Доктринальна характеристика забезпечення діяльності органів Державної виконавчої служби Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

Доктринальна характеристика забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби Україні

Стрельченко О.Г.,

доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри публічного управління та адміністрування

Анотація

У статті досліджено сутність адміністративно-правового забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби Україні та сформульовано основні його ознаки, якими визначено безперервну професійну діяльність суб'єктів публічної адміністрації, застосування адміністративно-правових засобів та способів; метою є створення належних умов для ефективної реалізації, охорони, захисту та відновлення прав і свобод громадян. Із цією метою доведено, що діяльність суб'єктів публічної адміністрації їх посадових та службових осіб, громадських об'єднань, які за допомогою відповідних гарантій мають створювати належні умови для реалізації прав та свобод громадян, запобігати та попереджувати їх порушенню та відновлювати їх за потреби (притягувати порушників до юридичної відповідальності). Сформульовано авторську дефініцію «забезпечення» з точки зору адміністративно-правової доктрини як діяльність суб'єктів публічної адміністрації, які за допомогою відповідних гарантій мають створювати належні умови для реалізації прав та свобод громадян. У співзвуччя визначеного трактування доцільно зауважити на тому, що встановлені державою відповідні гарантії є статистичним складовим компонентом поняття «забезпечення», а належна діяльність суб'єктів публічної адміністрації представляє собою динамічну складову частину феномена «забезпечення». Під «правовим забезпеченням» необхідно розуміти діяльність суб'єктів публічної адміністрації їх посадових та службових осіб, громадських об'єднань, які за допомогою відповідних гарантій мають створювати належні умови для реалізації прав та свобод громадян, запобігати та попереджувати їх порушенню та відновлювати їх за потреби (притягувати порушників до юридичної відповідальності). Обґрунтовано також категорію «адміністративно-правове забезпечення» - це безперервна професійна діяльність суб'єктів публічної адміністрації, яка здійснюється за допомогою адміністративно-правових засобів та способів, спрямованих на створення належних умов для ефективної реалізації, охорони, захисту та відновлення прав і свобод громадян.

Ключові слова: забезпечення, діяльність, суб'єкт, публічна адміністрація, посадові особи, службові особи, державна служба, виконавча служба.

Abstract

The doctrinal characteristic of ensuring the activity of bodies of the state executive service of Ukraine

The article investigates the essence of administrative and legal support of the activity of the bodies of the state executive service of Ukraine and formulates its main features, which define the continuous professional activity of the subjects of public administration; use of administrative remedies and methods; the purpose is to create the right conditions for the effective exercise, protection, protection and restoration of the rights and freedoms of citizens. To this end, it is proved that the activity of public administration entities of their officials and officials, public associations, which with the help of appropriate guarantees should create the proper conditions for the exercise of the rights and freedoms of citizens, prevent and prevent their violation and restore them when necessary (to prosecute violators). The author's definition of «security» is formulated in terms of administrative and legal doctrine as the activity of public administration entities, which with the help of appropriate guarantees should create the proper conditions for the exercise of the rights and freedoms of citizens. In accordance with the interpretation, it is appropriate to note that the state guarantees provided by the state are a statistical component of the concept of «security», and the proper activity of public administration entities is a dynamic component of the phenomenon of «security». By «legal support» it is necessary to mean the activity of public administration subjects of their officials and officials, public associations, which with the help of appropriate guarantees should create the proper conditions for the exercise of citizens' rights and freedoms, prevent and prevent their violation and restore them if necessary (to prosecute violators). The category of «administrative and legal support» is justified as well - it is a continuous professional activity of subjects of public administration, which is carried out by means of administrative and legal means and methods aimed at creating the proper conditions for the effective exercise, protection, protection and restoration of the rights and freedoms of citizens.

Key words: security, activity, entity, public administration, officials, officials, public service, executive service.

Основна частина

Постановка проблеми. Євроінтеграційні процеси в Україні характеризуються удосконаленням правових відносин у різних сферах публічного адміністрування. Європейська та євроатлантична спільнота потребує від України системного вирішення конституційних вимог щодо розбудови незалежної, демократичної, соціальної і правової держави, а також вимагає сучасних підходів до якісної та ефективної організації публічної влади та публічного адміністрування.

Стан опрацювання. Треба підкреслити, що значний вплив на дослідження проблем адміністративно - правового забезпечення діяльності державної виконавчої служби справили такі науковці, як О. Андрійко, В. Авер'янов, О. Бандурка, А. Васильєв, І. Голосніченко, Є. Гришко, Є. Додін, Р. Калюжний, В. Колпаков, О. Кузьменко, П. Макушев, О. Петришин, В. Селезньов, А. Селіванов, В. Стефанюк, О. Стрельченко, Ю. Шемшученко, С. Щербак, В. Голубь, С. Дубенко, В. Козаков, В. Мельниченко, В. Ребкало, В. Шаповал та ін.

Виклад основного матеріалу. У сучасних умовах в Україні досить активно відбувається процес модернізації та реформування органів публічної адміністрації, складовою частиною якої є органи державної виконавчої служби України. Саме тому виникла необхідність дослідити адміністративно - правове забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби.

Відповідно, з метою дослідження та вдосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби, на наш погляд, необхідно проаналізувати сутність таких правових категорій, як «забезпечення», «правове забезпечення», «адміністративно-правове забезпечення», «державна виконавча служба» тощо.

Необхідно зауважити, що згадана категорія досліджується у вітчизняній адміністративно-правовій науці, однак зазначимо, що праці науковців у цьому напрямі характеризуються вузькоспеціалізованістю та відсутністю єдиного теоретичного та методологічного підходу щодо його визначення.

Перш ніж перейти до з'ясування сутності адміністративно-правового забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби, визначимо таку категорію, як «забезпечення».

Необхідно зазначити те, що категорія «забезпечення» досить активно використовується як у словниках, так і в правовій літературі.

Ми вважаємо, що це трактування, зокрема, уявляється тими, хто застосовує закони.

Великий тлумачний словник української мови трактує поняття «забезпечення» як створення надійних умов для здійснення чого-небудь гарантувати щось; захист, охорона кого-, чого-небудь від небезпеки [1, с. 281].

Академічний тлумачний словник української мови трактує термін «забезпечення» через дію від слова «забезпечити» й означає: постачаючи щось у достатній кількості, задовольняти кого-, що-небудь в якихось потребах; надавати кому-небудь достатні матеріальні засоби до існування; створювати надійні умови для здійснення чого-небудь; гарантувати щось, захищати, охороняти кого-, що-небудь від небезпеки [2].

У деяких адміністративно-правових літературних джерелах зосереджена увага на врахуванні явища бінарного трактування терміна «забезпечення» як: по-перше, сукупність гарантій, по-друге, процес, діяльність органів державної влади щодо створення умов, необхідних для реалізації прав і свобод громадян [3, с. 51].

Так, О.М. Дручек трактує поняття «забезпечення» як надання (постачання) чогось кимось у достатній кількості; створення повного і достатнього комплексу умов, необхідних для здійснення чогось, надання гарантій [4, с. 124].

Одними із перших науковців категорію «забезпечення» почали використовувати в працях дослідники адміністративного та конституційного права.

О.І. Наливайко «забезпечення» визначає в ракурсі діяльності органів держави і місцевого самоврядування, громадських об'єднань і громадян зі створенням сприятливих умов (гарантій) для правомірної та неухильної реалізації прав людини та їх захисту [5, с. 22].

В юридичній літературі зазначений термін використовується досить часто, наприклад, І.О. Єрусалимова, К.Г. Волинка використовують у своїх наукових працях у таких правових конструкціях, як «механізм адміністративно-правового забезпечення…», К.В. Степаненко, Т.Г. Корж-Ікаєва як «адміністративно-правове забезпечення прав і свобод…», але чітке та однозначне його визначення відсутнє як у правових, так і в літературних юридичних джерелах.

Саме тому назріла нагальна необхідність у формулюванні власної дефініції «забезпечення» з точки зору адміністративно-правової доктрини. Саме тому, на наш погляд, її можна визначати як діяльність суб'єктів публічної адміністрації, які за допомогою відповідних гарантій мають створювати належні умови для реалізації прав та свобод громадян.

У співзвуччя визначеного трактування доцільно зауважити на тому, що встановлені державою відповідні гарантії є статистичним складовим компонентом поняття «забезпечення», а належна діяльність суб'єктів публічної адміністрації представляє собою динамічну складову частину феномена «забезпечення».

Сформульоване трактування має стати основою для визначення категорії «правове забезпечення».

Вважаємо за доцільне дослідити трактування «правового забезпечення» з різних точок зору вітчизняних науковців, які мають досить неоднозначний характер.

У сучасній науковій літератури термін «правове забезпечення» широко застосовується, однак більшість науковців не наводять визначення цього поняття. Застосовуючи поняття «правового забезпечення» до різних галузевих досліджень, увага приділяється саме предмету дослідження, що знижує увагу до самого поняття. Словники та енциклопедії також не містять такого поняття [6, с. 17].

Сучасні підходи до поняття «правове забезпечення» розкривають його як реалізацію, захист і охорону прав і свобод або як закріплення прав і свобод [7, с. 14].

Так, А.Е. Олійник «правове забезпечення» сформулював через призму: а) створення сприятливих умов для реалізації громадянами своїх прав; б) запобігання їх порушенню; в) відновлення порушених прав громадян [8, с. 16].

Зазначимо, що дослідник дає досить широке трактування «правового забезпечення», який, окрім «створення сприятливих умов», включає до сутності цього твердження «запобігання порушенню прав громадян».

А.А. Опалева до сутності поняття «правове забезпечення» включає лише охорону і захист порушених прав громадян [9, с. 18].

Зазначене трактування, на наш погляд, досить звужене, адже неповною мірою відображає увесь діапазон структурних елементів досліджуваної категорії.

К.Г. Волинка надає також досить звужене трактування «правового забезпечення», в який вона включає лише повагу, дотримання та гарантії прав і свобод людини [10, с. 5].

На наш погляд, зазначений науковець у своєму трактуванні залишає поза увагою діяльність суб'єктів публічної адміністрації, котрі мають забезпечувати дотримання прав громадян, запобігати їх порушенню та, за потреби, відновлювати їх.

Із зазначених трактувань необхідно звернути увагу на однобокості визначення категорії «правове забезпечення» (як процесу і як стану).

Із представлених позицій різних науковців, на наш погляд, необхідно надати більш ґрунтовне та узагальнююче трактування дефініції «правового забезпечення», під яким необхідно розуміти діяльність суб'єктів публічної адміністрації їх посадових та службових осіб, громадських об'єднань, які за допомогою відповідних гарантій мають створювати належні умови для реалізації прав та свобод громадян, запобігати їх порушенню та попереджувати, відновлювати їх за потреби (притягувати порушників до юридичної відповідальності).

О.Є. Костюченко, характеризуючи ключові ознаки правового забезпечення, зазначає, що якщо виключити норми права, які утворюють правові умови реалізації прав і свобод, то, відповідно, забезпечення втратить нормативність і перестане бути правовим, у разі виключення засобів реалізації прав і свобод закріплені норми права втратять свою дієвість, відсутність гарантій нівелює обов'язок держави створити умови користування правами і свободами, виключення охорони унеможливлює попередження порушень прав і свобод, відсутність захисту унеможливить відновлення порушених прав. Виключення з необхідних ознак безперервної діяльності суб'єктів права загалом робить неможливим весь процес забезпечення, починаючи від створення правових умов реалізації прав і свобод і завершуючи охороною цих прав і свобод, а у крайньому випадку і захистом порушених прав. Таким чином, правове забезпечення - це безперервна діяльність суб'єктів права, в межах їх компетенції, зі створення правових умов, усіма правовими засобами щодо закріплення, реалізації, гарантування, охорони та захисту прав і свобод осіб та їх груп [5, с. 15].

Підтримуючи такий підхід науковця О.Є. Костюченка, вважаємо за доцільне в рамках адміністративно-правової науки дослідити природу феномена «адміністративно-правове забезпечення».

С.С. Лукаш здійснює аналіз стану правового забезпечення управлінської діяльності, нормативне забезпечення як основний засіб управлінської діяльності, теоретичні та практичні аспекти ефективності управлінської діяльності, основні напрями вдосконалення нормативно-правового забезпечення ефективності управлінської діяльності тощо [11].

Н.П. Тиндик, досліджуючи «адміністративно - правове забезпечення», зосередила увагу лише на світовому та вітчизняному досвіді адміністративно - правового регулювання [12, с. 7].

М.П. Запорожець, аналізуючи «адміністративно-правове забезпечення», зосередив увагу на внутрішньо-організаційній діяльності як предмета адміністративно-правового регулювання, окремих внутрішньо-організаційних відносинах та їх адміністративно-правовому регулюванні, адміністративній відповідальності в системі адміністративно-правових засобів забезпечення [13, с. 8].

Наукові здобутки в галузі адміністративного права дають підставу стверджувати, що природа адміністративного права свідчить про неможливість розкриття поняття «адміністративно-правового забезпечення» без такої важливої ознаки, як діяльність державних органів у межах їх компетенції, спрямована на виконання основних функцій та поставлених завдань [6, с. 18].

І.О. Ієрусалімова визначає «адміністративно-правове забезпечення» як регулювання за допомогою норм адміністративного права суспільних відносин, що виникають для та в процесі реалізації прав і свобод людини та громадянина, вплив на них за допомогою передбачених у законодавстві елементів [14, с. 83].

Т.Г. Корж-Ікаєва трактує «адміністративно-правове забезпечення» як сукупність адміністративно - правових заходів і засобів, спрямованих на створення відповідних умов для ефективної реалізації, охорони, захисту й відновлення порушених прав і свобод. [15, с. 45; 16].

О.М. Дручек під поняттям «адміністративно-правове забезпечення» розуміє здійснення державою за допомогою сукупності спеціального механізму упорядкування суспільних відносин, їх юридичне закріплення, охорону, реалізацію та розвиток [4, с. 126-127].

О.В. Надьон визначає «адміністративно-правове забезпечення» як безперервна діяльність суб'єктів права у сфері державного управління зі створення правових умов закріплення, реалізації, гарантування, охорони та захисту прав і свобод осіб та їх груп [6, с. 19].

У наведених працях увага науковців зосереджена на вирішенні проблеми, яка є предметом дослідження, що загалом призвело до визначення її основних ознак. Також запропоновані визначення доводять своєрідність поняття «адміністративно - правового забезпечення» та його самостійність в юридичній термінології [6, с. 18].

Висновки. «Адміністративно-правове забезпечення» - це безперервна професійна діяльність суб'єктів публічної адміністрації, яка здійснюється за допомогою адміністративно-правових засобів та способів, спрямованих на створення належних умов для ефективної реалізації, охорони, захисту та відновлення прав і свобод громадян.

Ознаками адміністративно-правового забезпечення є безперервна професійна діяльність суб'єктів публічної адміністрації, застосування адміністративно-правових засобів та способів; мета полягає у створенні належних умов для ефективної реалізації, охорони, захисту та відновлення прав і свобод громадян.

Список використаних джерел

адміністрація правовий публічний виконавчий

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ - Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. 1440 с.

2. Академічний тлумачний словник. URL: http://sum.in.ua/s/zabezpechyty

3. Клименко О.В. Адміністративно-правове забезпечення державної регуляторної політики у сфері господарювання: дис…. канд. юрид. наук. Київ, 2015. 227 с.

4. Дручек О.М. Поняття адміністративно-правового забезпечення прав, свобод та інтересів дитини органами внутрішніх справ України. Форум права. 2013. №2. С. 123-128. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe.

5. Наливайко О.І. Правовий захист людини як предмет дослідження загальної теорії права. Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 12. Київ: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001, С. 18-24.

6. Надьон О.В. Адміністративно-правове забезпечення фінансової безпеки банків: поняття та необхідні ознаки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. 2016. Випуск 39. Том 2. С. 17-21.

7. Костюченко О.Є. Визначення поняття «правове забезпечення». Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України. 2015. №1 (68). С. 11-16.

8. Олейник А.Е. Совершенствование деятельности милиции по обеспечению конституционных прав неприкосновенности личности, жилища советских граждан и охраны их личной жизни: автореф. дис…. канд. юрид. наук. Киев, 1986. 24 с.

9. Опалева А.А. Конституционное право неприкосновенности личности и его обеспечение в деятельности органов внутренних дел: автореф. дис…. канд. юрид. наук. Москва, 1986. 19 с.

10. Волинка К.Г Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії і практики: автореф. дис…. канд. юрид. наук. Київ, 2000. 16 с.

11. Лукаш С.С. Нормативно-правове забезпечення ефективності управлінської діяльності ОВС України: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право». Харків, 2001, 18 с.

12. Тиндик Н.П. Адміністративно-правове забезпечення правоохоронними органами імміграційного процесу в Україні: автореф. дис…. канд. юрид. наук: 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право». Ірпінь, 2004. 20 с.

13. Запорожець М.П. Адміністративно-правове забезпечення діяльності місцевих загальних судів України: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.07. Харків, 2004. 18 с.

14. Ієрусалімова І.О. Механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини та громадянина: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2006. 205 с.

15. Корж-Ікаєва Т.Г. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх: дис…. канд. юрид. наук: 12.07.07. Київ, 2008. 219 с.

16. Стрельченко О.Г Адміністративно-правова характеристика державної виконавчої служби в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2020. №61.

Размещено на Allbest.ru