Свобода вираження поглядів як ознака незалежності адвокатури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Свобода вираження поглядів як ознака незалежності адвокатури

Мулява О.О. - студент V курсу факультету адвокатури Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Анотація

В статті досліджено становлення уявлень щодо свободи вираження поглядів та наведено окремі позиції історичних діячів щодо цього поняття. Розкрито структурні елементи свободи вираження поглядів, значення понять «думка» та «погляд». Запропоновано під свободою вираження поглядів розуміти незалежний розвиток власних уявлень людини, самостійне формулювання нею власних цілей і переконань, можливість отримувати і поширювати інформацію.

Обґрунтовано значення свободи вираження поглядів для реалізації прав та інших свобод в демократичній державі, зокрема, в управлінні державними справами, свободі об'єднання в політичні партії і громадські організації, проведенні мітингів, походів і демонстрацій. Перелічено міжнародні акти, які закріплюють відповідне право, та акти, які гарантують відповідне право адвокатам.

На підставі аналізу практики Європейського суду з прав людини зроблено висновок, що питання, які стосуються системи правосуддя, викликають інтерес у демократичному суспільстві та потребують обговорення. Процесуальна оцінка та критика не може тлумачитись як порушення адвокатами Правил адвокатської етики, якщо прямо не вжито образливі висловлювання. На основі судової практики обґрунтовано, що функціонування судової системи не є повноцінним без довіри суспільства. Визначено, що обмеження адвокатів на свободу вираження поглядів є доречним лише у виключних випадках.

Встановлено наявність в Україні проблем з неправомірного впливу дисциплінарних органів на адвокатів при притягненні їх до дисциплінарної відповідальності, що порушує незалежність адвокатури. Органи влади повинні гарантувати попередження зловживань дисциплінарною системою з метою недопущення її використання для переслідування, перешкоджання або протиправного втручання у діяльність адвокатів.

У висновку обґрунтовано важливість свободи вираження поглядів адвокатом для українського суспільства, оскільки вона становить собою важливий інструмент демократичного суспільства, яка допомагає людині здійснювати захист своїх прав. Право адвоката на свободу вираження підвищує об'єктивність правосуддя та слугує досягненню основоположної мети правосуддя забезпечення прав і свобод людини.

Ключові слова: свобода вираження поглядів, незалежність адвокатури, адвокатура України, погляди адвоката, відповідальність адвоката.

Abstract

Freedom of expression of views as a sign of independence ofadvocacy

The article examines the formation of ideas about freedom of expression and presents some positions of historical figures on this concept. The structural elements of freedom of expression, the meaning of the concepts “thought” and “view” are revealed. It is proposed to understand the freedom of expression to understand the independent development of one's own ideas, the independent formulation of one's own goals and beliefs, the ability to receive and disseminate information.

The importance of freedom of expression for the realization of rights and other freedoms in a democratic state is substantiated, in particular, in the management of state affairs, freedom of association in political parties and public organizations, holding rallies, marches and demonstrations. The international acts that enshrine the relevant right and the acts that guarantee the relevant right to lawyers are listed.

Based on the analysis of the case law of the European Court of Human Rights, it was concluded that issues related to the justice system are of interest in a democratic society and need to be discussed. Procedural appraisal and criticism cannot be construed as a violation by lawyers of the Code of Ethics if abusive statements are not explicitly used. Based on judicial practice, it is substantiated that the functioning of the judicial system is not complete without the trust of society. It is determined that the restriction of lawyers' freedom of expression is appropriate only in exceptional cases.

It has been established that there are problems in Ukraine with the illegal influence of disciplinary bodies on lawyers in bringing them to disciplinary responsibility, which violates the independence of the bar. Authorities must ensure that abuses of the disciplinary system are prevented in order to prevent its use to prosecute, obstruct or unlawfully interfere with lawyers.

In conclusion, the importance of freedom of expression by a lawyer for Ukrainian society is substantiated, as it is an important tool of a democratic society that helps people to protect their rights. The lawyer's right to freedom of expression enhances the objectivity of justice and serves to achieve the fundamental goal of justice the protection of human rights and freedoms.

Keywords: freedom of expression, independence of the bar, the bar of Ukraine, the views of the lawyer, the responsibility of the lawyer.

Постановка проблеми. Питання свободи вираження поглядів адвоката є надзвичайно актуальним, тому що для реалізації принципу незалежності адвокатської діяльності в Україні важливо забезпечити адвокатам дійсну можливість мати власні погляди, отримувати й поширювати інформацію та ідеї без стороннього втручання, оскільки важливою частиною діяльності адвоката є формування позиції відносно ситуації клієнта та її вираження в усній або письмовій формі. Це питання є актуальним ще й тому, що Україна взяла стратегічний курс на набуття повноправного членства в Європейському союзі, в якому захисту права на свободу думки і слова приділяється особлива увага. Аналіз публікацій та досліджень.

Питання свободи вираження поглядів досліджувались в працях В.Б. Авер'янова, С.С. Алексєєва, В.С. Журавського, М.В. Корнієн ко, В.Ф. Опришка, Т М. Слінько, О.Ф. Скакун, В.Ф. Сіренка, О.В. Скрипнюка, Л.В. Ярмол, О.Ф. Фрицького, Ю.М. Тодики, В.В. Цвєткова, В.М. Шаповала та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на численні дослідження, залишаються ще недостатньо вивченими питання свободи вираження поглядів адвокатів як первинних елементів з яких утворюється адвокатура України.

Мета статті. Встановити зміст поняття свободи вираження поглядів адвоката, на основі міжнародних актів та судової практики визначити обмеження, яким вона підлягає, дослідити рівень захищеності прав адвокатів на вираження їх поглядів та сформулювати висновок про значення свободи вираження поглядів адвокатами для українського суспільства.

Виклад основного матеріалу. Рівень реалізації свободи вираження поглядів відображає ступінь розвитку країни, її соціальну та демократичну спрямованість, зумовлює можливість існування громадянського суспільства. У своїх працях Дж. Мільтон доводив, що цензура «відніме енергію у всіх учених і послугує гальмом істини, не лише тому, що позбавить вправ і притупить наші здібності відносно вже наявних знань, а й тому, що затримає і зменшить можливість подальших відкриттів у духовній та світській сферах» [1]. Дж. Мілль з цього приводу зазначав, що якби все людство за винятком одного індивіда було певної думки, а цей індивід мав протилежну думку, то і тоді все людство мало б не більше права змусити мовчати цього індивіда, аніж яке б мав і сам індивід змусити мовчати все людство, якби він мав таку можливість [2, с. 13].

Дж. Мільтон навів вдалий приклад щодо свободи вираження поглядів: «для свідомої свободи дій людина повинна мати знання. Вона може здобути знання з будь-якої посудини, буде вона з поганою чи хорошою водою. Так, людина може помилитись і зазнати поганого впливу. Але винна в цьому буде людина, а не та інформація, з якою вона оз най омилася. Заборона ж іншим людям ознайомлюватись із цією інформацією завдасть непоправної шкоди знанням і свободі дискусій» [1]. Ліберальні мислителі, починаючи з Ж.Ж. Руссо, зазначали важливість навчання культурі свободи вираження поглядів. Відстоюючи ідею фундаментальності цієї свободи, просвітник Вольтер писав, що «немає в людей ніякої свободи без свободи висловлювати свої думки» [3, с. 484].

То що ж становить собою свобода за яку вели боротьбу століттями і яке значення вона має для адвокатури незалежної України? Міжнародні документи з прав людини закріплюють такі структурні елементи свободи вираження поглядів: дотримуватися своїх поглядів; шукати будь-яку інформацію та ідеї; одержувати будь-яку інформацію та ідеї; поширювати будь-яку інформацію та ідеї [5, с. 295]. Можна стверджувати, що вираженню поглядів передує наявність думки і погляду. Відповідно до тлумачних словників української мови «думка» визначається як:

1. Продукт мислення, результат міркуванння. 2. Припущення, передбачення, погляд, позиція. 3. Знання, досвід у якійсь галузі. 4. Відображення дійсності у свідомості; процес мислення [4, с. 272]. В свою чергу погляди людини це судження людини щодо її ставлення та оцінювання ймовірнісного характеру теперішніх, минулих, майбутніх явищ, подій, фактів, процесів дійсності [5, с. 294]. Отже, свобода вираження поглядів полягає у незалежному розвитку власних уявлень людини, самостійному формулюванню нею власних цілей і переконань, можливості отримувати і поширювати інформацію.

Без свободи вираження поглядів практично неможливо реалізувати ні право на участь в управлінні державними справами, ні право обирати і бути обраним до органів державної влади і місцевого самоврядування, ні право на свободу об'єднання в політичні партії і громадські організації, ні право мирно збиратися, проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, ані інші гарантовані Конституцією громадянські та політичні права. Тобто свобода вираження поглядів та право на інформацію є одним з основних прав людини і фактично запорукою забезпечення усіх інших свобод [6, с. 10]. Свобода вираження поглядів може бути реалізована тільки в умовах демократичного режиму, зацікавленого в прояві різноманіття думок і за якого є неприйнятними необґрунтовані її обмеження.

Саме через виключну важливість цієї свободи її закріплено у статті 34 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 19 «Міжнародного пакту про громадянські і політичні права». Додатково відповідне право адвокатів також визначено у Принципі 1.3 Рекомендації № R (2000) 21 Комітету Міністрів державам-членам про свободу професійної діяльності адвокатів, п. 23 Загальних принципів, які стосуються ролі адвокатів (юристів), прийнятих восьмим Конгресом ООН по запобіганню злочинності та поводженням з правопорушниками (Гавана, Куба, 27.0807.09.1990 р.), п. 15 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Практика Європейського суду з прав людини із застосування статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить такі висновки, що стосуються вираження поглядів адвокатами: свобода вираження поглядів застосовується не лише до «інформації» чи «ідей», які схвально сприймаються чи розглядаються як необразливі або викликають байдужість, але й до таких, що ображають, шокують або бентежать державу чи будь-яку частину громади [7].

питання, які стосуються функціонування системи правосуддя, є питаннями, що викликають інтерес громадськості й обговорення яких потребує захисту. У демократичному суспільстві завжди повинна зберігатися можливість відкритого обговорення подібних тем [8].

у випадку ведення публічної дискусії, що має суспільний інтерес, межі свободи розсуду, яку мала влада при оцінці необхідності призначення покарання за певні висловлювання, були особливо вузькими [9].

незважаючи на неадекватність окремих термінів, використаних адвокатом, у цілому її критика була спрямована проти прокурора як обвинувача у справі, в котрій вона захищала інтереси свого клієнта, а не стосувалася особистих чи професійних якостей потерпілого. У цьому сенсі прокурор повинен був толерантно ставитися до критики на свою адресу з боку захисника у справі [10].

Вищенаведені справи свідчать, що питання, які стосуються системи правосуддя, викликають інтерес у демократичному суспільстві та потребують обговорення. Процесуальна оцінка та критика не може тлумачитись як порушення адвокатами Правил адвокатської етики, якщо прямо не вжито образливі висловлювання, тобто адвокат не повинен мати на меті принизити учасника судового процесу як особистість.

Однак, необхідно пам'ятати, що особливе місце в системі правосуддя мають суди і функціонування судової системи не є повноцінним без довіри суспільства. Суди відіграють важливу роль у захисті прав людини і недобросовісна поведінка адвоката не має підривати авторитет правосуддя, наприклад:

одна зі справ демонструє, що Суд розцінив поведінку адвоката як таку, що «навряд чи була сумісна зі сприянням, яке логічно очікується від адвокатів при підтримці громадської довіри до судових органів», зокрема, публічно висловив свої скарги з питання кримінального судочинства, яке ще не було завершене в суді. Крім того, адвокат спочатку провів пресконференцію, заявляючи, що вона є його останньою надією, і лише потім подав скаргу до апеляційного суду, яка в подальшому була частково задоволена. Тобто адвокат спочатку публічно критикував відправлення правосуддя, а потім використав засіб правового захисту, який виявився ефективним стосовно відповідної скарги [11].

Європейський суд вкотре звертає увагу на особливу роль судової влади в суспільстві, вказуючи, що «як гарант правосуддя, основоположної цінності в державі, яка керується законом, судова влада повинна користуватися довірою суспільства для успішного виконання своїх обов'язків. Тому може виникнути необхідність захистити таку довіру від нападів, які завдають серйозної шкоди і які по суті є необґрунтованими, особливо зважаючи на той факт, що на суддях, які піддаються критиці, лежить обов'язок проявляти обачність, яка заважає їм відповісти» [12].

особливий статус адвокатів відводить їм центральне місце в системі відправлення правосуддя в якості посередників між суспільством і судами. Це пояснює обмеження, що накладаються на поведінку членів колегії адвокатів, адвокати мають право публічно коментувати процес відправлення правосуддя, проте їх критика при цьому не повинна переступати певних рамок. Суд прийшов до висновку, що втручання у право адвоката було виправдане необхідністю забезпечити авторитет і неупередженість правосуддя, в сенсі другого пункту ст. 10 Конвенції [13].

Необгрунтована і не завжди справедлива критика суддівської діяльності нівелює значення суду в державі. Відкритість судової влади не значить безперешкодного втручання в її функціонування. Сторонній свідомий вплив, не передбачений законодавством, ускладнює виконання конституційних повноважень, схиляє до зловживань, тому відкритість як принцип діяльності судової влади повинна мати чітко регламентовані законодавством межі [14, с. 24]. Таким чином, обмеження адвокатів на свободу вираження поглядів є доречним лише у виключних випадках.

Ставлення до свободи вираження поглядів прослідковується через систему гарантій, завдяки яким стає можливим їх безперешкодне здійснення, охорона від можливих протиправних посягань і захист від незаконних порушень. Адже недостатньо лише декларування права на свободу вираження поглядів, важливим є встановлення певних гарантій їх реалізації, тобто закріплення певних умов та засобів, що забезпечують існування свободи вираження поглядів й інформації в демократичному суспільстві [15, с. 209].

Однак, в Україні існує практика органів адвокатського самоврядування з притягнення адвокатів до відповідальності та накладення на них стягнень, що у окремих випадках можуть мати на меті переслідування або залякування адвоката та суперечити міжнародним стандартам, відповідно до яких органи влади повинні гарантувати попередження зловживань дисциплінарною системою або її використання для переслідування, перешкоджання або протиправного втручання у діяльність адвокатів. Наприклад, відповідно до позиції Міжнародної комісії юристів, адвокат був неправомірно позбавлений свого статусу за рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 10 вересня 2015 року, коли скористався правом на свободу вираження поглядів [16]. Зазначені органи не можуть порушувати принцип незалежності адвоката і виступати інструментом здійснення на нього неправомірного впливу, а тому слід визнати наявність проблем в організації та функціонуванні адвокатури в Україні, які породжують значні порушення прав адвокатів і суттєво знижують рівень довіри до них, та в цілому підривають авторитет інституту адвокатури.

Висновки

демократичний дисциплінарний адвокатура

Отже, хоча свобода вираження поглядів і являє собою лише інструмент, але вона є надзвичайно важливою у демократичному суспільстві, оскільки допомагає людині здійснювати захист своїх прав. Помилково було б вважати, що право адвоката на вираження поглядів необхідне лише йому, воно необхідне усьому суспільству, тому що підвищує об'єктивність правосуддя та слугує досягненню основоположної мети правосуддя забезпечення прав і свобод людини.

Список використаних джерел

1.Мильтон Дж. Речь к английскому парламенту о свободе печати / пер. с англ. П. Коган. URL: http://evartist.narod.ru/text2/28.htm (дата звернення: 25.11.2020).

2.Милль Дж. О свободе / пер. с англ. А. Фридмана. Наука и жизнь. 1993. № 11. С. 1015.

3.Вольтер Разговоры между А, В и С / пер. с франц. А. Гуровича. Избранные произведения / под ред. Е. Ф. Книпович, Б. А. Песис. Москва : Государственное издательство художественной литературы, 1938. С. 457499.

4.Тлумачний словник української мови / Боярова Л. Г. та ін. ; за ред. В. С. Калашника. Вид. 2ге, переробл. і допов. Харків : Прапор, 2006. 992 с.

5.рмол Л. В. Загальнотеоретична характеристика співвідношення свободи вираження поглядів та свободи вираження думки. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Сер. Юридичні науки. 2016. № 855. С. 291300.

6.Корнієнко М. В. Конституційне право людини і громадянина на свободу думки і слова в Україні: стан наукових досліджень. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2012. № 3. С. 914.

7.De Haes and Gijsels v. Belgium : Рішення Європейського суду з прав людини від 24 лютого 1997 р. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001117714 (дата звернення: 25.11.2020).

8.Кудешкіна проти Росії : Постанова Європейського суду з прав людини від 26 лютого 2009 р. URL: http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=00191501 (дата звернення: 25.11.2020).

9.Отегі Мондрагон проти Іспанії : Постанова Європейського суду з прав людини від 15 березня 2011 р. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001117512 (дата звернення: 25.11.2020) .

10.Нікула проти Фінляндії : Рішення Європейського суду з прав людини від 21 березня 2002 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/980_042#Text (дата звернення: 25.11.2020).

11.Шопфер проти Швейцарії : Рішення Європейського суду з прав людини у справі від 20 травня 1998 р. URL: http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=00158167 (дата звернення:

25.11.2020) .

12.Моріс проти Франції : Рішення Європейського суду з прав людини від 23 квітня 2015 р. URL: http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001154265 (дата звернення: 25.11.2020).

13.Аміхалакіоає (Amihalachioaie) проти Молдови : Рішення Європейського суду з прав людини від 23 березня 2004 р. URL: http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=00161716 (дата звернення: 25.11.2020).

14.Сташків Н. М. Свобода вираження поглядів та повага до суду в контексті практики Європейського суду з прав людини (теоретичне узагальнення рішень у справах «Барфод проти Данії», «Прагер і Обершлік проти Австрії», «Де Хаес і Гійселс проти Бельгії», «Пер на проти Італії»). Актуальні проблеми правознавства. 2018. № 2 (14). С. 2329.

15.Битяк Ю. П., Данильян О. Г., Дзьобань О. П. та ін. Правові основи формування та функціонування органів державної влади у контексті євроінтеграції : монографія / за ред. Ю. П. Битяка, О. Г Данильяна. Харків : Право, 2010. 384 с.

16. Адвокат Андрій Вишневський неправомірно позбавлений статусу адвоката за здійснення свободи вираження поглядів : Рішення Міжнародної комісії юристів від 02 жовтня 2015 р. URL: http://icj.wpengine.netdnacdn.com/wpcontent/uploads/2015/10/Ukrame LawyerVishnevskystatementNewswebstory2015ENG.pdf (дата звернення: 25.11.2020).

Размещено на Allbest.ru