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, що зумовлює громадівсько-державну (дуалістичну) природу функцій відповідних органів місцевого самоврядування. Тому діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування у цій сфері спрямована на реалізацію як власних (самоврядних), так і делегованих (зокрема, органів державної влади) повноважень [2, с. 9].

Ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплює за виконавчими органами місцевих рад повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян [3]. Кодекс цивільного захисту України у ч. 2 ст. 19 містить перелік повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту тощо [4].

Аналіз правових норм щодо наділення повноваженнями органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян дає змогу виокремити адміністративні процедури, через здійснення яких реалізуються повноваження в зазначеній галузі: нормотворчі, установчі, дозвільно-реєстраційні, контрольно-наглядові, координаційно-погоджувальні тощо.

У будь-якій сфері суспільної діяльності значну частку становлять нормотворчі процедури, результатом здійснення яких є прийняття нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, які містять загальнообов'язкові норми права щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян. Наприклад, Рішенням Харківської міської ради VII скликання було затверджено Програму «Безпечне місто Харків» на 2016-2020 рр., основним завданням якої є створення системи «Безпечне місто Харків» із метою забезпечення об'єктів захисту та критично важливих об'єктів шляхом зниження ймовірності реалізації загроз природного, техногенного, кримінального, терористичного та іншого характеру. Враховуючи кількість злочинів, які вчиняються в громадських місцях, метою Програми є також підвищення ефективності роботи органів внутрішніх справ щодо забезпечення громадського правопорядку на території міста, профілактики злочинності, боротьби з нею, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян міста та посилення взаємодії з органами місцевого самоврядування у протидії всім формам злочинності в інтересах територіальної громади. Реалізація цієї Програми дасть змогу покращити охорону громадського порядку в Харкові, здійснити профілактику правопорушень та попередити скоєння злочинів [5].

У межах установчих адміністративних процедур органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть створювати комунальні аварійно-рятувальні служби, адміністративні комісії та комісії з питань боротьби зі злочинністю, служби у справах дітей та спостережні служби.

Особливу цікавість викликає передбачене законодавством України право органів місцевого самоврядування створювати відповідно до закону міліцію. Водночас відсутність спеціального закону не дає змоги органам місцевого самоврядування реалізувати норму щодо створення місцевої міліції коштами місцевого самоврядування.

Тема створення муніципальної міліції (поліції) не є для України новою. Актуальність питання легітимізації муніципальної міліції стоїть ще від 90-х років минулого століття. І нині стало очевидним, що збережена з радянських часів жорстко централізована система МВС України, в якій міські, районні відділи (управління) внутрішніх справ були ланками місцевих виконавчих органів державної влади, не відповідає принципам побудови демократичної правової держави, однією з конституційних засад якої є місцеве самоврядування. Найважливішою складовою частиною права на самостійне відання питаннями місцевого значення є право населення самому вирішувати питання щодо охорони громадського порядку [6, с. 57]. Тому слушною є позиція О.С. Федченка, який вважає, що підтримка досить консервативної ідеї неподільності правоохоронної функції нівелює право місцевого самоврядування на самостійне вирішення питань місцевого значення, а також пропонують здійснити передання повноважень щодо охорони громадського порядку безпосередньо муніципальним утворенням. Досвід діяльності поліції зарубіжних країн засвідчує, що поліцейську систему загалом має бути реформовано [7, с. 151].

Як слушно зазначає О.П. Костюшко, муніципалізація функції охорони громадського порядку логічно випливає з необхідності забезпечення конституційного положення про право й обов'язок органів місцевого самоврядування самостійно здійснювати охорону громадського порядку. Чинне законодавство як головний засіб реалізації цього конституційного положення пропонує розглядати муніципальні органи охорони громадського порядку. Водночас постає питання про необхідність переходу від наявної централізованої системи охорони громадського порядку, яку забезпечують територіальні органи Національної поліції, до децентралізованої системи, що ґрунтується на правоохоронних формуваннях, підпорядкованих органам місцевого самоврядування. Цей підхід не варто вважати надуманим і несвоєчасним для нашої держави, оскільки забезпечення охорони громадського порядку на місцях є відображенням світового закордонного та вітчизняного досвіду правоохоронної діяльності [6, с. 56].

Більшості зарубіжних країн притаманна децентралізація поліції, тобто наявність муніципальної (місцевої) поліції, створеної органами місцевого самоврядування, що функціонує в межах визначених законом повноважень. Доцільність її існування обґрунтовують традиціями організації влади окремих країн, необхідністю ліквідації монополії держави в галузі охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю [8].

Наприклад, поліція Великобританії відрізняється високим рівнем децентралізації та значним ступенем залучення громадськості до управління нею [9, с. 14]. Муніципальна поліція США складається з підрозділів патрульної служби, кримінальної та дорожньої поліції, криміналістичних, кадрових підрозділів, органів комунікації з населенням, довідкових та інформаційно-довідкових служб.

У невеликих містах із населенням до трьох тисяч мешканців сформовано поліцейські дільниці, працівники яких здійснюють майже весь обсяг поліцейських функцій, за винятком розслідування тяжких злочинів. У великих містах зі значною кількістю населення можуть створювати допоміжні підрозділи. В Італії до компетенції муніципальної (місцевої) поліції належить контроль за додержанням місцевого законодавства та Правил дорожнього руху. Муніципальна (місцева) поліція також функціонує в Нідерландах, де успішно здійснює свою діяльність із забезпечення правопорядку. Передумовою створення її підрозділу є переговори керівництва міста з міністром внутрішніх справ і додаткове узгодження рішення з міністром юстиції. Тому не всі міста Нідерландів мають власні правоохоронні органи [6, с. 60]. У Польщі на рівні гміни створюється гмінна (міська) стража [10]. Цікавими є й реформи органів внутрішніх справ Латвії, Естонії та Молдови, де у складі міністерств внутрішніх справ створено департаменти поліції, а на місцях діє муніципальні поліція, яка структурно входить до департаменту поліції та водночас підпорядковується органам місцевого самоврядування.

І в Україні муніципальна міліція (поліція) має розвиватися шляхом подальшої автономізації, виключення дублювання її функцій і повноважень функціями і повноваженнями Національної поліції. І головне, як підкреслює М.Я. Петренко, - утворення місцевої міліції (поліції) жодним чином не має зменшувати відповідальність держави і її правоохоронних органів за стан правопорядку і захист прав і свобод людини і громадянина на всій державній території, в усіх її місцевостях. Муніципальні органи охорони громадського порядку мають діяти не замість органів внутрішніх справ на місцевому рівні, а поряд із ними, за умови чіткого розмежування компетенції, відповідного контролю та взаємодії [11, с. 91].

Ще в 2015 р. до Верховної Ради України було подано законопроект «Про муніципальну варту», в якому передбачалося створення муніципальної варти як органу в системі місцевого самоврядування з метою забезпечення на території, що перебуває під юрисдикцією відповідної ради, охорони громадського порядку, законності, прав, свобод і законних інтересів громадян та утримується коштом відповідного місцевого бюджету [12]. Однак досі ані зазначений закон, ані інший закон, який би визначав правові та організаційні засади діяльності муніципальної поліції, її основні завдання та функції, принципи діяльності та організації управління, не було прийнято. Тим часом, у деяких містах України (наприклад, у Києві, Дніпрі, Ужгороді, Львові, Одесі тощо) муніципальні варти вже працюють на підставі рішень місцевих рад.

Отже, нині в межах проведення реформи публічної влади в Україні шляхом її децентралізації необхідним є прийняття окремого закону, який не лише передбачатиме право органів місцевого самоврядування на створення муніципальної поліції, а й забезпечить реальну здатність виконання відповідними органами місцевої влади передбаченого законодавством про місцеве самоврядування власного (самоврядного) повноваження щодо створення муніципальної поліції на термін повноважень місцевої ради для реалізації однієї з головних функцій місцевого самоврядування - забезпечення законності та правопорядку, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян у межах відповідного населеного пункту. При цьому посада керівника муніципальної поліції має бути виборною, як і посада сільського, селищного, міського голови, що збільшить його відповідальність перед територіальною громадою.

Чинне законодавство України передбачає процедури взаємовідносин органів місцевого самоврядування з територіальними органами поліції та прокуратури з питань забезпечення законності, правопорядку та охорони прав, свобод, законних інтересів громадян. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради заслуховується інформація прокурорів та керівників органів Національної поліції про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» керівники регіональних та місцевих прокуратур на відкритому пленарному засіданні відповідної ради, на яке запрошуються представники засобів масової інформації, не менш як двічі на рік інформують населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці про результати діяльності на цій території шляхом надання узагальнених статистичних та аналітичних даних [13]. Проте з якою періодичністю має звітувати керівник територіального органу Національної поліції, ані Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ані Законом України «Про Національну поліцію» не передбачено. Ч. 2 ст. 9 Закону України «Про Національну поліцію» лише встановлює, що поліція забезпечує постійне інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про діяльність у сфері охорони та захисту прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку. А ст. 86 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає щорічне звітування про поліцейську діяльність із метою інформування громадськості про діяльність поліції керівником поліції та керівниками територіальних органів поліції, які раз на рік готують та опубліковують на офіційних веб порталах органів поліції звіт про діяльність поліції [14].

Оскільки Законом про місцеве самоврядування передбачено заслуховування інформації прокурорів та керівників органів Національної поліції однією нормою, видається за необхідне поширити норму щодо періодичності звітування прокурорів і на керівників органів Національної поліції і внести відповідні зміни до чинного законодавства України та доповнити, зокрема, ст. 9 Закону України «Про Національну поліцію», яка визнає принципом діяльності поліції відкритість та прозорість, нормою, яка запровадить інформування керівниками органів Національної поліції на відкритому пленарному засіданні відповідної ради, не менш як двічі на рік про стан забезпечення правопорядку на відповідній території та результати діяльності органів поліції шляхом надання узагальнених статистичних та аналітичних даних. Окрім цього, варто доповнити і п. 40 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» нормою щодо періодичності одночасного інформування на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради прокурорами та керівниками органів Національної поліції про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на відповідній території двічі на рік.

Ст. 87 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено можливість прийняття резолюції недовіри керівникам органів поліції, а ст. 88 цього ж Закону передбачає взаємодію між керівниками територіальних органів поліції та представниками органів місцевого самоврядування шляхом проведення не менше одного разу на два місяці відкритих зустрічей із представниками органів місцевого самоврядування на рівнях областей, районів, міст та сіл із метою налагодження ефективної співпраці між поліцією та органами місцевого самоврядування і населенням. На таких зустрічах обговорюється діяльність поліції, визначаються поточні проблеми та обираються найефективніші способи їх вирішення. Така взаємодія має позитивне значення для забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян та відповідних територіальних громад загалом. Тому має бути передбачено і в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» проведення таких відкритих зустрічей не лише з керівниками територіальних органів Національної поліції, а й з керівниками територіальних органів прокуратури та Служби безпеки України.

Питання підтримки належного публічного порядку в населених пунктах, всебічної охорони прав, свобод і законних інтересів членів територіальних громад, а також забезпечення їх безпеки мають вирішуватись, перш за все, на місцевому рівні. Адже вони безпосередньо зачіпають інтереси територіальних громад і внаслідок цього не можуть залишатися поза увагою органів місцевого самоврядування [15, с. 8].

Органи місцевого самоврядування мають досить широкий спектр повноважень щодо створення безпечних та комфортних умов життя у відповідних територіальних громадах, а також забезпечення певних потреб місцевого населення. До повноважень місцевих рад належить затвердження цільових програм, спрямованих на розвиток безпечного середовища. Разом із тим варто наголосити, що місцева програма стане ефективною лише тоді, коли буде «не просто формальним документом, а проявом активізації локальних ініціатив, які покликані вирішити конкретні проблеми на певній території» [16, с. 80], зокрема, у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

Децентралізація публічної влади, становлення місцевого самоврядування та розширення повноважень органів місцевої влади має передбачити й удосконалення організації на місцевому рівні забезпечення законності та правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. Як зазначає М.В. Ковалів, пріоритетними тут мають стати питання забезпечення публічної безпеки у вигляді особливого напряму, націленого і на вирішення соціально-економічних завдань, і на забезпечення захищеності всіх сфер життєдіяльності громадян на території конкретних місцевих утворень [17, с. 198].

Висновки

Не викликає сумнівів, що цінність місцевого самоврядування полягає в тому, що цей інститут публічної влади є найбільш наближеним до населення, тому саме йому найкраще мають бути відомі повсякденні проблеми та потреби територіальної громади. Отже, у процесі здійснення адміністративних процедур у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян діяльність органів місцевого самоврядування має бути спрямована на підтримання безпечних, сприятливих умов для життєдіяльності територіальних громад задля реалізації конституційної норми, яка проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Список використаних джерел

1. Пухтецька А.А. Європейські принципи адміністративного права та Європейський інформаційний простір (науково-інформаційне видання). Київ: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. 2007. 88 с.

2. Солоненко О.М. Реалізація функції забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян у системі місцевого самоврядування: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 «Конституційне право». Київ, 2001. 16 с.

3. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80.

4. Кодекс цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 р. № 5403-VI. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17.

5. Про затвердження Програми «Безпечне місто Харків» на 2016-2020 рр.: рішення Харківської міської ради VII скликання від

14.09.2016 р. № 364/16. URL: http://kharkiv.rocks/reestr/652546

6. Костюшко О.П. Правові та суспільно-політичні передумови створення муніципальної (місцевої) поліції в Україні. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2017. № 1 (102). С. 54-64.

7. Федченко О.С. Реалізація зарубіжного досвіду в процесі трансформації міліції України у Національну поліцію України: адміністративний аспект: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2016. 249 с.

8. Камінський А.І. Становлення місцевої міліції в умовах реформування органів внутрішніх справ України: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2008. 20 с.

9. Зарубіжний досвід організації взаємодії поліції з органами місцевого самоврядування в контексті децентралізації державної влади: наук.-метод. рек. / К.Л. Бугайчук, В.А. Гузь, І.О. Святокум, В.В. Чумак. Харків: Харк. нац. ун-т. внутр. справ, 2015. 44 с.

10. Ustawa z dnia 29 sierpnia 1997 r. o strazach gminnych. UrL: http://isap.sejm.gov.pl/Download?id=wDU19971230779&type=3.

11. Петренко М.Я. Деякі питання організації та діяльності місцевої міліції в Україні. Право і безпека. 2005. № 4-1. С. 89-93.

12. Проект Закону України «Про муніципальну варту» прийнято у першому читанні. Децентралізація дає можливості. URL: https://decentralization.gov.ua/news/337.

13. Про прокуратуру: Закон України від 14 жовтня 2014 р. № 1697-VII. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18.

14. Про національну поліцію: Закон України від 2 липня 2015 р. № 580-VIM. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19.

15. Кравченко В. Муніципальна міліція в Україні: проблеми визначення законодавчого статусу. Організаційно-правові проблеми створення та діяльності муніципальної міліції в Україні: учбово-метод. посібник. Київ: Арніка-2, 2000. 157 с.

16. Шадська У. Безпека громади: пошук спільних рішень. Посібник. Київ, 2018. 148 с.

17. Ковалів М.В. Забезпечення громадського порядку органами місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2017. № 2. С. 194-201.

Размещено на Allbest.ru