Деякі аспекти концепції оцінювання ефективності діяльності Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківського національного університету внутрішніх справ

Деякі аспекти концепції оцінювання ефективності діяльності Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України

Горбонос В.В.,

Анотація

експертний внутрішній служба

Мета статті полягає в розробці основних концептуальних положень оцінювання ефективності діяльності Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, зокрема у виробленні та систематизації критеріїв проведення такого оцінювання та визначення кола суб'єктів, котрі повинні брати участь в даному процесі. Автором досліджено процедуру оцінювання ефективності діяльності експертної служби МВС України, в процесі чого констатовано, що наразі не сформульовано ні суб'єктного складу, ні чітких критеріїв здійснення такої процедури, внаслідок чого в окресленій сфері наявні правові та адміністративні (управлінські) прогалини та недоліки. Зроблено спробу усунути ці недоліки шляхом визначення суб'єктного складу оцінювання ефективності діяльності експертної служби МВС України та встановлення системи критеріїв його проведення. Визначено, що економічна ефективність зазвичай має місце в сферах виробництва, підприємництва, національного бюджету, тобто найчастіше дана категорія пов'язана з бюджетними асигнуваннями, доходами, витратами, прибутком, видатками тощо. Зазвичай економічна ефективність визначається за допомогою конкретних формул, а тому, як правило, вона вимірюється чіткими показниками у формі чисел. Соціальна ефективність є більш складною категорією з погляду встановлення її рівня, оскільки вона пов'язана з прогресом суспільства та підвищенням загального рівня суспільного життя (збільшенням загальної тривалості життя населення або підвищенням доходів). Зроблено висновок, що оцінювання ефективності діяльності Експертної служби МВС України здійснюється на підставі сукупності таких критеріїв: 1) цільового аспекту, який об'єднує критерії, придатні для оцінки цілей і завдань, поставлених перед конкретним структурним підрозділом або органом; 2) функціонального аспекту; 3) управлінського аспекту, який об'єднує ознаки адміністративних дій керівництва органу чи підрозділу служби; 4) кадрового аспекту, який передбачає наявність сукупності критеріїв, що характеризують компетенцію персоналу, зокрема експертів, котрі проводять дослідження; 5) сервісного аспекту, який відображає задоволеність замовників наданими послугами, обґрунтованість проведення експертиз, оперативність надання послуг у сфері проведення досліджень, відповідність ціни дослідження до якості наданих послуг.

Ключові слова: експертна служба, МВС України, правоохоронні органи, оцінювання ефективності діяльності, суб'єкти оцінювання, результативність, критерії, показники.

Abstract

Some aspects of the concept of assessing the efficiency of the experts of the MIA of Ukraine

The purpose of the article is to develop the main conceptual provisions for evaluating the effectiveness of the activity of the Expert Service of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, in particular, to develop and systematize the criteria for such evaluation and to determine the range of subjects that should be involved in this process. The author has studied the procedure for evaluating the effectiveness of the expert service of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, in the process of which it was stated that no formulations have been formulated so far, neither the subject composition, nor clear criteria for the implementation of such a procedure, as a result of which there are legal and administrative (managerial) gaps and weaknesses in the outlined area, an attempt to eliminate which was undertaken by determining the subject composition of the performance evaluation of the expert service of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and establishing a system of criteria. It is determined that economic efficiency usually takes place in the fields of production, entrepreneurship, national budget, that is, most often this category is related to budget allocations, income, expenses, profit, expenses, etc. Usually, cost-effectiveness is determined by specific formulas, and as a rule is measured by clear figures in the form of numbers. Social efficiency is a more complex category, at least in terms of establishing its level, because it is linked to the progress of society and the increase of the general standard of social life, such as increasing the total life expectancy of the population or raising incomes. It is concluded that the effectiveness of the activity of the Expert Service of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine is carried out on the basis of a set of the following criteria: 1) a target aspect that integrates the criteria suitable for the assessment of goals and objectives set before a particular structural unit or body; 2) the functional aspect consists of the following criteria; 3) the management aspect mainly integrates the features of the administrative actions of the management of the body or department of the service; 4) the personnel aspect implies the existence of a set of criteria that characterize the competence of the staff, in particular the experts conducting the research; 5) service aspect (customer satisfaction with the services rendered and the thoroughness of the examinations, prompt delivery of services in the field of research, compliance with the price of research on the quality of services rendered).

Key words: expert service, Ministry of Internal Affairs of Ukraine, law enforcement agencies, performance evaluations, subjects of assessment, effectiveness, criteria, indicators.

Основна частина

Постановка проблеми. Ефективність і результативність роботи суб'єкта (зокрема, органу державної влади, фізичної чи юридичної особи) - це складова частина основної мети та одночасно підстава його існування і функціонування. Зазначені характеристики є, з одного боку, вимірювальними показниками діяльності суб'єкта, а з іншого - свідченням високого рівня діяльності. Водночас досягнення ефективного результату в процесі здійснення власної роботи суб'єктом є актуальною загальнодержавною проблемою, котра набуває нового значення в умовах систематичного оцінювання рівня ефективності діяльності органів державної влади з огляду на численні реформаційні процеси у сфері публічного адміністрування, модернізацію структури та зміну організаційно-правових засад діяльності таких суб'єктів. Пріоритетною ціллю реформування завжди залишається удосконалення діяльності суб'єктів публічного та приватного секторів, що дозволяє якісно реалізовувати покладені на них функції.

Пояснимо це більш детально на прикладі Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) як органу державної влади, який реалізує одну з найважливіших функцій держави - правоохоронну [1]. Про важливість оцінки результатів реформування та діяльності МВС України свідчить низка положень визначального нормативно-правового акта, який став легальною дорожньою картою у окресленому напрямі, - Стратегії розвитку органів системи Міністерства внутрішніх справ на період до 2020 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України (далі - КМ України) від 15.11.2017 р. №1023-р. Зокрема, в даній стратегії було констатовано, що на момент її вироблення були відсутні чіткі критерії оцінювання роботи, тому пріоритетними напрямами стали такі: «розроблення критеріїв оцінки діяльності органів системи МВС, побудова системи здійснення моніторингу і контролю реалізації державної політики у відповідних сферах; застосування сучасних методик оцінки управлінської діяльності в органах системи МВС; розроблення ефективних підходів до оцінювання роботи працівників органів системи МВС і заохочення їх до підвищення якості роботи» [2]. Схожі за своїм змістом положення передбачено в межах вектору «Управління розвитком» Стратегії розвитку Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України на період до 2020 року, затвердженої Наказом МВС України від 15.03.2017 р. №229. Цей наказ був спрямований на забезпечення процесів функціонування та вдосконалення системи управління Експертною службою МВС [3], визначення системи оцінювання ефективності здійснення діяльності як підрозділом, так і персоналом.

Стан дослідження. Розробленню теорії ефективності, як і виробленню критеріїв здійснення діяльності МВС, присвятили свої праці вчені в різних галузях науки, зокрема економічній теорії (О.В. Левченко, С.М. Пилипенко, Д.В. Райко), теорії державного управління (О.В. Берданова, В.М. Вакуленко, М.Д. Василенко, О.В. Галацан, В.К. Єгорова, Т.Б. Жураковський де Сас, В.М. Князєв, Ю.П. Лебединський, Н.Р. Нижник, О.Ю. Оболенський, Б.А. Райзберг, О.В. Федорчак) та юриспруденції (Ю.Є. Винокуров, Т.О. Коломоєць, Ю.Х. Куразов, М.М. Марченко, В.Ф. Сіренко). Водночас правове забезпечення оцінювання суб'єктів публічного адміністрування залишається важливою, але недостатньо дослідженою сферою. Внаслідок цього можна констатувати, що оцінювання ефективності діяльності Експертної служби МВС України є недостатньо розробленим і одночасно актуальним напрямом дослідження.

Мета статті полягає в розробці основних концептуальних положень оцінювання ефективності діяльності Експертної служби МВС України, зокрема у виробленні та систематизації критеріїв проведення такого оцінювання та визначення кола суб'єктів, котрі повинні брати участь в даному процесі.

Виклад основного матеріалу. Якість процесу управління залежить не тільки від здібностей, умінь і навичок керівної ланки, а і від теоретичного фундаменту (наукової бази) процесу оцінювання, основою якого є поняття «оцінювання» та категорії «ефект», «ефективність», «результат», «результативність», «критерії», «показники» тощо, його процедура (етапи, стадії), суб'єкти, що його здійснюють. Для детального розкриття змісту та значення оцінювання ефективності діяльності конкретного суб'єкта, в тому числі Експертної служби МВС України, а також визначення ролі критеріїв, на підставі яких воно проводиться, вважаємо необхідним розглянути вказані вище поняття та категорії.

Ефективність має місце тоді, коли витрачені ресурси відповідають отриманим результатам. Якщо результат наближений до поставленої мети чи перевищує її, така ефективність має позитивний характер. Навпаки, занадто великий проміжок між застосованими силами та кінцевою метою свідчить про низьку ефективність. Саме така ідея прослідковується в ряді дефініцій, наведених різними вченими. Зокрема, О.В. Левченко зазначає: «Ефективність являє собою відношення корисного ефекту (результату) до витрат на його одержання» [4, с. 106]. На думку С.М. Пилипенко, ефективність - це «відношення ефекту (результату) до витрат або ресурсів, які були витрачені на отримання цього ефекту» [5, с. 452]. Ефективність розглядається крізь призму економічної науки і досліджується в площині системного підвищення ефективності роботи підприємства, збільшення обсягів виробництва, забезпечення конкурентоспроможності тощо. Можемо зробити висновок, що розробка теорії ефективності відбувалась переважно в межах економічної сфери. У теорії права ефективність ототожнюється зі ступенем реалізації соціальної цінності правових стимулів і правових обмежень (як вони задовольняють інтереси людей і як упорядковують суспільні відносини) [6, с. 456]. У будь-якому разі категорія ефективності безпосередньо пов'язана з результатом [7, с. 492; 8, с. 3], з настанням бажаних наслідків, з отриманням конкретного ефекту, котрий досягається за рахунок ефективного функціонування конкретного суб'єкта, наприклад, Експертної служби МВС України.

Поряд із дефініціями ефективності представниками теорії державного управління (Б.А. Розенбергом [9, с. 72-73]) та економічної теорії (С.М. Пилипенком [5, с. 453]) були вироблені її види, найпоширенішими з яких є економічна та соціальна ефективність. Економічна ефективність зазвичай фіксується у сферах виробництва, підприємництва, національного бюджету, тобто найчастіше дана категорія пов'язана з бюджетними асигнуваннями, доходами, витратами, прибутком, видатками тощо. Зазвичай економічна ефективність визначається за допомогою конкретних формул, а тому, як правило, вона вимірюється чіткими показниками у формі чисел. Соціальна ефективність є більш складною категорією з погляду встановлення її рівня, оскільки вона пов'язана з прогресом суспільства та підвищенням загального рівня суспільного життя (збільшенням загальної тривалості життя населення або підвищенням доходів). У такому разі мірилами ефективності можуть виступати такі оцінні категорії, як справедливість, рівність, корисність, якість життя тощо.

Експертна служба МВС України є системою державних спеціалізованих установ, що функціонують у складі МВС України як виконавчого органу державної влади (п. 1 Положення про Експертну службу МВС України, затвердженого Наказом МВС України від 03.11.2015 р. №1343 [10]). Оскільки сфера функціонування вказаної служби визначається як публічна, а не приватна, можемо констатувати, що дослідження її ефективності має відбуватись переважно крізь призму управлінської, а не економічної теорії.

Т.Б. Жураковський де Сас, вивчаючи питання ефективності механізмів державного управління, зазначав таке: «Оцінка діяльності органу влади зосереджена переважно на наслідках діяльності, тому що кінцевою метою виробництва послуг і товарів у державному секторі є не послуги та товари як такі, а їх спроможність задовольняти інтереси користувачів і платників податків. Найважливішими показниками є результати та наслідки. При цьому необхідно зазначити, що оцінка діяльності органів управління різними суб'єктами здійснюється з різних позицій. Так, громадянина цікавлять результати цієї діяльності, законодавця - досягнуті результати та характер виконаної роботи для виділення коштів з бюджету, а керівника органу, державного службовця - досягнення цілей, що були поставлені перед органом» [11, с. 213-214]. Щоб об'єктивно оцінити ефективність діяльності будь-якого органу державної влади, в тому числі Експертної служби МВС, необхідно проводити як зовнішнє, так і внутрішнє оцінювання, тобто при формуванні результатів необхідно отримувати інформацію як від суб'єктів, котрі безпосередньо користуються відповідними послугами (звертаються в разі необхідності проведення різних експертних досліджень), так і від працівників установи, яка є об'єктом оцінки. Таку диференціацію у процесі оцінювання називають функціональним аспектам, у межах якого оцінюють соціальні наслідки, якість виконання передбачених функцій. Поряд із функціональними аспектом існує й цільовий. Він передбачає таксацію витратної складової частини (економічних і людських ресурсів), управлінських процесів, виконання планів [12, с. 24-27].

Цільовий та функціональні аспекти ефективності оцінювання органів державної влади у своїй нерозривній єдності існують в моделях, котрі пропонує Н.Р. Нижник. Це такі моделі: 1) модель оцінки ефективності за схемою «ресурсне забезпечення діяльності - затрати - результат»; 2) модель довготермінової організації, що враховує організаційні, управлінські та кадрові аспекти; 3) модель балансу між публічним (державним) і приватним інтересами (населення та його окремих представників - груп, індивідів), де досягнення такого балансу є вищим показником ефективності [13, c. 11]. О.В. Федорчак під час оцінювання органів публічного адміністрування пропонує враховувати не два, а чотири аспекти, зокрема фінанси, споживачів, внутрішні бізнес-процеси, навчання та розвиток персоналу. Оцінювання має включати такі етапи: вибір показників оцінювання; визначення абсолютних значень показників експертами; визначення еталонних показників, тобто тих, що є певним ідеалом; визначення остаточної й інтегральної оцінки діяльності суб'єкта [14, с. 9-10]. Погоджуючись із таким визначенням етапів оцінки, зазначимо, що названі чотири елементи охоплюються функціональним і цільовим аспектами.

Процедура оцінювання ефективності передбачає обов'язкову наявність вихідних даних, тобто вичерпної інформації про діяльність об'єкта оцінювання, а також величин, що будуть використовуватись для її характеристики та систематизації. Такі величини прийнято називати критеріями («рисами, на підставі яких відбувається оцінка, визначення або класифікація чого-небудь; мірилами оцінки» [15, с. 663] (в енциклопедично-довідкових виданнях); «кількісними або якісними ознаками, на підставі яких здійснюється оцінка будь-яких явищ, проявів функціонування матеріальних та нематеріальних суб'єктів, класифікація предметів матеріального та духовного світу» [16, с. 402] (в економічній теорії за поглядами О.Ю. Оболенського)).

Зазначене свідчить про те, що критерії, які використовуються для оцінки ефективності діяльності будь-якого суб'єкта, не є чимось перманентним, оскільки для кожної конкретної процедури оцінювання вони повинні вироблятись з урахуванням особливостей діяльності об'єкта оцінювання. У сучасній доктрині знаходимо тлумачення критеріїв через схожу категорію - показник [17, с. 309; 18, с. 393]. На нашу думку, така підміна понять є необгрунтованою з огляду на етимологічне визначення слова «показник». Зокрема, показник - це свідчення, доказ, ознака чого-небудь; наочні дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу; дані про досягнення в чому-небудь; дані, які свідчать про кількість чого-небудь [19, с. 488]. Ми погоджуємось з Т.О. Коломоєць та Ю.Х. Куразовою, що показники надають реальні й кількісні результати (кількість осіб, щодо яких були застосовані примусові заходи, кількість справ, які були розглянуті тим чи іншим суб'єктом юрисдикції тощо) [20, с. 140]. Отже, в процесі оцінювання ефективності діяльності об'єкта критерії ефективності - це риси чи ознаки ідеальної діяльності, тоді як показники відображають реальні результати, отримані внаслідок здійснення діяльності.

Сучасною наукою були розроблені не тільки теоретичні положення оцінки ефективності діяльності того чи іншого суб'єкта, а і конкретні критерії здійснення такої процедури. Наприклад, Ю.П. Лебединський вважає, що оцінка ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади повинна здійснюватись на підставі таких критеріїв: прийняття відповідних показників якості; докладного діагностування та інформування (не можна працювати над підвищенням якості, не маючи всіх даних про її сучасний стан, сильні та слабкі сторони); ефективності планування (поліпшення якості роботи кожної інституції вимагає ефективного планування, чіткого окреслення цілей і напрямів їхнього досягнення) [21, с. 129]. Заслуговують на увагу і критерії, вироблені для оцінки керівників. Це такі критерії: якість поставлених цілей, планів, їх відповідність критеріям розвитку; результати діяльності керівника (кількість і якість виконаних робіт, дотримання термінів); ефективність діяльності керівника (ефективність управлінської діяльності, праці підлеглих, роботи відділу, якість організаційної інтеграції, ефективність стратегії управління людськими ресурсами); складність виконуваних керівником функцій (характер робіт, їх різноманітність, ступінь самостійності при їх виконанні, масштаб і складність управління, додаткова відповідальність); професійні, ділові якості керівника, кваліфікація, стиль керівництва; особистісні якості керівника; організаторські здібності; якість виконуваної ролі керівником [22, с. 155-156]. Зазначимо, що оцінка ефективності діяльності керівника відіграє важливе значення в контексті функціонування конкретного органу, тому що досягнення поставлених цілей і виконання покладених на орган завдань залежить від управлінських дій керівництва. Доцільно проводити оцінку не тільки управлінських дій керівника, а і роботи персоналу органу.

Оцінювання ефективності діяльності Експертної служби МВС України - це певна процедура, що здійснюється компетентними суб'єктами та передбачає визначення співвідношення між результатами діяльності, зокрема кількістю та якістю проведення експертних досліджень, зіставлення їх з цілями та завданнями об'єкта оцінювання. Отримані в процесі встановлення відповідності між реальними результатами та очікуваними чи декларованими ідеалами, а також висновки розглядаються як позитивні чи негативні. Саме така оцінка визначає наявність або відсутність такої ознаки, як ефективність проведення різного роду експертиз, а також організації роботи органів і структурних підрозділів Експертної служби МВС України. Необхідно зважати і на те, що встановлена відповідність між отриманими та очікуваними результатами не здатна сформувати об'єктивне уявлення про ефективність роботи вказаної служби, оскільки в загальному вигляді її діяльність є складною й багатоаспектною системою. Вона складається з низки таких аспектів: управлінського, кадрового, сервісного (проведення експертиз є послугою, що надається замовнику), цільового та функціонального. Зазначене свідчить про те, що оцінка діяльності Експертної служби МВС України у контексті визначення її ефективності повинна проводитись комплексно й з урахуванням усіх вказаних аспектів. Останні повинні оцінювати не одні і ті ж суб'єкти, а ті, які безпосередньо в цьому зацікавлені. Наприклад, кадровий аспект (робота конкретних працівників органів і підрозділів Експертної служби МВС України) має оцінюватись вищим керівництвом. Робота останнього повинна оцінюватись самими працівниками органу й уповноваженими особами МВС України. Цільовий та функціональний аспекти повинні оцінювати спеціально уповноважені органи державної влади, зокрема органи виконавчої влади (КМ України, МВС України). Сервісна діяльність повинна оцінюватись споживачами таких послуг, тобто фізичними особами, які є замовниками проведення експертних досліджень. Щоб унеможливити будь-які корупційні прояви під час проведення оцінювання та виключити можливість отримання необ'єктивних відомостей, узагальнювати, аналізувати та підводити підсумки оцінювання необхідно незацікавленому суб'єкту - компетентній і кваліфікованій юридичній особі. Доцільно також закріпити постійні критерії, за якими буде проводитись оцінювання в межах кожного аспекту, а також передбачити можливість його проведення за додатковими критеріями у разі їх обґрунтованості. Щоб оцінювання було проведене послідовно, систематично та повно, ця процедура повинна бути урегульована на законодавчому рівні.

Висновки. Оскільки оцінка ефективності діяльності Експертної служби МВС України здійснюється на підставі сукупності критеріїв, пропонуємо останні представити у вигляді такої системи:

1) цільовий аспект, котрий об'єднує критерії, придатні для оцінки цілей і завдань, поставлених перед конкретним структурним підрозділом або органом. Ідеться про такі характеристики, як якість, кількість, реальність, доцільність, відповідність діяльності даної служби основній меті й загальній концепції розвитку МВС України;

2) функціональний аспект, який включає такі критерії: відповідність здійснення діяльності до загальних завдань, що ставляться перед органом або підрозділом; якість, науковий і технічний рівень проведення експертних досліджень; повноту розкритих питань в межах кожного дослідження; раціональність використання наукової та матеріально-технічної бази під час проведення різних видів експертиз;

3) управлінський аспект, який переважно об'єднує ознаки адміністративних дій керівництва органу чи підрозділу служби. Це такі ознаки: якість планування діяльності; організація роботи; прийняті управлінські рішення; розподіл функціональних обов'язків між працівниками; загальне навантаження на кожного працівника; обґрунтованість нагород, преміювання чи накладення дисциплінарних стягнень; створення належних умов праці; використання нестандартних підходів в управлінні та організації роботи;

4) кадровий аспект, який передбачає наявність сукупності критеріїв, що характеризують компетенцію персоналу, зокрема експертів, котрі проводять дослідження. Ідеться про таке: чисельність співробітників і достатню їх кількість для проведення експертиз та здійснення іншої діяльності; освіту персоналу, їх компетентність і кваліфікація; наявність наукових ступенів із спеціалізації, що відповідає видам досліджень, які здійснюються експертами, а також наявність наукових публікацій із даної теми; наявність документів, що свідчать про систематичне підвищення кваліфікації персоналу, його участь у національних і міжнародних заходах у сфері проведення криміналістичних та експертних досліджень;

5) сервісний аспект, який включає такі критерії: задоволеність замовників наданими послугами та ґрунтовністю проведення експертиз; оперативність надання послуг у сфері проведення досліджень; відповідність ціни дослідження якості наданих послуг; комфортність; доступність звернень до органів і підрозділів (зокрема, для замовлення проведення експертних досліджень).

Визначені вище критерії, можливо, не охоплюють вичерпного переліку відомостей, необхідних для оцінювання ефективності діяльності Експертної служби МВС України, проте проведення оцінки із використанням запропонованих нами критеріїв відповідними суб'єктами дозволить сформувати об'єктивне уявлення про роботу вказаного органу, провести комплексний аналіз, отримати прозорі результати для подальшого використання в роботі з метою удосконалення даного виду діяльності та розвитку сфери експертних досліджень. Визначення концептуальних положень оцінювання Експертної служби МВС України в повному обсязі не встановлює шляхи удосконалення адміністративно-правового статусу експертної служби МВС України, а тому в межах подальших наукових пошуків доцільно дослідити досвід регулювання статусу судово-експертних установ у провідних країнах світу.

Список використаних джерел

1. Безпалова О.І. Адміністративно-правовий механізм реалізації правоохоронної функції держави: монографія. Харків: НікаНова, 2013 - 544 с.

2. Про схвалення Стратегії розвитку органів системи Міністерства внутрішніх справ на період до 2020 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 р. №1023-р. Офіційний вісник України. 2018. №23. Ст. 808.

3. Про затвердження Стратегії розвитку Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України на період до 2020 року: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2017 р. №229. URL: http://consultant.parus.ua/? doc=0ALFB5C8B1

4. Левченко О.В. Обоснование требований к критерию оценки эффективности циклических систем гидропривода. Автоматизація технологічних і бізнес-процесів. 2014. Вип. 6. №4. С. 106-112.

5. Пилипенко С.М. Теоретичні засади оцінки ефективності діяльності підприємства. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015 - №10. C. 452-456. URL: http://www.global-national.in.ua/issue-10-2016 (дата звернення: 08.10.2019).

6. Марченко М.Н. Общая теория государства и права: в 2 т. Москва: Зерцало, 2000. Т 2: Теория права. 656 с.

7. Білодід І.К. Словник української мови: в 11 т. Київ: Наукова думка, 1970-1980. Т 2, 1971.552 с.

8. Сіренко В.Ф. Визначення ефективності законодавства: методологічні аспекти. Законодавство: проблеми ефективності. 1995. С. 3-13.

9. Райзберг Б.А. Государственное управление экономическими и социальными процессами: учебное пособие. Москва: ИНФРА-М, 2006 384 с.

10. Про затвердження Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 03.11.2015 р. №1343. Офіційний вісник України. 2015. №92. Ст. 3149.

11. Жураковський де Сас Т.Б. Питання ефективності механізмів державного управління. Інвестиції: практика та досвід. 2013. №13. С. 113-116.

12. Loffler E., Vintar M. Improving the Quality of East and West European Public Services. Business & Economics, 2004. 276 p.

13. Нижник Н.Р До проблеми ефективності державного управління в Україні. Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: зб. наук. пр. / за заг. ред. В.М. Князєва. Київ: Вид-во УАДУ, 2000. С. 6-11.

14. Федорчак О.В. Оцінювання діяльності обласних державних адміністрацій на основі збалансованої системи показників. Демократичне врядування. 2012. Вип. 10. С. 1-11. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2012_10_15 (дата звернення: 09.10.2019).

15. Прохоров А.М. Советский энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1980. 1600 с.

16. Оболенський О.Ю. Державна служба: підручник. Київ: КНЕУ, 2006. 472 с.

17. Энциклопедия государственного управления в России: в 4 т. / под общ. ред. В.К. Егорова. Москва, 2005. Том ІІ. Ж - Л. 352 с.

18. Винокуров Ю.Е. Прокурорский надзор: учебник. Москва: Высшее образование, 2005. 460 с.

19. Ковальова Т.В. Великий тлумачний словник української мови. Харків: Фоліо, 2005. 768 с.

20. Коломоєць Т.О., Куразов Ю.Х. Феномен попередження як виду адміністративного стягнення: монографія. Запоріжжя: Запорізький нац. ун-т, 2013. 200 с.

21. Розвиток партнерства між місцевою владою та недержавним сектором у сфері надання громадських послуг: монографія / О.В. Берданова, В.М. Вакуленко, М.Д. Василенко, О.В. Галацан та ін.; за ред. Ю.П. Лебединського. Ужгород: Патент, 2003. 192 с.

22. Райко Д.В. Оцінка результатів діяльності керівників маркетингових служб. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2011. №4 (2). С. 155-166. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mimi_2011_4% 282% 29__23 (дата звернення: 10.10.2019).

Размещено на Allbest.ru