Класифікація самоконтрольних повноважень суду першої інстанції в цивільному процесі за часом їх реалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класифікація самоконтрольних повноважень суду першої інстанції в цивільному процесі за часом їх реалізації

Микуляк П.П.,

заступник голови

Закарпатського окружного адміністративного суду

У науковій статті автором проводиться класифікація самоконтрольних повноважень суду першої інстанції в цивільному процесі за часом їх реалізації. Відповідно до обраного критерію автор виділяє три групи самоконтрольних повноважень суду першої інстанції в цивільному процесі: повноваження, які він може реалізувати під час розгляду цивільної справи, повноваження, які суд може реалізувати після завершення розгляду цивільної справи, та повноваження, які він може реалізувати до відкриття провадження в цивільній справі.

На підставі аналізу норм Цивільного процесуального кодексу автором визначається коло самоконтрольних повноважень суду першої інстанції, які застосовуються у процесі розгляду цивільної справи (відновлення гласного розгляду цивільної справи, самовідвід та відвід судді, передача цивільної справи на розгляд іншому суду за належною підсудністю, призначення додаткової або повторної експертизи, скасування раніше постановленої ухвали про виклик свідка тощо), коло самоконтрольних повноважень суду першої інстанції, які застосовуються після розгляду цивільної справи (скасування судового наказу тощо), та коло самоконтрольних повноважень суду першої інстанції, які він може реалізувати до відкриття провадження в цивільній справі (скасування ухвали про забезпечення доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів, роз'яснення ухвали про забезпечення доказів тощо).

Робиться висновок, що обсяг самоконтрольних повноважень суду першої інстанції, які він реалізує під час розгляду цивільної справи, є найбільш обширним, тому заперечується висунута в теорії цивільного процесу думка, що самоконтрольні повноваження суду першої інстанції після завершення розгляду цивільної справи найбільші за кількістю.

Ключові слова: цивільний процес, суд першої інстанції, самоконтрольні повноваження, класифікація, час реалізації.

CLASSIFICATION OF SELF-CONTROL AUTHORITES OF THE COURT OF PRIMARY JURISDICTION IN THE CIVIL PROCESS BY THE TIME OF ITS THEIRS EXERCISING

In the scientific article the author systemizes the self-control authorities of the court of primary jurisdiction in the civil process by the time of theirs exercising. According to the chosen criteria the author sorts out three groups of the selfcontrol authorities of the court of primary jurisdiction in the civil process: the authorities, that it can exercise during the civil case hearing, the authorities, that the court can exercise after the civil case hearing and the authorities, that it can exercise before the commencement of civil proceedings.

On the basis of the analysis of the provisions of the Civil Procedural Code of Ukraine the author specifies the range of the self-control authorities of the court of primary jurisdiction, that are applied during the civil case hearing (the reopening of the civil case public hearing, the abstentionism and the rejection of judge, the transfer of the civil case for the hearing to the other court under the corresponding judicial jurisdiction, the commissioning of expert evidence or recommissioning of expert evidence, the reversal of the judgment rendered formerly about the subpoena of a witness etc.), the range of self-control authorities of the court of primary jurisdiction, that are applied during the civil case hearing (the repeal of the order of court, that it can exercises before the commencement of civil proceedings (the repeal of the decree about the perpetuation of evidence, the repeal of the court decision about the perpetuation of evidence, the explanation of the court decision about the perpetuation of evidence etc.).

It was made a conclusion, that the scope of the self-control authorities of the court of primary jurisdiction, that it exercises during the civil investigation is the vastest, for this reason it is denied the thought set up in the theory of the civil process, that self-control authorities of the court of primary jurisdiction after the termination of the civil case hearing is the most in amount.

Key words: civil process, court of primary jurisdiction, self-control authorities, classification, period of exercising.

Постановка проблеми

повноваження суд цивільний

Самоконтроль суду першої інстанції в цивільному процесі, незважаючи на винятковий характер цієї функції, як виявляється, досить обширно представлений у Цивільному процесуальному кодексі (далі - ЦПК) України й іншому законодавстві. її уособлення відбувається через закріплення в нормах законодавства значної кількості самоконтрольних повноважень суду першої інстанції, яка зросла після редакції ЦПК України в жовтні 2017 р. У сукупності дані повноваження утворюють цілісну систему, яка може бути піддана класифікації з виокремленням тих чи інших видів самоконтрольних повноважень суду першої інстанції в цивільному процесі.

Стан опрацювання. Питання класифікації само- контрольних повноважень судів першої інстанції в цивільному процесі взагалі не було в полі зору вітчизняних науковців. Серед закордонних учених дане питання, але фрагментарно, розглядала Є.Г Трішина. Так, вона опрацювала тільки такі види класифікації самоконтрольних повноважень суду першої інстанції: 1) оперативні заходи, які вчиняються у процесі розгляду цивільної справи (наприклад, закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду, якщо суд незаконно відкрив у цивільній справі провадження); 2) самоконтрольні повноваження, які виявляються після винесення рішення у справі (зокрема, винесення додаткового рішення) [1, с. 80-82]. Зазначений автор у подальшому всі самоконтрольні повноваження суду називає «оперативні заходи» [1, с. 89], але критерій класифікації, у принципі, очевидний: час застосу-вання повноважень судом, тобто завершився роз-гляд цивільної справи чи ні. З указаним підходом можна погодитися, але з певним уточненням: нині суд може застосувати самоконтрольні повноваження не тільки під час розгляду цивільної справи та після винесення судового рішення, але і до відкриття провадження у справі (наприклад, скасування судом ухвали про забезпечення позову у зв'язку з неподанням у межах встановленого строку позовної заяви - ч. 13 ст. 158 ЦПК).

Більш предметно питання класифікації самокон- трольних повноважень суду першої інстанції досліджувала Ю.О. Зайцева [2, с. 33-57]. Незважаючи на те, що вона класифікацію самоконтрольних повноважень суду проводила стосовно арбітражного судочинства, її погляди щодо цього нами будуть розглянуті детально, адже більше ніхто з науковців даним питанням не цікавився. Ось чому варто з нею погодитися в тому, що відсутність у процесуальній літературі розробки проблем, пов'язаних із класифікацією самоконтроль- них повноважень суду першої інстанції, зумовлена «тотальною невивченістю» інституту самоконтроль- них повноважень як такого [2, с. 35].

Метою статті є поділ самоконтрольних повно-важень суду першої інстанції в цивільному процесі за часом їх реалізації, їх нормативне впорядкування в певну групу.

Виклад основного матеріалу

За часом реалізації самоконтрольні повноваження суду першої інстанції в цивільному процесі можуть бути поділені на ті, які реалізуються до початку розгляду цивільної справи, під час розгляду цивільної справи та після завершення її розгляду. Дану класифікацію самоконтрольних повноважень суду першої інстанції виділяє Ю.О. Зайцева [2, с. 39].

Розгляд цивільної справи в цивільному процесі має різноманітну структуру, залежно від її категорії. Так, розгляд справ загального позовного провадження в суді першої інстанції може пройти чотири стадії: відкриття провадження в цивільній справі, підготовка цивільної справи до судового розгляду, врегулювання спору за участі судді, розгляд справи по суті. Для справ спрощеного позовного провадження друга стадія не характерна, а справам окремого провадження не притаманні друга та третя вищезгадані стадії. Наказне провадження взагалі характеризується відсутністю стадій цивільного процесу. У подальшому будемо орієнтуватися на процедуру загального позовного провадження, оскільки вона виступає загальним порядком розгляду цивільної справи, який видозмінюється під час розгляду цивільних справ певної категорії. Проте особливість застосування самоконтрольних повноважень судом першої інстанції в інших видах проваджень цивільного процесу буде виділятися окремо.

Незважаючи на те, що окремі науковці (І.М. Зайцев [3, с. 4], Н.М. Савчин [4, с. 148], Є.Г. Трішина [5, с. 82]) стверджують, що основні дії (повноваження) із самоконтролю суд першої інстанції здійснює після завершення розгляду справи, уважаємо, що це твердження абсолютно не відповідає чинному процесуальному законодавству, яке закріплює багато випадків самоконтролю суду першої інстанції саме під час розгляду цивільної справи. У процесі розгляду цивільної справи суд може реалізувати над-звичайно багато самоконтрольних повноважень, що передбачені чинним законодавством України. Зокрема, до них можна віднести такі повноваження суду першої інстанції:

1) відновлення гласного розгляду цивільної справи, якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону (ч. 12 ст. 7 ЦПК);

2) передача цивільної справи на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі суд все-таки встановить, що були порушені правила територіальної юрисдикції (підсудності) (ч. 1 ст. 31 ЦПК);

3) самовідвід та відвід судді через підстави, зазна- чані в законі (ч. 1 ст. 39, ч. 3 ст. 40 ЦПК);

4) суд може дати роз'яснення щодо постав-лених запитань експерту за його клопотанням (ч. 4 ст. 104 ЦПК);

5) призначення додаткової експертизи, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним або повторне призначення судової експертизи, якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або виникли сумніви в його правильності (ст. 113 ЦПК);

6) скасування раніше постановленої ухвали про виклик свідка, якщо учасники справи не виконали фінансові зобов'язання на вимогу суду (ч. 3 ст. 135 ЦПК);

7) скасування раніше постановленої ухвали про призначення експертизи, якщо учасники справи не виконали фінансові зобов'язання на вимогу суду (ч. 3 ст. 135 ЦПК);

8) скасування раніше постановленої ухвали про залучення спеціаліста або перекладача, якщо учасники справи не виконали фінансові зобов'язання на вимогу суду (ч. 3 ст. 135 ЦПК);

9) скасування раніше постановленої ухвали про забезпечення або витребування доказів, якщо учасники справи не виконали фінансові зобов'язання на вимогу суду (ч. 3 ст. 135 ЦПК);

10) скасування раніше постановленої ухвали про огляд доказів за їхнім місцезнаходженням, якщо учасники справи не виконали фінансові зобов'язання на вимогу суду (ч. 3 ст. 135 ЦПК);

11) скасування ухвали суду про накладення судового штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків (ч. 6 ст. 148);

12) скасування зустрічного забезпечення позову, у разі закриття провадження у справі з підстав, визначених п. п. 2, 5, 7, 8 ч. 1 ст. 255 ЦПК, залишення позову без розгляду з підстав, визначених ч. 1 ст. 257 ЦПК, або після набрання чинності рішенням суду про задоволення позову в повному обсязі, що окремо зазначається в резолютивній частині відповідного судового рішення, та в інших випадках, передбачених законом (ст. 155 ЦПК);

13) заміна одного заходу забезпечення позову або заходу зустрічного забезпечення позову іншим (ч. ч. 1, 3 ст. 156 ЦПК);

14) скасування заходів забезпечення позову (ч. 5 ст. 156, ч. 1 ст. 158 ЦПК);

15) продовження строку проведення підготовчого провадження не більше ніж на тридцять днів у виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті за клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду (ч. 3 ст. 189 ЦПК);

16) припинення врегулювання спору за участю судді за ініціативою судді в разі затягування врегулювання спору будь-якою зі сторін (п. 3 ч. 1 ст. 204 ЦПК);

17) зміна порядку з'ясування обставин справи та порядку дослідження доказів, які були визначені в підготовчому засіданні (ч. 2 ст. 228 ЦПК);

18) повторний допит свідка (ч. 12 ст. 230 ЦПК);

19) повторення відтворення звукозапису або демонстрація відеозапису повністю або в певній частині (ч. 3 ст. 238 ЦПК);

20) надання сторонам та іншим учасникам справи можливоті дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи (ч. 1 ст. 241 ЦПК);

21) повернення до з'ясування обставин у справі під час проведення судових дебатів (ст. 243 ЦПК);

22) поновлення судового розгляду шляхом повторного допиту свідків або вчиненням іншої процесуальної дії під час ухвалення рішення в нарадчій кімнаті (ч. 2 ст. 244 ЦПК);

23) виправлення неповноти або неправильності протоколу вчинення окремої процесуальної дії (ч. 5 ст. 250 ЦПК);

24) поновлення зупиненого провадження в цивільній справі, зокрема у справі про оскарження рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу (ч. 1 ст. 254, ч. 7 ст. 457 ЦПК);

25) закриття провадження у справі, якщо вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; набрали чинності рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав чинності за тими самими вимогами; за іншими підставами, які вказують на недотримання передумов права на позов (ст. 255 ЦПК);

26) залишення заяви без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, або позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи та за іншими підставами, що вказують на недотримання умов реалізації права на позов (ст. 257 ЦПК);

27) залишення заяви в окремому провадженні без розгляду, якщо існує спір про право (ч. 6 ст. 294 ЦПК);

28) постановлення іншої ухвали по суті заяв-леного клопотання за його повторного вирішення з урахуванням зміни обставин у процесі розгляду справи (п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді цивільних справ у суді першої інстанції» [6]).

Самоконтрольні повноваження суду першої інстанції в цивільному процесі після винесення підсумкового рішення в цивільній справі також істотні, але не такі обширні, як під час розгляду справи. Так, до самоконтрольних повноважень, які може реалізувати суд після проголошення підсумкового судового рішення в цивільній справі, можна віднести таке:

1) скасування судового наказу судом, що його видав (ч. 1 ст. 170 ЦПК);

2) внесення виправлення до судового наказу, визнання його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочення чи розстрочення виконання судового наказу (ст. 173 ЦПК);

3) виправлення описок і арифметичних помилок у судовому рішенні (ст. 269 ЦПК);

4) винесення додаткового рішення суду за підставами, які вказані законом (ст. 270 ЦПК);

5) роз'яснення судового рішення (ст. 271 ЦПК);

6) скасування заочного рішення судом, що його постановив (ч. 1 ст. 288 ЦПК);

7) скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи або про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення їхньої цивільної дієздатності (ч. 3-4 ст. 300 ЦПК);

8) скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 309 ЦПК);

9) скасування рішення суду про усиновлення (ч. ч. 5-6 ст. 314 ЦПК);

10) перегляд судового рішення за нововиявле- ними або виключними обставинами судом, що його ухвалив (ч. 1 ст. 425 ЦПК), окрім такої підстави, що вказана в п. 2 ч. 3 ст. 423 ЦПК;

11) виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню (ст. 432 ЦПК);

12) відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судом, що розглядав цивільну справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 435 ЦПК);

13) відновлення втраченого судового прова-дження судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 490 ЦПК).

Щодо самоконтрольних повноважень суду першої інстанції в цивільному процесі, які він може мати до відкриття провадження в цивільній справі, то нині можна виділити такі повноваження: скасування судом своєї ухвали про вжиття заходів забезпечення доказів за підставами, вказаними в законі (ч. 5 ст. 116 ЦПК); скасування судом своєї ухвали про забезпечення позову за підставами, зазначеними в законі (ч. 13 ст. 158 ЦПК); вирішення питання відводу та самовідводу судді (ч. 1 ст. 40 ЦПК); виправлення описок і арифметичних помилок в ухвалі про передачу цивільної справи на розгляд іншому суду за належною підсудністю (ст. 269 ЦПК) тощо.

Загалом, значна частина самоконтрольних повноважень суду першої інстанції, які можуть бути реалізовані під час розгляду цивільної справи, можуть мати місце і до відкриття провадження у справі. Зумовлено це тим, що під час забезпечення доказів або позову чи у процесі вирішення питання про відкриття провадження у справі вчиняються такі самі процедури, що і після відкриття провадження у справі. Наприклад, якщо забезпечення доказів здійснюється шляхом допиту свідка, суддя може здійснити повторний допит свідка; державний виконавець може звернутися до суду про роз'яснення ухвали про забезпечення позову, яка була винесена до відкриття провадження у справі тощо.

Висновки

Наведений автором перелік само- контрольних повноважень суду першої інстанції в цивільному процесі наочно демонструє, що саме у процесі розгляду цивільної справи суд має більше можливостей із кореляції своєї процесуальної поведінки й актів, які він видає, для постанов- лення обґрунтованого і законного судового рішення. У свою чергу, це зумовлює зменшення підстав для оскарження учасниками справи підсумкового судового рішення та запуску механізму зовнішнього судового контролю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Тришина Е.Г. Проблемы судебного контроля в гражданском судопроизводстве : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Саратов, 2000. 193 с.

2. Зайцева Ю.А. Самоконтроль арбитражного суда первой инстанции : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.15. Саратов, 2011.207 с.

3. Зайцев И.М. Самоконтроль суда первой инстанции в гражданском процессе. Российская юстиция. 1998. № 12. С. 3-4.

4. Савчин Н.М. Судові помилки при розгляді та вирішенні цивільних справ : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2016. 212 с.

5. Тришина Е.Г Проблемы судебного контроля в гражданском судопроизводстве : дис. .канд. юрид. наук: 12.00.03. Саратов, 2000. 193 с.

Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді цивільних справ у суді першої інстанції : постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/v0002700-09 (дата звернення: 04.01.2020).

Размещено на Allbest.ru