Детермінація правових засад захисту інвестицій у ЄС із рефлексією інновацій задля забезпечення сталого зростання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Детермінація правових засад захисту інвестицій у ЄС із рефлексією інновацій задля забезпечення сталого зростання

Віцен В.,

доктор прав, доктор філософії, ВШЕМПС в Братиславі

28 держав-членів ЄС протягом останніх 70 років створили єдиний європейський економічний простір та Економічний Союз для сталого розвитку Європейського Союзу. Єдиний європейський внутрішній ринок став унікальним міжнародним простором рівних інвестиційних можливостей із високим рівнем захисту прав інвесторів. ЄС перманентно, методично, системно, належно та ефективно здійснює комплекс організаційних, технічних і правових заходів, спрямованих на створення стабільних і прогнозованих умов на території ЄС, які сприяють залученню та збереженню інвестицій, досягненню поставлених цілей при інвестуванні, ефективній діяльності інвесторів, а також захисту законних прав та інтересів суб'єктів інвестиційних правовідносин. Сформоване передбачуване, стабільне та зрозуміле інвестиційне середовище в ЄС з ефективними ринковими засадами правового регулювання інвестиційної діяльності, сприймаючи територію держав-членів ЄС як одне ціле (побудоване на чотирьох пільєрах: свободах переміщення капіталу, осіб, послуг і товарів).

Слід констатувати, що при правовому регулюванні інвестиційної діяльності у суб'єктів публічного управління ЄС і держав-членів ЄС акумулюються компетенції щодо двох правових інститутів: інституту захисту інвестицій та інституту захисту публічних інтересів ЄС (публічної безпеки, соціальних прав, публічного здоров'я, захисту прав споживачів та охорони навколишнього природного середовища). Зазначені тенденції вплинули на те, що в Європейському Союзі цілковито змінюється концепція захисту прав інвесторів і de lege lataінституту інвестування.

Метою наукового дослідження є: 1) визначення аспектів ex legeзахисту інвестицій у ЄС із рефлекцією на іно- вації та аналізом сучасних тенденцій de elege lataдля забезпечення сталого розвитку в Європейському Союзі; 2) підготовка висновків і de lege ferenda щодо захисту інвестицій.

Дослідження ґрунтувалося на аналізі основних засад захисту інвестицій у Європейському Союзі: справедливого ставлення, повного захисту та безпеки, недискримінації, гарантій повернення коштів, захисту інвестицій судами тощо. Вибрані рішення судів були предметом аналізу щодо їх тлумачення та застосування. На основі проведеного дослідження автори розробили висновки та запропонували de lege ferenda.

Ключові слова: інвестиції, захист інвестицій, сталий розвиток, ЄС.

Determination of legal principles of the investment protection with reflecting to the innovations to ensure sustainable growth of the EU

In the last 70 years, 28 EU Member States have created a single European Economic Area and an Economic Union for the sustainable development of the European Union. Moreover, the Single European Internal Market has become a unique international space of equal investment opportunities, with a high level of protection of investor rights. The EU permanently, methodically, systematically, properly and effectively implements a set of organizational, technical and legal measures aimed at creating stable and predictable conditions in the territory of the Economic Union, which contribute to attracting and preserving investments, achieving the objectives set for investing, efficient investor activity, and protection of legal rights and interests of subjects of investment legal relations. Formulated predictable, stable and understandable investment environment in the EU with effective market principles for legal regulation of investment activity; while perceiving the territory of the EU Member States as a whole (which is built on four pillars: freedom of movement of capital, persons, services and goods).

It should be noted that, when regulating investment activity, the competences of two legal institutions, namely the Investment Protection Institute and the Institute for the Protection of EU Public Interests (Public Security, Social Rights, Public Health) consumer protection and environmental protection). These new trends have led to the fact that the concept of investor protection and the de lege lata of the Investment Institute are completely changing in the European Union.

The aim of the research is to: 1) identify ex lege aspects of EU investment protection with a reflection on innovation and analyze current de elege lata trends to ensure sustainable development in the European Union; 2) draw conclusions and de lege ferenda on investment protection.

The research was based on analysis of main protection institutes of investments in the European Union for example: fair equitable treatment, full protection and security, nondiscrimination standards, national fonds guarantying investments, government guaranties and international, european and national legislation on investments, protection of investments by courts. Chosen decision of courts were subjects of analysis, their interpretation and common consent of their application. Base on research author proposed de lege ferenda for more effective legislation in investments and sustainable economic growth.

Key words: investment, investment protection, investment protection mechanisms, sustainable development, EU.

Європейські країни протягом останніх 70-ти років створили єдиний європейський економічний простір та Економічний Союз для сталого розвитку Європейського Союзу. Єдиний європейський внутрішній ринок, на думку авторів, є унікальним міжнародним простором рівних інвестиційних можливостей із високим рівнем захисту прав інвесторів. ЄС перманентно, методично, системно, належно та ефективно здійснює комплекс організаційних, технічних і правових заходів, спрямованих на створення стабільнихі прогнозованих умов, які сприяють залученню та збереженню інвестицій, досягненню поставлених цілей при інвестуванні, ефективній діяльності інвесторів, а також захисту законних прав та інтересів суб'єктів інвестиційних правовідносин [1; 4; 6]. Сформоване передбачуване, стабільне та зрозуміле інвестиційне середовище в ЄС з ефективними ринковими засадами правового регулювання інвестиційної діяльності (закріплених у первинному праві ЄС і правових актах вторинного права, наприклад Інвестиційному плані для Європи та Дієвому плані на побудову союзу капітанових ринків (CMU), при цьому сприймаючи територію держав-членів ЄС як одне ціле (як територію єдиного економічного простору, який побудовано на чотирьох пільєрах: свободах переміщення капіталу, осіб, послуг і товарів).

Слід констатувати, що при правовому регулюванні інвестиційної діяльності у суб'єктів публічного управління ЄС і держав-членів ЄС акумулюються компетенції щодо двох правових інститутів: інституту захисту інвестицій та інституту захисту публічних інтересів ЄС (публічної безпеки, соціальних прав, публічного здоров'я, захисту прав споживачів та охорони навколишнього природного середовища) [2; 3; 5; 7]. Зазначені нові тенденції вплинули на те, що в Європейському Союзі цілковито змінюється концепція захисту прав інвесторів і de lege lata інституту інвестування.

Метою наукового та практичного комплексного дослідження є визначити аспекти ex legeзахисту інвестицій у ЄС із рефлекцією на іновації та аналіз сучасних тенденцій de elege lataдля забезпечення сталого розвитку в Словацькій Республіці та Європейському Союзі, а також підготовка висновків і de lege ferenda щодо захисту інвестицій. Цю проблематику частково аналізували проф. МакЛачлен, проф. Шор, проф. Мамойка, Фабуш, Слезакова та інші [8; 9; 11].

I. Зміни у de lege lataінвестиційної діяльності в Словаччині та ЄС

Протягом останніх кількох десятиліть правове регулювання та захист інвестицій у ЄС здійснювалися нормативними міжнародними білатеральними та мультилатеральними інвестиційними договорами чи договорами щодо захисту іноземних інвестицій. Білатеральні та мультилатеральні договори (наприклад Договір про енергетичну хартію, який підписалиЄС, держави-члени ЄС і більшість третіх країн), як правило, включали в нормативні положення, які регулювали статус інвестора (національний статус чи спеціальний статус у режимі найбільшого сприяння), умови на справедливе та об'єктивне ставлення до інвестора, вільного переміщення капіталу інвестора, захист від націоналізації інвестицій, умов створення adhocміжнародних комерційних арбітражних судів (які вирішували спори між державою (homecountry) та інвестором), умови щодо надання державної допомоги інвестиційному проекту (переваг, сприянь, привілеїв, імунітету, пільг щодо сплати податків і зборів, безкоштовного надання у користування майна тощо), систем відшкодування витрат інвесторам (керуючись Директивою Європейського парламенту та Ради ЄС 97/9/ES від 03.03.1997) [10; 12; 14].

Білатеральні та мультилатеральні договори стали за останні два десятиліття паралельними джерелами правового регулювання інвестиційних відносин у Європейському Союзі на рівні з правом ЄС. Протягом останніх кількох років Суд ЄС прийняв низку рішень (C284/16, Achmea, ECLI:EU:C:2018:158, 56, 58; C-67/08, Block, ECLI:EU:C:2009:92, 21; C-98/15, BerlingtonMadarsko, ECLI:EU:C:2015:386,28;

C-197/11 aC-203/11, Libert, ECLI:EU:C:2013:288, 34; C-570/07 aC-571/07, BlancoPйrez aChaoGomez, ECLI:EU:C:2010:300, 40; C-51/96 aC-191/97, Deliиge, ECLI:EU:C:2000:199, 58, та інших) щодо визнання неправомірним надання спеціального правового статусу інвесторам і спеціального правового режиму інвестиціям на підставі білатеральних інвестиційних договорів (укладеними державами-членами ЄС).

До прикладу, Суд ЄС по справі Achmeaвирішив, що договірна умова щодо вирішення спорів між інвестором та державою, закріплена в білатеральному інвестиційному договорі. в межах ЄС порушує систему правових інструментів поновлення порушених прав, зафіксованих у договорах ЄС, автономію, перевагу та пряму дію права ЄС, принцип взаємної довіри між державами-членами ЄС. Після прийнятого рішення по справі Achmea23.09.2016 Європейська Комісія прийняла рішення, що білатеральні інвестиційні договори не відповідають принципам права ЄС і надіслала його Словаччині, Швеції, Австрії, Голландії та Румунії з вимогою щодо припинення всіх білатеральних договорів захисту інвестицій [13; 15; 16].

Автори зауважують, щоб не складався хибний погляд, що після припинення дії білатеральних і муль- тилатеральних договорів щодо захисту інвестицій у Європейському Союзі відсутні матеріальні та процесуальні правові норми й механізми захисту інвестицій, право ЄС та інституції ЄС є нормативними та інституційними пільєрами захисту інвестицій:

а)нормативний захист - базується на первинному праві ЄС, Хартії основних прав ЄС, вторинному праві ЄС, правовими системами держав-членів ЄС, а також міжнародним правом;

Керуючись Договором про Європейський економічний простір, основні свободи ЄС та нормативно- правові акти ЄС територіально застосовуються і на території країн, які не є членами ЄС, наприклад Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейну (на підставі принципу захисту інвестиції правові норми ЄС шляхом mutatismutandisрегулюють відносини між ЄС і зазначеними країнами).

Доречно зробити проміжкові висновки, що [17; 18; 19]:

а)Європейський Союз, створивши Економічний Союз, Монетарний Союз, Митний Союз, Банківський Союз та інші, проходить природними етапами розвитку, маркером якого є збільшення компетенцій ЄС, що є доречним і максимально потрібним для ефективного та сталого розвитку Європейського Союзу з метою досягнення закріплених у нормах права амбіційних і високих цілей (щодо сталого економічного розвитку, високого рівня соціального забезпечення, цінової стабільності, низького рівня безробіття тощо), а також бути конкурентоспроможнимв умовах глобалізації;

б)унеможливлення альтернативної системи вирішення спорів шляхом створення adhocміжнародних комерційних судів і побудова системи адміністративних і судових органів ЄС для захисту інвестицій - це єдиний правильний шлях як до вирішення спорів, керуючись засадами та правом ЄС, так і побудови ефективної й цілісної системи права ЄС. Це надає можливість національним судовим органам держав-членів ЄС звертатися до судових органів ЄС із преюдиціальними питаннями (керуючись ст. 267 Договору про функціонування Європейського Союзу), що є базисом для належної аплікації правових норм Європейського Союзу (в тому числі і в інвестиційній сфері).

ІІІ.Аналіз сучасного стану de lege lata інвестування в ЄС

Право ЄС, як правило, не використовує поняття «інвестиція» чи «інвестор», а використовує більш загальні поняття «резидент» і «нерезидент». У цьому контексті слід зазначити, що на підставі аналізу рішень суду ЄС (C-452/04, Fidium- Finanz, ECLI:EU:C:2006:631, bod32.С-281/06, Jundt, ECLI:EU:C:2007:816, bod 33) під поняттям «інвестиція» необхідно розуміти економічну діяльність, яка здійснюється, керуючись однією чи кількомаосновними економічними свободами ЄС (без обов'язковості отримання прибутку) [20; 21].

На практиці інвестиційна діяльність базується на чотирьох основних свободах ЄС: переміщені капіталу, осіб, товарів і послуг (інвестиційні дії, придбання та створення товариств, право на придбання у власність нерухомих об'єктів, здійснення операцій із цінними паперами, отримання дивідендів і відсотків, комерційне надання кредитів, набуття часток в інвестиційних, іпотечних, кредитних фондах, набуття патентів та авторських прав, керуючись C-483/99, Європейська Комісія/Франція, ECLI:EU:C:2002:327, 36; C-578/10; C-580/10, Van Putten, ECLI:EU:C:2012:246, 28-36; C-255/97, Pfeiffer, ECLI:EU:C:1999:240) [22; 23].

Європейський Союз розпочав використовувати категорію «пряма іноземна інвестиція» (закріпивши легальну дефініцію цієї категорії) з 2019 року, а саме з прийняття Regulation Європейського парламенту та Ради 2019\452 від 19.03.2019. Під поняттям «пряма іноземна інвестиція» слід розуміти будь-яку інвестицію з боку зарубіжного інвестора, яка створює тривалі та прямі відносини між зарубіжним інвестором і суб'єктом підприємницької діяльності з метою здійснення господарської діяльності.

Право ЄС захищає інвестиції в Європейському Союзі під час всього їх інвестиційного циклу незалежно від форм інвестицій. Мається на увазі, що захист в інвестиційній сфері здійснюється у трьох площинах [24; 25; 26]:

1) вступ інвестора (інвестицій) на єдиний європейський ринок (відповідно до ст.ст. 49, 63 Договору про функціонування ЄС);

2) здійснення інвестиційних операцій на європейському внутрішньому ринку;

3) завершення інвестиційної діяльності на ринку ЄС.

Вступ на єдиний європейський ринок може здійснюватися кількома шляхами: створення нової юридичної особи на території ЄС, створення відособленого структурного підрозділу юридичної особи на території держави-члена ЄС, переміщення капіталу з держави-члена ЄС до інших держав-членів, зміна місцезнаходження особи, придбання юридичної особи, створення суб'єкту в країні, відмінній від країни походження (керуючись рішенням Суду ЄС C221/89, Factortame, ECLI:EU:C:1991:320, bod20.), участь у публічних торгах (державних закупівлях) для державного забезпечення діяльності публічних органів ЄС і держав-членів (керуючись Directive 2014/24/EUoftheEuropeanParliamentandoftheCouncilof 26 February 2014.), участь у публічних концесіях (публічні закупівлі та публічні концесії повинні реалізовуватися на принципі тран- спарентності, об'єктивності і недискримінаційності (керуючись рішеннями Суду ЄС C458/03, ParkingBrixen, ECLI:EU:C:2005:605, 72; C-380/05, CentroEuropa 7, ECLI:EU:C:2008:59, 120; C-458/14 aC-67/15, Promoimpresa, ECLI:EU:C:2016:558, 64-65) [27].

Здійснення інвестиційних операцій на європейському внутрішньому ринку. Створення нового суб'єкта господарювання чи здійснення діяльності за допомогою створених відособлених структурних підрозділів на території hostcountryЄС регламентується в першу чергу правом ЄС та тільки в другу чергу - внутрішнім законодавством держави для здійснення діяльності. Важливим аспектом правової аплікації є неможливість застосування публічних правових норм, які обмежують свободу переміщення осіб і капіталу (навіть якщо рівні правила розповсюджуються на національні суб'єкти країни здійснення діяльності (керуючись рішеннями Суду ЄС C-55/94, Gebhard, ECLI:EU:C:1995:411, 27; спільні аспекти C-52/16 та C-113/16, SEGRO, ECLI:EU:C:2018:157,65;C-179/14, Європейська Комісія/Угорщина, ECLI:EU:C:2016:108), наприклад кваліфікація особи (C-342/14, X-Steuerberatungsgesellschaft, ECLI:EU:C:2015:827;

C76/90, Sдger, ECLI:EU:C:1991:331,21.), ліцензування (C-496/01, Komisia/Francщzsko, ECLI:EU:C:2004:137, 65.), комплексні зобов'язання щодо повідомлення про свою діяльність органів контролю чи догляду країни здійснення діяльності (C-577/10, Komisia/ Belgicko („Limosa“), ECLI:EU:C:2012:814,47;

C-490/04, Komisia/Nemecko, ECLI:EU:C:2007:430, 89), соціальне забезпечення працівників (C-272/94, Guiot, ECLI:EU:C:1996:147, 14-15) .