Інститут адміністративних корупційних правопорушень в Україні

Становлення та розвиток інституту адміністративних корупційних правопорушень. Аналіз питань, пов'язаних з адміністративною відповідальністю за порушення антикорупційного законодавства. Законодавство у сфері запобігання і протидії корупції в Україні.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.03.2021
Размер файла 41,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ АДМІНІСТРАТИВНИХ КОРУПЦІЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ В УКРАЇНІ

Кадегроб А.І., здобувачка

Науково-дослідного інституту публічного права

Анотація

адміністративний корупційний правопорушення відповідальність

Статтю присвячено становленню та розвитку інституту адміністративних корупційних правопорушень. Проаналізовано наукові публікації вчених-правознавців, які розглядали проблемні питання, пов'язані з адміністративною відповідальністю за порушення антикорупційного законодавства, а також вітчизняне законодавство у сфері запобігання і протидії корупції в Україні. Організаційно-правові структури, чинні правові механізми не повною мірою вирішують проблемні питання у цій сфері, які ускладнюються зростаючим характером погіршення економічних та організаційних питань. При цьому декриміналізація та гуманізація відповідальності призвели до того, що основний тягар застосування державного примусу за корупційні діяння відведено адміністративному законодавству. Про це свідчить спрямованість антикорупційного законодавства на широке застосування адміністративної відповідальності. Незважаючи на це, питання інституту адміністративних корупційних правопорушень у науці адміністративного права є малодослідженим.

У процесі становлення та розвитку інституту адміністративних корупційних правопорушень у нашій державі важливе місце посідає теоретична концептуалізація самого поняття «корупційне правопорушення», оскільки законом встановлено кримінальну, адміністративну, цивільну та дисциплінарну відповідальність. Водночас для розвитку науки адміністративного права питання дослідження становлення і розвитку інституту адміністративних корупційних правопорушень в Україні має велике теоретичне та практичне значення. Звертається увага, що адміністративні корупційні правопорушення носять суспільно небезпечний характер, завдають шкоди державі й суспільству, встановленому порядку здійснення службових повноважень уповноваженими посадовими особами з виконання функцій держави. Враховуючи різні наукові думки, надано авторське визначення поняття «адміністративне корупційне правопорушення», під яким слід розуміти суспільно небезпечні діяння, які завдають шкоди державі й суспільству і полягають у порушенні вимог адміністративно-корупційно-правових норм, за які законом передбачена адміністративна відповідальність.

Наведено авторську періодизацію та виділено чотири основні періоди становлення і розвитку інституту адміністративних корупційних правопорушень в Україні.

Ключові слова: законодавство, становлення, розвиток, кодекс, відповідальність.

Annotation

INSTITUTE OF ADMINISTRATIVE CORRuPTION OFFENSES IN uKRAINE

The article is devoted to the establishment and development of the Institute of Administrative Corruption Offenses. On this basis, scientific publications of legal scholars were analyzed, which in their works analyzed problematic issues related to administrative responsibility for violation of anti-corruption legislation, as well as national legislation on prevention and combating corruption in Ukraine. Organizational and legal structures, acting through legal mechanisms, do not fully address the problematic issues in this area, which are complicated by the growing nature of the worsening of economic and organizational issues. At the same time, the decriminalization and humanization of responsibility has led to the administrative burdens being given the brunt of the use of state coercion for corruption. This is evidenced by the focus of anti-corruption legislation on the widespread use of administrative responsibility. Despite this issue, the institute of administrative corruption offenses in the science of administrative law is poorly researched.

In the process of establishment and development of the institute of administrative corruption offenses in our country the theoretical conceptualization of the concept of “corruption offense” occupies an important place, since the law establishes criminal, administrative, civil and disciplinary responsibility, at the same time, for the development of the science of administrative law, the issue of research administrative corruption violations in Ukraine, is of great theoretical and practical importance. Attention is drawn to the fact that administrative corruption offenses are of a socially dangerous nature, harm the state and society, the established procedure for exercising official powers by authorized officials of the state. Taking into account various scientific opinions, the author defines the concept of “administrative corruption offense”, which should be understood as socially dangerous acts that harm the state and society and are in violation of the requirements of administrativecorruption-legal norms, under which the law provides for administrative liability.

Here are the author's periodization and the four main periods of establishment and development of the Institute of Administrative Corruption Offenses in Ukraine.

Key words: legislation, formation, development, code, responsibility.

Постановка проблеми

Вихідним положенням для дослідження аналізу становлення та розвитку інституту адміністративних корупційних правопорушень є корупція, яка негативно впливає на суспільство, руйнує систему державної влади, де посадові особи, ігноруючи суспільні інтереси та використовуючи своє службове становище, скоюють різні корупційні правопорушення. Причини виникнення корупції в Україні мають негативні наслідки, що призводить до численних правопорушень, у тому числі й адміністративних. У зв'язку з цим актуальність статті зумовлюється вимогами практичного сьогодення.

Стан опрацювання цієї проблематики

Питання адміністративних правопорушень завжди привертало увагу дослідників, зокрема, цій проблематиці присвятили наукові праці такі вітчизняні учені-правознавці, як: Н. Армаш, І. Губарева, В Кашуба, О. Клок, О. Панфілов, М. Романов, О. Світличний, Д. Сіренко, І. Сопілко, Я. Шабас та ін. У їхніх дослідженнях широко аналізуються проблеми запобігання і протидії корупції в державі, однак питання становлення та розвитку інституту адміністративних корупційних правопорушень залишається маловивченим, що актуалізує наше дослідження.

Мета статті - визначення на основі аналізу чинного законодавства, наявних наукових публіцистичних джерел становлення та розвитку інституту адміністративних корупційних правопорушень в Україні.

Виклад основного матеріалу

На відміну від інших адміністративних правопорушень, які не носять такого суспільно небезпечного характеру, хоч і є антисуспільними проявами, корупційні правопорушення, у яких би діяннях вони не проявлялися, завжди становлять суспільну небезпеку, адже можуть об'єктивно завдавати або загрожувати завданням шкоди державі й суспільству, а конкретно - встановленому порядку здійснення службових повноважень уповноваженими на виконання функцій держави особами [1, с. 18].

З вищенаведеного міркування випливає, що адміністративне корупційне правопорушення має певний зв'язок з адміністративним правопорушенням, нормативне розуміння якого міститься у ст. 9 КУпАП [2].

Визначаючи важливу роль адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, варто зазначити, що адміністративне законодавство бере початок свого становлення з 05.10.1995 р. - часу прийняття Закону України «Про боротьбу з корупцією» [3], норми якого встановили адміністративну відповідальність за вчинення корупційних діянь та інші правопорушення, пов'язані з корупцією, та визначили поняття «корупційне діяння». На думку Д. Сіренка, цей період бере свій початок від ухвалення Закону України від 05.10.1995 р. «Про боротьбу з корупцією» та закінчується 07.04.2011 р., коли в перебігу реформи антикорупційного законодавства було ухвалено Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» [4, с. 19]. Ми не можемо повною мірою погодитися із таким твердженням Д. Сіренка. Підставою такого твердження є те, що Закон України «Про боротьбу з корупцією» втратив свою чинність на підставі прийнятого 11.06.2009 р. Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», який втратив свою чинність р. [5].

Проте це не означає, що для дослідження питань, пов'язаних із корупцією, ми маємо ігнорувати вказаний Закон, в якому на законодавчому рівні вперше було надано визначення терміна «корупційне правопорушення»; зазначено про участь громадськості в заходах щодо запобігання та протидії корупції; відзначено про державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні та протидії корупції. Багато норм указаного Закону надалі було включено до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. [6].

Прийняття Закону України «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.1995 р. [3] започаткувало становлення інституту адміністративних корупційних правопорушень, розвиток якого надалі відбувався завдяки прийняттю низки законодавчих актів. Отже, перший період становлення інституту адміністративних корупційних правопорушень бере свій початок від ухвалення Закону України «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.1995 р. [3] та закінчується р., коли Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» втратив свою чинність [5].

Другий період подальшого розвитку інституту адміністративних корупційних правопорушень розпочинається з 01.07.2011 р., з моменту набрання чинності Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від р. [6].

З прийняттям Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 07.04.2011 р. до Особливої частини КУпАП було внесено зміни шляхом її доповнення Главою 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення» [7].

З огляду на викладене, можна вважати, що з прийняттям Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. та інших законодавчих актів, прийнятих після 2011 року, в державі розпочався другий період формування інституту адміністративних корупційних правопорушень.

У період з 01.07.2011 р. до 13.10.2014 р. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від р. [6] був базовим нормативно-правовим актом у сфері запобігання та протидії корупції в країні, визначав загальнодержавний механізм запобігання та протидії корупції, був побудований на принципах превенції, запобігання і, головне, він не мав такого репресивного характеру, як попередні Закони України «Про боротьбу з корупцією» [3] та «Про засади запобігання та протидії корупції» [5]. У цей період також було прийнято низку важливих законодавчих та інших нормативних актів, зокрема, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» від 18.04.2013 р. [8].

З огляду на публічність правовідносин у сфері запобігання та протидії корупції, ми не можемо оминути увагою Постанову Кабінету Міністрів України «Питання запобігання та виявлення корупції» від 04.09.2013 р. № 706, якою затверджено Типове положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, в якому зазначено, що уповноважений підрозділ (особа) з питань запобігання та виявлення корупції утворюється (визначається) у порядку, визначеному законодавством: за рішенням міністра, керівника іншого центрального органу виконавчої влади, міських, районної державних адміністрацій у апараті міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, їх територіальних органах; за рішенням керівника підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління органу виконавчої влади [9]. З відомих причин поза межами указаної нами Постанови КМУ залишилися органи місцевого самоврядування, тому вказаною постановою було рекомендовано органам місцевого самоврядування утворити (визначити) та забезпечити функціонування підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції в органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності.

Також заслуговує на увагу розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану першочергових заходів з подолання корупції» № 647-р від 02.07.2014 р., яким на Міністерство юстиції України покладалося завдання розробити і внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт Адміністративно-процедурного кодексу України [10]. Однак цей нормативний акт так і не прийнято.

Безумовно, було б краще вже мати такий документ перед розробленням стандартів надання державних послуг і виконання державних функцій. І тому звернення Президента України до Верховної Ради з проханням прийняти такий нормативно-правовий акт цілком слушне і потребує будь-якої підтримки і з боку вчених, і з боку практичних працівників. Загалом, прийняття Адміністративно-процедурного кодексу сприятиме повнішому задоволенню прав і свобод людини та громадянина в нашій державі [11, с. 3], а також матиме безпосередній вплив на запобігання та протидію корупції в державі.

Прийнятий 14.10.2014 р. новий Закон України «Про запобігання корупції» в абзаці 9 частини першої ст. 1 містить таке визначення корупційного правопорушення: «правопорушення, пов'язане з корупцією, - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність» [12].

Вказане визначення поняття «корупційне правопорушення», надане в Законі України «Про запобігання корупції», є значно ширшим порівняно з тими, які містилися у законах: «Про боротьбу з корупцією»; «Про засади запобігання та протидії корупції»; «Про засади запобігання і протидії корупції».

У процесі становлення та розвитку інституту адміністративних корупційних правопорушень важливе місце посідає теоретична концептуалізація самого поняття «корупційне правопорушення», що є цілком виправданим, оскільки законом встановлено кримінальну, адміністративну, цивільну та дисциплінарну відповідальність, водночас для розвитку науки адміністративного права, інституту адміністративних корупційних порушень має велике значення визначення поняття «адміністративне корупційне правопорушення», яке законодавцем не визначено.

На думку О. Панфілова, «адміністративне корупційне правопорушення - це протиправне умисне діяння особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, а також іншої особи у передбачених законом випадках, що посягає на встановлений порядок здійснення службової діяльності та діяльності, пов'язаної з виконанням публічних функцій, та полягає у використанні владних повноважень у власних інтересах чи інтересах інших конкретних осіб або груп осіб усупереч прямому призначенню цих повноважень чи з іншими відхиленнями від установленого порядку їх здійснення (безпосередньо адміністративне корупційне правопорушення), а також у невиконанні чи неналежному виконанні вимог та заходів щодо запобігання та протидії корупції, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність (опосередковано адміністративне корупційне правопорушення)» [13, с. 15].

На підставі проаналізованих ознак адміністративних корупційних правопорушень за законодавством України І. Шабас надає власне визначення поняття «адміністративне корупційне правопорушення», під яким пропонує розуміти «суспільно шкідливе, протиправне, умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене передбаченим законом суб'єктом, за яке Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність» [14, с. 310].

Т. Ільєнок, досліджуючи ознаки адміністративного корупційного правопорушення, розглядає його у вузькому розумінні. «Правопорушення у вузькому розумінні є порушенням тих норм права, які тягнуть за собою настання негативних для особи правових наслідків. Тобто адміністративні правопорушення - вчинення особою діянь, які містять ознаки адміністративно караних проступків відповідно до положень КУпАП» [15, с. 315].

На наш погляд, така позиція теж має право на існування, адже поза всяким сумнівом, говорячи про адміністративне корупційне правопорушення, ми не можемо оминути адміністративний кодекс.

Взявши за основу вищезазначені визначення, надаємо власне визначення поняття «адміністративне корупційне правопорушення», під яким слід розуміти суспільно небезпечні діяння, які завдають шкоди державі й суспільству і полягають у порушенні вимог адміністративнокорупційно-правових норм, за які законом передбачена адміністративна відповідальність.

Незважаючи на різні підходи до визначення теоретичного поняття «корупційне правопорушення», слід відзначити ключову роль адміністративного законодавства в регулюванні суспільних відносин у сфері запобігання і протидії корупції.

Висновки

Таким чином, здійснивши дослідження становлення та розвитку інституту адміністративних корупційних правопорушень, наведемо його авторську періодизацію, виділивши такі його основні періоди:

- перший період (1993-1995 рр.) розпочинається від прийняття Постанови Верховної Ради України «Про невідкладні заходи щодо боротьби з організованою злочинністю і корупцією» (1993 р.) та закінчується прийняттям Закону України «Про боротьбу з корупцією» (1995 р.);

- другий період (1995-2010 рр.) розпочинається з прийняття Закону України «Про боротьбу з корупцією» (1995 р.) та закінчується 21.12.2010 р., коли Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» втратив свою чинність;

- третій період (2011-2014 рр.) розпочинається прийняттям Закону «Про засади запобігання і протидії корупції» (2011 р.) та закінчується прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» (13.05.2014 р.);

- сучасний період (з 14.10.2014 р.), коли одночасно було ухвалено закони України: «Про запобігання корупції»; «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки»; «Про Національне антикорупційне бюро України».

Список використаних джерел

1. Кашуба Я.М. Корупція та відповідальність за корупційні діяння: навчальний посібник. Львів: ПАІС, 2007. 109 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон Української РСР від 07.12.1984 р. № 8073-X. Відомості Верховної Ради УРСР. 1984. № 51. Ст. 1122.

3. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.1995 р. № 356/95-ВР Відомості Верховної Ради України. 1995. № 34. Ст. 266.

4. Сіренко Д.О. Правові засади запобігання адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, здійсненого суб'єктами приватної детективної діяльності: автореф. дис.... канд. юрид. наук. Київ, 2019. 23 с.

5. Про засади запобігання та протидії корупції: Закон України від 11.06.2009 р. № 1506-VI. ВідомостіВерховноїРади України. 2009. № 45. Ст. 691.

6. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 07.04.2011 р. № 3206-VI. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 40. Ст. 404.

7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення: Закон України від р. № 3206-VI. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 40. Ст. 404.

8. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією: Закон України від 18.04.2013 р. № 221-VII. Відомості Верховної Ради України. № 10. Ст. 119.

9. Питання запобігання та виявлення корупції: Постанова Кабінету Міністрів України від 04.09. 2013 р. № 706. URL:.

10. Про затвердження плану першочергових заходів з подолання корупції: розпорядження Кабінету Міністрів України № 647-р від 02.07.2014 р. URL:

11. Развадовський В.Й., Голосніченко І.П., Голосніченко Д.І. Адміністративно-процедурний кодекс - необхідна правова основа надання державних послуг поліцією. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. Випуск № 1/2 (29/30.) 2016. С. 1-6.

12. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10. 2014 р. № 1700-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 49. Ст. 2056.

13. Панфілов О.Є. Адміністративна відповідальність за корупційні правопорушення в Україні: автореф. канд. юрид. наук. Одеса, 22 с.

14. Шабас І. Поняття та ознаки адміністративних корупційних правопорушень за законодавством України. Юридичний вісник. 2014. № 6. С. 306-311.

15. Ільєнок Т.В. Адміністративне корупційне правопорушення: поняття, склад, ознаки. Актуальні проблеми держави і права. Вип. 68. С. 511-516.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.